Перегляд вихідного коду сторінки Акабська затока

{{Затока
|назва      = Акаба
|зображення = Sinai Peninsula from Southeastern Mediterranean panorama STS040-152-180.jpg
|зображення розмір = 200px
|підпис            = [[Синайський півострів]], Акабська затока праворуч
|карта             = 
|карта_підпис      = 
|карта_розмір      = 200px
|розташування      = 
|координати        =
|країни            = <!-- Країни, територія яких оточує затоку, або до яких належить територія затоки -->
|море              =
|площа             = 
|середня_глибина   = 
|максимальна_глибина = 1 828 м
|розмір            = <!-- Розмір затоки, наприклад «584 км завдовжки <br>16–80 км завширшки» або «584 x 80 км» -->
|довжина           = близько 180 [[км]]
|ширина            = до 28 км
|берегова лінія    = 
|солоність         = 
|температура       = 
|острови           = 
|вливаються        = 
|міста             = 
|примітки          = 
}}{{Otheruses|Акаба}}

'''Акабська затока, Акаба, Ейлатська затока''' (({{lang-ar|خَلِيج الْعَقَبَة|Khalīj al-ʿAqaba}}) ({{lang-he|מפרץ אילת|Mifrátz Eilát}}))&nbsp;— морська [[затока]] [[Червоне море|Червоного моря]] між [[Аравійський півострів|Аравійським]] та [[Синайський півострів|Синайським]] [[півострів|півостровами]]{{sfn|Атлас світу|2005}}{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}<ref name="СГЕ1"/>. [[Довжина]] близько 180&nbsp;км, ширина до 28&nbsp;км, глибина до 1 828&nbsp;м<ref name="СГЕ1"/>. Відділена від Червоного моря підводним порогом глибиною до 958 м<ref name="СГЕ1"/>. Її берегова лінія належить чотирьом країнам: [[Єгипет]], [[Ізраїль]], [[Йорданія]] та [[Саудівська Аравія]].

== Географія ==
Географічно Акабська затока є частиною розлому [[Велика рифтова долина|Великої рифтової долини]], що відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958&nbsp;м. Затока сполучена з Червоним морем протокою [[Тиран (протока)|Тиран]], в якій розташований ряд невеликих островів (зокрема, [[Острів фараонів]], що є володінням Єгипту). Берегова смуга зрізана слабко, наявні невеликі бухти.

<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Акабська затока вид на берег Йорданії.JPG|border|<small>Вид на йорданський берег затоки</small>
Акабська затока з боку Єгипту.JPG|border|<small>Синайський берег затоки</small>
Острів Фараонів у Акабській затоці.jpg|border|<small>[[Острів фараонів]] з середньовічним замком</small>
Sinai, Egypt, Canyon through the mountains.jpg|<small>Акабська затока</small>
|border|
</gallery>

Адміністративно західний берег Акабської затоки ([[Синайський півострів]]) належить [[Єгипет|Єгипту]], східний&nbsp;— частково [[Йорданія|Йорданії]] та [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]]. На півночі затоки (бухта [[Акаба (бухта)|Акаба]]) розташований ізраїльський порт [[Ейлат]] (через це в Ізраїлі поширена інша назва затоки&nbsp;— ''Ейлатська затока'').

=== Межа ===
[[Міжнародна гідрографічна організація]] визначає південну межу затоки як «лінію, що проходить від Рас-аль-Фасма на південний захід до острова Реквін ({{coord|27|57|N|34|36|E}}) через [[Тиран (острів)|острів Тиран]] до його південно-західної точки, а потім на захід по паралелі (27°54'N) до узбережжя Синайського півострова». 
<ref>{{cite web|url=https://iho.int/uploads/user/pubs/standards/s-23/S-23_Ed3_1953_EN.pdf|title=Limits of Oceans and Seas, 3rd edition|year=1953|publisher=International Hydrographic Organization|access-date=28 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20111008191433/http://www.iho-ohi.net/iho_pubs/standard/S-23/S23_1953.pdf|archive-date=8 жовтня 2011}}</ref>

