Перегляд вихідного коду сторінки Анексія Криму (2014)

{{Переробити}}{{About|спробу анексії Криму у березні 2014 року|російську військову операцію та окупацію Криму|Російське збройне вторгнення в Крим (2014)|Російська окупація Криму}}
{{Революція
|назва               = Анексія Криму
|конфлікт            = Частина [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни (з 2014)]]
|зображення          = 2014-03-09_-_Perevalne_military_base_-_0162.JPG
|підпис              = Російські військові в Криму, 9 березня 2014
|дата                = 18 березня 2014 року — ''триває''
|місце               = {{UKR}}:<br/>• [[Файл:Flag of Crimea.svg|border|22px]] [[Автономна Республіка Крим]]<br/> • [[Файл:Flag of Sevastopol.svg|border|22px]] [[Севастополь]]
• [[Файл: Flag of Kherson Oblast.svg|border|22px]] деякі райони [[Херсонська область|Херсонської області]] (до грудня 2014 року, також після лютого 2022)
|привід              =
|цілі                = створення нестабільності в Україні<br/>поглиблення інтеграції Криму з РФ
|результат           = Автономна Республіка Крим та місто Севастополь тимчасово незаконно контролюються [[Росія|Росією]], [[де-факто]] включені до її складу шляхом незаконної [[анексія|анексії]] на правах суб'єктів федерації та керуються маріонетковою владою [[Республіка Крим|Республіки Крим]] та [[Севастополь|міста федерального значення Севастополь]]. Україна та [[Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України|переважна більшість країн визнають Крим частиною України]] та вважають дії Росії незаконною насильницькою [[окупація|окупацією]] та [[анексія|анексією]]. Анексія Криму визнана лише декількома державами світу. Україна та міжнародне співтовариство ведуть боротьбу щодо повернення Криму під фактичну юрисдикцію України
|територіальні зміни = АР Крим та Севастополь тимчасово контролюються РФ.
|сторони1            = {{RUS}}<br/>
{{Прапор|АРК}} [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|Верховна Рада АРК]]<br/>
|сторони2            = {{UKR}}
|сили1               = Збройні формування:
* {{Flagicon image|Naval ensign of Russia.svg}} [[Чорноморський флот Російської Федерації|Чорноморський флот]]
* {{Flagicon image|Banner_of_the_Armed_Forces_of_the_Russian_Federation_(obverse).svg}} [[Збройні сили Російської Федерації|ЗС РФ]]
Формування громадян:
* Колишні [[Беркут (спецпідрозділ)|«беркутівці»]]
* так звана «Кримська самооборона» ([[тітушки]])
|сили2         = Збройні формування:
* {{Flagicon image|Naval Ensign of Ukraine.svg}} [[Військово-Морські Сили Збройних Сил України]]
* {{Flagicon image|Ensign of the Ukrainian Armed Forces.svg}} [[Збройні сили України|ЗСУ]]
* {{Flagicon image|Flag_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg}} [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]]
Формування громадян:
* {{Flagicon image|Flag of the Crimean Tatar people.svg}} [[Меджліс кримськотатарського народу]]
Патріотично налаштовані кримчани
|лідери1       =
{{Прапор|RUS}} [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]]<br/>{{Прапор|RUS}} [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитро Медведєв]]<br/>
{{Прапор|RUS}} [[Шойгу Сергій Кужугетович|Сергій Шойгу]]<br/>
{{Прапор|RUS}} [[Герасимов Валерій Васильович|Валерій Герасимов]]<br/>
{{Прапор|RUS}} [[Дюмін Олексій Геннадійович|Олексій Дюмін]]<br/>
{{Прапор|RUS}} [[Сурков Владислав Юрійович|Владислав Сурков]]<br/>
{{Flagicon image|Flag of Crimea.svg}} [[Аксьонов Сергій Валерійович|Сергій Аксьонов]]<br/>
{{Flagicon image|Flag of Crimea.svg}} [[Поклонська Наталія Володимирівна|Наталія Поклонська]]<br/>
{{Flagicon image|Flag of Crimea.svg}} [[Константинов Володимир Андрійович|Володимир Константинов]]<br/>
{{Flagicon image|Flag of Crimea.svg}} [[Теміргалієв Рустам Ільмирович|Рустам Теміргалієв]]<br/>
{{Flagicon image|Flag of Sevastopol.svg}} [[Чалий Олексій Михайлович|Олексій Чалий]]<br/>
|лідери2       =
{{Прапор|UKR}} [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександр Турчинов]]<br/>
{{Прапор|UKR}} [[Яценюк Арсеній Петрович|Арсеній Яценюк]]</br>
{{Прапор|UKR}} [[Аваков Арсен Борисович|Арсен Аваков]]</br>
{{Прапор|UKR}} [[Наливайченко Валентин Олександрович|Валентин Наливайченко]]</br>
{{Прапор|UKR}} [[Парубій Андрій Володимирович|Андрій Парубій]]</br>
{{Flagicon image|Flag of Crimea.svg}} [[Куніцин Сергій Володимирович|Сергій Куніцин]]<br/>
{{Flagicon image|Flag of Crimea.svg}} [[Могильов Анатолій Володимирович|Анатолій Могильов]]<ref>до 27 лютого 2014 року</ref> <br/>
{{Flagicon image|Flag of the Crimean Tatar people.svg}} [[Мустафа Джемілєв]]<br/>
{{Flagicon image|Flag of the Crimean Tatar people.svg}} [[Чубаров Рефат Абдурахманович|Рефат Чубаров]]<br/>
|втрати1       = 5 кораблів для блокади озера Донузлав<ref>{{cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/13/7018620/ |title=Росіяни затопили четвертий корабель у Криму |date=13 березня 2014 |publisher=Українська правда |accessdate=21 березня 2014 |archive-date=23 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181223120928/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/13/7018620/ }}</ref>
|втрати2       = '''Загиблі:''' 2 цивільних,<br/>2 військовики<br/>'''Поранені:''' 2 військовики.<br/>'''Зниклі безвісти:''' 2 цивільних.<ref>{{cite web |url=http://ua.krymr.com/a/27358249.html |title=Безслідно й без слідства: як у Криму зникли два учасники Майдану |date=11 Листопада 2015 |publisher=Крим Реалії |accessdate= |archive-date=23 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181223030158/https://ua.krymr.com/a/27358249.html }}</ref>
|примітки      =
}}
[[Файл:Putin admitted that Russia acted as a terrorist in Crimea.webm|thumb|Путін випадково визнав, що Росія діяла як терорист у Криму ([https://youtu.be/wuz7sT4vlPE відео в ютубі])]]
{{Російсько-українська війна (з 2014)}}

'''Анексія Криму Росією'''&nbsp;— насильницьке протиправне тимчасове відторгнення [[Крим|Кримського півострова]], розташованого у межах українських адміністративних одиниць&nbsp;— [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]] та міста [[Севастополь|Севастополя]], від [[Україна|України]] та одностороннє незаконне включення їх до складу [[Росія|Російської Федерації]] на правах суб'єктів федерації&nbsp;— [[Республіка Крим|«Республіки Крим»]] та [[Севастополь|«міста федерального значення Севастополь»]], що було проголошено Російською Федерацією 18 березня 2014 року (нібито внаслідок так званого «[[Референдум про статус Криму 2014|референдуму про статус Криму]]» 16 березня 2014 року).

Один з наслідків і одна зі складових частин '''[[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російської збройної агресії проти України]]''' з 2014&nbsp;р. Анексії у лютому-березні 2014&nbsp;р. передували організовані антиукраїнські виступи у містах Криму, блокада і захоплення стратегічних об'єктів півострова і військових частин ЗСУ підрозділами російської армії у деяких випадках під прикриттям окремих цивільних осіб і новостворених спецслужбами РФ «загонів самооборони Криму», що поклало початок окупації Криму Росією.

Насильницька анексія Криму, як і псевдореферендум, не визнаються українською державою і більшістю країн<ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Україна ніколи ні за яких обставин не визнає анексію Криму, - Арсеній Яценюк|url=https://www.kmu.gov.ua/news/247230427|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2020-11-17|language=|last=|first=|date=22 квітня 2014|publisher=|archive-date=2021-01-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20210117182714/https://www.kmu.gov.ua/news/247230427}}</ref><ref>{{Cite web|title=Помпео: США ніколи не визнають анексії Криму|url=https://www.dw.com/uk/pompeo-ssha-nikoly-ne-vyznaiut-aneksiiu-krymu/a-52550905|website=[[Deutsche Welle]]|accessdate=2020-11-17|language=|first=|last=|date=|publisher=|archive-date=2021-01-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20210115195650/https://www.dw.com/uk/pompeo-ssha-nikoly-ne-vyznaiut-aneksiiu-krymu/a-52550905}}</ref><ref>{{Cite web|title=ЄС ніколи не визнає анексію Криму – заява|url=http://www.pravda.com.ua/news/2020/04/11/7247473/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2020-11-17|language=|last=|first=|date=11 квітня 2020|publisher=|archive-date=2021-01-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20210123182358/https://www.pravda.com.ua/news/2020/04/11/7247473/}}</ref>, не визнається [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральною асамблеєю ООН]]<ref>{{Cite web|title=Генасамблея ООН підтримала територіальну цілісність України|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020541/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2020-11-17|language=|last=|first=|date=27 березня 2014|publisher=|archive-date=2021-01-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20210122214717/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020541/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Генасамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку України|url=https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/03/140327_un_resolution_ukraine_rl|website=[[BBC News Україна]]|date=27 березня 2014|accessdate=2020-11-17|language=|last=|first=|publisher=|archive-date=2020-11-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20201113072318/https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/03/140327_un_resolution_ukraine_rl}}</ref>, [[Парламентська асамблея Ради Європи|ПАРЄ]]<ref>{{Cite web|title=ПАРЄ підтримала Україну та засудила дії Росії в Криму|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/9/7021913/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2020-11-17|language=|last=|first=|date=9 квітня 2014|publisher=|archive-date=2021-01-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20210121025010/https://www.pravda.com.ua/news/2014/04/9/7021913/}}</ref><ref>{{Cite web|title=ПАРЄ засудила анексію Криму Росією|url=https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/04/140409_pace_crimea_russia_it|website=[[BBC News Україна]]|date=9 квітня 2014|accessdate=2020-11-17|language=|last=|first=|publisher=|archive-date=2021-01-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20210117231751/https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/04/140409_pace_crimea_russia_it}}</ref><ref>{{Cite web|title=ПАРЄ ухвалила резолюцію із засудженням анексії Криму Росією|url=https://www.unian.ua/politics/906056-pare-uhvalila-rezolyutsiyu-iz-zasudjennyam-aneksiji-krimu-rosieyu.html|website=[[УНІАН]]|accessdate=2020-11-17|language=|last=|first=|date=|publisher=|archive-date=2021-01-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20210109092619/https://www.unian.ua/politics/906056-pare-uhvalila-rezolyutsiyu-iz-zasudjennyam-aneksiji-krimu-rosieyu.html}}</ref>, [[Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі|ПА ОБСЄ]]{{Перехід|#ОБСЄ}}, а також суперечить рішенню [[Венеціанська комісія|Венеційської комісії]], натомість російською владою трактується як «повернення Криму до Росії». Згідно з [[Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»|Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]] територія Кримського півострова внаслідок російської окупації вважається [[Окупація Криму Росією (з 2014)|тимчасово окупованою територією]].

У кінці лютого&nbsp;— початку березня 2014 перекинуті з Росії і кримських баз [[Чорноморський флот ВМФ Росії|Чорноморського флоту РФ]] війська без розпізнавальних знаків, скориставшись моментом зміни влади в Україні внаслідок [[Євромайдан]]у, [[Російська інтервенція до Криму (2014)|окупували]] [[Крим|Кримський півострів]]. Також було створено збройне формування з російських «козаків», яке називало себе «самооборона Криму». 16 березня 2014 на території Криму і міста Севастополя пройшов [[Референдум про статус Криму 2014|референдум про статус півострова]], за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні [[Європейський Союз|ЄС]], ні [[Сполучені Штати Америки|США]] не визнали це незаконне голосування й початок тимчасової окупації Криму.

Фактично ж результати «рефередуму» і явка на нього були повністю сфальсифіковані російським керівництвом: так, згідно з доповіддю {{не перекладено|Рада при Президентові Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства і прав людини|Ради при президентові Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства і прав людини|ru|Совет при Президенте Российской Федерации по развитию гражданского общества и правам человека}}, було підраховано, що фактична явка на референдумі в Криму склала лише 30 відсотків, серед яких тільки від 50 до 60 (на відміну від російського числа в 97&nbsp;%) відсотків обрали входження в Росію<ref name="britannica">''[[Encyclopædia Britannica]]''. [https://www.britannica.com/place/Crimea/History Crimea] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200222093642/https://www.britannica.com/place/Crimea/History |date=22 лютого 2020 }}, цитата: «In May 2014 a report from the Russian Presidential Council for Civil Society and Human Rights estimated that the actual turnout for the Crimean independence referendum may have been as low as 30 percent and that, of those voters, between 50 and 60 percent chose union with Russia»</ref><ref>{{cite web|url=https://www.forbes.com/sites/paulroderickgregory/2014/05/05/putins-human-rights-council-accidentally-posts-real-crimean-election-results-only-15-voted-for-annexation/|title=Putin's 'Human Rights Council' Accidentally Posts Real Crimean Election Results|author=Paul Roderick Gregory|date=5 травня 2014|work=Forbes|accessdate=22 лютого 2020|archive-date=28 червня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140628103722/http://www.forbes.com/sites/paulroderickgregory/2014/05/05/putins-human-rights-council-accidentally-posts-real-crimean-election-results-only-15-voted-for-annexation/}}</ref><ref name="Washington Post">{{cite web|url=https://www.washingtonpost.com/news/volokh-conspiracy/wp/2014/05/06/russian-government-agency-reveals-fraudulent-nature-of-the-crimean-referendum-results/|title=Russian government agency reveals fraudulent nature of the Crimean referendum results|work=The Washington Post|author=Ilya Somin|date=6 травня 2014|accessdate=22 лютого 2020|archive-date=6 лютого 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180206131502/https://www.washingtonpost.com/news/volokh-conspiracy/wp/2014/05/06/russian-government-agency-reveals-fraudulent-nature-of-the-crimean-referendum-results/}}</ref>.

У серпні 2014&nbsp;р. «голова» «<nowiki/>[[Рада міністрів Республіки Крим|Ради міністрів Республіки Крим]]<nowiki/>» [[Аксьонов Сергій Валерійович|Сергій Аксьонов]] сказав, що ініціатором анексії Криму був російський президент [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]]<ref>{{Cite web|title=«От первого лица» – но лица не увидать|url=https://ru.krymr.com/a/25479408.html|website=Крым.Реалии|accessdate=2020-11-17|language=ru|archive-date=2020-11-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20201123223700/https://ru.krymr.com/a/25479408.html}}</ref>. У березні 2019&nbsp;р. [[Аксьонов Сергій Валерійович|Аксьонов]] зізнався, що захопленням Криму керував особисто [[Путін Володимир Володимирович|Путін]]<ref>{{Cite web|title=Аксьонов про анексію Криму: нічого б не вийшло, якби Путін не керував цією операцією|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-aksenov-putin/29826226.html|website=[[Радіо Свобода]]|accessdate=2020-11-17|language=|last=|first=|date=17 березня 2019|publisher=|archive-date=2020-09-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20200920212625/https://www.radiosvoboda.org/a/news-aksenov-putin/29826226.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Аксьонов зізнався, що захопленням Криму керував особисто Путін|url=http://www.pravda.com.ua/news/2019/03/16/7209395/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2020-11-17|language=|last=|first=|date=16 березня 2019|publisher=|archive-date=2021-01-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20210121043829/https://www.pravda.com.ua/news/2019/03/16/7209395/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Аксьонов розповів, що захопленням Криму керував особисто Путін|url=https://hromadske.ua/posts/aksonov-rozpoviv-sho-zahoplennyam-krimu-keruvav-osobisto-putin|website=[[hromadske.ua]]|accessdate=2020-11-17|language=|last=|first=|date=16 березня 2019|publisher=|archive-date=2020-10-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20201024005554/https://hromadske.ua/posts/aksonov-rozpoviv-sho-zahoplennyam-krimu-keruvav-osobisto-putin}}</ref>.

За даними соцопитування, проведеного з 8 по 18 лютого 2014 Київським міжнародним інститутом соціології, 41&nbsp;% жителів Криму бажали входження автономії до складу Росії<ref>{{Cite web|url=http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=news&id=237|title=Новини - Динаміка ставлення населення України до Росії та населення Росії до України, яких відносин з Росією хотіли б українці|website=www.kiis.com.ua|accessdate=2018-02-03|archive-date=2018-02-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20180204001217/http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=news&id=237}}</ref>. 6 березня 2014 на сайті телеканалу [[ATR (телеканал)|ATR]] був проведений інтернет-[[референдум]], під час якого можна було висловити свою думку щодо приєднання [[Крим]]у до [[Росія|РФ]]. Більшість людей, які взяли участь у голосуванні, висловилась проти.<ref name="ATR">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/7/7018117/ У Криму відключили від інтернету єдиний кримськотатарський телеканал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140310200608/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/7/7018117/ |date=10 березня 2014 }} // Українська правда.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 8 берез.</ref>
7 березня російські військові в Криму відключили від інтернету перший кримськотатарський телеканал [[ATR (телеканал)|ATR]].

