Перегляд вихідного коду сторінки Брама Ґродська — Театр NN

{{Картка організації
| назва             =Brama Grodzka – Teatr NN
| назва_укр         =Брама Ґродська – Театр NN
| зображення        =tnn_logo.gif
| розмір_зображення =
| підпис            =
| абревіатура       = 
| гасло             =
| заснована         =1998
| розпущена         =
| тип               =інституція культури
| статус            =
| мета              =
| штаб-квартира     =
| розташування      ={{POL}}, [[Люблін]], вул. Ґродська, 21
| координати        ={{coord|51|14|58|N|22|34|11|E|scale:100000|display=inline,title}}
| регіон            =
| членство          =
| мови              =
| секретар          =
| лідер_позиція     =Директор
| лідер_ім'я        ={{Не перекладено|Томаш Пєтрасєвіч|Томаш Пєтрасєвіч|pl|Tomasz Pietrasiewicz}}
| лідер_позиція2    =Заступник директора
| лідер_ім'я2       =Вітольд Домбровскі
| лідер_позиція3    =
| лідер_ім'я3       =
| лідер_позиція4    =
| лідер_ім'я4       =
| ключові_особи     =
| центральний_орган =
| материнські       =
| дочірні           =
| бюджет            =
| штат              = 42
| добровольці       =Волонтери з [[Європейська волонтерська служба|ЄВС]]<ref>{{cite web |url= http://www.latarnia.teatrnn.pl/node/1819/european_voluntary_service_in_the_%22grodzka_gate_%E2%80%93_nn_theatre%22_centre_wolontariat_europejsk |назва= European Voluntary Service in The "Grodzka Gate – NN Theatre" Centre / Wolontariat Europejski w Ośrodku "Brama Grodzka - Teatr NN" |автор= Dominika Majuk |дата=  |вебсайт= Teatr NN |видавець=  |дата-доступу= 24 листопада 2014 |archive-date= 10 липня 2015 |archive-url= https://web.archive.org/web/20150710033310/http://www.latarnia.teatrnn.pl/node/1819/european_voluntary_service_in_the_%22grodzka_gate_%E2%80%93_nn_theatre%22_centre_wolontariat_europejsk }}{{ref-pl}}{{ref-en}}</ref>.
| вебсайт           =http://teatrnn.pl/
| примітки          =
| колишні_назви     =
}}

'''Осередок «Брама Гродська&nbsp;— Театр NN»''' ({{lang-pl|Ośrodek «Brama Grodzka&nbsp;— Teatr NN»}}); також '''«Брама Гродська&nbsp;— Театр NN»'''&nbsp;— інституція культури в [[Люблін]]і. Розташована в [[Брама Ґродська|Брамі Ґродській]] (відомій також під назвою ''Жидівська брама''), яка історично слугувала місцем переходу між християнською та єврейською частинами міста. Також осередку належать і активно використовуються прилеглі до Брами [[Кам'яниця (будівля)|кам'яниці]] (вул. Гродська, 21, 34, частково 36)<ref>{{Стаття
   | автор    = Arkadiusz Bagłajewski
   | назва    = Kilka uwag o projekcie kulturowej lokalności. O działniach Teatru NN
   | журнал    = Brama
   | випуск    = 
   | сторінки    = 16-20
   | url    = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/9365/brama.pdf
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 26 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141026010730/http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/9365/brama.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>. Осередок спеціалізується на проблемах культурної спадщини; ключове місце в мистецьких та освітніх програмах «Брами» займає питання польсько-єврейського минулого Любліна<ref name="Joanna Zętar">{{Стаття
 |автор       = Joanna Zętar
 |назва       = Ośrodek «Brama Grodzka&nbsp;— Teatr NN»&nbsp;— odbudowa i kształtowanie tożsamości miejsca
 |журнал     = Lubelski Oddział Polskiej Akademii Nauk
 |випуск     = 2006
 |сторінки = 193-202
 |url              = http://www.pan-ol.lublin.pl/wydawnictwa/TArch2/Zetar.pdf
 |accessdate       = 6 листопада 2014
 |archivedate      = 24 вересня 2015
 |archiveurl       = https://web.archive.org/web/20150924063714/http://www.pan-ol.lublin.pl/wydawnictwa/TArch2/Zetar.pdf
}}{{ref-pl}}</ref>.

== Історія осередку ==
[[Файл:Lublin, Brama Grodzka2.JPG|міні|Брама Гродська]]
Театр NN виник в 1990 році в Любельській театральній студії, яка на той час розміщувалась в Брамі Ґродській та прилеглих будинках<ref>{{книга
 |автор             = 
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Teatr w Polsce 2012
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = Dorota Buchwald
 |видання           = 
 |місце             = Warszawa
 |видавництво       = Instytut Teatralny
 |рік               = 2012
 |volume            = 
 |pages             = 396-397
 |allpages          = 1100
 |серія             = 
 |тираж             = 
 |isbn              = 978-83-63276-12-6
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}}
</ref>. Частина «NN» в його назві походить від латинського виразу «[[N.N.|Nomen nescio]]»&nbsp;— не знаю імені і первісно означала намір повернення до середньовічної традиції анонімності артистів, які працювали [[ad maiorem Dei gloriam]]<ref name="Mizińska">{{Стаття
   | автор    = Jadwiga Mizińska
   | назва    = Wszystko na przemiał
   | журнал    = Na Przykład
   | випуск    = Czerwiec 1993
   | сторінки    = 25
   | url    = http://tnn.pl/kalendarium.php?id=508&pid=404
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 25 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141025234014/http://tnn.pl/kalendarium.php?id=508&pid=404
   }}{{ref-pl}}</ref>.

Наступного року Театральна студія (разом з усіма колективами, що входили до її складу) переїхала в Будинок культури Любліна. Внаслідок цього об'єднання виникла нова організація&nbsp;— {{Не перекладено|Центр культури (Люблін)|Центр культури|pl|Centrum Kultury w Lublinie}}. Попри всі переваги нової резиденції, для такої кількості колективів тут було замало місця. Черговість використання театральної зали та інших кімнат створювала проблеми і колектив Театру NN вирішив у 1992 році відокремитися та повернутися до Брами Ґродської.

Це приміщення було дуже занедбаним. В описі технічного стану будинку за той час записано:
{{text|...несправна чи відсутня електропроводка, відсутнє опалення, пошкоджені вікна та двері, пошкоджений дах над Брамою Ґродською, відсутність значної частини даху однієї кам'яниці та повне руйнування частини перекриття та сходів, відсутність частини ринв, цвіла та волога штукатурка, тріщини в конструкції, зруйнований фасад...
{{oq|pl|...niesprawna instalacja elektryczna lub jej brak, brak ogrzewania, zniszczona stolarka okienna i drzwiowa, uszkodzony dach nad Bramą Grodzką, brak dużej części dachu nad jedną z kamienic i całkowite zniszczenie części stropów oraz ciągów schodowych, brak części rynien, zagrzybione i zawilgocone tynki, pęknięcia konstrukcyjne, zniszczona elewacja...<ref name="Joanna Zętar" />}}}}

Крім того, [[Старе місто (Люблін)|Старе місто Любліна]] в 90-х роках було небезпечним та населеним переважно представниками [[Маргінал|маргінесу]].

