Перегляд вихідного коду сторінки Бактерії

{{Картка:Таксономія
| name = Бактерії
| image = E. coli Bacteria (7316101966).jpg
| fossil_range = {{Long fossil range|3800|0|[[Архей]] чи раніше&nbsp;– [[Голоцен|теперішній час]]}}
| image_width = 200px
| image_caption = ''[[Escherichia coli]]'' збільшена 25 000 разів
| domain = [[Бактерії]] (Bacteria)
| subdivision_ranks = Типи (відділи)
| subdivision =
* [[Actinobacteria]]
* [[Aquificae]]
* [[Bacteroidetes-Chlorobi|Bacteroidetes/Chlorobi]]
* [[Chlamydiae-Verrucomicrobia|Chlamydiae/Verrucomicrobia]]
* [[Chloroflexi]]
* [[Chrysiogenetes]]
* [[Cyanobacteria]]
* [[Deferribacteres]]
* [[Deinococcus-Thermus|Deinococcus/Thermus]]
* [[Dictyoglomi]]
* [[Fibrobacteres-Acidobacteria|Fibrobacteres/Acidobacteria]]
* [[Firmicutes]]
* [[Fusobacteria]]
* [[Gemmatimonadetes]]
* [[Nitrospirae]]
* [[Planctomycetes]]
* [[Протеобактерії|Proteobacteria]]
* [[Spirochaetes]]
* [[Synergistetes]]
* [[Thermodesulfobacteria]]
* [[Thermotogae]]
* [[Некласифіковані бактерії]]<ref>[http://www.ncbi.nlm.nih.gov/Taxonomy/Browser/wwwtax.cgi?mode=Tree&id=2323&lvl=3&p=mapview&p=has_linkout&p=blast_url&p=genome_blast&lin=f&keep=1&srchmode=1&unlock NCBI]</ref>
|wikispecies = Bacteria
|ncbi = 2
}}

'''Бакте́рії''' (Bacteria, від {{lang-grc|βακτήριον}}&nbsp;— паличка)&nbsp;— одна з основних груп живих організмів. До кінця 1970-х років термін «бактерії» був синонімом [[прокаріоти|прокаріотів]], але в 1977 році на підставі даних [[молекулярна систематика|молекулярної систематики]] прокаріоти були розділені на [[Царство (біологія)|царства]] Архебактерій (Archeobacteria) і Еубактерій (Eubacteria)<ref name="woese1977">{{cite journal | author=Woese, Carl R.; Fox, George E. | title=Phylogenetic Structure of the Prokaryotic Domain: The Primary Kingdoms | journal=Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America | year=1977 | issue=11 | volume=74 | pages=5088–5090}}</ref>. Згодом, щоб підкреслити відмінності між ними, вони були перекласифіковані на [[домен (біологія)|домени]] [[археї|Архей]] і Бактерій відповідно. Наука, що вивчає бактерій&nbsp;— [[бактеріологія]], є підрозділом [[мікробіологія|мікробіології]].

Бактерії&nbsp;— мікроскопічні, переважно одноклітинні, організми, для яких характерна наявність [[Клітинна стінка|клітинної стінки]], [[цитоплазма|цитоплазми]], різних включень, відсутність [[клітинне ядро|ядра]], [[мітохондрія|мітохондрій]], [[пластиди|пластид]] та інших [[органела|органел]]. Вони зазвичай мають [[клітинна стінка|клітинні стінки]] як рослинні та грибні клітини, але бактеріальні клітинні стінки зазвичай зіткані з [[пептидоглікан]]ів. Більшість з них дуже малі, зазвичай тільки 0,5—5,0 мкм у своєму найбільшому розмірі, хоча гігантські бактерії, такі як ''[[Thiomargarita namibiensis]]'' та ''[[Epulopiscium fishelsoni]]'', можуть виростати до 0,5&nbsp;мм у розмірі та бути видимими неозброєним оком<ref name="schulz">{{cite journal | author = Schulz H, Jorgensen B | title = Big bacteria | journal = Annu Rev Microbiol | volume = 55 | issue = | pages = 105 — 37 | year = | id = PMID 11544351}}</ref>. Деякі бактерії (наприклад, [[мікоплазма|мікоплазми]]) настільки дрібні, що можуть проходити крізь [[мікрофільтрація|бактеріальні фільтри.]]

Бактерії&nbsp;— це найпоширеніша група організмів. Вони наявні у [[ґрунт]]і, воді, повітрі та як [[симбіоз|симбіонти]] в інших організмах. Наприклад, в 1 г ґрунту міститься близько 40&nbsp;млн бактеріальних клітин, та близько 5 × 10<sup>30</sup> бактерій у світі<ref name=Whitman1998>{{cite journal | author = Whitman W, Coleman D, Wiebe W | title = Prokaryotes: the unseen majority | url = http://www.pnas.org/cgi/content/full/95/12/6578 | journal = Proc Natl Acad Sci U S A | volume = 95 | issue = 12 | pages = 6578 — 83 | year = 1998 | id = PMID 9618454 | accessdate = 4 грудня 2006 | archive-date = 5 березня 2008 | archive-url = https://web.archive.org/web/20080305184844/http://www.pnas.org/cgi/content/full/95/12/6578 }}</ref>. Раніше вважалося, що загальна бактеріальна біомаса становить 350—550&nbsp;млрд т вуглецю (~60—100&nbsp;% вуглецю в рослинах)<ref name="Whitman1998" />. Однак подальші дослідження<ref>{{Cite news|title=Global distribution of microbial abundance and biomass in subseafloor sediment|language=en|first5=S.|last4=Smith|first4=D. C.|last3=Adhikari|first3=R. R.|last2=Pockalny|first2=R.|last=Kallmeyer|first=J.|issue=40|url=http://www.pnas.org/cgi/doi/10.1073/pnas.1203849109|volume=109|pages=16213–16216|doi=10.1073/pnas.1203849109|pmid=22927371|pmc=PMC3479597|issn=0027-8424|accessdate=2020-12-11|date=2012-10-02|work=Proceedings of the National Academy of Sciences|last5=D'Hondt}}</ref> спростували ці дані: загальна біомаса [[Прокаріоти|прокаріотів]] зменшилася до 13—44,5&nbsp;млрд т. С, що становить приблизно 2,4—8,1&nbsp;% від кількості вуглецю у рослинах. [[Планктон]]ні бактерії відповідають за від 50&nbsp;% до 90&nbsp;% (за різними оцінками) світового виробництва [[кисень|кисню]]. В організмі людини зазвичай міститься в 10 разів більше бактерій, ніж людських клітин, найбільша кількість цих бактерій міститься на [[Шкіра|шкірі]] та в [[Травна система|травному тракті]]<ref>{{cite journal | author = Sears C | title = A dynamic partnership: Celebrating our gut flora | journal = Anaerobe | volume = 11 | issue = 5 | pages = 247 — 51 | year = 2005 | id = PMID 16701579}}</ref>. Багато з них [[патоген]]ні, тобто викликають хвороби. Загалом бактерії критичні для існування всіх земних екосистем, вони незамінні на багатьох кроках [[Кругообіг речовин і енергії|колообігу речовин]] у природі, наприклад, у переробленні залишків вищих організмів і [[фіксація азоту|фіксації]] атмосферного азоту.

== Історія дослідження ==
: ''Див. також: [[Мікробіологія]]''

[[Файл:Jan Verkolje - Antonie van Leeuwenhoek.jpg|міні|250px|ліворуч|[[Антоні ван Левенгук]], перша людина, яка зуміла побачити бактерій за допомогою [[оптичний мікроскоп|мікроскопу]]]]

Вперше бактерії спостерігав [[Антоні ван Левенгук]] в 1674 році, використовуючи [[оптичний мікроскоп|мікроскоп]], сконструйований ним самим<ref>{{cite journal | author = Leeuwenhoek A | title = Part of a Letter from Mr Antony van Leeuwenhoek, concerning the Worms in Sheeps Livers, Gnats, and Animalcula in the Excrements of Frogs | url = http://www.journals.royalsoc.ac.uk/link.asp?id=4j53731651310230 | journal = Philosophical Transactions (1683–1775) | volume = 22 | pages = 509–18 | year = 1753 | accessdate = 4 грудня 2006 | archiveurl = https://www.webcitation.org/5mYPl2naP?url=http://www.journals.royalsoc.ac.uk/link.asp?id=4j53731651310230 | archivedate = 5 січня 2010 | deadurl = yes }} Accessed 30 Nov. 2006</ref><ref>{{cite journal | author = Leeuwenhoek A | title = Part of a Letter from Mr Antony van Leeuwenhoek, F. R. S. concerning Green Weeds Growing in Water, and Some Animalcula Found about Them | url = http://www.journals.royalsoc.ac.uk/link.asp?id=fl73121jk4150280 | journal = Philosophical Transactions (1683–1775) | volume = 23 | pages = 1304–11 | year = 1753 | accessdate = 4 грудня 2006 | archiveurl = https://www.webcitation.org/5msFgJc68?url=http://www.journals.royalsoc.ac.uk/link.asp?id=fl73121jk4150280 | archivedate = 18 січня 2010 | deadurl = yes }} Accessed 30 Nov. 2006</ref>. Назва «бактерія» з'явилася пізніше, вона була запропонована [[Крістіан Ернберг|Крістіаном Ернбергом]] в 1828, виведене з [[Давньогрецька мова|грецького]] слова ''βακτηριον'', яке означало «маленька паличка»<ref>[http://www.etymonline.com/index.php?term=bacteria Etymology of the word «bacteria»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151121234741/http://www.etymonline.com/index.php?term=bacteria |date=21 листопада 2015 }} Online Etymology dictionary. Accessed November 23, 2006.</ref>.

[[Луї Пастер]] продемонстрував [[1859]] року, що процес [[Ферментація|бродіння]] спричинює розмноження [[мікроорганізм]]ів і що цей ріст не може бути зародженим мимовільно (хоча слід зазначити, що [[дріжджі]], які зазвичай пов'язані з бродінням,&nbsp;— не бактерії, а [[гриби]]). Разом з його сучасником [[Роберт Кох|Робертом Кохом]] Пастер був одним з авторів і перших захисників бактеріальної теорії виникнення хвороб<ref>[http://biotech.law.lsu.edu/cphl/history/articles/pasteur.htm#paperII Pasteur's Papers on the Germ Theory] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061218123426/http://biotech.law.lsu.edu/cphl/history/articles/pasteur.htm#paperII |date=18 грудня 2006 }} LSU Law Center's Medical and Public Health Law Site, Historic Public Health Articles. Accessed November 23, 2006.</ref>. Роберт Кох був піонером медичної мікробіології, працюючи з такими хворобами, як [[холера]], [[сибірка]] і [[туберкульоз]]. У своєму дослідженні туберкульозу Кох остаточно довів бактеріологічну теорію, за що і був нагороджений [[Нобелівська премія|Нобелівською премією]] 1905 року<ref>[http://nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1905/ The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1905] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061210184150/http://nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1905/ |date=10 грудня 2006 }} Nobelprize.org Accessed November 22, 2006.</ref>. У своїх «[[Постулати Коха|постулатах»]] він встановив критерії перевірки, чи хворобу спричинює мікроорганізм; ці постулати все ще використовуються сьогодні<ref>{{cite journal | author = O'Brien S, Goedert J | title = HIV causes AIDS: Koch's postulates fulfilled | journal = Curr Opin Immunol | volume = 8 | issue = 5 | pages = 613–18 | year = 1996 | id = PMID 8902385}}</ref>.

Хоча в XIX столітті вже було відомо, що бактерії&nbsp;— причина багатьох хвороб, не існувало ніяких ефективних засобів антибактеріального лікування. У 1910 році [[Ерліх Пауль|Пауль Ерліх]] створив перший антибактеріальний препарат {{нп|сальварсан|||Arsphenamine}}<ref name="ZaffiriGardner2012">{{cite journal|last1=Zaffiri|first1=Lorenzo|last2=Gardner|first2=Jared|last3=Toledo-Pereyra|first3=Luis H.|title=History of Antibiotics. From Salvarsan to Cephalosporins|journal=Journal of Investigative Surgery|volume=25|issue=2|year=2012|pages=67–77|issn=0894-1939|doi=10.3109/08941939.2012.664099}}</ref>, модифікувавши [[Барвники|барвник]], який вибірково фарбував бактерію ''[[Treponema pallidum]]''&nbsp;— [[спірохети|спірохету]], що спричинює [[сифіліс]],&nbsp;— у речовину, яка вибірково вбиває патоген<ref>{{cite journal | author = Schwartz R | title = Paul Ehrlich's magic bullets | journal = N Engl J Med | volume = 350 | issue = 11 | pages = 1079–80 | year = 2004 | id = PMID 15014180}}</ref>. Цей препарат назвали «магічною кулею» ({{lang-en|magic bullet}}), пізніше сальварсаном чи «препаратом 606»<ref name="ZaffiriGardner2012"/>. Сальварсан залишався найбільш вживаним антимікробіальним препаратом до 1940-х років<ref name="ZaffiriGardner2012"/>, коли його витіснили нові [[антибіотики]]. Ерліх був нагороджений Нобелівською премією за свою роботу з [[імунологія|імунології]] та відкриття використання барвників для виявлення та ідентифікації бактерій, його робота стала основою для створення [[фарбування за Грамом]] і [[фарбування за Цілем — Нільсеном]]<ref>[http://nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1908/ehrlich-bio.html Biography of Paul Ehrlich] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061128093700/http://nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1908/ehrlich-bio.html |date=28 листопада 2006 }} Nobelprize.org Accessed November 26, 2006.</ref>. У кінці [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— на початку [[XX століття|XX]] ст. завдяки працям [[Мартінус Віллем Бейєрінк|Мартінуса Бейєрінка]] і [[Виноградський Сергій Миколайович|Сергія Миколайовича Виноградського]] були закладені основи загальної та екологічної мікробіології.

