Перегляд вихідного коду сторінки Берестяні грамоти

[[Файл:Birch bark document 210.jpg|thumb|250пкс|Грамота №&nbsp;202, хлопчика [[Онфим]]а. [[Новгород]], 1240—1260 роки]]
{{unibox}}'''Берестя́ні гра́моти''' ({{lang-orv|бересто}}, {{lang-uk|берест, березто}}, {{lang-ru|береста}}&nbsp;— «кора, луб берези»<ref name="academia"/>)&nbsp;— пам'ятки давньої [[Східні слов'яни|східнослов'янської]] писемності (XI—XV&nbsp;ст.), написані на доступному дешевому матеріалі&nbsp;— [[Берест (кора)|бересті]].

== Матеріали ==
[[Файл:2008. Stamp of Belarus euro-722.jpg|міні|праворуч|200пкс|Поштова марка Білорусі 2008 року з берестям і писалами.]]
Текст продряпувався, видавлювався [[писало]]м&nbsp;— загостреним металевим або кістяним стрижнем, на протилежному кінці якого (нерідко оздобленому) було вушко для підвішування його до пояса. Чимало писал вушка не мали. Іноді протилежний плаский кінець обробляли у вигляді якогось силуета. Завдяки такому способу нанесення текст зберігався і в [[ґрунт]]і. Ймовірно, берестяна писемність існувала повсюди на [[Русь|Русі]] та в [[Новгород]]і, але не скрізь місцевий ґрунт сприяв консервації берести. Про поширеність берестяних грамот свідчать численні знахідки писал у різних містах, у тому числі в [[Київ|Києві]].

== Датування ==
Дату берестяних грамот встановлюють за культурними шарами, за допомогою [[Дендрохронологія|дендрохронології]], на основі особливостей [[мова|мови]]. Внаслідок багатовікового перебування у землі чимало текстів дійшло до нас ушкодженими, у фрагментах (хоч останнє може бути зумовлене й тим, що після прочитання адресати нищили, викидали їх). За змістом берестяні грамоти насамперед були діловим і приватним листуванням (доручення, розпорядження, боргові зобов'язання, [[чолобитна|чолобитні]], духовні та охоронні грамоти, [[купча|купчі]], учнівські вправи тощо). Їх писали люди різних соціальних груп, що свідчить про порівняно високий рівень грамотності на Русі. Вони більш-менш дотримувалися норм [[літературна мова|літературної мови]], але багато неофіційних текстів дуже близькі до живої розмовної мови тих часів. Звідси цінність берестяних грамот для вивчення історії давніх [[східні слов'яни|східнослов'янських]] [[говірка|говірок]], а також суспільних відносин, тогочасної економіки тощо.

Вивченням берестяних грамот займається [[берестологія]].

== Локалізація знахідок ==
Усього станом на 2017 рік знайдено близько 1200 берестяних грамот.

На сьогоднішній день переважна більшість документів (близько 1100) походить з [[Великий Новгород|Новгорода]], перші з яких було знайдено влітку [[1951]] року під час археологічних розкопок.

Згодом берестяні грамоти виявлено у [[Стара Руса|Старій Русі]], [[Торжок|Торжку]], [[Смоленськ]]у, [[Псков]]і, [[Твер]]і, [[Москва|Москві]].

Також декілька берестяних грамот знайдено в [[Україна|Україні]] ([[Звенигород (Пустомитівський район)|Звенигород]]) та [[Білорусь|Білорусі]] ([[Вітебськ]], [[Мстиславль]]).

=== Берестяні грамоти в Україні ===
{{main|Берестяні грамоти в Україні}}
[[Файл:Govenovoi.jpg|thumb|300px|Лист Говенової (бл. 1110—1124&nbsp;рр.). [[Давньоруська мова|Мова давньоруська]]. Берестяна грамота №&nbsp;981.]]
На території сучасної [[Україна|України]] пам'ятки берестяної писемності (три фрагменти берестяних грамот й одну цілу грамоту) знайдено [[1988]] року під час археологічних розкопок у передмісті давнього міста Звенигорода (тепер село [[Звенигород (Пустомитівський район)|Звенигород]], [[Львівська область]])&nbsp;— у [[культурний шар|культурному шарі]], який датують [[1110]]–[[1137]] роками. Ще одну берестяну грамоту знайшли [[2008]] року при розкопках [[Буськ]]ого [[літопис]]ного [[Городище (археологія)|городища]]<ref>[https://web.archive.org/web/20190215210357/https://zik.ua/news/2008/07/31/arheologichna_sensatsiya_na_lvivshchyni_znaydeno_berestyanu_gramotu_pershoi_145591 ЗІК, 31.07.2008]</ref>.