== Термінологія ==
[[15 квітня]] [[2014]] року [[Верховна Рада України]] прийняла закон, який визначає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь як «території, що знаходяться під тимчасовою окупацією»<ref>{{cite web | url = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 | title = Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України — Закон України від 15.04.2014 № 1207-VII | publisher = Законодавство України | author =  | date =  | accessdate = 9 січня 2021 | language =  | archive-date = 01.01.2021 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210101180918/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 }}</ref>.

За українським законодавством та за нормами міжнародного права, Крим є [[Військова окупація|окупованим]], а Росія має статус держави-окупанта. Термін «незаконна або протиправна анексія» ({{lang-en|illegal annexation}}), поряд зі згадкою слова «анексія» є найбільш поширеним у міжнародних документах та у заявах західних партнерів України. Він фігурує і в поданнях України до міжнародних судів<ref>{{Cite web|title=Глава держави у дискусії за участю президентів Естонії, Латвії, Литви та Польщі: Україна – потужна держава, яка тільки зміцнить Євросоюз|url=https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-u-diskusiyi-za-uchastyu-prezidentiv-estoniyi-68249|website=Офіційне інтернет-представництво Президента України|accessdate=2021-05-04|language=ua|archive-date=2021-05-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20210503232330/https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-u-diskusiyi-za-uchastyu-prezidentiv-estoniyi-68249}}</ref>.

Коментар [[Міжнародний комітет Червоного Хреста|МКЧХ]] до IV Женевської конвенції спростовує припущення, що констатація факту анексії «легалізує» її наслідки. Натомість, формулювання про «спробу анексії» натякає, що немов Росія намагалася вчинити злочин, але відмовилася від цього наміру. У самій Росії кримінально карають медіа за згадку терміну «анексія» (п. 156 рішення ЄСПЛ щодо Криму).

Росія також вчинила злочин [[Агресія (політика)|агресії]], межі якого визначила Генасамблея ООН у резолюції №&nbsp;3314 від 1974 року<ref>{{cite news|url=https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/03/16/7120937/|title=Між анексією та окупацією: як правильно називати український Крим|date=16.03.2021|publisher=Європейська правда|accessdate=16.03.2021|archive-date=16.03.2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210316083803/https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/03/16/7120937/}}</ref>.

[[18 липня]] [[2022]] року [[Верховна Рада України]] прийняла закон, яким передбачено застосування загального формулювання '''«тимчасово окупована Російською Федерацією територія України»''' замість чинних «тимчасово окупована територія Автономній Республіці Крим та міста Севастополь» і «тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях»<ref>[https://armyinform.com.ua/2022/07/23/parlament-vviv-yedyne-ponyattya-tymchasovo-okupovana-rf-terytoriya-ukrayiny-reyestr-%E2%84%96-7449/ Парламент ввів єдине поняття: «тимчасово окупована рф територія України». 23.07.2022, 04:32]</ref><ref>[https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39777 Картка законопроєкту 2395-IX від 18.07.2022]</ref>.

== Передісторія ==
{{main|Історія Криму}}

=== Належність Криму до 1991 року ===
[[Файл:Gub Tavria ethno 1897.jpg|350px|міні|Населення Таврійської губернії згідно з переписом 1897&nbsp;р.]]
[[Файл:2001 Крим насел.jpg|350px|міні|Етнічний склад Криму згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001&nbsp;р.]]
Кримський півострів вперше був захоплений Росією 1774, коли в результаті чергової [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|російсько-турецької війни]] між Російською та Османською імперіями було підписано [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійський договір]]. Під контролем Росії опинилися фортеці [[Кінбурн]], [[Єні-Кале|Єнікале]], [[Азов (місто)|Азов]] та [[Керч]]; Росія де-факто почала контролювати півострів і прилеглу [[Кубань]], тут розташувались російські війська. Наступним кроком стала примусова депортація російською владою з Криму християн&nbsp;— переважно ремісників і торговців греків і вірмен у Північне Приазов'я. Це мало послабити Кримське ханство. [[8 квітня]] 1783 Росія в порушення [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|мирного договору]], який гарантував повну незалежність Кримського ханства від обох держав («Всі татарські народи … від обох імперій мають бути визнані вільними і абсолютно незалежними від будь-якої сторонньої влади, але перебувають під самодержавною владою власного їх хана чингіського покоління» ({{lang-ru|Все татарские народы … от обеих империй имеют быть признаны вольными и совершенно независимыми от всякой посторонней власти, но пребывающими под самодержавной властью собственного их хана чингисского поколения}})) [[Анексія Кримського ханства|анексувала ханство]], видавши відповідний маніфест, після чого Крим з захопленої території перетворився на частину Російської імперії. Але, незважаючи на приєднання до Росії, Крим залишався етнічно татарським&nbsp;— на кінець ХІХ ст. російське населення переважало лише в деяких містах, а в цілому на півострові більшість складали [[кримські татари]].

При розпаді Російської імперії у 1917&nbsp;р. кримські татари створили [[Кримська демократична республіка|свою республіку у Криму]] на чолі з [[Номан Челебіджихан|Номаном Челебіджиханом]], яка претендувала на відновлення кримськотатарської державності. УНР спочатку не розглядала Кримський півострів&nbsp;— а лише «материкові» повіти Таврійської губернії (де більшість становили [[українці]]). У квітні [[1918]] [[Українська Народна Республіка|УНР]] здійснила [[Кримська операція (1918)|першу вдалу спробу встановити контроль над Кримом]]: подолавши Сальківський міст і прорвавши оборону [[Червона армія|«червоних»]], українська армія під командуванням [[Болбочан Петро Федорович|Петра Болбочана]] [[22 квітня]] зайняла [[Джанкой]], а [[24 квітня]]&nbsp;— [[Сімферополь]]. [[29 квітня]] [[1918]] року в [[Севастополь|Севастополі]] переважна більшість кораблів Чорноморського флоту підняла український прапор<ref>{{Cite web|title=29 квітня 1918 року Чорноморський флот підняв українські прапори {{!}} Офіційний вебсайт УІНП|url=https://old.uinp.gov.ua/news/29-kvitnya-1918-roku-chornomorskii-flot-pidnyav-ukrainski-prapori?q=news/29-kvitnya-1918-roku-chornomorskii-flot-pidnyav-ukrainski-prapori|website=old.uinp.gov.ua|accessdate=2020-11-17|archive-date=2021-01-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20210116075517/https://old.uinp.gov.ua/news/29-kvitnya-1918-roku-chornomorskii-flot-pidnyav-ukrainski-prapori?q=news%2F29-kvitnya-1918-roku-chornomorskii-flot-pidnyav-ukrainski-prapori}}</ref>. Однак під тиском німецького командування [[Армія Української Народної Республіки|Армія УНР]] була вимушена залишити Кримський півострів<ref name=":0">{{Cite web|title=Як українська армія захопила Крим. Квітень 1918 року|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2014/04/2/142216/|website=[[Історична правда]]|accessdate=2020-11-17|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=2020-11-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20201108093336/http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/04/2/142216/}}</ref>.
{{main|Кримська операція (1918)}}

У вересні 1918 гетьман [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]] добився від [[Німецька імперія|Німеччини]] фактичної згоди на те, щоб Кримський півострів увійшов до складу [[Українська Держава|Української Держави]] як автономна одиниця. Проте зміна направленості політичного вектора України в сторону небільшовицької Росії та повстання під проводом [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]] проти Скоропадського перекреслили всі зусилля України в цьому напрямку<ref name=":0"/><ref>{{Cite web|title=Економічна блокада Криму в 1918 році. Як це робили в Гетьманаті|url=https://www.istpravda.com.ua/digest/2015/09/28/148562/|website=[[Історична правда]]|accessdate=2020-11-17|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=2020-10-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20201031220258/https://www.istpravda.com.ua/digest/2015/09/28/148562/}}</ref>. 17 листопада 1920 більшовицькі війська витіснили армію [[Врангель Петро Миколайович|Врангеля]] з Криму (з літа 1919 і до цього моменту Крим знаходився під постійним контролем [[Біла армія|білогвардійців]]<ref>Н. Стариков, Д. Беляев. «Россия. Крым. История». Стр. 153 (рос.)</ref>) та встановили остаточний контроль над півостровом.<ref>http://www.sobytiya.com.ua/articles/item/красный-террор-в-крыму-часть-ii-террор-1920-1921-годов.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210115175659/http://sobytiya.com.ua/articles/item/красный-террор-в-крыму-часть-ii-террор-1920-1921-годов.html |date=15 січня 2021 }} Красный террор в Крыму. Часть II: Террор 1920—1921 годов&nbsp;— Еженедельник «События» (рос.)</ref> [[18 жовтня]] [[1921]] утворено [[Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Кримську АРСР]]&nbsp;— [[кримські татари|кримськотатарську національно-територіальну автономію]].

У 1941—1944&nbsp;рр. у Криму точилися жорстокі битви другої світової війни. Після евакуації німецьких військ з півострова, у травні 1944&nbsp;року радянською владою «за співпрацю з окупантами» була здійснена масова [[Депортація кримських татар|депортація]] з Криму корінного населення, здебільшого кримських татар, а на їх місце переселені колгоспники переважно з центральних регіонів країни.<ref name="spogady">{{Cite web|url=https://old.uinp.gov.ua/news/krimski-tatari-v-mistsyakh-spetsposelen-pislya-deportatsii-v-1944-rotsi|title=Кримські татари в місцях спецпоселень після депортації в 1944 році // Український інститут національної пам'яті|accessdate=17 травня 2021|deadurl=no|archive-date=17 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210517235134/https://old.uinp.gov.ua/news/krimski-tatari-v-mistsyakh-spetsposelen-pislya-deportatsii-v-1944-rotsi}}</ref>
{{main|Депортація кримських татар}}

[[30 червня]] [[1945]], року Кримську АРСР скасовано і приєднано до [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російської РФСР]]<ref>[https://ru.wikisource.org/w/index.php?title=Указ_Президиума_ВС_СССР_от_30.06.1945_о_преобразовании_Крымской_АССР_в_Крымскую_область_в_составе_РСФСР&stable=0&redirect=no Указ Президії Верховної Ради СРСР від 30 червня 1945 року «Про перетворення Кримської АРСР в Кримську область у складі РРФСР»]</ref>. [[25 червня]] [[1946]], згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР на її місці була утворена звичайна [[Кримська область|область]].<ref name="1946 law">{{Cite web |url=http://sevkrimrus.narod.ru/ZAKON/1945-46.htm#z |title=Закон РСФСР от 25 июня 1946 г. Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область |accessdate=17 травня 2021 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304185417/http://sevkrimrus.narod.ru/ZAKON/1945-46.htm#z }}</ref><ref>http://maidan.org.ua/arch/krym/1287608017.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180816211432/http://maidan.org.ua/arch/krym/1287608017.html |date=16 серпня 2018 }} А.&nbsp;Э.&nbsp;Шемьи-заде. Крымская АССР&nbsp;— национально-территориальная автономия (рос.)</ref><ref>Михаил Николаевич Губогло, Светлана Михайловна Червонная. Крымскотатарское национальное движение: Документы, материалы, хроника. Российская академия наук, Центр по изучению межнациональных отношений, Ин-т этнологии и антропологии им. Н.&nbsp;Н.&nbsp;Миклухо-Маклая, 1992. Стр.&nbsp;72 (рос.)</ref><ref>http://podpricelom.com.ua/analyze/crimean-assr-autonomy-crimean-tatars.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180712155337/http://podpricelom.com.ua/analyze/crimean-assr-autonomy-crimean-tatars.html |date=12 липня 2018 }} Крымская АССР&nbsp;— автономия крымских татар? (рос.)</ref>

[[19 лютого]] [[1954]] Кримську область, зважаючи на тісні історичні та економічні зв'язки, було передано РРФСР до складу [[Українська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Української РСР]], відповідне рішення було ухвалено Президією Верховної Ради СРСР.<ref>Олександр Задорожній. Анексія Криму&nbsp;— міжнародний злочин: Монографія (укр.) (стор. 25, 29)</ref><ref>{{Cite web|title=Подія тижня в історії України: “Приєднання Криму до Російської імперії”.|url=https://www.radiosvoboda.org/a/942635.html|website=[[Радіо Свобода]]|accessdate=2020-11-17|language=|last=|first=|date=|publisher=|archive-date=2021-01-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20210116103924/https://www.radiosvoboda.org/a/942635.html}}</ref>
{{main|Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР}}

=== Після 1991 року ===
З кінця 1991 року Крим став автономною республікою у складі незалежної України. Відсутність сформованого законодавчого поля, наявність великої кількості прихильників проросійських поглядів, економічний крах початку 90-х років та боротьба за владу між місцевими та загальнодержавними елітами створили умови для політичної кризи в Криму.

5 травня 1992 Верховна Рада Криму проголосила «Акт про державну самостійність Криму», який спочатку передбачалося винести на всекримський референдум. Також того дня була ухвалена постанова щодо звернення до Президента і Верховної Ради України щодо укладення двостороннього договору між Республікою Крим і Україною. Наступного дня, 6 травня 1992, Верховна Рада Криму прийняла Конституцію, згідно з якою Крим проголошувався суверенною державою у складі України. В ході наступних переговорів центральної влади та влади Криму вони домовилися розмежувати повноваження місцевої та державної влади та внести зміни до прийнятої Конституції Криму, що пом'якшили її категоричний тон. На основі домовленостей 29 квітня Верховна Рада України прийняла закон «Про розмежування повноважень між органами державної влади Криму та України».

1992 року російські органи влади визнали указ президії Верховної ради СРСР 1954 року, яким Крим було включено до складу Української РСР, таким, що не має юридичної сили.

Серйозні суперечності між Україною та Росією щодо Криму почалися в 1992 році відразу після [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]]. Росія почала активно перешкоджати процесові переходу [[Чорноморський флот ВМФ СРСР|Чорноморського флоту]] під контроль України, застосовуючи як контррозвідувальні (перешкоджання зв'язку, радіоперехоплення), так і навіть локальні силові заходи. Проте частина Чорноморського флоту все ж перейшла на бік України. Найболючішим для Росії стало прийняття української присяги особовим складом військової комендатури Севастопольського гарнізону, яке відбулося [[9 липня]] 1992. Це спровокувало Росію на відповідні заходи: вже наступного дня комендатуру захопила російська десантно-штурмова група.

{{Вікіджерела|ru:Отчёт о заседании Совета Безопасности ООН № S/PV.3256|Засідання Радбезу ООН 1993 р. щодо Севастополю}}
У вересні [[1993]] відбувся ще один інцидент&nbsp;— українські піхотинці зіткнулися з російською береговою охороною, в результаті чого поранили трьох росіян. Звинувативши Україну в намаганні присвоїти собі Чорноморський флот, Росія запустила процес відокремлення Криму від України, роздаючи російські паспорти працівникам об'єктів Чорноморського флоту та ведучи антиукраїнську інформаційну кампанію по всій території Криму. В січні 1994 року [[Мєшков Юрій Олександрович|Юрій Мєшков]], який на той час обіймав посаду «президента» Криму, закликав Росію включити до свого складу Крим. Україна ввела на територію Криму велику кількість (близько 60 тисяч) солдатів [[Національна гвардія України|Національної гвардії]] та [[Державна прикордонна служба України|прикордонних військ]], після чого ситуація стабілізувалася. [[10 червня]] [[1994]] Україна та Росія домовилися про поділ Чорноморського флоту.<ref>{{Cite web|title=Холодна війна за Крим. Як ділили флот у 1990-х|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/10/38319/|website=[[Історична правда]]|accessdate=2020-11-17|last=|first=|date=|publisher=|language=|archive-date=2020-11-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20201125131501/http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/10/38319/}}</ref>
{{main|Кримська криза (1992–1994)}}
17 березня 1995 Верховна Рада України скасувала дію Конституції Криму 1992 року разом з посадою президента. Указом Леоніда Кучми від 30 березня 1995 виконавча влада півострова повністю підпорядковувалась центральній владі. Юрій Мєшков виїхав до Росії. Фактично, гостра фаза протистояння центральної та місцевої влади була завершена у 1995 році. Новий статус Криму як автономії у складі України юридично закріпили Конституція України (1996) та Конституція Автономної Республіки Крим (1998).

