Перегляд вихідного коду сторінки Іон

{{otheruses|Іон (значення)}}
[[Файл:Nitrate-ion-elpot.png|thumb|[[Електростатичний потенціал]] іону нітрату NO<sub>3</sub><sup>−</sup>]]
{{unibox}}'''Іон'''<ref>{{ВТССУМ|Іон}}</ref><ref>[https://slovnyk.me/dict/use/іон Іон] // {{УСЕ}}</ref><ref>{{СУМ-11|Іон}}</ref><ref>{{ЕСУ|11||Ю. І. Посудін|стаття=Іон|id=12548|ref=}}</ref> або '''йон'''<ref>{{ВТССУМ|Йон}} «''фіз., хім. Див. іон''»</ref> ({{lang-el|ιόν}}&nbsp;— «той, що йде»)&nbsp;— [[Електричний заряд|електрично заряджена]] частинка молекули, що утворилася з [[атом]]а або атомної групи внаслідок втрати або приєднання до них [[електрон]]ів.

== Історія ==
Існування іонів вперше теоретично передбачив [[Фарадей Майкл|Майкл Фарадей]] близько [[1830]] року, описуючи поведінку часток [[молекула|молекул]] що збираються біля катоду та аноду. Однак механізм іонізації не розуміли до [[1884]] року, аж поки [[Сванте Арреніус|Арреніус]] не описав його у своїй докторській дисертації, захищеній в університеті м. [[Уппсала]], [[Швеція]]. Його теорія спершу не була визнана науковою спільнотою, але згодом, в [[1903]] році, його дисертація отримала [[Нобелівська премія|Нобелівську премію]].

== Загальна інформація ==

'''Іон'''&nbsp;— це [[атом]] або група атомів, що мають електричний заряд. Негативно заряджені іони, що мають більше [[електрон]]ів у своїх електронних оболонках, аніж [[протон]]ів в [[Ядро (атом)|ядрах]] (наприклад, [[Хлор|Cl]]<sup>−</sup>), називаються [[аніон]]ами і в розчинах притягуються до [[анод]]у. Позитивно заряджені іони, які мають менше електронів, ніж протонів (наприклад, [[Натрій|Na]]<sup>+</sup>), називаються [[катіон]]ами і притягуються до [[катод]]у. Процес перетворення нейтральних атомів або груп атомів на іони називається [[іонізація|іонізацією]]. Багатоатомні аніони, що містять [[кисень]], часто називають «оксіаніонами» (наприклад, SO{{su|p=2−|b=4}}).

Іони можуть існувати самостійно у всіх агрегатних станах речовини, в електричному полі здатні бути переносниками струму (катіони мігрують до негативного [[електрод]]а&nbsp;— [[катод]]а, аніони&nbsp;— до позитивного, [[анод]]а).

У [[розчин]]ах, зокрема, утворюються в результаті [[електролітична дисоціація|електролітичної дисоціації]], причому звичайно виникають комплекси іонів з [[розчинник]]ом.

: NaCl<sub>(тв)</sub> → Na{{su|p=+|b=(aq)}} + Cl{{su|p=&minus;|b=(aq)}}

Символ (''aq'')&nbsp;— означає гідратований іон, тобто іон у водному [[Розчинення|розчині]]; символ (''тв'')&nbsp;— речовину у твердому стані.

== Антагонізм іонів ==
У [[Колоїдна хімія|колоїдній хімії]]&nbsp;— ефект підвищення коагуляційної здатності одного електроліту викликаний додаванням іншого. Пов'язаний з взаємодією іонів з ''протиіонами''&nbsp;— іонами зі знаком заряду, протилежним до заряду першого іона.

