Євфемія (імператриця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євфемія
Ім'я при народженніЛупіцина (Лупакіна)
Народиласяневідомо
невідомо
Померла523/524
Константинополь
ПохованняЦерква Святої Євфимії (Ровінь)d
КраїнаСхідна Римська імперія
Діяльністьконсортка
Титулімператриця
Посадавізантійська імператриця-консорткаd[1]
Конфесіяхристиянство
РідJustinian dynastyd
У шлюбі зЮстин I

Євфемія (*Euphemia, д/н —523/524) — візантійська імператриця.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походження достеменно невідомо. За свідченням історика Прокопія належала до варварської знаті або була рабинею зі слов'ян та римо-даків. Про дату народження замало відомостей. Отримала ім'я Лупіцина (або Лупакія), але за іншою версією це стала подальшим прізвищем (від імена лупа — вовчиця). Спочатку була конкубиною військовика Істока. Десь напочатку 500-х років стала його дружиною. В шлюбі дітей не було.

518 року після смерті імператора Анастасія I у 518 році Істока було обрано імператора. На коронації він прийняв нове ім'я — Юстин. Після цього коронував імператрицею Лупіцину, якій надав ім'я Євфемія.

Незважаючи на недостатню освіченість Євфемія намагалася впливати на рішення чоловіка-імператора. Так, вона підтримувала переслідування монофізитів («Едеська хроніка» і «Суда» зазначає, що саме імператриця була ініціатором переслідувань). Низка візантійських істориків відзначають її скромність та благочестя.

Евфемія активно протистояла укладанню шлюбу Юстиніана з Феодорою, оскільки вони були з різних соціальних класів. Разом з тим підтримала всиновлення Юстиніана та оголошення його спадкоємцем. Лише після смерті Євфемії у 523 або 524 році цей шлюб відбувся. Поховано імператрицю в церкві Св. Євфемії в Константинополі.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • John Robert Martindale, Arnold Hugh Martin, J. Morris, The Prosopography of the Later Roman Empire, Volume III: A.D. 527—641, Cambridge, Cambridge University Press, 1992 (ISBN 978-0-521-20160-5).
  • Late Antiquity: A Guide to the Postclassical World (by G.W. Bowersock, Oleg Grabar). Harvard University Press, 1999. Pages 300—301
  • Georges Tate, Justinien. L'épopée de l'Empire d'Orient (527—565), Paris, Fayard, 2004 (ISBN 2213615160)
  1. Arnold Hugh Martin Jones, Morris J., Martindale J. R. Prosopography of the Later Roman Empire — 1971. — Vol. II. — P. 423.