Перегляд вихідного коду сторінки Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України

{{Академічна установа
|назва               = Інститут фізіології ім.&nbsp;О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця НАН&nbsp;України
 | зображення          = Будинок Інституту фізіології НАН України, Київ.jpg
 | зображення_розмір   = 250px
 | зображення_підпис   = Будівля адміністративного корпусу Інституту фізіології
 | дата заснування     = 1953
 | приналежність       = [[НАН України]]
 | ключова особа      = академік&nbsp;[[НАН&nbsp;України]] <br />[[Веселовський Микола Сергійович]]
 | адреса              = {{прапорець|UKR}} [[Україна]]<br/>[[Вулиця Академіка Богомольця (Київ)|вул. Богомольця]], 4, <br/>м. [[Київ]]
 | вебсторінка         = http://biph.kiev.ua/uk
}}
'''Інститут фізіології ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця НАН України'''&nbsp;— [[науково-дослідний інститут]] у складі [[Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України]], що спеціалізується в галузі молекулярної [[фізіологія|фізіології]], [[біофізика|біофізики]], [[Нейрофізіологія|нейрофізіології]], [[Патологічна фізіологія|патологічної фізіології]]. Наукові публікації співробітників Інституту відомі у науковому світі за межами України<ref>{{Cite web |url=http://www.jsi.net.ua/scopus/ratings_nanu/index.html |title=Архівована копія |accessdate=7 січня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130827025636/http://www.jsi.net.ua/scopus/ratings_nanu/index.html |archivedate=27 серпня 2013 |deadurl=yes }}</ref>, в Інституті регулярно відбуваються міжнародні конференції<ref name="ShubaPerez-Reyes2008">{{cite journal|last1=Shuba|first1=Yaroslav M.|last2=Perez-Reyes|first2=Edward|last3=Lory|first3=Philippe|last4=Noebels|first4=Jeffrey|title=T-type calcium channels: From discovery to channelopathies, 25 years of research|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-marketing-channels_2008_15_4/page/299|journal=Channels|volume=2|issue=4|year=2008|pages=299–302|issn=1933-6950|doi=10.4161/chan.2.4.6577}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://usn.org.ua/synapse2012/index.php?subj=invitation&lang=ukr |title=ІІ Міжнародний Симпозіуму «Молекулярні механізми регулювання синаптичної передачі», 6 — 9 жовтня 2012 року, Київ, Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України |accessdate=7 січня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140107072826/http://usn.org.ua/synapse2012/index.php?subj=invitation&lang=ukr |archivedate=7 січня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://biph.kiev.ua/images/2/26/Program_of_the_conferens.pdf |title=Х Anniversary Ukrainian — Polish — Belorussian Conference «Physiology and Pathology of Respiration: Advances in Basic Research and Clinical Applications», Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ |accessdate=7 січня 2014 |archive-date=7 січня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140107015605/http://biph.kiev.ua/images/2/26/Program_of_the_conferens.pdf }}</ref>. Науковий центр України у галузі [[нейрофізіологія|нейрофізіології]], [[біофізика|біофізики]], [[електрофізіологія|електрофізіології]], [[патофізіологія|патофізіології]], фізіології [[кровообіг]]у.

Після реорганізації та об'єднання з [[Інститут експериментальної біології і патології|Інститутом експериментальної біології та патології]] [[Міністерство охорони здоров'я України|Міністерства охорони здоров'я]], у 1953 році Інституту фізіології АН УРСР було надано ім'я засновника&nbsp;— О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця.<ref name="IF2">Распоряжение Совета Министров СССР от 14 января 1953 г. №&nbsp;839-р, Москва</ref> До складу інституту входять 13 наукових відділів та дослідницька лабораторія біології стовбурових клітин.

Інститут розташований на території [[Дендропарк імені О. О. Богомольця|меморіального дендропарку ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця]]<ref name="IF3">Постанова Кабінету Міністрів України №&nbsp;466 від 12.08.92</ref>, який внесений до Державного реєстру національного культурного надбання<ref name="IF4">Наказ Міністерства Культури і Мистецтв України №&nbsp;393 від 15.06.99</ref> і знаходиться в історичній частині Києва.

Роботи Інституту відзначено 10 [[Державна премія СРСР|Державними преміями СРСР]] та [[Державна премія України в галузі науки і техніки|України]], 17 [[Премія НАН України імені О. О. Богомольця|преміями імені О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця]], 3 преміями імені {{нп|Премія імені І. М. Сєченова РАН|І.&nbsp;М.&nbsp;Сєченова|ru|Премия имени И. М. Сеченова}} (Володимир Скок, 1971; Платон Костюк, 1977; Пилип Сєрков, 1989) та 2 {{нп|Премія імені І. П. Павлова РАН|імені І.&nbsp;П.&nbsp;Павлова|ru|Золотая медаль имени И. П. Павлова}}, преміями НАН України [[Премія НАН України імені М. Д. Стражеска|ім. М.Д. Стражеска]], [[Премія НАН України імені Ф. Г. Яновського|Ф.Г. Яновського]], [[Премія НАН України імені В. Ю. Чаговця|В.Ю. Чаговця]], співробітники Інституту багаторазово відзначалися державними нагородами. Вчені Інституту багаторазово були переможцями конкурсів на отримання міжнародних грантів, грантів Академії Наук, Уряду та Президента України.

В Інституті працює Спеціалізована Вчена Рада з присудження наукових ступенів кандидатів та докторів біологічних наук зі спеціальностей біофізика, фізіологія людини та тварини; медичних наук зі спеціальності патологічна фізіологія, а також присуджуються наукові ступені доктора філософії.

== Наукові та медичні дослідження ==
{{стиль|розділ|дата=листопад 2019}}
В Інституті були розроблені та широко впроваджені методики реєстрації електрохімічних, біохімічних, імунологічних та інших процесів, що відбуваються в окремих клітинах різних відділів нервової системи при передачі через них нервових сигналів, а також змін в окремих білкових молекулах, що забезпечують таку передачу (мембранні хімічні [[Рецептор (білок)|рецептори]] та [[іонні канали]]).

За допомогою найсучасніших методів були вперше описані та вивчені властивості особливих типів молекулярних структур, що відіграють специфічну роль у передачі нервового імпульсу, у синаптичній передачі, властивості міжнейронної передачі сигналів, одержані біофізичні характеристики квантового виділення [[Нейромедіатори|нейромедіаторів]], досліджені трансмембранні струми та синаптичні процеси у гладенько-м'язових клітинах ряду внутрішніх органів.

Вивчені особливості дії різних медіаторів на [[Цитоплазматична мембрана|мембрани]] [[Нервові клітини|нервових]] і м'язових клітин та роль їх у механізмах синаптичної передачі. Проаналізовані механізми змін синаптичної передачі залежно від частоти надходження нервових імпульсів до синаптичних з'єднань, що можуть лежати в основі зберігання слідів синаптичної передачі сигналів, які відповідають за процеси навчання та пам'яті.

Важливі висновки зроблені відносно порушень молекулярних механізмів роботи [[нейрон]]ів при важких патологічних станах ([[епілепсія]], [[діабетична нейропатія]], [[гіпоксія]]), що відкриває можливості пошуку засобів їх корекції шляхом створення високоселективних фармакологічних препаратів.

Експериментально обґрунтована концепція про нейронні і синаптичні механізми процесів гальмування, його роль в обробці інформації в [[Гіпокамп (частина мозку)|гіпокампі]], [[таламус]]і та корі головного мозку.

Одержані нові дані про нейронну організацію таламо-кортикальних зв'язків. Детально вивчена синаптична організація кортико-, рубро- та ретикуло-спинальних шляхів, показано вплив на [[спинний мозок]] різних складових цих шляхів.