== Геологія ==
[[Суецька затока]] омиває із заходу [[Синайський півострів]], а Акабська затока — зі сходу. Геологічно затока утворює південний край [[рифт Мертвого моря|рифту Мертвого моря]]. Затока містить три невеликі {{нп|рифтовий басейн|рифтові басейни||Pull-apart basin}} — Елатський, Арагонський і Дакарський, утворені між чотирма лівосторонніми [[Розломи|сегментами зсуву]]. Рух по одному з цих розломів спричинив {{нп|землетрус в Акабській затоці (1995)|землетрус в Акабській затоці 1995 року||1995 Gulf of Aqaba earthquake}}. 
<ref>{{Cite journal|title=Active Faulting in the Gulf of Aqaba: New Knowledge from the Mw 7.3 Earthquake of 22 November 1995|url=http://www.ipgp.fr/~klinger/page_web/biblio/publication/klinger_BSSA99.pdf|first1=Yann|last1=Klinger|first2=Luis|last2=Rivera|first3=Henri|last3=Haessler|first4=Jean-Christophe|last4=Maurin|journal=Bulletin of the Seismological Society of America|publisher=[[Seismological Society of America]]|volume=89|pages=1025–1036|date=August 1999|issue=4|doi=10.1785/BSSA0890041025|bibcode=1999BuSSA..89.1025K|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20140125020244/http://www.ipgp.fr/~klinger/page_web/biblio/publication/klinger_BSSA99.pdf|archive-date=25 січня 2014|access-date=23 лютого 2013}}</ref>

== Історія ==
Історично є в [[Покоління Юдине|коліні Юди]].

Заборона Єгипту на захід в затоку ізраїльських кораблів стала однією з причин [[Шестиденна війна|Шестиденної війни]] 1967 року.

== Населення і використання ==
Береги Акаби переважно не заселені, кочове і частково постійне населення є лише в ділянках, де сходяться кордони [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Єгипет|Єгипту]], [[Йорданія|Йорданії]] і [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]]. Там, зокрема, розташовані два [[Морський порт|порти]]: популярне і відносно велике [[курорт]]не місто [[Ейлат]] ([[Ізраїль]]) і [[Акаба (порт)|Акаба]]&nbsp;— єдиний порт Йорданії, а також прикордонне [[єгипет]]ське селище [[Таба]].

== Господарство ==
Затока крім прикордонного статусу, має важливе економічне значення, зокрема, [[транспорт]]не. Також налогоджене пасажирське [[пором]]не (катерами) сполучення між Єгиптом та Йорданією. У водах затоки розвинено [[рибальство]].

На ізраїльській, єгипетській, а з недавнього часу і йорданській ділянках Акаби успішно розвивається [[туризм]] (в першу чергу, міжнародний), зокрема збудовані й функціюють ряд готелів, в тому числі й інтернаціональних світових мереж («Хілтон», «Мьовенпік» тощо).

== Див. також ==
* [[Марса-ель-Мукейбіле]], [[Марса-Мурах]], [[Мерсет-Абу-Самра]], [[Мерсет-Махаш-ель-Ала]], [[Мерсет-Махаш-ель-Асфаль]]&nbsp;— бухти розташовані в західній частині затоки.

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="СГЕ1">{{ref-ru}} [http://geoman.ru/geography/item/f00/s00/e0000162/index.shtml Акаба] // {{СГЕ1}}</ref>
}}

== Література ==
* {{книга |автор= |заголовок= Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів |відповідальний = Укладачі [[Скуратович Олег Ярославович|О. Я. Скуратович]], Н. І. Чанцева  |місце = {{К.}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2014 |isbn= |ref = Атлас. Географія материків і океанів }}
* {{книга |автор = |частина =  |посилання частина =  |заголовок = Атлас світу |посилання =   |том= |відповідальний = голов. ред. [[Руденко Ірина Станіславівна|І. С. Руденко]] ; зав. ред. [[Радченко Вероніка Вікторівна|В. В. Радченко]] ; відп. ред. [[Вакуленко Олена Володимирівна|О. В. Вакуленко]] |місце =  {{К.}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2005 |сторінок = 336 |сторінки = |isbn= 9666315467 |ref = Атлас світу }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок= Физико-географический атлас мира |посилання= http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam |відповідальний= |місце= {{М.}} |видавництво= [[Академія наук СРСР|Академия наук СССР]] и [[Головне управління геодезії та картографії СРСР|Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР]] |рік= 1964 |том= |сторінок= 298 |сторінки= |isbn= |ref = ФГАМ}}

== Посилання ==
* [https://vue.gov.ua/Акабська_затока Акабська затока] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220215013607/https://vue.gov.ua/Акабська_затока |date=15 лютого 2022 }} // [[ВУЕ]]
{{Commonscat|Gulf of Aqaba}}

{{ac}}
{{Портали|Географія|Азія|Океанологія|Єгипет|Ізраїль|Йорданія|Саудівська Аравія}}

[[Категорія:Затоки Червоного моря]]
[[Категорія:Затоки Ізраїлю]]
[[Категорія:Затоки Єгипту]]
[[Категорія:Затоки Йорданії]]