Спершу театрали робили ремонт та умеблювання приміщення власними силами. В 1994 році {{Не перекладено|Місцеве самоврядування в Польщі|Уряд міста Люблін|pl|Samorząd terytorialny w Polsce}} викупив будівлі в приватного власника та виділив кошти на їх реконструкцію<ref name="Joanna Zętar" /><ref>{{Стаття
 |автор       = Grzegorz Jozefczuk
 |назва       = Teatr marionetek albo Don Kichot z Grodzkiej Bramy
 |журнал     = Na Przykład
 |випуск     = lipiec-sierpeń 1996, №39-40
 |сторінки = 25
 |url              = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/43236/Teatr_marionetek.pdf
 |accessdate       = 7 листопада 2014
 |archivedate      = 26 жовтня 2013
 |archiveurl       = https://web.archive.org/web/20131026192620/http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/43236/Teatr_marionetek.pdf
}}{{ref-pl}}</ref>. На час масштабного ремонту (що тривав до 2000 року) театральні вистави в закладі призупинилися<ref>{{Стаття
   | автор    = Grzegorz Jozefczuk
   | назва    = Sny Bramy Grodzkiej
   | журнал    = Na Przykład
   | випуск    = 1998, №5
   | сторінки    = 25
   | url    = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/43237/Sny_Bramy_Grodzkiej_Grzegorz_Jozefczuk.pdf
   | accessdate    = 6 листопада 2014
   | archivedate    = 6 листопада 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141106183025/http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/43237/Sny_Bramy_Grodzkiej_Grzegorz_Jozefczuk.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>. Ситуація ускладнювалась тим, що на місці проведення ремонту потрібно було ще провести [[Археологічні дослідження|археологічні розкопки]]. Зрештою, в підвалах прилеглих до Брами кам'яниць тоді було знайдено найдавніші залишки [[Оборонний мур|оборонних мурів]] Любліна, метафорично названих «корінням міста»<ref>{{cite web|url= http://www.lublin.eu/Korzenie_Miasta-1-146.html|назва= Korzenie Miasta|автор= |дата= |вебсайт= Lublin&nbsp;— miasto inspiracji. Oficjalny portal miasta Lublin|видавець= |дата-доступу= 6 листопада 2014|archiveurl= https://web.archive.org/web/20141106143723/http://www.lublin.eu/Korzenie_Miasta-1-146.html|archivedate= 6 листопада 2014|deadurl= yes}}{{ref-pl}}</ref>.

В 1998 році Театр став окремою незалежною організацією і отримав свою теперішню назву&nbsp;— Ośrodek «Brama Grodzka&nbsp;— Teatr NN»<ref name="Joanna Zętar" />. На логотипі Осередку зображено силуети [[Дон Кіхот]]а з його помічником [[Санчо Панса|Санчо Пансою]] на фоні Брами Ґродської&nbsp;— натяк на картину 1934 року «Дон Кіхот на вулиці Ґродській», створену Юліушем Кужонтковскім ({{lang-pl|Juliusz Kurzątkowski}})<ref>{{cite web|url= http://www.niedziela.pl/artykul/24803/nd/zdjecia|назва= Artyści lubelscy i ich galerie w XX w.|автор= Marta Żyńska|дата= 2004|вебсайт= Tygodnik Katolicki Niedziela|видавець= |дата-доступу= 6 листопада 2014|archive-date= 6 листопада 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141106143841/http://www.niedziela.pl/artykul/24803/nd/zdjecia}}{{ref-pl}}</ref><ref>{{Стаття
   | автор    = Marcin Skrzypek
   | назва    = Przypadek zamierzony
   | журнал    = Scriptores
   | випуск    = №2(28), 2003
   | сторінки    = 177-201
   | url    = http://www.ngo.pl/files/biblioteka.ngo.pl/public/czasopisma/Scriptores/Nr_28/25_Przypadek.pdf
   | accessdate    = 6 листопада 2014
   | archivedate    = 6 листопада 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141106142924/http://www.ngo.pl/files/biblioteka.ngo.pl/public/czasopisma/Scriptores/Nr_28/25_Przypadek.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>.

Осередок опікується Люблінським музеєм друкарства, що розташований на вул. Жмігрод, 1 в приміщеннях довоєнної друкарні «Популярна».

== Театральна діяльність в Осередку ==
[[Файл:Brama Grodzka – Teatr NN Inwokacja.jpg|міні|Вітольд Домбровський під час вистави «Інвокація»]]
Першою виставою новоствореного театру стали «Wędrówki niebieskie» ({{lang-uk|«Небесні прогулянки»}}) за мотивами однойменної книги польського астронома {{Не перекладено|Ярослав Влодарчик|Ярослава Влодарчика|pl|Jarosław Włodarczyk (astronom)}}. Прем'єра відбулась 11 травня 1990 року; режисером був Томаш Петрасевич<ref>{{cite web|url= http://teatrnn.pl/kalendarium/node/470/w%C4%99drówki_niebieskie_premiera_spektaklu_teatru_nn|назва= "Wędrówki niebieskie" - premiera spektaklu Teatru NN|автор= |дата= |вебсайт= Teatr NN|видавець= |дата-доступу= 6 жовтня 2014|archive-date= 26 жовтня 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141026010741/http://teatrnn.pl/kalendarium/node/470/w%C4%99drówki_niebieskie_premiera_spektaklu_teatru_nn}}{{ref-pl}}</ref><ref>{{Стаття
   | автор    = Elzbieta Wolicka
   | назва    = Pochwała prywatności
   | журнал    = Tygodnik Literacki
   | випуск    = №16, 1991
   | сторінки    = 15
   | url    = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/21747/Pochwa%C5%82a_prywatnosci_Tygodnik_Literacki.pdf
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 26 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141026010743/http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/21747/Pochwa%C5%82a_prywatnosci_Tygodnik_Literacki.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>.

Наступним спектаклем, поставленим у 1991 році, стали «Ziemskie pokarmy» ({{lang-uk|«Страви земні»}})<ref>{{cite web |url= http://www.tnn.pl/k_8_m_6.html |назва= Ziemskie pokarmy |автор= Tomasz Pietrasiewicz |дата=  |вебсайт= Teatr NN |видавець=  |дата-доступу= 6 жовтня 2014 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20141025231739/http://www.tnn.pl/k_8_m_6.html |archivedate= 25 жовтня 2014 |deadurl= yes }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{cite web |url= http://konfrontacje.pl/archiwum/ziemskie-pokarmy/ |назва= Ziemskie pokarmy |автор=  |дата=  |вебсайт= Konfrontacje Teatralne |видавець=  |дата-доступу= 6 жовтня 2014 |archive-date= 25 жовтня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141025225205/http://konfrontacje.pl/archiwum/ziemskie-pokarmy/ }}{{ref-pl}}</ref>.

