Перегляд вихідного коду сторінки Анархізм

{{Otheruses|Анархія (значення)}}
{{Політична бічна панель|expanded=Політичні системи}}
{{Форми державної влади | image =Circle-A red.svg | imagesize =95px | caption=Символ анархізму }}
'''Анархіз́м''' (від {{lang-grc|αναρχω}}&nbsp;— від ἀν, ан, «без» + ἄρχή, архе, «влада» + ''-ізм'')&nbsp;— суспільно-політична течія, що прагне до максимально можливого визволення особистості, виступає за негайне знищення будь-якої державної влади стихійним бунтом мас і створення федерації дрібних автономних асоціацій виробників і споживачів (союзи громад). Мета анархізму&nbsp;— створення вільної організації суспільства з інститутами громадського самоуправління, яке обходиться без влади людини над людиною. Анархізм пропагує бездержавність. Він є системою етичних та філософських поглядів, ідей, переконань, цінностей та установок, що виражають інтереси різних соціальних груп, класів, товариств, в яких усвідомлюються і оцінюються відносини людей до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться цілі (програми) соціальної діяльності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин.

Ідеї анархізму остаточно сформувалися в [[XIX століття|XIX столітті]]. Анархізм не треба плутати з [[нігілізм]]ом (він заперечує суспільство і спрямований на його руйнування). Хронологічно анархізм поділяють на індивідуалістичний анархізм&nbsp;— представники: [[Прудон П'єр Жозеф|П. Прудон]], [[Штірнер Макс|М. Штірнер]]; колективістський&nbsp;— [[Бакунін Михайло Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Бакунін]]; комуністичний&nbsp;— [[Кропоткін Петро Олексійович|П.&nbsp;О.&nbsp;Кропоткін]]. В сучасному світі поняття «анархізм» втратило свій первісний зміст і часто вживається як синонім хаосу, безвладдя, дезорганізації. Самі ж сучасні представники та представниці спрямовують дії не на руйнування і хаос, а на збудування безвладного суспільства на ідеях солідарності, свободи та рівності.

Анархізм&nbsp;— ідея про те, що суспільство може і має бути організоване без державницького примусу. Крім того окремі анархісти можуть мати додаткові критерії того, що стоїть за словом анархізм, і вони часто не згодні один з одним відносно цих критеріїв.

== Напрями анархізму ==
[[Файл:Anarkistimatruuseja.jpg|міні|праворуч|250пкс|Російські анархісти в [[Гельсінкі]] в 1917 році.]]

Анархізм зазвичай вважають [[ультраліві|ліворадикальною]] ідеологією, бо його погляд на політику і економіку є анти-авторитарною інтерпретацією [[комунізм]]у, [[колективізм]]у, [[синдикалізм]]у і суспільної економіки (наприклад, [[анархо-комунізм|анархо-комуністи]], [[анархо-синдикалізм|анархо-синдикалісти]] та ін.). Найвідомішими теоретиками анархо-комунізму були російські революціонери [[Бакунін Михайло Олександрович]] і [[Кропоткін Петро Олексійович]].

Анархізм завжди включав в себе індивідуалістичну рису. Деякі анархісти виступають на підтримку [[капіталізм]]у (наприклад, ринкові анархісти, агористи та ін.) та інших орієнтованих на ринок економічних структур (наприклад, мутуалісти). Хоча представники «правого» анархізму і становлять меншість, водночас більшість анархістів у світі дотримуються ідей лівого напряму. При цьому [[анархо-індивідуалізм]] не завжди означає прихильність його прибічників до певної форми капіталізму (індивідуаліст може і відкидати взагалі ринкові відносини, головне для нього&nbsp;— свобода особистості). За словами анархіста [[XXI століття]] [[Сінді Мілштейн]]а, анархізм&nbsp;— «політична традиція, яка постійно перебуває на стику індивідуального і суспільного».

