Перегляд вихідного коду сторінки Боснія

{{Otheruses-2|Боснія (значення)|Рама (значення)}}
[[Файл:Bosnija_ta_Gerzegovuna.png|250px|thumb|right|Приблизні межі між Боснією і [[Герцеговина|Герцеговиною]]]]
'''Боснія''' ({{lang2|bs|hr|Bosna}}, {{lang2|sr|cnr|Босна}})&nbsp;— історичний і географічний регіон, що лежить у [[Динарські Альпи|Динарських Альпах]], обмежений з півдня [[Паннонійська рівнина|Паннонійською рівниною]], з півночі та сходу річками [[Сава (річка)|Сава]] і [[Дрина]]. Південна, середземноморська, частина наразі зветься [[Герцеговина|Герцеговиною]].

Площа Боснії становить близько 41 тис. км² і займає близько 80&nbsp;% території сучасної держави [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговини]]. Інші 20&nbsp;% займає Герцеговина, яка лежить на південь від Боснії і має вихід до [[Адріатичне море | Адріатичного моря]]. Кордону між Боснією та Герцеговиною офіційно не існує, але зазвичай його визначають на південь від гірського хребта [[Іванська Планина]].

Обидві частини Федерації Боснії і Герцеговини тісно пов'язані між собою ще з часів Середньовіччя, тому назва «Боснія» нерідко вживається для позначення в цілому Боснії і Герцеговини. Сучасна назва країни, яка складається з імен двох історичних регіонів&nbsp;— Боснія і Герцеговина&nbsp;— з'явилася лише наприкінці періоду османського правління, під час окупації країни [[Австро-Угорщина | Австро-Угорщиною]].

== Назва ==
[[Файл:Coat of arms of the Austro-Hungarian province of Bosnia 1890.png|150px|міні|Герб Рами-Боснії (1890)]]
* '''Ра́ма''' ({{lang-la|Rama}}) — історична назва Боснії в титулі угорських королів з XV ст.<ref>Engel, Pál; Ayton, Andrew; Pálosfalvi, Tamás. ''The realm of St. Stephen: a history of medieval Hungary, 895-1526''. I.B.Tauris, 2005, p. 50.</ref>. Зокрема, згадується у довгому титулі [[Сигізмунд Люксембург|Сигізмунда Люксембурзького]], короля Угорщини та імператора Священної Римської імперії.

== Історія ==
Територія Боснії була населена слов'янськими племенами з VII століття, і свого часу різні її частини входили до складу різних [[серби | сербських]], [[хорвати | хорватських]] та незалежних боснійських держав. Першу боснійську державу, яка перебувала у васальній залежності від Візантії, заснував у 1180 року бан Кулин. Вона досягла свого найбільшого розквіту в другій половині XIV століття за часів правління бана [[Твртко I]]. До [[1370]] року він розширив територію Боснії до сучасних меж Боснії і Герцеговини, уклав союз з [[Угорщина | Угорщиною]], яка на той момент була головною загрозою незалежності Боснії, а також з [[Рагузька республіка|республікою Рагуза]]. З [[1377]] року Твртко І став також королем Сербії, а з 1390 року, після захоплення [[Іллірія |Іллірії]] та островів Адріатичного моря&nbsp;— королем [[Хорватія | Хорватії]] та [[Далмація | Далмації]]. У цей час Боснія відігравала роль регіональної наддержави на [[Балканський півострів|Балканах]], поступаючись за впливом лише [[Угорщина |Угорщині]] та [[Османська імперія | Османській імперії]].
[[Файл:Medieval Bosnian State Expansion-en.svg|thumb|Етапи розширення [[Боснійське королівство|Боснійського королівства]]]]
[[Файл:Fojnica.PNG|thumb|left|Францисканський монастир у Фойниці]]

Твртку І вдавалося успішно стримувати напад турків, але після його смерті у державі почалися міжусобиці, внаслідок яких до 1463 року Боснія повністю втратила незалежність та увійшла до складу Османської імперії як її адміністративна одиниця (вілайєт). З 1853 року вілайєт мав назву Боснія і Герцеговина.
 
У 1878 році Боснію і Герцеговину окупувала Австрія, а в 1908 році вона була формально анексована. Приводом до Першої світової війни стало вбивство ерцгерцога Франца-Фердинанда у столиці Боснії Сараєво. Після Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії Боснія і Герцеговина увійшли до складу Королівства Югославія.

Під час [[Друга світова війна | Другої світової війни]], з [[1941]] по [[1945]] рік, Боснія входила до складу [[Незалежна Держава Хорватія|Незалежної держави Хорватії]], при цьому істотна частина її території контролювалася підрозділами партизанів і четників. Після війни Боснія разом з Герцеговиною були об'єднані у єдину республіку в складі соціалістичної Югославії.

У 1992 році в період розпаду Югославії Республіка Боснія і Герцеговина проголосила незалежність. Значна частина сербів і хорватів, які проживали у Республіці, не підтримали такого рішення, і на контрольованих ними територіях були проголошені [[Республіка Сербська]] і [[Хорватська республіка Герцег-Босна]]. Внаслідок цього розпочалася громадянська війна, в ході якої відбувались етнічні чистки усіма сторонами конфлікту. Війна завершилась у 1995 році укладенням [[Дейтонські угоди | Дейтонських угод]], за яким Боснія і Герцеговина стала складатися з двох рівноправних державних утворень: [[Федерація Боснії та Герцеговини | Федерації Боснії та Герцеговини]] і [[Республіка Сербська | Республіки Сербської]].

== Міста ==

Найбільшими містами в Боснії є:
* [[Сараєво]]&nbsp;— 400 000
* [[Баня-Лука]]&nbsp;— 250 000
* [[Зениця]]&nbsp;— 146 000
* [[Тузла (місто)|Тузла]]&nbsp;— 132 000
* [[Травник (місто)|Травник]]&nbsp;— 70 000
* [[Бихач]]&nbsp;— 64 600
* [[Какань]]&nbsp;— 46 500
* [[Брчко]]&nbsp;— 38 000
* [[Бієліна]]&nbsp;— 36 700
* [[Бугойно]]&nbsp;— 35 700

== Див. також ==
* [[Боснія і Герцеговина]]
* [[Історія Боснії і Герцеговини]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Сорос Д.'' Боснія. Київ, 1992.
{{Боснія і Герцеговина в темах}}

== Посилання ==
{{ci}}
{{ac}}
[[Категорія:Боснія і Герцеговина]]