У травні 1992 року відбулась прем'єра вистави «Inwokacja». На відміну від попередніх творів, в «Інвокації» грав лише один актор&nbsp;— Вітольд Домбровський. Маючи багато відсилань до текстів [[Франц Кафка|Кафки]], вистава піднімала теми смерті та вмирання, сенсу життя та цінності людського існування. «Inwokacja» ставилась багато разів і отримала одну з головних нагород на Загальнопольському фестивалі театрів одного актора, що проходив у місті [[Торунь]] у 1993 році<ref>{{cite web|url= http://stacjakultura.pl/2316,artykul-drukuj.html|назва= Teatr misteryjny|автор= Katarzyna Jaroszewska|дата= 19 Listopada 2009|вебсайт= StacjaKultura|видавець= |дата-доступу= 6 жовтня 2014|archiveurl= https://web.archive.org/web/20141025222207/http://stacjakultura.pl/2316,artykul-drukuj.html|archivedate= 25 жовтня 2014|deadurl= yes}}{{ref-pl}}</ref>.
[[Файл:Zbyt głośna samotność.jpg|thumb|Афіша вистави «Zbyt głośna samotność»]]
Наступною виставою, прем'єра якої відбулась 26 березня 1993 року, стала «Zbyt głośna samotność» ({{lang-uk|«Надто гучна самотність»}}) за мотивами [[Занадто гучна самотність|однойменної книги]] [[Богуміл Грабал|Богуміла Грабала]]. Єдину роль у ній зіграв Генрик Собєхарт ({{lang-pl|Henryk Sobiechart}})<ref name="Mizińska" /><ref>{{Стаття
   | автор    = Mirosław Haponiuk
   | назва    = Chrystus, Lao Tsy i Mańka
   | журнал    = Gazeta Wyborcza w Lublinie
   | випуск    = 29 marzec 1993
   | сторінки    = 
   | url    = http://tnn.pl/kalendarium.php?id=508&pid=409
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 25 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141025232623/http://tnn.pl/kalendarium.php?id=508&pid=409
   }}{{ref-pl}}</ref>.

Адаптація роману [[Герман Мелвілл|Германа Мелвілла]] «[[Мобі Дік]]», поставлена в червні 1995 року, стала, за словами Томаша Петрасевича, прощанням із певним етапом театрального життя режисера. Коли після довгої перерви він знову повернувся до режисерської праці, акценти змістилися до оповідання історій<ref>{{книга
 |автор          = Tomasz Pietrasiewicz
 |заголовок      = Teatr NN 1990-2010
 |посилання      = 
 |відповідальний = 
 |місце          = Lublin
 |видавництво    = Petit
 |рік            = 2010
 |том            = 1
 |сторінок       = 114
 |сторінки       = 42
 |isbn           = 978-83-61064-14-5
}}{{ref-pl}}</ref>.

Новий спектакль був поставлений аж 28 квітня 2001 року. Ним став «Był sobie raz» ({{lang-uk|«Одного разу...»}})<ref>{{Стаття
   | автор    = Andrzej Molik
   | назва    = Cały świat to Chełm
   | журнал    = Kurier Lubelski
   | випуск    = №101, 20 kwietnia - 1 maja 2001
   | сторінки    = 
   | url    = http://www.biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra/docmetadata?id=28282&from=publication
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 26 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141026010803/http://www.biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra/docmetadata?id=28282&from=publication
   }}{{ref-pl}}</ref>. Разом із поставленою в лютому 2002 року виставою «O tym jak Fajwł szukał samego siebie» ({{lang-uk|«Про те, як Файвл шукав самого себе»}})<ref>{{Стаття
   | автор    = Andrzej Molik
   | назва    = Fajwł, brat Szlemiela
   | журнал    = Kurier Lubelski
   | випуск    = 1 marca 2002
   | сторінки    = 
   | url    = http://www.biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra/doccontent?id=29366&dirids=1
   | accessdate    = 27 жовтня 2014
   | archivedate    = 27 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141027150614/http://www.biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra/doccontent?id=29366&dirids=1
   }}{{ref-pl}}</ref> і в червні того ж року виставою «Tajbełe i jej demon» ({{lang-uk|«Тайбеле та її демон»}}) ці спектаклі становлять своєрідний [[триптих]] із [[Хасидизм|хасидських]] історій. Перша і остання вистави мають в основі сюжети, описані [[Ісаак Башевіс Зінгер|Ісааком Башевісем Зінгером]]<ref>{{Стаття
   | автор    = Andrzej Molik
   | назва    = Poezja losu
   | журнал    = Kurier Lubelski
   | випуск    = №146, 24 czerwca 2002
   | сторінки    = 
   | url    = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/29575/v_053.pdf
   | accessdate    = 27 жовтня 2014
   | archivedate    = 27 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141027145839/http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/29575/v_053.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>.

У вересні 2007 року репертуар «Театру» поповнився ще одним твором. Ним стали «Opowieści z Bramy» ({{lang-uk|«Розповіді з Брами»}}), базовані на документах, свідченнях очевидців, літературних текстах. Вистава, що часом набувала форми [[Балада|балади]] й навіть [[Кантата|кантати]], описувала Браму Ґродську та осіб, чиє життя виявилось пов'язаним із нею<ref>{{Стаття
   | автор    = Andrzej Molik
   | назва    = Obudzone opowieści
   | журнал   = Kurier Lubelski
   | випуск   = 27 września 2007
   | сторінки = 
   | url      = http://www.e-teatr.pl/en/artykuly/44700.html
  }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{Стаття
   | автор    = Grzegorz Józefczuk
   | назва    = Wspomnienia z walizki cadyka
   | журнал    = Gazeta Wyborcza w Lublinie
   | випуск    = 29-30 września 2007
   | сторінки    = 
   | url    = http://kultura.lublin.eu/wiadomosci,1,475,Wspomnienia_z_walizki_cadyka.html?locale=pl_PL
   | accessdate    = 27 жовтня 2014
   | archivedate    = 27 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141027141704/http://kultura.lublin.eu/wiadomosci,1,475,Wspomnienia_z_walizki_cadyka.html?locale=pl_PL
   }}{{ref-pl}}</ref>.

В наступній роботі Томаша Петрасевича і Вітольда Домбровського «Opowieści z Bramy&nbsp;— Ostatni demon» ({{lang-uk|«Розповіді з Брами&nbsp;— Останній демон»}}) було поєднано твори Зінґера «Останній демон» і «Тайбеле та її демон». Прем'єра відбулася у січні 2009 року на сцені {{Не перекладено|Театр імені Юліуша Остерви (Люблін)|Театру імені Юліуша Остерви|pl|Teatr im. Juliusza Osterwy w Lublinie}}<ref>{{Стаття
   | автор    = Grzegorz Józefczuk
   | назва    = Demony w Osterwie
   | журнал    = Gazeta Wyborcza w Lublinie
   | випуск    = 9 stycznia 2009
   | сторінки    = 
   | url    = http://www.tnn.pl/kalendarium.php?id=910&pid=972
   | accessdate    = 27 жовтня 2014
   | archivedate    = 27 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141027141156/http://www.tnn.pl/kalendarium.php?id=910&pid=972
   }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{Стаття
   | автор    = Tamara Gong
   | назва    = Zmagania z ostatnim demonem
   | журнал    = Kurier Lubelski
   | випуск    = 9 stycznia 2009
   | сторінки    = 
   | url    = http://www.kurierlubelski.pl/artykul/76835,zmagania-z-ostatnim-demonem,id,t.html
   | accessdate    = 27 жовтня 2014
   | archivedate    = 27 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141027150419/http://www.kurierlubelski.pl/artykul/76835,zmagania-z-ostatnim-demonem,id,t.html
   }}{{ref-pl}}</ref>.

