Авілов Олег Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авілов Олег Володимирович
Народився12 травня 1914(1914-05-12)
Оренбург, Російська імперія
Помер1991
ГромадянствоРосійська імперіяСРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьдержавний діяч
ПартіяКПРС

Олег Володимирович Авілов (нар. 12 травня 1914(19140512), місто Оренбург, тепер Оренбурзької області, Російська Федерація — 1991, місто Київ) — український радянський діяч, завідувач відділу хімічної промисловості ЦК КПУ, міністр хімічної промисловості Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 7—10-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1971 р. Член ЦК КПУ в 1971—1986 р.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині перекладача. Закінчив 8-річну школу, Куйбишевський технікум будівельних матеріалів РРФСР.

Освіта вища. У 1936 році закінчив Куйбишевський індустріальний інститут РРФСР, інженер-технолог неорганічних речовин.

У 1937—1939 роках — начальник зміни, старший інженер Кемеровського азотно-тукового заводу РРФСР. У 1939—1941 роках — старший інженер, заступник та виконувач обов'язків начальника цеху Дніпродзержинського азотно-тукового заводу Дніпропетровської області.

У 1941—1945 роках — начальник цеху, старший інженер Дзержинського заводу імені Калініна Горьковської області РРФСР.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1945—1949 роках — у службовому відрядженні з демонтажу обладнання в окупованій східній Німеччині.

У 1949—1956 роках — начальник центрально-заводської лабораторії, секретар партійного бюро, технічний керівник, начальник цеху, у 1956—1958 роках — начальник виробничо-технічного відділу, у 1958—1962 роках — головний інженер Дніпродзержинського азотно-тукового заводу Дніпропетровської області.

У 1962—1963 роках — начальник відділу хімії, нафти і газу Державного комітету Ради Міністрів Української РСР з координації науково-дослідних робіт.

У 1963—1970 роках — завідувач відділу хімічної промисловості і нафтопереробки ЦК КПУ.

12 січня — липень 1970 року — міністр хімічної промисловості Української РСР.

У 1970—1984 роках — завідувач відділу хімічної промисловості ЦК КПУ.

Потім — на пенсії у Києві.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • ордени
  • медалі
  • заслужений працівник промисловості Української РСР (8.05.1974)

Література

[ред. | ред. код]
  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

Посилання

[ред. | ред. код]