У листопаді [[2010]] року у ЗМІ з'явилася інформація, що вперше берестяну грамоту знайшли у Києві&nbsp;— при дослідженні культурного шару XI—XII&nbsp;ст.ст. біля колишнього будинку архітектора [[Меленський Андрій|А.Меленського]] на [[Поділ|Подолі]] (вул. [[Хорив]]а)<ref>Газета по-киевски, №&nbsp;216, 15.11.2010, с. 2</ref>. Однак після ретельних досліджень виявилося, що знайдена береста є порожньою<ref>{{Cite web|url=https://zbruc.eu/node/25589|title=Поза Галичиною українських берестяних грамот ще не знайдено {{!}} Збруч|website=[[zbruc.eu]]|language=uk|accessdate=2018-08-08|archive-date=8 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180808203629/https://zbruc.eu/node/25589}}</ref>. Археологи вважають, що берестяні грамоти мають бути у київському культурному шарі, адже деяка кількість знайдених у Новгороді грамот були надіслані з Києва. Складність полягає у київському ґрунті, який не сприяє консервації деревини.

На археологічних мапах знахідок берестяних грамот не позначене місто [[Чернігів]]. Але прочитані вже тексти доводять, що про них знали і давні чернігівці. Одна берестяна грамота<ref>{{Cite web|url=http://gramoty.ru/birchbark/document/show/novgorod/1004/|title=Грамота №1004 {{!}} Древнерусские берестяные грамоты}}</ref> мала припис на звороті «а то Гоїмєрє», тобто «а це Гоймер». Гоймер&nbsp;— стародавнє південноруське ім'я (як і Володимер, застаріла форма сучасного імені Володимир). Ім'я Гоймер практично не зустрічалось в Новгороді. Припис на звороті мав цікаве доповнення, в перекладі «А це Гоймер&nbsp;— ну, який у Чернигові і з дружиною, не пам'ятаю, як її ім'я». Якийсь чернігівський Гоймер їхав до Новгорода і збирав берестяні грамоти, аби передати їх мешканцям міста.

== Розшифрування ==
[[Файл:Beresta.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Берестяна грамота №&nbsp;497 (2-а половина 14 століття). Гаврила Постня запрошує свого зятя Григорія й Уліту в гості до Новгорода.]]

Значна наукова вартість берестяних грамот полягає в висвітленні побутового життя пересічних мешканців, висвітленні їх мислення і побутової мови, які не потрапляли ні в літописи, ні в офіційні документи. Тому серед берестяних грамот практично нема свідоцтв про значні офіційні події. Лише в грамоті №&nbsp;590 знайдено коротку довідку «Литва встала на корелу». Грамоту датують 11 століттям. Тоді загальною назвою «корела» називали карельські племена, на яких пішли війною литовці. Це військовий рапорт, текст схований в довгій грамоті, яка із конспиративних міркувань не мала ні імені того, хто посилав, ні імені того, хто отримав рапорт.

Знайдено по одній берестяній грамоті на інших мовах&nbsp;— [[Карельська мова|карельською]] (грамота №&nbsp;292 із молитвою проти блискавки), [[Латина|латиною]], німецькою та грецькою.

=== Вправи хлопчика Онфима ===
[[Файл:Onfim.jpg|міні|праворуч|200пкс|Малюнки [[Онфим]]а.]]
Більшість берестяних грамот навмисно пошкоджені, розірвані чи порізані, бо і тоді мало хто бажав, щоби їх читав хтось чужий.

Але є і винятки. Серед них 10 грамот, що належали хлопчику [[Онфим]]у, датовані 1240-ми роками. Ймовірно, він загубив їх і не повернувся шукати, бо вони знайдені єдиною купкою. Це учнівські вправи і малюнки хлопчика 6-7-річного віку (за свідченням дослідників дитячих малюнків). Частина цих грамот&nbsp;— учнівські вправи з абеткою та ретельно виписаними складами. Хлопець навчався у якогось письменного дорослого і старанно копіював якісь зразки з абеткою.

=== Листування з жінками ===
Частину з віднайдених берестяних грамот створили жінки. Це свідчить, що писемність була досить поширеною і серед жінок. В одній із знайдених грамот від чоловіка до дружини написано "віддай у навчання " (їхню дитину). Відома грамота з текстом від чоловіка до дружини: «Від Бориса до Настасії. Як прийде ця грамота, відішли мені хлопця на жеребці, бо у мене тут справ багато. Та перешли сорочку, сорочку забув».