[[30 вересня]] [[2003]] між Україною та РФ розгорівся конфлікт, причиною якого стало зведення Росією дамби в [[Керченська протока|Керченській протоці]]; вона повинна була з'єднати станцію [[Тамань]] ([[Краснодарський край]], РФ) з островом [[Тузла]], який з січня [[1941]] в адміністративному плані входить до складу Криму. Таким чином Росія мала намір поширити свій суверенітет на острів Тузла, порушивши територіальну цілісність України. В листопаді 2003 конфлікт вдалося владнати, хоча обидві сторони вже почали готуватися до збройного протистояння. Президент України Леонід Кучма перервав турне по Південній Америці та направився на острів. Також, Кучма видав указ, у якому йшлося про те, що порушення територіальної цілісності спричинить за собою відповідні дії з боку РНБО, Комітету державної прикордонної служби, Міністерства оборони, СБУ. Конфлікт було вичерпано, коли Росія припинила будівництво дамби.<ref>http://24tv.ua/ru/den_v_istorii_konflikt_za_ostrov_tuzla__rf_vpervie_popitalas_zahvatit_krimskuyu_zemlyu_n490789 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180831150142/https://24tv.ua/ru/den_v_istorii_konflikt_za_ostrov_tuzla__rf_vpervie_popitalas_zahvatit_krimskuyu_zemlyu_n490789 |date=31 серпня 2018 }} День в истории. Конфликт за остров Тузла&nbsp;— РФ впервые попыталась захватить крымскую землю&nbsp;— Телеканал новин «24» (рос.)</ref>{{main|Конфлікт щодо острова Тузла}}

[[21 квітня]] [[2010]] Україна, Президентом якої на той час був [[Янукович Віктор Федорович|Янукович]], незважаючи на протести опозиції, уклала з Росією [[Харківські угоди]], згідно з якими перебування Чорноморського флоту РФ у Криму подовжено до [[2042]] року. Метою цієї угоди для України було отримання знижки на російський газ. Перебування Чорноморського флоту РФ у Криму стало «бомбою сповільненої дії», адже він відігравав головну роль у розповсюдженні проросійських настроїв серед жителів Криму, також було легалізовано перебування російських військових на території Криму і частково&nbsp;— їхні дії по захопленню півострова («захист російськомовних і російських громадян» і&nbsp;т.&nbsp;ін.). Дуже значну роль відіграв він і в ході анексії Криму РФ.<ref>Олександр Задорожній. Анексія Криму&nbsp;— міжнародний злочин: Монографія (укр.) (стор. 168, 175)</ref>

У 2013 році було створено російське угруповання, яке під приводом безпеки зимових Олімпійських ігор у Сочі 2014 року відпрацьовувало блокування морської акваторії і повітряного простору, проведення розвідувальних операцій. Зокрема, здійснювало агресивні розвідувальні дії щодо України.

== Історія ==
[[Файл:2014 Крим.PNG|350px|міні|Блокування військових частин [[Збройні сили України|ЗС України]] під час захоплення [[Крим]]у Росією у лютому-березні 2014]]
{{main|Хронологія анексії Криму Російською Федерацією|Російське збройне вторгнення в Крим (2014)}}

=== Операція по захопленню Криму ЗС Російської Федерації ===
[[Файл:Medal_For_the_Return_of_Crimea_revers.png|thumb|left|200px|Реверс медалі «За повернення Криму»]]
Захоплення Кримського півострова армією РФ розпочалося [[20 лютого]] [[2014]].<ref name="espreso.tv">http://espreso.tv/article/2015/03/16/rokovyny_putinskoho_anshlyusu_krymu_yak_ce_bulo {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181223030151/https://espreso.tv/article/2015/03/16/rokovyny_putinskoho_anshlyusu_krymu_yak_ce_bulo |date=23 грудня 2018 }} Роковини путінського аншлюсу Криму: Як це було</ref> У цей час на посаді Президента України перебував Віктор Янукович. Цей факт спростовує заяви російської влади, згідно з якими процес «повернення» Криму Росії розпочався [[22 лютого]] 2014 та був спричинений фактичним позбавленням В.&nbsp;Януковича найвищої державної посади України. Підтвердженням цьому є також [[медаль «За повернення Криму»]], на якій датою початку анексії Кримського півострова вказано саме 20 лютого 2014&nbsp;р.<ref>http://expres.ua/digest/2014/04/23/105383-medal-povernennya-krymu-perekreslyla-usyu-brehnyu-kremlya {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170513030924/http://expres.ua/digest/2014/04/23/105383-medal-povernennya-krymu-perekreslyla-usyu-brehnyu-kremlya |date=13 травня 2017 }} Як медаль «За повернення Криму» перекреслила усю брехню Кремля</ref>

[[Пономарьов Ілля Володимирович]], російський політичний діяч, депутат Державної думи Росії (фракція «Справедлива Росія»), стверджує, що керівництво анексією Криму було доручено міністру оборони Сергію Шойгу і помічникові Володимира Путіна [[Сурков Владислав Юрійович|Владиславу Суркову]]<ref>{{Cite web |url=http://hvylya.net/news/exclusive/ilya-ponomarev-nazval-dvuh-kuratorov-zahvata-kryima-rossiey.html |title=Илья Пономарев назвал двух кураторов захвата Крыма Россией |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221333/http://hvylya.net/news/exclusive/ilya-ponomarev-nazval-dvuh-kuratorov-zahvata-kryima-rossiey.html }}</ref>.

Після самоусунення від влади президента України [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]] антиукраїнські виступи в Криму вибухнули з новою силою. '''23 лютого''' в Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому було прийнято рішення не перераховувати у [[Київ]] податки, а міським головою проголошено громадянина Росії [[Чалий Олексій Михайлович|Олексія Чалого]]<ref>{{Cite web |url=http://www.newsru.ua/ukraine/23feb2014/chalogo.html |title=у Севастополі мітингувальники обрали нового мера — росіянина, і відмовилися платити податки Києву |accessdate=12 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140413130744/http://www.newsru.ua/ukraine/23feb2014/chalogo.html |archivedate=13 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.

Невдовзі на в'їздах до Севастополя з'явились блокпости і російські БТР-и.

На цей час міста Криму вже були заповнені російською агентурою, перевдягненими військовими і членами різноманітних парамілітарних формувань на кшталт козаків, які й склали основу так званої «самооборони Криму» і зображували перед об'єктивами телекамер нібито «настрої» місцевого населення, а підтримку і забезпечення отримували від Чорноморського флоту РФ.

'''25 лютого''' акції заїжджих і місцевих сепаратистів були проведені перед Кримським парламентом<ref>{{Cite web |url=http://tyzhden.ua/News/103202 |title=«Кримський фронт» і «казакі» блокують Верховну Раду Криму з вимогою незалежності АРК |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=15 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181015185806/http://tyzhden.ua/News/103202 }}</ref>. Однак наступного дня проукраїнськи сили зібрали там більш численний мітинг і домоглися відтермінування засідання кримського парламенту (де планували розглядати питання щодо політичного майбутнього АР Крим). У відповідь в ніч на '''27 лютого''' парламент та уряд Криму захопили російські спецпризначенці без знаків розрізнення і вивісили над ними прапори РФ<ref>{{Cite web |url=http://tyzhden.ua/News/103358 |title=У Сімферополі невідомі бойовики захопили парламент та уряд Криму і вивісили над ними прапор РФ |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=15 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181015222803/http://tyzhden.ua/News/103358 }}</ref>. У захоплену будівлю парламенту окупанти під виглядом так званої «самооборони Криму» зігнали частину депутатів Верховної ради і у закритому режимі примусили ухвалити рішення про призначення референдуму щодо статусу Криму на 25 травня<ref>{{Cite web |url=http://tyzhden.ua/News/103490 |title=Депутати ВР Криму призначили референдум щодо статусу автономії |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=17 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180717154247/http://tyzhden.ua/News/103490 }}</ref> Того ж дня було захоплено аеропорт «Бельбек» у Севастополі, зупинено поромну переправу в Керчі. Майже одночасно (28.02&nbsp;— 02.03.2014) розпочалося блокування російськими військовими без розпізнавальних знаків (т.&nbsp;зв. «[[зелені чоловічки]]», або «ввічливі люди») українських військових частин, кораблів і об'єктів на півострові; було захоплено Сімферопольський аеропорт і встановлено військові блокпости на в'їздах в Крим на Чонгарі і Перекопі. Деякі з військових містечок були захоплені штурмом. Українські військові зазвичай збройного опору не чинили, в багатьох випадках завдяки позиції своїх командирів, які, як виявилося пізніше, були заздалегідь завербовані російськими спецслужбами і невдовзі були прийняті на службу в окупаційну армію. (Слід зазначити, що на службу до російських окупантів перейшли майже всі державні службовці України: співробітники СБУ, міліції, МНС, судді, прокурори та ін.).

Такі настрої в Криму виявилися майже повністю зрежисованими Кремлем. Це підтвердив російський бойовик [[Гіркін Ігор Всеволодович|Ігор Гіркін]]. За його словами, голосування депутатів Верховної ради АРК за відставку тодішнього прем'єр-міністра Криму [[Могильов Анатолій Володимирович|Анатолія Могильова]] та проведення «референдуму» проводилося під прямим тиском російських військових та працівників спецслужб. При цьому Гіркін заперечує те, що характер підтримки окупантів з боку кримських чиновників та простих людей був добровільним.<ref name="espreso.tv"/>

Саме дата [[27 лютого]] [[2014]] року визначена [[Європейський суд з прав людини|Європейським судом з прав людини]] як день, коли розпочався фактичний контроль Росії над окупованим Кримським півостровом. «Починаючи з 27 лютого 2014 року суди, що діяли в Криму, не можуть вважатися такими, що сформовані у законний спосіб»<ref>{{cite news|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/01/14/7118503/|title=ЄСПЛ визнав, що Росія контролювала Крим ще до його незаконної анексії|date=14 січня 2021|publisher=ЄП|accessdate=14 січня 2021|archive-date=14 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210114113857/https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/01/14/7118503/}}</ref><ref>[http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-207622 Ukraine v. Russia (re Crimea) (dec.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210114125510/https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-207622 |date=14 січня 2021 }} [GC]&nbsp;— 20958/14. Decision 16.12.2020 [GC]</ref>.

Формальним приводом для введення російських військ до Криму стало начебто звернення Віктора Януковича до В.&nbsp;Путіна (можливо, створене «заднім числом»), у якому висловлювалося прохання відновити конституційний лад в Україні за допомогою Збройних сил Росії.<ref>{{cite web |url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/churkin_diii_rf_legitimni___yanukovich_zvernuvsya_do_putina_iz_prohannyam_zadiyati_viyska_1914215 |title=Чуркін: Дії РФ легітимні - Янукович звернувся до Путіна із проханням задіяти війська |date=3 березня 2014 |publisher=Укрінформ |accessdate=5 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140312233711/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/churkin_diii_rf_legitimni___yanukovich_zvernuvsya_do_putina_iz_prohannyam_zadiyati_viyska_1914215 |archivedate=12 березня 2014 |deadurl=yes }}</ref> Фотокопію оригіналу звернення Януковича оприлюднив посол Росії при [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] [[Чуркін Віталій Іванович|Віталій Чуркін]] на засіданні [[Рада Безпеки ООН|Ради безпеки]] [[3 березня]]:

{{текст|Як законно обраний президент України заявляю: [[Євромайдан|події на Майдані]], [[Протистояння в Україні 18—20 лютого 2014|незаконне захоплення влади в Києві]] привели до того, що Україна опинилася на порозі [[Громадянська війна|громадянської війни]]. У країні панують хаос і [[анархія]]. Життя і безпека людей, особливо на південному сході і в Криму, під загрозою. Під впливом західних країн здійснюються відкритий [[терор]] і [[насильство]]. Люди переслідуються за політичною і мовною ознаками.

У цьому зв'язку звертаюся до президента Росії [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Володимировича Путіна]] з проханням використовувати [[збройні сили Російської Федерації]] для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності, захисту населення України.

Віктор Янукович, [[1 березня]] 2014 року<ref>{{cite web |url=http://tvi.ua/new/2014/03/03/yanukovych_zaklykaye_putina_zastosuvaty_zbroyni_syly_rf_proty_ukrayiny |title=Янукович закликав Путіна застосувати збройні сили РФ проти України |date=3 березня 2014 |publisher=ТВі |accessdate=5 березня 2014 |archive-date=6 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140306172049/http://tvi.ua/new/2014/03/03/yanukovych_zaklykaye_putina_zastosuvaty_zbroyni_syly_rf_proty_ukrayiny }}</ref>.

{{oq|ru|Как законно избранный президент Украины заявляю: события на Майдане, незаконный захват власти в Киеве привели к тому, что Украина оказалась на пороге гражданской войны. В стране царят хаос и анархия. Жизнь и безопасность людей, особенно на юго-востоке и в Крыму, под угрозой. Под воздействием западных стран осуществляются открытый террор и насилие. Люди преследуются по политическому и языковому признакам.

В этой связи обращаюсь к президенту России Владимиру Владимировичу Путину с просьбой использовать вооруженные силы Российской Федерации для восстановления законности, мира, правопорядка, стабильности, защиты населения Украины.

Виктор Янукович, 1 марта 2014 года.}}}}

В інтерв'ю [[2 квітня]] Янукович підтвердив, що російські війська були введені до Криму на його прохання задля захисту громадян України:

{{текст|Я це зробив не випадково, тому що я сам став об'єктом нападу бандитів. Адже по всій країні стали роз'їжджати озброєні банди, вони, в тому числі, переслідували і мене, стріляли по моєму кортежу, поранили мого офіцера. Я це сказав і попросив не випадково, тому що це розгул бандитів, що мають коріння фашистські, потрібно про це прямо говорити<ref>{{cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/content/янукович-підтвердив-що-просив-путіна-використати-війська-в-україні/25318766.html |title=Янукович підтвердив, що просив Путіна використати війська в Україні |date=2 квітня 2014 |publisher=Радіо Свобода |accessdate=2 квітня 2014 |archive-date=24 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150924105045/http://www.radiosvoboda.org/content/янукович-підтвердив-що-просив-путіна-використати-війська-в-україні/25318766.html }}</ref>.}}

5 березня прессекретар [[Міністерство закордонних справ України|МЗС України]] наголосив, що Янукович не мав права самостійно звертатись до президента Росії з проханням використовувати збройні сили іншої країни. За законодавством України подібне рішення могло бути прийнятим лише за умови наявності пропозиції з боку [[Рада національної безпеки і оборони України|РНБО]] та за підтримки [[Верховна Рада|Верховної Ради]]<ref>{{cite web|author=|authorlink=|datepublished=|url=http://www.aif.ua/politic/ukraine/1118460|title=Янукович не имел прав просить Путина ввести войска в Украину – МИД Украины. В Украине. Политика. АиФ Украина|format=|work=|publisher=aif.ua|accessdate=2015-2-17|lang=|description=|archive-date=2015-02-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20150217165944/http://www.aif.ua/politic/ukraine/1118460}}</ref>.

Ця версія експрезидента України<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/24/7041857/ |title=«Він (Янукович) попросив вивезти його до Росії, що ми і зробили», — сказав Путін. |accessdate=13 січня 2019 |archive-date=23 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181223073729/https://www.pravda.com.ua/news/2014/10/24/7041857/ }}</ref> не вкладається в рамки [[Логіка|логіки]] і закону<ref>{{Cite web |url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1479-14 |title=Згідно Ст.8 п.2. Закону про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України: Рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України… підлягає схваленню Верховною Радою України |accessdate=13 січня 2019 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221440/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1479-14 }}</ref>, оскільки масштабна, спланована<ref>{{Cite web |url=http://euromaidanpress.com/2014/11/25/russian-insider-says-putin-planning-invasion-of-ukraine-since-2003/ |title=Мет Бабяк: Російський інсайдер каже, що Путін відкрито планував напад на Україну від 2003 року (англ.) |accessdate=13 січня 2019 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221426/http://euromaidanpress.com/2014/11/25/russian-insider-says-putin-planning-invasion-of-ukraine-since-2003/ }}</ref> військова операція<ref>{{Cite web |url=http://blogs.telegraph.co.uk/news/charlescrawford/100267656/ukraine-is-a-testing-ground-for-putins-plan-to-bring-back-a-russian-empire/ |title=Британський дипломат каже, що Україна є пробним майданчиком Путіна в його планах відродження Російської імперії. Charles Crawford: The Telegraph, 15.04.2014 (англ.) |accessdate=13.01.2019 |archive-date=20.02.2015 |archive-url=https://archive.today/20150220052218/http://blogs.telegraph.co.uk/news/charlescrawford/100267656/ukraine-is-a-testing-ground-for-putins-plan-to-bring-back-a-russian-empire/ }}</ref>, якою безумовно було російське вторгнення<ref>{{Cite web |url=http://www.bloomberg.com/news/articles/2014-03-01/ukraine-tells-russia-troop-entry-means-war-after-putin-approval |title=Агенція Блумберг: Україна каже, російський напад означає війну (англ.) |accessdate=2019-01-13 |archive-date=2018-09-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180926014117/https://www.bloomberg.com/news/articles/2014-03-01/ukraine-tells-russia-troop-entry-means-war-after-putin-approval }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.wsj.com/articles/SB10001424052702304026804579413900968932702 |title=Путін оголосив війну. The Wall Street Journal, 2 березня 2014 (англ.) |accessdate=13 січня 2019 |archive-date=27 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201027044747/https://www.wsj.com/articles/SB10001424052702304026804579413900968932702 }}</ref>, розпочалась задовго до самого звернення Януковича<ref>{{Cite web |url=http://yle.fi/uutiset/postimees_illarionov_nazval_konflikt_na_ukraine_voinoi_rossii_protiv_ukrainy/7470579 |title=Іларіонов: Російські військові планували напад на Україну не менш ніж 11 років |accessdate=13 січня 2019 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208145149/http://yle.fi/uutiset/postimees_illarionov_nazval_konflikt_na_ukraine_voinoi_rossii_protiv_ukrainy/7470579 }}</ref>.

