Б

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літера Б
Cyrillic letter Be.png
Unicode (hex)
велика: U+0411
мала: U+0431
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј
К Л Љ М Н Њ О
П Р С Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ А̄ А̊ Ӓ Ӓ̄ Ә Ә́
Ә̃ Ӛ Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄
Ӻ Ӷ Ԁ Ԃ
Ԫ Ԭ Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈
Ӂ Җ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ
Ԑ Ԑ̈ Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ
Ӥ Қ Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ
Ԛ Ӆ Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ
Ӎ Ӊ Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ
Ԋ О̆ О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄
Ӫ Ҩ Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ
Ҫ Ԍ Ҭ Ԏ
У̃ Ӯ Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́
Ұ Х̑ Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈
Ԧ Ӽ Ҵ Ҷ Ӵ
Ӌ Ҹ Ҽ Ҿ
Ы̆ Ы̄ Ӹ Ҍ Э̆ Э̄ Э̇
Ӭ Ӭ́ Ӭ̄ Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄
Я̆ Я̄ Я̈ Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ѕ Џ Ҁ Ѻ
Ѹ Ѡ Ѽ Ѿ
Ѣ ІЯ Ѥ Юси
Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ
Ѱ Ѳ Ѵ Ѷ
           
Літери кирилиці

Б, б («бе») — друга літера кириличної абетки. Є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.

«Б» буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

Історія[ред.ред. код]

Видозміна знака «Б» в різних системах письма.

Походить від літери старослов'янської кириличної абетки Early Cyrillic letter Buky.svg («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β («бета» або «віта»). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» — «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим глаголичним знаком. Числового значення у кириличній буквеній цифірі «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в латинці звук [b] передає літера «B» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що римляни запозичили свою абетку у греків ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки (IX століття) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у слов'янській абетці.

У глаголиці «буки» мала накреслення Glagoljica Buki.svg і числове значення «2».

Назва «буки» походить від стцерк.-слов. боукы (прасл. *buky) — «буква», «літера», яке споріднене зі словом «бук»

У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Читання[ред.ред. код]

Залежно від позиції, фонема «б» може мати такі алофони:

В інших кириличних абетках[ред.ред. код]

В алфавітних системах на основі кирилиці «б» частіше читається як [b], але вимова у деяких випадках може дещо змінюватися залежно від позиції у слові. Так, у російській мові присутнє таке явище, як оглушення дзвінких приголосних наприкінці слів і складів. Відповідно до цього «б» читатеметься в цій позиції як [p]: дуб — [dup].

Інше використання[ред.ред. код]

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «другий»: ложа «Б», розділ «б». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-Б клас, будинок 15-Б тощо.

Велика літера[ред.ред. код]

  • Б — скорочене кириличне позначення бела, одиниці вимірювання різниці рівнів звукової гучності або потужності та потужності інших фізичних величин.

Мала літера[ред.ред. код]

  • б — скорочене кириличне позначення барна, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • В українській мові є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма умовної частки «би», що вживається після голосних.
  • Тхакарам — літера абетки малаялам, схожа на велику «Б», що лежить «на боці».

Таблиця кодів[ред.ред. код]

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий-
код
Вісімковий-
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1041 0411 002021 00000100 00010001
Мала 1073 0431 002061 00000100 00110001
ISO 8859-5 Велика 177 B1 261 10110001
Мала 209 B1 321 11010001
KOI 8 Велика 226 E2 342 11100010
Мала 194 C2 302 11000010
Windows 1251 Велика 193 C1 301 11000001
Мала 225 E1 341 11100001

Джерела[ред.ред. код]