Перегляд вихідного коду сторінки Індонезія

{{Картка Країна
|native_name              = {{lang-id|Republik Indonesia}}
|conventional_long_name   = Респу́бліка Індоне́зія
|common_name              = Індонезія
|common_name_g            = Індонезії
|загальнопоширена_назва   = Індонезії
|image_flag               = Flag_of_Indonesia.svg
|image_coat               = Coat of Arms of Indonesia Garuda Pancasila.svg
|symbol_type              = Герб
|image_map                = Indonesia (orthographic projection).svg
|national_motto           = ''«[[Bhinneka Tunggal Ika]]»''<br/><small>([[Давньояванська мова|Давньояванська]]) «Єдність в різноманітті»</small><br/>[[Ідеологія]]: [[Панчасіла]]
|national_anthem = ''[[Indonesia Raya]]''<br />{{small|''Велика Індонезія''}}
|official_languages = [[Індонезійська мова|Індонезійська]]
|capital = [[Джакарта]]
|latd=6 |latm=08 |latNS=S |longd=106|longm=45 |longEW=E
|largest_city = [[Джакарта]]
|government_type = [[Президент]]ська [[республіка]]
|leader_title1 = [[Президент Індонезії|Президент]]
|leader_title2 = [[Віцепрезидент]]
|leader_name1 = [[Прабово Субіанто]]
|leader_name2 = Ґібран Ракабумінг Рака
|area_rank = 14-та
|area_magnitude =
|area = 1 904 569
|areami² =
|percent_water = 4,85
|population_estimate = {{nts|267663435}}
|population_estimate_year = 2016
|population_estimate_rank = 4-та
|population_census = 237 641 326
|population_census_year = 2010
|population_density = 136.04 осіб
|population_densitymi² =
|population_density_rank = 84-та
|GDP_PPP_year = 2010
|GDP_PPP = 1,03&nbsp;трлн. [[Долар США|$]]
|GDP_PPP_rank = 16-та
|GDP_PPP_per_capita = 4 300 [[Долар США|$]]<ref name="IMF">{{cite press release |publisher=[[Міжнародний валютний фонд]] |url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2006/01/data/dbcoutm.cfm?SD=2005&ED=2005&R1=1&R2=1&CS=3&SS=2&OS=C&DD=0&OUT=1&C=536&S=PPPWGT-PPPPC&RequestTimeout=120&CMP=0&x=45&y=5 Estimate |accessdate=2006-10-05 |title=World Economic Outlook Database |date=April 2006 |archive-date=1 травня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180501013111/http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2006/01/data/dbcoutm.cfm?SD=2005 }}</ref>
|GDP_PPP_per_capita_rank = 110-та
|HDI_year = 2011
|HDI = {{increase}} 0,617
|HDI_rank = 124-та
|HDI_category = <span style="color: #ffcc00">середній</span>
|Gini = 34,3
|Gini_year = 2002
|Gini_category = <span style='color: #ffcc00'>середній</span>
|sovereignty_type = [[Незалежність]]
|sovereignty_note = від [[Нідерланди|Нідерландів]]
|established_event1 = Проголошена
|established_event2 = Визнана
|established_date1 = [[17 серпня]] [[1945]]
|established_date2 = [[27 грудня]] [[1949]]
|currency = [[Індонезійська рупія|рупія]]
|currency_code = IDR
|time_zone = [[Час у Індонезії|WIB до WIT]]
|utc_offset = +7{{!))}} до {{!((}}UTC+9
|time_zone_DST = Не використовується
|utc_offset_DST =
|cctld = [[.id]]
|calling_code = 62
|footnotes    =
|код країни   = 360 / IDN / ID
}}

'''Індоне́зія''' ({{lang-id|Indonesia}}), офіційна назва&nbsp;— '''Респу́бліка Індоне́зія''' ({{lang-id|Republik Indonesia}})&nbsp;— країна, розташована на островах [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]], та частково - [[Океанія|Океанії]]. Населення, за офіційними даними на червень [[2010]] року, становить понад 237&nbsp;500&nbsp;000 осіб (за оціночними даними на липень [[2011]] року&nbsp;— понад 245&nbsp;600&nbsp;000 осіб), територія&nbsp;— 1&nbsp;904&nbsp;569&nbsp;км², згідно з цими двома показниками є найбільшою країною [[Південно-Східна Азія|регіону]]. Посідає [[Список країн за населенням|четверте місце у світі за кількістю населення]] та [[Список країн за площею|п'ятнадцяте за територією]].

Столиця&nbsp;— [[Джакарта]]. Державна мова&nbsp;— [[Індонезійська мова|індонезійська]].

[[Унітарна держава]], [[президентська республіка]]. З 20 жовтня 2014 року посаду [[президент]]а обіймає [[Джоко Відодо]], а [[віцепрезидент]]а з 2019 року&nbsp;— Ма'руф Амін. Поділяється на 33 адміністративно-територіальні одиниці, 31 з яких є [[Адміністративний поділ Індонезії|провінціями]] і 2&nbsp;— особливими округами, прирівняними за статусом до провінцій.
  
Розташована на островах [[Малайський архіпелаг|Малайського архіпелагу]] та західній частині острова [[Нова Гвінея]]. Омивається водами [[Тихий океан|Тихого]] та [[Індійський океан|Індійського]] [[океан]]ів. Є найбільшою [[Острівна держава|острівною державою]] у світі. Значна частина островів належить до [[Зондські острови|Зондських]], які в свою чергу поділяються на [[Великі Зондські острови|Великі Зондські]] та [[Малі Зондські острови]]. Має сухопутний кордон з [[Малайзія|Малайзією]] (на острові [[Калімантан]]), [[Папуа Нова Гвінея|Папуа Новою Гвінеєю]] (на острові Нова Гвінея) та [[Східний Тимор|Східним Тимором]] (на острові [[Тимор]]).

Вирізняється значним етнокультурним розмаїттям. Велика частина вірян (близько 88&nbsp;% населення) сповідує [[іслам]], що робить Індонезію країною з найбільшим мусульманською людністю у світі.

Аграрно-індустріальна країна з економікою, що динамічно розвивається. Обсяг [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] за 2010 рік становив 1,03 трильйона [[Долар Сполучених Штатів Америки|доларів США]] (близько 4300 доларів США на особу). Грошова одиниця&nbsp;— [[індонезійська рупія]].

Незалежність країни проголошена 17 серпня [[1945]] року. За три роки до цього вона перебувала під [[Японська імперія|японською]] окупацією, а до того була колоніальним володінням [[Нідерланди|Нідерландів]], які почали її освоєння в першій половині [[XVII століття]] й об'єднали більшу частину території сучасної Індонезії під своєю владою до кінця [[XIX століття]].

== Назва ==
Назву для країни придумав у 1884 році [[Німеччина|німецький]] [[Подорож|мандрівник]], [[географ]] і [[етнограф]] [[Адольф Бастіан]], з'єднавши назву «Індія» і грецьке слово «несос»&nbsp;— «острови». Він же запропонував назвати індонезійцями (жителями острівної Індії) всі народи, що населяли цей регіон, оскільки в [[культура|культурі]] основних народів архіпелагу були чітко помітні сліди індійського культурного впливу<ref>«Зарубежная Азия. Юго-Восточная Азия» (серия «Страны и народы»), Москва, «Мысль», 1979, стр. 187</ref>.