Важливий крок уперед у вивченні бактерій був зроблений 1977 року [[Карл Воуз|Карлом Воузом]], який з'ясував, що [[археї]]&nbsp;— окрема від бактерій лінія еволюційного розвитку<ref name=woese1977/>. Ця нова [[філогенетика|філогенетична таксономія]] була заснована на встановленні послідовності 16S [[рибосома|рибосомної]] [[РНК]] і поділила [[прокаріоти]] на два окремі [[домен (біологія)|домени]] як частину [[система трьох доменів|системи трьох доменів]]<ref name=Woese>{{cite journal | author = Woese C, Kandler O, Wheelis M | title = Towards a natural system of organisms: proposal for the domains Archaea, Bacteria, and Eucarya | url = http://www.pnas.org/cgi/reprint/87/12/4576 | journal = Proc Natl Acad Sci U S A | volume = 87 | issue = 12 | pages = 4576–79 | year = 1990 | id = PMID 2112744 | accessdate = 4 грудня 2006 | archive-date = 27 червня 2008 | archive-url = https://web.archive.org/web/20080627233102/http://www.pnas.org/cgi/reprint/87/12/4576 }}</ref>.

== Будова бактерій ==
: ''Основна стаття: [[Структура бактеріальної клітини]]''

=== Внутрішня структура ===
[[Файл:Average prokaryote cell- uk.svg|міні|320px|праворуч|Структура і вміст типових [[Грам-позитивні бактерії|грам-позитивних бактеріальних]] клітин]]

Внутрішня частина бактерії&nbsp;— [[цитоплазма]]&nbsp;— охоплюється однією або двома мембранами, що відділяють її від зовнішнього середовища. Внутрішня з цих мембран називається [[цитоплазматична мембрана|цитоплазматичною мембраною]]. У випадку двох мембран, друга мембрана називається [[зовнішня мембрана|зовнішньою]], а простір між мембранами&nbsp;— [[периплазма|периплазмою]]. Гомогенна фракція цитоплазми, що містить набір розчинних [[РНК]], [[білок|білків]], продуктів і субстратів метаболічних реакцій, називається [[цитозоль|цитозолем]] або гіалоплазмою. Інша частина цитоплазми представлена різними структурними елементами, що включають [[хромосома|хромосому]], [[рибосома|рибосоми]], [[цитоскелет]] та інші, характерні для окремих видів, немембранні структури, наприклад, [[газова везикула|газові везикули]]. Деякі бактерії формують внутрішньоклітинні гранули для зберігання живильних речовин, як-от [[глікоген]]<ref>{{cite journal | author = Yeo M, Chater K | title = The interplay of glycogen metabolism and differentiation provides an insight into the developmental biology of Streptomyces coelicolor | url = http://mic.sgmjournals.org/cgi/content/full/151/3/855?view=long&pmid=15758231 | journal = Microbiology | volume = 151 | issue = Pt 3 | pages = 855–61 | year = 2005 | id = PMID 15758231 | accessdate = 12 грудня 2006 | archive-date = 29 вересня 2007 | archive-url = https://web.archive.org/web/20070929092242/http://mic.sgmjournals.org/cgi/content/full/151/3/855?view=long&pmid=15758231 }}</ref>, [[поліфосфат]]<ref>{{cite journal | author = Shiba T, Tsutsumi K, Ishige K, Noguchi T | title = Inorganic polyphosphate and polyphosphate kinase: their novel biological functions and applications | url = http://protein.bio.msu.ru/biokhimiya/contents/v65/full/65030375.html | journal = Biochemistry (Mosc) | volume = 65 | issue = 3 | pages = 315–23 | year = 2000 | id = PMID 10739474 | accessdate = 12 грудня 2006 | archive-date = 25 вересня 2006 | archive-url = https://web.archive.org/web/20060925070012/http://protein.bio.msu.ru/biokhimiya/contents/v65/full/65030375.html }}</ref>, [[сірка]]<ref>{{cite journal | author = Brune DC. | title = Isolation and characterization of sulfur globule proteins from Chromatium vinosum and Thiocapsa roseopersicina | url = http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=retrieve&db=pubmed&list_uids=7575095&dopt=Abstract | journal = Arch Microbiol | volume = 163 | issue = 6 | pages = 391–99 | year = 1995 | id = PMID 7575095 | accessdate = 12 грудня 2006 | archive-date = 12 травня 2007 | archive-url = https://web.archive.org/web/20070512142732/http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve }}</ref> або [[полігідроксиалканоати]]<ref>{{cite journal | author = Kadouri D, Jurkevitch E, Okon Y, Castro-Sowinski S. | title = Ecological and agricultural significance of bacterial polyhydroxyalkanoates | url = http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?db=pubmed&cmd=Retrieve&dopt=AbstractPlus&list_uids=15986831&query_hl=13&itool=pubmed_DocSum | journal = Crit Rev Microbiol | volume = 31 | issue = 2 | pages = 55–67 | year = 2005 | id = PMID 15986831 | accessdate = 12 грудня 2006 | archive-date = 26 квітня 2007 | archive-url = https://web.archive.org/web/20070426113934/http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?DB=pubmed }}</ref>, що дають бактеріям можливість зберігати ці речовини для подальшого використання.

Однією з основних відмінностей клітини бактерій від клітини еукаріотів є відсутність ядерної мембрани і, найчастіше, відсутність взагалі мембран всередині цитоплазми. Багато важливих біохімічних реакцій, наприклад, реакції енергетичного циклу, відбуваються завдяки іонним градієнтам через мембрани, створюючи різницю потенціалів подібно до батареї. Відсутність внутрішніх мембран у бактеріях означає, що ці реакції, наприклад, [[перенос електрона]] у реакціях [[електронний транспортний ланцюжок|електронно-транспортного ланцюжка]], відбуваються через цитоплазматичну мембрану, між цитоплазмою і периплазмою<ref>{{cite journal | author = Harold F | title = Conservation and transformation of energy by bacterial membranes | url=http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?tool=pubmed&pubmedid=4261111 | journal = Bacteriol Rev | volume = 36 | issue = 2 | pages = 172–230 | year = 1972 | id = PMID 4261111}}</ref>. Проте, у деяких фотосинтезуючих бактерій існує розвинена мережа похідних від цитоплазматичної фотосинтетичних мембран. У [[пурпурові бактерії|пурпурових бактерій]] (наприклад, ''[[Rhodobacter]]'') вони зберегли зв'язок з цитоплазматичною мембраною, що легко виявляється на зрізах під електронним мікроскопом, але у [[ціанобактерії|ціанобактерій]] цей зв'язок або важко виявляється, або втрачений у процесі еволюції. Відомим класом мембранних органел бактерій, які більш нагадують еукаріотичні органели, але, можливо, теж зв'язані з цитоплазматичною мембраною, є [[магнетосома|магнетосоми]], присутні у [[магнетотактичні бактерії|магнетотактичних бактерій]].

Вся генетична інформація, необхідна для життєдіяльності бактерій, міститься в одній молекулі [[Дезоксирибонуклеїнова кислота|ДНК]], що має форму ковалентно замкнутого кільця (бактеріальна [[хромосома]]). ДНК в розгорненому стані має довжину близько 1&nbsp;мм. Бактеріальна хромосома (звичайно в одному екземплярі, тобто всі бактерії [[Плоїдність|гаплоїдні]], хоча в певних умовах одна клітина може містити декілька копій своєї хромосоми) в одній точці прикріплена до цитоплазматичної мембрани та поміщається в структурі, відділеній, але фізично не відокремленій від цитоплазми, яка називається [[нуклеоїд]]ом<ref>{{cite journal | author = Thanbichler M, Wang S, Shapiro L | title = The bacterial nucleoid: a highly organized and dynamic structure | journal = J Cell Biochem | volume = 96 | issue = 3 | pages = 506–21 | year = 2005 | id = PMID 15988757}}</ref>. [[Рибосома|Рибосоми]] бактерій також дещо відрізняються від рибосом еукаріотів та архей і мають константу седиментації 70[[Одиниці Сведберга|S]] (на відміну від 80[[Одиниці Сведберга|S]] у еукаріотів)<ref>{{cite journal | author = Poehlsgaard J, Douthwaite S | title = The bacterial ribosome as a target for antibiotics | journal = Nat Rev Microbiol | volume = 3 | issue = 11 | pages = 870–81 | year = 2005 | id = PMID 16261170}}</ref>.

=== Структура клітинної оболонки ===

Історично першою виміряною бактеріальною структурною характеристикою була структура клітинної стінки. За цією ознакою бактерії можуть бути розбиті на дві групи: [[грам-позитивні]] та [[грам-негативні]], що визначається [[фарбування за Грамом|фарбуванням за Грамом]]. Грам-позитивні бактерії мають лише одну клітинну мембрану, товстий шар [[пептидоглікан]]ів і шар техоєвої кислоти, тоді як грам-негативні бактерії мають також зовнішню мембрану, яка містить [[ліпополісахариди]] і тонкий шар пептидогликанів, розташований у периплазмі. На поверхні, поза шаром пептидоглікану або зовнішньою мембраною, часто розташовується білковий [[S-шар]]. Цей шар забезпечує хімічний і фізичний захист поверхні клітини і може служити [[макромолекула|макромолекулярним]] бар'єром. S-шари мають різноманітні, але погано вивчені функції, наприклад, вони служать факторами патогенності в ''[[Campylobacter]]'' і містять зовнішні ферменти у ''[[Bacillus stearothermophilus]]''<ref>{{cite journal | author = Beveridge T, Pouwels P, Sára M, Kotiranta A, Lounatmaa K, Kari K, Kerosuo E, Haapasalo M, Egelseer E, Schocher I, Sleytr U, Morelli L, Callegari M, Nomellini J, Bingle W, Smit J, Leibovitz E, Lemaire M, Miras I, Salamitou S, Béguin P, Ohayon H, Gounon P, Matuschek M, Koval S | title = Functions of S-layers | journal = FEMS Microbiol Rev | volume = 20 | issue = 1 — 2 | pages = 99 — 149 | year = 1997 | id = PMID 9276929}}</ref>.

Багато бактерій містять інші позаклітинні структури, наприклад [[джгутик]]и, що використовуються для руху клітини. [[ворсинки (мікробіологія)|Ворсинки]] (у тому числі фімбрії) являють собою цілий клас незв'язаних структур, що використовуються для пересування, прикріплення до поверхонь і обміну ДНК<ref>{{cite journal | author = Beachey E | title = Bacterial adherence: adhesin-receptor interactions mediating the attachment of bacteria to mucosal surface | url = https://archive.org/details/sim_journal-of-infectious-diseases_1981-03_143_3/page/325 | journal = J Infect Dis | volume = 143 | issue = 3 | pages = 325 — 45 | year = 1981 | id = PMID 7014727}}</ref><ref>{{cite journal | author = Silverman P | title = Towards a structural biology of bacterial conjugation | journal = Mol Microbiol | volume = 23 | issue = 3 | pages = 423 — 9 | year = 1997 | id = PMID 9044277}}</ref>. Деякі бактерії також містять капсули або слизисті шари, які також полегшують прикріплення до поверхні та формування [[Біоплівка|біоплівок]]<ref>{{cite journal | author = Daffé M, Etienne G | title = The capsule of Mycobacterium tuberculosis and its implications for pathogenicity | journal = Tuber Lung Dis | volume = 79 | issue = 3 | pages = 153 — 69 | year = 1999 | id = PMID 10656114}}</ref>. Вони мають різну структуру від неорганізованого слизистого шару з клітинних полімерів до надзвичайно структурованих мембранних капсул. Інколи ці структури залучені до захисту клітин від поглинення клітинами еукаріотів, наприклад, [[макрофаги|макрофагами]]<ref>{{cite journal | author = Stokes R, Norris-Jones R, Brooks D, Beveridge T, Doxsee D, Thorson L | title = The glycan-rich outer layer of the cell wall of Mycobacterium tuberculosis acts as an antiphagocytic capsule limiting the association of the bacterium with macrophages | url = http://iai.asm.org/cgi/content/full/72/10/5676?view=long&pmid=15385466 | journal = Infect Immun | volume = 72 | issue = 10 | pages = 5676 — 86 | year = 2004 | id = PMID 15385466 | accessdate = 12 грудня 2006 | archive-date = 29 вересня 2008 | archive-url = https://web.archive.org/web/20080929082456/http://iai.asm.org/cgi/content/full/72/10/5676?view=long&pmid=15385466 }}</ref>.