1 березня самопроголошений<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016748/ Рішення ВР Криму про референдум та відставку уряду сфальсифіковані&nbsp;— ЗМІ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180917195147/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016748/ |date=17 вересня 2018 }}, Українська правда, 01.03.2014</ref><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016766/ Турчинов підписав указ про незаконне призначення Аксьонова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524052221/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016766/ |date=24 травня 2019 }}, Українська правда, 01.03.2014</ref> «голова Ради міністрів АР Крим» [[Аксьонов Сергій Валерійович|Сергій Аксьонов]]<ref>Партія «Російська єдність», яку він представляє, на виборах до парламенту Криму отримала лише 4&nbsp;% голосів і 3 депутатських крісла</ref> звернувся до Путіна посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму.<ref name="війна">{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/articles/2014/03/1/7016683/ |title=Путін оголосив Україні війну |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=23 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181223073715/https://www.pravda.com.ua/articles/2014/03/1/7016683/ }}</ref> У відповідь того ж дня Президент РФ Російський президент відправив до [[Рада Федерації|Ради Федерації]] пропозицію про введення російських військ у Крим. Обидві палати [[Державна дума Російської Федерації|Державної думи]] 1 березня 2014&nbsp;р. об 17:20 проголосували за введення російських військ на територію України, і в [[Крим]] зокрема.<ref name="війна"/>

Починаючи з [[1 березня]], російські війська починають масштабні силові акції, спрямовані на блокування українських військових баз на території Криму, захоплення адміністративних приміщень, контроль транспортних магістралей, аеродромів та інших стратегічно важливих об'єктів. [[2 липня]] 2014 року [[Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі]] визнала такі дії Росії військовою агресією, неспровокованою і заснованою на абсолютно безпідставних припущеннях і приводах<ref name="ОБСЄ">{{cite web|url={{cite web|url=http://interfax.az/view/613059{{ref-ru}}|title=Принята Бакинская декларация Парламентской Ассамблеи ОБСЕ|publisher=[[Інтерфакс]]|date=2014-07-02|accessdate=2 липня 2014|archive-date=14 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140714230534/http://interfax.az/view/613059}}{{ref-ru}}|title=Принята Бакинская декларация Парламентской Ассамблеи ОБСЕ|publisher=[[Інтерфакс]]|date=2014-07-02}}</ref>.

Крім того, російські десантники захоплювали об'єкти у [[Крим]]у у формі [[Беркут (спецпідрозділ)|«Беркута»]], про це вказують фотографії самих десантників. зроблені у захоплених державних установах [[АР Крим]], які вдалося дістати з їхніх акаунтів у соціальних мережах. Так, на фото, які, як пише Українська правда, дістав журналіст, зображені бійці 31-окремої десантно-штурмової бригади, яка брала участь у захопленні Криму. При цьому солдати частину завдань виконували у формі «Беркута».<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/09/3/7036657/?attempt=1 Російські десантники у формі «Беркута» захоплювали Крим, дехто тепер на Донбасі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181001070212/https://www.pravda.com.ua/news/2014/09/3/7036657/?attempt=1 |date=1 жовтня 2018 }}, 3 вересня 2014, УП</ref>

16 березня окупаційною владою було проведено т.&nbsp;зв. «референдум» про незалежність [[АР Крим]], яким вона намагалась легітимізувати захоплення іноземної території. 18 березня у Москві Президентом Росії Володимиром Путіним спільно з самопроголошеними Головою Ради Міністрів АРК Сергієм Аксьоновим, спікером Верховної Ради АРК Володимиром Константиновим, та головою Севастопольської МДА Олексієм Чалим підписано [[Договір про прийняття Криму до складу Росії|Договір про прийняття Республіки Крим до складу Росії]].

Блокування військових частин тривало загалом до 19—24 березня, після чого вони здалися або були захоплені. Особовому складу була надана можливість залишити окупований півострів, також почалася евакуація військової техніки (яка була припинена після початку російської агресії на Донбасі у квітні 2014). Всього МО України відрапортувалось про 4000 військовослужбовців, які вийшли з окупованого Криму (з близько 15 000, які там перебували у лютому 2014).

Українські історики та політики передбачали подібний розвиток подій ще 2008 року, під час [[Російсько-грузинська війна (2008)|конфлікту між Росією та Грузією]]. Експерти вказували на те, що Російській Федерації потрібен лише привід для того, щоб почати анексію півострова. Саме таким приводом і стали події на [[Євромайдан]]і.<ref>{{cite web|author=|authorlink=|datepublished=|url=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ukraine_in_russian/2014/11/141120_ru_s_forecasts_euromaidan|title=Крым, Донбасс, Порошенко: какие прогнозы оправдались после Евромайдана - BBC Ukrainian|format=|work=|publisher=bbc.co.uk|accessdate=2015-2-17|lang=|description=|archive-date=2021-11-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20211127122406/https://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2014/11/141120_ru_s_forecasts_euromaidan}}</ref>

==== Підрозділи ЗС РФ ====
1 жовтня 2016 року Військовий прокурор України Руслан Кравченко в ефірі програми «Київ-Донбас» [[Громадське радіо|«Громадського радіо»]] назвав підрозділи збройних сил Російської Федерації, які, разом з військами Чорноморського флоту РФ та під загальним командуванням командувача [[Чорноморський флот ВМФ Росії|Чорноморським флотом Російської Федерації]] [[Вітко Олександр Вікторович|Вітко Олександра Вікторовича]], брали участь в захопленні Криму, а саме:
* [[31-ша окрема десантно-штурмова бригада (РФ)|31-а окрема гвардійська десантно-штурмова бригада повітряно-десантних військ РФ]];
* [[45-та окрема бригада спеціального призначення (РФ)|45-й окремий гвардійський полк спеціального призначення ПДВ Збройних сил РФ]] (в/ч 28 337);
* [[18-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|18-а окрема гвардійська мотострілецька бригада]];
* [[58-ма загальновійськова армія (РФ)|58-а армія]] [[Південний військовий округ (РФ)|Південного військового округу]] збройних сил Російської Федерації;
* [[98-ма повітряно-десантна дивізія (РФ)|98-а гвардійська повітряно-десантна дивізія ПДВ РФ]] (в/ч 65 451);
* [[76-та десантно-штурмова дивізія (РФ)|76-а гвардійська десантно-штурмова дивізія ПДВ РФ]];
* [[15-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|15-а окрема гвардійська мотострілецька бригада миротворчих сил Російської Федерації]] (в/ч 90 600).
За твердженням Руслана Кравченко,
{{текст|«для підготовки і ведення агресивної війни військова техніка та формений одяг військовослужбовців РФ, які брали участь в анексії Криму, були завчасно підготовлені шляхом маскування всіх тактичних знаків»}}<ref>[https://hromadskeradio.org/ru/programs/kyiv-donbas/komanduyushchego-chf-rf-obvinyayut-v-zahvate-kryma-prokuror Командующего ЧФ РФ обвиняют в захвате Крыма,&nbsp;— прокурор] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161002193642/https://hromadskeradio.org/ru/programs/kyiv-donbas/komanduyushchego-chf-rf-obvinyayut-v-zahvate-kryma-prokuror |date=2 жовтня 2016 }}, 01.10.2016</ref><ref>[https://hromadskeradio.org/news/2016/10/01/vpervye-nazvany-podrazdeleniya-vooruzhennyh-sil-rf-anneksirovavshih-krym Впервые названы подразделения Вооруженных сил РФ, аннексировавших Крым] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170101143719/https://hromadskeradio.org/news/2016/10/01/vpervye-nazvany-podrazdeleniya-vooruzhennyh-sil-rf-anneksirovavshih-krym |date=1 січня 2017 }}, 01 жовтня 2016&nbsp;— 18:12</ref><ref>[http://gordonua.com/news/crimea/voennaya-prokuratura-ukrainy-obnarodovala-spisok-rossiyskih-podrazdeleniy-okkupirovavshih-krym-152672.html Военная прокуратура Украины обнародовала список российских подразделений, оккупировавших Крым] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190331165106/https://gordonua.com/news/crimea/voennaya-prokuratura-ukrainy-obnarodovala-spisok-rossiyskih-podrazdeleniy-okkupirovavshih-krym-152672.html |date=31 березня 2019 }}, 02.10.2016</ref>.

=== Проголошення «незалежності» Криму та «референдум» ===
{{main|Референдум про статус Криму 2014}}
11 березня 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим і [[Севастопольська міська рада]] прийняли [[Декларація незалежності Автономної Республіки Крим та міста Севастополя|декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим та міста Севастополя]], згідно з якою у разі рішення народів Криму в результаті референдуму увійти до складу Російської Федерації, Крим буде оголошений суверенною республікою і саме в такому статусі звернеться до Російської Федерації з пропозицією про прийняття на основі відповідного міждержавного договору до складу Російської Федерації як нового суб'єкта Російської Федерації<ref name="declar-ria">{{cite web|url= http://ria.ru/society/20140311/999005660.html|title= Спикер: возврат Крыма в состав Украины на прежних условиях невозможен|author= |date= 2014-03-11|work= |publisher= // [[РИА Новости]]|accessdate= 2014-03-16|lang= |archive-date= 2014-03-11|archive-url= https://web.archive.org/web/20140311152142/http://ria.ru/society/20140311/999005660.html}}</ref><ref name="declar-itar">{{cite web |url= http://itar-tass.com/mezhdunarodnaya-panorama/1036626 |title= ЦИК РФ направит восемь представителей регионов на референдум по статусу Крыма |author=  |date= 2014-03-11 |work=  |publisher= // [[ИТАР-ТАСС]] |accessdate= 2014-03-16 |lang=  |archive-date= 2014-03-11 |archive-url= https://web.archive.org/web/20140311154050/http://itar-tass.com/mezhdunarodnaya-panorama/1036626 }}</ref><ref name="declar-rada">{{cite web |url= http://www.rada.crimea.ua/news/11_03_2014_1 |title= Парламент Крыма принял Декларацию о независимости АРК и г. Севастополя |author=  |date= 2014-03-11 |work=  |publisher= // Пресс-центр Верховного Совета Автономной республики Крым |accessdate= 2014-03-16 |lang=  |archive-date= 2014-03-13 |archive-url= https://web.archive.org/web/20140313100800/http://www.rada.crimea.ua/news/11_03_2014_1 }}</ref>.

{{wikisource|ru:Отчёт о заседании Совета Безопасности ООН № S/PV.7138|Засідання РБ ООН від 15 березня 2014 р. {{ref-ru}}}}
16 березня [[2014]] року за рішенням [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|Кримського парламенту]] був проведений референдум щодо статусу Криму<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/6/7017802/ |title=Українська правда: Маріонеткова Рада Криму призначила референдум про входження в РФ на 16 березня |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=24 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181024192052/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/6/7017802/ }}</ref><ref>[http://ria.ru/world/20140306/998414789.html Референдум о статусе Крыма назначен на 16 марта] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181024152512/https://ria.ru/world/20140306/998414789.html |date=24 жовтня 2018 }}&nbsp;— РИА Новости (6 березня 2014)</ref>. Призначення референдуму відбулося всупереч українському законодавству<ref name="cvk">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/3/7017317/ ЦВК наголошує, що місцевий референдум в Криму неможливий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180922131951/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/3/7017317/ |date=22 вересня 2018 }}&nbsp;— Українська правда (3 березня 2014)</ref><ref name="justice">{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/2/7016944/ |title=Мінюст дав оцінку рішенням про референдуми у Криму та Донецьку: нелегітимні |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=13 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140313005726/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/2/7016944/ }}</ref>, що не передбачає місцевих референдумів, а для питань щодо зміни кордонів України вимагає всеукраїнський референдум. Попри указ виконувача обов'язків Президента України О.&nbsp;Турчинова<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/7/7018087/ |title=Турчинов офіційно зупинив «референдум» Криму. КС уже взявся за подання |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=23 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181223073547/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/7/7018087/ }}</ref>, про призупинення рішення кримського парламенту, а також попри рішення [[Конституційний Суд України|Конституційного Суду України]], що визнав<ref>{{Cite web |url=http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=242321 |title=Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями виконувача обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» (справа про проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим) (Справа № 1-13/2014) від 14 березня 2014 року № 2-рп/2014 |accessdate=7 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140314191902/http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=242321 |archivedate=14 березня 2014 |deadurl=yes }}</ref> оголошення референдуму таким, що не відповідає Конституції України, а також позицію [[Рада Безпеки ООН|Ради безпеки ООН]]<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/7/7017978/ |title=Радбез ООН не визнає «референдум» у Криму |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=13 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140313005906/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/7/7017978/ }}</ref> референдум було проведено.
Так званими «міжнародними спостерігачами», яких РФ та кримські сепаратисти допустили на півострів для роботи на «референдумі», були представники ультраправих, неонацистських та комуністичних європейських партій та особи з нацистськими та неосталіністськими поглядами<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/politics/908951-aneksiyu-krimu-pidtrimali-evropeyski-neonatsisti-ta-komunisti-dokument.html |title=Анексію Криму підтримали європейські неонацисти та комуністи (документ) |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=23 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181223030147/https://www.unian.ua/politics/908951-aneksiyu-krimu-pidtrimali-evropeyski-neonatsisti-ta-komunisti-dokument.html }}</ref>.

В умовах бойкотування референдуму кримськотатарським народом<ref>{{Cite web |url=http://krymtatar.in.ua/krimski-tatari-bojkotuvali-referendum/ |title=Кримські татари бойкотували «референдум» |accessdate=7 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140408212722/http://krymtatar.in.ua/krimski-tatari-bojkotuvali-referendum/ |archivedate=8 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>, присутності великої кількості озброєних російських військовослужбовців<ref>[http://dt.ua/UKRAINE/u-krimu-zoseredzheno-do-30-tisyach-rosiyskih-viyskovih-139175_.html У Криму зосереджено до 30 тисяч російських військових] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181223073555/https://dt.ua/UKRAINE/u-krimu-zoseredzheno-do-30-tisyach-rosiyskih-viyskovih-139175_.html |date=23 грудня 2018 }} ZN.UA, 7 березня 2014.</ref>, а також фальсифікацій<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/25298738.html Голова Центрвиборчкому Курултаю: «референдум» фальсифікований] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208171701/http://www.radiosvoboda.org/content/article/25298738.html |date=8 грудня 2015 }} Радіо свобода, 16 березня 2014&nbsp;р.</ref>, референдум в АРК буцімто зібрав понад 1,2&nbsp;млн заповнених бюлетенів (що відповідає 83,10&nbsp;% загальній кількості виборців), з яких нібито 96,77&nbsp;% засвідчили вибір «за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації»<ref>{{Cite web |url=http://www.c-inform.info/news/id/804 |title=По итоговым данным, за воссоединение с РФ проголосовали 96,77 % принявших участие в референдуме жителей Крыма — Малышев |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=23 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181223030113/http://www.c-inform.info/news/id/804 }}</ref>.

=== Проголошення анексії Криму Росією ===
{{main|Договір про прийняття Криму до складу Росії}}
[[Файл:Putin with Vladimir Konstantinov, Sergey Aksyonov and Alexey Chaly 4.jpeg|thumb|Путін, Аксьонов, Константинов і Чалий підписують документ про початок тимчасової анексії Криму]]
[[18 березня]] [[2014]] року о 16:00 в Георгіївському залі [[Великий Кремлівський палац|Великого Кремлівського палацу]] Президент Росії [[Путін Володимир Володимирович|Путін]], прем'єр-міністр самопроголошеної [[Республіка Крим (невизнана держава)|Республіки Крим]] [[Аксьонов Сергій Валерійович|Аксьонов]], голова новоствореної [[Державна рада Республіки Крим|«Державної Ради»]] самопроголошеної [[Республіка Крим (невизнана держава)|Республіки Крим]] [[Константинов Володимир Андрійович|Константинов]], та представник сепаратистського керівництва Севастополя&nbsp;— громадянин РФ [[Чалий Олексій Михайлович|Чалий]] підписали так званий «[[Договір про прийняття Криму до складу Росії]]».

[[20 березня]] договір був ратифікований [[Державна дума Російської Федерації|Державною думою РФ]]<ref>{{Cite web |url=http://www.5.ua/ukrajina/politika/item/374578-derzhduma-proholosuvala-za-aneksiiu-krymu |title=Держдума проголосувала за анексію Криму / 5 канал, 20 березня 2014, 15:56 |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=20 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140320191429/http://www.5.ua/ukrajina/politika/item/374578-derzhduma-proholosuvala-za-aneksiiu-krymu }}</ref> (майже одноголосно&nbsp;— проти виступив лише [[Пономарьов Ілля Володимирович|Ілля Пономарьов]], чотири депутати не голосували)<ref>[http://lb.ua/news/2014/03/20/260192_deputata_gosdumi.html У депутата Госдумы, проголосовавшего против аннексии Крыма, начались проблемы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180717183905/https://lb.ua/news/2014/03/20/260192_deputata_gosdumi.html |date=17 липня 2018 }} {{ref-ru}}</ref>, а [[21 березня]]&nbsp;— [[Рада Федерації|Радою Федерації]], і набув чинності<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/21/7019792/ |title=Рада Федерації одностайно «включила» Крим і Севастополь в РФ / УП, 21 березня 2014, 11:08 |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=16 березня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210316130558/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/21/7019792/ }}</ref>. 11 квітня відповідні зміни були внесені до конституції Росії<ref>{{Cite web |url=http://itar-tass.com/politika/1113085 |title=Республика Крым и Севастополь включены в перечень субъектов РФ в Конституции России |accessdate=31 грудня 2018 |archive-date=24 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141024201148/http://itar-tass.com/politika/1113085 }}</ref>.