== Історія ==
{{main|Історія Індонезії}}

=== Недавня історія ===
У [[XIX століття|XIX столітті]]&nbsp;— першій половині [[XX століття]] територія Індонезії була голландською колонією&nbsp;— Нідерландською (або Голландською) Ост-Індією. [[17 серпня]] [[1945]] сили національно-визвольного руху Індонезії проголосили незалежність країни. Офіційна передача суверенітету сталася [[27 грудня]] [[1949]]. Територія провінції Іріан-Джая на о. Нова Гвінея перебувала під контролем Нідерландів аж до [[1962]]. У [[1963]] ця територія перейшла під управління індонезійської влади, а в [[1969]] була законодавчим шляхом включена до складу Індонезії. Після придушення комуністичного руху до влади прийшов генерал [[Сухарто]], який правив країною в 1966—1998 роках.

У [[1975]] Індонезія ввела війська в [[Східний Тимор]] (колишню колонію [[Португалія|Португалії]] в північно-східній частині о. [[Тимор]]), а в [[1976]] оголосила його своєю провінцією.

Унітарна конституція прийнята в [[1950]] після формальної передачі суверенітету від Голландії за рік до того. Західна Нова Гвінея передана Нідерландами в [[1963]]. Анексія з застосуванням сили колишньої португальської колонії Східний Тимор у 1976. Розстріл демонстрантів у Східному Тиморі в [[1991]] серйозно зашкодив міжнародній репутації Індонезії.

== Географія, природа ==
{{main|Географія Індонезії}}
''Див. також: [[Геологія Індонезії]], [[Гідрогеологія Індонезії]]''

[[Файл:Bali panorama.jpg|міні|400px|праворуч|Тераси для вирощування рису на острові [[Балі (острів)|Балі]]]]

Тектонічна структура Індонезії унікальна і складна, оскільки острови розташовані на стику трьох найбільших [[тектонічна плита|тектонічних плит]] на Землі. Це створило надзвичайно різноманітне довкілля, загальними елементами якого є висока [[Сейсмічність|сейсмічна]] і [[Вулканізм|вулканічна]] активність, близькість до моря та вологий [[Екваторіальний кліматичний пояс|екваторіальний клімат]].

Найбільші острови Індонезії оточені мілиною і [[коралові рифи|кораловими рифами]] та характеризуються безліччю [[Вулканічні гори|вулканічних гір]], що вкриті густими вологими [[Вологі екваторіальні ліси|екваторіальними лісами]]. Тут часто трапляються [[болото|болота]]. Найбільшу площу обробленої землі займають посіви [[рис]]у, який вирощують на гірських насипах.

[[Калімантан]], третій за площею острів у світі, має горбисту місцевість, проте рідко вищу ніж 1700 метрів, а висота більшості островів не перевищує 300 метрів над рівнем моря. Індонезійська частина [[Борнео|Калімантану]] займає три четвертих острова. Тут простягається головна гірська система приблизно з північного сходу на південний захід. У ній розташована найвища вершина острова&nbsp;— г. Кінабалу (4125 м) в [[Малайзія|Малайзії]].

Острів [[Суматра]] розташований в західній частині лінії рідконаселених невулканічних островів. Суматра має витягнуту форму довжиною 1600&nbsp;км і тягнеться із північного заходу на південний схід. Острів за рельєфом можна поділити на чотири головні частини: вузьку рівнинну вздовж заходу; гірську, яка тягнеться по всій довжині острова біля західного краю; внутрішню невулканічну; та широку смугу [[Низовина|низовин]], що має ширину 240&nbsp;км та висоту менше 30 метрів над рівнем моря, займає східну частину острова.

Острів [[Ява (острів)|Ява]] є близько 1060&nbsp;км завдовжки та 200&nbsp;км завширшки. Тут відмінності за рельєфом не такі виразні, як на [[Суматра|Суматрі]]. Острів можна розділити на п'ять широтних фізико-географічних районів: 1) невеликі вапнякові плато, що простягаються біля південного узбережжя; 2) території, на яких розвинуті [[карст]]ові явища, що ускладнює умови проживання; 3) пояс вулканів у центральній частині, куди входять 55 активних конусів і 22 [[вулкан]]и, виверження більшості з яких відбувалися порівняно недавно; 4) [[Алювій|алювіальний]] пояс на півночі.

=== Геологія, ґрунти ===
[[Гірська порода|Гірські породи]] на [[Ява (острів)|Яві]] переважно вулканічні (темно-сірого кольору, що складаються головним чином з [[олігоклаз]]у та [[польовий шпат|польового шпату]]), водночас [[ріоліт]]и домінують на [[Суматра|Суматрі]], [[граніт]]и на островах [[Острови Ріау|Ріау]], [[Осадові гірські породи|осадові породи]] на [[Калімантан]]і та [[Папуа (провінція)|Папуа]].
[[Файл:Bromo-Semeru-Batok-Widodaren.jpg|міні|ліворуч|Гора [[Семеру |Семеру]] та гора [[Бромо]] на Східній Яві. Сейсмічна та вулканічна активність Індонезії є однією з найвищих у світі.]]
Ґрунти переважно [[латерит]]ні (містить оксиди [[Залізо|заліза]] та гідроксид [[Алюміній|алюмінію]]). Їхня родючість сильно залежить від характеру [[Материнська порода|материнських порід]], на яких ці ґрунти сформувалися.

Вирубування лісів і перетворення їх на землеробські території стали причиною прискореної [[Деградація земель|деградації ґрунтів]]. Постійні високі температури та велика кількість [[атмосферні опади|атмосферних опадів]] формують промивний водний режим, що спричиняє вимивання поживних речовин з [[Ґрунтовий профіль|ґрунтового профілю]] і виснаження ґрунтів. На територіях, вкритих густими екваторіальними лісами, ґрунти захищені лісовим циклом: коли рослина помирає, вона швидко розкладається, даючи поживні речовини для росту нових рослин. Хоча такі ґрунти здатні підтримувати багату природну рослинність, вони не можуть забезпечувати високу врожайність сільськогосподарських культур після вирубки лісів.

Найродючішим в Індонезії є [[вулканічний попіл]], який переноситься вітром, а також наноситься річковими потоками.

=== Клімат ===
[[Файл:Gunung Palung Jungle.jpg|міні|Тропічний ліс у національному парку Маунт-Палунг, Західний Калімантан]]
На [[клімат]] Індонезії впливає насамперед географічне розташування, а саме близькість [[екватор]]а. Індонезія розташована в [[Екваторіальний кліматичний пояс|екваторіальному кліматичному поясі]], тобто тут високі цілорічні температури. Найвищі температури вздовж узбережжя від 23 до 31&nbsp;°C впродовж року. Рельєф також впливає на клімат, оскільки спостерігається падіння температури з висотою. Тому на висоті близько 600 метрів температури помірні. Тільки три вершини в Індонезії в горах [[Маоке]] на [[Папуа (провінція)|Новій Гвінеї]] є вищими від [[Снігова лінія|снігової лінії]], тобто тут зберігаються льодовики.

Денна різниця температур в [[Джакарта|Джакарті]] щонайменше в п'ять разів більша ніж різниця між температурами січня і липня. Найвища зареєстрована в [[Джакарта|Джакарті]] температура 37&nbsp;°C, найнижча&nbsp;— 19&nbsp;°C.

