Перегляд вихідного коду сторінки Бора

{{Інші значення|Бора Богдан}}
[[Файл:Nin (bura).jpg|міні|Бора в [[Нин]]і, [[Хорватія]]]]
'''Бора''' ({{lang-it|bora}}, від {{lang-el|βορέας}}&nbsp;— північний вітер)&nbsp;— холодний, сильний та поривчастий [[місцевий вітер]] [[Катабатичні вітри|катабатичної]] природи<ref name="Britannica"/>, що дме з вершин невисокого [[Гірський хребет|хребта]], розташованого на узбережжі водного басейну ([[море]], [[озеро]]) у [[Зима|зимовий сезон]]<ref name="ВРЕ"/><ref name="СГЕ"/>. Повітрепад, що посилюється у звуженнях [[рельєф]]у{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Зазвичай незначного вертикального розвитку (декілька сот метрів).

== Назва ==
У [[Давньогрецька міфологія|давньогрецькій міфології]] крилатий бог північного вітру називався [[Борей|Бореєм]] ({{lang-grc|Βορέας}}), звідси й пішла назва цього вітру<ref name="Britannica"/><ref name="ЭСБЕ"/>. Давні греки називали північний вітер {{lang-grc|μπόρα}} ({{lang|el|βοράς}}), римляни північно-східний&nbsp;— {{lang-la|bora}}<ref name="Zecchetto"/>. У [[Південні слов'яни|південних слов'ян]], що живуть на узбережжі Адріатичного моря цей вітер має назву: {{lang-sh|bura}}, {{lang-sl|burja}}. Проте етимологічний зв'язок між [[Слов'янські мови|слов'янським]] терміном [[буря]], що походить від дієслова ''*burĭti'', не встановлено. Вважається що слов'яни його успадкували від місцевих мешканців [[Римська імперія|Римської імперії]]<ref name="Snoj"/>. Існує припущення щодо етимології назви вітру від [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейського]] кореня *''g<sup>w</sup>orh<sub>x</sub>-'', що означав «гора». Від нього походять німецькі орографічні терміни {{lang-de|burg, berg}}<ref name="MalloryAdams2006"/>.

== Географія ==
Бора у [[Помірні широти|помірних широтах]] [[Північна півкуля|Північної півкулі]] часто з'являється на північно-східних гористих узбережжях великих водойм, де досить невисокі гори (400—600 м) відгороджують значні [[плоскогір'я]] або рівнини на яких накопичується значні маси холодного повітря{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. У ряді регіонів [[Північна півкуля|Північної півкулі]] історично має власні назви<ref name="Britannica"/><ref name="ВРЕ"/><ref name="СГЕ"/>{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}:
* на північно-східному узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] від [[Геленджик]]а до [[Анапа|Анапи]] («норд-ост, бора»);
* на півночі [[Адріатичне море|Адріатики]], поблизу [[Трієст]]а (''«немере»'') та у [[Венеція|Венеції]] (''«боррація»''), на східному узбережжі в [[Далмація|Далмації]] до [[Котор]]а на півдні (''«бу́ра»'')<ref name="ЭСБЕ"/>;
* у французькому [[Прованс]]і від [[Монпельє]] до [[Тулон]]а (''«[[Містраль (вітер)|містраль]], бораска»'');
* на арктичній [[Нова Земля|Новій Землі]] (''«гірська, мисливський вітер»'');
* в [[Чаунська губа|Чаунській губі]] ([[Певек]]) на [[Чукотський півострів|Чукотці]] (''«южак»'');
* у [[Техас]]і на узбережжі [[Мексиканська затока|Мексиканської затоки]] («норзер»).

