Ільїнське (Малопургинський район)
| село Ільїнське | |
|---|---|
| рос. Ильинское | |
.jpeg) | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
| Муніципальний округ | Малопургинський район |
| Код ЗКАТУ: | 94233830001 |
| Код ЗКТМО: | 94633430101 |
| Основні дані | |
| Перша згадка: | 1710 |
| Населення | 833 особи (2010) |
| Поштові індекси | 427824 |
| Телефонний код | +7 34138 |
| Географічні координати: | 56°28′58.820000101593″ пн. ш. 52°47′19.620000098803″ сх. д. / 56.48301° пн. ш. 52.78878° сх. д. |
| Мапа | |
  Ільїнське  Ільїнське | |
|
| |
Ільї́нське (рос. Ильинское, удм. Уча[1]) — село в Малопургинському районі Удмуртії, Росія.
В селі діють середня школа, дитячий садок «Кізилі», фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб та бібліотека.
Урбаноніми:[2]
- вулиці — Біржова, Комсомольська, Піонерська, Польова, Радянська, Садова, Трактова, Широка, Шкільна
Населення — 833 особи (2010[3]; 794 в 2002[4]).
Національний склад станом на 2002 рік:
- удмурти — 90 %
Вперше село згадується 1710 року в Ландратських переписах як Поже-Уча. В 1716 році село відносилось до сотні Андрія Байтемірова Арської дороги Казанського повіту[5]. Перший прихід в селі Пуже-Уча був відкритий 1749 року. В 1751 році була збудована перша дерев'яна церква і освячена в честь Святого пророка Іллі. В 1780 році село було передане до новоствореного В'ятського намісництва. 1796 року була утворена Ільїнська волость. 1821 року починається будівництво нового кам'яного храму[6]. 1838 року Ільїнська волость була ліквідована[7]. За даними 10-ї ревізії 1859 року в селі Ільїнському (Пуже-Уча, Пужеучинське) було 83 двори, де проживало 516 осіб. В селі розташовувалась сільська управа, працював млин[8]. Того ж року знову була утворена Ільїнська волость (виділена із Кватчинської волості)[7]. На 1897 рік в селі проживало 759 осіб[9].
1921 року село і волость увійшли до складу Іжевського повіту Вотської АО. 1924 року при укрупненні адміністративних одиниць, Ільїнська волость була ліквідована і всі її поселення увійшли до складу Великокіб'їнської волості Можгинського повіту, після чого була утворена Ільїнська сільська рада[10]. В 1929 році село переходить до складу Малопургинського району[11].
- ↑ Решение Малопургинского райсовета Удмуртской Республики от 26.02.2003 № 6-15-100 о наименованиях населенных пунктов и рек Малопургинского района на удмуртском языке (рос.)
- ↑ Республика Удмуртская, Малопургинский район [Архівовано 7 липня 2011 у Wayback Machine.] — Почтовые индексы России (рос.)
- ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 16. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
- ↑ Составители: И. Н. Зайцева, Г. И. Самарцева Православные храмы Удмуртии: Справочник-указатель / Научный редактор: доктор исторических наук А. А. Тронин. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — С. 10, 218—219. — 480 с. — 1100 экз. — ISBN 5-7659-0011-9
- ↑ а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2017. Процитовано 26 лютого 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Списки населенных мест Российской империи. Список населенных мест по сведениям 1859—1873 годов. — Т. X Вятская губерния. — С. 198.
- ↑ Населённые места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 года / Н. А. Тройницкий. — С.Петербург: Типография «Общественная польза», 1905. — С. 40.
- ↑ Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 102—104. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
- ↑ Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 143—145. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
|
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |