Боснія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Приблизні межі між Боснією (позначено темним) і Герцеговиною (позначено світлим)

Боснія — історичний і географічний регіон, що лежить у Динарськіх Альпах, обмежений з півдня Паннонійською рівниною, з півночі та сходу річками Сава і Дрина. Південна, середземноморська, частина наразі зветься Герцеговиною.

Площа Боснії становить близько 41 тис. км² і займає близько 80% території сучасної держави Боснії і Герцеговини. Інші 20% займає Герцеговина, яка лежить на південь від Боснії і має вихід до Адріатичного моря. Кордону між Боснією та Герцеговиною офіційно не існує, але зазвичай його визначають на південь від гірського хребта Іванська Планина.

Обидві частини Федерації Боснії і Герцеговини тісно пов’язані між собою ще з часів Середньовіччя, тому назва «Боснія» нерідко вживається для позначення в цілому Боснії і Герцеговини. Сучасна назва країни, яка складається з імен двох історичних регіонів – Боснія і Герцеговина – з’явилася лише наприкінці періоду османського правління, під час окупації країни Австро-Угорщиною.

Історія[ред.ред. код]

Територія Боснії була населена слов’янськими племенами з VII століття, і свого часу різні її частини входили до складу різних сербських, хорватських та незалежних боснійських держав. Першу боснійську державу, яка перебувала у васальній залежності від Візантії, заснував у 1180 року бан Кулин. Вона досягла свого найбільшого розквіту в другій половині XIV століття за часів правління бана Твртко І. До 1370 року він розширив територію Боснії до сучасних меж Боснії і Герцеговини, уклав союз з Угорщиною, яка на той момент була головною загрозою незалежності Боснії, а також з Дубровницькою республікою. З 1377 року Твртко І став також королем Сербії, а з 1390 року, після захоплення Іллірії та островів Адріатичного моря – королем Хорватії та Далмації. У цей час Боснія відігравала роль регіональної наддержави на Балканах, поступаючись за впливом лише Угорщині та Османській імперії.

Етапи розширення Королівства Боснії
Францисканський монастир у Фойниці

Твртку І вдавалося успішно стримувати напад турків, але після його смерті у державі почалися міжусобиці, внаслідок яких до 1463 року Боснія повністю втратила незалежність та увійшла до складу Османської імперії як її адміністративна одиниця (вілайєт). З 1853 року вілайєт мав назву Боснія і Герцеговина.

У 1878 році Боснію і Герцеговину окупувала Австрія, а в 1908 році вона була формально анексована. Приводом до Першої світової війни стало вбивство ерцгерцога Франца-Фердинанда у столиці Боснії Сараєво. Після Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії Боснія і Герцеговина увійшли до складу Королівства Югославія.

Під час Другої світової війни, з 1941 по 1945 рік, Боснія входила до складу Незалежної держави Хорватії, при цьому істотна частина її території контролювалася підрозділами партизанів і четників. Після війни Боснія разом з Герцеговиною були об’єднані у єдину республіку в складі соціалістичної Югославії.

У 1992 році в період розпаду Югославії Республіка Боснія і Герцеговина проголосила незалежність. Значна частина сербів і хорватів, які проживали у Республіці, не підтримали такого рішення, і на контрольованих ними територіях були проголошені Республіка Сербська і Хорватська республіка Герцег-Босна. Внаслідок цього розпочалася громадянська війна, в ході якої відбувались етнічні чистки усіма сторонами конфлікту. Війна завершилась у 1995 році укладенням Дейтонських угод, за яким Боснія і Герцеговина стала складатися з двох рівноправних державних утворень: Федерації Боснії та Герцеговини і Республіки Сербської.

Міста[ред.ред. код]

Найбільшими містами в Боснії є:

Див. також[ред.ред. код]