На більшості території Індонезії впродовж року випадає дуже багато опадів, найбільше&nbsp;в період з січня до березня. На території від центральної [[Ява (острів)|Яви]] до [[Австралія|Австралії]] наявний також посушливий сезон (з червня до жовтня), впродовж якого на островах [[Тимор]] і [[Сумба (острів)|Сумба]] випадає дуже мало опадів. Найбільше опадів випадає в гористих районах [[Суматра|Суматри]], [[Калімантан]]у, [[Сулавесі|Целебесу]] та [[Папуа (провінція)|Папуа]] (близько 2000 мм). У східній частині [[Ява (острів)|Яви]], [[Балі (острів)|Балі]], південного та центрального [[Сулавесі|Целебесу]] і [[Тимор]]у випадає від 1500 до 2000&nbsp;мм опадів, на [[Малі Зондські острови|Малих Зондських островах]] кількість опадів не перевищує 1500&nbsp;мм.

=== Сейсмічність ===
{{main|Сейсмічність Індонезії}}

== Адміністративно-територіальний поділ ==
[[Файл:Indonesia, administrative divisions - en - monochrome.svg|праворуч|450px|міні|Провінції Індонезії (en)]]
{{main|Адміністративний поділ Індонезії}}
{| class="wikitable sortable"
|- bgcolor="#efefef"
|№
|Провінції
|Адміністративний центр
|Регіон
|Населення,<br/>осіб ([[2010]])<ref>{{Cite web |url=http://www.bps.go.id/aboutus.php?sp=0 |title=Архівована копія |accessdate=6 травень 2014 |archiveurl=https://www.webcitation.org/659eNjBma?url=http://www.bps.go.id/aboutus.php?sp=0 |archivedate=2 лютий 2012 |deadurl=yes }}</ref>
|Площа,<br/>км²<ref>{{Cite web |url=http://www.citypopulation.de/ |title=Архівована копія |accessdate=18 травня 2022 |archive-date=4 квітня 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/66gUalbsX?url=http://www.citypopulation.de/ }}</ref>
|- 
| 1 ||align=left| [[Ачех (провінція)|Ачех]] || align="left" |[[Банда-Ачех]]|| align="left" |[[Суматра]]||align=right| 4&nbsp;494&nbsp;410 ||align=right| 57&nbsp;956 
|- 
| 2 ||align=left| [[Північна Суматра]] || align="left" |[[Медан]]|| align="left" |[[Суматра]]||align=right| 12&nbsp;982&nbsp;204 ||align=right| 72&nbsp;981 
|- 
| 3 ||align=left| [[Західна Суматра]] || align="left" |[[Паданг]]|| align="left" |[[Суматра]]||align=right| 4&nbsp;846&nbsp;909 ||align=right| 42&nbsp;013 
|- 
| 4 ||align=left| [[Ріау (провінція)|Ріау]] || align="left" |[[Пеканбару]]|| align="left" |[[Суматра]]||align=right| 5&nbsp;538&nbsp;367 ||align=right| 87&nbsp;023 
|- 
| 5 ||align=left| [[Джамбі (провінція)|Джамбі]] || align="left" |[[Джамбі]]|| align="left" |[[Суматра]]||align=right| 3&nbsp;092&nbsp;265 ||align=right| 50&nbsp;058 
|- 
| 6 ||align=left| [[Південна Суматра]] || align="left" |[[Палембанг]]|| align="left" |[[Суматра]]|| align=right| 7&nbsp;450&nbsp;394 ||align=right| 91&nbsp;592 
|- 
| 7 ||align=left| [[Бенгкулу (провінція)|Бенгкулу]] || align="left" |[[Бенгкулу (місто)|Бенгкулу]]|| align="left" |[[Суматра]] || align=right| 1&nbsp;715&nbsp;518 ||align=right| 19&nbsp;919 
|- 
| 8 ||align=left| [[Лампунг]] || align="left" |[[Бандар-Лампунг]]|| align="left" |[[Суматра]]|| align=right| 7&nbsp;608&nbsp;405 ||align=right| 34&nbsp;624 
|- 
| 9 ||align=left| [[Банка-Белітунг|Острови Банка-Белітунг]] || align="left" |[[Панкалпінанг]]|| align="left" |[[Суматра]]|| align=right| 1&nbsp;223&nbsp;296 ||align=right| 16&nbsp;424 
|- 
| 10 ||align=left| [[Острови Ріау]] || align="left" |[[Танджунгпінанг]]|| align="left" |[[Суматра]]|| align=right| 1&nbsp;679&nbsp;163 ||align=right| 8&nbsp;202 
|- 
| 11 ||align=left| [[Джакарта]] || align="left" |[[Джакарта]]|| align="left" |[[ява (острів)|Ява]]|| align=right| 9&nbsp;607&nbsp;787 ||align=right| 664 
|- 
| 12 ||align=left| [[Західна Ява]] || align="left" |[[Бандунг]]|| align="left" |[[ява (острів)|Ява]]|| align=right| 43&nbsp;053&nbsp;732 ||align=right| 35&nbsp;378 
|- 
| 13 ||align=left| [[Центральна Ява]] || align="left" |[[Семаранг]]|| align="left" |[[ява (острів)|Ява]]|| align=right| 32&nbsp;382&nbsp;657 ||align=right| 32&nbsp;801 
|- 
| 14 ||align=left| [[Джок'якарта (спеціальна округа)|Джок'якарта]] || align="left" |[[Джок'якарта]]|| align="left" |[[ява (острів)|Ява]]||align=right| 3&nbsp;457&nbsp;491 ||align=right| 3&nbsp;133 
|- 
| 15 ||align=left| [[Східна Ява]] || align="left" |[[Сурабая]]|| align="left" |[[ява (острів)|Ява]]||align=right| 37&nbsp;476&nbsp;757 ||align=right| 47&nbsp;800 
|- 
| 16 ||align=left| [[Бантен]] || align="left" |[[Серанг]]|| align="left" |[[ява (острів)|Ява]]||align=right| 10&nbsp;632&nbsp;166 ||align=right| 9&nbsp;663 
|- 
| 17 ||align=left| [[Балі (провінція)|Балі]] || align="left" |[[Денпасар]]|| align="left" |[[Малі Зондські острови]]||align=right| 3&nbsp;890&nbsp;757 ||align=right| 5&nbsp;780 
|- 
| 18 ||align=left| [[Західна Південно-Східна Нуса]] || align="left" |[[Матарам (місто)|Матарам]]|| align="left" |[[Малі Зондські острови]]||align=right| 4&nbsp;500&nbsp;212 ||align=right| 18&nbsp;572 
|- 
| 19 ||align=left| [[Східна Південно-Східна Нуса]] || align="left" |[[Купанг]]|| align="left" |[[Малі Зондські острови]]||align=right| 4&nbsp;683&nbsp;827 ||align=right| 48&nbsp;718 
|- 
| 20 ||align=left| [[Західний Калімантан]] || align="left" |[[Понтіанак]]|| align="left" |[[Калімантан]]||align=right| 4&nbsp;395&nbsp;983 ||align=right| 147&nbsp;307 
|- 
| 21 ||align=left| [[Центральний Калімантан]] || align="left" |[[Паланкарая]]|| align="left" |[[Калімантан]]||align=right| 2&nbsp;212&nbsp;089 ||align=right| 153&nbsp;565 
|- 
| 22 ||align=left| [[Південний Калімантан]] || align="left" |[[Банджармасін]]|| align="left" |[[Калімантан]]||align=right| 3&nbsp;626&nbsp;616 ||align=right| 38&nbsp;744 
|- 
| 23 ||align=left| [[Східний Калімантан]] || align="left" |[[Самаринда]]|| align="left" |[[Калімантан]]||align=right| 3&nbsp;553&nbsp;143 ||align=right| 204&nbsp;534 
|- 
| 24 ||align=left| [[Північний Калімантан]] || align="left" |[[Танджунгселор]]|| align="left" |[[Калімантан]]||align=right| 525&nbsp;000||align=right| 77&nbsp;382 
|- 
| 25 ||align=left| [[Північне Сулавесі]] || align="left" |[[Манадо]]|| align="left" |[[Сулавесі]]||align=right| 2&nbsp;270&nbsp;596 ||align=right| 13&nbsp;852 
|- 
| 26 ||align=left| [[Центральне Сулавесі]] || align="left" |[[Палу (Сулавесі)|Палу]]|| align="left" |[[Сулавесі]]||align=right| 2&nbsp;635&nbsp;009 ||align=right| 61&nbsp;841 
|- 
| 27 ||align=left| [[Південне Сулавесі]] || align="left" |[[Макасар]]|| align="left" |[[Сулавесі]]||align=right| 8&nbsp;034&nbsp;776 ||align=right| 46&nbsp;717 
|- 
| 28 ||align=left| [[Південно-Східне Сулавесі]] || align="left" |[[Кендарі]]|| align="left" |[[Сулавесі]]||align=right| 2&nbsp;232&nbsp;586 ||align=right| 38&nbsp;068 
|- 
| 29 ||align=left| [[Горонтало (провінція)|Горонтало]] || align="left" |[[Горонтало (місто)|Горонтало]]|| align="left" |[[Сулавесі]]||align=right| 1&nbsp;040&nbsp;164 ||align=right| 11&nbsp;257 
|- 
| 30 ||align=left| [[Західне Сулавесі]] || align="left" |[[Мамуджу]]|| align="left" |[[Сулавесі]]||align=right| 1&nbsp;158&nbsp;651 ||align=right| 16&nbsp;787 
|- 
| 31 ||align=left| [[Малуку]] || align="left" |[[Амбон (місто)|Амбон]]|| align="left" |[[Молуккські острови]]||align=right| 1&nbsp;533&nbsp;506 ||align=right| 46&nbsp;914 
|- 
| 32 ||align=left| [[Північне Малуку]] || align="left" |[[Софіфі]]|| align="left" |[[Молуккські острови]]||align=right| 1&nbsp;038&nbsp;087 ||align=right| 31&nbsp;983 
|- 
| 33 ||align=left| [[Західне Папуа (провінція)|Західне Папуа]] || align="left" |[[Манокварі]]|| align="left" |[[Папуа (регіон)]]||align=right| 760&nbsp;422 ||align=right| 97&nbsp;024 
|- 
| 34 ||align=left| [[Південне Папуа]] ||align=left| [[Мерауке]] ||align=left| [[Папуа (регіон)|Папуа]]||align=right| 517 623 ||align=right| 127 280 
|- style="background: #CCC;" align=right
|- align=center
| 35 ||align=left| [[Високогірне Папуа]]  ||align=left| [[Вамена]] ||align=left| [[Папуа (регіон)|Папуа]]||align=right| 1 408 641 ||align=right| 69 685 
|- style="background: #CCC;" align=right
|- align=center
| 36 ||align=left| [[Центральне Папуа]]  ||align=left| [[Набіре]] ||align=left| [[Папуа (регіон)|Папуа]]||align=right| 1 408 981 ||align=right| 66 130 
|- style="background: #CCC;" align=right
|- align=center
| 37 ||align=left| [[Папуа (провінція)|Папуа]] || align=left| [[Джаяпура]] ||align=left| [[Папуа (регіон)|Папуа]]||align=right| 968 462 ||align=right| 78 246 
|- style="background: #CCC;" align=right

