Аррунт Тарквіній (син Тарквінія Гордого)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Аррунт.

Аррунта Тарквіній (лат. Arruns Tarquinius; † 509) — другий син римського царя Тарквінія Гордого та Туллії Молодшої.

Разом зі старшим братом Титом і Луцієм Брутом брав участь у посольстві до Дельфійського оракула, в ході якого брати намагалися вирішити, кому дістанеться царська влада [1]. Пізніше посланий батьком заснувати римську колонію в Цирцеї, на узбережжі Тірренського моря [2].

Після вигнання царської сім'ї з Риму вирушив разом з Тарквінієм в Цере просити допомоги у етрусків [3].

У битві у Арсійського лісу Аррунт, «найвидатніший по силі і найсвітліший душею з братів» [4], командував кавалерією. На початку бою він викликав на поєдинок Брута, і вони обидва загинули в єдиноборстві, пронизавши один одного списами [5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Лівій. I. 57; Діонісій Галікарнаський. Римські старовини. IV. 69
  2. ↑ Діонісій Галікарнаський. Римські старовини. IV. 63
  3. ↑ Лівій. I. 69
  4. ↑ Діонісій Галікарнаський. Римські старовини. V. 15
  5. ↑ Діонісій Галікарнаський. Римські старовини. V. 15; Лівій. II. 6
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Аррунт_Тарквіній_(син_Тарквінія_Гордого)