Отримано дані, які значно розширюють наявні уявлення відносно механізмів взаємодії основних медіаторних систем (глутаматної, [[Гамма-аміномасляна кислота|ГАМК]]-ергічної, норадренергічної, дофамінергічної) та їх ролі у діяльності нервових клітин соматосенсорної кори під час здійснення [[Умовний рефлекс|умовних рефлексів]].

Вперше проведено детальні функціональні, біохімічні та морфологічні дослідження імуногенних пошкоджень коронарних судин ([[ендотелій|ендотелію]] та [[міоцит]]ів) і [[міокард]]а. Встановлено вирішальну роль розвитку цих пошкоджень у деградації [[Фосфоліпіди|фосфоліпідів]] мембран клітин серця та крові, активації ліпоксигеназного шляху [[метаболізм]]у арахідонової кислоти.

Вченими інституту встановлено модулюючий вплив різних відділів головного мозку на розвиток серцево-судинних рефлексів, вивчено співвідношення центральних і периферичних механізмів регуляції тонусу судин при функціональних навантаженнях, розроблена оригінальна модель гострої дистрофії міокарда з розвитком шокового стану. Результати цих досліджень поширюють уявлення про [[патогенез]] [[Інфаркт міокарда|інфаркту міокарда]].

Вперше визначено роль ендотеліальних факторів ([[оксид азоту(II)|оксиду азоту]], [[ендотелій|ендотелію]] тощо) у розвитку пристосувальних судинних реакцій: реактивної та робочої [[гіперемія|гіперемії]]; участь NO в центральних механізмах регуляції кровообігу; залучення оксиду азоту до гетерометричної регуляції скоротливої функції міокарда і зумовлення ефективності [[Франка-Старлинга Закон|механізму Франка-Старлінга]].

В Інституті розроблено ряд критеріїв для оцінки стійкості людини та тварин до нестачі кисню в різних умовах. Ці дані сприяють з'ясуванню механізмів дії на організм змін газового середовища.
Розроблені вченими Інституту препарати широко застосовуються у медичній практиці: «Спленін», «Геосен», «Прооварин», «Протестикулін», «Ліпін», «Суфан», кардіопротектор «Корвітин» та «Флокалін».

Створено препарати (АОЦ-к і АОЦ-с) для підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин (Відділ імунології та цитотоксичних сироваток). Досліджено хімічний та мікробіологічний склад води «[[Нафтуся]]», її біологічну активність, показано її антитоксичну, протирадіаційну дію (Лабораторія експериментальної [[Бальнеологія|бальнеології]]).

Банк клітинних ліній, який утримується в Інституті внесено до [[Державний реєстр наукових об'єктів, які складають національне надбання|державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання]].
<ref name="IF10">Постанова Кабінету Міністрів України №&nbsp;1709 від 19.12.2001</ref>
<ref name="IF11">Свідотцтво Міністерства Освіти і Науки України №&nbsp;40 від 19.02.2009</ref>
<ref name="IF12">Наказ ВАК України №&nbsp;309 від 19.06.2006</ref>

== Організація та адміністрування ==

=== Структура Інституту ===
До складу інституту входять 12 наукових відділів, а також виокремлена лабораторія.
* Відділ молекулярної біофізики
* Відділ біофізики сенсорної сигналізації
* Відділ фізико-хімічної біології [[Цитоплазматична мембрана|клітинних мембран]]

* Лабораторія біології [[Стовбурові клітини|стовбурових клітин]]

* Відділ нервово-м'язової фізіології
* Відділ [[цитологія|цитології]]
* Відділ фізіології нейронних мереж
** Лабораторія синаптичної передачі
* Відділ фізіології рухів

* Відділ загальної та молекулярної патофізіології
* Відділ фізіології [[кровообіг]]у
* Відділ імунофізіології
* Відділ [[гіпоксія|гіпоксії]]
* Відділ клінічної фізіології сполучної тканини
Функціонування інституту забезпечується рядом технічних та допоміжних підрозділів, поміж яких є: 

* клініка експериментальних тварин (віварій) 
* відділ наукової інформації, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності
* редакційно-видавничий відділ наукових журналів
* відділ "випускова кафедра", яка забезпечує організаційно-методичний супровід навчання в аспірантурі

=== Штат ===
З 2021 року директором Інституту є академік [[Веселовський Микола Сергійович|Микола Сергійович Веселовський]].
Станом на 2023 рік в Інституті працюють 3 академіки НАН України: [[Кришталь Олег Олександрович|Олег Кришталь,]] [[Веселовський Микола Сергійович|Микола Веселовський]] та [[Шуба Ярослав Михайлович|Ярослав Шуба]]; 2 члени-кореспонденти НАН України: [[Сагач Вадим Федорович|Вадим Сагач]] та [[Скибо Галина Григорівна|Галина Скибо]].

В Інституті станом на 2021 рік працює 189 наукових співробітників (включаючи провідних інженерів).

Інституту є базою підготовки наукових кадрів: власну дослідницьку роботу проводять аспіранти інституту та студенти провідних університетів - [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"]], [[Національний медичний університет імені О. О. Богомольця|Національного медичного університету імені О. Богомольця]],  тощо. Багато колишніх співробітників та аспірантів Інституту фізіології працюють у провідних лабораторіях Європи та США.

== Видавницька діяльність ==
У 1934 році Інститут почав видавати «Медичний журнал АН УРСР», який до того мав назву «Журнал медичного циклу ВУАН» у якому публікувалися виключно співробітники інституту. Журнал був відомий у всьому СРСР, а також за його межами.<ref name="palladin1944"/> У 1951 році в Інституті почав виходити журнал «Вопросы физиологии».{{sfn|Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков, 1959|с. 141}} Надалі журнали було об'єднано.

З 1955 року Інститут видає '''" ''[[Фізіологічний журнал]] "''''',  першим головним (відповідальним) редактором якого був учень [[Павлов Іван Петрович|Івана Павлова]], завідувач кафедрою нормальної фізіології [[Київський медичний інститут|Київського медичного інституту]] (1946—1960), академік АН УРСР [[Фольборт Георгій Володимирович|Георгій Фольборт]], який паралельно завідував відділом вищої нервової діяльності Інституту фізіології. Електронна версія журналу представлена у всесвітній мережі Internet і базі даних [[MEDLINE]].

З 2010 року видавництво {{не перекладено|Begell House|||}} спільно з Інститутом фізіології почало видавати англомовний міжнародний науковий журнал «International Journal of Physiology and Pathophysiology», до якого перекладаються найкращі статті з «Фізіологічного журналу».<ref>[http://www.begellhouse.com/ru/journals/physiology-and-pathophysiology.html International Journal of Physiology and Pathophysiology. Begell House] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150724072007/http://www.begellhouse.com/ru/journals/physiology-and-pathophysiology.html |date=24 липня 2015 }}{{ref-ru}}{{ref-en}}</ref>

У 1969&nbsp;р. за ініціативи академіка П.&nbsp;Г.&nbsp;Костюка був заснований журнал [[Нейрофізіологія (журнал)|«Нейрофизиология»]], як видання союзно-республіканського рівня&nbsp;— єдиний на той час у СРСР науково-теоретичний журнал, котрий спеціалізувався на проблемах нейрофізіології та суміжних напрямків природничих наук, нейрохімії та нейрофармакології, медичних аспектів нейронаук та моделювання функцій нервової системи.