|  ||align=left| Всього||  ||  || 237 641 326 || 1 910 930 
|}

== Поселення ==

=== Села ===
[[Файл:Flores Bena traditional village.jpg|міні|праворуч|Приклад звичайного індонезійського села. На фото поселення на острові [[Флорес]] в південно-східній Індонезії]]

Індонезія передусім сільська країна (більшість населення живе в селах). Це дві третини від усього населення [[Ява (острів)|Яви]], [[Мадура|Мадури]] і [[Балі (острів)|Балі]]. Сільське населення також численне в деяких районах [[Суматра|Суматри]] і [[Сулавесі|Целебесу]]. Більшість інших регіонів&nbsp;— «дикі» території, більшість населення яких складається з невеликих родових громад.

Невеликі села&nbsp;— найпоширеніші населені пункти на [[Ява (острів)|Яві]]. Місцеві мешканці займаються переважно вирощуванням рису на гірських терасах. В густонаселених областях центральної та східної Яви є тисячі таких поселень, деякі з них мають чималу кількість населення.

Люди з кожного села формують групи, однорідні в економічних і соціальних інтересах. Часто, особливо в районах зі штучним [[Іригація|зрошуванням]], існує також взаємний обмін [[робоча сила|робочої сили]]. Перенаселеність в деяких районах спричинила зменшення розміру середньої ферми та збільшила число безземельних селян.

Кожне село має джерело питної води, [[мечеть]] і початкову школу. Товари постачаються вуличними торговцями, малими крамницями (''warung'') чи з базарних міст, які часто є місцевими урядовими центрами. Каркаси більшості будинків будують з [[бамбук]]у, а дахи устеляють червоною [[черепиця|черепицею]] чи [[кокосові волокна|кокосовими волокнами]]. Будинки з [[цегла|цегли]] стають все більш поширеними, особливо серед багатих селян.

=== [[місто|Міста]] ===
Рівень [[урбанізація|урбанізації]] в Індонезії низький порівняно з країнами, які знаходяться на приблизно такому ж рівні економічного розвитку. Але це явище непостійне чи «маятникове»: люди з сіл живуть і працюють в містах, але вони повертаються додому в села щонайменше раз у шість місяців. Хоча є певні місцеві відмінності в рівні урбанізації, але здебільшого великі міста швидко ростуть.
[[Файл:Jakarta.jpg|міні|300px|ліворуч|[[Джакарта]]&nbsp;— столиця та найбільший центр фінансів]]
{{main|Міста Індонезії}}
Ріст великих міст не супроводжується паралельним ростом промисловості, і світогляд більшості міського населення залишається сільським. Велика кількість населення, навіть у [[Джакарта|Джакарті]], живе у копіях сіл із сільськими звичаями. Хоча міські жителі забезпеченіші, ніж сільські, і якість обслуговування зростає, одначе забезпечення житлом, питною водою, громадським транспортом залишається на низькому рівні.

Кожне велике місто має свої ознаки. [[Джакарта]], як столиця та центр фінансів, має багато великих урядових будинків, широкі дороги, невпинно зростає кількість багатоповерхових готелів і офісних будинків. [[Сурабая]]&nbsp;— найбільший порт і промислове місто. В [[Бандунг|Бандунзі]], курортному та військовому центрі, є багато університетів і підприємств легкої промисловості. [[Семаранг]]&nbsp;— адміністративна столиця і торговельний центр на Яві. [[Джок'якарта]]&nbsp;— місце проживання султана і великий центр яванської культури. Тут також розташований найбільший університет, багато шкіл мистецтва, народних танців і музики.