=== Грамота до коханого ===
Стосунки між закоханими висвітила грамота №&nbsp;752: «Я зверталась до тебе тричі. Яке зло ти до мене маєш, що цей тиждень до мене не приходив? А я кохала тебе, як брата. Невже я зачепила тебе тим, що посилала до тебе. А бачу, тобі непереливки. Якби кохав мене, то б вирвався з-під чужих очей і прибіг… Відпиши же мені…» (грамота має розриви).

=== Непрості шлюбні стосунки ===
В середньовічному Новгороді траплялися непрості стосунки в шлюбах. Авторитарна дружина пише чоловікові: «Наказ Семену від дружини. Вгамував би ти їх усіх тишком і дочекався б мене. А я тобі чолом б'ю (тобто, шлю привіт)».

В іншій грамоті знайшли: «Уклін від Февронії Феліксу з плачем. Побив мене пасинок та вигнав з двору. Радиш мені їхати в місто або сам сюди приїдеш? Я побита».

Є свідчення і про розлучення. Якась покинута жінка пише: «Від Гостяти до Василя. Що дав мені батько і родичи дали в посаг, то за ним. А зараз, коли взяв нову дружину, не віддає мені нічого. Ударив по руках (тобто склав новий шлюбний союз), мене прогнав, а другу в дружини взяв. Приїдь, зроби милість».

=== Ділові листи ===
У одній з берестяних грамот знайдених у Звенигороді (№&nbsp;981) йдеться про віддавання боргу:<ref name="vys">{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/istkult/ikult04.htm |title=9.4. Писемність. Освіта (С. О. Висоцький) — Історія української культури. — Київ, 2001. — Том 1. |accessdate=24 червня 2013 |archive-date=2 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210602215328/http://litopys.org.ua/istkult/ikult04.htm }}</ref>
{{виписка|Від Говінової {{кольоровий текст|#555|/тобто дружини Говіна/}} до Ніженця. Дай 60 кун лодієвих. Сказав Говін і подав на суд, а піп записав. А дай Луці. Коли не віддаси, то я у князя візьму отрока… і приїду, а то тобі в більше увійде}}

Мова йде про борг в 60 [[Куна (гроші)|кун]], який Ніжнець має віддати дружині, ймовірно, померлого Говіна, що подав позов до суду. Говінова погрожує, що якщо він гроші не віддасть, то вона приїде сама, взявши князівського «отрока», тобто слугу-свідка.<ref name="vys"/><ref>[https://archives.gov.ua/?uniq=1&s=&r=369&a=8 Лист Говенової до Нежича у Звенигород з вимогою повернути борг. Берестяна грамота (розміром 6,5х30&nbsp;см.). Близько 1110—1124&nbsp;рр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220128164530/https://archives.gov.ua/?uniq=1&s=&r=369&a=8 |date=28 січня 2022 }} / [[ЦДІАЛ України]], ф. 131, оп. 1, спр. 891. Мова: кирилиця.</ref>

В оригіналі текст виглядав таким чином (з розбиттям на слова і адаптацією графіки):<ref>[https://web.archive.org/web/20180705171756/http://gramoty.ru/index.php?act=full&id=981 Грамота Звен. 2 (№&nbsp;981)&nbsp;— Древнерусские берестяные грамоты]</ref>

{{виписка|от говѣновоє : ко Нѣжьньцю дає 60 дєсят коуно лодиєноую повѣдало Говѣно ида на соудо : а попъ пс-лъ : а дає Лоуцѣ оли нь водаси то я у конязя поєма отроко прижь приєдю а во болє ти вонидь :}}

У грамоті спостерігається взаємозаміна букв '''ъ'''&nbsp;— '''о''', '''ь'''&nbsp;— '''є''', написання '''є''' на місці '''и''' після голосних<ref name="academia">[[Німчук Василь Васильович|Німчук В. В.]] [[iarchive:hrestomatija2015/page/n267|Звенигородська берестяна грамота кінця ХІІ або початку ХІІІ ст.]] // ''Німчук В.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Nimchuk_Vasyl/Istoriia_ukrainskoi_movy_Khrestomatiia_X-XIII_st/ Хрестоматія з історії української мови X—XIII&nbsp;ст.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190705111909/http://chtyvo.org.ua/authors/Nimchuk_Vasyl/Istoriia_ukrainskoi_movy_Khrestomatiia_X-XIII_st/ |date=5 липня 2019 }} // [[Інститут української мови НАН України|НАН України. Інститут української мови]].&nbsp;— [[Київ]]; [[Житомир]]: Полісся, 2015.&nbsp;— С. 268.&nbsp;— (Зібрання пам'яток української мови найдавнішого періоду (Х—ХІІІ ст.).&nbsp;— Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII&nbsp;ст.</ref>.

