Перегляд вихідного коду сторінки Б

{{Кирилиця
|Заголовок=Літера Б
|Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Be.png]]
|uuc=0411|ulc=0431}}
'''Б''', '''б''' («бе») — друга [[літера]] [[кирилиця|кириличної абетки]]. Є у всіх [[Абетка|абетках]], створених на [[Кирилиця|кириличній графічній]] основі.

== Історія ==

[[Файл:B-litera.jpg|thumb|Видозміна знака «Б» в різних системах письма.]]
Походить від літери [[кирилиця|старослов'янської кириличної абетки]] [[Файл:Early Cyrillic letter Buky.svg|30px]] («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β ([[Бета (літера)|«бета» або «віта»]]). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» — «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим [[глаголиця|глаголичним знаком]]. Числового значення у [[Кирилична система числення|кириличній системі числення]] «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в [[Латинська абетка|латиниці]] звук [b] передає літера «[[B (латиниця)|B]]» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що [[римляни]] запозичили свою абетку у [[Греки|греків]] ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки ([[IX століття]]) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у кирилиці.

У [[глаголиця|глаголиці]] «буки» мала накреслення [[Файл:Glagoljica Buki.svg|15px]] і [[старослов'янська система числення|числове значення]] «2».

Назва «буки» походить від {{lang-cu|боукы}} ({{lang-x-slav|*buky}}) — «[[буква]]», «літера», яке споріднене зі словом «[[бук]]»

У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У [[XVI століття|XVI столітті]], крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

== Читання ==

Залежно від позиції, фонема «б» може мати такі [[алофон]]и:
* [b] ([[б]])&nbsp;— [[дзвінкий губно-губний проривний]]
* [β] ([[б]]-[[в]])&nbsp;— [[дзвінкий губно-губний фрикативний]]
* [b̪] (твердий [[б]])&nbsp;— [[дзвінкий губно-зубний проривний]]
* [ʙ] ([[б]]-бр)&nbsp;— [[губно-губний дрижачий]]

=== В інших кириличних абетках ===
В алфавітних системах на основі кирилиці «б» частіше читається як [[дзвінкий губно-губний проривний|[b]]], але вимова у деяких випадках може дещо змінюватися залежно від позиції у слові. Наприклад, у російській мові присутнє таке явище, як оглушення дзвінких приголосних наприкінці слів і складів. Відповідно до цього «б» читається в цій позиції як [[Глухий губно-губний проривний|[p]]]: ''дуб''&nbsp;— [dup].

== Інше використання ==
Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «другий»: [[Ложа (театр)|ложа]] «Б», розділ «б». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-Б клас, будинок 15-Б тощо.

=== Велика літера ===
* Б&nbsp;— скорочене кириличне позначення [[Бел (фізика)|бела]], одиниці вимірювання різниці рівнів звукової гучності або потужності та потужності інших фізичних величин.

=== Мала літера ===
* б&nbsp;— скорочене кириличне позначення [[барн]]а, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів
[[Файл:Cyrillic Letter Б.svg|thumb|Літера "Б".]]

== Цікаві факти ==
* В [[Українська мова|українській мові]] є слово, що складається тільки з одної літери «б»&nbsp;— стягнена форма [[умовний спосіб|умовної]] частки «би», що вживається після голосних.
* Тхакарам&nbsp;— літера абетки [[Малаялам (писемність)|малаялам]], схожа на велику «Б», що лежить «на боці».

== Таблиця кодів ==
{| class="standard"
 ! [[Кодова сторінка|Кодування]]
 ! Регістр
 ! Десятковий<br />код
 ! 16-ковий-<br /> код
 ! Вісімковий-<br /> код
 ! Двійковий код
 |-
 | rowspan="2" | [[Юнікод]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 1041
 | style="text-align:right;" | 0411
 | style="text-align:right;" | 002021
 | style="text-align:right;" | 00000100&nbsp;00010001
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 1073
 | style="text-align:right;" | 0431
 | style="text-align:right;" | 002061
 | style="text-align:right;" | 00000100&nbsp;00110001
 |-
 | rowspan="2" | [[ISO 8859-5]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 177
 | style="text-align:right;" | B1
 | style="text-align:right;" | 261 
 | style="text-align:right;" | 10110001
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 209
 | style="text-align:right;" | D1
 | style="text-align:right;" | 321
 | style="text-align:right;" | 11010001
 |-
 | rowspan="2" | [[KOI 8]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 226
 | style="text-align:right;" | E2
 | style="text-align:right;" | 342 
 | style="text-align:right;" | 11100010
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 194
 | style="text-align:right;" | C2
 | style="text-align:right;" | 302
 | style="text-align:right;" | 11000010
 |-
 | rowspan=2 | [[Windows 1251]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 193
 | style="text-align:right;" | C1
 | style="text-align:right;" | 301
 | style="text-align:right;" | 11000001
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 225
 | style="text-align:right;" | E1
 | style="text-align:right;" | 341
 | style="text-align:right;" | 11100001
 |}

== Джерела ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38485 '''Б'''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191029155738/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38485 |date=29 жовтня 2019 }}&nbsp;— [[Енциклопедія сучасної України|ЕСУ]]
* {{СУМ-11|б}}
* {{УРЕ}}
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Б // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]].&nbsp;— К.: Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 2000.

[[Категорія:Українська абетка]]
[[Категорія:Літери кирилиці]]