Найвідоміший твір Ісаака Башевіса Зінгера, «[[Чарівник із Любліна]]», став основою до наступного спектаклю, поставленого 29 вересня 2010 року. Вистава не мала ні [[Реквізит (театр)|реквізиту]], ні [[Сценографія|сценографії]]. Всі ролі виконав Вітольд Домбровський<ref>{{Стаття
   | автор   = 
   | назва   = Witold Dąbrowski opowiada "Sztukmistrza z Lublina”
   | журнал   = Dziennik Wshodni
   | випуск   = 27 września 2010
   | сторінки   = 11
   | url   = http://www.dziennikwschodni.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=/20100927/KULTURA04/529599023
   | accessdate   = 30 травня 2022
   | archivedate   = 18 березня 2015
   | archiveurl   = https://web.archive.org/web/20150318221756/http://www.dziennikwschodni.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=%2F20100927%2FKULTURA04%2F529599023
   }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{Стаття
   | автор    = Sylwia Hejno
   | назва    = "Sztukmistrz z Lublina" w Teatrze NN: opowiadanie świata z Jaszą
   | журнал    = Kurier Lubelski
   | випуск    = 29 września 2010
   | сторінки    = 
   | url    = http://www.kurierlubelski.pl/artykul/313814,sztukmistrz-z-lublina-w-teatrze-nn-opowiadanie-swiata-z-jasza,id,t.html
   | accessdate    = 29 жовтня 2014
   | archivedate    = 29 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141029142028/http://www.kurierlubelski.pl/artykul/313814,sztukmistrz-z-lublina-w-teatrze-nn-opowiadanie-swiata-z-jasza,id,t.html
   }}{{ref-pl}}</ref>.

Під час Х {{Не перекладено|Фестиваль єврейської культури у Варшаві|Фестивалю єврейської культури у Варшаві|en|Festival of Jewish Culture in Warsaw}} в серпні 2013 року було показано нову виставу&nbsp;— «Zapomniane opowieści cadyków i rabinów» ({{lang-uk|«Забуті розповіді цадиків та рабинів»}})<ref>{{cite web |url= http://www.festiwalsingera.pl/images/do_wrzucania/%5BPROGRAM%5DX_Festiwal_Warszawa_Singera%5B2013%5D.pdf |назва= Warszawa Singera. X Festiwal kultury żydowskiej. 24 sierpnia – 1 września 2013 |автор=  |дата=  |вебсайт= Warszawa Singera |видавець=  |дата-доступу= 29 жовтня 2014 |archive-date= 1 листопада 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141101140348/http://festiwalsingera.pl/images/do_wrzucania/%5BPROGRAM%5DX_Festiwal_Warszawa_Singera%5B2013%5D.pdf }}{{ref-pl}}</ref>.

Першою новою виставою 2015 року стали «Opowieści z Nocy» ({{lang-uk|«Нічні оповідки»}}) на тему Голокосту. В п'єсі використовується поезія уродженця Любліна, єврейського поета {{Не перекладено|Якуб Ґлатштайн|Якуба Ґлатштайна|en|Jacob Glatstein}} та спогади мешканців міста&nbsp;— свідків Голокосту<ref>{{cite web |url= http://wyborcza.pl/1,91446,17303202,Lublin__Tworczosc_Jakuba_Glatsztejna_w_spektaklu_Teatru.html |назва= Lublin. Twórczość Jakuba Glatsztejna w spektaklu Teatru NN |автор=  |дата= 24.01.2015 |вебсайт= Gazeta Wyborcza |видавець=  |дата-доступу= 25 січня 2015 |archive-date= 25 січня 2015 |archive-url= https://archive.today/20150125191210/http://wyborcza.pl/1,91446,17303202,Lublin__Tworczosc_Jakuba_Glatsztejna_w_spektaklu_Teatru.html }}{{ref-pl}}</ref>.

== Експозиції в «Брамі Ґродській» ==
В приміщенні Осередку виставлялися різноманітні експозиції. Саме по собі приміщення з низкою вузьких коридорів та тупиками не є ідеальним для «класичної» виставки, тому творцям експозицій доводилося «вписувати» експонати в той простір, який у них був.

'''«Lublin w fotografii do 1939 roku»''' ({{lang-uk|«Люблін в фотографії до 1939 року»}}) став першою експозицією, показаною в Брамі. Через місцевий відділ видання [[Газета Виборча|Gazeta Wyborcza]] працівники Осередку звернулися до городян із закликом принести свої старі фотографі. Крім того, багато знімків, використаних у виставці, було знайдено в архівах. Відкриття експозиції, оформленої у вигляді театральної [[Сценографія|сценографії]], відбулося в травні 1998 року<ref>{{cite web |url= http://teatrnn.pl/kalendarium/node/1024/wystawa_wielka_ksi%C4%99ga_miasta_lublin_w_fotografii_do_1939_roku |назва= Wystawa «Wielka Księga Miasta. Lublin w Fotografii do 1939 roku» |автор= Tomasz Pietrasiewicz |дата=  |вебсайт= Teatr NN |видавець=  |дата-доступу= 28 жовтня 2014 |archive-date= 28 жовтня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141028153306/http://teatrnn.pl/kalendarium/node/1024/wystawa_wielka_ksi%C4%99ga_miasta_lublin_w_fotografii_do_1939_roku }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{cite web |url= http://www.tnn.pl/k_29_m_3.html |назва= Wielka Księga Miasta. Lublin w fotografii do 1939 roku |автор=  |дата=  |вебсайт= Teatr NN |видавець=  |дата-доступу= 28 жовтня 2014 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20141028142154/http://www.tnn.pl/k_29_m_3.html |archivedate= 28 жовтня 2014 |deadurl= yes }}{{ref-pl}}</ref>.

Продовженням «Любліну в фотографії до 1939 року» стала експозиція '''«Portret Miejsca»''' ({{lang-uk|«Портрет місця»}}) 1999 року. Її експонатами стали старі фото (в тому числі [[Аерофотознімання|аерофотографія]]), плани, архівні документи, книги й тексти, що мають стосунок до Любліна. Відвідувача виставки супроводжувала реконструкція звуків довоєнного міста: стукіт дерев'яних коліс по бруківці, дзвони костелів, торги, єврейські пісеньки тощо<ref>{{cite web|url= http://teatrnn.pl/kalendarium/node/1026/wystawa_portret_miejsca|назва= 02.2011&nbsp;— Wystawa «Portret Miejsca»|автор= Tomasz Pietrasiewicz|дата= |вебсайт= Teatr NN|видавець= |дата-доступу= 28 жовтня 2014|archive-date= 28 жовтня 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141028153128/http://teatrnn.pl/kalendarium/node/1026/wystawa_portret_miejsca}}{{ref-pl}}</ref>. Окрасою експозиції став великий макет міжвоєнного Любліна разом з його {{Не перекладено|Єврейський квартал (Люблін)|єврейським кварталом|pl|Dzielnica żydowska w Lublinie}}, виконаний в [[масштаб]]і 1:250 під керівництвом архітектора та моделювальника Мар'яна Лози. Тут показано понад 800 об'єктів, з них більше 300 вже не існують в реальності<ref>{{cite web|url= http://www.zydzi-zycie.net/geschichten/folgeseite.php?id_geschichten=303&lang=pl&PHPSESSID=36bab16627f48ed80e9e5859250b784c|назва= Portret miejsca|автор= |дата= |вебсайт= Życie Żydów w Europie z dala od metropolii|видавець= |дата-доступу= 28 жовтня 2014|archiveurl= https://web.archive.org/web/20141028142459/http://www.zydzi-zycie.net/geschichten/folgeseite.php?id_geschichten=303&lang=pl&PHPSESSID=36bab16627f48ed80e9e5859250b784c|archivedate= 28 жовтня 2014|deadurl= yes}}{{ref-pl}}</ref>. У 2008 році в рамках проекту «Sprawiedliwi wśród Narodów Świata&nbsp;— Światła w Ciemności» виставку «Portret Miejsca» було доповнено новими експонатами, що стосувалися теми допомоги євреям в часи Голокосту<ref>{{cite web |url= http://wiadomosci.onet.pl/projekt-swiatla-w-ciemnosci-sprawiedliwi-wsrod-narodow-swiata/lvv2l |назва= Projekt «Światła w ciemności – Sprawiedliwi wśród Narodów Świata» |автор= Marzena Baum |дата= 18 listopada 2008 |вебсайт= Wiadomości |видавець=  |дата-доступу= 29 вересня 2014 |archive-date= 29 жовтня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141029120150/http://wiadomosci.onet.pl/projekt-swiatla-w-ciemnosci-sprawiedliwi-wsrod-narodow-swiata/lvv2l }}{{ref-pl}}</ref>.

