Ільюшин Ігор Іванович
| Ільюшин Ігор Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
23 квітня 1961 (62 роки) Дніпропетровськ, нині Дніпро, Україна |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Alma mater | Київський державний університет ім. Т. Шевченка |
| Галузь | історія |
| Заклад |
КНУ імені Тараса Шевченка Криворізький національний університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Членство | Історичне товариство у Львові |
| Нагороди | Капітула польсько-українського єднання (2009) |
 Роботи у Вікіджерелах | |
І́гор Іва́нович Ілью́шин (нар. 23 квітня 1961, Дніпропетровськ, нині Дніпро, Україна) — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського славістичного університету. Спеціалізується на новітній історії України — історії збройного опору, повстанському русі тощо.
Біографія[ред. | ред. код]
Ігор Ільюшин народився в Дніпропетровську. 1988 закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (за фахом — історик, викладач історії та суспільствознавства), 1994 — аспірантуру на кафедрі історії західних та південних слов'ян Київського університету. 1995 захистив кандидатську дисертацію «Селянські військові формування у національно-визвольній боротьбі польського народу за часів Другої світової війни».
У 1995–1998 рр. Ільюшин працював асистентом кафедри історії слов'ян, з 1998 по 2003 — доцентом. Фахівець з новітньої історії Польщі та українсько-польських взаємин. Викладав у Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка нормативний курс «Історія західних та південних слов'ян» (нова доба), спецкурси з нової та новітньої історії Польщі та інших країн Центрально-Східної Європи.
2003 року Ігор Ільюшин захистив докторську дисертацію на тему «Польське військово-політичне підпілля в Західній Україні (1939–1945 рр.)»[1].
Праці[ред. | ред. код]
Ігор Ільюшин є автором понад 50 наукових та навчально-методичних праць. Серед них:
- ОУН-УПА і українське питання в роки Другої світової війни (в світлі польських документів). — К., 2000;
- Протистояння УПА і АК (Армії Крайової) в роки Другої світової війни на тлі діяльності польського підпілля в Західній Україні. — К., 2001;
- Волинська трагедія 1943–1944 рр. — К., 2003 та ін.
Має наукові публікації у Польщі, Франції, США.
Нагороди[ред. | ред. код]
Лауреат Капітули польсько-українського єднання (2009)[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [Текст] : дис… д-ра іст. наук: 07.00.01 / Ільюшин Ігор Іванович ; НАН України, Інститут історії України. — К., 2003. — 504 арк. — арк. 408–504. Автореферат [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Лауреатами нагороди Капітули польсько-українського єднання стали Ігор Ільюшин та Гжегож Мотика. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 19 липня 2011.