Нещодавно{{коли?}} з'явилося таке відгалуження, як [[націонал-анархізм]], котре поєднує анархізм (найчастіше&nbsp;— [[анархо-синдикалізм]]) з [[націоналізм]]ом. Найвизначнішим ідеологом є [[Трой Саутґейт]], на погляди якого вплинули ідеї [[Консервативна революція|Консервативної революції]], [[традиціоналізм]]у, [[Третій шлях|Третього шляху]], [[Нові праві|нових правих]] і різноманітних анархістських шкіл.<ref>{{Cite web |url=http://www.new-right.org/?p=21 |title=Інтерв'ю з Троєм Саутґейтом (англ.) |accessdate=9 квітня 2010 |archiveurl=https://www.webcitation.org/5orDwsGug?url=http://www.new-right.org/?p=21 |archivedate=9 квітня 2010 |deadurl=yes }}</ref> Сучасний український націонал-анархізм є різко антикапіталістичною та пролетарською ідеологією на засадах [[Етнічний націоналізм|етнічного націоналізму]], [[анархо-синдикалізм]]у й [[анархо-комунізм]]у з акцентами на [[революція|революції]], [[класова боротьба|класовій боротьбі]], самоорганізації української нації, захисті рідної природи, здоровому способі життя.

Напрями анархістської філософської думки складаються з широкого спектра ідей від крайнього індивідуалізму до повного колективізму. Частина анархістів відкидає будь-які види примусу і [[насильство|насильства]]. Інші анархісти в деяких випадках підтримують його, виступаючи поміж іншим за насильну революцію на шляху до анархії.

=== Соціальний анархізм ===
[[Соціалізм|Соціальний]] анархізм&nbsp;— один з двох основних напрямів анархізму, нарівні з індивідуалістичним анархізмом. Поняття соціального анархізму зазвичай використовують для [[Впізнання|розпізнання]] [[Комунітаризм|комунітаристських]] форм анархізму, які підкреслюють [[Співпраця|співпрацю]], [[Кооперація|кооперацію]] і взаємодопомогу, при запереченні приватної власності на засоби виробництва і капіталістичних відносин. Соціальний анархізм об'єднує анархо-колективізм, анархо-комунізм, [[лібератарний соціалізм]], анархо-синдикалізм, соціальну екологію і, почасти, мутуалізм.

==== Колективістський анархізм ====
[[Файл:Kropotkin Nadar.jpg|thumb|left|Анархо-комуніст [[Кропоткін Петро Олексійович|Петро Кропоткін]] (1842—1921), найзнаменитіший теоретик комуністичного анархізму.]]