'''«Elementarz&nbsp;— Dzieci w obozie na Majdanku».''' Від 2002 року в {{Не перекладено|Майданек (музей)|музеї на Майданку|en|Majdanek State Museum}} реалізується програма [[Європейський Союз|ЄС]] «Нацистські концтабори в історичній пам'яті». Його частиною стала влаштована працівниками Брами у 2003 році виставка «Elementarz&nbsp;— Dzieci w obozie na Majdanku» ({{lang-uk|«Буквар&nbsp;— діти в таборі на Майданку»}}). Вона знаходиться в бараці №&nbsp;53 концтабору та присвячена чотирьом дітям, які тут перебували: євреям Генрику Житомирському та [[Галіна Біренбаум|Галіні Ґринштейн]], полячці Яніні Бучек, білорусу Пйотру Кіріщенко<ref name="Elementarz">{{Стаття
   | автор    = Anna Ziębińska-Witek
   | назва    = Reprezentacje «Wiedzy trudnej». Elementarz Tomasza Pietrasiewicza
   | журнал    = Historyka
   | випуск    = 2010, T. XL
   | сторінки    = 59-71
   | url    = http://historyka.edu.pl/fileadmin/user_upload/news/Historyka_40/Warsztat_1_Ziebinska_.pdf
   | accessdate    = 5 листопада 2014
   | archivedate    = 27 січня 2015
   | archiveurl    = https://www.webcitation.org/6VtYhxYlR?url=http://historyka.edu.pl/fileadmin/user_upload/news/Historyka_40/Warsztat_1_Ziebinska_.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>. Станом на осінь 2014 року виставка закрита для відвідувачів<ref>{{cite web|url=http://www.majdanek.eu/articles.php?acid=148|назва=Elementarz – Dzieci w obozie na Majdanku|автор=|дата=|вебсайт=Państwowe Muzeum na Majdanku|видавець=|дата-доступу=28 вересня 2014|archiveurl=https://www.webcitation.org/6WVCutlmk?url=http://www.majdanek.eu/articles.php?acid=148|archivedate=21 лютого 2015|deadurl=yes}}{{ref-pl}}</ref>.

У 2010 році за фінансової підтримки [[Міністерство культури та національної спадщини Польщі|Міністерства культури і національної спадщини Польщі]] було відкрито нову експозицію&nbsp;— '''«Lublin. Pamięć Miejsca»''' ({{lang-uk|«Люблін. Пам'ять місця»}}), яка діє до сьогодні. Вона включила в себе частину експонатів із попередньої виставки «Portret Miejsca» та була доповнена [[Мультимедіа|мультимедійними]] частинами. В одній із зал відвідувачі бачать «Стіну голосів»&nbsp;— скриньки з [[Акустична система|динаміками]], натиснувши на які можна почути розповіді про старий Люблін&nbsp;— про його запахи, смаки, звуки. Аудіозаписи, що використовуються тут, були зібрані в рамках проекту «Historia Mówiona»<ref name="Sprawiedliwi">{{cite web|url= http://www.sprawiedliwi.org.pl/pl/cms/archiwum-aktualnosci/595,wystawa-lublin-pamiec-miejsca-/|назва= Wystawa «Lublin. Pamięć miejsca»|автор= Maria Zawadzka|дата= 15 marca 2011|вебсайт= Muzeum Historii Żydów Polskich POLIN|видавець= |дата-доступу= 28 жовтня 2014|archiveurl= https://web.archive.org/web/20141028163611/http://www.sprawiedliwi.org.pl/pl/cms/archiwum-aktualnosci/595,wystawa-lublin-pamiec-miejsca-/|archivedate= 28 жовтня 2014|deadurl= yes}}{{ref-pl}}</ref>.

У численних {{Не перекладено|Фотопластикон|фотопластиконах|en|Kaiserpanorama}}, що супроводжують відвідувача Осередку впродовж всієї виставки, можна побачити чорно-білі фотографії міжвоєнного Любліна. Більше того, в кімнаті, присвяченій жертвам [[Голокост]]у, знаходяться 70 [[Кольорова фотографія|кольорових знімків]] [[Люблінське гетто|Люблінського гетто]], виконаних німецьким солдатом Максом Кірнебреґом<ref name="Wirtualny Sztetl">{{cite web|url= http://www.sztetl.org.pl/pl/article/lublin/19,aktualnosci/26696,02-2011-nowa-wystawa-w-osrodku-brama-grodzka-teatr-nn-/|назва= 02.2011&nbsp;— Nowa wystawa w Ośrodku «Brama Grodzka - Teatr NN»|автор= |дата= |вебсайт= Wirtualny Sztetl|видавець= |дата-доступу= 28 жовтня 2014|archive-date= 28 жовтня 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141028144617/http://www.sztetl.org.pl/pl/article/lublin/19,aktualnosci/26696,02-2011-nowa-wystawa-w-osrodku-brama-grodzka-teatr-nn-/}}{{ref-pl}}</ref>. У 2012 році галерея зображень поповнилась фотографіями, які були знайдені під час ремонту на даху будинку на Ринку, 4. Тоді під стріхою знайшли 2700 скляних [[Негатив (фотографія)|негативів]], замотаних в газети та ганчір'я. Власники кам'яниці переказали їх Осередкові на 10 років. Автора фото було встановлено лише у 2015 році&nbsp;— ймовірно, ним є Абрам Зильберберґ ({{lang-pl|Abram Zylberberg}})<ref>{{cite web |url= http://wiadomosci.onet.pl/lublin/twarze-nieistniejacego-miasta-film-o-szklanych-negatywach/t9fp7 |назва= "Twarze nieistniejącego miasta" - film o szklanych negatywach |автор=  |дата= 3 listopada 2013 |вебсайт= Wiadomości |видавець=  |дата-доступу= 28 жовтня 2014 |archive-date= 28 жовтня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141028135916/http://wiadomosci.onet.pl/lublin/twarze-nieistniejacego-miasta-film-o-szklanych-negatywach/t9fp7 }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{cite web|url= http://teatrnn.pl/kalendarium/node/2079/autor_kolekcji_szklanych_negatywów_z_rynku_4_najprawdopodobniej_odnaleziony|назва= Autor kolekcji szklanych negatywów z Rynku 4 odnaleziony?|дата= 6 czerwca 2015|вебсайт= Teatr NN|видавець= |дата-доступу= 6 серпня 2015|archive-date= 9 лютого 2019|archive-url= https://web.archive.org/web/20190209124727/http://teatrnn.pl/kalendarium/node/2079/autor_kolekcji_szklanych_negatywów_z_rynku_4_najprawdopodobniej_odnaleziony}}{{ref-pl}}</ref>.