З нагоди анексії Криму Росією прокотилася хвиля урочистих заходів, була запроваджена медаль Міністерства оборони Росії «[[Медаль «За повернення Криму»|За повернення Криму]]»<ref>{{cite web |title=Эксперты назвали 12 фактов, как медаль «За возвращение Крыма» подставила РФ |author= |date=21.04.2014 |url=http://www.profi-forex.org/novosti-rossii/entry1008208512.html |publisher= |accessdate=22.04.2014 |archive-date=24.04.2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140424233845/http://www.profi-forex.org/novosti-rossii/entry1008208512.html }}</ref>.

У березні 2015 з'явилася інформація, що з 18 000 українських військовослужбовців 14 000 з Криму не вийшли, а також стало відомо, що списки Чорноморського флоту РФ у 2014&nbsp;р. були збільшені на 9200 осіб<ref>{{Cite web |url=http://society.puls.kiev.ua/incident/314422.html |title=Архівована копія |accessdate=31 грудня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160311051828/http://society.puls.kiev.ua/incident/314422.html |archivedate=11 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

== Причини неспротиву з боку ЗСУ ==
Згідно з доповіддю міністра оборони 2014 року Ігоря Тенюха, Україна могла зібрати для захисту своєї території угрупування всього із 5 тисяч боєздатних військових.

{{цитата|''Їх можемо кинути в Крим, але це не вирішить проблему Криму. Ми їх там просто покладемо. А що робити з тисячами кілометрів кордону та підготовкою Росії до вторгнення? Коли зайдуть зранку з боку Чернігівської області, то до вечора вже у Києві будуть''<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2016/02/22/7099906/ |title=Стенограма РНБО: Україна могла зібрати для захисту лише 5 тисяч солдатів |accessdate=22 лютого 2016 |archive-date=23 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160223012307/http://www.pravda.com.ua/news/2016/02/22/7099906/ }}</ref>}}

Разом з тим, на думку міністра оборони 2005—2007 років [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолія Гриценка]], Україна мала можливість відреагувати оперативно:

{{цитата|''На початку вторгнення близько 100 людей захопили два приміщення в Сімферополі – Кабінет міністрів та Верховну Раду Криму. Треба було негайно провести антитерористичну операцію. Коли там було 100 чи 200 осіб, у нас були сили та засоби це зробити. Ми мали два батальйони морської піхоти та два центри спецназу військово-морських сил. Я вже не кажу про те, що тоді ще не був закритий повітряний простір, тож можна було швидко доставити на півострів перевірений і лояльний до Києва спецпідрозділ з материка''<ref name="галінфо">{{Cite web |url=http://galinfo.com.ua/articles/krym_zdaly_a_ne_zahopyly__chy_bude_sud_187004.html |title=Крим здали, а не захопили — чи буде суд? |accessdate=22 лютого 2016 |archive-date=9 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160309232652/http://galinfo.com.ua/articles/krym_zdaly_a_ne_zahopyly__chy_bude_sud_187004.html }}</ref>}}

Аналогічної думки дотримується експрокурор АРК:

''Мене ніхто не переконає, що важко було надати вказівку закрити Керченську переправу, деблокувати органи влади, вивести із розташування флот та кримські військові формування. Не було волі, а, може, було й щось більш кримінальне''<ref name="галінфо"/>

Політологи відзначають також брак легітимності української влади на тому етапі, а також численні випадки підкупів російськими офіцерами своїх українських колег, особливо з частин негайного реагування, наслідком якої стала висока лояльність правоохоронних органів Криму до окупантів та дистанціювання від Києва.<ref name="галінфо"/>

== Наслідки ==

Окупація мала серйозні економічні наслідки для України, для Росії і для самого Криму. Найбільш серйозним наслідком для Криму стали проблеми із [[Водна криза в Криму під час російської окупації|забезпеченням водою]] та електроенергією.

=== Доля кримськотатарського народу ===
{{Докладніше|Переслідування кримських татар російською окупаційною владою у Криму}}

Кримськотатарський народ послідовно виступав за збереження територіальної цілісності України і проти анексії Криму Росією. У районах гуртовного проживання кримських татар т.&nbsp;з. референдум не відбувся взагалі.{{джерело}} «Кількість кримських татар, які взяли російські паспорти, можна перерахувати на пальцях. Крим окуповано й ми цього не сприймаємо»,&nbsp;— прокоментував ситуацію [[Мустафа Джемілєв]].{{джерело}} Кримськотатарська діаспора, а також Кримські татари заявили про невизнання російської окупації Криму<ref>{{Cite news|url=http://ua.comments.ua/politics/233191-krimskotatarska-diaspora-turechchini.html|title=Кримськотатарська діаспора Туреччини заявляє, що ніколи не визнає анексію Криму Росією|last=|first=|date=|language=|work=comments.ua|accessdate=2018-02-03|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180131141123/http://ua.comments.ua/politics/233191-krimskotatarska-diaspora-turechchini.html|archivedate=2018-01-31|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://ukrainian.voanews.com/content/dzhemilev-on-occupation/1917089.html|title=Мустафа Джемілєв: кримські татари не визнають окупацію|last=|first=Голос Америки|date=|language=uk|work=VOA|accessdate=2018-02-03|archive-date=2016-03-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20160312072211/http://ukrainian.voanews.com/content/dzhemilev-on-occupation/1917089.html}}</ref>. У відповідь Росія заборонила в'їзд кримськотатарським лідерам [[Мустафа Джемілєв|М.&nbsp;Джемілєву]] та [[Чубаров Рефат Абдурахманович|Р.&nbsp;Чубарову]].
Згідно з даними правозахисників станом на лютий [[2015]]&nbsp;р. з 300 тисяч кримськотатарського населення близько 10 тисяч на сьогоднішній день змушені були покинути Крим<ref>{{cite web| url = http://www.pravda.com.ua/news/2015/02/25/7059713/| title = Правозахисники: Крим залишили близько 10 тисяч кримських татар| publisher = ''Українська правда''| date = 25.02.2015| accessdate = 28.02.2015| archive-date = 26.02.2015| archive-url = https://web.archive.org/web/20150226010826/http://www.pravda.com.ua/news/2015/02/25/7059713/}}</ref>.

=== Політичні наслідки для Росії ===
Внаслідок агресії Росії у Криму припинила діяльність Велика Вісімка ([[G8]])&nbsp;— членство Росії у ній тимчасово призупинене. Цей міжнародний клуб високорозвинених економік світу знову працює у форматі G7<ref>{{Cite news|url=http://tsn.ua/svit/merkel-zayavila-scho-g8-bilshe-ne-isnuye-340905.html|title=Меркель заявила, що G8 більше не існує|date=2014-03-20|language=uk|work=ТСН.ua|accessdate=2018-02-03|archive-date=2018-02-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20180201020153/https://tsn.ua/svit/merkel-zayavila-scho-g8-bilshe-ne-isnuye-340905.html}}</ref>.

=== Економічні наслідки для Росії ===
{{Див. також|Санкції США та ЄС щодо Росії (2014)|Фінансова криза в Росії 2014}}

Очікуються [[економічні санкції]] до Росії, зокрема:

# поступове витіснення Росії з енергетичних ринків (головним чином європейських)<ref name="нємцов">{{Cite news|url=http://www.unian.ua/politics/893908-zahoplennya-krimu-stane-prikladom-dlya-rosiyskih-separatistiv-nemtsov.html|title=Захоплення Криму стане прикладом для російських сепаратистів - Нємцов|language=uk|accessdate=2018-02-03|archive-date=2018-02-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20180201075151/https://www.unian.ua/politics/893908-zahoplennya-krimu-stane-prikladom-dlya-rosiyskih-separatistiv-nemtsov.html}}</ref>.
# припинення переговорів про економічне співробітництво з Росією<ref name="співпраця">{{Cite news|url=http://tsn.ua/video/video-novini/amerikanskiy-uryad-gotoviy-zastosuvati-sankciyi-do-rosiyi.html|title=Американський уряд готовий застосувати санкції до Росії|language=uk|work=ТСН.ua|accessdate=2018-02-03|archive-date=2018-02-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20180201020206/https://tsn.ua/video/video-novini/amerikanskiy-uryad-gotoviy-zastosuvati-sankciyi-do-rosiyi.html}}</ref>.

США та Євросоюз ввели у дію трирівневий план санкцій щодо Росії<ref>{{Cite news|url=http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1507574|title=США підготували для Путіна трирівневий економічний удар {{!}} Факти|date=2014-03-12|work=ФАКТИ|accessdate=2018-02-03|archive-date=2018-06-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20180611075133/https://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1507574/}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?yes_gotoviy_do_seryoznih_ekonomichnih_sanktsiy_shhodo_rosiyi__merkel&objectId=423675|title=ЄС готовий до серйозних економічних санкцій щодо Росії, — Меркель - 24 Канал|website=24 Канал|accessdate=2018-02-03|archive-date=2014-03-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325121748/http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?yes_gotoviy_do_seryoznih_ekonomichnih_sanktsiy_shhodo_rosiyi__merkel&objectId=423675}}</ref>.

=== Судові позови України проти Росії ===
Україна подала багато позовів проти Росії до міжнародних судів. 9 травня 2018 року [[Постійна палата третейського суду|суд у Гаазі]] присудив Росії виплатити Україні 159&nbsp;млн доларів компенсації за конфісковане майно і збитки української сторони через анексію Криму.<ref>{{cite news|url=https://tsn.ua/video/video-novini/sudu-v-gaazi-postanoviv-scho-rosiya-maye-vidshkoduvati-zbitki-ukrayinskim-investoram-za-aneksiyu-krimu.html|title=СУД В ГААЗІ ПОСТАНОВИВ, ЩО РОСІЯ МАЄ ВІДШКОДУВАТИ ЗБИТКИ УКРАЇНСЬКИМ ІНВЕСТОРАМ ЗА АНЕКСІЮ КРИМУ|date=9 травня 2018|publisher=ТСН|accessdate=12 травня 2018|archive-date=13 травня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180513152019/https://tsn.ua/video/video-novini/sudu-v-gaazi-postanoviv-scho-rosiya-maye-vidshkoduvati-zbitki-ukrayinskim-investoram-za-aneksiyu-krimu.html}}</ref>

Щонайменше 5 позовів проти Російської Федерації було подано українськими компаніями відповідно до положень Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації «Про сприяння та взаємний захист інвестицій» та три в рамках [[Енергетична хартія|Енергетичної Хартії]]<ref>{{Cite news|title=Protection of energy investments under the Russia-Ukraine bilateral investment treaty of 1998|url=https://doi.org/10.26886/2524-101X.1.2018.3|work=Lex portus|date=2018-02-26|accessdate=2019-04-10|issn=2524-101X|doi=10.26886/2524-101x.1.2018.3|language=uk-ua|first=Viktoriia|last=Ishchenko|archive-date=2021-11-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20211127122405/https://lexportus.net.ua/arkhiv-2/143-uncategories/stat-i-vypuska-1-2018/377-viktoriia-ishchenko-protection-of-energy-investments-under-the-russia-ukraine-bilateral-investment-treaty-of-1998}}</ref>. Зокрема, [[Постійна палата третейського суду]] Гаазі по справі НАК Нафтогаз України проти Російської Федерації<ref>{{Cite web|url=https://pca-cpa.org/en/cases/151/|title=NJSC Naftogaz of Ukraine (Ukraine) et al. v. The Russian Federation|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=27 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190327091140/https://pca-cpa.org/en/cases/151/}}</ref> визнала свою юрисдикцію та визнала порушення РФ Угоди «Про сприяння та взаємний захист інвестицій»<ref>{{Cite web|title=Третейський суд в Гаазі визначив, що Росія порушила угоду про захист інвестицій, експропріювавши активи Нафтогазу в Криму|url=http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/8AB3B3E5F6023CA1C22583B0003EFE45|website=www.naftogaz.com|accessdate=2019-03-26|archive-date=2019-03-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20190325142459/http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/8AB3B3E5F6023CA1C22583B0003EFE45}}</ref>.

[[Нафтогаз України]] подав до міжнародних судів на російський [[Газпром]]. Попри всі зусилля росіян (навіть шантаж) українська компанія виграла більшість справ у міжнародних судах. Росію примусили виплатити компенсацію Україні в розмірі 4&nbsp;млрд дол. Станом на 2020 рік Росія виплатила 2&nbsp;млрд доларів, постачаючи газ до України.

=== Приналежність Криму на картах ===
Періодично набувають розголосу події щодо приналежності Криму на картах. [[Нью-Йорк таймс|«Нью-Йорк таймс»]] у листопаді 2017 року назвав територію Криму спірною, чим викликав реакцію користувачів мережі і заяв [[Міністерство закордонних справ України|МЗС]].<ref>{{Cite news|url=https://ru.krymr.com/a/28854035.html|title=«Если я угоню машину, она тоже будет спорной?» – из крымских сетей|last=Козырева|first=Марина|language=ru|work=Крым.Реалии|accessdate=2017-11-15|archive-date=2017-11-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20171115211510/https://ru.krymr.com/a/28854035.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2017/11/14/7161997/|title=The New York Times прокоментувала карту зі “спірним” Кримом|website=Українська правда|accessdate=2017-11-15|archive-date=2017-11-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20171115215030/http://www.pravda.com.ua/news/2017/11/14/7161997/}}</ref>

=== Війна на сході України ===
{{Докладніше|Вторгнення російських військ на схід України}}
{{Докладніше|Російська диверсійна діяльність в Україні 2014}}

Паралельно відкритій військовій агресії в Криму, [[ФСБ|російські спецслужби]], за допомогою місцевих колаборантів, [[Агент впливу|агентів впливу]] та проросійських терористів, упродовж лютого-березня 2014&nbsp;р. організовують сепаратистські мітинги, захоплення із застосуванням зброї деяких ОДА та РДА за участю російських громадян з [[Бєлгородська область|Бєлгородської області]] й [[Москва|Москви]] та масові заворушення, які 13—14 березня призвели до людських жертв та масових шпиталізацій проукраїнських мітингарів з важкими фізичними та психічними травмами в [[Донецьк]]у та [[Харків|Харкові]]. Українські силовики на контрольованих ними ділянках провели спецоперації перекриття кордону з Росією, щоб не допустити провокаторів. Також [[СБУ]] неодноразово заявляло про затримання російських спецпризначенців-диверсантів та оприлюднило інформацію про спроби Росії заполонити східні області диверсійними групами для вчинення [[теракт]]ів.

== Реакція ==

=== ООН ===
{{Вікіджерела|ru:Проект резолюции Совета Безопасности ООН № S/2014/189|Проект резолюції Ради Безпеки ООН № S/2014/189 {{ref-ru}}}}
* Рада Безпеки ООН висловила підтримку територіальної цілісності України і нагадала Росії про виконання міжнародних зобов'язань, у тому числі, і [[Будапештський меморандум|Будапештського меморандуму]] підписаного Росією у [[1994]] році<ref>{{cite web |url=http://ua.interfax.com.ua/news/political/193598.html |title=Радбез ООН висловила підтримку територіальної цілісності України і нагадала усім, зокрема Росії, про виконання міжнародних зобов'язань |date=1 березня 2014 |publisher=Укрінформ |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=23 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181223121031/https://ua.interfax.com.ua/news/political/193598.html }}</ref>.
[[Файл:Crimean referendum resolution vote.PNG|300px|міні|Мапа, що показує результати голосування за Резолюцію:<br/>{{Легенда|green|За}} {{Легенда|red|Проти}} {{Легенда|#B8860B|Утрималися}} {{Легенда|lightgray|Відсутні}} {{Легенда|blue|Крим}}]]
{{wikisource|ru:Отчёт о заседании Совета Безопасности ООН № S/PV.7138|Засідання Ради Безпеки ООН 15 березня 2014 р. {{ref-ru}}}}
* На засіданні [[ООН]] 15 березня в [[Нью-Йорк]]у представник США в ООН [[Саманта Пауер|Саманта Павер]] звинуватила Росію в порушенні ключових принципів Організації Об'єднаних Націй, що забороняють використання сили для чужих територій та поважають суверенітет та територіальну цілісність всіх націй. Зокрема вона зазначила, що [[Уряд Росії|офіційна Москва]] погоджується з цими принципами і «захищає їх по всьому світі, за виключенням випадків, що стосуються самої Росії».<ref name="Power">[http://www.montrealgazette.com/news/Russia+vetoes+resolution+Crimeas+future+China+abstains/9622262/story.html Russia vetoes UN resolution on Crimea's future, China abstains showing Moscow's isolation] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140623145150/http://www.montrealgazette.com/news/Russia+vetoes+resolution+Crimeas+future+China+abstains/9622262/story.html |date=23 червня 2014 }} Montreal Gazette, 7 березня 2014&nbsp;р.</ref> За словами представника [[Велика Британія|Великої Британії]] в ООН [[Марк Лайл Ґрант|Марка Лайла Ґранта]] останнє голосування показало, що [[Росія]] залишилася ізольованою в [[Рада Безпеки ООН|Раді Безпеки ООН]] і з боку міжнародної спільноти також.<ref name="Power" />
* Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України була прийнята 27 березня 2014 року на 68-й сесії [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральної Асамблеї ООН]] відкритим голосуванням країн-членів [[ООН]], 100 з яких висловилися «за», 11&nbsp;— «проти», а 58 країн «утримались».<ref name="Резолюція">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020541/ Генасамблея ООН підтримала територіальну цілісність України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181215070203/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/27/7020541/ |date=15 грудня 2018 }} Українська правда, 27 березня 2014&nbsp;р.</ref> Дане засідання Генасамблеї ООН було скликане спеціально для розгляду питання [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|збройної окупації Росією території України, а саме Кримського півострова]].<ref name="текст">[http://www.pravda.com.ua/articles/2014/03/27/7020491/ Генеральна напівпідтримка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181215070134/https://www.pravda.com.ua/articles/2014/03/27/7020491/ |date=15 грудня 2018 }} Українська правда, 27 березня 2014&nbsp;р.</ref>
{{main|Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України}}