У [[Егейське море|Егейському морі]] бороподібні вітри мають північний напрямок{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. У ряді місцевостей ефект бори може спостерігатися і в глибині континенту, там, де є умови для накопичення холодного повітря з навітряної сторони невисокого і довгого хребта і виникнення обвалу повітря з підвітряного, більш теплого схилу{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. На схилах хребта [[Чингіз-Тау]] у [[Казахстан]]і, берегах [[Байкал]]у (''«[[сарма]], харахаїха»''), деяких хребтів [[Далекий Схід|Далекого Сходу]], океанічного узбережжя [[Японські острови|Японських островів]] (''«[[оросі]]»''), [[Земля Франца-Йосифа|Землі Франці-Йосифа]], затоці [[Іскендерун (затока)|Іскендерун]] Середземного моря (''«[[Раджас (вітер)|раджас]], газія»''), південному узбережжі Чорного моря в горах [[Тавр (хребет)|Тавр]] бора має характер [[Стокові вітри|стокових вітрів]]{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}.

Місцевості часто повторюваних бор виділяються відсутністю [[ліс]]ових масивів, подекуди навіть оголеністю від рослинного покриву, наче після сходження [[снігова лавина|снігової лавини]], або [[каменепад]]у.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Boreas Oreithyia Louvre K35.jpg|border|''«Викрадення Орифії Бореєм»'', давньогрецька кераміка
(Four_charts_of_the_wind)_(13783158533).jpg|border|[[Борей]] на [[Роза вітрів|розі вітрів]]
Masasumi Mafu.jpg|border|''«Ороші, що завдає непередбачуваних збитків»'', [[Масасумі Мафу]], 1853 рік
Hann Atlas der Meteorologie 10.jpg|border|Карта місцевих вітрів Європи, 1887 рік {{ref-de}}. Бора позначена в нижньому правому куті як Nordfohn
Bura vor Senj, vodena prasina (Wasserstaub).JPG|border|Хвилювання на морі під час бори, Сень, Хорватія
</gallery></small>

Характерні риси бори мають стокові вітри в міжгірних долинах, [[катабатичні вітри]] [[Антарктида|Антарктиди]]{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}.

== Фізика процесу ==
[[Файл:Bora.svg|thumb|Механізм утворення бори]]
У холодну пору року (взимку і восени) внаслідок різниці температур між поверхнею моря і поверхнею суходолу [[атмосферний тиск]] над водоймою знижується (утворюється [[циклон]]), а на підвищеною частиною суходолу навпаки підвищується (утворюється [[антициклон]]) утворюється значний [[баричний градієнт]]<ref name="СГЕ"/>{{sfn|Julius & DeCourcy Ward|1903|}}. Підсиленню перетоку повітря з підвищеної ділянки до рівня моря сприяє і [[сила тяжіння]]<ref name="СГЕ"/>. Виникнення ураганної сили вітру викликає [[географічне положення]], взаємне розташування гірських хребтів і вузьких долин, що виходять до моря і накопичують потоки повітря, які намагаються зрівняти утворену нестійкість в атмосфері, ніби в [[Аеродинамічна труба|аеродинамічній трубі]]<ref name="СГЕ"/>. З [[Навітряний та підвітряний|навітряної]] сторони хребта розвиваються висхідні рухи повітря, а з підвітряного&nbsp;— починається повітрепад{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Швидкість якого перевищує 40 м/с, іноді сягаючи 60 м/с<ref name="СГЕ"/>.

Температура над континентом настільки низька, а перепад висот настільки незначний, що потепління повітря внаслідок [[Адіабатичні процеси|адіабатичного процесу]] під час спуску з гір настільки незначне, що на узбережжі воно все одно відчувається крижаним{{sfn|Julius & DeCourcy Ward|1903|}}. Температура взимку нерідко опускається нижче —20° С, максимальний зафіксований перепад температури&nbsp;— 40&nbsp;°C. Бора спричинює сильний вітер, що здіймає гігантські хвилі, бризки від яких та сконденсована холодним гірським повітрям волога з теплого морського повітря намерзають на переохолоджених поверхнях товстим шаром [[Ожеледь|ожеледі]]<ref name="ВРЕ"/>.