Окрема зала присвячена [[Праведники народів світу|Праведникам народів світу]] (особам, які в роки Голокосту рятували євреїв) з Любельщизни. Тут можна почитати їх історії та послухати їх спогади. Ще одним цікавим об'єктом є реальний та мультимедійний макети старої частини міста у 1930-х роках, в яких відтворені мініатюри 840 будинків&nbsp;— кам'яниць, магазинів, синагог тощо<ref name="Sprawiedliwi" /><ref>{{cite web|url= http://www.lublintravel.pl/index.php?obiekty=1&id=382|назва= Wystawa «Lublin. Pamięć Miejsca» - Ośrodek Brama Grodzka Teatr NN|автор= |дата= |вебсайт= Lubelski ośrodek informacji turystysznej i kulturalnej|видавець= |дата-доступу= 28 жовтня 2014|archive-date= 7 листопада 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141107191404/http://www.lublintravel.pl/index.php?obiekty=1&id=382}}{{ref-pl}}</ref>.

== Історично-просвітницька діяльність «Брами Ґродської&nbsp;— Театру NN» ==
{{text|Євреї, які приходять сюди, запитують нас: чому ви це робите? Зрештою, ви не євреї. Ви поляки, а єврейське місто&nbsp;— не ваша історія.

Поляки питають: чому ви це робите? Зрештою, ви поляки, а єврейське місто&nbsp;— не наша історія. Чи, може, ви євреї?

Терпляче пояснюємо, що це наша спільна польсько-єврейська історія. Щоб пам'ятати убитих євреїв, не обов'язково бути євреєм.

В світі, де ми живемо, необхідно більше таких брам. Не тільки між поляками і євреями.
{{oq|pl|Żydzi, którzy tu przychodzą, pytają nas: dlaczego to robicie? Przecież nie jesteście Żydami. Jesteście Polakami, a miasto żydowskie to nie wasza historia.

Polacy pytają: dlaczego to robicie? Przecież jesteście Polakami, a miasto żydowskie to nie nasza historia. A może jesteście Żydami?

Cierpliwie tłumaczymy, że to jest nasza wspólna polsko-żydowska historia. Aby pamiętać o zamordowanych Żydach, nie trzeba być Żydem.

W świecie, w którym żyjemy, potrzeba więcej takich bram. Nie tylko pomiędzy Polakami i Żydami<ref>{{книга
 |автор          = 
 |заголовок      = NN. Opowieści zasłyszane
 |посилання      = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/48579/Zaslyszane_do%20druku_po%20polsku.pdf
 |відповідальний = 
 |місце          = Lublin
 |видавництво    = Brama Grodzka – Teatr NN
 |рік            = 2013
 |том            = 
 |сторінок       = 23
 |сторінки       = 3
 |isbn           = 
}}{{ref-pl}}</ref>.}}}}

=== «Poemat o Miejscu» ===
[[Файл:Poemat o Miejscu.JPG|thumb|Замкова площа під час заходу]]
Починаючи з кінця XIV століття навколо [[Люблінський замок|Люблінського замку]] існував {{Не перекладено|Єврейський квартал (Люблін)|єврейський квартал|pl|Dzielnica żydowska w Lublinie}}, цілком зруйнований після ліквідації гітлерівцями у листопаді 1943 року [[Люблінське гетто|Люблінського гетто]]<ref>{{cite web|url= http://www.dziennikwschodni.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=/20091003/WOJNA/982059090|назва= Z getta w Lublinie została tylko latarnia|автор= Miłosz Bednarczyk|дата= 3 października 2009|вебсайт= Dziennik Wschodni|видавець= |дата-доступу= 23 вересня 2014|archiveurl= https://web.archive.org/web/20150429232919/http://www.dziennikwschodni.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=%2F20091003%2FWOJNA%2F982059090|archivedate= 29 квітня 2015|deadurl= yes}}{{ref-pl}}</ref>. Зараз на його місці автовокзал, газони, а на місці головної вулиці єврейського кварталу, вулиці Шерокої, заасфальтована автостоянка<ref>{{cite web|url= http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra/docmetadata?id=26868|назва= Misterium «Poemat o Miejscu»|автор= Tomasz Pietrasiewicz|дата= 9 października 2002|вебсайт= |видавець= Gazeta Wyborcza|дата-доступу= 23 вересня 2014|archive-date= 26 жовтня 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141026010826/http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra/docmetadata?id=26868}}{{ref-pl}}</ref>. Аби зберегти пам'ять про колишнє єврейське життя тут, Осередком двічі (у 2002 і 2004 роках) проводилася містерія «Poemat o Miejscu» ({{lang-uk|«Поема про місце»}}). На всій території колишнього єврейського кварталу вимикається освітлення, створюючи контраст між іншими частинами міста, де продовжується звичайне життя, і територією навколо замку, де панує темрява. Учасники містерії, починаючи від Брами Ґродської, проходять шлях до неіснуючої тепер [[Синагога Магаршала|синагоги Магаршала]]. По дорозі з відчинених [[Каналізаційний колодязь|каналізаційних колодязів]] б'є світло [[прожектор]]ів і лунають голоси (аудіозаписи розповідей в'язнів тюрми Люблінського замку та мешканців міста, які були свідками існування та ліквідації гетто). Ближче до {{Не перекладено|Алея Тисячоліття (Люблін)|Алеї Тисячоліття|pl|Aleja Tysiąclecia w Lublinie}} голоси лунають із гучномовців автовокзалу. Але коли учасники заходу доходять до синагоги, шлях їм перекриває велика чорна заслона<ref>{{cite web|url= http://www.niedziela.pl/artykul/33332/nd/Poemat-o-miejscu|назва= Poemat o miejscu|автор= Katarzyna Jabłońska|дата= 2004|вебсайт= |видавець= Tygodnik Katolicki Niedziela|дата-доступу= 23 вересня 2014|archive-date= 25 жовтня 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141025224653/http://www.niedziela.pl/artykul/33332/nd/Poemat-o-miejscu}}{{ref-pl}}</ref>.

Ще одним символом колишнього існування єврейського кварталу в Любліні у 2004 році став вуличний [[ліхтар]] на вулиці Подвалє. Це справжній ліхтар, який зберігся з довоєнних часів (лише перероблений для електричного освітлення). Запалений під час другої містерії «Поема про місце» в знак пам'яті, він горить і вночі, і вдень<ref>{{cite web|url= http://www.mmlublin.pl/372937/latarnia-pamieci-na-podwalu-to-symbol-a-nie-awaria|назва= «Latarnia pamięci» na Podwalu: To symbol, a nie awaria|автор= Wojciech Nieśpiałowski|дата= 27 maja 2011|вебсайт= Moje miasto|видавець= |дата-доступу= 23 вересня 2014|archive-date= 25 жовтня 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141025221723/http://www.mmlublin.pl/372937/latarnia-pamieci-na-podwalu-to-symbol-a-nie-awaria}}{{ref-pl}}</ref>.