Колективістський анархізм, який також називають [[Революційний соціалізм|революційним соціалізмом]]<ref>Morris, Brian. Bakunin: The Philosophy of Freedom. Black Rose Books Ltd., 1993. p. 76; Rae, John. Contemporary Socialism. C. Scribner's sons, 1901, Original from Harvard University. p. 261</ref>, є революційною формою анархізму, що зазвичай пов'язують з іменами [[Бакунін Михайло Олександрович|Михайла Бакуніна]] та [[Мост Йоганн Йозеф|Йоганна Моста]]<ref>'' Пірумова Н. М. '' [http://bakunista.nadir.org/index.php?option=com_content&task=view&id=48&Itemid=41 Соціальна доктрина М.&nbsp;А.&nbsp;Бакуніна.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111107075248/http://bakunista.nadir.org/index.php?option=com_content&task=view&id=48&Itemid=41 |date=7 листопада 2011 }}&nbsp;— М.: Наука, 1990.; Avrich, Paul. 2006. Anarchist Voices: An Oral History of Anarchism in America. AK Press. p. 5; Patsouras, Louis. 2005. Marx in Context. iUniverse. p. 54</ref>. На відміну від мутуалістів, колективістські анархісти виступають проти всіх форм приватної власності на засоби виробництва, вважаючи, що така власність повинна бути [[Колективізація|колективізована]]. Згідно з [[Концепція|концепцією]] анархо-колективістів, цього можна досягти тільки шляхом революції, яка розпочнеться актами [[Насильство|насильства]] з боку невеликих груп революціонерів («[[пропаганда дією]]»), що повинно революціонізувати робочі маси, які колективізують засоби виробництва<ref>Patsouras, Louis. 2005. Marx in Context. iUniverse. p. 54</ref>. Однак, при цьому, колективізація не повинна поширюватися на розподіл [[Дохід|доходів]], оскільки робочим повинна буде виплачуватися заробітна плата відповідно до витраченого на роботу часу. Це положення було пізніше розкритиковане анархо-комуністами, оскільки така система «підтримує систему найманої праці»<ref>'' Кропоткин П. А.'' [http://avtonom.org/lib/theory/kropotkin/hleb.html Хліб і воля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080821210822/http://avtonom.org/lib/theory/kropotkin/hleb.html |date=21 серпня 2008 }} // Хліб і воля. сучасна наука і анархія. С. 76{{ref-ru}}</ref>. При цьому анархо-комуністичні і колективістські ідеї не були взаємовиключними. Хоча колективісти захищали систему заробітної плати за [[Праця|працю]], частина з них вважала цілком можливим допустити, що після революції поступово відбудеться перехід до комуністичних взаємин<ref>Guillaume, James (1876). [http://www.marxists.org/reference/archive/guillaume/works/ideas.htm «Ideas on Social Organization».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171119063317/https://www.marxists.org/reference/archive/guillaume/works/ideas.htm |date=19 листопада 2017 }}{{ref-en}}</ref>, а товариш Михайла Бакуніна по [[Перший Інтернаціонал|Першому Інтернаціоналу]] [[Джеймс Гильом]], наприклад, стверджував, що вони були саме комуністичними анархістами, але обрали [[самоназву]] колективістів, щоб відрізнятися від комуністів-державників<ref>'' Гильом Дж. '' Інтернаціонал (спогади і матеріали 1864—1878&nbsp;рр..). Том I—II.&nbsp;— Пб.-М.: Голос Праці, 1922. С. 170—171. Підрядковий коментар.</ref>. Колективістський анархізм виник тоді ж, коли і [[марксизм]], але виступив проти марксистської ідеї про [[Диктатура пролетаріату|диктатуру пролетаріату]], незважаючи на декларовану марксистами мету створення колективістського бездержавного суспільства<ref>'' Бакунін М. А . '' [http://knowledge1871.narod.ru/Anarhism/Bakunin/GosudarstvennostiAnarhia.htm Федералізм, соціалізм і антітеологізм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121120090504/http://knowledge1871.narod.ru/Anarhism/Bakunin/GosudarstvennostiAnarhia.htm |date=20 листопада 2012 }} // Філософія. Соціологія. Політика.: «Вони [марксисти] стверджують, що тільки [[диктатура]], звичайно, їхня, може створити народну волю, ми відповідаємо, що ніяка диктатура не може мати іншої [[Мета|мети]], крім ```увічнення себе```, і що вона здатна породити та виховати в [[народ]]і, що зносить її, тільки ```[[рабство]]```; свобода може бути створена тільки свободою, тобто всенародним бунтом і вільно організацією робочих мас знизу вгору».</ref>.

==== Анархо-комунізм ====
{{Main | Анархо-комунізм}}
Анархо-комуністи стверджують, що дійсно вільна форма [[соціальна організація|соціальної організації]] можлива тільки в такому суспільстві, яке складається з самоврядних [[Комуна (громадська)|комун]] та [[Громада (традиційна)|громад]], в яких організовано колективне використання засобів виробництва, усередині яких діє принцип [[пряма демократія|прямої демократії]], тобто колективного, спільного ухвалення рішень, а між собою ці комуни пов'язані через об'єднання у федерації та / або [[конфедерація|конфедерації]], за допомогою горизонтальних, і вертикальних (побудованих знизу вгору) зв'язків [[Пуенте І]]<ref>[http://www.kras.fatal.ru/Puente.htm Програмний нарис лібертарного комунізму.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111101002926/http://www.kras.fatal.ru/Puente.htm |date=1 листопада 2011 }}{{ref-ru}}</ref>.

==== Анархо-синдикалізм ====
[[Файл:Anarchist flag.svg| right | thumb | Традиційний [[анархо-синдикалізм|анархо-синдикаліський]] прапор.]]
{{Main | Анархо-синдикалізм}}
На початку [[20]]-го століття виник анархо-синдикалізм, посівши особливе місце в рамках анархістської думки [[Дам'є В. В]]. Зосередивши набагато більше уваги на [[робітничий рух|робітничому русі]], ніж всі інші форми анархізму, синдикалісти висувають ідею про те, що [[профспілка]] є тією силою, за допомогою якої можливо здійснити радикальні соціальні зміни в суспільному житті, зробити революцію, замінивши капіталізм і державу новим суспільством, заснованим на суспільному [[самоврядування|самоврядуванню]] трудящих. Як і анархо-комуністи, переважна [[більшість]] анархо-синдикалістів прагнуть скасувати систему найманої праці і приватну власність на засоби виробництва, в яких бачать одні з найважливіших причин поділу суспільства на [[Соціальний клас|клас]] імущих ([[власник]]ів) і незаможних (найманих працівників, трудящих).