=== ОБСЄ ===
[[Файл:Barack Obama talks on the phone with Russian President Vladimir Putin about Ukraine, March 1, 2014.jpg|міні|праворуч|Телефонна розмова Президента США Обами з Путіним. 1 березня 2014]]
2 липня 2014 року була ухвалена Бакінська декларація, якою Парламентська Асамблея ОБСЄ засудила військову [[Агресія (політика)|агресію]] Росії проти України:<ref name="OSCE">{{Cite web|url=https://www.oscepa.org/documents/annual-sessions/2014-baku/declaration-2/2540-2014-baku-declaration-eng/file|title=Resolution on Clear, Gross and Uncorrected Violations of Helsinki Principles by the Russian Federation|last=|first=|date=2014-07-02|website=www.oscepa.org|publisher=|language=en|accessdate=2018-02-03|archive-date=2019-05-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20190516201542/https://www.oscepa.org/documents/annual-sessions/2014-baku/declaration-2/2540-2014-baku-declaration-eng/file}} ([https://www.oscepa.org/documents/annual-sessions/2014-baku/declaration-2/2539-2014-baku-declaration-rus/file російською] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190516201540/https://www.oscepa.org/documents/annual-sessions/2014-baku/declaration-2/2539-2014-baku-declaration-rus/file |date=16 травня 2019 }})</ref>
{{цитата|Парламентська асамблея ОБСЄ<br/>
10. засуджує очевидне, грубе і невиправлене порушення [[Гельсінські угоди|Гельсінських принципів]] Російською Федерацією по відношенню до України, в тому числі особливо кричуще порушення суверенітету й територіальної цілісності цієї країни;<br/>
11. засуджує окупацію території України;<br/>
12. вважає такі дії, включно з військовою агресією й різними формами примусу, що направлені на утиски властивих суверенітету України прав на догоду власним інтересам Російської Федерації, неспровокованими і заснованими на абсолютно безпідставних припущеннях і приводах.|50}}

=== Євросоюз ===
* {{Прапор|EUR}} [[Євросоюз]] послідовно виступає за територіальну цілісність України, зокрема, з 2014&nbsp;р.&nbsp;— проти окупації Криму Росією.
* {{Прапор|EUR}} 1 березня 2014 року Верховний представник [[ЄС]] із закордонних справ [[Кетрін Ештон]] засудила в суботу рішення Росії стосовно використання Збройних сил [[Росія|Російської Федерації]] на території [[Україна|України]].<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/25281978.html ЄС засуджує рішення Росії про використання військ в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304135128/http://www.radiosvoboda.org/content/article/25281978.html |date=4 березня 2016 }} Радіо свобода, 1 березня 2014&nbsp;р.</ref>
* {{Прапор|EUR}} 1 березня 2014 року [[Генеральний секретар Ради Європи]] [[Турбйорн Ягланд]] закликав сторони конфлікту вжити заходів щодо стабілізації ситуації відповідно до міжнародних угод<ref>{{cite web |url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/gensek_radi_e_vropi_zaklikav_do_deeskalatsiii_situatsiii_v_krimu_1913408 |title=Генсек Ради Європи закликав до деескалації ситуації в Криму |date=1 березня 2014 |publisher=Укрінформ |accessdate=1 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140310125439/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/gensek_radi_e_vropi_zaklikav_do_deeskalatsiii_situatsiii_v_krimu_1913408 |archivedate=10 березня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
* {{Прапор|EUR}} 17 березня 2014 року Євросоюз оприлюднив [[Список громадян Росії та України, до яких застосовано санкції внаслідок окупації Росією Криму|список громадян Росії та України, щодо яких вводить санкції через події у Криму]].<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/17/7019337/ ЄС оприлюднив список громадян Росії та України, які потрапили під санкції] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190425105148/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/17/7019337/ |date=25 квітня 2019 }} Українська правда, 17 березня 2014&nbsp;р.</ref>
* {{Прапор|EUR}} У 2019&nbsp;р. у зв'язку з п'ятиріччям незаконної анексії Криму Росією представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки [[Федеріка Могеріні]] від імені Європейського Союзу виступила із заявою, в якій підтвердила прихильність суверенітету і територіальної цілісності України, а також політику невизнання незаконної анексії.<ref>{{Cite web |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/573192.html |title=ЄС виступив із заявою у зв'язку з п'ятиріччям незаконної анексії Криму Росією |accessdate=17 березня 2019 |archive-date=16 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210116073434/https://ua.interfax.com.ua/news/general/573192.html }}</ref>

=== [[НАТО]] ===
* 5 березня Генеральний секретар НАТО [[Андерс Фог Расмуссен]] після засідання Ради [[НАТО]]&nbsp;— РФ повідомив, що НАТО вирішило вжити невідкладних заходів щодо призупинення практичної військової співпраці із Росією: припинити планування спільної місії із Росією&nbsp;— морський супровід американського корабля з хімічною зброєю; не проводити ніяких зустрічей із Росією на цивільному та військовому рівні; переглянути співробітництво НАТО—Росія. Водночас НАТО інтенсифікуватиме партнерство з Україною<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/996072-nato_priostanavlivaet_sotrudnichestvo_s_rf_i_sblizhaetsya_s_ukrainoy.htm |title=ЛІГАБізнесІнформ, 05.03.2014 21:29: НАТО приостанавливает сотрудничество с РФ и сближается с Украиной. |accessdate=16.05.2019 |archive-date=04.03.2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304213538/http://news.liga.net/news/politics/996072-nato_priostanavlivaet_sotrudnichestvo_s_rf_i_sblizhaetsya_s_ukrainoy.htm }}</ref>.
* 6 березня уряд [[Канада|Канади]] в рамках розриву співпраці між [[НАТО]] та [[Росія|Російською Федерацією]] ухвалив рішення щодо висилки дев'яти російських військовослужбовців разом із сім'ями з країни протягом 24 годин. Основною причиною називається політика [[Росія|Росії]] у відношенні [[Україна|України]] та [[Крим]]у.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/7/7017972/ Канада висилає російських військовослужбовців&nbsp;— ТБ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524054745/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/7/7017972/ |date=24 травня 2019 }} Українська правда, 7 березня 2014&nbsp;р.</ref> На ранок суботи (8 березня) їх в Канаді вже не було.

=== Країни, що підтримали Україну ===
[[Файл:Crimea reaction clean.svg|thumb|300px|Реакція світового співтовариства на Кримську кризу
{{Col-begin}}
{{легенда|#efef8f|''Заклики до мирного врегулювання конфлікту''}}
{{легенда|#57d2d2|''Підтримка територіальної цілісності України''}}
{{легенда|#289797|''Засудження дій Росії''}}
{{легенда|#1b6565|''Засудження військової інтервенції Росії''}}
{{легенда|#d93cd9|''Підтримка дій Росії та/або засудження дій українського уряду''}}
{{легенда|#f08080|''«Визнання інтересів усіх сторін конфлікту»''}}
{{легенда|#497bd7|''Україна''}}
{{легенда|#6a1f1f|''Росія''}}
{{легенда|#CDCDCD|''Позиція не визначена''}}
{{Col-end}}
]]
* {{Прапор|BLR}} [[Президент Білорусі]] [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] висловився на підтримку територіальної цілісності України<ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/POLITICS/lukashenko-povidomiv-kuchmi-pro-pidtrimku-teritorialnoyi-cilisnosti-ukrayini-138933_.html |title=Дзеркало тижня: Лукашенко повідомив Кучмі про підтримку територіальної цілісності України |accessdate=2 січня 2019 |archive-date=23 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181223073511/https://dt.ua/POLITICS/lukashenko-povidomiv-kuchmi-pro-pidtrimku-teritorialnoyi-cilisnosti-ukrayini-138933_.html }}</ref>. Проте сам він визнає де-факто чи де-юре Крим російською територією, аргументуючи це виною українських політиків, що вивели звідти українських військовослужбовців: «Ви цими діями просто здали Крим Росії.»&nbsp;— цитата О.&nbsp;Лукашенка в інтерв'ю С.&nbsp;Шустеру.
* {{Прапор|LIT}} МЗС Литви наголосило на неприпустимості зовнішнього втручання у політичну кризу в Україні, назвало захоплення адміністративних будівель у Криму провокацією та закликало Росію відмежуватися від [[Сепаратизм|сепаратистських]] закликів у Криму<ref>{{cite web |url=http://tvi.ua/new/2014/02/27/lytva_zaklykaye_rosiyu_vidstoronytysya_vid_separatystiv_u_krymu |title=Литва закликає Росію відсторонитися від сепаратистів у Криму |date=28 лютого 2014 |publisher=ТВі |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=4 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140304160318/http://tvi.ua/new/2014/02/27/lytva_zaklykaye_rosiyu_vidstoronytysya_vid_separatystiv_u_krymu }}</ref>. Литовське МЗС також викликали посла Росії у Литві Олександра Удальцова, щоб висловити стурбованість ситуацією в Україні<ref>{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/02/140228_vc_lithuania_russia.shtml |title=Литва викликала посла Росії через Крим |date=28 лютого 2014 |publisher=BBC Україна |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=27 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140727101723/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/02/140228_vc_lithuania_russia.shtml }}</ref>.
* {{Прапор|GER}} [[Федеральний канцлер Федеративної Республіки Німеччини|Канцлер Німеччини]] [[Ангела Меркель]] висловила занепокоєння ситуацією, що склалася в Криму. За словами радника Меркель, вона наголосила на необхідності «утриматися від кроків, які б ставили під питання єдність України», крім того Канцлер мала телефонну розмову з Президентом Росії Володимиром Путіним, котрий повідомив, що поважає територіальну цілісність України<ref>{{cite web |url=http://www.utr.tv/novini-z-wwwukrinformua/1913209-merkel_duge_zanepokoe_na_podiyami_v_krimu_1913209.html |title=Меркель дуже занепокоєна подіями в Криму |date=28 лютого 2014 |publisher=УТР |accessdate=1 березня 2014 |archiveurl=https://archive.today/20140301002255/http://www.utr.tv/novini-z-wwwukrinformua/1913209-merkel_duge_zanepokoe_na_podiyami_v_krimu_1913209.html |archivedate=2014-03-01 |deadurl=yes }}</ref>.
* {{Прапор|USA}} [[Президент США]] [[Барак Обама]] застеріг Росію від військового втручання на територію України, зазначивши, що «будь-яке порушення суверенітету України та територіальної цілісності буде глибокою дестабілізацією, що не є в інтересах України, Росії чи [[Європейський Союз|Європи]]<nowiki/>», та повідомивши про можливу відплату «за будь-яке військове втручання в Україні»<ref>{{cite web |url=http://www.day.kiev.ua/uk/news/010314-obama-zasterigaie-rosiyu-vid-zastosuvannya-sili-v-ukrayini |title=Обама застерігає Росію від застосування сили в Україні |date=1 березня 2014 |publisher=День |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208222724/http://www.day.kiev.ua/uk/news/010314-obama-zasterigaie-rosiyu-vid-zastosuvannya-sili-v-ukrayini }}</ref>.
* {{Прапор|USA}} Директор [[ЦРУ]] [[Джон Бреннан]] 3 березня 2014 повідомив<ref>{{cite web |url=http://www.latimes.com/world/worldnow/la-fg-wn-us-intelligence-russia-ukraine-20140303,0,4657644.story |title=CIA reportedly says Russia sees treaty as justifying Ukraine moves |date=3 березня 2014 |publisher=LA Times {{ref-en}} |accessdate=4 березня 2014 |archive-date=25 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140425131528/http://www.latimes.com/world/worldnow/la-fg-wn-us-intelligence-russia-ukraine-20140303,0,4657644.story }}</ref>, що військова присутність Росії, включно з військовими, які проникли на територію Криму останніми днями, не перевищує дозволеної чисельності військовослужбовців Чорноморського флоту Російської Федерації на території України&nbsp;— 25 тисяч осіб, відповідно до [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU97259.html Додатку №&nbsp;2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140304034014/http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU97259.html |date=4 березня 2014 }} Угоди між Україною і Російською Федерацією «Про параметри поділу Чорноморського флоту» від 28.05.97, тому спецслужбам важко дати обґрунтоване підтвердження порушення Росією договору, як це було попередньо заявлено представниками Адміністрації, тим більше маючи в Києві лише 2—3 працівників ЦРУ.
* {{Прапор|USA}} Посол [[Сполучені Штати Америки|США]] в [[Рада безпеки ООН|Раді безпеки ООН]] [[Саманта Пауер]] заявила, що російська [[інтервенція]] в [[Крим]]у не має юридичних підстав і повинна бути припинена.<ref name="Посол">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/2/7016915/ США хочуть направити міжнародну місію до Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524044625/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/2/7016915/ |date=24 травня 2019 }} Українська правда, 1 березня 2014&nbsp;р.</ref> Вона зазначила, що американська сторона пропонує направити міжнародних спостерігачів від [[ООН]] та [[ОБСЄ]] в Україну, і пропонує [[Росія|Росії]] активно брати участь в обох структурах.<ref name="Посол" /> Водночас посол [[Велика Британія|Великої Британії]] в [[Рада безпеки ООН|Раді безпеки ООН]] [[Марк Лайл Ґрант]] повідомив, що його країна засуджує будь-які акти [[агресія|агресії]] проти України.<ref name="Посол" />
* {{Прапор|USA}} в липні 2018 перед зустріччю президенті США і Росії [[Дональд Трамп|Дональда Трампа]] та [[Володимир Путін|Володимира Путіна]] в Гельсінкі, американський президент допускав висловлювання, які свідчили про можливість перегляду в майбутньому політики США щодо невизнання спроби анексії Криму.
* {{Прапор|USA}} [[25 липня]] [[2018]] року, через десять днів після [[Саміт Росія — США (2018)|зустрічі]] президентів [[Державний департамент США|Держдепартаментом]] оприлюднена [[Кримська декларація]] ({{lang-en|Crimea Declaration}})&nbsp;— документ у формі заяви для преси [[Державний секретар Сполучених Штатів Америки|державного секретаря]] [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів Америки]] [[Майк Помпео|Майкла Помпео]], в якому підтверджується невизнання [[Анексія Криму Російською Федерацією|анексії півострова Росією]] та проголошується довгострокова політика щодо відмови визнання її претензій на територію, захоплену силою всупереч міжнародному праву<ref>{{Cite web |url=https://www.unian.ua/politics/10170200-tramp-pro-ymovirnist-viznannya-ssha-aneksovanogo-krimu-chastinoyu-rosiji-podivimosya-video.html |title=Трамп про ймовірність визнання США анексованого Криму частиною Росії: «Подивимося» / УНІАН, 30 червня 2018 |accessdate=2 січня 2019 |archive-date=26 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180726234250/https://www.unian.ua/politics/10170200-tramp-pro-ymovirnist-viznannya-ssha-aneksovanogo-krimu-chastinoyu-rosiji-podivimosya-video.html }}</ref>.
* {{Прапор|USA}} Американські військові готові підтримати своїх союзників у Європі і надати підтримку Україні, цим самим США посилають чіткий сигнал Росії про те, що готові відповісти на загрозу&nbsp;— заявив 8 березня 2014 року глава Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал [[Мартін Демпсі]]<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/new/2014/03/08/armiya_ssha_hotrova_pidtrymaty_ukrayinu |title=Армія США готова підтримати Україну |accessdate=16 травня 2019 |archive-date=11 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140611195819/http://espreso.tv/new/2014/03/08/armiya_ssha_hotrova_pidtrymaty_ukrayinu }}</ref>.
* {{Прапор|USA}} Увечері 8 березня Держсекретар США [[Джон Керрі]] через терміновий телефон заявив міністрові закордонних справ РФ [[Лавров Сергій Вікторович|Сергію Лаврову]], що у разі продовження російської інвазії в Криму '''дипломатичні відносини між США і російською стороною будуть неможливі'''<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/new/2014/03/08/derzhsekretar_ssha_poperedyv_pro_mozhlyve_rozirvannya_dyplomatychnykh_stosunkiv_z_moskvoyu_cherez_krym |title=Держсекретар США попередив про можливе розірвання дипломатичних стосунків з Москвою через Крим |accessdate=16 травня 2019 |archive-date=11 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140611195836/http://espreso.tv/new/2014/03/08/derzhsekretar_ssha_poperedyv_pro_mozhlyve_rozirvannya_dyplomatychnykh_stosunkiv_z_moskvoyu_cherez_krym }}</ref>.
* {{Прапор|TUR}} [[Міністерство закордонних справ Туреччини|МЗС Туреччини]] 27 лютого виступило з заявою, у якій висловилося у необхідності знаходження шляхів подолання кризи у рамках територіальної цілісності та конституційного ладу в Україні<ref>{{cite web |url=http://www.wz.lviv.ua/world/125990 |title=Туреччина зробила заяву щодо Криму |date=27 лютого 2014 |publisher=Високий замок |accessdate=1 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160412233601/http://wz.lviv.ua/world/125990 |archivedate=12 квітня 2016 |deadurl=yes }}</ref>. Задля сприяння стабілізації у Криму 1 березня автономію має намір відвідати [[Міністр закордонних справ Туреччини]] [[Ахмет Давутоглу]]<ref>{{cite web |url=http://ipress.ua/news/ministr_zakordonnyy_sprav_turechchyny_zavtra_pryletyt_u_krym_51016.html |title=Міністр закордонний справ Туреччини завтра прилетить у Крим |date=28 лютого 2014 |publisher=Високий замок |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221418/http://ipress.ua/news/ministr_zakordonnyy_sprav_turechchyny_zavtra_pryletyt_u_krym_51016.html }}</ref>. 6 березня 2014 року МЗС Туреччини схарактеризувало можливий референдум в Криму як «небезпечний та неправильний крок».
* {{Прапор|Франція}} {{Прапор|Польща}} {{Прапор|Німеччина}} [[Міністр закордонних справ Франції|Міністри закордонних справ Франції]] [[Лоран Фабіус]], [[Міністр закордонних справ Польщі|Польщі]] [[Радослав Сікорський]] та [[Міністр закордонних справ Німеччині|Німеччини]] [[Франк-Вальтер Штайнмаєр]] оприлюднили спільну заяву щодо подій у Криму<ref>{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/02/140228_dk_head_army.shtml |title=Глави МЗС Німеччини, Польщі і Франції стурбовані ситуацією в Криму |date=28 лютого 2014 |publisher=BBC Україна |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=6 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140306014641/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/02/140228_dk_head_army.shtml }}</ref>:
{{Цитата|Ми вкрай занепокоєні нестабільною ситуацією в Криму. Потрібно зробити все для зниження напруженості та розвитку діалогу між сторонами. Ми підтримуємо територіальну цілісність країни. Ми закликаємо всі сторони в Україні утримуватися від будь-яких дій, які могли б поставити під сумнів цю територіальну цілісність<ref>{{cite web |url=http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?frantsiya_nimechchina_ta_polshha_zanepokoyeni_situatsiyeyu_v_krimu&objectId=415007 |title=Франція, Німеччина та Польща занепокоєні ситуацією в Криму |date=28 лютого 2014 |publisher=Телеканал новин 24 |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=6 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140306051140/http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?frantsiya_nimechchina_ta_polshha_zanepokoyeni_situatsiyeyu_v_krimu&objectId=415007 }}</ref>.}}
* {{Прапор|SWE}} Прем'єр-міністр Швеції [[Фредрік Райнфельдт]] 2 березня в інтерв'ю [[Шведське радіо|Шведському радіо]] заявив: ''«Можна зрозуміти, що Росія діє через турботу про російську меншину в Криму та східній Україні, але не можна зрозуміти способу, яким вони це роблять. Звичайно, є методи проведення переговорів з українським урядом для заспокоєння ситуації.»''<ref>{{Cite web |url=http://www.thelocal.se/20140303/pm-says-ukraine-conflict-understandable |title=Swedish PM: Russian worries 'understandable' — The Local |accessdate=2 січня 2019 |archive-date=22 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180922174948/https://www.thelocal.se/20140303/pm-says-ukraine-conflict-understandable }}</ref> [[Список міністрів закордонних справ Швеції|Міністр закордонних справ Швеції]] [[Карл Більдт]] назвав ситуацію у Криму тривожною та наголосив, що Росія зобов'язана вивести свої війська до узгоджених місць їхньої дислокації<ref>{{cite web |url=http://ipress.ua/news/karl_bildt_zaklykav_rosiyu_terminovo_povernuty_viyska_u_krymu_do_mists_51251.html |title=Карл Більдт закликав Росію терміново повернути війська у Криму до місць |date=28 лютого 2014 |publisher=iPress |accessdate=1 березня 2014 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221409/http://ipress.ua/news/karl_bildt_zaklykav_rosiyu_terminovo_povernuty_viyska_u_krymu_do_mists_51251.html }}</ref>.
* {{Прапор|Iran}} [[19 січня]] [[2023]] року, міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахян в інтерв'ю турецькому громадському міжнародному каналу новин TRT World заявив, що його держава не визнає анексію Росією окупованих територій України. «Ми виступаємо проти війни і переселення людей в Україні. З іншого боку, ми визнаємо суверенітет і територіальну цілісність країн у рамках міжнародного права, і з цієї причини, незважаючи на прекрасні відносини між Тегераном і Москвою, ми не визнаємо відокремлення Криму від України»,&nbsp;— сказав іранський дипломат<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=mPao5fq_zSA One on One Iranian Foreign Minister Hossein Amir-Abdollahian]</ref><ref>[https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/01/19/7154479/ Іран не визнає анексію захоплених Росією українських регіонів - глава МЗС. 19.01.2023, 17:51]</ref><ref>[https://hromadske.ua/posts/iran-ne-viznaye-aneksiyu-krimu-ta-inshih-okupovanih-teritorij-ukrayini-ministr-zakordonnih-sprav-krayini Іран не визнає анексію Криму та інших окупованих територій України — міністр закордонних справ країни. 19.01.2023, 19:30]</ref>.