Соціальний та економічний рівень життя мешканців великих міст Індонезії є дуже різним. [[Соціальна ієрархія]] тут приблизно така: вищі кола урядових службовців, військові офіцери, бізнес-керівники; зростаючий середній клас громадських службовців, учителів, інших спеціалістів та кваліфікованих працівників, яким часто недоплачують і вони змушені змагатися за своє економічне становище; велика кількість бідних малоосвічених чорноробів, торговців та інших членів суспільства.
{{Найбільші міста Індонезії}}

== Населення ==
[[Індонезійський архіпелаг]] є одним із найнезвичайніших місць у світі та місце стику багатьох культур [[Азія|Азії]] та [[Океанія|Океанії]]. Індонезійський національний девіз «Єдність та різноманіття» свідчить про надзвичайну різноманітність населення: тут є понад 300 етнічних груп та 250 окремих мов. Більшість населення говорить мовами, що мають Малайсько-Полінезійську основу. Найбільша підгрупа&nbsp;— яванці, мова яких також найпоширеніша.

Більшість населення Індонезії тісно пов'язана з народами [[Східна Азія|Східної Азії]], хоча з плином часу до місцевого населення домішувалися [[араби]], [[індійці]], [[європейці]]. Проте на східних островах більшість людей меланезійського походження.
{{main|Населення Індонезії}}
=== Мови ===
{{main|Мови Індонезії}}
[[Файл:Sarungan.jpg|міні|праворуч|Яванці у національному одязі]]
Більшість мов, якими говорять в Індонезії, належать до [[Австронезійські мови|австронезійської]] [[Генеалогічна класифікація мов|мовної сім'ї]], хоча поширені мови [[Папуа (провінція)|Папуа]] належать до зовсім іншої мовної сім'ї. Австронезійська мовна сім'я розділена на 18 груп з мовами, які тісно пов'язані, але помітно різняться. На [[Ява (острів)|Яві]] говорять переважно яванською, сунданейською та мадурейською мовами, тоді як на [[Суматра|Суматрі]] їх 15, багато з яких мають безліч діалектних варіантів. В межах торайської групи відносно мале населення центрального [[Сулавесі|Целебесу]] має шість основних мов. А в Східній Індонезії кожен острів має свою мову, яка не завжди зрозуміла мешканцям сусідніх островів.

Сучасна державна мова&nbsp;— [[Індонезійська мова|Індонезійська]], розвинулася з малайського діалекту, яким говорили жителі східної [[Суматра|Суматри]]. Вона має багато спільного з іншими малайськими діалектами, які колись служили місцевою [[лінгва-франка|лінгва-франкою]]. Індонезійська мова є відносно простою і поширеною мовою, що не має зв'язку з жодною панівною етнічною групою. Її зараз разом із регіональними мовами вивчають всі школярі. В 1972&nbsp;р. перероблений стандарт правопису був узгоджений між Індонезією та [[Малайзія|Малайзією]] з метою покращення взаєморозуміння та полегшення обміну літературними надбаннями.

=== Релігії ===
Більшість індонезійців сповідують [[іслам]], до якого часто домішують елементи [[індуїзм]]у, [[буддизм]]у та місцевих [[язичництво|язичницьких релігій]]. Прихильники [[індуїзм]]у живуть переважно на [[Балі (острів)|Балі]], а [[християнство|християни]] розсіяні по всій країні. Дві третини з усього християнського населення Індонезії&nbsp;— [[протестантизм|протестанти]], інші переважно [[католицтво|римські католики]]. Також тут багато [[буддизм|буддистів]] та [[конфуціанство|конфуціанців]]. У віддалених областях дуже поширені родові релігії.
[[Файл:Jakarta Cathedral During Mass.jpg|міні|Католицька меса в соборі Джакарти]]
[[Іслам]] найбільш суворо сповідують на західній [[Суматра|Суматрі]], [[Ява (острів)|Яві]], південно-східному [[Калімантан]]і та [[Малі Зондські острови|Малих Зондських Островах]]. В інших районах тільки одна третина із тих, хто вважають себе мусульманами, дотримуються всіх ритуалів.

=== Демографічна ситуація ===
Індонезія&nbsp;— четверта у світі країна за кількістю населення. Розподіл і густота населення тут дуже різні: на островах [[Ява (острів)|Ява]], [[Балі (острів)|Балі]] та [[Мадура]] проживає близько двох третин усього населення. У 1960&nbsp;роках в Індонезії відбулося різке підвищення рівня [[народжуваність|народжуваності]]&nbsp;— населення відтоді зросло вдвічі. [[Смертність]] також зменшилася, в основному завдяки покращенню [[охорона здоров'я|охорони здоров'я]], якості їжі та питної води.

Вікова структура населення Індонезії подібна до структури населення інших країн, що розвиваються. Близько третини населення становлять діти молодші 15 років. Середня тривалість життя&nbsp;— 65 років для чоловіків та 69 для жінок.

== Економіка ==
{{main|Економіка Індонезії}}
[[Файл:1000 rupiah bill, 2016 series (2016 date), processed, obverse+reverse.jpg|міні|[[Індонезійська рупія]]]]
Хоч Індонезія має великі запаси ресурсів та вигідне географічне положення, вона грала скромну роль у світовій економіці після здобуття незалежності. Але тим не менш, Індонезія&nbsp;— один з найбільших у світі експортерів [[нафта|сирої нафти]] та [[природний газ|природного газу]]. Індонезія також великий постачальник [[каучук]]у та широкого діапазону інших товарів, наприклад, [[кава|кави]], [[чай|чаю]], [[Тютюн (рослина)|тютюну]], [[копра|копри]], [[спеції|спецій]]. Хоча Індонезія має репутацію постачальника сировини на світові ринки, це також важливий виробник промислових товарів для внутрішнього споживання та експорту. Однак, більшість індонезійської робочої сили все ще залишається аграрною. Незалежні фермери&nbsp;— основні виробники сільськогосподарської продукції, переважно [[рис|рису]].

Деякий час розвиток економіки в Індонезії була сильно пригальмована через брак досвіду, невмілі дії влади та невідповідність вимогам статистичної та іншої інформації. Необхідні були великі фінансові вливання як допомога виконанням економічних програм та проєктів. Навіть зараз низька зарплатня та умови праці сприяють [[корупція|корупції]], яка погіршує розвиток та стала справжнім тягарем.

=== Ресурси ===
В Індонезії є багато покладів корисних копалин, зокрема [[нафта|нафту]], [[природний газ]], [[олово]], [[Манган (елемент)|манган]], [[мідь]], [[нікель]], [[вугілля]] та [[боксити]]; частина з них не розвідана. Найбагатші поклади олова розташовані на островах [[Банка (острів)|Банка]], [[Сінґкеп]] та [[Беллітон]]. Нікелю&nbsp;— на [[Сулавесі|Целебесі]], [[Галмагера|Галмагері]] та [[Папуа (провінція)|Папуа]]. Поклади марганцю розташовані на центральній [[Ява (острів)|Яві]], [[Суматра|Суматрі]], [[Калімантан|Калімнтані]] і [[Сулавесі|Целебесі]]. [[Мідь]] знаходиться переважно на [[Папуа (провінція)|Папуа]]. На островах [[Острови Ріау|Ріау]], [[Банка (острів)|Банка]], [[Сінґкеп]] та на [[Калімантан]]і знайдені боксити, а вугілля на [[Суматра|Суматрі]]. В Індонезії також є поклади [[залізо|заліза]], [[сірка|сірки]], [[золото|золота]] та [[срібло|срібла]], але на економіку вони мало впливають.
[[Файл:Kabut Jam Gadang 2019.jpg|міні|Низька видимість у Букіттінгі, Західна Суматра, через імлу, пов’язану з вирубкою лісів.]]
На межі XX-XXI&nbsp;ст. І. постачає на світовий ринок ряд важливих сировинних товарів, зокрема: нафту і природний газ (2/3 експортних прибутків), олово, нікелеві руди. Основа енергобалансу І.&nbsp;— нафта (близько 80&nbsp;%), а також природний газ (18,1&nbsp;%). На кам'яне вугілля припадає всього 0,9&nbsp;%, гідроенергію&nbsp;— 1,4&nbsp;% ВВП.