=== «Jedna Ziemia&nbsp;— Dwie Świątynie» ===
[[Файл:Jedna Ziemia - Dwie Świątynie.jpg|thumb|Вигляд вулиці Ґродської під час містерії]]
Під час Конгресу християнської культури, що проходив 15-17 вересня 2000 року в Любліні, було влаштовано багатолюдну містерію «Jedna Ziemia&nbsp;— Dwie Świątynie» ({{lang-uk|«Одна земля&nbsp;— дві святині»}}). В ній взяли участь близько двох тисяч осіб<ref name="Aleksandra Zińczuk: The Grodzka Gate">{{Стаття
   | автор    = Aleksandra Zińczuk
   | назва    = Ośrodek «Brama Grodzka – Teatr NN»: Historia mówiona i opowiadanie historii
   | журнал    = Historyka
   | випуск    = XLI, 2011
   | сторінки    = 145-153
   | url    = http://historyka.edu.pl/fileadmin/user_upload/news/Historyka_41/11_Part2.pdf
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 25 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141025234755/http://historyka.edu.pl/fileadmin/user_upload/news/Historyka_41/11_Part2.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>. Із місця, де була раніше [[синагога Магаршала]], рабин Польщі [[Міхаель Шудріх]] набрав у горщик ґрунт. Із місця, де раніше був {{Не перекладено|Костел Святого Михаїла (Люблін)|костел Святого Михаїла|pl|Kościół św. Michała Archanioła w Lublinie (farny)}}, його набрав люблінський архієпископ {{Не перекладено|Юзеф Жичіньскі||pl|Józef Życiński}}. Далі ці горщики передавалися з рук в руки&nbsp;— з католицького боку їх передавала молодь Любліна та [[праведники народів світу]] (люди, що рятували євреїв під час Голокосту), з єврейського боку&nbsp;— вцілілі під час Другої світової війни євреї та молодь із міста-побратима Любліна [[Рішон-ле-Ціон]]<ref>{{cite web|url= http://www.um.lublin.pl/um/index.php?t=200&id=40896|назва= Rishon Le Zion|автор= |дата= |вебсайт= Samorząd Miasta Lublin. - Miasta partnerskie i zaprzyjaźnione|видавець= |дата-доступу= 23 вересня 2014|archiveurl= https://web.archive.org/web/20141025224156/http://www.um.lublin.pl/um/index.php?t=200&id=40896|archivedate= 25 жовтня 2014|deadurl= yes}}{{ref-pl}}</ref>. Під Брамою Ґродською, як символічним місцем з'єднання християнської та юдейської культур, земля з обох горщиків була змішана в одну велику діжку польською та єврейською дитиною, а також професором [[Люблінський католицький університет Іоанна Павла II|Люблінського католицького університету]] {{Не перекладено|Ромуальд Якуб Векслер-Вашкінель|Ромуальдом Якубом Векслером-Вашкінелем|pl|Romuald Jakub Weksler-Waszkinel}} і туди було посаджено [[Виноград|виноградну лозу]]<ref>{{Стаття
   | автор   = Emil Majuk
   | назва   = Historia to nie szwedzki stół
   | журнал   = Kultura enter
   | випуск   = 29 grudzień 2010
   | сторінки   = 
   | url   = http://kulturaenter.pl/historia-to-nie-szwedzki-stol/2010/12/
   | accessdate   = 25 жовтня 2014
   | archivedate   = 25 жовтня 2014
   | archiveurl   = https://web.archive.org/web/20141025223803/http://kulturaenter.pl/historia-to-nie-szwedzki-stol/2010/12/
   }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{Стаття
   | автор   = 
   | назва   = Jedna ziemia - dwie świątynie
   | журнал   = Kurier Lubelski
   | випуск   = №206, 05.09.2000
   | сторінки   = 
   | url   = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/24229/Jedna_ziemia_dwie_swiatynie_KKC.pdf
   | accessdate   = 25 жовтня 2014
   | archivedate   = 26 жовтня 2014
   | archiveurl   = https://web.archive.org/web/20141026010722/http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/24229/Jedna_ziemia_dwie_swiatynie_KKC.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>.

Професор Векслер-Вашкінель був обраний для цієї місії не випадково. Він є [[Католицька церква|католицьким]] [[ксьондз]]ом, який у віці 35 років дізнався від матері, що насправді не є її рідним сином. Він народився в [[Гетто в період Другої світової війни|єврейському гетто]] і за походженням є євреєм. Згодом йому вдалося взнати імена своїх біологічних батьків і до польського імені (Ромуальд Вашкінель) додати ім'я та прізвище свого справжнього батька (Якуб Векслер). Попри те, що Векслер-Вашкінель сприймає себе як єврея, він продовжує працю як католицький священик. Крім того, Ромуальд Якуб Векслер-Вашкінель бере активну участь у різних заходах, спрямованих на порозуміння між різними народами та різними релігіями<ref>{{cite web |url= http://kultura.lublin.eu/osoby,1,1671,ks_prof_Romuald_Weksler-Waszkinel.html?locale=pl_PL |назва= ks. prof. Romuald Weksler-Waszkinel |автор=  |дата=  |вебсайт= Lublin - miasto inspiracji |видавець=  |дата-доступу= 8 листопада 2014 |archive-date= 8 листопада 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141108223325/http://kultura.lublin.eu/osoby,1,1671,ks_prof_Romuald_Weksler-Waszkinel.html?locale=pl_PL }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{cite web |url= http://www.polskieradio.pl/9/202/Artykul/772443,Czlowiek-o-twardym-karku-Historia-ksiedza-Romualda-Jakuba-WeksleraWaszkinela-Dariusza-Rosiaka |назва= «Człowiek o twardym karku. Historia księdza Romualda Jakuba Wekslera-Waszkinela» Dariusza Rosiaka |автор=  |дата= 11 marca 2014 |вебсайт= Radio Trójka |видавець=  |дата-доступу= 8 листопада 2014 |archive-date= 9 листопада 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141109044209/http://www.polskieradio.pl/9/202/Artykul/772443,Czlowiek-o-twardym-karku-Historia-ksiedza-Romualda-Jakuba-WeksleraWaszkinela-Dariusza-Rosiaka }}{{ref-pl}}</ref>.

=== Геньо Житомирський ===
[[Файл:Henio.jpg|міні|Останнє фото, зроблене за життя Геньо. Сходи банку. 5 липня 1939 року]]
[[Геньо Житомирський]]&nbsp;— єврейський хлопчик, що народився і жив у Любліні. У віці дев'яти років був страчений у [[Газова камера|газовій камері]] табору [[Майданек]]<ref name="Gutman">{{cite book|last= Gutman|first=Israel |authorlink=Ізраель Ґутман|title=Difficult Questions in Polish-Jewish Dalogue: How Poles and Jews see Each Other|url=http://books.google.com/books?id=cHMMAQAAMAAJ&q=Difficult+questions+in+Polish-Jewish+dialogue:+how+Poles+and+Jews+see+each+other+:+a+dialogue+on+key+issues+in+Polish-Jewish+relations&dq=Difficult+questions+in+Polish-Jewish+dialogue:+how+Poles+and+Jews+see+each+other+:+a+dialogue+on+key+issues+in+Polish-Jewish+relations&hl=en&ei=YL1JTZ-4IYGBlAf9g-nZDw&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1&ved=0CCcQ6AEwAA|year=2006|publisher=Jacek Santorski & Co Agencja Wydawnicza|isbn=978-83-89763-95-2|page=106}}</ref>. В Осередку йому присвячена частина експозиції, а також регулярно проводяться різні акції.

