Басараб Василь Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Степанович Басараб
Народився25 травня 1932(1932-05-25)
Жуково
Помер12 серпня 2003(2003-08-12) (71 рік)
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьжурналіст
Мова творівукраїнська
ПреміїОбласна премія імені Дмитра Вакарова
Обласна премія імені Федора Потушняка

Василь Степанович Басараб (25 травня 1932, Жуково — 12 серпня 2003) — український журналіст, поет і прозаїк.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 25 травня 1932 року в селі Жуковому (нині Мукачівського району Закарпатської області). З 1950 року навчався в Ужгородському університеті, де вивчав російську філологію.

Трудову діяльність розпочав у 1953 році в газетах «Советское Закарпатье» та «Молодь Закарпаття». Завершив журналістську діяльність у «Новинах Закарпаття».

Будинок, в якому жив і працював В. Басараб, Ужгород, пр-т Свободи, 22

Літературну діяльність розпочав з віршів. Потім писав малу прозу (книги «Коли трембітають вітри» та «Скресінь: Новели»). Видав окремими книгами повісті «Задивляюсь у твої зіниці», «Осідлані гори», «Коронне село» та «Летіла частка серця». В останні роки життя працював над завершенням книги народознавчих оповідей про рідне Жуково та околичині села.

Видано його книжки:

  • 1963 — «Ластівка над Тисою»,
  • 1967 — «Коли трембітають вітри»,
  • збірки етюдів, нарисів та новел: 1968 — «Скресінь»,
  • 1972 — «Задивляюсь у твої зіниці»,
  • 1978 — «Осідлані гори»,
  • 1981 — «Коронне село»,
  • 1983 — «Сиве літо»,
  • 1985 — «Летіла частка сонця».

Помер 12 серпня 2003 року.

Премії

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]