Крім того, у цитоплазматичній мембрані та клітинній оболонці розташовані спеціалізовані системи [[секреція|секреції]], структура яких залежить від виду бактерії.

=== Розмір бактерій ===
Бактерії можуть мати великий набір форм та розмірів (або морфологів). За розміром бактеріальні клітини звичайно в 10 разів менші, ніж клітини [[еукаріоти|еукаріотів]], маючи тільки 0,5—5,0 μм у своєму найбільшому розмірі, хоча гігантські бактерії, як-от ''[[Thiomargarita namibiensis]]'' та ''[[Epulopiscium fishelsoni]]'', можуть виростати до 0,5&nbsp;мм у розмірі та бути видимими неозброєним оком<ref name=schulz/>. Найменшими вільноживучими бактеріями є [[мікоплазми]], члени роду ''[[мікоплазми|Mycoplasma]]'', лише 0,3 μм у довжину, приблизно рівні за розміром найбільшим [[вірус]]ам<ref>{{cite journal | author = Robertson J, Gomersall M, Gill P. | title = Mycoplasma hominis: growth, reproduction, and isolation of small viable cells | url = https://archive.org/details/sim_journal-of-bacteriology_1975-11_124_2/page/1007 | journal = J Bacteriol. | volume = 124 | issue = 2 | pages = 1007 — 18 | year = 1975 | id = PMID 1102522}}</ref>.

Дрібний розмір важливий для бактерій, тому що він приводить до великого співвідношення об'єму до площі поверхні, що пришвидшує транспорт поживних речовин і виділення відходів. Низьке співвідношення об'єму до площі навпаки обмежує швидкість метаболізму мікроба. Причина для існування великих клітин невідома, хоча здається, що великий об'єм використовується перш за все для зберігання додаткових поживних речовин. Однак, існує і найменший розмір вільноживучої бактерії. Згідно з теоретичними підрахунками, сферична клітина діаметром менше 0,15—0,20 мкм стає нездатною до самостійного відтворення, оскільки в ній фізично не поміщаються всі необхідні біополімери і структури в достатній кількості. Нещодавно були описані [[нанобактерії]] (та схожі ''наноби'' і ''ультрамікробактерії''), що мають розміри менші від «допустимих», хоча факт існування таких бактерій все ще залишається під сумнівом. Вони, на відміну від [[вірус]]ів, здатні до самостійного зростання і розмноження, але вимагають отримання ряду поживних речовин, які вони не можуть синтезувати, з середовища або від клітини-хазяїна.

=== Морфологія клітини ===
[[Файл:Bacterial morphology diagram-uk.svg|праворуч|міні|300px|Типові форми бактеріальних клітин]]

Більшість бактерій мають або сферичну форму&nbsp;— так звані [[коки]] (від грецького слова ''kókkos''&nbsp;— зерно або ягода), або паличкоподібну&nbsp;— так звані [[бацили]] (від латинського слова ''bacillus''&nbsp;— паличка). Деякі паличкоподібні бактерії ([[вібріони]]) дещо зігнуті, а інші формують спіральні завитки ([[спірохети]]). Вся ця різноманітність форм бактерій визначається структурою їхньої [[клітинна стінка|клітинної стінки]] та [[цитоскелет]]у<ref>{{cite journal | author = Cabeen M, Jacobs-Wagner C | title = Bacterial cell shape | journal = Nat Rev Microbiol | volume = 3 | issue = 8 | pages = 601 — 10 | year = 2005 | id = PMID 16012516}}</ref>. Ці форми важливі для функціонування бактерій, оскільки вони можуть впливати на здатність бактерій отримувати поживні речовини, прикріплятися до поверхонь, рухатися і рятуватися від хижаків<ref>{{cite journal | author = Young K | title = The selective value of bacterial shape | url = https://archive.org/details/sim_microbiology-and-molecular-biology-reviews_2006-09_70_3/page/660 | journal = Microbiol Mol Biol Rev | volume = 70 | issue = 3 | pages = 660 — 703 | year = 2006 | id = PMID 16959965}}</ref>.

=== Багатоклітинні структури бактерій ===
Переважна більшість видів бактерій існує у вигляді окремих клітин, тоді як інші зв'язуються разом у характерні структури, наприклад, ''[[Neisseria]]'' формує [[диплококи]] (пари), стрептококи (''[[Streptococcus]]'') формують ланцюжки, а стафілококи (''[[Staphylococcus]]'') групуються у «виноградні кетяги». Бактерії можуть також формувати нитки, наприклад [[Actinobacteria]]. Волокнисті бактерії часто оточує футляр, який містить багато індивідуальних клітин, певні види, як-от представники роду ''[[Nocardia]]'', формують комплексні, розгалужені нитки, подібні до [[міцелій|міцеліїв]] [[гриби|грибів]]<ref>{{cite journal | author = Douwes K, Schmalzbauer E, Linde H, Reisberger E, Fleischer K, Lehn N, Landthaler M, Vogt T | title = Branched filaments no fungus, ovoid bodies no bacteria: Two unusual cases of mycetoma | journal = J Am Acad Dermatol | volume = 49 | issue = 2 Suppl Case Reports | pages = S170 — 3 | year = 2003 | id = PMID 12894113}}</ref>.

Бактерії часто прикріплюються до поверхонь і формують щільні рогожі, що називаються [[біоплівка|біофільмами]], біоплівками або мікробними плівками. Ці плівки можуть мати від декількох мікрометрів до половини міліметра в товщину і часто містять багато видів бактерій, [[протісти|протіст]] і [[археї|архей]]. Бактерії, що живуть у біоплівках, показують складне аранжування клітинних і позаклітинних компонентів, формуючи вторинні структури, як-от мікроколонії та мережі каналів, через які постачаються поживні речовини<ref>{{cite journal | author = Donlan R | title = Biofilms: microbial life on surfaces | journal = Emerg Infect Dis | volume = 8 | issue = 9 | pages = 881–90 | year = 2002 | id = PMID 12194761}}</ref><ref>{{cite journal | author = Branda S, Vik S, Friedman L, Kolter R | title = Biofilms: the matrix revisited | url = https://archive.org/details/sim_trends-in-microbiology_2005-01_13_1/page/20 | journal = Trends Microbiol | volume = 13 | issue = 1 | pages = 20–26 | year = 2005 | id = PMID 15639628}}</ref>. У природних умовах, як-от ґрунт або поверхні рослин, більшість бактерій зв'язані з поверхнями у складі біоплівок<ref name=Davey>{{cite journal | author = Davey M, O'toole G | title = Microbial biofilms: from ecology to molecular genetics | url = https://archive.org/details/sim_microbiology-and-molecular-biology-reviews_2000-12_64_4/page/847 | journal = Microbiol Mol Biol Rev | volume = 64 | issue = 4 | pages = 847–67 | year = 2000 | id = PMID 11104821}}</ref>. Біоплівки також важливі у розвитку хронічних бактеріальних інфекцій та інфекцій імплантованих медичних пристроїв, оскільки бактерії, захищені в межах цих структур, набагато складніше вбити, ніж індивідуальні бактерії<ref>{{cite journal | author = Donlan RM, Costerton JW | title = Biofilms: survival mechanisms of clinically relevant microorganisms | url = https://archive.org/details/sim_clinical-microbiology-reviews_2002-04_15_2/page/167 | journal = Clin Microbiol Rev | volume = 15 | issue = 2 | pages = 167–93 | year = 2002 | id = PMID 11932229}}</ref>.

Навіть складніші морфологічні зміни іноді можливі. Наприклад, при нестачі їжі [[міксобактерії]] координують свій рух, створюючи складні [[плодове тіло|плодові тіла]], що містять близько 100 тис. бактеріальних клітин<ref>{{cite journal | author = Shimkets L | title = Intercellular signaling during fruiting-body development of Myxococcus xanthus. | journal = Annu Rev Microbiol | volume = 53 | issue = | pages = 525–49 | year = | id = PMID 10547700}}</ref>. У цих плодових тілах бактерії виконують окремі завдання, це один з прикладів найпростішої багатоклітинної організації. Частина клітин може загинути, щоб дати решті необхідні поживні речовини для закінчення процесу. Із решти частині все ж таки вдається досягти деяких частин плодових тіл, де вони диференціюються у неактивні міксоспори, стійкіші до висушування та інших несприятливих природних умов, ніж звичайні клітини, та можуть пережити голодні періоди<ref>{{cite journal | author = Kaiser D | title = Signaling in myxobacteria | journal = Annu Rev Microbiol | volume = 58 | issue = | pages = 75–98 | year = | id = PMID 15487930}}</ref>.

Ще один тип багатоклітинних структур існує у деяких представників типів [[Cyanobacteria]] і [[Actinobacteria]]. У нитчастих ціанобактерій описані структури в клітинній стінці, що забезпечують контакт двох сусідніх клітин,&nbsp;— [[мікроплазмодесма|мікроплазмодесми]]. Показана можливість обміну між клітками речовиною (фарбником) і енергією (електричною складовою трансмембранного потенціалу). Деякі з нитчастих ціанобактерій містять, крім звичайних вегетативних клітин, функціонально диференційовані: [[акінети]] і [[гетероцисти]]. Останні здійснюють [[фіксація азоту|фіксацію азоту]] і інтенсивно обмінюються метаболітами з вегетативними клітинами.

== Рух ==

=== Механізми руху у рідині ===
[[Файл:Flagella.svg|міні|140px|
Типи розташування джгутиків:<br/>
A-монотрихи;<br/>
B-лофотрихи;<br/>
C-амфитрихи;<br/>
D-перитрихи.]]

Бактерії здатні пересуватися у рідині, використовуючи багато механізмів, як-от [[джгутики]] (flagella), зміни поверхневого натягу, зміни плавучості, полімеризацію актину, що оточує їх, та безліч ще невідомих механізмів.

==== Джгутики ====
Бактеріальні [[джгутики]] (''flagella'')&nbsp;— це інші структури, ніж в еукаріотів. Залежно від місця їхнього розташування на клітині, бактерії поділяють на ''монотрихи'' (з одним джгутиком на кінці), ''лофотрихи'' (із жмутком джгутиків на кінці) та ''перитрихи'' (з багатьма джгутиками по всій поверхні). Багато бактерій (наприклад ''E.coli'') мають два різних режими роботи джгутиків: рух вперед та «танець» (''tumbling''). «Танець» дозволяє їм внести в свій рух необхідну «випадковість»<ref>{{cite journal | author = Wu M, Roberts J, Kim S, Koch D, DeLisa M | title = Collective bacterial dynamics revealed using a three-dimensional population-scale defocused particle tracking technique | url = http://aem.asm.org/cgi/content/full/72/7/4987?view=long&pmid=16820497 | journal = Appl Environ Microbiol | volume = 72 | issue = 7 | pages = 4987 — 94 | year = 2006 | id = PMID 16820497 | accessdate = 17 грудня 2006 | archive-date = 29 вересня 2008 | archive-url = https://web.archive.org/web/20080929074829/http://aem.asm.org/cgi/content/full/72/7/4987?view=long&pmid=16820497 }}</ref>.

==== Полімеризація актину ====
Декілька видів ''[[Listeria]]'' і ''[[Shigella]]'' рухаються усередині клітин-хазяїв, угрупуючи механізм полімеризації [[актин]]у, який зазвичай використовується для руху самої еукаріотичної клітини або внутрішньоклітинного транспорту, хоча і іншим шляхом. Просуваючи полімеризацію актину на одному полюсі своєї клітини, вони можуть формувати свого роду хвіст, який штовхає їх крізь цитоплазму клітини-хазяїна<ref>{{cite journal | author = Goldberg MB | title = Actin-based motility of intracellular microbial pathogens | url = https://archive.org/details/sim_microbiology-and-molecular-biology-reviews_2001-12_65_4/page/595 | journal = Microbiol Mol Biol Rev | volume = 65 | issue = 4 | pages = 595—626 | year = 2001 | id = PMID 11729265 }}</ref>.

==== Подовжні філаменти ====
Деякі ([[спірохети]]) мають «''подовжні філаменти''», тобто джгутики, розташовані між двох мембран, та пересуваються за рахунок руху всього тіла.

==== Зміни плавучості ====
Деякі [[планктон]]ні бактерії містять [[газова везикула|газові везикули]], немембранні органели, що містять деяку кількість газу. За рахунок регулювання їхнього відносного об'єму водні бактерії можуть виконувати вертикальні міграції.

=== Пересування на поверхнях ===

Всі механізми пересування на поверхнях називаються разом [[бактеріальне ковзання|бактеріальним ковзанням]] (''bacterial gliding''). Вони включають використання ворсинок та інші, ще невідомі механізми.

'''Ворсинки''': Деякі бактерії, наприклад ''[[Myxococcus]]'', ''[[Pseudomonas]]'' та ''[[Neisseria]]'', рухаються за допомогою [[ворсинки (мікробіологія)|ворсинок]] IV типу (''type four pili'' або ''TFP''). При цьому методі руху ворсинки протягаються з одного полюса бактерії, зв'язуються з підкладкою та втягуються назад, створюючи значну силу у 80 пН (піконьютонів)<ref>{{cite journal | author = Merz A, So M, Sheetz M | title = Pilus retraction powers bacterial twitching motility | journal = Nature | volume = 407 | issue = 6800 | pages = 98—102 | year = 2000 | id = PMID 10993081}}</ref>.

=== Регуляція руху ===
Рухомі бактерії можуть приваблюватися або відштовхуватися певними стимулами, така поведінка називається таксисом&nbsp;— наприклад, [[хемотаксис]], [[фототаксис]], [[механотаксис]], [[магнетотаксис]] та [[еластикотаксис]]<ref>{{cite journal | author = Lux R, Shi W | title = Chemotaxis-guided movements in bacteria | journal = Crit Rev Oral Biol Med | volume = 15 | issue = 4 | pages = 207—20 | year = 2004 | id = PMID 15284186}}</ref><ref>{{cite journal | author = Frankel R, Bazylinski D, Johnson M, Taylor B | title = Magneto-aerotaxis in marine coccoid bacteria | url = https://archive.org/details/sim_biophysical-journal_1997-08_73_2/page/994 | journal = Biophys J | volume = 73 | issue = 2 | pages = 994 — 1000 | year = 1997 | id = PMID 9251816}}</ref>. Бактерії однієї групи, [[міксобактерії]] (''Myxobacteria''), формують так звані плодові тіла, де вони перетворюються на міксоспори<ref>{{cite journal | author = Kaiser D | title = Signaling in myxobacteria | journal = Annu Rev Microbiol | volume = 58 | issue = | pages = 75—98 | year = | id = PMID 15487930}}</ref>. Часто бактерії використовують так зване [[відчуття кворуму]], тобто змінюють свою поведінку залежно від щільності бактеріального населення, уповільнюючи свій ріст та інколи збільшуючи ймовірність [[горизонтальний перенос генів|горизонтального переносу генів]].

== Ріст та генетичний апарат бактерій ==

=== Ріст та розмноження ===
: ''Див. також: [[Ріст бактерій]]''
На відміну від багатоклітинних організмів, в одноклітинних організмах ріст та розмноження ([[поділ клітини]]) тісно пов'язані. Бактерії доростають до певного розміру, після чого проводять процес поділу, форму [[безстатеве розмноження|безстатевого розмноження]]<ref>{{cite journal | author = Koch A | title = Control of the bacterial cell cycle by cytoplasmic growth | journal = Crit Rev Microbiol | volume = 28 | issue = 1 | pages = 61 — 77 | year = 2002 | id = PMID 12003041}}</ref>. За оптимальних умов бактерії можуть рости та ділитися надзвичайно швидко, до одного поділу кожні 9,8 хвилин для певних видів бактерій<ref>{{cite journal | author = Eagon R | title = Pseudomonas natriegens, a marine bacterium with a generation time of less than 10 minutes | url=http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?tool=pubmed&pubmedid=13888946 | journal = J Bacteriol | volume = 83 | issue = | pages = 736 — 7 | year = | id = PMID 13888946}}</ref>. При поділі клітини створюються дві генетично ідентичні дочірні клітини. Деякі бактерії, хоча теж розмножуються безстатево, формують складніші відтворюючі структури, які полегшують поширення нових дочірніх клітин. Приклади включають створення плодових тіл [[міксобактерії|міксобактеріями]], створення повітряних [[гіфа|гіф]] представниками роду ''[[Streptomyces]]'' та [[брунькування]]. Брунькування означає формування виступу, який пізніше відокремлюється, формуючи окрему клітину.

[[Файл:Agar plate with colonies.jpg|міні|ліворуч|250px|Культура бактерії на твердому середовищі (на основі [[Агар-агар|агару]]) в [[Чашка Петрі|чашці Петрі]]]]
У лабораторних умовах бактерії зазвичай вирощують, використовуючи [[Поживне середовище|тверде або рідке середовище]]. Як тверде середовище використовують [[чашка Петрі|чашки Петрі]] із шаром [[Агар-агар|агару]], що містить поживні речовини. Такі чашки застосовують для отримання [[штам]]ів бактерій. Проте, рідке середовище зазвичай використовують для вимірювання швидкості росту або отримання визначених об'ємів клітин. Інколи застосовують селективні середовища, (зокрема, середовища з додаванням певного [[антибіотик]]а) для виділення та ідентифікації окремих штамів бактерій<ref name=Thomson>{{cite journal | author = Thomson R, Bertram H | title = Laboratory diagnosis of central nervous system infections | url = https://archive.org/details/sim_infectious-disease-clinics-of-north-america_2001-12_15_4/page/1047 | journal = Infect Dis Clin North Am | volume = 15 | issue = 4 | pages = 1047 — 71 | year = 2001 | id = PMID 11780267}}</ref>.

Більшість лабораторних методів зростання використовують високі рівні поживних речовин для отримання великих кількостей клітин. Проте в природних умовах кількість поживних речовин обмежена, що означає, що бактерії не можуть розмножуватися нескінченно. Це обмеження призвело до створення бактеріями різних стратегій зростання (див. [[теорія r/K селекції]]). Деякі організми можуть рости надзвичайно швидко, коли поживні речовини стають доступними, наприклад, формування [[цвітіння води]] (за рахунок росту клітин ціанобактерій), які часто відбуваються в озерах улітку<ref>{{cite journal | author = Paerl H, Fulton R, Moisander P, Dyble J | title = Harmful freshwater algal blooms, with an emphasis on cyanobacteria | journal = ScientificWorldJournal | volume = 1 | issue = | pages = 76 — 113 | year = | id = PMID 12805693}}</ref>. Багато організмів адаптуються до бідних та агресивних оточень, наприклад, шляхом виробництва [[антибіотики|антибіотиків]] представниками роду ''[[Streptomyces]]'' та іншими, тим самим не даючи рости конкуруючим мікроорганізмам<ref>{{cite journal | author = Challis G, Hopwood D | title = Synergy and contingency as driving forces for the evolution of multiple secondary metabolite production by Streptomyces species | url = http://www.pnas.org/cgi/content/full/100/suppl_2/14555 | journal = Proc Natl Acad Sci U S A | volume = 100 Suppl 2 | issue =  | pages = 14555 — 61 | year =  | id = PMID 12970466 | accessdate = 12 грудня 2006 | archive-date = 25 липня 2008 | archive-url = https://web.archive.org/web/20080725001504/http://www.pnas.org/cgi/content/full/100/suppl_2/14555 }}</ref>. Часто бактерії співпрацюють, формуючи [[біоплівка|біоплівки]]<ref name=Davey/> та змінюючи швидкість росту завдяки [[відчуття кворуму|відчуттю кворуму]]. Ці взаємини можуть бути істотними для зростання всієї групи організмів ([[синтрофія]])<ref>{{cite journal | author = Kooijman S, Auger P, Poggiale J, Kooi B | title = Quantitative steps in symbiogenesis and the evolution of homeostasis | journal = Biol Rev Camb Philos Soc | volume = 78 | issue = 3 | pages = 435 — 63 | year = 2003 | id = PMID 14558592}}</ref>.

Ріст бактерій звичайно включає три фази. Коли популяція бактерій потрапляє до багатого на поживні речовини оточення, яке дозволяє зростання, клітинам потрібний певний час, щоб пристосуватися до нового оточення. Перша фаза росту, ''фаза повільного росту'', є фазою такого пристосування. Ця фаза характеризується високою швидкістю біосинтезу [[фермент]]ів і [[активний транпорт|активного транспорту]]<ref>{{cite journal | author = Prats C, López D, Giró A, Ferrer J, Valls J | title = Individual-based modelling of bacterial cultures to study the microscopic causes of the lag phase | journal = J Theor Biol | volume = 241 | issue = 4 | pages = 939 — 53 | year = 2006 | id = PMID 16524598}}</ref>. За нею слідує фаза експоненціального росту, що характеризується швидким експоненціальним зростанням кількості бактерій. Швидкістю зростання вважається час подвоєння бактерій протягом цієї фази. Остання фаза росту&nbsp;— стаціонарна фаза, що спричинена виснажуванням поживних речовин. Клітини скорочують свою метаболічну діяльність і споживають неістотні клітинні білки. Стаціонарна фаза&nbsp;— це перехід від швидкого зростання до стресового стану, що характеризується збільшенням експресії генів, що беруть участь у ремонті ДНК та антиоксидантному метаболізмі<ref>{{cite journal | author = Hecker M, Völker U | title = General stress response of Bacillus subtilis and other bacteria | journal = Adv Microb Physiol | volume = 44 | issue = | pages = 35 — 91 | year = | id = PMID 11407115}}</ref>.

=== Спори та неактивні форми бактерій ===
: ''Див. також: [[Неактивні форми бактерій]]''

[[Файл:Bakterien Sporen.png|міні|260px|Типи морфології [[ендоспори|ендоспор]]. (1, 4) Центральна ендоспора, (2, 3, 5) термінальна ендоспора, (6) бічна ендоспора]]

Деякі бактерії типу [[Firmicutes]] здатні формувати [[ендоспори]], що дозволяють їм витримати екстремальні екологічні і хімічні умови (наприклад, грам-позитивні ''[[Bacillus]]'', ''[[Anaerobacter]]'', ''[[Heliobacteriaceae|Heliobacterium]]'' та ''[[Clostridium]]'')<ref>{{cite journal | author = Nicholson W, Munakata N, Horneck G, Melosh H, Setlow P | title = Resistance of Bacillus endospores to extreme terrestrial and extraterrestrial environments | url=http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?tool=pubmed&pubmedid=10974126 | journal = Microbiol Mol Biol Rev | volume = 64 | issue = 3 | pages = 548 — 72 | year = 2000 | id = PMID 10974126}}</ref>. Майже у всіх випадках формується одна ендоспора, тобто це не є процесом відтворення, хоча ''Anaerobacter'' може формувати до семи ендоспор на клітину<ref>{{cite journal | author = Siunov A, Nikitin D, Suzina N, Dmitriev V, Kuzmin N, Duda V | title = Phylogenetic status of Anaerobacter polyendosporus, an anaerobic, polysporogenic bacterium | url = http://ijs.sgmjournals.org/cgi/reprint/49/3/1119.pdf | journal = Int J Syst Bacteriol | volume = 49 Pt 3 | issue =  | pages = 1119 — 24 | year =  | id = PMID 10425769 | accessdate = 12 грудня 2006 | archive-date = 16 червня 2007 | archive-url = https://web.archive.org/web/20070616050314/http://ijs.sgmjournals.org/cgi/reprint/49/3/1119.pdf }}</ref>. Ендоспори мають центральне ядро, складене з [[цитоплазма|цитоплазми]], що містить ДНК та [[рибосома|рибосоми]], оточене кірковим шаром і захищене непроникною і жорсткою оболонкою. Ендоспори не виказують ніякого [[метаболізм]]у і можуть витримати екстремальний фізико-хімічний тиск, наприклад, високі рівні [[ультрафіолетова радіація|ультрафіолетового випромінювання]], [[гамма-випромінювання]], [[детергенти|детергентів]], дезінфекційних засобів, нагрівання, тиску і висушування<ref>{{cite journal | author = Nicholson W, Fajardo-Cavazos P, Rebeil R, Slieman T, Riesenman P, Law J, Xue Y | title = Bacterial endospores and their significance in stress resistance | journal = Antonie Van Leeuwenhoek | volume = 81 | issue = 1 — 4 | pages = 27 — 32 | year = 2002 | id = PMID 12448702}}</ref>. У такому неактивному стані ці організми у деяких випадках можуть залишатися життєздатними протягом мільйонів років<ref>{{cite journal | author = Vreeland R, Rosenzweig W, Powers D | title = Isolation of a 250 million-year-old halotolerant bacterium from a primary salt crystal | journal = Nature | volume = 407 | issue = 6806 | pages = 897 — 900 | year = 2000 | id = PMID 11057666}}</ref><ref>{{cite journal | author = Cano R, Borucki M | title = Revival and identification of bacterial spores in 25- to 40-million-year-old Dominican amber | journal = Science | volume = 268 | issue = 5213 | pages = 1060 — 4 | year = 1995 | id = PMID 7538699}}</ref> та виживати навіть у космічному просторі<ref>{{cite journal | author = Nicholson W, Schuerger A, Setlow P | title = The solar UV environment and bacterial spore UV resistance: considerations for Earth-to-Mars transport by natural processes and human spaceflight | journal = Mutat Res | volume = 571 | issue = 1 — 2 | pages = 249 — 64 | year = 2005 | id = PMID 15748651}}</ref>. Ендоспори, які потрапили всередину організму, здатні перетворитися на вегетативні форми бактерій і спричинити захворювання, як це, зокрема, відбувається при легеневій формі [[Сибірка|сибірки (антраксу)]], коли інгаляційно в легеневу систему потрапляють ендоспори ''[[Bacillus anthracis]]''<ref>{{cite journal | author = Hatheway C | title = Toxigenic clostridia | url=http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?tool=pubmed&pubmedid=2404569 | journal = Clin Microbiol Rev | volume = 3 | issue = 1 | pages = 66 — 98 | year = 1990 | id = PMID 2404569}}</ref>.