З моменту його існування міжнародна видавнича компанія ''«Plenum Publishing Corp.»'' ([[Сполучені Штати Америки|США]], [[Велика Британія]]) почала перекладати це видання англійською мовою. У 1992&nbsp;р. журнал був трансформований у міжнародне видання і став називатися '''«Нейрофизиология / Neurophysiology»'''. На даний момент міжнародна версія журналу має назву '''Neurophysiology'''<ref>{{Cite web |url=https://www.springer.com/journal/11062 |title=Neurophysiology |accessdate=22 червня 2021 |archive-date=14 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210414030841/https://www.springer.com/journal/11062 }}</ref> та видається групою Springer Nature.{{main|Медичний журнал АН УРСР|Фізіологічний журнал|Нейрофізіологія (журнал)}}

== Бібліотека та музеї ==
Бібліотека Інституту була заснована 1931 року. На початку зібрання вона базувалася на особистій науковій бібліотеці Олександра Богомольця. Вона вміщує як старовинні раритетні видання, так і сучасну наукову літературу, присвячену проблемам фізіології, молекулярної та клітинної біології, нейрофізіології. В бібліотеці надається вільний безкоштовний доступ до мережі Інтернет та працює міжбібліотечна служба. Вона налічує понад 100 тисяч одиниць зберігання, з яких понад дві третини&nbsp;— наукові періодичні видання.<ref>[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/suak/corp.exe?C21COM=S&I21DBN=SUAK&P21DBN=SUAK&S21FMT=elib_all&S21ALL=%28%3C.%3ESG%3DNRLU0001060%3C.%3E%29&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=&Z21ID=&S21STN=1&S21SRW=nz&S21REF=10&S21CNR=20 НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ НАН УКРАЇНИ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210114072746/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/suak/corp.exe?C21COM=S&I21DBN=SUAK&P21DBN=SUAK&S21FMT=elib_all&S21ALL=(%3C.%3ESG%3DNRLU0001060%3C.%3E)&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=&Z21ID=&S21STN=1&S21SRW=nz&S21REF=10&S21CNR=20 |date=14 січня 2021 }}. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</ref>

В Інституті є два меморіальні кабінети-музеї академіків О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця та П.&nbsp;Г.&nbsp;Костюка.
<ref name="IF14">Постанова Президії про увіковічення пам'яті академіка П.&nbsp;Г.&nbsp;Костюка №&nbsp;145 від 11.05.2011</ref>

=== Музей Олександра Богомольця ===
Музей створено 1947 року, а реконструйовано та відкрито повторно 1 червня 1981 року на честь століття з дня народження Олександра Богомольця. Музей займав 3 кімнати: колишній кабінет директора й приймальню. У музеї встановлене погруддя вченого роботи скульптора [[Муравін Лев Давидович|Лева Муравіна]]. Серед експонатів музею робочий письмовий стіл Богомольця з чорнильницею, мікроскопом та щоденником, до якого внесено й останній день життя вченого, який він провів на робочому місці. Також у демонстрації власноруч виготовлені Богомольцем мікропрепарати, оригінал диплому Всесвітньої виставки в Парижі 1937 року, фотографії та наукові праці вченого.<ref name="институт1985"/> Директором музею у 1980—1988 роках був син академіка Олег Богомолець.

== Освітня діяльність ==
На базі Інституту в 1978 році була створена кафедра Київського відділення [[Московський фізико-технічний інститут|Московського фізико-технічного інституту]] (КО МФТІ), яку на початку 2000-х років було перетворено на кафедру молекулярної фізіології та біофізики Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України. Кафедра готувала магістрів біофізики за спільною програмою з МФТІ, основну частину студентів складали випускники бакалаврату московського інституту<ref name="IF15">Наказ Міністерства Освіти і Науки від 01.11.2010&nbsp;р. №&nbsp;3035-Л</ref><ref name="IF16">Ліцензія №&nbsp;5299 Міністерства Освіти і Науки України дата видачі 07.12.2010&nbsp;р.</ref> та аспірантів зі спеціальності біофізика. У 2014 році в зв'язку з [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російською агресією проти України]] співпрацю з МФТІ було розірвано . У 2018 роки на базі Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України було створено Київський Академічний Університет (КАУ) і на базі Інституту  до 2021 р. працювала  його кафедра молекулярної фізіології і біофізики.

Інститут та [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»]] (НТУУ «КПІ») на підставі Спільної постанови
<ref name="IF17">Спільна постанова Президії НАН України та колегії Міністерства Освіти України «Про поглиблення взаємодії між НАН України та Міносвіти України» №&nbsp;10с/1-4/259 від 14.10.95 р.</ref> склали Угоду<ref name="IF18">Угода за підписом Ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» академіка НАН України М.&nbsp;З.&nbsp;Згуровського та Директора Інституту фізіології ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця НАН України академіка НАН України П.&nbsp;Г.&nbsp;Костюка від 09.12.1999&nbsp;р.</ref> про спільну підготовку, розподілення, працевлаштування та залучення до науково-дослідної діяльності магістрів фізико-технічного факультету НТУУ «КПІ».

[[Аспірантура]] Інституту проводить підготовку аспірантів зі спеціальностей 091 біологія (напрями фізіологія людини та тварин, біофізика, патологічна фізіологія) і 222 медицина (патологічна фізіологія). 

В Інституті фізіології ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця діє Рада молодих учених, яка представляє співробітників Інституту віком до 35 років та аспірантів, які проводять науково-дослідну роботу на базі Інституту. 

== Будівлі ==
{{main|Комплекс садиби Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця}}

[[Комплекс садиби Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця|Комплекс будівель інституту]] був задуманий Олександром Богомольцем. 1932 року побудовано двоповерхову будівлю Інституту експериментальної біології і патології, де після 1953 року був розташований [[віварій]] та експериментальна клініка. 1936 року звели адміністративний корпус Інституту, в якому розмістилися лабораторії, аудиторія для семінарів, кабінети керівників інституту. 1940 року завершено спорудження двоповерхової майстерні. Поруч споруджено триповерховий житловий будинок, де було надано квартири науковим співробітникам, зокрема й родині Олександра Богомольця. Тут з 1944 року мешкали родини Олександра Богомольця, Василя Комісаренка, Анатолія Зюкова, Євгена Татаринова, Олександра Тимофєєвського (до 1955), Надії Юдіної, Івана Іщенка, Всеволода Янковського, Миколи Горєва, Ростислава Кавецького, Юрія Спасокукоцького, Ніни Медведєвої; Миколи Сиротиніна та інших. Серед гостів будинку були піаніст Святослав Ріхтер, офтальмолог Володимир Філатов, математик Михайло Лаврентьєв тощо<ref>В.&nbsp;М.&nbsp;Данилова, Р.&nbsp;П.&nbsp;Виноградова. [http://ubj.biochemistry.org.ua/images/stories/pdf/2008/UBJ_N2_2008/Komisarenko_65_80_2.pdf Наука, дипломатія, благодійність, політика… Що спільного?&nbsp;— академік Сергій Комісаренко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210107070837/http://ubj.biochemistry.org.ua/images/stories/pdf/2008/UBJ_N2_2008/Komisarenko_65_80_2.pdf |date=7 січня 2021 }} // Український біохімічний журнал.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 7-48.&nbsp;— Наукові школи Інституту біохімії ім. О.&nbsp;В.&nbsp;Палладіна НАН України.</ref>. Навколо житлового будинку було розплановано [[Дендропарк імені О. О. Богомольця|парк]]<ref>{{Cite web |url=http://pryroda.in.ua/kyiv-pzf/pamyatky-pryrody/botanichna-pamyatka-pryrody-mistsevoho-znachennya-dendropark-im-ak-bohomoltsya/ |title=Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дендропарк ім. Ак. Богомольця». Природно-заповідний фонд Києва |accessdate=13 квітня 2018 |archive-date=19 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180419202400/http://pryroda.in.ua/kyiv-pzf/pamyatky-pryrody/botanichna-pamyatka-pryrody-mistsevoho-znachennya-dendropark-im-ak-bohomoltsya/ }}</ref>.