== Класифікація ==
Розрізняють окремі види бори{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}:
* '''Стокова'''&nbsp;— коли відбувається стік і обрушення з хилів гір відносно незначної холодної повітряної маси.
* '''Внутрішньомасова'''&nbsp;— коли відбувається перетікання значних повітряних мас через гірський хребет під час руху великого антициклону.
* '''Мусонна'''&nbsp;— коли через гори перетікає подвійний шар теплого і холодного повітря. Над потужним шаром холодного повітря [[інверсія температури]]. Це спричиняє [[внутрішні хвилі]] на меж і розподілу повітряних мас.
* '''Фронтальна'''&nbsp;— коли відбувається прохід холодного [[Атмосферний фронт|атмосферного фронту]] над гірським хребтом.
* '''Мішана'''&nbsp;— являє собою комплексне поєдннання двох, або більше попередньо описаних видів.
* '''Верхова'''&nbsp;— коли струмінь холодного повітря огинає гірський хребет на деякій відстані від його поверхні, над більш теплим повітрям на його схилах. Не має проявів у долинах та передгір'ї, лише у атмосферних явищах над горами.

== Адріатична бора ==
Адріатична бора дме на східному узбережжі [[Адріатичне море|Адріатичного моря]] з гір [[Динарське нагір'я|Динарського нагір'я]]. Історично місцеві мешканці розрізняють два види: «біла, ясна» ({{lang-it|bora chiara}}), що дме за [[ясне небо|ясного неба]], та «темну» ({{lang-it2|bora scura}}; {{lang-it2|bora scura}}), коли на вершинах гір і пагорбів збираються хмари, що рухаються вбік узбережжя з [[дощ]]ем або [[сніг]]ом. Перший різновид утворюється за антициклональної погоди<ref name="R6"/>. Сильний сухий вітер зменшує вологість повітря, тому в цей час хорвати солять і вивішують [[пршут]]. Другий, коли глибокий генуезький циклон проходить над південною частиною Адріатики, де в цей час вирує вітер «[[юго]]»<ref name="R5"/>.

Найпотужніша бора спостерігається у хорватських горах [[Велебіт]], що 145-км смугою відділяють області з [[Помірний кліматичний пояс|помірно континентальним кліматом]] від [[Далмація|далмаційського узбережжя]] із [[Середземноморський клімат|середземноморським]]. Бора&nbsp;— є своєрідним процесом врівноваження під час взаємодії цих двох типів [[Повітряна маса|повітряних мас]] у зимовий період. Море під час бори характеризується короткими високими хвилями з білими бурунами. Маленькі краплі, що їх зривають пориви вітру утворюють «морський дим», що зменшує видимість. Пориви вітру можуть розпочатись в ясний і спокійний день, коли мало що віщує біду. Усе це значно ускладнює судноплавство. Місцеві моряки мають прислів'я: ''«Коли бора пливе, ти ні!»'' Рекорди швидкості поривів вітру були зафіксовані в Хорватії поблизу [[Масленицький міст|Масленицького мосту]] на північ від [[Задар]]у&nbsp;— 248 км/год у грудні 1998 року<ref name="A8"/><ref name="A9"/><ref name="A10"/>; міста [[Сень (місто)|Сень]] та південного порталу тунелю [[Светий Рок (тунель)|Светий Рок]]&nbsp;— 304 км/год у грудні 2003 року<ref name="A11"/>. Під час аномальних [[Мороз (температура)|морозів]] [[Східноєвропейська хвиля холоду (2012)|Східноєвропейської хвилі холоду]] у лютому 2012 року, морська набережна в Сені замерзла внаслідок сильної бори, були повалені дерева, зруйновані дахи будинків. Швидкість вітру сягала 150 км/год, температура знизилась до −14&nbsp;°C, висота хвиль сягала 7 м<ref name="A12"/>. На острові [[Паг (острів)|Паг]] вітер повикидав на берег рибу з моря. У багатьох прибережних містах у [[Водопровід|водопроводах]] позамерзала вода<ref name="A13"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Kraška burja-Valvasor.jpg|border|''«Бора на [[Карстове плато|Карстовому плато]]»'', [[Янез Вайкард Вальвазор]], 1689 рік 
Bora on Molo Audace.jpg|border|Бора в [[Трієст]]і, [[Італія]], лютий 2011 року
Winter bora in Senj.jpg|border|Наслідки бори в [[Сень (місто)|Сені]], Хорватія, лютий 2012 року
Bura shaped karst landscape at the foot of the Velebit and view at the island of Pag.jpg|border|Ландшафт сформований періодичною борою на [[Велебіт]]і, Хорватія (острів [[Паг (острів)|Паг]] вдалині)
</gallery></small>

