Тірренське море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тірренське море
Lipari and salina.jpg
40° пн. ш. 12° сх. д. / 40° пн. ш. 12° сх. д. / 40; 12
Область Південна Європа
Розташування Середземне море
Площа 259 000 км²
Найбільша глибина 3 830 м
Середня глибина 2 000 м
Впадаючі річки Тибр та Гарільяно
CS: Тірренське море у Вікісховищі
Тірренське море

Тірре́нське мо́ре — частина Середземного моря між островами Корсика і Сардинія та Італією; площа 259 000 км², глибина до 3 830 м; землетруси; рибальство (сардина, тунець); курорти і туристичні центри; судноплавство.

Назва походить від грецького імені народу етрусків — тиррени, які мешкали на його північному узбережжі.

У море впадають річки Тибр та Гарільяно.

Протоки[ред. | ред. код]

Море має сполучення з іншими частинами Середземного моря протоками:

Назва Розташування Ширина З'єднує з
Корсиканська між Тосканою і Корсикою 42°50′ пн. ш. 9°45′ сх. д. / 42.833° пн. ш. 9.750° сх. д. / 42.833; 9.750 близько 80 km Лігурійське море
Боніфачьо між Корсикою і Сардинією 11 km Середземне море (власна акваторія)
Без назви між Сардинією і Сицилією близько 290 км Середземне море (власна акваторія)
Мессінська між Сицилією і Калабрією, Італія близько 3 km Іонічне море

Геологія[ред. | ред. код]

Є тектонічною улоговиною, в центральній частині сягає глибини до 3719 м. В районі моря проходить сейсмічний розлом між Європою і Африкою, звідси - пасмо підводних гірських вершин і діючі вулкани (Везувій, Стромболі, Вулькано тощо)

Басейни[ред. | ред. код]

Тірренський басейн має поділ на два суббасейни або рівнини, рівнина Вавілова та рівнина Марсілі, що розкремлені підводним хребтом - міст Ісселя (на честь Артура Ісселя)[1]

Межі моря[ред. | ред. код]

Міжнародна гідрографічна організація так визначає межі Тірренського моря:[2]:

  • У Мессінській протоці: лінія , що з'єднує північний край мису Пачі (15 ° 42'E) зі східним краєм острова Сицилії, мис Пелоро (38 ° 16'N).
  • На південному заході: лінія прямує від західного краю мису Лілібео, Сицилія до південного краю мису Теулада (8° 38'E), Сардинія.
  • У протоці Боніфачьо: лінія прямує від західного краю мису Теста (41° 14'N), Сардинія до південно-західного краю мису Фено (41 ° 23'N), Корсика.
  • На півночі: лінія, що з'єднує мис Корсика (9 ° 23'E) на Корсиці, до острова Тінетто (44°01′ пн. ш. 9°51′ сх. д. / 44.017° пн. ш. 9.850° сх. д. / 44.017; 9.850), а звідти через острови Тіно і Пальмарія до мису Сан-П'єтро (44°03′ пн. ш. 9°50′ сх. д. / 44.050° пн. ш. 9.833° сх. д. / 44.050; 9.833) на узбережжі Італії.

Острови[ред. | ред. код]

Іскья, Капрі, Ліпарські, Понціанські, Тосканський архіпелаг.

Порти[ред. | ред. код]

Неаполь, Салерно, Палермо, Кальярі (острів Сардинія), Бастія (острів Корсика).

Клімат[ред. | ред. код]

Акваторія моря лежить в середземноморській області північного субтропічного кліматичного поясу[3]. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку жарко, ясна і тиха погода; взимку відносно тепло, похмура вітряна погода і дощить[4].

Біологія[ред. | ред. код]

Акваторія моря відноситься до західносередземноморського морського екорегіону бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції[5]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до середземноморської провінції, перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sartori, Renzo (2003). The Tyrrhenian back-arc basin and subduction of the Ionian lithosphere. Episodes 26 (3): 217–221. Архів оригіналу за December 19, 2008. 
  2. Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953. Процитовано 6 February 2010. 
  3. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  4. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  5. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  6. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Посилання[ред. | ред. код]