Найважливішими [[принцип]]ами, на яких ґрунтується анархо-синдикалізм, є робоча солідарність, пряма дія (загальний страйк і повсякденна боротьба на робочому місці, [[саботаж]]), самоврядування робітників. Все це цілком сумісне з іншими напрямками анархізму, тому анархо-синдикалісти часто є так само анархо-комуністами або анархо-колективістами. Прихильники анархо-синдикалізму виступають за розвиток профспілкових організацій трудящих, оскільки це концентрує трудящих в рамках наявної системи, і сприяє тим самим соціальній революції.

Провідним анархо-синдикалістським теоретиком першої половини двадцятого століття був [[Рудольф Рокер]], його брошура [[1938]] року «Anarchosyndicalism» вимальовує в загальних рисах виникнення руху, його основні цілі і значимість робітничого руху в [[майбутнє|майбутньому]].

Хоча анархо-синдикалізм часом [[Асоціація (психологія)|асоціюється]] з робочим рухом початку двадцятого століття (особливо у Франції та Іспанії), багато синдикалістських організацій активно діють і сьогодні, частина з яких, як і раніше, входить до Анархо-синдикалістського Інтернаціоналу (МАТ&nbsp;— Міжнародна асоціація трудящих, створена взимку [[1922]]–[[1923]]) і профспілкову організацію [[Індустріальні робітники світу]] (ІРС). Частина синдикалістських профоб'єднань діють, не будучи колективними членами міжнародних синдикалістських об'єднань<ref name="АС1939-99">{{Cite web |url=http://zhurnal.lib.ru/k/k_s_b/anarho-sindikalizmw1939-1999godah.shtml |title=Анархо-синдикалізм в 1939—1999 роках. |accessdate=4 серпня 2009 |archive-date=17 серпня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090817024956/http://zhurnal.lib.ru/k/k_s_b/anarho-sindikalizmw1939-1999godah.shtml }}</ref>, зокрема [[Революційна конфедерація анархо-синдикалістів ім. Н. І. Махно|РКАС]] та [[Центральна організація робочих Швеції]].

== Сучасний анархістський рух ==

Сучасний анархістський рух дуже різноманітний, і включає безліч течій. Поряд зі «старими» анархістами, тобто представниками класичних напрямів в анархізмі, переважно анархо-синдикалістами і анархо-комуністами, існує, наприклад, такий рух як Анархо-примітивізм.

Існують також проанархіські рухи [[Автономізм|«автономістів»]], [[Rash|ред-скіни]](червоні і анархо скінхеди), ліберальних анархістів, екологічних рухів, різних культурних ініціатив, поселень, які налічують десятки тисяч активістів<ref>Див. наприклад: ''''Рябов П. В.'''' [http://knowledge1871.narod.ru/History/Riabov/Ocherk.htm Коротка історія анархізму.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121120090452/http://knowledge1871.narod.ru/History/Riabov/Ocherk.htm |date=20 листопада 2012 }} С. 21-22{{ref-ru}}</ref>. Вони борються за так звану «деколонізацію повсякденного життя» в нинішньому суспільстві.

Дотримуючись традиції [[Ситуаціоніський інтернационал|ситуаціоністів]] і [[нові ліві|нових лівих]] багато сучасних анархістів намагаються створити альтернативу [[Відчуження (соціологія)|відчуженому]] і [[репресії|репресивному]] соціуму, вирішуючи всі питання колективно, на основі [[консенсус]]у, поважаючи особистість і уникаючи [[авторитаризм]]у та [[ієрархія|ієрархії]]. Патріархату протиставляється статева рівність, традиційним родинним стосункам&nbsp;— комуни, ієрархії&nbsp;— самоорганізація. Пропагуються і активно практикуються екологізм, [[антиімперіалізм]] і [[антифашизм]]. Анархісти активно виступають проти дискримінації за статевою, національною, гендерною ознаками, проти міждержавних воєн і політики [[неоколоніалізм]]у.