== Див. також ==
[[Графіті Софії Київської]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
* ''Шостенко''. [http://leksika.com.ua/10741002/legal/berestyani_gramoti Берестяні грамоти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161124222104/http://leksika.com.ua/10741002/legal/berestyani_gramoti |date=24 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|1}}
{{commonscat|Birch bark documents}}
* [http://gramoty.ru Каталог берестяних грамот] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110426014135/http://gramoty.ru/ |date=26 квітня 2011 }} {{ref-ru}}
* [https://zik.ua/news/2008/07/31/arheologichna_sensatsiya_na_lvivshchyni_znaydeno_berestyanu_gramotu_pershoi_145591 Археологічна сенсація: на Львівщині знайдено берестяну грамоту 1-ї половини XIII століття!] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190215210357/https://zik.ua/news/2008/07/31/arheologichna_sensatsiya_na_lvivshchyni_znaydeno_berestyanu_gramotu_pershoi_145591 |date=15 лютого 2019 }}

== Джерела ==
* [[Німчук Василь Васильович|Німчук В. В.]] [http://litopys.org.ua/ukrmova/um05.htm Берестяні грамоти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190712204054/http://litopys.org.ua/ukrmova/um05.htm |date=12 липня 2019 }} / {{ЕУМ}}
* Мельник Р. І. [http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121979 Берестяні грамоти ХІІ століття] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190712204053/http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/121979 |date=12 липня 2019 }} // Архіви України.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 191—195.

== Література ==
# {{УРЕ}}
# ''Арциховский А. В., Тихомиров М. Н.'' Новгород, грамота на бересте. (Из раскопок 1951 г.).&nbsp;— М., 1953; {{ref-ru}}
# ''Жуковская Л. П.'' Новгород, берестяные грамоты.&nbsp;— М., 1959;{{ref-ru}}
# ''Янин В. Л., Зализняк А. А.'' Новгород, грамоты на бересте (из раскопок 1977—1983 гг.). Комментарии и словоуказатель к берестяным грамотам (из раскопок 1951—1983 гг.).&nbsp;— М., 1986; {{ref-ru}}
# ''[[Свєшніков Ігор Кирилович|Свєшников І. К.]]'' Звенигородські грамоти на бересті // Дзвін, 1990, №&nbsp;6;
# ''Німчук В. В.'' [http://shron1.chtyvo.org.ua/Nimchuk_Vasyl/Berestiani_hramoty_v_Ukraini.pdf Берестяні грамоти в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191211042858/http://shron1.chtyvo.org.ua/Nimchuk_Vasyl/Berestiani_hramoty_v_Ukraini.pdf |date=11 грудня 2019 }} // Мовознавство, 1992, №&nbsp;6.
# ''Черепнин Л. В.'' Новгородские берестяные грамоты как исторический источник.&nbsp;— М., 1969.
# ''Янин В. Л.'' Я послал тебе бересту…&nbsp;— М., 1965 (3-е изд., М., 1998). {{ref-ru}}
# ''Зализняк А. А.'' Древненовгородский диалект.&nbsp;— М., 1995 (2-е изд., М., 2004) {{ref-ru}}
# ''А.&nbsp;А.&nbsp;Зализняк, В.&nbsp;Л.&nbsp;Янин.'' [https://web.archive.org/web/20170920234219/http://gramoty.ru/library/vja2006N3.pdf Берестяные грамоты из новгородских раскопок 2005 г.] // Вопросы языкознания, 2006, №&nbsp;3. {{ref-ru}}
# ''Faccani R.'' Iscrizioni novgorodiane su corteccia di betulla.&nbsp;— Udine, 1995. {{ref-it}}
# Берестяные грамоты: 50 лет открытия и изучения.&nbsp;— М., 2003. {{ref-ru}}
# ''Луцик І.'' [https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-361-372 Звенигородська берестяна грамота №&nbsp;2: відкриття, прочитання, інтерпретації]. ''Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині''. Львів, 2020. Вип. 24. С. 361—372.

[[Категорія:Історичні документи руської доби]]
[[Категорія:Культура Русі]]
[[Категорія:Новгородська республіка]]
[[Категорія:Епіграфіка]]
[[Категорія:Типи археологічних пам'ятників]]
[[Категорія:Археологічні пам'ятки України]]
[[Категорія:Археологічні пам'ятки Росії]]
[[Категорія:Археологічні пам'ятки Білорусі]]
[[Категорія:Берестяні грамоти]]
[[Категорія:Пам'ятки української мови]]