Вітер також характерний для словенської долини [[Віпавська долина|Віпава]] (швидкість поривів вітру сягає 220 км/год)<ref name="A14"/>, і трохи в меншій&nbsp;— вапнякового [[Карстове плато|Карстового плато]] ({{lang-it|Carso}}), що височіє над [[Трієстська затока|Трієстською затокою]] і простягається на південь півострова [[Істрія]]. У цій місцевості на дахах будинків часто можна спостерігати каміння, що притримує черепицю від сильних поривів вітру, а на вузьких вуличках міст натягнуті троси вздовж стін для підтримки пішоходів.

== Новоросійська бора ==
На березі Чорного моря своєю борою відома [[Цемеська бухта]] на північному сході, що відгороджена від [[Кубанська низовина|Кубанської низовина]] відгалуженям [[Головне пасмо Кавказьких гір|Головного пасма]] [[Кавказькі гори|Кавказьких гір]]&nbsp;— [[Маркотхський хребет|Маркотхським хребтом]] (Варада) (400—650&nbsp;м). Він тягнеться паралельно узбережжю, уздовж північно-східного берега, і є своєрідною греблею на шляху холодних повітряних мас з півночі. Холодне повітря нагромаджується в котловані перед хребтом, внаслідок чого атмосферний тиск тут зростає. Над морем тепле повітря піднімається, тиск зменшується. Поступово виникає сильна течія, яка «засмоктує» повітря з материка через [[Маркотхський перевал]] (430 м). Найсильніша бора виникає коли південь Росії займає відріг [[Сибірський антициклон|Сибірського антициклону]], на Чорне море насувається середземноморський [[циклон]] з півдня<ref name="ВРЕ"/>. Перед появою бори на вершинах гір можна спостерігати густі хмари, які місцеві жителі називають «борода». Траплялось, що бора скидала з рейок навантажені залізничні вагони, рвала [[швартов]]и (троси), якими кораблі кріпляться до [[Пірс (портова споруда)|пірса]], викидала морські судна на берег. Під час сумнозвісної бори [[1848]] року на морі утворився сильний туман, вирували смерчі. У результаті негоди корабель «Струя» затонув разом із екіпажем, а ще 4 було викинуто на берег<ref name="ЭСБЕ"/>. У грудні [[1899]] року внаслідок бори будинки Новоросійська на набережній вкрилися льодом товщиною близько 2&nbsp;м, затонули, або були викинуті на берег кораблі. [[1928]] року було зареєстровано пориви вітру швидкістю 80 м/с<ref name="R4"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Nov Pan.jpg|border|Вид на Цемеську бухту з Маркотхського перевалу
Novo bay.jpg|border|Цемеська бухта і Новоросійськ з космосу, Маркотхський хребет вгорі
Bora1, Novorossiysk 1993.jpg|border|Кораблетроща 1993 року
Bora2, Novorossiysk 1993.jpg|border|Кораблетроща 1993 року
Novorossiysk, 1997.jpg|border|Наслідки бори 1997 року
</gallery></small>

== Економічні наслідки ==
Наслідки короткотривалої стихійної події бувають досить руйнівними, особливо для приморських містечок і портового господарства, морського флоту<ref name="ЭСБЕ"/>. Через сильне обледеніння [[морське судно|морські судна]] можуть бути перенавантажені й затонути. Від сильного хвилювання судна можуть також бути викинутими на берег<ref name="ЭСБЕ"/>. Значна льодова кірка на поверхнях будинків і вулицях міста паралізує [[комунальне господарство]] і життя містян, призводить до обриву [[Лінія електропередачі|ліній електропередач]], гибелі [[Фрукт|фруктових дерев]] у садових господарствах.