Під час німецької окупації Києва 1941—1943 років будівлю інституту займала адміністрація київського міського комісара [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]]<ref>''Себта&nbsp;Т.'' [http://81412.livejournal.com/27556.html Топонімічні перейменування в окупованому Києві] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809193655/http://81412.livejournal.com/27556.html |date=9 серпня 2014 }} // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва).&nbsp;— {{К.}}: Кий, 2010.&nbsp;— Вип. 10.&nbsp;— С. 195—213.</ref>.

Протягом 1950-х&nbsp;— 1960-х років було побудовано декілька допоміжних приміщень на території інституту. 1979 року споруджено 15-поверховий лабораторний корпус. На верхніх двох поверхах було обладнано віварій. У 1992—2016 роках колишню будівлю Інституту експериментальної біології і патології займав [[Міжнародний центр молекулярної фізіології НАН України]].

<gallery caption="Меморіальні дошки" mode="packed" widths="150">
Image:МД Богомолець Олександр Київ 2013 01.JPG|Олександру Богомольцю (1981)
Image:Меморіальна дошка Олександру Макарченку (Київ).jpg|Олександру Макарченку (1984)
Image:Меморіальна дошка академіку Миколі Сиротиніну.JPG|Миколі Сиротиніну
Image:Memory table of Platon Kostyuk on Bogomoletz Institute of Physiology Kyiv.jpg|Платону Костюку (2014)
Image:Меморіальна дошка академіку Олексію Мойбенку.JPG|Олексію Мойбенку (2016)
</gallery>

На фасаді адміністративного корпусу, який виходить на вулицю, знаходяться меморіальні дошки Олександру Богомольцю (скульптор [[Гончар Іван Макарович|Іван Гончар]], архітектор [[Ковбаса Яків Федосійович|Яків Ковбаса]]) та Олександру Макарченку (скульптор [[Клоков В'ячеслав Михайлович|B'ячеслав Клоков]], архітектор [[Довженко Тарас Григорович|Тарас Довженко]]). Біля входу до 15-поверхового корпусу розташовано меморіальну дошку Платону Костюку. Всередині адміністративного корпусу на сходах знаходяться дошки Миколі Сиротиніну та Олексію Мойбенку.

== Історія інституту ==

=== Інститут клінічної фізіології АН УРСР ===
{{main|Інститут клінічної фізіології АН УРСР}}

Інститут створений у складі 2-го Відділу ВУАН за постановою Президії ВУАН від 9 травня 1934 року. Мав також назву «Інститут по вивченню організму людини». До складу нового інституту ввійшли кафедри патофізіології, патологічної анатомії, загальної та застосовної фізіології ВУАН.<ref name="ВУАН1938-41"/>

У 1934—1940 роках в інституті було 5 відділів:
* патологічної фізіології (у 1934-1941 роках під кервівництвом [[Сиротинін Микола Миколайович|Миколи Сиротиніна]]
* нормальної фізіології (у 1936—1943 роках під керівництвом [[Леонтович Олександр Васильович|Олександра Леонтовича]])
* нормальної анатомії (у 1935-1937 роках під керівництвом [[Воробйов Володимир Петрович|Володимира Воробйова]])
* патологічної анатомії (у 1934-1937 називався «відділ патологічної морфології» під керівництвом [[Мельников-Разведенков Микола Федорович|Миколи Мельникова-Разведенкова]], з 1938 року під керівництвом [[Смирнова-Замкова Олександра Іванівна|Олександри Смирнової-Замкової]])
* клінічної медицини (у 1941-45 роках під керівництвом [[Стражеско Микола Дмитрович|Миколи Стражеска]])<ref name="ВУАН1938-41">{{Cite web |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/00000010.pdf |title=Історія Національної академії наук України (1938—1941): Документи і матеріали / упоряд. В. А. Кучмаренко та ін.; відп. ред. О. С. Онищенко; НАН України, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Інститут архівознавства. — К.: НБУВ, 2003. — 920 c., с. 880 |accessdate=6 червня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140704095929/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/00000010.pdf |archivedate=4 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>

У 1935-1940 роках в інституті було організовано низку щорічних тематичних конференцій з проблем клінічної фізіології, які мали всесоюзне значення. Провели окремі конференції з алергії, недостатності кровообігу, шоку, [[артеріальна гіпертензія|гіпертонії]], генезу та профілактики старіння, з фізіології та патології системи сполучної тканини.<ref name="palladin1944">О. В. Палладін. [http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0000750 Академія наук Української Радянської Соціалістичної Республіки, 1919–1944] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190101002719/http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0000750 |date=1 січня 2019 }} – Київ: Вид-во Академії наук УРСР, 1944. – 109 с., с. 78-83</ref>

Під час радянсько-німецької війни більша частина співробітників була евакуйована. До інституту було також додано евакуйованих вчених з інших міст УРСР, зокрема В. Філатова й В. Протопопова, які організували відповідно офтальмологічні та психіатричні дослідження. До колективу інституту доєдналися [[Татаринов Євген Олександрович|Євген Татаринов]] та [[Фольборт Георгій Володимирович|Георгій Фольборт]], які продовжили роботу в інституті й після війни. Також до роботи було тимчасово залучено медиків [[Лінберг Борис Едмундович|Бориса Лінберга]], [[Морозовський Ной Самуїлович|Ноя Морозовського]], [[Барон Михайло Аркадійович|Михайла Барона]], С.&nbsp;В.&nbsp;Михайловського. Інститут працював в Уфі, зокрема деякі лабораторії співпрацювали на Уфімській станції переливання крові, створюючи нові методи заготівлі консервованої крові. Частина вчених була в діючій армії, зокрема [[Іщенко Іван Миколайович|Іван Іщенко]], Ростислав Кавецький, [[Василенко Володимир Харитонович|Володимир Василенко]], [[Яновський Давид Наумович|Давид Яновський]] тощо.{{sfn|Л.М. Яременко, С.В. Старовойт, О.М. Березовський, В.А. Кучмаренко|2007|24-26}}

За час перебування в евакуації інститут виготовляв, а також досліджував властивості антиретикулярної цитотоксичної сироватки. У липні 1942 року було проведено наукову конференцію, присвячену цьому препарату. У 1943 році виготовлено понад 2 мільйони доз сироватки. Також було досліджено можливість повторного взяття крові у донорів (Н.&nbsp;Д.&nbsp;Юдіна), вивчено наслідки використання ефедрину та пітуітрину під час переливання крові ([[Горєв Микола Миколайович|Микола Горєв]]), створено безпечний інсектицид проти вошей ([[Леонтович Олександр Васильович|Олександр Леонтович]]), досліджено функцію гемато-паренхіматозного бар'єра ([[Стражеско Микола Дмитрович|Микола Стражеско]], Смирнова-Замкова О. І.), вивчено патогенез раневого сепсису (Микола Стражеско).<ref>Звіт Інституту клінічної фізіології АН УРСР про роботу в евакуації. 7 липня 1944&nbsp;р. У кн. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/EIF00000023.PDF Історія Національної академії наук України. 1941—1945 : Частина 1. Документи і матеріали / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського; Ред. кол.: О.&nbsp;С.&nbsp;Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л.&nbsp;М.&nbsp;Яременко, С.&nbsp;В.&nbsp;Старовойт, О.&nbsp;М.&nbsp;Березовський, В.&nbsp;А.&nbsp;Кучмаренко.&nbsp;— К.: НБУВ, 2007.&nbsp;— 808 c]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, с. 265—266</ref>

Під час німецької окупації [[Київська міська управа]] ухвалила рішення про приєднання Науково-дослідного інституту експериментальної медицини до Інституту клінічної фізіології.{{sfn|Л.М. Яременко, С.В. Старовойт, О.М. Березовський, В.А. Кучмаренко, 2007|с. 29}} Новостворений Інститут експериментальної медицини очолив [[Богатирчук Федір Парфенович|Федір Богатирчук]].

