Юстин I
| Юстин I | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 10 липня 518 — 1 серпня 527 | ||
| Попередник: | Анастасій I | |
| Наступник: | Юстиніан I | |
| ||
| 10 липня 518 — 1 серпня 527 | ||
| ||
| ||
| Народження: |
450[1][2]  Bederianad, Дарданія | |
| Смерть: |
1 серпня 527 Константинополь, Східна Римська імперія | |
| Країна: |
Східна Римська імперія | |
| Рід: |
Юстиніяниd | |
| Шлюб: |
Євфемія | |
| Діти: |
Юстиніан I | |
Юстин I (лат. Caesar Flavius Iustinus Augustus, грец. Ἰουστίνος; бл 450_ Наісус — 1 серпня 527) — імператор Візантії з 518 по 527 рік та перший імператор династії Юстиніанів (518−578 та 602). Про правління Юстина І писали Прокопій Кесарійський («Історія війн», «Про будови», «Таємна історія») та Іоан Малала («Хроніки»).
Флавій Юстин народився у селянській сім'ї неподалік Наісуса провінції Середземноморська Дакія. У 470 отримав військову освіту. Почав службу в армії простим солдатом-легіонером. До кінця життя не навчився писати і використовував для підпису шаблон, що стало темою смішних історій.
У 503 році був серед генералів римського війська у поході проти сассанідів. У 515 був успішним адміралом, який розбив флот Римського генерала Віталіана.
Прокопій Кесарійський у «Таємній історії» писав, що генерал Іоанн Горбатий ув’язнив Юстина за якийсь злочин і мав намір стратити. Проте три ночі поспіль генералу являлося видіння, яке закликало його звільнити Юстина. Таким чином Юстин уникнув передчасної смерті.[3]
Після смерті Анастасія I 10 липня 518 року Юстина було висунуто на імператора, не в останню чергу при підтримці армії. Тоді ж надав титул Августи своїй дружині Лупакії під ім'ям Євфемії.
На момент смерті у 518 р. попередника Юстина Анастасія не було призначено наступника. Анастасій мав трьох племінників: Іпатія, Помпея та Проба, але жоден з них не посів престол. Юстин був головою палацової варти. Іоан Малала пише, що він використав гроші, які призначалися для просування іншого кандидата на свою користь, і таким чином став імператором.[4]
Юстин І зійшов на трон 9 липня 518 р. Іоан Малала описує Юстина наступним чином: «Він був середнього зросту, з пишними грудьми, кучерявим, зовсім сивим волоссям, гарним носом, досить рум'яним кольором обличчя та гарною зовнішністю...» [5]
Юстин сповідував халкедонське християнство (гілка християнства, вчення якого були затверджені на Халкедонському соборі 451 р.). Це призвело до гонінь східних християн[4], а патріарху Северусу Антіохійському, релігійні погляди якого підтримував імператор Анастасій, довелося тікати в Єгипет.
Зразу ж після вступу на трон було заборонено монофізитство. Також були відновлені відносини з папою римським, повернулися з вигнання захисники єдиної віри, в тому числі і Віталіан, з яким нещодавно бився Юстин. Віталіан і Юстин зустрілися і присягнулися один одному у вірності. Але незабаром Віталіан і двоє його найближчих друзів були вбиті при виході з лазні. Почалися гоніння на єпископів, які захищали монофізитство. Число засланих і єпископів що втекли досягла 54.
У 525, Юстин скасував закон, який фактично забороняв членам класу сенаторів одруження на жінці з низів суспільства, у тому числі й театру. Цей указ проклав шлях для його наступника Юстиніана, щоб одружитися з Феодорою, колишньою актрисою пантоміми, та і в остаточному підсумку призвело до значної зміни в старих класових відмінностях імператорського двору. Феодора стала рівною Юстиніану, брала участь в управлінні імперією та мала значний вплив.
Зовнішнє становище під час правління Юстина було складним — на сході була загроза від персів, з 526 року йшла війна на Кавказі, Іберії та Межиріччі.
Імператор Юстин І помер 1 серпня 527 року. Наступником став його племінник та адаптований син Юстиніан I, який уже з 525 року був цезарем і у квітні 527 року став авґустом. Це врешті-решт і зробило легкою зміну влади.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120174960 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ Prokopies (2010). The secret history : with related texis (англійська) . Hackott Piblishing Company, Inc. с. 28—30.
- ↑ а б A. Cameron, B. Ward-Perkins, M. Whitby, ред. (2001). Late Antiquity: Empire and Successors, AD 425–600. The Cambridge Ancient History (англійська) . Т. 14. Cambridge University Press. с. 63—65. ISBN 9781139054416.
- ↑ The Chronicle of John Malalas. Byzantina Australiensia (англійська) . Т. 4. BRILL. 1986. с. 80—90. ISBN 978-90-04-34460-0.
Він був середнього зросту, з пишними грудьми, кучерявим, зовсім сивим волоссям, гарним носом, досить рум'яним кольором обличчя та гарною зовнішністю...
James Allan Evans: Біографія Юстина I у De Imperatoribus Romanis(англ.)
|
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Encyclopédie Larousse · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |