Бантле Надія Антонівна
| Бантле Надія Антонівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 10 листопада 1851 Могильовська губернія, Російська імперія |
| Померла | 30 жовтня 1934 (82 роки) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
| Поховання | Військовий цвинтар в Мінськуd |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | лікарка-хірургиня, medical administrator |
| Учасник | Російсько-турецька війна 1877–78 |
| Нагороди | |
Бантле Надія Антонівна (10 листопада 1851 — 30 жовтня 1934, Мінськ,СРСР) — хірург, організатор охорони здоров'я. Герой Праці (1928).
Надія виросла у багатодітній сім'ї. Батько, Антоній Домінік Бантле (24 лютого 1796 — 21 Січня 1889), аптекар в Могильовській губернії.
Закінчила жіночі лікарські курси Медико-хірургічної академії в Санкт-Петербурзі.
15 серпня 1876, за пропозицією Григорія Мачтета, вона разом з Олександром Клушиним та Августиною Сінькевич очистили квартиру Євгенії Бартошевич від компрометуючих матеріалів. Через два дні була арештована в Санкт-Петербурзі та ув'язнена в Петропавловській фортеці; звільнена 9 жовтня. Притягувалася до дізнання за звинуваченням в організації зносин з ув'язненими Будинку попереднього ув'язнення для їх звільнення[1].
Навчалася на жіночих лікарських курсів при Миколаївському військовому шпиталі[ru]. Під час Російсько-турецької війни добровільно відправилася лікувати поранених солдатів у госпіталі на території Херсонської губернії.
По закінченню жіночих лікарських курсів, деякий час працювала у Новгородській та Саратовській губерніях. У 1885 році працювала лікарем у селі Нікольське Кадниківського повіту Вологодської губернії, де на свої гроші налагодила виробництво віспенного детриту для щеплень дітей. Домоглася відкриття, у 1902—1903 роках, спеціалізованої пологової палати при сільській лікарні. Також організували в селі дитячі ясла, перші у Кадниківському повіті. Під час спалаху туберкульозу у Вологодській губернії, в 1923 році, Надія Бантле організувала проведення медичної лотереї. Всього було зібрано грошей та речей на суму у 4250 карбованців, які були використані на боротьбу з туберкульозом. В Нікольському Надія Бантле пропрацювала до 1933 року, поки їй не виповнилося 79 років. У 1933 разом з донькою поїхала до Мінська, де незабаром померла і була похована на місцевому Військовому кладовищі[2][3].
Нікольська дільнича лікарня була названа на честь Надії Бантле[2].
У 1933 році передала до Вологодського обласного музею альбом з малюнками місцевого художника Боборикіна Петра Олексійовича[4].
Похована на Військовому кладовищі Мінська, Білорусь.
- Герой Праці (1 жовтня 1928)[2]
- ↑ Деятели, 1929, столбцы 79—80.
- ↑ а б в Романов, 2007.
- ↑ Бантле Надежда Антоновна. Медицинский некрополь (рос.). 16 травня 2014. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 19 липня 2024.
- ↑ Вологодская энциклопедия, 2006, с. 69.
- Романов В. По велению долга и сердца // Вологодская Неделя. — 2007. — № 26 (1995) (9 серпня).
- Тунакова К. С. Г. А. Мачтет и революционное движение 70-х годов : [рос.] // Русская литература и освободительное движение. — 1972. — С. 17—43.
- Список объектов культурного наследия на территории Усть-Кубинского муниципального района. Мемориальные доски. [Архівовано 28 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Газета «Известия» за 3 октября 1928 года. Официальное сообщение о награждении «Герой Труда» Н. А. Бантле.
- Бантле, Надежда / Шилов А. А. ; Карнаухова М. Г. // Деятели революционного движения в России. — Москва, 1929. — Т. 2. Семидесятые годы, вип. Вып. I. А — Е.
-
Лікарня де працювала Н.А. Бантле з 1885 по 1933. с. Нікольське, Усть-Кубинський р-н -
Меморіальна дошка на будівлі лікарні у селі Нікольське Усть-Кубинського району, Вологодської області, Росія. -
Могила Надії Антонівни Бантле (1851-1934) на Військовому кладовищі в р. Мінськ, Білорусь
.png)