=== Сільське господарство ===
[[Файл:Oil palm plantation in Cigudeg-03.jpg|міні|Величезна плантація пальмової олії в Богорі, Західна Ява. Індонезія є найбільшим у світі виробником пальмової олії.]]
Стійкий мусонний клімат і рівний розподіл кількості опадів зробили можливим вирощування [[сільськогосподарські культури|сільськогосподарських культур]] майже по всій території Індонезії. Однак, землі для посівів займають тільки одну десяту частину суші. На [[Ява (острів)|Яві]] більшість обробленої землі займають тераси для вирощування [[рис]]у, здебільшого вздовж північних береговий та центральних рівнин. В сухішій східній частині Яви вирощують [[кукурудза|кукурудзу]], [[маніок їстівний|маніоку]], [[солодка картопля|солодку картоплю]], [[земляний горіх]] (арахіс), [[соя|сою]], [[Тютюн (рослина)|тютюн]] та [[кава|каву]].

Розвиток на Суматрі та інших зовнішніх островах не такий інтенсивний і складається переважно з невеликих ферм. Проте, навколо Медану лежать великі плантації, які вирощують тютюн, [[каучукові дерева]], [[пальмова олія|пальмову олію]], [[капок]], [[чай]] та [[кава|каву]]. [[Рис]], [[кукурудза|кукурудзу]] та [[маніок їстівний|маніоку]] вирощують в основному у районі рідкого лісу на півночі та Палембангу на південному сході.

Худоби відносно мало&nbsp;— близько 15&nbsp;млн кіз, 12&nbsp;млн голів великої рогатої худоби і 10&nbsp;млн свиней. Проте курей розводять дуже багато, у 2002 їх було понад мільярд. За підтримки Японії розвивається рибальство у великих масштабах.

=== Промисловість ===
Заміщення імпорту та підтримка [[сільське господарство|сільськогосподарського]] сектору довго були двома основними цілями індустріальної політики. Заміщення імпорту було застосоване для таких товарів як [[їжа]], [[текстиль|текстильні вироби]], [[добриво|добрива]] і, в результаті цього широкомасштабна політика індустріалізації не розпочалася до кінця 80-х років XX ст. Через це промисловість зростала дуже повільно, і зараз оцінюється не більше ніж одна четверта частина [[ВВП]].

За традицією, найрозвиненішими галузями промисловості в Індонезії були ті, що займалися обробкою сільськогосподарських ресурсів та [[корисні копалини|корисних копалин]]. Зараз велику частину виробництва займають малі та середні [[приватне підприємство|приватні підприємства]], більшість з яких виготовляють [[товари загального вжитку]]. Багато малих підприємств належать китайцям, які емігрували зі своєї батьківщини. Ці невеликі майстерні виробляють такі товари загального вжитку як [[меблі]], [[побутові прилади]], [[текстиль|текстильні вироби]] та займаються [[Друкарство|друкарською справою]]. Основний центр приватної промисловості&nbsp;— західна [[Ява (острів)|Ява]], хоча ця галузь також розвинута в [[Джакарта|Джакарті]]. З середини 80-х в Індонезії повільно, але стійко почали розвиватися великомасштабні та високотехнологічні підприємства, які виробляють [[телекомунікаційні вироби|телекомунікаційні]], [[електронні товари]] та [[автомобілі]].

Найбільшою галуззю промисловості, що переробляє імпортовані сировинні матеріали, є [[текстильна промисловість]]. Прядильні фабрики в більшості належать державі чи знаходяться в руках іноземних фірм, тоді як ткацькі та апретурні підприємства, які сконцентровані в Бандунзі, переважно невеликі та належать місцевим підприємцям.

'''Див. також:'''
* [[Корисні копалини Індонезії]]
* [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Індонезії]]
* [[Гірнича промисловість Індонезії]].

=== Фінансова система ===
Загалом мета урядової кредитної та фінансової політики&nbsp;— забезпечити умови для особистої ініціативи в ситуації [[фінансової ортодоксії]]. Проте [[субсидовані кредитні]] та [[відсоткові ставки]] використовуються згідно з загальними пріоритетами уряду. Споживчий та торговельний кредит значною мірою визначається такою системою, але є й певне поле діяльності для приватного банкування та лихварства. Але приватний [[фінансовий сектор]] слабкий і в мобілізації внутрішніх коштів відіграє тільки допоміжну роль. Неабиякі зусилля докладаються для лібералізації фінансової системи, відповідно до умов розвитку заохочуються іноземні капіталовкладення та допомога. Систему роботи з іноземною валютою в Індонезії дуже спрощено й іноземні інвестиції приймаються схвально.

«[[Банк Індонезії]]», центральний банк, відповідає за випуск [[Індонезійська рупія|рупій]], національних грошей. Є й інші фінансові установи (які належать уряду), в тому числі «Bank Mandiri», який було утворено в 1999 році завдяки злиттю «Bank Ekspor Impor Indonesia» (експортно-імпортного банку), «Bank Bumi Daya» (банку землеволодіння та лісового господарства), «Bank Pembangunan Indonesia» (банку розвитку) та «Bank Dagang Negara» (банку іноземної валюти); «Bank Rakyat Indonesia» та «Bank Negara Indonesia», що спеціалізуються на кредитуванні відповідно сільського господарства та промисловості, «Bank Tabungan Negara», державний ощадний банк. Кожен банк надає широкий спектр послуг і діє незалежно. В Індонезії працюють також іноземні банки. Небанківські фінансові установи обмежуються. В Джакарті та Сурабаї є також фондові біржі.

=== Комерція і торгівля ===
У країні сформувався складний та досить розвинений [[комерційний сектор]], який спирається на [[маркетинг]] та експорт сільськогосподарської продукції, постачання споживчих товарів та надання послуг для внутрішнього ринку. Тут панує китайська громада, хоча на нижчих рівнях зросла й участь корінного населення та неофіційна діяльність армії.

[[Нафта]] та [[природний газ]], промислові товари ([[лісоматеріали]], текстильна продукція) та готовий одяг і [[взуття]]&nbsp;— це головні експортні товари Індонезії. Сільськогосподарський експорт охоплює [[каучук]], [[каву]], [[копру]] (сушене ядро кокосового горіха), [[чай]], [[Перець (рід)|перець]], [[Тютюн (сировина)|тютюн]] та вироби з олійної пальми. Імпорт складається здебільшого з промислового та транспортного устаткування, мінерального палива, хімікатів та промислових товарів. Найважливішими торговельними партнерами Індонезії є [[Японія]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Сінгапур]], [[Південна Корея]] та [[Китайська Народна Республіка|Китай]]. Упродовж років країна має позитивний баланс торгівлі. Економічно важливим як джерело іноземної валюти стає туризм.