Головні шляхи унебезпечення від наслідків стихії:
* метеорологічні спостереження з станом атмосфери прилеглих районів;
* завчасне попередження населення установами з надзвичайних ситуацій;
* відведення кораблів подалі від узбережжя.

Існують різні перспективні проєкти боротьби зі стихією:
* зменшення перепаду висот у горах;
* зведення підземних [[Тунель|тунелів]], що діяли б як запобіжні клапани для скидання надлишкової різниці атмосферного тиску;
* побудова грандіозних [[трамплін]]ів у горах для перекидання потоків вітру над прибережними містами;
* локальний підігрів повітря в місцях його активного переохолодження, з метою руйнування холодного потоку, що рухається до хребта, [[конвекційні течії|конвекційними течіями]].

== Див. також ==
* [[Місцеві вітри]]
* [[Санта-Ана (вітер)|Санта-Ана]]
* [[Volkswagen Bora]]

== Джерела ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="СГЕ">{{СГЕ|1|259|Бора|}}</ref>

<ref name="ВРЕ">{{ВРЕ2|5|568|Бора|}}</ref>

<ref name="Zecchetto">{{cite book|author1=Stefano Zecchetto|author2=Francesco De Biasio|author3=Marco Bajo|editor1-last=Fletcher|editor1-first=Caroline A.|editor2-last=Spencer|editor2-first=Tom|title=Flooding and Environmental Challenges for Venice and Its Lagoon: State of Knowledge|date=2005|publisher=Cambridge University Press|location=Cambridge|pages=53–58|chapter=Features of Scatterometer Wind Observations in the Adriatic Sea}}</ref>

<ref name="Snoj">{{cite book|last1=Snoj|first1=Marko|title=Slovenski etimološki slovar|date=2003|publisher=Modrijan|location=Ljubljana|isbn=961-6465-37-6|page=66|edition=2}}</ref>

<ref name="MalloryAdams2006">{{cite book|author1=J. P. Mallory|author2=D. Q. Adams|title=The Oxford Introduction to Proto-Indo-European and the Proto-Indo-European World|url=https://books.google.com/books?id=pH7emh7sv50C&pg=PA121|date=24 серпня 2006|publisher=OUP Oxford|isbn=978-0-19-928791-8|pages=121–|accessdate=27 квітня 2021|archive-date=27 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210427084230/https://books.google.com/books?id=pH7emh7sv50C&pg=PA121}}</ref>

<ref name="Britannica">{{Стаття |автор= |назва=Bora |посилання=https://www.britannica.com/science/bora |archiveid=20210416215647 |відповідальний= |видання=[[Encyclopædia Britannica]] |місце= |видавництво= |рік= |місяць= |том= |випуск= |номер= |сторінки= |issn= |мова=en |ref= |accessdate=27 квітня 2021 |archivedate=6 листопада 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191106201639/https://www.britannica.com/science/bora }}</ref>

<ref name="A8">{{ref-hr}} {{книга |автор=A. Bajić, B. Peroš, V. Vučetić, Z. Žibrat |заголовок=Wind load - a meteorological basis for Croatian standards |посилання=http://hrcak.srce.hr/file/18613 |місце= |видавництво= |рік=2001 |сторінок= |сторінки=501 |серія= |тираж= |isbn= |ref= }}</ref>

<ref name="A9">{{cite journal |last1=Radic |first1=Jure |last2=Savor |first2=Zlatko |last3=Puz |first3=Goran |title=Report: Extreme Wind and Salt Influence on Adriatic Bridges |journal=Structural Engineering International |date=23 березня 2018 |volume=13 |issue=4 |pages=242–245 |doi=10.2749/101686603777964487}}</ref>

<ref name="A10">{{cite journal |last1=Sesar |first1=Petar |last2=Krecak |first2=Ana |title=Impact of wind on Croatian highways and bridges |journal=IABSE Symposium Report |date=1 січня 2005 |volume=90 |issue=11 |pages=23–29 |doi=10.2749/222137805796270469}}</ref>