Анархісти вельми активні в антифашистському русі<ref>[http://rash-spb.org/?p=199#more-199 Анархо-антифашизм для початківців] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090305232535/http://rash-spb.org/?p=199#more-199#more-199 |date=5 березня 2009 }}{{ref-ru}}</ref>, постійно беруть участь у вуличному протистоянні з неофашистами і неонацистами, а так само поліцією. У сімдесятих величезний розмах і популярність набув [[антиядерний рух]], в якому активно брали участь анархісти і автономи. Це був дуже масовий рух, в якому активно брала участь західна молодь<ref>''Ященко В.'' [http://www.avtonom.org/papers/15_autonoms.html Автономи: деколонізація повсякдення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081011115532/http://www.avtonom.org/papers/15_autonoms.html |date=11 жовтня 2008 }} // Автоном №&nbsp;15, січень-квітень 2001{{ref-ru}}</ref>. Автономи-[[сквот]]ери часто захоплюють порожні будівлі, які вони перетворюють на центри лібертарної культури і політики<ref>Див. сайт присвячений сквотуванню: http://squat.anho.org/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090822143908/http://squat.anho.org/ |date=22 серпня 2009 }}</ref>. Існують різні анархістські комуни, одною з найзнаменитіших є комуна [[Християнія]] в [[Копенгаген]]і<ref>''Жеребцова Е., Тимофеев С.'' [http://www.absolutology.org.ru/kristiania.htm Християнія: утопія, що стала реальністю.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090909161349/http://www.absolutology.org.ru/kristiania.htm |date=9 вересня 2009 }} // Иностранец{{ref-ru}}</ref>.
[[Файл:Photo Video 842078817 bigestelnegre.jpg|left|thumb|Члени профспілки CNT-AIT на демонстрації, несуть [[банер]]]]
У низці країн продовжують діяти традиційні анархо-синдикалістські профспілки, і пропагандистські організації, серед яких найбільшими є САК в [[Швеція|Швеції]], НКТ і ВКТ в [[Іспанія|Іспанії]], УСІ в [[Італія|Італії]], НКТ-МАТ і НКТ-Ф у [[Франція|Франції]], ФАУ в [[Німеччина|Німеччині]] (вони налічують десятки тисяч членів)<ref name="АС1939-99"/>.

=== Іспанія ===
Іспанський анархо-синдикалістський рух традиційно найсильніше розвинений в Іспанії. Після смерті диктатора Франко [[1976]] почалося масове відродження анархізму. На перші постфранкістські збори НКТ прийшло близько 500 тис. осіб. Згодом в НКТ сталося кілька розколів, найперше щодо питання про вибори в комітети підприємств<ref name="АС1939-99"/>. Нині в Іспанії діє два основні анархо-синдикалістські об'єднання: НКТ-МАТ, в якому приблизно 10-15 тисяч осіб, і ВКТ, в якому&nbsp;— близько 60 тисяч осіб. Відповідно НКТ-МАТ виступають проти участі в цих виборах, а ВКТ в них активно беруть участь<ref>Див. примітки до ''Гамбоне Л.'' [http://zhurnal.lib.ru/k/k_s_b/sindikalizmmifyirealxnostx.shtml Синдикалізм: міфи й реальність.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090817024132/http://zhurnal.lib.ru/k/k_s_b/sindikalizmmifyirealxnostx.shtml |date=17 серпня 2009 }}{{ref-ru}}</ref>.

=== Греція ===
Помітний анархістський рух у Греції з'явився приблизно в 60-70-і роки XX століття. Пов'язано це було спочатку з молодіжною боротьбою проти диктатури [[Режим полковників|чорних полковників]]. У першій чверті XXI століття анархісти Греції&nbsp;— це в основному молодіжний рух. Найсильнішою організацією є «[[Антиавторитарний рух]]», що об'єднує анархістські групи різного толку, в основному ліві. Цей рух спирається на мережу сквотів, соціальних центрів, де, зокрема здійснюється і така, вельми корисна для суспільства функція, як навчання [[Грецька мова|грецькій мові]] емігрантів, безкоштовне навчання.<ref>{{Cite web |url=http://www.svoboda.org/content/transcript/2123699.html |title=Православие и анархизм // &#91;&#91;Радіо «Свобода»&#93;&#93;, радіо програма від 22.05.2010 |accessdate=6 травня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304133427/http://www.svoboda.org/content/transcript/2123699.html }}</ref> Анархісти Греції відмітились у низці акцій проти проведення курсу жорсткої економії. Зокрема, помітну роль вони відіграли в [[Масові заворушення в Греції 2008|масових заворушеннях 2008 року]].

