Антоніо Паррейрас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Паррейрас
При народженніпорт.-браз. Antônio Diogo da Silva Parreiras
Народження20 січня 1860(1860-01-20)[1][2][3]
Нітерой, Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Смерть17 жовтня 1937(1937-10-17)[1][2][…] (77 років)
 Нітерой, Ріо-де-Жанейро, Бразилія[5]
Країна Бразилія
Діяльністьхудожник, викладач університету
Роки творчості1880[6]1937[6]
ПрацівникEscola Nacional de Belas Artesd
Роботи в колекціїMuseu Victor Meirellesd, Музей Антоніо Паррейраса, Музей мистецтва Сан-Паулу, Національний музей образотворчого мистецтва[7] і Пінакотека штату Сан-Паулу

CMNS: Антоніо Паррейрас у Вікісховищі

Антоніо Паррейрас (порт. Antônio Diogo da Silva Parreiras; 20 січня 186017 жовтня 1937) — бразильський художник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у багатодітній сім’ї. 1882 вступив до Академії вишуканих мистецтв у Ріо-де-Жанейро, яку полишив через два роки разом зі своїм наставником — німецьким художником-іммігрантом Георгом Гріммом[en] та декількома своїми одногрупниками, внаслідок конфлікту Грімма з керівництвом Академії. Грімм та його учні, які залишили Академію, в тому числі Паррейрас, створили мистецький осередок відомий як «Група Грімма»[de]. Після того, як Грімм 1885 переїхав працювати в глибинку, Паррейрас займався самоосвітою.

1888 молодий митець здійснив творчу мандрівку до Венеції, де вчився у Філіппо Каркано. По його поверненню до Бразилії 1890 року Паррейрас стає професором у своїй альма-матер, котра на той час отримала назву Національної школи вишуканих мистецтв.

У 1925 художника обирають найкращим митцем за версією читачів журналу Фон-Фон. Роком пізніше художник публікує книгу-автобіографію.

Через чотири роки по його смерті у майстерні художника відкрили Музей Антоніо Паррейраса.

Писав картини у різних жанрах — історичний та побутовий живопис, портрети і пейзажі, релігійний і міфологічний живопис, анімалізм тощо.

Галерея

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Itaú Cultural Enciclopédia Itaú CulturalSão Paulo: Itaú Cultural, 2001. — ISBN 978-85-7979-060-7
  3. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. SavoyB: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088doi:10.1515/AKL
  4. RKDartists
  5. Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
  6. а б RKDartists
  7. https://www.bellasartes.gob.ar/