Інститут було повернуто до Києва у травні-квітні 1944 року.{{sfn|Л.М. Яременко, С.В. Старовойт, О.М. Березовський, В.А. Кучмаренко, 2007|с. 133}} Станом на 1945 рік в інституті були такі відділи:
* патологічної фізіології (керівник Олег Богомолець)
* патологічної анатомії (керівниця Олександра Смирнова-Замкова)
* клінічної медицини (керівник Микола Стражеско)
* психоневрології (керівник [[Протопопов Віктор Павлович|Віктор Протопопов]])
* експериментальної офтальмології (керівник [[Філатов Володимир Петрович|Володимир Філатов]])
Також до складу інституту входили дві лабораторії: експлантації тканин (керівник [[Тимофєєвський Олександр Дмитрович|Олександр Тимофеєвський]]) та вивчення впливу пониженого атмосферного тиску на організм (керівник [[Сиротинін Микола Миколайович|Микола Сиротинін]]).{{sfn|Л.М. Яременко, С.В. Старовойт, О.М. Березовський, В.А. Кучмаренко, 2007|с. 525}}
У 1946—1953 директором Інституту клінічної фізіології АН УРСР був професор [[Кавецький Ростислав Євгенович|Ростислав Кавецький]]. У 1946—1947 році в інституті працювали 5 академіків та 6 членів-кореспондентів АН УРСР, 17 докторів і 13 кандидатів наук. При цьому Президія АН УРСР констатувала нестачу молодших наукових співробітників та аспірантів.<ref>Звітна доповідь віце-президента АН УРСР акад. О.&nbsp;І.&nbsp;Білецького про роботу АН УРСР у 1946 році [Грудень 1946&nbsp;р.&nbsp;— січень 1947&nbsp;р.] У кн. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/EIF00000021.PDF Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 1. Документи і матеріали / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського; Ред. кол.: О.&nbsp;С.&nbsp;Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л.&nbsp;М.&nbsp;Яременко, С.&nbsp;В.&nbsp;Старовойт, О.&nbsp;М.&nbsp;Березовський, В.&nbsp;А.&nbsp;Кучмаренко.&nbsp;— К.: НБУВ, 2008.&nbsp;— 604 c.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140704093304/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/EIF00000021.PDF |date=4 липня 2014 }}, с. 105</ref>

=== Інститут експериментальної біології та патології ===
{{main|Інститут експериментальної біології та патології}}
Інститут експериментальної біології та патології Наркомату охорони здоров'я УСРР заснований у 1930 році. Керівником інституту у 1930—1946 роках був Олександр Богомолець. У 1930-1933 роках заступником директора був [[Левитський Леонід Макарович|Леонід Левитський]].<ref>''Усенко І. Б.'' [http://history.org.ua/?termin=Levitsky_L_M  Левитський Леонід Макарович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160308074432/http://history.org.ua/?termin=Levitsky_L_M |date=8 березня 2016 }} // {{ЕІУ|6}}</ref> Інститут вивчав проблеми біології і медицини, серед яких [[алергія|алергії]], [[гіпертонічна хвороба|гіпертонія]], рак, [[імунітет]], патології обміну речовин, [[старіння]] та продовження життя. В інституті моделювали розвиток захворювань на тваринах та вивчали механізми їх виникнення та лікування. Інститут брав участь у [[Всесвітня виставка (1937)|Всесвітній виставці у Парижі 1937 року]], де отримав Золоту медаль.

У 1940 році в інституті працювали такі відділи:
* біофізики (завідувач Олександр Леонтович)
* еволюційних функцій (завідувач [[Єрмаков Микола Володимирович|Микола Єрмаков]])
* порівняльної патології (завідувач [[Сиротинін Микола Миколайович|Микола Сиротинін]])
* патохімії (завідувачка [[Медвєдєва Ніна Борисівна|Ніна Медвєдєва]])
* експериментальної патології (завідувач [[Горєв Микола Миколайович|Микола Горєв]])
* серології (завідувач Олександр Богомолець)
* експериментальної онкології (завідувач Ростислав Кавецький)
* гематології (завідувачка Н. Д. Юдіна)<ref name="КостюкФЖ2009">{{cite article|title=Інституту  фізіології  імені  О.О.Богомольця  НАН України – 75 років|author=П.Г. Костюк, В.Ф. Сагач, В.М. Києнко, М.М. Ткаченко|journal=Фізіологічний журнал|year=2009|volume=55|issue=3|pages=3–25|url=http://biph.kiev.ua/fiziol/2009_V.55/Fiziologichnyi%20Zhurnal%2055(3)_2009/Fiziologichnyi%20Zhurnal%2055(3)_2009_3-25.pdf|accessdate=27 листопада 2019|archivedate=16 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200616153508/http://biph.kiev.ua/fiziol/2009_V.55/Fiziologichnyi%20Zhurnal%2055(3)_2009/Fiziologichnyi%20Zhurnal%2055(3)_2009_3-25.pdf}}</ref>

Також до складу інституту входили 4 лабораторії&nbsp;— експериментальної морфології (завідувач Євген Татаринов), експериментальної ендокринології (завідувач Василь Комісаренко), експериментального раку (завідувач [[Магат Моїсей Абрамович|Моїсей Магат]]) та рентген-кабінет (завідувач [[Богатирчук Федір Парфенович|Федір Богатирчук]]).<ref name="КостюкФЖ2009"/>

Директором Інституту експериментальної біології та патології МОЗ у 1946—1953 році був [[Богомолець Олег Олександрович|Олег Богомолець]].

27 січня 1953 року вийшла постанова Ради Міністрів УРСР про приєднання інституту до Інституту клінічної фізіології АН УРСР з утворенням Інституту фізіології ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця.{{sfn|Л.М. Яременко, С.В. Старовойт, О.М. Березовський, В.А. Кучмаренко, 2007|с. 633-634}}

=== Інститут фізіології ===
[[Файл:Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, 15-поверховий корпус.jpg|міні|праворуч|200пкс|Висотний корпус інституту, збудований у 1979 році]]
Інститут фізіології імені О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця Національної академії наук України заснований розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 14 січня 1953 року<ref name="IF2"/> на базі двох науково-дослідних закладів&nbsp;— Інституту експериментальної біології та патології Міністерства охорони здоров'я та Інституту клінічної фізіології Академії наук УРСР.

Директором новоутвореного Інституту фізіології у 1953—1955 роках був обраний член-кореспондент АН УРСР [[Воробйов Анатолій Маркович|Анатолій Воробйов]]. З 1956 по 1966 рік директором Інституту був академік [[Макарченко Олександр Федорович|Олександр Макарченко]].

У інституті на початковому етапі існували такі відділи і лабораторії{{sfn|Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков, 1959|с. 140}}:
* в. вищої нервової діяльності й трофічних функцій (Г. Фольборт, 1953-1960)
* в. травлення (А. Воробйов)
* в. біофізики (О. Городецький, 1953-1964, у 1965-1967 - сектор біофізики)
* в. порівняльної фізіології ([[Сиротинін Микола Миколайович|М. Сиротинін]], 1953-1966)
* в. кровообігу й дихання (М. Горєв, 1953-1960)
* в. клінічної фізіології (В. Іванов, 1953-1962)
* в. неврології і нейрофізіології (О. Макарченко, 1953-1979)
* в. психіатрії й патології вищої нервової діяльності (В. Протопопов, 1953-1957)
* в. онкології (Р. Кавецький, 1953-1960, пізніше - компенсаторних і захисних функцій організму)
* в. ендокринології (В. Комісаренко, 1953-1965)
* в. морфології (О. Смірнова-Замкова, 1953-1962)
* вікової фізіології (Ю. Спасокукоцький)
* культури тканин (О. Тимофеєвський)
* л. електрофізіології (Д. Воронцов, 1956-1965)
 
В 1966—2010 роках Інститут очолював академік [[Костюк Платон Григорович|Платон Григорович Костюк]]. Академік Платон Костюк почав стрімко розвивати нові наукові напрями в сфері нейрофізіології, застосовуючи найпрогресивніші методи наукових досліджень. Отримані результати публікувалися в найпрестижніших міжнародних наукових виданнях, що дозволило вивести Інститут на передовий край світової науки і зробити Інститут всесвітньо відомим науковим закладом.
<ref name="IF5">T. Araki, M. Ito, P. G. Kostyuk, O. Oscarsson (1962). Injection of alcaline cations into cat spinal motoneurones. Nature.V.196, N 4861.-P.1319-1320</ref><ref name="IF6">P. G. Kostyuk, D. A. Vasilenko (1968). Transformation of cortical motor signals in spinal cord. Proc. IhEE.V.56, N6. P.1049-1058</ref><ref name="IF7">Kostyuk PG, Krishtal OA, Pidoplichko VI. Effect of internal fluoride and phosphate on membrane currents during intracellular dialysis of nerve cells. Nature. 1975 Oct 23;257(5528):691-3</ref><ref name="IF8">Kostyuk PG, Krishtal OA, Pidoplichko VI (1977) Asymmetrical displacement currents in nerve cell membrane and effect of internal fluoride. Nature 267 (5606): 70-72</ref>
<ref name="IF9">Fedulova S.A. P. G. Kostyuk N.S. Veselovsky (1985) Two types of calcium channels in the somatic membrane of rat's DRG neurons, Journal of Physiology. Vol.359. pp.&nbsp;431-446</ref>
Академік П.&nbsp;Г.&nbsp;Костюк став засновником вітчизняної школи дослідників в галузях нейрофізіології, молекулярної фізіології та клітинної біофізики.
 
У 1967 році в інституті були такі відділи:
{{стовпці|2}}
* фізіології вищої нервової діяльності (Володимир Трошихін, 1966-1973)
* фізіології нейрогуморальних регуляцій
* фізіології і біофізики нервової клітини
* електрофізіології нервової системи (Пилип Сєрков 1966-1988)
* фізіології кровообігу (1960,Моїсей Гуревич) 
* фізіології дихання
* обміну речовин
* вікової фізіології (Ніна Лауер, 1961-1973)
* патології вищої нервової діяльності (Петро Бирюкович, 1957-1978)
* патології нейрогуморальних регуляцій
* патології гіпо- і гіпероксичних станів ([[Сиротинін Микола Миколайович|М. Сиротинін]], 1967-1976)
* патології кровообігу
* порівняльної патології
* експериментальної терапії (Юрій Спасокукоцький) 
* загальної радіобіології
* тканинної дозиметрії
* радіаційного захисту.
</div>
Крім того існувала низка лабораторій: фізичної і біологічної хімії нервової клітини, електрофізіології вегетативної нервової системи, фізіології підкоркових утворень, морфології, патоморфології, реанімації, фізіологічної кібернетики.<ref name="історіяАН">Історія АН УРСР, т. 2, с. 117—121. (1967)</ref>

У 1985 році в інституті працювали академік АН СРСР Платон Костюк, 2 академіки АН УРСР Володимир Скок та Пилип Сєрков, 3 члени-кореспонденти АН УРСР (зокрема Олег Кришталь), 28 докторів наук, 125 кандидатів наук. В інституті діяли такі відділи<ref name="институт1985">Институт физиологии им. А.&nbsp;А.&nbsp;Богомольца АН УССР, упор. Задорожний А. Г.&nbsp;— Київ: Наукова думка, 1986.&nbsp;— 56 с.</ref>:
{{стовпці|2}}
* загальної фізіології нервової системи (1958, Платон Костюк)
** лабораторія біохімії нервової клітини (1972, Маргарита Малишева)
** лабораторія ультраструктури нервової клітини (1978, В.&nbsp;Ф.&nbsp;Маняков)
* фізико-хімічної біології клітинної мембрани (1982, Олег Кришталь)
* фізіології вегетативної нервової системи (1971, Володимир Скок)
* нервово-м'язової фізіології (1969, Михайло Шуба)
* фізіології кровообігу (1960, Моїсей Гуревич)
** лабораторія підводоної фізіології (1975, Сергій Гуляр)
* фізіології стовбуру мозку (1979, Юрій Ліманський)
** лабораторія фізіології довгастого мозку (1979, М.&nbsp;М.&nbsp;Преображенський)
* фізіології спинного мозку (1982, К.&nbsp;В.&nbsp;Баєв)
** лабораторія моделювання фізіологічних процесів (1970, Б.&nbsp;Я.&nbsp;Пятигорський)
* фізіології підкоркових структур (1972, В.&nbsp;А.&nbsp;Черкес)
* Фізіології кори головного мозку (1966, Пилип Сєрков)
** лабораторія психофізіології (1979, В.&nbsp;Н.&nbsp;Синицький)
* фізіології вищої нервової діяльності (1953, Валерій Сторожук)
** лабораторія вищої нервової діяльності людини (1985, Микола Макаренко)
* експериментальної кардіології (1972, Олексій Мойбенко)
* фізіології дихання (1974, Вадим Березовський)
* з вивчення гіпоксичних станів (1934, Михайло Середенко)
** лабораторія біогазодинаміки (1978, А.&nbsp;Г.&nbsp;Мисюра)
** ельбруська лабораторія високогірної фізіології (1985, Павло Білошицький)
* імунології та цитотоксичних сироваток (1975, М.&nbsp;В.&nbsp;Ільчевич)
* з вивчення механізмів фізіологічної дії мінеральних вод (1981, Михайло Яременко)
</div>

За роки своєї діяльності Інститут став засновником багатьох наукових напрямів, які продовжують розвиватись в інших установах України. На базі інституту фізіології ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця АН УРСР було створено самостійні наукові установи:
* [[Інститут геронтології Академії медичних наук України|Інститут геронтології АМН СРСР]], 1958
* [[Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України|Інститут проблем онкології ім. Р.&nbsp;Є.&nbsp;Кавецького АН УРСР]], 1960
* [[Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України|Інститут ендокринології та обміну речовин МОЗ УРСР]], 1964
* [[Міжнародний центр молекулярної фізіології НАН України]], 1992—2016

Роботу інституту з 1934 року підтримувала майстерня, що надалі виділилася в окреме дослідно-конструкторське виробництво, яка створювала потрібні науковцям прилади, зокрема [[крутильні терези]], [[кімограф]]и, [[манометр]]и, вакуумні насоси, лічильники часу, столи для штучного дихання.<ref>Звернення Президента АН УРСР акад. О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця до голови РНК УРСР М.&nbsp;С.&nbsp;Хрущова про першочергові заходи щодо успішного відновлення діяльності установ Академії. 1 лютого 1946&nbsp;р. У кн. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/EIF00000021.PDF Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 1. Документи і матеріали / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського; Ред. кол.: О.&nbsp;С.&nbsp;Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л.&nbsp;М.&nbsp;Яременко, С.&nbsp;В.&nbsp;Старовойт, О.&nbsp;М.&nbsp;Березовський, В.&nbsp;А.&nbsp;Кучмаренко.&nbsp;— К.: НБУВ, 2008.&nbsp;— 604 c.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140704093304/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/EIF00000021.PDF |date=4 липня 2014 }}, с. 65</ref> Це виробництво у 1970-ті та 1980-ті роки створило цілу низку приладів для запису та аналізу електрофізіологічних явищ у живих організмів, стереотаксичні прилади, механізми для створення мікроелектродів тощо. Працівники виробництва були нагороджені [[Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки (1976)|1976 року Державною премію УРСР з науки й техніки]].<ref name="институт1985"/> Завідувачем виробництва в 1935-1975 роках був Рувін Поляк{{sfn|Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков, 1959|с. 143}}.