=== Латинська Америка ===
Певна лібералізація внутрішнього життя у деяких латиноамериканських країнах в кінці 70-х і 80-х рр. сприяла початку відродження анархізму у цих країнах<ref>''Рябов П. В.'' [http://knowledge1871.narod.ru/History/Riabov/Ocherk.htm Краткая история анархизма.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121120090452/http://knowledge1871.narod.ru/History/Riabov/Ocherk.htm |date=20 листопада 2012 }} С. 22</ref>. У СРСР анархістський рух став відроджуватися в кінці 1980-х, а найбільшим об'єднанням рубежу 1980—1990-х років стала [[Конфедерація анархо-синдикалістів]] (КАС), яка об'єднувала під час свого найбільшого підйому до двох тисяч осіб.

=== Інтернаціонал Федерацій Анархістів ===
У 1968 на міжнародній конференції анархістів в Каррарі було засновано [[Інтернаціонал Федерацій Анархістів]] (IAF-IFA)<ref>Лиманов К. [http://spb-anarchists.anho.org/40inter.htm Интернационал. К 30-летию ИФА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140407091319/http://spb-anarchists.anho.org/40inter.htm |date=7 квітня 2014 }} // Новый Свет №&nbsp;40, осень 1997</ref>. Принципи роботи в межах ІФА&nbsp;— принцип федералізму, вільного договору і взаємодопомоги. Для покращення координації і зв'язку в межах ІФА, а також для відкритого контакту з громадськістю та іншими групами анархістів і організаціями, був заснований Міжнародний секретаріат, повноваження якого нерегулярно переходять від однієї федерації IFA до іншої<ref>[http://spb-anarchists.anho.org/57ifa.htm Асоціативний договір Інтернаціоналу федерацій анархістів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140407092107/http://spb-anarchists.anho.org/57ifa.htm |date=7 квітня 2014 }} // Новий Світ №&nbsp;57, серпень 2004{{ref-ru}}</ref>. Для налагодження інформаційного обміну і міжорганізаційної співпраці IFA також близько контактує з іншими організаціям анархістів, наприклад з Міжнародною асоціацією трудящих (МАТ)&nbsp;— анархо-синдикалістським інтернаціоналом.

У багатьох країнах світу налічуються десятки, якщо не сотні тисяч прибічників анархістських ідей. З'явилися групи анархістів і в тих країнах, в яких їх ніколи не було, наприклад, в [[Нігерія|Нігерії]], [[Туреччина|Туреччині]], [[Ліван]]і, [[Бангладеш]]. [[Греція|Грецький]] анархістський рух є нині одним з найсильніших в лібертарному таборі.

== Анархізм в Україні ==
В Україні анархізм почав поширюватися в кінці 19 століття. Український вчений [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]] був анархістом прудонівського типу, але на практиці він завжди зоставався державником, та разом і протестантом проти сучасних форм централізованої держави.<ref>{{Cite web |url=http://sites.utoronto.ca/elul/history/Iefremov/Ist-pysm12.html |title=Сергій Єфремов. Історія українського письменства. Розділ 12 |accessdate=24 вересня 2017 |archive-date=24 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181024121851/http://sites.utoronto.ca/elul/history/Iefremov/Ist-pysm12.html }}</ref> В [[1917]]–[[1921]] анархізм був ідейною основою багатьох селянських рухів, особливо [[Махновщина|махновщини]]. Для більшості простих селян того часу анархізм означав звільнення від недосконалої системи влади, «влади міста», яка збирала [[податок|податки]], примусово забирала людей в армію.

На світогляд українських анархістів того часу справили великий вплив праці [[Кропоткін Петро Олексійович|Кропоткіна]].
Лідерами українських анархістів були [[Махно Нестор|Нестор Махно]], [[Волін Всеволод Михайлович|Всеволод Волін (Ейхенбаум)]], [[Аршинов Петро Андрійович|Петро Аршинов (Марін)]], [[Барон Арон Давидович|Арон Барон (Канторович)]], [[Гутман Йосип Ісаакович|Йосип Гутман]].