Метан-окислюючі бактерії у роду ''[[Methylosinus]]'' також формують стійкі до висушування спори, так звані ''екзоспори'', названі так тому, що вони формуються брунькуванням на кінці клітини. Екзоспори не містять діамінопіколінової кислоти, характерного компоненту ендоспор. Іншими неактивними, оточеними товстою стінкою структури, які утворюються представниками родів ''[[Azotobacter]]'', ''[[Bdellovibrio]]'' (''бделоцисти''), і ''[[Myxococcus]]'' (''міксоспори'') є [[циста|цисти]]. Вони стійкі до висушування та інших шкідливих умов, але меншою мірою, ніж ендоспори. При утворенні цист представниками ''Azotobacter'' поділ клітини завершується з утворенням товстої багатошарової стінки і оболонки, що оточує клітину. Нитчасті [[Actinobacteria]] формують відтворюючі спори двох категорій: ''кондіціоспори'', які є ланцюжками спор, сформованих з міцелієподібних ниток, та ''спорангієспори'', які формуються в спеціалізованих мішечках, ''спорангіях''<ref>[http://p2.www.britannica.com/eb/article-9110416/bacteria Encyclopedia Britannica: Bacteria]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

=== Генетика ===
Більшість бактерій мають одну кругову [[хромосома|хромосому]], розмір якої може бути від лише 580 000 пар [[Нуклеотиди|нуклеотидів]] у патогену людини ''[[Mycoplasma genitalium]]''<ref>{{cite journal | author = Fraser C, Gocayne J, White O, Adams M, Clayton R, Fleischmann R, Bult C, Kerlavage A, Sutton G, Kelley J, Fritchman R, Weidman J, Small K, Sandusky M, Fuhrmann J, Nguyen D, Utterback T, Saudek D, Phillips C, Merrick J, Tomb J, Dougherty B, Bott K, Hu P, Lucier T, Peterson S, Smith H, Hutchison C, Venter J | title = The minimal gene complement of Mycoplasma genitalium | journal = Science | volume = 270 | issue = 5235 | pages = 397—403 | year = 1995 | id = PMID 7569993}}</ref> до 12 200 000 пар основ у бактерії ''[[Sorangium cellulosum]]'', що живе у ґрунті<ref>{{cite journal | author = Pradella S, Hans A, Spröer C, Reichenbach H, Gerth K, Beyer S | title = Characterisation, genome size and genetic manipulation of the myxobacterium Sorangium cellulosum So ce56 | journal = Arch Microbiol | volume = 178 | issue = 6 | pages = 484—92 | year = 2002 | id = PMID 12420170}}</ref>. [[Спірохети]]&nbsp;— відомий виняток, деякі з цих бактерій, наприклад, ''[[Borrelia burgdorferi]]'', причина [[Хвороба Лайма|хвороби Лайма]], містять єдину лінійну хромосому<ref>{{cite journal | author = Hinnebusch J, Tilly K | title = Linear plasmids and chromosomes in bacteria | url = https://archive.org/details/sim_molecular-microbiology_1993-12_10_5/page/917 | journal = Mol Microbiol | volume = 10 | issue = 5 | pages = 917—22 | year = 1993 | id = PMID 7934868}}</ref>. Бактерії також можуть містити [[плазміда|плазміди]], які є маленькими позахромосомними молекулами ДНК, що інколи містять гени [[Резистентність до антибіотиків|стійкості до антибіотиків]] або фактори [[вірулентність|вірулентності]]. Інший вид бактеріальної ДНК&nbsp;— [[лізогенія|інтегровані]] [[вірус]]и ([[бактеріофаг]]и). Існують багато видів бактеріофагів, деякі просто заражають і руйнують бактерію-[[хазяїн (біологія)|господаря]], коли інші вставляють свою ДНК в бактеріальну хромосому. Бактеріофаг може містити гени, які змінюють [[фенотип]] господаря: наприклад, при еволюції [[Escherichia coli O157:H7|''Escherichia coli'' O157:H7]] і ''[[Clostridium botulinum]]'' гени [[токсин]]у бактеріофагу перетворили безневинних спадкових бактерій на смертельних патогенних.

Бактерії, як безстатеві організми, успадковують ідентичні копії генів своїх батьків (тобто, вони є [[клон (генетика)|клонами]]). Проте, всі бактерії можуть еволюціонувати шляхом змін їхнього [[генетичний матеріал|генетичного матеріалу]] (ДНК) при [[мутація]]х. Частоти мутацій сильно залежать від виду бактерії і навіть від штаму одного виду бактерій<ref>{{cite journal | author = Denamur E, Matic I | title = Evolution of mutation rates in bacteria | journal = Mol Microbiol | volume = 60 | issue = 4 | pages = 820 — 7 | year = 2006 | id = PMID 16677295}}</ref>. Мутації у бактерій є наслідком як випадкових мутацій&nbsp;— помилок при зчитуванні протягом копіювання та впливу радіації&nbsp;— так і «стресових мутацій», де бактерія навмисно збільшує частоту мутацій у стресових умовах<ref>{{cite journal | author = Wright B | title = Stress-directed adaptive mutations and evolution | journal = Mol Microbiol | volume = 52 | issue = 3 | pages = 643 — 50 | year = 2004 | id = PMID 15101972}}</ref>.

Деякі бактерії також можуть переносити генетичний матеріал між клітинами. Є три основні шляхи, як це може відбуватися. По-перше, бактерії можуть прийняти екзогенну ДНК із свого оточення у процесі, що називається [[трансформація (генетика)|трансформацією]]. Частіше переносяться не хромосомні гени, а плазміди. Гени можуть також бути перенесені за допомогою процесу [[трансдукція (генетика)|трансдукції]], коли бактеріофаг, вбудовуючись у бактерію привносить чужорідну ДНК до хромосоми. Третій метод передачі гена&nbsp;— [[бактеріальна кон'югація]], коли ДНК переноситься прямим контактом між клітинами, для чого можуть використовуватися деякі типи [[ворсинки (мікробіологія)|ворсинок]]. Загалом всі ці шляхи переносу генетичного матеріалу називаються [[горизонтальний перенос генів|горизонтальним переносом генів]], і часто відбуваються за природних умов<ref>{{cite journal | author = Davison J | title = Genetic exchange between bacteria in the environment | journal = Plasmid | volume = 42 | issue = 2 | pages = 73 — 91 | year = 1999 | id = PMID 10489325}}</ref>. Горизонтальний перенос генів грає у бактерій роль, дещо подібну до статевого розмноження у еукаріотів. Цей процес особливо важливий у придбанні бактеріями [[Резистентність до антибіотиків|Резистентність]] (стійкість) до антибіотиків, оскільки він дозволяє швидку передачу генів резистентності між бактеріальними клітинами<ref>{{cite journal | author = Hastings P, Rosenberg S, Slack A | title = Antibiotic-induced lateral transfer of antibiotic resistance | url = https://archive.org/details/sim_trends-in-microbiology_2004-09_12_9/page/401 | journal = Trends Microbiol | volume = 12 | issue = 9 | pages = 401 — 4 | year = 2004 | id = PMID 15337159}}</ref>.

== Метаболізм ==
{{main|Метаболізм мікроорганізмів}}

[[Файл:Bluegreen algae.jpg|міні|220px|праворуч|Нитки [[фотосинтез]]уючих [[ціанобактерії|ціанобактерій]]]]

На відміну від еукаріотів, бактерії проявляють надзвичайно широку різноманітність типів [[метаболізм]]у<ref>{{cite journal | author = Nealson K | title = Post-Viking microbiology: new approaches, new data, new insights | journal = Orig Life Evol Biosph | volume = 29 | issue = 1 | pages = 73—93 | year = 1999 | id = PMID 11536899}}</ref>. Поширення метаболічних рис у межах груп бактерій традиційно використовувалося для визначення їхньої [[таксономія|таксономії]], але ці риси часто не збігаються з сучасними генетичними класифікаціями<ref>{{cite journal | author = Xu J | title = Microbial ecology in the age of genomics and metagenomics: concepts, tools, and recent advances | journal = Mol Ecol | volume = 15 | issue = 7 | pages = 1713—31 | year = 2006 | id = PMID 16689892}}</ref>. Метаболізм бактерій розрізняють за видом енергії, [[донор електрона|донора]] і [[акцептор електрона|акцептора]] електрона та джерела вуглецю, які використовуються для росту<ref>{{cite journal | author = Zillig W | title = Comparative biochemistry of Archaea and Bacteria | journal = Curr Opin Genet Dev | volume = 1 | issue = 4 | pages = 544—51 | year = 1991 | id = PMID 1822288}}</ref>.

=== Конструктивний метаболізм ===
За винятком деяких специфічних моментів, біохімічні шляхи, за якими здійснюється синтез [[білок|білків]], [[жири|жирів]], [[вуглеводи|вуглеводів]] і [[нуклеїнові кислоти|нуклеїнових кислот]] у бактерій, схожі з такими ж шляхами в еукаріотів, проте за кількістю можливих шляхів і, відповідно, за ступенем залежності від надходження органічних речовин, бактерії значно переважають еукаріотів. Частина з них може синтезувати всі необхідні їм органічні молекули з [[неорганічні речовини|неорганічних речовин]] ([[автотрофи]]), інші ж вимагають готових [[органічні сполуки|органічних сполук]], які вони здатні лише трансформувати ([[гетеротрофи]]).

Найбільшим ступенем гетеротрофності вирізняються внутрішньоклітинні [[паразити]], якщо при цьому вони здатні існувати на багатих штучних середовищах, їх називають факультативними. Велика частина бактерій належить до [[сапротрофи|сапротрофів]], які незалежні від інших організмів, але використовують синтезовані ними органічні речовини. Існує також ряд бактерій, що вимагають наявності в середовищі невеликого числа певних органічних речовин (деяких [[амінокислоти|амінокислот]], [[вітаміни|вітамінів]]), які вони не можуть синтезувати самостійно ([[ауксотрофи]]), або навіть досить лише одного низькомолекулярного джерела вуглецю ([[цукор]], [[спирт]], [[кислота]]). Деякі з них вирізняються високою спеціалізацією (''[[Bacillus fastidiosus]]'' може використовувати тільки [[сечова кислота|сечову кислоту]]), інші як єдине джерело вуглецю і енергії можуть використовувати сотні різних сполук (''[[Pseudomonas]]''). Повними автотрофами з точки зору вуглецевого метаболізму можуть бути деякі [[фотосинтез]]уючі бактерії, наприклад, деякі [[ціанобактерії]] і [[пурпурові бактерії]], які отримують вуглець з атмосферної [[вуглекислий газ|вуглекислоти]]<ref>{{cite journal | author = Hellingwerf K, Crielaard W, Hoff W, Matthijs H, Mur L, van Rotterdam B | title = Photobiology of bacteria | url = https://archive.org/details/sim_antonie-van-leeuwenhoek_1994_65_4/page/331 | journal = Antonie Van Leeuwenhoek | volume = 65 | issue = 4 | pages = 331 — 47 | year = 1994 | id = PMID 7832590}}</ref>.

На додаток до фіксування вуглекислоти при фотосинтезі, деякі бактерії також фіксують [[азот]] із атмосфери ([[фіксація азоту]]), використовуючи [[фермент]] [[нітрогеназа|нітрогеназу]]. Ця екологічно важлива риса властива бактеріям багатьох типів<ref>{{cite journal | author = Zehr J, Jenkins B, Short S, Steward G | title = Nitrogenase gene diversity and microbial community structure: a cross-system comparison | journal = Environ Microbiol | volume = 5 | issue = 7 | pages = 539 — 54 | year = 2003 | id = PMID 12823187}}</ref>.

=== Енергетичний метаболізм ===
Енергетичний метаболізм бактерій засновується на [[фототрофи|фототрофії]], використанні світла через [[фотосинтез]], або на [[хемотрофи|хемотрофії]], використанні хімічних речовин для отримання енергії. Хемотрофи у свою чергу діляться на [[літотрофи|літотрофів]], які використовують неорганічні донори електронів для дихання, і [[органотрофи|органотрофів]], які використовують органічні сполуки як донорів електронів. Щоб використовувати хімічні сполуки як джерело енергії, електрони беруться з відновлювальних речовин і переміщуються до акцепторів електронів у процесі окислювально-відновлювальної реакції. Ця реакція вивільнює енергію, яка може використовуватися для проведення метаболічних реакцій. У [[аероби|аеробних]] організмах як акцептор електронів використовується [[кисень]]. У [[анаероби|анаеробних]] організмах замість нього використовуються інші неорганічні речовини, наприклад [[нітрати неорганічні|нітрати]], [[сульфати]] або вуглекислота. Це приводить до екологічно важливих процесів [[денітрифікація|денітрифікації]], відновлення сульфатів і [[ацетогенез]]у відповідно<ref>{{cite journal | author = Zumft W | title = Cell biology and molecular basis of denitrification | url = http://mmbr.asm.org/cgi/reprint/61/4/533?view=long&pmid=9409151 | journal = Microbiol Mol Biol Rev | volume = 61 | issue = 4 | pages = 533 — 616 | year = 1997 | id = PMID 9409151 | accessdate = 14 грудня 2006 | archive-date = 29 вересня 2008 | archive-url = https://web.archive.org/web/20080929083519/http://mmbr.asm.org/cgi/reprint/61/4/533?view=long&pmid=9409151 }}</ref><ref>{{cite journal | author = Drake H, Daniel S, Küsel K, Matthies C, Kuhner C, Braus-Stromeyer S | title = Acetogenic bacteria: what are the in situ consequences of their diverse metabolic versatilities? | journal = Biofactors | volume = 6 | issue = 1 | pages = 13 — 24 | year = 1997 | id = PMID 9233536}}</ref>. Ці процеси також важливі в біологічних відповідях на [[забруднення]], наприклад, [[сульфат-відновлюючі бактерії]] значною мірою відповідальні за виробництво надзвичайно отруйних форм [[ртуть|ртуті]] (метил- і диметил-ртуть) в оточенні<ref>{{cite journal | last = Morel | first = FMM | coauthors = Kraepiel AML, Amyot M | year = 1998 | title = The chemical cycle and bioaccumulation of mercury | journal = Annual Review of Ecological Systems | volume = 29 | pages = 543—566}}</ref>. Анаероби використовують процес так званого [[анаеробне дихання|анаеробного дихання]] (бродіння) для отримання енергії, виділяючи метаболічні побічні продукти (наприклад [[етанол]] у пивоварінні), оскільки вони не можуть бути використані далі. [[Факультативні анаероби]] можуть переключатися між процесами аеробного і анаеробного дихання, тобто різними акцепторами електронів, залежно від природних умов, в яких вони знаходяться.

[[Літотрофи|Літотрофні]] бактерії можуть використовувати неорганічні речовини як джерело енергії. Загальними неорганічними донорами електронів є [[водень]], [[чадний газ]], [[аміак]] (що призводить до [[нітрифікація|нітрифікації]]), [[оксид заліза II]], інші відновлені іони металів та деякі відновлені сполуки [[сірка|сірки]]. Хоча це і незвичайно, деякі бактерії-[[метанотрофи]] можуть використовувати газ [[метан]] і як джерело електронів, і як субстрат для вуглецевого анаболізму<ref>{{cite journal | author = Dalton H | title = The Leeuwenhoek Lecture 2000 the natural and unnatural history of methane-oxidizing bacteria | url = http://www.journals.royalsoc.ac.uk/media/16ut607drn2jywbbgxuq/contributions/y/l/6/u/yl6umjthf30e4a59.pdf | journal = Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci | volume = 360 | issue = 1458 | pages = 1207 — 22 | year = 2005 | id = PMID 16147517 }}{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Як у аеробних фототрофів, так і у хемолітотрофів, кисень використовується як кінцевий акцептор електронів, тоді як за анаеробними умовами замість нього використовуються неорганічні сполуки. Більшість літотрофних організмів&nbsp;— автотрофи, тоді як органотрофи є гетеротрофами.

== Філогенетика і класифікація ==

=== Походження ===
Предки сучасних бактерій були одноклітинними мікроорганізмами, які були одними з [[Виникнення життя на Землі|перших форм життя]], що розвинулися на Землі близько 4&nbsp;млрд років тому. Протягом близько 3&nbsp;млрд років всі організми були мікроскопічними і бактерії та археї були домінуючими формами життя<ref>{{cite journal | author = Schopf J | title = Disparate rates, differing fates: tempo and mode of evolution changed from the Precambrian to the Phanerozoic | url = http://www.pubmedcentral.nih.gov/picrender.fcgi?artid=44277&blobtype=pdf | journal = Proc Natl Acad Sci U S A | volume = 91 | issue = 15 | pages = 6735–42 | year = 1994 | id = PMID 8041691 | accessdate = 17 грудня 2006 | archive-date = 12 вересня 2019 | archive-url = https://web.archive.org/web/20190912224933/https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC44277/pdf/pnas01137-0029.pdf }}</ref><ref>{{cite journal | author = DeLong E, Pace N | title = Environmental diversity of bacteria and archaea | journal = Syst Biol | volume = 50 | issue = 4 | pages = 470–78 | year = 2001 | id = PMID 12116647}}</ref>. Хоча й існують бактеріальні скам'янілості, наприклад, [[строматоліти]], відсутність у них відмітної морфології перешкоджає їх використанню для отримання даних щодо минулої історії бактеріальної еволюції або датування часу походження специфічних видів бактерій. Проте, генетичні послідовності (у так званій [[молекулярна філогенетика|молекулярній філогенетиці]]) можуть використовуватися для відновлення бактеріального [[філогенез]]у, і їхні дані вказують, що бактерії першими відхилилися від лінії архей/еукаріотів. Останній загальний предок бактерій та архей був ймовірно [[термофіл]]ом, що жив 2,5—3,2&nbsp;млрд років тому<ref>{{cite journal | author = Di Giulio M | title = The universal ancestor and the ancestor of bacteria were hyperthermophiles | url = https://archive.org/details/sim_journal-of-molecular-evolution_2003-12_57_6/page/721 | journal = J Mol Evol | volume = 57 | issue = 6 | pages = 721–30 | year = 2003 | id = PMID 14745541}}</ref><ref>{{cite journal | author = Battistuzzi F, Feijao A, Hedges S | title = A genomic timescale of prokaryote evolution: insights into the origin of methanogenesis, phototrophy, and the colonization of land. | url = http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?tool=pubmed&pubmedid=15535883 | journal = BMC Evol Biol | volume = 4 | issue =  | pages = 44 | year =  | id = PMID 15535883 | accessdate = 17 грудня 2006 | archive-date = 30 травня 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200530142641/https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC533871/?tool=pubmed }}</ref>, хоча можливо, що через високий рівень [[горизонтальний перенос генів|горизонтального переносу генів]] у той період слід говорити не про одного загального предка, а про популяцію.

Бактерії також узяли участь у другому великому еволюційному розколі між археями та еукаріотами. Еукаріоти з'явилися, коли стародавні бактерії вступили в [[ендосимбіоз|ендосимбіотичні]] асоціації з предками еукаріотів. Цей процес включав захоплення стародавніх альфа-протеобактерій, формуючи [[мітохондрія|мітохондрій]], і стародавніх ціанобактерій, формуючи [[хлоропласти]]<ref name=Dyall>{{cite journal | author = Dyall S, Brown M, Johnson P | title = Ancient invasions: from endosymbionts to organelles | journal = Science | volume = 304 | issue = 5668 | pages = 253 — 7 | year = 2004 | id = PMID 15073369}}</ref><ref>{{cite journal | author = McFadden G | title = Endosymbiosis and evolution of the plant cell | journal = Curr Opin Plant Biol | volume = 2 | issue = 6 | pages = 513—9 | year = 1999 | id = PMID 10607659}}</ref>.

=== Класифікація ===
[[Файл:Streptococcus mutans Gram.jpg|міні|200px|''Streptococcus mutans'' при фарбуванні за Грамом]]
[[Файл:Mycobacterium tuberculosis Ziehl-Neelsen stain 02.jpg|міні|200px|''Mycobacterium tuberculosis'' при фарбуванні за Зіль-Нельсеном]]

Історично бактерії поділяли за формою на кулясті бактерії ([[коки]], [[диплококи]], [[сарцини]], [[стрептококи]]), [[Нитчасті бактерії|нитчасті]], звивисті ([[спірили]]&nbsp;— форми зі спіральними завитками; [[вібріони]], [[спірохети]]) та паличкоподібні. Останні об'єднували бактерії, що не утворюють ендоспори (власне бактерії), та спороутворюючі бактерії ([[бацили]]). Але тому, що бактерії дуже дрібні та мають відносно схожі форми, класифікація, заснована на формі, не була успішною. Перша формальна класифікація з'явилася після розробки [[Ганс Крістіан Грам|Гансом Крістіаном Грамом]] методики [[фарбування за Грамом]], що розділяє бактерії за структурними характеристиками клітинної стінки. Ця схема включає:
* ''Gracilicutes''&nbsp;— [[Грам-негативні бактерії]] з двома клітинними мембранами;
* ''Firmicutes''&nbsp;— [[Грам-позитивні бактерії]] з товстою стінкою збудованою з [[пептидоглікан]]ів;
* ''Mollicutes''&nbsp;— Грам-негативні бактерії без клітинної стінки чи другої мембрани;
* ''Mendosicutes''&nbsp;— Нетипово фарбовані бактерії, тепер відомо, що вони належать до [[археї|архей]].

Наступний розвиток, по більшості заснований на цій схемі, включав порівняння бактерій, засновуючись на різницях їхнього метаболізму, виміряних за допомогою багатьох специфічних тестів. Але хоча ці схеми допомагали відрізняти штами бактерій, було неясно, чи вони відображують різницю між різними видами, чи між різними штамами того ж самого виду. Ця невпевненість була викликана відсутністю відмітних структур у більшості бактерій, також як і горизонтальним переносом генів між незв'язаними видами<ref>{{cite journal | author = Boucher Y, Douady CJ, Papke RT, Walsh DA, Boudreau ME, Nesbo CL, Case RJ, Doolittle WF | title = Lateral gene transfer and the origins of prokaryotic groups. |url = http://arjournals.annualreviews.org/doi/abs/10.1146/annurev.genet.37.050503.084247 | journal = Annu Rev Genet | volume = 37 | pages = 283—328 | year = 2003| id = PMID 14616063}}</ref>. Більш того, саме поняття виду не може бути чітко виражене для бактерій. Ця проблема була вирішена з появою у [[філогенетика|філогенетиці]] генетичних методик, як-от вимірювання відносного [[Вміст GC|вмісту гуаніну і цитозину]], [[порівняльна гібридизація геномів|гібридизація]] [[геном]]ів та зчитування [[ген]]ів (особливо гену [[16S рРНК]])<ref>{{cite journal | author = Olsen G, Woese C, Overbeek R | title = The winds of (evolutionary) change: breathing new life into microbiology | url=http://www.pubmedcentral.nih.gov/picrender.fcgi?artid=205007&blobtype=pdf | journal = J Bacteriol | volume = 176 | issue = 1 | pages = 1 — 6 | year = 1994 | id = PMID 8282683}}</ref>. Після цього таксономія розвилася до акуратної класифікаційної системи. У цей момент сам термін «бактерії» змінився. Термін «бактерії» традиційно застосовувався до всіх мікроскопічних прокаріотів, молекулярна систематика показала, що прокаріоти складаються з двох окремих [[домен (біологія)|доменів]], які зараз називаються Бактерії і [[Археї]]<ref>{{cite journal | author = Woese C, Kandler O, Wheelis M | title = Towards a natural system of organisms: proposal for the domains Archaea, Bacteria, and Eucarya | url = http://www.pnas.org/cgi/reprint/87/12/4576 | journal = Proc Natl Acad Sci U S A | volume = 87 | issue = 12 | pages = 4576 — 9 | year = 1990 | id = PMID 2112744 | accessdate = 4 грудня 2006 | archive-date = 27 червня 2008 | archive-url = https://web.archive.org/web/20080627233102/http://www.pnas.org/cgi/reprint/87/12/4576 }}</ref>. Ці два домени, разом з Еукаріотами, стали основою [[система трьох доменів|системи трьох доменів]], яка в наш час{{коли}} стала загальноприйнятою класифікацією в біології<ref name=Gupta>{{cite journal | author = Gupta R | title = The natural evolutionary relationships among prokaryotes. | journal = Crit Rev Microbiol | volume = 26 | issue = 2 | pages = 111—31 | year = 2000 | id = PMID 10890353}}</ref>. Слід зазначити, що через деякі залишки численних історичних схем класифікації та сучасне погане знання біології бактерій їх класифікація ще не остаточна<ref>{{cite journal | author = Doolittle RF | title = Evolutionary aspects of whole-genome biology | journal = Curr Opin Struct Biol | volume = 15 | issue = 3 | pages = 248—253 | year = 2005 | id = PMID 11837318}}</ref>.

=== Ідентифікація ===
Для початкової ідентифікації бактерій все, що широко використовується&nbsp;— фарбування за Грамом, яке одразу поділяє бактерії на дві великі групи та відрізняє їх від еукаріотів. Деякі організми найкраще ідентифікуються за допомогою інших методів фарбування, наприклад, [[кислотостійкі бактерії]] (Mycobacteria, ''Nocardia'') найкраще ідентифікуються за допомогою [[фарбування за Зіль-Нельсеном]] або подібних методик<ref>{{cite journal | author = Woods G, Walker D | title = Detection of infection or infectious agents by use of cytologic and histologic stains | url=http://www.pubmedcentral.nih.gov/picrender.fcgi?artid=172900&blobtype=pdf | journal = Clin Microbiol Rev | volume = 9 | issue = 3 | pages = 382 — 404 | year = 1996 | id = PMID 8809467}}</ref>. Інші організми може бути потрібно ідентифікувати за допомогою вирощування їх у спеціальному середовищі, або іншими, наприклад, [[серологія|серологічними]] методами.

Методи культур дозволяють зростання тільки певного виду або групи бактерій, обмежуючи ріст інших бактерій у зразку. Часто ці методи розроблюються для специфічних зразків, наприклад, зразок слини розглядатиметься для ідентифікації організмів, які викликають пневмонію, а зразок калу розглядатиметься для ідентифікації організмів, які викликають пронос, запобігаючи зростанню нехвороботворних бактерій. Зразки, що зазвичай стерильні, наприклад, кров, сеча, сперма або спинна рідина, культивуються за умов, створених, щоб виростити всі можливі організми<ref name=Thomson/><ref>{{cite journal | author = Weinstein M | title = Clinical importance of blood cultures | url = https://archive.org/details/sim_clinics-in-laboratory-medicine_1994-03_14_1/page/9 | journal = Clin Lab Med | volume = 14 | issue = 1 | pages = 9 — 16 | year = 1994 | id = PMID 8181237}}</ref>. Як тільки хвороботворний організм буде ізольований, він може бути охарактеризований фарбуванням, за своєю морфологію та метаболізмом (наприклад, [[аероби|аероб]] або [[анаероби|анаероб]]) та [[Гемоліз (мікробіологія)|гемолітичними]] властивостями. Як з класифікацією бактерій, для ототожнення бактерій все більше використовуються молекулярні методи. Діагностика за допомогою таких, заснованих на ДНК, методів, наприклад, [[полімеразна ланцюгова реакція|полімеразної ланцюгової реакції]], набуває популярності завдяки її специфічності і швидкості, у порівнянні з методами, заснованими на культурі<ref>{{cite journal | author = Louie M, Louie L, Simor AE | title = The role of DNA amplification technology in the diagnosis of infectious diseases | journal = CMAJ | url = http://www.cmaj.ca/cgi/content/full/163/3/301 | volume = 163 | issue = 3 | pages = 301—309 | year = 2000 | id = PMID 10951731 | accessdate = 17 грудня 2006 | archive-date = 14 червня 2006 | archive-url = https://web.archive.org/web/20060614185831/http://www.cmaj.ca/cgi/content/full/163/3/301 }}</ref>.

== Взаємодія з іншими організмами ==
Незважаючи на їхню простоту, бактерії можуть формувати складні асоціації з іншими організмами. Ці [[симбіоз|симбіотичні]] асоціації можуть бути поділені на [[паразитизм]], [[мутуалізм]] і [[коменсалізм]]. Завдяки їхньому дрібному розміру, бактерії-коменсали усюдисущі і ростуть на тваринах і рослинах, як і на будь-якій іншій поверхні. Проте, їхній ріст може бути збільшеним теплотою і потом, і значна кількість цих організмів на тілі людини&nbsp;— результат виділень тіла.

=== Мутуалізм ===
: ''Див. також: [[Нормальна флора]]''

Певні бактерії формують тісні просторові асоціації, істотні для свого виживання. Один приклад такої мутуалістичної асоціації, названий міжвидовим переносом водню, зустрічається між кластерами анаеробних бактерій, які споживають органічні кислоти і виробляють газоподібний [[водень]], і [[метаногени|метаногенними]] археями, які споживають водень<ref>{{cite journal | author = Stams A, de Bok F, Plugge C, van Eekert M, Dolfing J, Schraa G | title = Exocellular electron transfer in anaerobic microbial communities | journal = Environ Microbiol | volume = 8 | issue = 3 | pages = 371 — 82 | year = 2006 | id = PMID 16478444}}</ref>. Ці бактерії не в змозі споживати органічні кислоти і рости, коли водень накопичується в їхньому оточенні, і тільки у тісній асоціації з воднево-споживаючими археями, які утримують концентрацію водню достатньо низькою, ці бактерії можуть рости.

У ґрунті мікроорганізми [[ризосфера|ризосфери]] (зона, яка включає поверхню коренів і ґрунт, що торкається цього коріння) проводять [[фіксація азоту|фіксацію азоту]], перетворюючи газоподібний азот на азотні сполуки<ref>{{cite journal | author = Barea J, Pozo M, Azcón R, Azcón-Aguilar C | title = Microbial co-operation in the rhizosphere | url = http://jxb.oxfordjournals.org/cgi/content/full/56/417/1761 | journal = J Exp Bot | volume = 56 | issue = 417 | pages = 1761 — 78 | year = 2005 | id = PMID 15911555 | accessdate = 16 грудня 2006 | archive-date = 16 лютого 2007 | archive-url = https://web.archive.org/web/20070216133241/http://jxb.oxfordjournals.org/cgi/content/full/56/417/1761 }}</ref>. Таким чином, бактерії забезпечують рослини зручною для поглинання формою азоту, яку рослини не можуть виробляти самостійно, отримуючи від рослин необхідні для життєдіяльності бактерій органічні сполуки. Інші бактерії знаходяться як симбіонти в тілі людини та інших тварин. Наприклад, в здоровій людині постійно присутні понад 1 тис. видів бактерій, більшість з яких, [[флора кишки]], можуть сприяти імунітету [[Кишка|кишки]], синтезувати [[вітамін]]и (наприклад, [[фолієва кислота|фолієву кислоту]], [[вітамін K]] і [[біотин]]) та розчиняти складні важкорозчинні [[вуглеводи]]<ref>{{cite journal | author = O'Hara A, Shanahan F | title = The gut flora as a forgotten organ | journal = EMBO Rep | volume = 7 | issue = 7 | pages = 688 — 93 | year = 2006 | id = PMID 16819463}}</ref><ref>{{cite journal | author = Zoetendal E, Vaughan E, de Vos W | title = A microbial world within us | journal = Mol Microbiol | volume = 59 | issue = 6 | pages = 1639 — 50 | year = 2006 | id = PMID 16553872}}</ref>. Інші бактерії, які пропонують вигоду людині-хазяїну, включають види ''[[Lactobacillus]]'', які перетворюють молочні білки на молочну кислоту в кишці<ref>{{cite journal | author = Gorbach S | title = Lactic acid bacteria and human health | url = https://archive.org/details/sim_annals-of-medicine_1990-02_22_1/page/37 | journal = Ann Med | volume = 22 | issue = 1 | pages = 37 — 41 | year = 1990 | id = PMID 2109988}}</ref>. Присутність флори кишки також перешкоджає зростанню потенційно хвороботворних бактерій (зазвичай через конкурентне пригнічення останніх), і тому деякі з цих бактерії продаються як [[пробіотики|пробіотичні]] харчові добавки<ref>{{cite journal | author = Salminen S, Gueimonde M, Isolauri E | title = Probiotics that modify disease risk | url = http://jn.nutrition.org/cgi/content/full/135/5/1294 | journal = J Nutr | volume = 135 | issue = 5 | pages = 1294 — 8 | year = 2005 | id = PMID 15867327 | accessdate = 16 грудня 2006 | archive-date = 23 березня 2008 | archive-url = https://web.archive.org/web/20080323234117/http://jn.nutrition.org/cgi/content/full/135/5/1294 }}</ref>.

=== Паразитизм ===
: ''Див. також: [[Бактерії та здоров'я людини]]''
[[Файл:SalmonellaNIAID.jpg|міні|250px|праворуч|Електронна мікрофотографія з підсиленими кольорами, ''[[Salmonella typhimurium]]'' (червона) вторгується до людських клітин у культурі]]

Якщо бактерії формують [[паразитизм|паразитичну]] асоціацію з іншими організмами, то їх вони класифікують як [[патоген]]и (збудники) або хвороботворні бактерії. Вони спричинюють такі [[інфекційні захворювання]] як: [[правець]], [[черевний тиф]], [[дифтерія]], [[сифіліс]], [[холера]], [[лептоспіроз]], [[проказа]], [[чума]], [[туберкульоз]], тощо. Бактерії часто стають причинами хвороб, які протягом довгого часу вважали зумовленим іншими причинами. Наприклад, тільки на початку 1990-х років було відкрито, що причиною [[виразка шлунку|виразки шлунку]] є бактерія ''[[Helicobacter pylori]]''. Бактеріальні хвороби також важливі в сільському господарстві: бактерії спричинюють багато хвороб рослин і тварин ([[хвороба Джонса]], [[мастит]], [[сальмонельоз]], [[сибірка]]).

Кожний вид патогенних бактерій має характерну картину взаємодії з людиною-[[хазяїн (біологія)|хазяїном]]. Деякі бактерії, наприклад, ''[[Staphylococcus]]'' або ''[[Streptococcus]]'', можуть спричинити інфекційні ураження шкіри, [[пневмонія|пневмонію]], [[менінгіт]] і навіть [[сепсис]], системну запалювальну відповідь, що приводить до значних гемодинамічних зрушень, поліорганної недостатності та смерті<ref>{{cite journal | author = Fish D | title = Optimal antimicrobial therapy for sepsis | journal = Am J Health Syst Pharm | volume = 59 Suppl 1 | issue = | pages = S13 — 9 | year = | id = PMID 11885408}}</ref>. При тому, що ці організми&nbsp;— частина нормальної людської флори і зазвичай існують на шкірі або в дихальному тракті без породження будь-якої хвороби. Інші організми незмінно спричинюють хворобу в людині, наприклад рід ''[[Rickettsia]]'', представники якого є облігатними внутрішньоклітинними паразитами, здатними рости і розмножуватися тільки в межах клітин інших організмів. Один з видів роду ''Rickettsia''&nbsp;— ''Rickettsia prowazekii'' спричинює [[висипний тиф]], інший вид Rickettsia rickettsii&nbsp;— [[висипний тиф Скелястих Гір]]. ''[[Chlamydia]]'', інший рід облігатних внутрішньоклітинних паразитів містить види, які можуть спричинювати [[пневмонія|пневмонію]] та [[Інфекція сечових шляхів|інфекції сечового тракту]] і, можливо, [[Ішемічна хвороба серця|коронарну хворобу серця]]<ref>{{cite journal | author = Belland R, Ouellette S, Gieffers J, Byrne G | title = Chlamydia pneumoniae and atherosclerosis | journal = Cell Microbiol | volume = 6 | issue = 2 | pages = 117 — 27 | year = 2004 | id = PMID 14706098}}</ref>. Нарешті, деякі види, наприклад, ''[[Pseudomonas aeruginosa]]'', ''[[Burkholderia cenocepacia]]'', і ''[[Mycobacterium avium complex|Mycobacterium avium]]'', є [[опортуністична інфекція|опортуністичними патогенами]] і спричинюють хворобу переважно в людей, що страждають на пригнічення імунної системи, [[СНІД]] або [[кістозний фіброз]]<ref>{{cite journal | author = Heise E | title = Diseases associated with immunosuppression | url=http://www.pubmedcentral.nih.gov/picrender.fcgi?artid=1568899&blobtype=pdf | journal = Environ Health Perspect | volume = 43 | issue = | pages = 9 — 19 | year = | id = PMID 7037390}}</ref><ref name="Saiman">{{cite journal | last = Saiman | first = L |year = 2004 | title = Microbiology of early CF lung disease | journal = Paediatr Respir Rev. volume = 5 Suppl A | pages = S367–369}} PMID 14980298</ref>.

Бактеріальні інфекції часто можна лікувати [[антибіотики|антибіотиками]], які називають бактерицидними, якщо вони вбивають бактерій, або бактеріостатичними, якщо вони тільки запобігають росту бактерій. Існує багато типів антибіотиків, і кожен клас [[інгібітор|інгібує]] процес, відмінний у патогені порівняно з хазяїном. Прикладом такої добірної токсичності є [[хлорамфенікол]], який перешкоджає роботі бактеріальних рибосом, але не структурно відмінних рибосом еукаріотів<ref>{{cite journal | author = Yonath A, Bashan A | title = Ribosomal crystallography: initiation, peptide bond formation, and amino acid polymerization are hampered by antibiotics | url = https://archive.org/details/sim_annual-review-of-microbiology_2004_58/page/233 | journal = Annu Rev Microbiol | volume = 58 | pages = 233 — 51 | year = 2004 | id = PMID 15487937}}</ref>. Антибіотики використовують як для лікування хвороб людей, так і в [[інтенсивне сільське господарство|інтенсивному сільському господарстві]], щоб підтримувати стабільний ріст тварин та рослин, але таке використання сприяє швидкому розвитку [[Резистентність (імунітет)|резистентності]] бактерій<ref>{{cite journal | author = Khachatourians G | title = Agricultural use of antibiotics and the evolution and transfer of antibiotic-resistant bacteria | url=http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?tool=pubmed&pubmedid=9835883 | journal = CMAJ | volume = 159 | issue = 9 | pages = 1129—36 | year = 1998 | id = PMID 9835883}}</ref>. Деяким інфекційним хворобам можна запобігти за допомогою [[антисептик]]ів, наприклад, стерилізуванням шкіри перед проникненням голкою шприца і правильним доглядом за катетерами у медицині. Хірургічні та стоматологічні інструменти також мають бути [[Стерилізація (мікробіологія)|простерилізованими]], щоб запобігти забрудненню і бактеріальним ускладненням. [[Дезинфікуючі засоби]], наприклад, вибілювачі, використовують для знищення бактерій та інших патогенів на поверхнях, щоб запобігти забрудненню і скоротити ризик інфекції.

