Аникін Анатолій Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аникін Анатолій Єгорович
Народження20 січня 1947(1947-01-20) (77 років)
Порозово (Шарканський район), Шарканський район, Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Діяльністьскульптор
Нагороди

Ани́кін Анато́лій Єго́рович (*20 січня 1947, село Порозово) — удмуртський скульптор, заслужений діяч мистецтв Удмуртської АРСР (1987), доцент, лауреат Всеудмуртської національної премії імені Кузебая Геда (2005).

В 19651970 роках навчався на художньо-графічному факультеті УДПІ, в 19711978 та з 1987 викладає там же, з 1994 року доцент факультету мистецтв. Член Союзу художників Росії (1975). В 1978—1987 роках голова правління Союзу художників Удмуртської АРСР. З 1972 року учасник зональних, всеросійських виставок, в 1991 році — Міжнародного симпозіуму скульптури «Іжевська колекція-91».

Ведучий жанр в творчості — портрет, виконаний частіше за все в дереві (іноді з використанням кольору), металі, граніті. Скульптурним портретам притаманні інтерес до внутрішнього світу людини («Та, що йде», алюміній, 1972; «Студентка-удмуртка», дерево, 1976; «Мати», бронза, 1978; «Знатна льоноводка Є.Кириллова», дерево, 1986). В історичних портретах Аникін намагається досягти відтворення навколишнього середовища моделі через включення в композицію скульптури виразних предметів, деталей (портрет Героя Радянського Союзу Феодори Пушиної, пісковик, 1987; «П. І. Чайковський», алюміній, 1987).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6
  • Поляк А. И. Скульпторы Удмуртии. Ижевск, 1982