Найбільш значущими виявилися дії анархістів, організованих анархо-комуністом [[Нестор Махно|Нестором Махно]] (коли у нього запитували про його ідеологію, відповідав: «анархіст-комуніст»). [[Повстанська армія України (махновці)|Революційна повстанська армія України (махновці)]] діяла проти [[УНР]], [[Білий рух|білих]], [[Робітничо-Селянська Червона Армія|червоних]] та [[Інтервенція|інтервентів]]. У ході бойових дій махновці двічі укладали союз з більшовиками, проте обидва рази більшовики порушували союз, врешті-решт [[РПАУ]] була розгромлена більшими у кілька разів силами Червоної армії, а Махно з кількома товаришами зник за кордоном.

У сучасній Україні діють різні анархічні організації. Найвідоміші це [[Пряма дія (організація)|Пряма дія]], [[Революційна Конфедерація Анархістів-Синдикалістів імені Нестора Махна]] (РКАС), [[Асоціація рухів анархістів]] ({{lang-ru|Ассоциация движений анархистов — АДА}}) та [[Союз анархістів України]] (САУ). САУ має офіційний статус політичної партії і підримує ідеї лівої анархії: анархо-комунізм й анархо-синдикалізм. Однак більшість анархістів в Україні не належить до організацій, об'єднані в спільноти-[[Споріднена група|афініті групи]]. Вони складають «Чорний блок» на [[демонстрація]]х, надають перевагу прямим діям перед теоретизуванням, активно здійснюють вуличний [[антифашизм]]. Значна кількість гуртується довкола вболівальників футбольного клубу [[Арсенал (Київ)|«Арсенал-Київ»]], «Антифашистської дії», [[Фемінізм|феміністичних]], екологічних та антизабудовницьких кампаній. Серед людей мистецтва також є анархісти як, скажімо, композитор [[Сергій Ярунський]]&nbsp;— представник «інструменталізму», анархізму, що базується на принципах [[Теорія хаосу|теорії хаосу]] та [[Синергетика|синергетики]]; актор, телеведучий, співак [[Мухарський Антін Дмитрович|Антін Мухарський]]&nbsp;— націонал-анархіст.

== Найвідоміші організації та колективи анархістів в минулому і сьогоденні ==
* [[Confederación Nacional del Trabajo|CNT]] (Confederación Nacional del Trabajo)&nbsp;— [[Національна конфедерація праці]]. Конфедерація анархо-синдикалістських профспілок. Іспанія. Існує з 1910.
* [[Class War Federation]]&nbsp;— [[Федерація класової війни]]. [[Велика Британія]]. Існує з 1983.
* [[Вікіпедія:CrimethInc|CrimethInc]] Назва є грою слів. Його звучання можна перевести як «Злочинне мислення», а написання як «корпорація „Злочин“». США та інші країни. Існує з 1996.
* [[FAI (партія)|FAI]] (Federación Anarquista Ibérica)&nbsp;— [[Федерація Анархістів Іберії]]. Іспанія. Існує з 1927
* [[Вікіпедія:Freie Arbeiter-Union Deutschlands|FAUD]] (Freie Arbeiter Union Deutschlands)&nbsp;— [[Спілка вільних робочих Німеччина]] (1919—1933)
* [[Вікіпедія:Federación Obrera Regional Argentina|FORA]] (Federación Obrera Regional Argentina)&nbsp;— [[Регіональна аргентинська федерація робочих]]. Існує з 1901.
* [[IWW]] (Industrial Workers of the World)&nbsp;— [[Індустріальні робочі світу]]. США та інші країни. Існує з 1905
* [[Вікіпедія:Sveriges Arbetares Centralorganisation|SAC]] (Sveriges Arbetares Centralorganisation)&nbsp;— [[Центральна організація робочих Швеції]]. Є федерацією анархо-синдикалістських профспілок. Існує з 1910. Друга за розміром профспілка у Швеції.
* [[Анархіський чорний хрест]]
* [[Махновський рух|Революційна повстанська армія України]] (1918—1921)
* [[Юрська федерація]]&nbsp;— Створена 1870. Швейцарія та інші країни.
* [[Конфедерація Революційних Анархо-Синдикалістів|Конфедерація Революційних Анархо-Синдикалістів (КРАС)]] (Секція Міжнародної Асоціації Трудящих (МАТ)&nbsp;— Анархо-Синдикаліського Інтернаціоналу на території колишнього СССР)
* [[РКАС]] (Революційна конфедерація анархо-синдикалістів ім. [[Махно Нестор Іванович|Махна]])&nbsp;— Існує з 1994. Найбільша анархо-синдикалістська конфедерація України.
* [[Пряма дія (організація)|Пряма дія]]&nbsp;— мережа незалежних студентських анархо-синдикалістських профспілок в Україні.