=== Країни, що підтримали Росію ===
Декілька держав зробило заяви щодо визнання Криму частиною РФ:
{{columns-list|2|
* {{flagcountry|Afghanistan}}<ref>{{cite news|title=Afghan president Hamid Karzai backs Russia's annexation of Crimea|url=http://www.theguardian.com/world/2014/mar/24/afghan-president-hamid-karzai-backs-russia-annexation-crimea|accessdate=30 листопада 2014|work=The Guardian|date=24 березня 2014|archive-date=1 грудня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141201221137/http://www.theguardian.com/world/2014/mar/24/afghan-president-hamid-karzai-backs-russia-annexation-crimea}}</ref>
* {{flagcountry|Cuba}}<ref name="moscow-times-497144">{{cite web|url=http://www.themoscowtimes.com/news/article/visiting-russia-fidel-castro-s-son-scoffs-at-u-s-sanctions-over-crimea/497144.html|title=Visiting Russia, Fidel Castro's Son Scoffs at U.S. Sanctions Over Crimea|work=The Moscow Times|accessdate=2 січня 2019|archive-date=17 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160417010829/http://www.themoscowtimes.com/news/article/visiting-russia-fidel-castro-s-son-scoffs-at-u-s-sanctions-over-crimea/497144.html}}</ref>
* {{flagcountry|Nicaragua}}<ref name="kyiv-post-341102">{{cite web|url=http://www.kyivpost.com/content/ukraine/nicaragua-recognizes-crimea-as-part-of-russia-341102.html|title=Nicaragua recognizes Crimea as part of Russia|work=Kyiv Post|date=27 березня 2014|accessdate=2 січня 2019|archive-date=17 січня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160117092705/http://www.kyivpost.com/content/ukraine/nicaragua-recognizes-crimea-as-part-of-russia-341102.html}}</ref>
* {{flagcountry|North Korea}}<ref>[http://lenta.ru/news/2014/12/30/crimea/ КНДР одобрила присоединение Крыма к России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190405222336/https://lenta.ru/news/2014/12/30/crimea/ |date=5 квітня 2019 }}. Lenta.ru. 30 December 2014.</ref>
* {{flagcountry|Russia}}<ref name="itar-tass-724749">[http://tass.ru/en/russia/724749 Russian Federation Council ratifies treaty on Crimea's entry to Russia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181022021918/http://tass.ru/en/russia/724749 |date=22 жовтня 2018 }}. itar-tass.com. 21 March 2014</ref>
* {{flagcountry|Syria}}<ref name="NYT">{{cite news|url=http://www.nytimes.com/2014/02/28/world/europe/crimea-ukraine.html|title=Gunmen Seize Government Buildings in Crimea|work=The New York Times|date=27 лютого 2014|accessdate=1 березня 2014|quote=Masked men with guns seized government buildings in the capital of Ukraine's Crimea region on Thursday, barricading themselves inside and raising the Russian flag after mysterious overnight raids that appeared to be the work of militant Russian nationalists who want this volatile Black Sea region ruled from Moscow.|archive-date=28 лютого 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140228203724/http://www.nytimes.com/2014/02/28/world/europe/crimea-ukraine.html}}</ref>
* {{flagcountry|Venezuela}}<ref name=NYT />
}}

Держави, що голосували «проти» [[Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України|Резолюції Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України]]:

{{columns-list|2|
* {{flagcountry|Armenia}}
* {{flagcountry|Belarus}}
* {{flagcountry|Bolivia}}
* {{flagcountry|Cuba}}
* {{flagcountry|Nicaragua}}
* {{flagcountry|North Korea}}
* {{flagcountry|Russia}}
* {{flagcountry|Sudan}}
* {{flagcountry|Syria}}
* {{flagcountry|Venezuela}}
* {{flagcountry|Zimbabwe}}
}}

=== Санкції ===
{{main|Міжнародні санкції щодо Росії (2014—2015)}}

6 березня 2014 року був прийнятий перший етап санкцій, який містив призупинення переговорного процесу Євросоюзу і Росії про пом'якшення візового режиму та нової угоди про партнерство, крім того, під санкції підпадала група можновладців. Також був призупинений процес підготовки до майбутнього саміту G8, в якому мала брати участь Росія.

У 2018 році Держдеп США опублікував Кримську декларацію, згідно з якою Сполучені Штати не визнають Крим частиною Росії. Міністерства закордонних справ Чехії Та Норвегії офіційно підтримали декларацію державного секретаря США Майка Помпео щодо Криму і також заявили про визнання незаконності анексії півострова Росією. Уряд Канади також засудив анексію півострова Крим, відкриття мосту через Керченську протоку в травні 2018 року та закликав звільнити українських політв'язнів<ref>{{Cite web |url=https://www.unian.ua/politics/10201710-derzhdep-ssha-oprilyudniv-deklaraciyu-pro-neviznannya-aneksiji-ukrajinskogo-krimu-rosiyeyu.html |title=Держдеп США оприлюднив декларацію про невизнання анексії українського Криму Росією |accessdate=29 липня 2018 |archive-date=29 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180729141358/https://www.unian.ua/politics/10201710-derzhdep-ssha-oprilyudniv-deklaraciyu-pro-neviznannya-aneksiji-ukrajinskogo-krimu-rosiyeyu.html }}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/norvegiya-podderzhala-deklaratsiyu-ssha-nepriznanii-1532646619.html|title=Норвегія підтримала декларацію США про невизнання анексії Криму|last=Rbc.ua|language=uk|work=РБК-Украина|accessdate=2018-08-15|archive-date=2018-08-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20180815164306/https://www.rbc.ua/ukr/news/norvegiya-podderzhala-deklaratsiyu-ssha-nepriznanii-1532646619.html}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/kanada-podtverdila-nepriznanie-anneksii-kryma-1532783252.html|title=Канада підтвердила невизнання анексії Криму та закликала РФ звільнити політв'язнів|last=Rbc.ua|first=|date=|language=uk|work=[https://rbc.ua РБК Новости Украины]|accessdate=2018-09-27|archive-date=2018-09-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20180927204158/https://www.rbc.ua/ukr/news/kanada-podtverdila-nepriznanie-anneksii-kryma-1532783252.html}}</ref>

Представник [[Велика Британія|Великої Британії]] в [[ООН]] [[Марк Лайл Ґрант]] підтвердив, що [[Рада Безпеки ООН]] збирається 1 березня 2014&nbsp;р. о 21:00 на екстрене засідання для обговорення ситуації в Україні.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016805/ Радбез ООН збирається на екстрене засідання з приводу України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524055911/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016805/ |date=24 травня 2019 }} Українська правда, 1 березня 2014&nbsp;р.</ref>
[[Сполучені Штати Америки|Сполучені штати Америки]] розглядають питання про відповідальність [[Росія|Росії]] за використання Збройних сил РФ на території України.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016803/ США розглядають питання про відповідальність РФ за військових у Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524051340/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016803/ |date=24 травня 2019 }} Українська правда, 1 березня 2014&nbsp;р.</ref> Американський сенатор [[Джон Маккейн]] зазначив, що Президент Росії [[Володимир Путін]], здається, хоче повернення «[[холодна війна|холодної війни]]».<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016816/ МакКейн: Путін, здається, хоче «холодної війни»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524050000/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016816/ |date=24 травня 2019 }} Українська правда, 1 березня 2014&nbsp;р.</ref>

[[2 березня]] посли США, Канади і Британії покинули Росію, після введення її військ в Україну<ref>{{Cite web |url=http://zik.ua/ua/news/2014/03/02/posly_ssha_i_kanady_zalyshyly_moskvu__kasyanov_466450 |title=Посли залишили Москву |accessdate=16 травня 2019 |archive-date=11 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140611192759/http://zik.ua/ua/news/2014/03/02/posly_ssha_i_kanady_zalyshyly_moskvu__kasyanov_466450 }}</ref>.

Польська інтелігенція написала листа прем'єр-міністру [[Дональд Туск|Дональду Туску]] із закликом не залишати українців перед загрозою військового вторгнення з Росії<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/new/2014/03/02/polska_profesura_zaklykala_tuska_ne_zalyshaty_ukrayinu_bez_dopomohy |title=Польська інтеліґенція закликала Туска не залишати Україну без допомоги |accessdate=16 травня 2019 |archive-date=17 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141217043013/http://espreso.tv/new/2014/03/02/polska_profesura_zaklykala_tuska_ne_zalyshaty_ukrayinu_bez_dopomohy }}</ref>.

[[3 березня]] о 22:00 по київському часу відбулося друге екстрене скликання Ради безпеки ООН для розгляду ситуації в Україні.<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/3/7017357/|назва=Росія ініціює екстрене засідання Ради безпеки ООН, щоб поговорити про Україну|видавець=[[Українська правда]]|дата=3 березня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210122043718/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/3/7017357/|дата-архіву=22 січня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=29 травня 2021}}</ref>

Міністр закордонних справ [[Німеччина|Німеччини]] [[Франк-Вальтер Штайнмаєр]] заявив 4 березня 2014&nbsp;р. після зустрічі у [[Женева|Женеві]] з главою МЗС Росії [[Лавров Сергій Вікторович|Сергієм Лавровим]] та [[Генсек ООН|генсеком ООН]] [[Пан Гі Мун]]ом, що Росія має погодитись до четверга (6 березня) на створення міжнародної групи урегулювання кризи в [[Крим]]у, інакше на саміті [[ЄС]] може бути ухвалене рішення проти [[Росія|Росії]].<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/4/7017528/ Німеччина «примушує Росію до діалогу»: часу до четверга] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524055945/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/4/7017528/ |date=24 травня 2019 }} Українська правда, 4 березня 2014&nbsp;р.</ref>

Адміністрація [[Сполучені Штати Америки|США]] має намір запровадити набір економічних санкцій проти [[Росія|Росії]] до кінця тижня (до 8 березня 2014&nbsp;р).<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/4/7017546/ Вашингтон може ввести санкції проти Росії вже до кінця тижня] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524055833/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/4/7017546/ |date=24 травня 2019 }} Українська правда, 4 березня 2014&nbsp;р.</ref>

Колишній [[держсекретар США]] [[Гілларі Клінтон]] порівняла дії російської влади щодо України з агресивною поведінкою [[нацизм|нацистської]] Німеччини напередодні [[Друга світова війна|Другої світової війни]]<ref>{{Cite web |url=http://www.buzzfeed.com/rubycramer/hillary-clinton-compares-russia-moves-to-nazi-aggression |title=BF: Hillary Clinton Compares Russia Moves To Nazi Aggression — 4.03.2014 |accessdate=16.05.2019 |archive-date=18.09.2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170918221114/https://www.buzzfeed.com/rubycramer/hillary-clinton-compares-russia-moves-to-nazi-aggression }}</ref>.