== Нагороди ==
У 1937 році попередник сучасного інституту Інститут експериментальної біології та патології було нагороджено Золотою медаллю на Всесвітній виставці у Парижі.{{джерело}}

За радянських часів Інститут фізіології було нагороджено 13 березня 1969 року [[Орден Трудового Червоного Прапора|орденом Трудового Червоного Прапора]], а в 1984 році&nbsp;— [[Почесна грамота Верховної Ради України|Почесною грамотою Верховної Ради Української РСР]]. 2004 року інститут нагородили [[Почесна грамота Кабінету Міністрів України|Почесною грамотою Кабінету Міністрів України]].<ref name="KostyukSagachKyenkoTkachenko2009">{{cite article|title=Визнаний центр фізіологічних наук: Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України – 75 років|author= П. Костюк, В. Сагач, В. Києнко, М. Ткаченко|journal= [[Вісник Національної академії наук України]]|year= 2009|issue= 5|pages= 50-52|url= http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2009_5_7}}</ref>

У 2018 році Інститут фізіології було відмічено нагородою «[[Web of Science Award Ukraine]]» як найбільш продуктивну українську організацію за кількістю наукових праць, опублікованих у 2008—2017 роках, у галузі наук про життя.<ref>{{Cite web |url=http://pedpresa.ua/175337-mon-ta-thomson-reuters-nagorodyly-najvplyvovishyh-ukrayinskyh-uchenyh.html |title=МОН і «Thomson Reuters» нагородили найвпливовіших українських учених. Педпреса |accessdate=13 квітня 2018 |archive-date=20 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161220134453/http://pedpresa.ua/175337-mon-ta-thomson-reuters-nagorodyly-najvplyvovishyh-ukrayinskyh-uchenyh.html }}</ref>

== Відомі науковці Інституту фізіології ==
=== Сучасні ===
* [[Веселовський Микола Сергійович]]
* [[Войтенко Нана Володимирівна]]
* [[Досенко Віктор Євгенович]]
* [[Кришталь Олег Олександрович]]
* [[Портниченко Алла Георгіївна]]
* [[Сагач Вадим Федорович]]
* [[Скибо Галина Григорівна]]
* [[Шуба Ярослав Михайлович]]

=== Науковці минулого ===
==== Директори ====
* [[Богомолець Олександр Олександрович]]&nbsp;— директор інституту (1934—1946)
* [[Богомолець Олег Олександрович]]&nbsp;— директор Інституту експериментальної біології і патології (1946—1952)
* [[Кавецький Ростислав Євгенович]]&nbsp;— завідувач відділу Інституту експериментальної біології та патології (1931—1941), заступник директора Інституту клінічної фізіології (1944—1946), директор Інституту клінічної фізіології (1946—1953)
* [[Воробйов Анатолій Маркович]]&nbsp;— директор інституту (1953—1955)
* [[Макарченко Олександр Федорович]]&nbsp;— директор інституту (1956—1969)
* [[Костюк Платон Григорович]]&nbsp;— завідувач відділу загальної фізіології нервової системи (1958—2010), директор інституту (1969—2010)

{{стовпці|2}}

==== Завідувачі відділів ====
* [[Алексєєва Ірина Миколаївна]]&nbsp;— співробітниця (1959—2011), завідувачка відділу імунології та цитотоксичних сироваток (1988—2011).
* [[Березовський Вадим Якимович]] - завідувач відділу клінічної патофізіології
* [[Вороний Юрій Юрійович]]&nbsp;— завідувач відділенням експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології та патології (1950—1953)
* [[Воронцов Данило Семенович]]&nbsp;— завідувач відділу загальної фізіології (1956—1965)
* [[Горєв Микола Миколайович]]&nbsp;— завідувач відділу експериментальної патології ІЕБП (1934—1953), кровообігу і дихання (1953–58)
* [[Городецький Олексій Опанасович]]&nbsp;— співробітник інституту (1944—1967), завідувач лабораторії біофізики (1953—1963), завідувач сектору біофізики і радіобіології
* [[Єсипенко Борис Євтинович]]&nbsp;— завідувач лабораторії фізіології видільної системи (1960—1981)
* [[Гуревич Моїсей Ісайович]]&nbsp;— завідувач лабораторії кровообігу
* [[Іванов Вадим Миколайович]]&nbsp;— завідувач відділу клінічної фізіології (1953—1962)
* [[Іщенко Іван Миколайович]]&nbsp;— завідувач відділу експериментальної хірургії ІЕБП (1933-36, 1945)
* [[Колпаков Євген Вікторович]]&nbsp;— співробітник Інституту експериментальної біології і патології (1932—1936), завідувач лабораторією порівняльної фізіології (1936—1952), в. о. заступника директора з наукової частини (1952—1957)
* [[Колчинська Ася Зеліківна]]&nbsp;— з 1946 року на посаді молодшого наукового співробітника, завідувачка лабораторії прикладної фізіології(1969—1976), завідувачка відділу з вивчення гіпоксичних станів (1976—1982);
* [[Комісаренко Василь Павлович]]
* [[Лауер Ніна Володимирівна]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу психіатрії (1944—1945), завідувачка відділу вікової фізіології (1961—1973), ст. н. с.-консультант відділу фізіології газообміну (1973–74), загалом у 1935—1974
* [[Мойбенко Олексій Олексійович]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу біофізики кровообігу (1964—1974), завідувач відділу експериментальної кардіології (1974—2007), що у 2007 році був перейменований у відділ загальної та молекулярної патофізіології (2007—2010)
* [[Протопопов Віктор Павлович]]&nbsp;— науковий співробітник(1942), старший науковий співробітник відділу патофізіології(1944—1945), завідувач відділу психіатрії (1945)
* [[Сєрков Пилип Миколайович]]
* [[Сиротинін Микола Миколайович]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу патофізіології (1943—1945), завідувач відділу патологічної фізіології (1934-червень 1941), лабораторії з вивчення впливу зниженого атмосферного тиску на організм (1944-1948), реорг. у відділ порівняльної патології (1948-1953), порівняльної фізіології (1953-1966), патології гіпо- та гіпероксичних станів (1967-1976).
* [[Скок Володимир Іванович]]&nbsp;— завідувач відділу фізіології вегетативної нервової системи (1971—2003)
* [[Смирнова-Замкова Олександра Іванівна]]&nbsp;— завідувачка відділу патологічної анатомії Інституту клінічної фізіології (1938—1953), зав. лабораторією морфології Інституту фізіології (1953—1962)
* [[Спасокукоцький Юрій Олександрович]]&nbsp;— завідувач відділу експериментальної терапії.
* [[Стражеско Микола Дмитрович]]&nbsp;— завідувач відділу клінічної медицини (1941—1945).
* [[Татаринов Євген Олександрович]] − завідувач групи(1941), старший науковий співробітник відділу патофізіології (1942—1945)
* [[Тимофєєвський Олександр Дмитрович]]&nbsp;— завідувач групи (1941), старший науковий співробітник відділу патофізіології(1942—1945), завідувач лабораторії експлантації тканин (1944—1954)
* [[Фольборт Георгій Володимирович]]&nbsp;— завідувач відділу фізіології вищої нервової діяльності (1949—1960)
* [[Хільченко Антон Єрофейович]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу психіатрії і патології вищої нервової діяльності (1956—1959), завідувач лабораторії вищої нервової діяльності (1960)<ref>[http://elib.so-edinenie.org/ru/nodes/184-delo-158-perepiska-i-a-sokolyanskogo-s-a-e-hilchenko-1946-1958-gg#page/11/mode/inspect/zoom/4 Дело 158. Переписка И.&nbsp;А.&nbsp;Соколянского с А.&nbsp;Е.&nbsp;Хильченко. 1946—1958 гг.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171018192558/http://elib.so-edinenie.org/ru/nodes/184-delo-158-perepiska-i-a-sokolyanskogo-s-a-e-hilchenko-1946-1958-gg#page/11/mode/inspect/zoom/4 |date=18 жовтня 2017 }}{{ref-ru}}</ref>
* [[Шкабара Катерина Олексіївна]]&nbsp;— завідувачка лабораторії фізіологічної кібернетики (1961—1969)
* [[Шуба Михайло Федорович]]&nbsp;— аспірант (1954—1958), науковий співробітник лабораторії електрофізіології (1959—1967) завідувач відділу кровообігу (1967—1969), відділу нервово-м'язової фізіології (1969—2007)
* [[Яременко Михайло Сергійович]]&nbsp;— науковий співробітник лабораторії фізіології видільної системи, завідувач відділу експериментальної бальнеології (1981-1989), водно-сольового обміну (1989-2004)<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/41283/12-Yaremenko.pdf?sequence=1 Михайло Сергійович Яременко: до 80-річчя від дня народження] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201130023758/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/41283/12-Yaremenko.pdf?sequence=1 |date=30 листопада 2020 }} // Медична гідрологія та реабілітація.&nbsp;— 2011.&nbsp;— Т. 9, №&nbsp;3.&nbsp;— укр.</ref>

