Time on target

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

англ. Time on target (англ. stonk, «шквал вогню») — в артилерії, різновид артилерійського вогню підрозділом або підрозділами, коли випущений залп снарядів падає на ціль в одну мить. Розроблений під час Другої світової війни Британськими військовими під час боїв на півночі Африки[1].

Виявився особливо ефективним проти живої сили та неброньованої техніки, оскільки не дає часу противнику сховатись в укриттях після перших розривів. Натомість, всі снаряди залпу падають на задану ціль й розриваються майже одночасно[1]. Раптовість відкриття вогню та висока щільність розривів снарядів сприяють ефективному виконанню вогневої задачі з придушення живої сили в районах її зосередження[2].

Історія[ред. | ред. код]

За твердженням генерала А. Л. Пембертона британські військові стали застосовувати цю тактику з травня 1942 року. Якщо до артилерійського удару було залучено багато підрозділів з відмінним часом польоту снарядів, то у вогневому завданні стали вказувати не час залпу, а бажаний час падіння снарядів на ціль[3].

Саме в Африці американські артилеристи познайомились з цією тактикою й стали застосовувати її для ведення масованого вогню в наступних кампаніях в Італії та Франції[4].

MRSI[ред. | ред. код]

Приклад різних траєкторій, які використовують у MRSI: в залежності від кута піднесення гармати (вищий — суцільна крива, нижчий — пунктирна) снаряд з однією й тією ж початковою швидкістю (v0) матиме різний час в польоті.

Подальший розвиток технологій, а саме — поява автоматів заряджання, досилачів снарядів, автоматичні системи наведення тощо, дав можливість виконувати такий удар з однієї артилерійської установки шляхом швидкої зміни куту піднесення ствола та використаного заряду. Має назву англ. Multiple round simultaneous impact (MRSI) — «одночасний удар кількома снарядами».[5]

В теорії, якщо одна гармата здатна здійснити вогонь MRSI чотирма снарядами, то її ефективність буде аналогічна залпу з чотирьох різних гармат з одночасним розривом снарядів у цілі (TOT).[5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Simon та Jonathan Forty (2020). Artillery Warfare 1939-1945. Pen & Sword. ISBN 978-1-52677-678-5.
  2. А. Ф. Барковский (2005). Теоретические основы управления ударами и огнем ракетных войск и артиллерии. МВАА. с. 350.
  3. (Idiart, 1986; С. 44)
  4. Idiart,Philip L. (1986). Summary of American WW II Experience. Time-on-Target: Tactical Organization and the Massing of Divisional Field Artillery Fires on the AirLand Battlefield, (Звіт). ARMY COMMAND AND GENERAL STAFF COLL FORT LEAVENWORTH KS SCHOOL OF ADVANCED MILITARY STUDIES.
  5. а б Timothy M. Kogler (березень 1995). Single Gun, Multiple Round, Time-on-target Capability for Advanced Towed Cannon Artillery (Звіт). ARMY RESEARCH LABORATORY. {{cite report}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)