== Специфічні іони ==
* Іон-прекурсор&nbsp;— у мас-спектрометрії&nbsp;— родоначальний іон, з якого утворюється фрагментний або метастабільний іон.
* Іон-радикал&nbsp;— заряджена молекулярна частинка з неспареним електроном, яка в залежності від знака заряду, є катіон- або аніон-радикалом. Стабільність таких частинок залежить від ступеня делокалізації [[спін]]у.
* Іони металів класу '''а'''&nbsp;— іони металів, що зв'язуються переважно з лігандами, які містять найлегші з даної групи Періодичної системи лігатні атоми.
* Іони металів класу '''б'''&nbsp;— іони металів, що зв'язуються переважно з лігандами, які містять інші лігатні атоми, ніж найлегші з даної групи Періодичної системи.
* [[Карбенієвий іон]]&nbsp;— [[карбокатіон]], реальний чи гіпотетичний, що містять принаймні один формально трикоординований атом вуглецю (–>C+), який має три sp<sup>2</sup>-гібридні орбіталі, розташовані в одній площині, і одну ортогональну вакантну р-орбіталь.
* Карбінієвий іон&nbsp;— катіонна молекулярна частинка H<sub>2</sub>C˙<sup>+</sup> (або її заміщені похідні), нормально утворена додаванням гідрона до карбіна або відніманням електрона від карбена.
* Карбонієвий іон&nbsp;— IUPAC рекомендує уникати цього терміна чи принаймні застосовувати його обережно, оскільки він використовується у кількох різних значеннях:&nbsp;— синонім терміна карбенієвий іон;&nbsp;— карбокатіон з п'ятикоординаційним атомом вуглецю;&nbsp;— некласичний карбокатіон, структура якого не описується двоелектронними двоцентровими зв'язками, оскільки позитивний заряд розподіляється між трьома 4- або 5-координаційними атомами С, наприклад, іон фенонію.
* Квазімолекулярний іон&nbsp;— у мас-спектрометрії&nbsp;— протонована молекула або іон, утворений при втраті атома Н молекулярним іоном. Використання терміна псевдомолекулярний іон [[IUPAC]] не рекомендує.
* Онієвий іон&nbsp;— [[катіон]], головний зарядоносійний атом якого має формальний позитивний заряд і зв'язаний з одновалентними атомами чи групами, число яких на одиницю більше, ніж у відповідній нейтральній молекулі, де цей атом не має заряду. Наприклад, тетралкіламонієвий іон NR<sub>4</sub><sup>+</sup>, триалкілсульфонієвий SR<sub>3</sub><sup>+</sup>.
* Амоніїльний радикал-іон&nbsp;— радикальний іон Н<sub>3</sub>N˙<sup>+</sup> та його гідрокарбільні похідні. Приміром, триметиламоніїл (СH<sub>3</sub>)3N˙<sup>+</sup>, феніламоніїл (або бензенамініїл) PhN˙<sup>+</sup>H<sub>2</sub>.
* Амоній-іон&nbsp;— іон NH<sub>4</sub><sup>+</sup>&nbsp;— катіон, що утворюється нейтралізацією амоніаку, діє як слабка основа.

== Акваіони ==

1. Гідратовані іони металів у водних розчинах.

2. Гідратовані іони в комплексах, пр., [Co(H<sub>2</sub>O)<sub>6</sub>]<sup>2+</sup>.
Акваіони можуть відщеплювати [[протон]] і діяти як [[кислоти]], пр., [Fe(H<sub>2</sub>O)<sub>6</sub>]<sup>3+</sup> → [Fe(H<sub>2</sub>O)<sub>5</sub>(OH)]<sup>2+</sup>

== Див. також ==
{{commonscat|Ions}}
* [[Аніон]]
* [[Катіон]]
* [[Іон-замісник]]
* [[Амбідентні частинки]]
* [[Дистонічний іон]]
* [[Іонна сполука]]
* [[Коефіцієнт активності іона]]
* [[Ліат-іон]]
* [[Ліоній-іони]]
* [[Молекулярні сполуки]]
* [[Йонне сито|Іонне сито]]
* [[Йоніка|Іоніка]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{ЕСУ|11||Ю. І. Посудін|стаття=Іон|id=12548|ref=}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{Глосарій термінів з хімії}}

{{physics-stub}}
{{chem-stub}}

[[Категорія:Іони|*]]