==== Інші ====
* [[Айзенберг Олександр Абрамович]]&nbsp;— ст. н. с. відділу клінічної медицини (1945—1949)
* [[Альперн Данило Овсійович]]&nbsp;— старший науковий співробітник (1944)
* [[Архангельський Віталій Миколайович]]&nbsp;— старший науковий співробітник (1945—1949)
* [[Базилевич Іван Вікторович]]&nbsp;— науковий співробітник (1934—1941)
* [[Березанцев Пилип Іванович]]&nbsp;— старший науковий співробітник Інституту експериментальної біології і патології (1938—1949)
* [[Білошицький Павло Васильович]]&nbsp;— співробітник (1961—1972)
* [[Василенко Володимир Харитонович]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1941—1942)
* [[Дінабург Ганна Давидівна]]&nbsp;— старший науковий співробітник (1934—1941, 1945, 1954—1973)
* [[Дядюша Галина Федорівна]]&nbsp;— співробітниця Інституту експериментальної біології та патології (1931—1953); ст. н. с. Інституту клінічної фізіології (1943—1948)
* [[Жолос Олександр Вікторович]] - науковий співробітник відділу нервово-м'язової фізіології (1981-2005)
* [[Івашкевич Олександра Антонівна]]&nbsp;— препаратор, старший лаборант, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник відділів ендокрінології, гіпоксичних та гіпероксичних станів, фізіології дихання, лабораторій високогірної фізіології та трансплантації органів і тканин (1959—1961, 1967—1991)
* [[Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович]]&nbsp;— консультант (1938—1943)
* [[Лейник Михайло Володимирович]]&nbsp;— науковий співробітник (1937—1941)
* [[Лур'є Олександр Юдимович]]&nbsp;— завідувач групи з вивчення діагностичного та прогностичного значення тестів на стан фізіологічної системи сполучної тканини (1941—1942)
* [[Магура Ігор Сильвестрович]]&nbsp;— доктор біологічних наук, професор, академік НАН України
* [[Маньківський Микита Борисович]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу клінічної неврології (1955—1959)
* [[Маркелов Григорій Іванович]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу патофізіології (1945).
* [[Марчук Павло Дорошевич]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу патофізіології, вчений секретар (1941—1945)
* [[Медвєдєва Наталія Борисівна]] − старший науковий співробітник відділу патофізіології (1941—1945)
* [[Медвєдєва Ніна Борисівна]] − старший науковий співробітник, завідувач групи відділу патофізіології (1934—1945)<ref>[http://www.pseudology.org/evrei/ShapiroYV/01.htm  Юрий Викторович Шапиро. Воспоминания о прожитой жизни. Часть первая] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170522032127/http://www.pseudology.org/evrei/ShapiroYV/01.htm |date=22 травня 2017 }}{{ref-ru}}</ref>
* [[Міхньов Анатолій Львович]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу патофізіології (1944—1945)
* [[Поліщук Йосип Адамович]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу патоанатомії та відділу психіатрії (1944—1950)
* [[Примак Федір Якович]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1937—1945)
* [[Пучківська Надія Олександрівна]]&nbsp;— наукова співробітниця лабораторії відділу експериментальної і клінічної офтальмології (1941)
* [[Ревуцький Євген Львович]]&nbsp;— науковий співробітник (1954—1967)
* [[Стражеско Дмитро Миколайович]]&nbsp;— старший науковий співробітник (1943).
</div>

== Посилання ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{cite book| last =Л.М. Яременко, С.В. Старовойт, О.М. Березовський, В.А. Кучмаренко| first =| authorlink =| coauthors =| title =Історія Національної академії наук України. 1941–1945: Частина 1. Документи і матеріали| publisher =НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського| series =| volume =| editor =О.С. Онищенко та ін.| edition =| date =2007| location =Київ| pages =808| language =| url =http://www.irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/EIF00000023.PDF| doi =| id =| isbn =| mr =| zbl =| jfm =}}{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* {{cite article|title=Визнаний центр фізіологічних наук: Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України – 75 років|author= П. Костюк, В. Сагач, В. Києнко, М. Ткаченко|journal= [[Вісник Національної академії наук України]]|year= 2009|issue= 5|pages= 50-52|url= http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2009_5_7}}
* {{cite journal | last = Н. С. Веселовский, Ю. П. Лиманский, А. Н. Шевко | first =  | authorlink =  | coauthors =  | title = Институт физиологии им. А. А. Богомольца НАН Украины - флагман исследований молекулярной и клеточной физиологии мозга (к 75-летию основания института) | journal = Нейрофизиология/NEUROPHYSIOLOGY | volume = 41 | issue = 2 | pages = 99-112 | publisher =  | location =  | date = 2009 | language =  | url = http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/68280/01-Veselovskii.pdf | jstor =  | issn =  | doi =  | id =  | mr =  | zbl =  | jfm =  | accessdate =  | archive-date = 30 листопада 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20201130024129/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/68280/01-Veselovskii.pdf }}
* {{cite journal|last1=Schiermeier|first1=Quirin|title=Ukranian science: DIY, Kiev style|journal=Nature|volume=416|issue=6882|year=2002|pages=675–676|issn=00280836|doi=10.1038/416675a}}{{ref-en}}
* {{cite book |author=Д. С. Воронцов, В. М. Нікітін, П. М. Сєрков|title=Нариси з історії фізіології на Україні| place=Київ|publisher=Вид-во АН УРСР|year=1959|pages=256}}

[[Категорія:Інститути НАН України|фізіології]]
[[Категорія:Установи Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України]]
[[Категорія:Інститут фізіології НАН України]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1953]]
[[Категорія:Об'єкти, названі на честь Олександра Олександровича Богомольця]]
[[Категорія:Фізіологічні організації]]
[[Категорія:Засновані в СРСР 1934]]