== Транспорт ==
Індонезія&nbsp;— острівна країна, тому [[морський транспорт]] відіграє тут важливу роль в доставці сировинних матеріалів та сільськогосподарських продуктів з місця їх видобутку на ринок. Фізична природа країни сприяє розвитку морських з'єднань для перевезення вантажів і повітряних для пасажирів. На багатьох диких районах Індонезії прокладання транспортних шляхів спричинює великі труднощі, що дуже перешкоджає розвитку економіки.
{{main|Транспорт Індонезії}}

=== Дороги та залізниці ===
[[Файл:Bekasi Express.JPG|міні|ліворуч|Бакасі експрес&nbsp;— поїзд, що з'єднує Бакасі з Джакартою]]

В Індонезії тільки на островах [[Ява (острів)|Ява]], [[Мадура]] і [[Суматра]] є мережі доріг з твердим покриттям достатньої якості. На [[Ява (острів)|Яві]] дороги достатньої якості та можуть бути розширені, щоб зустріти потреби зростаючого населення. Через невеликі відстані, пріоритет тут поставлений на дорожній транспорт. Попри це, [[залізничний транспорт]] також важливий для перевезення вантажів і пасажирів. Через велику чисельність та густоту населення, [[Ява (острів)|Ява]] не зовсім придатна для будівництва нових залізниць.

Індонезійська Державна Залізниця (Perusahaan Jawatan Kereta Api) працює на [[Ява (острів)|Яві]], [[Мадура|Мадурі]] та [[Суматра|Суматрі]]. Географічні особливості і склад товару зменшили конкурентноздатність залізниці. Для далекого транспортування великої кількості товарів в Індонезії найчастіше використовують морський транспорт.

Більшість доріг з твердим покриттям знаходяться на [[Ява (острів)|Яві]] і [[Мадура|Мадурі]]. Багато доріг нижчої якості є і на [[Суматра|Суматрі]], [[Сулавесі|Целебесі]], [[Калімантан]]і та [[Балі (острів)|Балі]], але на [[Папуа (провінція)|Папуа]] є тільки декілька доріг, які найчастіше зв'язують найнаселеніші регіони.

=== Водний та повітряний транспорт ===
[[Файл:Merpati 732 pk-mbu.jpg|міні|ліворуч|Літак авіалінії «Merpati Nusantara»]]

Більшість високонаселених міст мають доступ до моря, тому судноплавство тут дуже розповсюджене. Внутрішні моря Індонезії відносно спокійні, тому що Індонезія лежить поза поясом [[Тропічний циклон|тайфунів]] та сильних вітрів. Тому що в Індонезії мало портів для розвантаження високотонажних кораблів, тут зазвичай використовують [[ліхтер]]и та інші малі судна.

Тут є багато портів, але тільки невеликий відсоток з них може прийняти корабель понад 500 тонн. Основні порти для завантаження сухого вантажу: Тан'юнгперіук в [[Джакарта|Джакарті]], Тан'юнгперак в [[Сурабая|Сурабаї]] та Белаван у [[Медан]]і. [[Полембанґ]] на південній [[Суматра|Суматрі]]&nbsp;— головний нафтовий порт країни.

Міжнародні повітряні перевозки доступні тільки у [[Джакарта|Джакарті]], [[Медан]]і та [[Денпасар]]і. Послуги авіаперевезення надають «Garuda Indonesia», національна авіалінія, та «Merpati Nusantara», що частково субсидується урядом. Є також кілька менших авіаліній.

== Космічні дослідження і розробки ==
22 лютого 2019 року, американська аерокосмічна приватна компанія [[SpaceX]] здійснила успішний запуск ракети-носія [[Falcon 9]] і вивела на орбіту індонезійський геостаціонарний супутник зв'язку «Nusantara Satu» (PSN 6). Запуск було здійснено зі стартового майданчика [[SLC-40]] американської [[База ВПС США на мисі Канаверал|бази Космічних сил США на мисі Канаверал]]<ref>[https://ru.wikinews.org/wiki/SpaceX_успешно_вывела_на_орбиту_индонезийский_спутник_и_израильский_лунный_аппарат SpaceX успішно вивела на орбіту індонезійський супутник та ізраїльський місячний апарат. 22.02.2019]</ref>.

26 лютого 2024 року, компанія SpaceX успішно вивела на орбіту індонезійський супутник «Merah Putih 2». Для запуску було застосовано ракету-носій Falcon 9, відповідно, запуск здійснювався зі стартового майданчика SLC-40 американської бази Космічних сил на мисі Канаверал<ref>[https://gazetavv.com/news/rizne/falcon-9-u-spravi-spacex-vivodit-na-orbitu-indonezijskij-suputnik.html Falcon 9 у справі: SpaceX виводить на орбіту індонезійський супутник. // Автор: Валерій Скляренко. 26.02.2024]</ref>.

== Стан навколишнього середовища ==
Індонезія входить до десятки країн світу, які є найбільшими емітентами [[Метан|метану]]. У другій половині 2021 року, на кліматичний саміт у [[Глазго]], країна підписала декларацію про скорочення викидів [[Метан|метану]]. Відповідно до якої до 2030 року, країна зобов'язана зменшити викиди метану на 30&nbsp;%<ref>{{Cite web|title=На климатическом саммите в Глазго договорились на 30&nbsp;% сократить выбросы метана Декларацию не поддержали Индия, Россия и Китай — одни из крупнейших источников выбросов парниковых газов|url=https://meduza.io/feature/2021/11/03/na-klimaticheskom-sammite-v-glazgo-dogovorilis-na-30-sokratit-vybrosy-metana|website=Meduza|accessdate=2021-11-03|language=ru|archive-date=3 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211103144810/https://meduza.io/feature/2021/11/03/na-klimaticheskom-sammite-v-glazgo-dogovorilis-na-30-sokratit-vybrosy-metana}}</ref>.

== Політичний устрій ==
{{main|Уряд Індонезії}}

=== Основи державного устрою ===
Індонезія&nbsp;— [[Унітарна держава|унітарна республіка]] [[Президентська республіка|президентського типу]]. Основним законом держави є [[конституція]], прийнята в 1945 році. Конституція 1945 року скасовувалася в 1950 році, була відновлена в 1959 році і в даний час діє з низкою поправок, основні з яких були прийняті в 1998, 1999 і 2001 роках.

Основні інститути індонезійської державності були сформовані в перші роки незалежного розвитку країни. Разом з тим, значні зміни в правову основу їх функціонування були внесені в ході масштабних ліберально-демократичних перетворень кінця 1990-х&nbsp;— початку 2000-х років. Ці зміни здійснювалися як шляхом внесення згаданих поправок до конституції, так і прийняттям пакету правових актів, відомих в Індонезії як «Політичні закони» ([[індон]]. Undang-Undang Politik). Основними підсумками реформ стали відхід збройних сил від політичної діяльності, введення в країні реальної багатопартійності і прямих президентських виборів і підвищення ролі законодавчих органів влади.

=== Виконавча влада ===
[[Файл:Susilo Bambang Yudhoyono.jpg|міні|Колишній [[президент Індонезії]] [[Сусіло Бамбанг Юдхойоно]]]]

Незалежність Індонезії від [[Нідерланди|Нідерландів]] була проголошена у 1945&nbsp;р. Республіка Індонезія включала територію від [[Себанґ]]у на [[Суматра|Суматрі]] до [[Марауке]] на [[Папуа (провінція)|Папуа]], або іншими словами всю територію колишньої [[Східної Голландської Індії]]. В цей час [[Нідерланди]] ще утримували більшу частину цієї території, але почали швидко її втрачати після спалаху революції.