<ref name="A11">{{cite web|url=http://novine.novilist.hr/default.asp?WCI=Rubrike&WCU=285A285F28632859285A2863285A28582858285B286328962897289E286328632860285C285A2859285828632863286328582863M|title=Pretplati se > Novi list - Online izdanje|website=novine.novilist.hr|accessdate=27 квітня 2021|archive-date=27 квітня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140427010158/http://novine.novilist.hr/default.asp?WCI=Rubrike&WCU=285A285F28632859285A2863285A28582858285B286328962897289E286328632860285C285A2859285828632863286328582863M}}</ref>

<ref name="A12">{{cite web |url=http://www.index.hr/vijesti/clanak/pogledajte-kako-je-jucer-bilo-u-senju-bura-nosi-sve-pred-sobom-dize-cak-i-krovove/598037.aspx |title=Pogledajte kako je jučer bilo u Senju: Bura nosi sve pred sobom, diže čak i krovove! |date=8.2.2012 |publisher=IndexHR |accessdate=27 квітня 2021 |archive-date=21 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170921095505/http://www.index.hr/Vijesti/clanak/pogledajte-kako-je-jucer-bilo-u-senju-bura-nosi-sve-pred-sobom-dize-cak-i-krovove/598037.aspx }}</ref>

<ref name="A13">{{cite web 2 |headingon=yes |author=Viktor Lisac; Ivana Samaržija |date=7.2.2012 |url=https://www.24sata.hr/news/karlobag-odsjecen-a-u-senju-bura-cupa-krovove-i-nosi-cigle-252881 |title=Bura izbacuje ribu na obalu, u riječkoj bolnici selili pacijente |type=вебсайт |website=24sata.hr |accessdate=27 квітня 2021 року |archiveid=20200922183748 |lang=hr |showlang=1 |ref= }}</ref>

<ref name="A14">{{cite web 2 |headingon=yes |author=K. Kl., To. Š. |date=3.2.2012 |url=https://www.zurnal24.si/slovenija/ekipe-so-v-stalni-pripravljenosti-147460 |title=Ekipe so v stalni pripravljenosti |type=вебсайт |website=Žurnal24 |accessdate=27 квітня 2021 року |archiveurl=http://web.archive.org/save/https://www.zurnal24.si/slovenija/ekipe-so-v-stalni-pripravljenosti-147460 |deadlink= |archivedate=27 квітня 2021 року |lang=sl |showlang=1 |ref= }}</ref>

<ref name="R4">{{cite web 2 |date=8.10.2008 |url=http://meteoweb.ru/phen060.php |title= Новороссийская бора и байкальская сарма |type=интернет-журнал |website=meteoweb.ru |accessdate=27 квітня 2021 року |archiveid20210427120918 |lang=ru |showlang=1 |ref= }}</ref>

<ref name="R5">{{Cite web |url=http://www.yacht-tours.info/ru/page/wind-sea/ |title=Ветер в Хорватии на море |accessdate=27 квітня 2021 |archive-date=12 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170412144033/http://www.yacht-tours.info/ru/page/wind-sea/ }}</ref>

<ref name="R6">{{Cite web |url=http://www.hmn.ru/index.php?index=2&nn=45467 |title=Чёрная бора на Адриатике |accessdate=27 квітня 2021 |archive-date=2 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402135432/http://www.hmn.ru/index.php?index=2&nn=45467 }}</ref>

<ref name="ЭСБЕ">{{ЭСБЕ|Бора, ветер||4|384—385|}}</ref>
}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53393/6819.html Бора]}}