== Відомі сучасні анархісти ==

* [[Девід Гребер]]
* [[Мішель Онфре]]
* [[Джефф Монсон]]
* [[Ярунський Сергій|Сергій Ярунський]]

== Див. також ==

* [[Анархо-комунізм]]
* [[Анархо-синдикалізм]]
* [[Націонал-анархізм]]
* [[Сіль (роман)]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Література ==
* ''А. Круглашов ''. Анархізм // {{ПолЕ|сторінки =27}}
* ''В. Лісовий.'' Анархізм // {{ФЕС}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати1}}
{{Commonscat|Anarchism}}
* [[iarchive:unabomber-manifesto|Маніфест Унабомбера (аудіозапис)]]{{ref-ua}}
* [http://pravo-izdat.com.ua/image/data/Files/143/1-32.pdf Анархізм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161213045418/http://pravo-izdat.com.ua/image/data/Files/143/1-32.pdf |date=13 грудня 2016 }} //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.&nbsp;М.&nbsp;Герасіна, В.&nbsp;Л.&nbsp;Погрібна, І.&nbsp;О.&nbsp;Поліщук та ін. За ред. М.&nbsp;П.&nbsp;Требіна.&nbsp;— Х. : Право, 2015
* [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Anarkhizm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160425153345/http://www.history.org.ua/index.php?termin=Anarkhizm |date=25 квітня 2016 }}  АНАРХІЗМ] // [[Енциклопедія історії України]] (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАН України
* ''К.&nbsp;Е.&nbsp;Жолковський''. [http://leksika.com.ua/19560828/legal/anarhizm Анархізм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161122161252/http://leksika.com.ua/19560828/legal/anarhizm |date=22 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|1}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf Анархізм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210311000512/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf |date=11 березня 2021 }} // {{УМЕ1|сторінки=30-31}}
* [http://ukraina.ditext.com Анархістична Україна: Драгоманов-Махно] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200107102703/http://ukraina.ditext.com/ |date=7 січня 2020 }}
* [https://web.archive.org/web/20080725165825/http://rus.anarchopedia.org/ Анархопедія]&nbsp;— вікі-енциклопедія анархізму.
* [http://avtonom.org/lib/theory/kropotkin/hleb.html Хліб і воля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080821210822/http://avtonom.org/lib/theory/kropotkin/hleb.html |date=21 серпня 2008 }}&nbsp;— Кропоткін Петро Олексійович{{ref-ru}}
* [https://archive.today/20121130135348/www.kabbalah.info/forums/arosa/rusmaterials/Altruism/altruizm_evolution/Kropotkin_VZAIMOPOMOSQ.doc Взаємодопомога як фактор еволюції]&nbsp;— [[Кропоткін Петро Олексійович]]{{ref-ru}}
* [http://ec-dejavu.ru/a/Anarchism.html Смірнов І.&nbsp;П.&nbsp;Філософія анархізму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070403055357/http://www.ec-dejavu.ru/a/Anarchism.html |date=3 квітня 2007 }}{{ref-ru}}
* [http://socialist.memo.ru/lists/slovnik/ Російські соціалісти і анархісти після жовтня 1917 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120302201547/http://socialist.memo.ru/lists/slovnik/ |date=2 березня 2012 }}{{ref-ru}}

{{Філософські теми}}
{{Political ideologies}}
{{Анархізм}}
{{ВП-портали|Анархізм|Комунізм|Філософія}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Анархізм| ]]
[[Категорія:Ідеології]]
[[Категорія:Політичні ідеології]]
[[Категорія:Антиімперіалізм]]
[[Категорія:Соціальні теорії]]