=== Економічне та екологічне значення ===
: ''Див. також: [[Економічна важливість бактерій]]''

Бактерії, зокрема ''[[Lactobacillus]]'' в комбінації з [[дріжджі|дріжджами]] і [[Пліснява|пліснявою]], протягом тисяч років використовують для виробництва продуктів [[Ферментація|бродіння]], наприклад [[сир]]у, солених овочів, [[соєвий соус|соєвого соусу]], [[оцет|оцту]], [[вино|вина]] і [[кефір]]у<ref>{{cite journal | author = Johnson M, Lucey J | title = Major technological advances and trends in cheese | url = https://archive.org/details/sim_journal-of-dairy-science_2006-04_89_4/page/1174 | journal = J Dairy Sci | volume = 89 | issue = 4 | pages = 1174–8 | year = 2006 | id = PMID 16537950}}</ref><ref>{{cite journal | author = Hagedorn S, Kaphammer B | title = Microbial biocatalysis in the generation of flavor and fragrance chemicals | journal = Annu Rev Microbiol | volume = 48 | issue = | pages = 773–800 | year = | id = PMID 7826026}}</ref>.

Здатність бактерій руйнувати різноманітні органічні сполуки використовують у переробці відходів і [[біоремедіація|біоремедіації]]. Бактерії, здатні до травлення [[вуглеводні]]в, використовують для збирання розлитої [[нафта|нафти]]<ref>{{cite journal | author = Cohen Y | title = Bioremediation of oil by marine microbial mats | journal = Int Microbiol | volume = 5 | issue = 4 | pages = 189 — 93 | year = 2002 | id = PMID 12497184}}</ref>. Наприклад, після катастрофи танкера [[Ексон Валдес]] у [[Затока Принца Вільгельма|затоці Принца Вільгельма]] була розлита значна кількість нафти. В спробі очистити узбережжя від нафти на деякі пляжі були викинуті культури бактерій, які показали свою ефективність на не дуже сильно забруднених територіях. Бактерії також широко використовуються для біоремедіації промислових токсичних відходів<ref>{{cite journal | author = Neves L, Miyamura T, Moraes D, Penna T, Converti A | title = Biofiltration methods for the removal of phenolic residues | journal = Appl Biochem Biotechnol | volume = 129 — 132 | issue = | pages = 130–52 | year = | id = PMID 16915636}}</ref>. У [[Хімічна промисловість|хімічній промисловості]] бактерії найважливіші у виробництві [[енантіомери|енантіомерно]] чистих хімічних речовин для використання у фармацевтиці або сільському господарстві<ref>{{cite journal | author = Liese A, Filho M | title = Production of fine chemicals using biocatalysis | journal = Curr Opin Biotechnol | volume = 10 | issue = 6 | pages = 595 — 603 | year = 1999 | id = PMID 10600695}}</ref>.

Бактерії можуть також використовуватися замість [[пестициди|пестицидів]] у [[біологічна боротьба з шкідниками|біологічній боротьбі зі шкідниками]]. Частіше за все для цього використовують ''[[Bacillus thuringiensis]]'' (також відома під назвою BT), грам-позитивна ґрунтова бактерія. Підвиди цієї бактерії використовуються як [[інсектициди|інсектицид]], специфічний до [[Лускокрилі|лускокрилих]], що продається зараз комерційно<ref>{{cite journal | author = Aronson A, Shai Y | title = Why Bacillus thuringiensis insecticidal toxins are so effective: unique features of their mode of action | journal = FEMS Microbiol Lett | volume = 195 | issue = 1 | pages = 1–8 | year = 2001 | id = PMID 11166987}}</ref>. Через свою специфічність ці засоби вважаються екологічно дружніми, майже без негативного ефекту на людину, дику природу, запилювачів і на інших корисних комах<ref>{{cite journal | author = Bozsik A | title = Susceptibility of adult Coccinella septempunctata (Coleoptera: Coccinellidae) to insecticides with different modes of action | journal = Pest Manag Sci | volume = 62 | issue = 7 | pages = 651–4 | year = 2006 | id = PMID 16649191}}</ref><ref>{{cite journal | author = Chattopadhyay A, Bhatnagar N, Bhatnagar R | title = Bacterial insecticidal toxins | journal = Crit Rev Microbiol | volume = 30 | issue = 1 | pages = 33–54 | year = 2004 | id = PMID 15116762}}</ref>.

Через їхню здатність швидко рости і відносну легкість, з якою ними можна маніпулювати, бактерії широко використовуються у [[молекулярна біологія|молекулярній біології]], [[генетика|генетиці]] та [[біохімія|біохімії]]. Створюючи мутації в бактеріальній ДНК і досліджуючи результуючий фенотип, учені можуть визначити функцію генів, [[фермент]]ів і [[метаболічні шляхи|метаболічних шляхів]] у бактеріях, а потім застосовують це знання до складніших організмів<ref>{{cite journal | author = Serres M, Gopal S, Nahum L, Liang P, Gaasterland T, Riley M | title = A functional update of the Escherichia coli K-12 genome | url=http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?tool=pubmed&pubmedid=11574054 | journal = Genome Biol | volume = 2 | issue = 9 | pages = RESEARCH0035 | year = 2001 | id = PMID 11574054}}</ref>. Зараз розвинуті методи, що дозволяють накопичити значні набори даних про експресію багатьох генетичних продуктів одночасно та використовувати ці дані в математичних моделях біохімії цих організмів. Це досяжно відносно деяких найкраще вивчених бактерій, моделі бактерії ''Escherichia coli'' зараз активно досліджуються<ref>{{cite journal | author = Almaas E, Kovács B, Vicsek T, Oltvai Z, Barabási A | title = Global organization of metabolic fluxes in the bacterium Escherichia coli | journal = Nature | volume = 427 | issue = 6977 | pages = 839–43 | year = 2004 | id = PMID 14985762}}</ref><ref>{{cite journal | author = Reed J, Vo T, Schilling C, Palsson B | title = An expanded genome-scale model of Escherichia coli K-12 (iJR904 GSM/GPR) | url = http://genomebiology.com/2003/4/9/R54 | journal = Genome Biol | volume = 4 | issue = 9 | pages = R54 | year = 2003 | id = PMID 12952533 | accessdate = 17 грудня 2006 | archive-date = 29 січня 2016 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160129013302/http://genomebiology.com/2003/4/9/R54 }}</ref>. Розуміння бактеріального метаболізму і генетики дозволяє використання [[біотехнологія|біотехнологій]] для виробництва за допомогою бактерій терапевтичних білків, наприклад, [[інсулін]]у, [[фактори росту|факторів росту]] або [[антитіло|антитіл]]<ref>{{cite journal | author = Walsh G | title = Therapeutic insulins and their large-scale manufacture | journal = Appl Microbiol Biotechnol | volume = 67 | issue = 2 | pages = 151 — 9 | year = 2005 | id = PMID 15580495}}</ref><ref>{{cite journal | author = Graumann K, Premstaller A | title = Manufacturing of recombinant therapeutic proteins in microbial systems | journal = Biotechnol J | volume = 1 | issue = 2 | pages = 164 — 86 | year = 2006 | id = PMID 16892246}}</ref>.

[[Сульфатвідновлювальні бактерії]] можуть перебувати в поверхневих і пластових водах і сприяють утворенню сірководню із сульфатів, котрі містяться у водах і гірських породах.

=== Бактерії в повсякденному житті ===
За даними південнокорейського Бюро [[Захист прав споживачів|захисту прав споживачів]], кількість бактерій на ручках (без антибактеріального покриття) візків великих магазинів сягає 1100 колоній на 10 см². Друге місце займають [[комп'ютер]]ні «мишки» в [[інтернет-кафе]] (690 колоній на ту ж площу). Ручки кабінок громадських [[Вбиральня|вбиралень]] містять лише 340 колоній шкідливих мікроорганізмів.

Для того, щоб уберегтися від всіх видів [[мікроорганізм]]ів, які були виявлені на предметах громадського користування в ході дослідження, достатньо регулярно мити руки з [[мило]]м.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
<div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2;font-size:90%">
* Alcamo, I. Edward. ''Fundamentals of Microbiology''. 6th ed. Menlo Park, California: Benjamin Cumming, 2001. ISBN 0-7637-1067-9
* Atlas, Ronald M. ''Principles of Microbiology''. St. Louis, Missouri: Mosby, 1995. ISBN 0-8016-7790-4
* Madigan, Michael and Martinko, John. ''Brock Biology of Microorganisms''. 11th ed. Prentice Hall, 2005. ISBN 0-13-144329-1
* Holt, John.G. Bergey's ''Manual of Determinative Bacteriology''. 9th ed. Baltimore, Maryland: Williams and Wilkins, 1994. ISBN 0-683-00603-7
* {{cite journal | author=Hugenholtz P, Goebel BM, Pace NR | title=Impact of culture-independent studies on the emerging phylogenetic view of bacterial diversity | journal=J Bacteriol | year=1998 | pages=4765 — 74 | volume=180 | issue=18 | id=PMID 9733676 | url=http://jb.asm.org/cgi/content/full/180/18/4765?view=full&pmid=9733676 | accessdate=17 грудня 2006 | archive-date=14 вересня 2008 | archive-url=https://web.archive.org/web/20080914121802/http://jb.asm.org/cgi/content/full/180/18/4765?view=full&pmid=9733676 }}
* Tortora, Gerard; Funke, Berdell; Case, Christine. ''Microbiology: An Introduction.'' 8th ed. Benjamin Cummings, 2003. ISBN 0-8053-7614-3
* Красильников Н. А., Определитель бактерий и актиномицетов, М.—Л., 1949;
* Исаченко Б. Л., Избранные труды, т. 1—2, М.—Л., 1951;
* Виноградский С. Н., Микробиология почвы, М., 1952;
* Кузнецов С. И., Роль микроорганизмов в круговороте веществ в озерах, М., 1952;
* Имшенецкий А. А., Микробиология целлюлозы, М., 1953;
* Омелянский В. Л., Избранные труды, т. 1—2, М., 1953;
* Анатомия бактерий, пер. с англ., М., 1960;
* Работнова И. Л., Общая микробиология, М., 1966;
* Witzany, Guenther. ''Bio-Communication of Bacteria and their Evolutionary Roots in Natural Genome Editing Competences of Viruses''. Open Evolution Journal 2: 44-54.
</div>

== Посилання ==
{{commons|Category:Bacteria}}
* [http://www.dsmz.de/bactnom/bactname.htm Бактеріальна номенклатура на сайті DSMZ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070929083605/http://www.dsmz.de/bactnom/bactname.htm |date=29 вересня 2007 }} (англійською мовою)
* [http://www.sciencenews.org/pages/sn_arc99/4_17_99/fob5.htm Найбільші бактерії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121211094146/http://www.sciencenews.org/pages/sn_arc99/4_17_99/fob5.htm |date=11 грудня 2012 }} (англійською мовою)
* [http://tolweb.org/tree?group=Eubacteria&contgroup=Life_on_Earth Tree of Life: Eubacteria] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141021015145/http://tolweb.org/tree?group=Eubacteria&contgroup=Life_on_Earth |date=21 жовтня 2014 }} (англійською мовою)
* [http://www.rowland.harvard.edu/labs/bacteria/index_movies.html Відео] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151105182817/http://www.rowland.harvard.edu/labs/bacteria/index_movies.html |date=5 листопада 2015 }} руху бактерій (англійською мовою)
* [http://www.stephenjaygould.org/library/gould_bacteria.html Planet of the Bacteria] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190622151055/http://www.stephenjaygould.org/library/gould_bacteria.html |date=22 червня 2019 }} на сайті Стівена Голда (англійською мовою)
* [http://www.bact.wisc.edu/Bact303/MajorGroupsOfProkaryotes Основні групи прокаріотів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060814122554/http://www.bact.wisc.edu/Bact303/MajorGroupsOfProkaryotes |date=14 серпня 2006 }} (англійською мовою)
* [http://www.textbookofbacteriology.net/ Онлайн підручник з бактеріології] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080913123627/http://www.textbookofbacteriology.net/ |date=13 вересня 2008 }} (англійською мовою)
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1832/bakterii БАКТЕРІЇ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310164504/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1832/bakterii |date=10 березня 2016 }}
{{бібліоінформація}}
{{Медаль|з біології}}
{{вікісловник|бактерія}}

{{taxonbar|from=Q10876}}
[[Категорія:Бактерії| ]]
[[Категорія:Мікробіологія]]
[[Категорія:Вибрані статті з біології]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Царства (біологія)]]