== Література ==
* {{Словарь ветров}}
* {{ref-en}} {{книга |автор=Seibert P. |заголовок=Hann’s Thermodynamic Foehn In the Adriatic tradition, the bora comes from three mouths: Trieste, Rijeka and Senj. Theory and its Presentation in Meteorological Textbooks in the Course of Time |посилання=http://www.meteohistory.org/2004polling_preprints/docs/abstracts/seibert_abstract.pdf |видавництво= |рік= |сторінок= |ref=Seibert P. }}
* {{ref-en}} {{книга |автор=Julius von Hann; Robert DeCourcy Ward |заголовок=Handbook of Climatology |посилання= |місце={{NY}} |видавництво=MacMillan |рік=1903 |сторінок= |ref=Julius & DeCourcy Ward }}
* {{ref-it}} {{книга |автор=Corrado Belci  |заголовок=Il libro della bora |посилання=  |місце={{comment|Trieste|Трієст}} |видавництво=LINT Editoriale |рік=2002 |сторінок=144 |isbn=88-8190-184-6 |ref=Belci C. }}
* {{ref-de}} {{стаття |автор=F. von Wrangel |назва=Die Ursachen der Bora in Noworossisk |посилання= |видання=Repertorium für Meteorologie  |номер=40 |рік=1876 |сторінки=238-240 |ref=Wrangel F. }}
* {{ref-de}} {{стаття |автор=F. Seidel |заголовок=Bermerkungen über die Karstbora |посилання= |видання=M. Z. |номер=18 |рік=1891 |сторінки=232-235 |ref=Seidel F. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Выдренков М. Ю. |заголовок=Сия жестокая бора |посилання= |місце={{М.}} |видавництво= |рік=2016 |сторінок=60|тираж= |ref=Выдренков М. Ю. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Врангель Ф. Ф. |заголовок=Новороссийская бора и ее теория |місце={{comment|Николаев|Миколаїв}} |видавництво=Тип. Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Рено |рік=1876 |сторінок=17|ref=Врангель Ф. Ф. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Оболенский В. П. |заголовок=Метеорология |том=1 |посилання= |місце={{Л.}}—{{М.}} |видавництво= |рік=1938 |сторінок= |тираж= |ref=Оболенский В. П. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Коростелев П. А. |заголовок=Новороссийская бора |посилання=|місце={{СПб.}} |видавництво= |рік=1904 |сторінок= |тираж= |ref=Коростелев П. А. }}
* {{ref-ru}} {{статья |автор= |заглавие= Бора в Новороссийске в декабре 1847 и январе 1848 года|ссылка= https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:Морской_сборник_1848_том_I_(март-декабрь).pdf&page=334|язык= |издание= [[Морской сборник]] |тип= |год= 1848 |месяц= 9|число= |том= 1|номер= 9|страницы= 333—345}}
* {{ref-ru}} {{статья |автор= |заглавие= Бора в Новороссийске в декабре 1847 и январе 1848 года (окончание)|ссылка= https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:Морской_сборник_1848_том_I_(март-декабрь).pdf&page=386 |язык= |издание= [[Морской сборник]]|тип= |год=1848 |месяц= 10 |число= |том= 1|номер=10 |страницы= 379—382}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Bora (wind)}}
* {{YouTube|BnGMCGIHVFU|Extreme Hurricane Force Bora (Bura) - Croatia|logo=1}}&nbsp;— відео бори в Хорватії 5 березня 2015 року.
* {{YouTube|F87sEDY3aYo|Bura|logo=1}}&nbsp;— відео бори в Хорватії 7 січня 2017 року.
* [https://ggweather.com/winds.html Name of Winds] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/618KITvHo?url=https://ggweather.com/winds.html |date=22 серпня 2011 }}&nbsp;— список онімів вітрів.
* {{cite web 2 |headingon=yes |author=Paul Bradbury |authorlink= |date=21.2.2021 |url=https://www.total-croatia.com/weather-in-croatia/#bura-jugo-winds |title=Weather in Croatia: Sun, Snow, Winds, Forecasts & Stats |type=вебсайт |website=Total Croatia |accessdate=27 квітня 2021 року |archiveid=20210427092446 |lang=en |showlang=1 |ref= }}

{{Метеорологія}}
{{Погода}}
{{ac}}
{{Портали|Метеорологія та кліматологія|Географія}}

[[Категорія:Місцеві вітри]]
[[Категорія:Клімат Італії]]
[[Категорія:Клімат Словенії]]
[[Категорія:Клімат Хорватії]]
[[Категорія:Клімат Чорногорії]]
[[Категорія:Клімат Росії]]