Коли боротьба за незалежність закінчилася, була створена Республіка Сполучених Штатів Індонезії. Проте, федеральна система не прижилася і у 1950&nbsp;р. федеративні штати одноголосно вирішили повернутися до [[республіка|республіканської форми правління]].

[[Виконавча влада]] знаходиться у руках президента, якому допомагає віцепрезидент. До 2002&nbsp;р. обоє обиралися Народними Дорадчими Зборами (Majelis Permusyawaratan Rakyat; MPR) кожні п'ять років, але цього року був прийнятий указ про обрання президента безпосередньо народом. Міністри та голови департаментів призначаються та звільняються президентом, який також є головнокомандувачем армії, військово-морського флоту та повітряних сил. В президента є повноваження видавати розпорядження, забезпечити виконання указів та укладати договори з іноземними державами. Президенту допомагає кабінет міністрів з різних урядових відомств.
[[Файл:Istana Negara (30139691680).jpg|міні|Палац Мердека — один із шести президентських палаців Індонезії]]
=== Законодавча влада ===
Вищим органом законодавчої влади є [[Народний консультативний конгрес]], НКК ([[індон]]. Majelis Permusyawaratan Rakyat, MPR). НКК, який не є постійною структурою, скликається на сесії не рідше, ніж раз на п'ять років, і складається з двох палат: [[Ради народних представників]], СНП ([[індон.]] Dewan Perwakilan Rakyat, DPR) і [[Ради представників регіонів]], СПР (індон. Dewan Perwakilan Daerah, DPD).
[[Файл:Ruang_MPR.jpg|міні|ліворуч|Народний консультативний конгрес]]
На своїх регулярних сесіях НКК проводить [[інавгурацію]] обраних президента і віцепрезидента і затверджує запропоновані президентом основні напрями державного курсу на п'ятирічний термін. Президент несе відповідальність перед НКК, конгрес може оголосити йому [[імпічмент]], зібравшись для цього на позачергову сесію.
Кількісний склад НКК формально не регламентується і визначається складом входять до нього СНП і СПР. У складі НКК останнього скликання, зведеного до присяги 4 жовтня 2009, 692 депутати. Голова НКК&nbsp;— [[Тофік Кимас]] ([[Індон.]] Taufiq Kiemas), представник Демократичної партії боротьби Індонезії, чоловік колишнього президента країни [[Мегаваті Сукарнопутрі]].

У перервах між сесіями НКК поточні законодавчі функції виконує Рада національних представників, фактично являє собою постійний однопалатний парламент. До компетенції СНП входять розробка, прийняття та контроль за виконанням законів, затвердження державного бюджету, ратифікація частини міжнародних угод. Депутати СНП обираються на п'ятирічний термін в ході прямих загальних парламентських виборів, що проводяться за пропорційною системою в багатомандатних округах. Кількісний склад Ради, регламентований чинним законодавством, багаторазово варіювався за роки існування цього органу. У нинішньому складі СНП, сформованому за підсумками парламентських виборів 2009 року і наведеному до присяги 1 жовтня 2009,&nbsp;— 560 осіб. Депутатів 9 пройшли до парламенту партій сформовано 9 [[фракцій]]. Голова СНП&nbsp;— [[Марзукі Алі]].

Рада представників регіонів&nbsp;— нове утворення в політичній системі Індонезії, що існує з 2004 року. До цього до складу НКК, крім депутатів СНП, входили представники місцевих законодавчих органів влади, різних громадських організацій, а також політичних партій та збройних сил пропорційно присутності депутатів останніх у СНП, при цьому сукупність депутатів НКК, що не входять в СНП, не була самостійним політичним інститутом і не мала будь-якого назви.
За обсягом повноважень СПР значно поступається СНП. До його компетенції належить розробка законопроєктів, що стосуються питань адміністративно-територіального устрою країни, регіонального самоврядування, економічного, соціального та культурного розвитку регіонів для подальшої передачі їх у СНП.
СПР формується з представників провінцій і прирівнюваних до провінцій адміністративно-територіальних одиниць Індонезії&nbsp;— по 4 делегати від кожної відповідної території. Члени СНП обираються на непартійній основі одночасно з депутатами СНП. У нинішньому складі Ради, сформованому за підсумками парламентських виборів 2009 року і наведеному до присяги 1 жовтня 2009, 132 депутати, що представляють 31 провінції і 2 особливих округу. Голова СПР&nbsp;— [[Ірма Гусман]]

== Див. також ==
* [[Індонезійсько-український словник]]
* [[Міста Індонезії]]
* [[Суперпрезидентська республіка]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* Антологія індонезійської поезії двадцятого сторіччя : [збірка] : Присвячено творчості восьми видатних індонезійських митців / [відп. ред.: П. Хімаван, В.В. Румянцева, А.Ю. Лисюк ]. – Київ : Вид. дім Д. Бураго, 2018. – 92 с. – ISBN 617-7349-73-9.
* {{книга
 |автор             = Симония Нодари Александрович
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Индонезия
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Москва
 |видавництво       = «[[Мысль]]»
 |рік               = 1978
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 168
 |серія             = Социально-экономические проблемы развивающихся стран
 |тираж             = 43 000
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
 |ref               =
}} {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1104/58/1/15/#31693 Індонезія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160730002632/http://cyclop.com.ua/content/view/1104/58/1/15/#31693 |date=30 липня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|2}}
{{Вікіпосилання
|Вікіцитати= Індонезія}}
* [https://archive.today/20121222074448/www.mfa.gov.ua/egypt/ua/publication/content/1178.htm Українсько-Індонезійські відносини]
* [https://archive.today/20121222041041/www.mfa.gov.ua/indonesia Посольство України в Республіці Індонезія]
* [http://www.artkavun.kherson.ua/indonesia_bali_java.htm Фоторепортаж з Індонезії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110915050312/http://www.artkavun.kherson.ua/indonesia_bali_java.htm |date=15 вересня 2011 }}{{ref-ru}}
* [http://www.infoplease.com/ipa/A0107634.html Indonesia: History, Geography, and Culture] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071011022526/http://www.infoplease.com/ipa/A0107634.html |date=11 жовтня 2007 }}{{ref-en}}
* [http://www.freeworldmaps.net/asia/indonesia/map.html Карти Індонезії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071019053833/http://www.freeworldmaps.net/asia/indonesia/map.html |date=19 жовтня 2007 }}{{ref-en}}
* [http://www.pravoslavie.ru/put/apologetika/indonesia.htm Православна місія в Індонезії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121026180304/http://www.pravoslavie.ru/put/apologetika/indonesia.htm |date=26 жовтня 2012 }}
{{Індонезія в темах}}{{Navboxes
| list =
{{Країни Азії}}
{{Південно-Східна Азія}}
{{OPEC}}{{Велика двадцятка}}
{{АСЕАН}}
{{Саміт країн Східної Азії}}}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Індонезія| ]]
[[Категорія:Нові індустріальні країни]]
[[Категорія:Острівні країни]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Країни з мусульманською більшістю]]
[[Категорія:Держави-члени Організації ісламського співробітництва]]
[[Категорія:Країни Андаманського моря]]