Прем'єр-міністр [[Канада|Канади]] [[Стівен Гарпер]] оголосив 4 березня про призупинення військово-технічного співробітництва з [[Росія|Росією]].<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/4/7017610/ Канада оголосила про призупинення військово-технічного співробітництва з Росією] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524051129/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/4/7017610/ |date=24 травня 2019 }} Українська правда, 4 березня 2014&nbsp;р.</ref>

[[5 березня]] 2014&nbsp;р. місія [[ОБСЄ]] в Україні розпочала свою роботу у [[Крим]]у й провела зустрічі із представниками місцевих громад Криму та із представниками кримського парламенту.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/5/7017711/ Місія ОБСЄ розпочала свою роботу в Криму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524053525/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/5/7017711/ |date=24 травня 2019 }} Українська правда, 5 березня 2013&nbsp;р.</ref> Секретар Ради національної безпеки й оборони ([[РНБО]]) [[Андрій Парубій]] зазначив, що [[Росія]] намагається передислокувати свої війська в Криму, щоб місія ОБСЄ не зафіксувала їхньої присутності.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/5/7017678/ Росія намагається приховати від ОБСЄ свої війська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524053050/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/5/7017678/ |date=24 травня 2019 }} Українська правда, 5 березня 2014&nbsp;р.</ref>

За підсумками свого візиту до [[Київ|Києва]] і [[Крим]]у верховний комісар [[ОБСЄ]] у справах національних меншин [[Астрід Торс]] зробила 7 березня 2014&nbsp;р. заяву, що наявна ситуація на кримському півострові несе загрозу безпеці і життю місцевих [[Кримські татари|кримськотатарських]] та [[українці|українських]] громад. Водночас вона не виявила жодних доказів порушень або загроз для прав російськомовних громадян.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/7/7017987/ Українцям та татарам в Криму загрожує небезпека&nbsp;— комісар ОБСЄ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524051920/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/7/7017987/ |date=24 травня 2019 }} Українська правда, 7 березня 2014&nbsp;р.</ref>

Професор міжнародного права Штефан Тальмон з Університету Бонна разом з колегами з Німеччини довели, що вторгнення Росії в Україну є порушенням норм міжнародного права i що проголошення незалежності Криму від України з точки зору міжнародного права буде невизнаним.<ref>{{Cite web |url=http://www.dw.de/німецькі-юристи-довели-росія-порушує-міжнародне-право/a-17484619 |title=Німецькі юристи довели: Росія порушує міжнародне право |accessdate=27 листопада 2021 |archive-date=27 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211127122408/https://www.dw.com/uk/німецькі-юристи-росія-порушує-міжнародне-право/a-17484619 }}</ref>

=== [[Росія]] ===
{{External media|align=right|video1=[https://www.youtube.com/watch?v=j2K18K1K2yI Офіційна Росія вустами свого штатного пропагандиста [[Кисельов Дмитро Костянтинович|Дмитра Кисельова]] погрожує США ядерною зброєю, канал «Росія», 16 березня 2014<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/16/7019187/ Рупор Кремля Кисельов погрожує США ядерною зброєю.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524050720/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/16/7019187/ |date=24 травня 2019 }} ''Українська правда''. 16.03.2014</ref>]
}}
[[Файл:Putin with Vladimir Konstantinov, Sergey Aksyonov and Alexey Chaly 4.jpeg|thumb|250 px]]

[[2 березня]] в Москві на мітинг на підтримку війни з Україною збирали бюджетників<ref>[http://www.utro.ru/articles/2014/03/02/1179341.shtml На митинг за войну собирают бюджетников.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190521194255/https://utro.ru/articles/2014/03/02/1179341.shtml |date=21 травня 2019 }} ''Утро''. {{ref-ru}}</ref>. Одночасно<ref>{{Cite web |url=http://ru.tsn.ua/video/video-novini/moskva-ustraivaet-provlastnyy-miting-v-podderzhku-voyny.html |title=Москва устраивает провластный митинг в поддержку войны. |accessdate=16 травня 2019 |archive-date=14 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190914101905/https://ru.tsn.ua/video/video-novini/moskva-ustraivaet-provlastnyy-miting-v-podderzhku-voyny.html }}</ref> біля Міністерства оборони та на Манежній площі москвичі організували мітинги проти війни, які завершились масовими арештами<ref>[http://lenta.ru/news/2014/03/02/another/ На Манежной площади началась акция против войны с Украиной.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201028084303/https://lenta.ru/news/2014/03/02/another/ |date=28 жовтня 2020 }} ''Лента''. 02.03.2014. {{ref-ru}}</ref>.

Російська інтелігенція у своїх оцінках російської агресії проти України розділилась на два табори. Як прихильники, так і противники цих дій висловили свою позицію прилюдно&nbsp;— у формі відкритих листів, інтерв'ю, статей у пресі, участі у вуличних маршах тощо{{Джерело?}}.{{докладніше|Реакція російської інтелігенції на події в Криму (2014)}}

[[Міністерство культури Російської Федерації]] опублікувало [[Заява діячів культури в підтримку дій Путіна в Україні та Криму|заяву діячів культури]] в підтримку дій [[Путін Володимир Володимирович|президента]] РФ в Україні та Криму<ref>[http://zik.ua/ua/news/2014/03/12/86_rosiyskyh_diyachiv_kultury_pidtrymaly_agresiyu_putina_v_ukraini_spysok_469616 86 російських діячів культури підтримали агресію Путіна в Україні. Список.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140611195535/http://zik.ua/ua/news/2014/03/12/86_rosiyskyh_diyachiv_kultury_pidtrymaly_agresiyu_putina_v_ukraini_spysok_469616 |date=11 червня 2014 }} ''ZIK''. 12.03.2014.</ref><ref>[http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?rosiyski_mittsi_pidtrimali_diyi_putina_v_krimu_spisok&objectId=1304376 Російські митці підтримали дії Путіна в Криму (список).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140518084432/http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?rosiyski_mittsi_pidtrimali_diyi_putina_v_krimu_spisok&objectId=1304376 |date=18 травня 2014 }} ''Zaxid.net''.</ref><ref>[http://mkrf.ru/press-tsentr/novosti/ministerstvo/deyateli-kultury-rossii-v-podderzhku-pozitsii-prezidenta-po-ukraine-i-krymu Деятели культуры России&nbsp;— в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму.] {{Webarchive|url=https://archive.today/20140311194202/mkrf.ru/press-tsentr/novosti/ministerstvo/deyateli-kultury-rossii-v-podderzhku-pozitsii-prezidenta-po-ukraine-i-krymu |date=11 березня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

Частина російських кінематографістів-членів [[Союз кінематографістів і професійних кінематографічних організацій та об'єднань Росії|Союзу кінематографістів і професійних кінематографічних організацій та об'єднань Росії]] [[Заява діячів культури Росії проти військової інтервенції Росії в Україну|відповіла на звернення українських колег]] словами підтримки і запевненнями, що вони не підтримують офіційну пропаганду Кремля, яку поширюють провладні ЗМІ. На момент відправлення листа було зібрано 169 підписів. Пізніше до звернення приєдналися ще кілька десятків кінематографістів, і загальна кількість підписів перевалила за 200<ref>[http://www.kinosoyuz.com/news/?pub=2285 Союз кинематографистов и профессиональных кинематографических организаций и объединений России. Ответ российских кинематографистов украинским коллегам.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190516085734/http://kinosoyuz.com/news/?pub=2285 |date=16 травня 2019 }} {{ref-ru}}</ref>.

Російські рок-музиканти [[Борис Гребенщиков]], [[В'ячеслав Бутусов]] і [[Шевчук Юрій Юліанович|Юрій Шевчук]], а також [[Максим Леонідов]] виступили проти війни між Росією і Україною. Їх відеозвернення оприлюднив 5 березня український телеканал «[[1+1]]»<ref>[http://tvrain.ru/articles/pismo_kinematografistov_obraschenie_butusova_novaja_pesnja_bg_kak_rossijskaja_kultura_protestuet_protiv_vvoda_vojsk_v_ukrainu-364642/ Письмо кинематографистов, обращение Бутусова, новая песня БГ. Как российская культура протестует против ввода войск в Украину.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140712081839/http://tvrain.ru/articles/pismo_kinematografistov_obraschenie_butusova_novaja_pesnja_bg_kak_rossijskaja_kultura_protestuet_protiv_vvoda_vojsk_v_ukrainu-364642/ |date=12 липня 2014 }} «[[Дождь]]». {{ref-ru}}</ref>.

[[15 березня]] 2014&nbsp;року в [[Москва|Москві]], [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], [[Єкатеринбург|Єкатеринбурзі]] та [[Самара (місто)|Самарі]] пройшли [[Марш миру (Росія, 2014)|«Марші миру»]], на яких активісти виступають проти намагання [[Путін]]а розв'язати війну Росії проти України. У Москві на Марш миру зібралося, за різними оцінками, десятки тисяч мітингувальників<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/15/7018867/ По всій Росії проходять тисячні акції на підтримку України.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524050831/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/15/7018867/ |date=24 травня 2019 }} ''Українська правда''. 15.03.2014.</ref>.

[[17 квітня]] 2014 року [[президент Росії]] [[Володимир Путін]] вперше публічно визнав, що в подіях в [[Крим]]у брали участь російські військові:<ref name="Зізнання">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/17/7022770/ Путін вперше визнав, що «зелені чоловічки»&nbsp;— його військові.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190524054826/https://www.pravda.com.ua/news/2014/04/17/7022770/ |date=24 травня 2019 }} ''Українська правда''. 17.04.2014.</ref>
{{Цитата|''… за спиною сил самооборони [[Крим]]у звичайно стали наші військовослужбовці. Вони діяли дуже коректно, але рішуче і професійно …''}}

[[18 квітня]] 2014 року Громадська палата Російської Федерації запропонувала запровадити санкції щодо українських державних і громадських діячів, у чиїх закликах нібито присутня дискримінація російськомовних. Також у палаті засудили «масові порушення прав особи і злочинні насильницькі дії» з боку уряду України щодо учасників протестів на півдні та сході України та направити факти цих порушень до комісії ООН з прав людини, [[Міжнародний суд ООН|Міжнародного суду ООН]], [[ОБСЄ]] та міжнародних правозахисних організацій<ref>[http://tvi.ua/new/2014/04/18/u_rosiyi_proponuyut_zaprovadyty_sankciyi_proty_ukrayinciv У Росії пропонують запровадити санкції проти українців.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140611200457/http://tvi.ua/new/2014/04/18/u_rosiyi_proponuyut_zaprovadyty_sankciyi_proty_ukrayinciv |date=11 червня 2014 }} ''ТВі''. 18.04.2014.</ref>.

== Аналітика та оцінки ==

У травні 2014 року [[Портников Віталій Едуардович|Віталій Портников]], український журналіст та аналітик, провів паралель анексії Криму з [[анексія|анексією]] у [[1940]] році [[Литва|Литви]], [[Латвія|Латвії]] та [[Естонія|Естонії]], і звернув увагу, що саме анексія [[Балтійські країни|Балтійських держав]] врешті-решт призвела до [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]] у 1990—1991 роках<ref>[http://glavred.info/avtor/vitalij-portnikov Виталий Портников] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140625164930/http://glavred.info/avtor/vitalij-portnikov |date=25 червня 2014 }}. [http://glavred.info/avtorskie_kolonki/krymskiy-precedent-putin-povtoryaet-oshibku-stalina-279392.html Крымский прецедент: Путин повторяет ошибку Сталина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140521161407/http://glavred.info/avtorskie_kolonki/krymskiy-precedent-putin-povtoryaet-oshibku-stalina-279392.html |date=21 травня 2014 }}. ''Путин имеет все шансы повторить судьбу другого территориального неудачника, Иосифа Сталина'' // Авторские колонки&nbsp;— [[Главред]]. 13 мая, 11:54</ref>.

У серпні 2017 року [[Курт Волкер]] (спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України) заявив, що різниці між російською окупацією Криму та Донбасу не бачить: «Я не думаю, що ми повинні сприймати або легітимізувати будь-які з цих дій».<ref>{{Cite web|title=Різниці між російською окупацією Криму і Донбасу немає - Волкер|url=https://news.obozrevatel.com/ukr/politics/riznitsi-mizh-rosijskoyu-okupatsieyu-krimu-i-donbasu-nemae-volker.htm|website=OBOZREVATEL NEWS|date=2017-08-31|accessdate=2021-10-06|language=uk|archive-date=2021-10-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20211006142818/https://news.obozrevatel.com/ukr/politics/riznitsi-mizh-rosijskoyu-okupatsieyu-krimu-i-donbasu-nemae-volker.htm}}</ref>

== В мистецтві ==
У зв'язку з російською анексією Криму українська поетеса [[Анастасія Дмитрук]] написала вірш «[[Ніколи ми не будемо братами]]…» {{lang-ru|Никогда мы не будем братьями…}}. Вірш був покладений на мелодію литовськими музикантами, викладений в Інтернет і за два тижні набрав більше мільйона переглядів.<ref>{{cite web | url = https://www.youtube.com/watch?v=jj1MTTArzPI | title = Ніколи ми не будемо братами (пісня) | date = 3 квітня 2014 | language = російською | accessdate = 16 травня 2019 | archive-date = 11 травня 2019 | archive-url = https://web.archive.org/web/20190511212910/https://www.youtube.com/watch?v=jj1MTTArzPI }}</ref><ref>{{cite web | url = http://ukrainka.org.ua/node/2866 | title = Анастасія Дмитрук: «Ніколи ми не будемо братами». Текст пісні | accessdate = 16 травня 2019 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20190516233033/http://ukrainka.org.ua/node/2866 | archivedate = 16 травня 2019 | deadurl = yes }}</ref>

== Див. також ==
{{Дві колонки|
* [[День кримського спротиву російській окупації]]
* [[Жертви російського вторгнення в Україну (з 2014)]]
* [[Кримська криза]]
* [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)]]
* [[Референдум про статус Криму 2014]]
* [[Договір про прийняття Криму до складу Росії]]
* [[Медаль «За повернення Криму»]]
* [[Декларація про боротьбу за звільнення України]]
* [[Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»|Законопроект «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України»]]
* [[Путін — хуйло!]]
* [[Окупація Судетів]]
* [[Серединна Литва]]
* [[Радянська анексія західноукраїнських земель]]
* [[Не купуй російське!]]
* [[Радянсько-українська війна]]
* [[Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя]]
* [[Кримська декларація]]
* [[Кримська платформа]]
* [[Репарації з Росії]]
* [[Аншлюс]]}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{cite journal
 |author            = Robin Geiß
 |date              = 2015
 |title             = Russia's Annexation of Crimea: The Mills of International Law Grind Slowly but They Do Grind
 |url               = https://digital-commons.usnwc.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=&httpsredir=1&article=1377&context=ils
 |dead-url          = 
 |format            = 
 |url-access        = 
 |department        = 
 |journal           = International Law Studies
 |type              = 
 |series            = 
 |language          = en
 |edition           = 
 |location          = Newport
 |publisher         = Stockton Center for the Study of International Law
 |publication-place = 
 |publication-date  = 
 |volume            = 91
 |issue             = 
 |page              = 
 |pages             = 426—449
 |doi               = 
 |isbn              = 
 |issn              = 
 |archive-url       = https://web.archive.org/web/20200720165421/https://digital-commons.usnwc.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=&httpsredir=1&article=1377&context=ils
 |archive-date      = 20 липня 2020
 |access-date       = 
 |ref               = 
}}
* {{книга
 |автор          = Олександр Задорожній
 |заголовок      = Анексія Криму — міжнародний злочин: Монографія
 |посилання      = https://books.google.com.ua/books?id=ZE_7CgAAQBAJ
 |відповідальний = 
 |місце          = Київ
 |видавництво    = К.І.С.
 |рік            = 2015
 |том            = 
 |сторінок       = 576
 |сторінки       = 
 |isbn           = 9786176841234
 |ref            = 
}}
* {{книга
 |автор          = Jaane Haaland Matlary
 |заголовок      = Ukraine and Beyond. Russia's Strategic Security Challenge to Europe {{ref-en}}
 |посилання      = https://books.google.com.ua/books?id=BNHMDAAAQBAJ
 |відповідальний = 
 |місце          = Лондон
 |видавництво    = Palgrave. [[Macmillan Publishers|Macmillan]]
 |рік            = 2016
 |том            = 
 |сторінок       = 289
 |сторінки       = 46
 |isbn           = 978-3-319-32530-9
 |ref            = Метлері
}}

== Посилання ==
{{commonscat|Annexation of Crimea by the Russian Federation}}
* ''Сергій Сухобойченко,'' [https://issuu.com/eedc_warsaw/docs/krym.ua/3 Анексія Криму та її наслідки для кримських ЗМІ та журналістів (Аналітичний звіт)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220106081414/https://issuu.com/eedc_warsaw/docs/krym.ua/3 |date=6 січня 2022 }}, ([https://issuu.com/eedc_warsaw/docs/krym_pl PL] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220106081400/https://issuu.com/eedc_warsaw/docs/krym_pl |date=6 січня 2022 }}, [https://issuu.com/eedc_warsaw/docs/krymen/2 ENG] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220106081412/https://issuu.com/eedc_warsaw/docs/krymen/2 |date=6 січня 2022 }}, [https://issuu.com/eedc_warsaw/docs/krym_ru RU] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220106081400/https://issuu.com/eedc_warsaw/docs/krym_ru |date=6 січня 2022 }}) // ''Східно-Європейський Демократичний Центр'', Варшава.&nbsp;— 2015
* [https://voicecrimea.com.ua/main/articles/sprotiv-okupaciї-rux-yevromajdan-krim-pid-chas-rosijskogo-vozvrashheniya-kryma-lyutij-berezen-2014.html Український спротив окупації: рух «Євромайдан-Крим» лютий – березень 2014]

{{Бібліоінформація}}
{{Крим у темах}}
{{Тимчасова окупація Криму Російською Федерацією}}
{{Російська збройна агресія проти України (з 2014)}}

{{ВП-портали|Війна|Україна|Крим|Росія}}
[[Категорія:Анексія]]
[[Категорія:Російсько-українська війна (з 2014)]]
[[Категорія:Війни Російської федерації]]
[[Категорія:Російський фашизм]]
[[Категорія:2014 в Україні]]
[[Категорія:Тимчасова окупація Криму Російською Федерацією]]
[[Категорія:Окуповані території України]]
[[Категорія:Березень 2014]]
[[Категорія:Територіальні суперечки України]]
[[Категорія:Міжнародний тероризм]]