'''«Listy do Henia»''' ({{lang-uk|«Листи до Геньо»}}). Починаючи від 2005 року, 19 квітня на сходах банку [[ Bank Pekao|Pekao]] на {{Не перекладено|Краківське передмістя (Люблін)|Краківському передмісті|pl|Krakowskie Przedmieście w Lublinie}} (раніше&nbsp;— приміщення [[Bank Gospodarstwa Krajowego|Банку господарства крайового]]) встановлюється репродукція фотографії хлопчика. Він «стоїть» на тому ж місці, де був сфотографований у 1939 році, за два місяці до початку війни. Тут же знаходиться спеціальна поштова скринька, куди всі бажаючі (зокрема, люблінські школярі) кидають листи, адресовані Геньо. Але всі вони згодом повертаються відправникам із поштовими позначками «Такої адреси не існує» або «Адресата не знайдено»<ref>{{Стаття
   | автор    = Marcin Wilkowski
   | назва    = Powrót Henia Żytomirskiego
   | журнал    = Kultura Współczesna
   | випуск    = №1, 2010
   | сторінки    = 202-211
   | url    = http://wilkowski.org/wp-content/uploads/downloads/2012/03/powrot_henia_zytomirskiego_wilkowski.pdf
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 27 січня 2015
   | archiveurl    = https://www.webcitation.org/6VtYTBq3X?url=http://wilkowski.org/wp-content/uploads/downloads/2012/03/powrot_henia_zytomirskiego_wilkowski.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>.

18 серпня 2009 року у Геньо з'явився '''профіль на [[Facebook]]'''. Його модерував співробітник «Брами» Пйотр Брожек ({{lang-pl|Piotr Brożek}}), публікуючи від імені хлопчика фотографії та пости [[Польська мова|польською мовою]]. Згодом, коли до його друзів стали долучатися іноземці, вони перекладали ці публікації своїми мовами. В Осередку було зібрано багато інформації про Геньо (в тому числі фото та листи, які родина Житомірскі надсилала родичам), що дало змогу відносно детально відтворити його життя. «Геньо» публікував доволі прості тексти про своє щоденне життя, до прикладу, такі:

{{text|Мені сім років. Маю маму і тата. Маю своє улюблене місце. Не в кожного є мама і тато, але в кожного є улюблене місце. Сьогодні я вирішив, що ніколи не виїду з Любліна. Залишусь тут назавжди. В моєму улюбленому місці. З мамою й татом. В Любліні.
{{oq|pl|Mam siedem lat. Mam mamę i tatę. Mam swoje ulubione miejsce. Nie każdy ma mamę i tatę, ale każdy ma swoje ulubione miejsce. Dziś postanowiłem, że nigdy ne wyjadę z Lublina. Zostanę tu na zawsze. W moim ulubionym miejscu. Z mamą i tatą. W Lublinie.}}}}

Цей проект викликав дискусії щодо етичності ведення сторінки від імені страченої дитини. Разом з тим, двоюрідна сестра Геньо в нотатці на його профілі зазначила:
{{text|Ми намагаємось реконструювати його життя в гетто зі свідчень тих, хто вижив, із документів, зі знання історії Любліна під час нацистської окупації. З усіх цих даних ми намагаємося припустити, якими могли б бути його записи.

Геньо також є збірною фігурою, символічною фігурою, образом. Його фігура представляє знищення давньої єврейської спільноти Любліна.
{{oq|en|We try to reconstruct his life in the ghetto from survivors' testimonies, from documents, from knowing the history of Lublin during the Nazi occupation. From all of these we try to guess what might have been his testimony.

Henio is also a representing figure, a symbolic figure, an icon. His figure represents the destruction of the ancient Jewish community of Lublin.}}}}

Профіль Геньо також є прикладом того, як [[Соціальна мережа (Інтернет)|соціальні мережі]] можна вдало використовувати з освітньою метою<ref>{{cite web |url= http://www.dw.de/young-holocaust-victim-has-over-1700-friends-on-facebook/a-4908523 |назва= Young Holocaust victim has over 1,700 friends on Facebook |автор= Linda Vierecke |дата= November 19, 2009 |вебсайт= [[Deutsche Welle]] |дата-доступу= 26 вересня 2014 |archive-date= 27 січня 2015 |archive-url= https://www.webcitation.org/6VtZHQ2MK?url=http://www.dw.de/young-holocaust-victim-has-over-1700-friends-on-facebook/a-4908523 }}{{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url= http://mashable.com/2010/02/04/facebook-profile-holocaust-victim/|назва= Facebook Profile For Holocaust Victim Brings History to Life|автор= Brenna Ehrlich|дата= February 24, 2010|вебсайт= Mashable|видавець= |дата-доступу= 26 вересня 2014|archive-date= 27 січня 2015|archive-url= https://www.webcitation.org/6VtZKYGRO?url=http://mashable.com/2010/02/04/facebook-profile-holocaust-victim/}}{{ref-en}}</ref>. Він зібрав максимально можливу для профілю приватної особи кількість друзів. Разом з тим, через порушення правил Facebook (ведення профілю від чужого імені) в липні 2010 року сторінку Геньо Житомирського було видалено<ref>{{книга
 |автор          = Tomasz Pietrasiewicz
 |заголовок      = Animacja sieci w programie Ośrodka «Brama Grodzka – Teatr NN»
 |посилання      = 
 |відповідальний = 
 |місце          = Lublin
 |видавництво    = 
 |рік            = 2010
 |том            = 
 |сторінок       = 
 |сторінки       = 35
 |isbn           = 978-83-61064-18-3
}}</ref>.

'''Комікс про Геньо.''' У 2012 році, за 70 років після ліквідації Люблінського гетто, історія Геньо була втілена у вигляді чорно-білого [[комікс]]у «Spacer» ({{lang-uk|«Прогулянка»}}). Такий формат був обраний, зокрема, аби досягти [[Цільова аудиторія|цільової аудиторії]]&nbsp;— дітей<ref>{{cite web|url= http://lublin.gazeta.pl/lublin/1,48724,11338237.html|назва= Przypominać o Zagładzie. Spacer z Heniem po Lublinie|автор= Małgorzata Szlachetka|дата= 14 marcza 2012|вебсайт= Gazeta Wyborcza|видавець= |дата-доступу= 26 вересня 2014|archive-date= 27 січня 2015|archive-url= https://www.webcitation.org/6VtZSLQWp?url=http://lublin.gazeta.pl/lublin/1,48724,11338237.html}}{{ref-pl}}</ref>.

Генрик Житомирський став одним із героїв виставки '''«Elementarz&nbsp;— Dzieci w obozie na Majdanku»'''<ref name="Elementarz" />.

=== Проект «Zapomniana Przeszłość&nbsp;— Wielokulturowe Tradycje Lubelszczyzny» ===
Протягом 2002–2004 років Осередком реалізовувався проект «Zapomniana Przeszłość&nbsp;— Wielokulturowe Tradycje Lubelszczyzny» ({{lang-uk|«Забуте минуле — багатокультурна традиція Любельщизни»}}. Він є продовженням попереднього проекту «Pamięć&nbsp;— Miejsce&nbsp;— Obecność» ({{lang-uk|«Пам'ять — Місце — Сьогодення»}}. Поштовхом до його реалізації став той факт, що хоча в минулому (до [[Голокост]]у та [[Операція «Вісла»|Операції «Вісла»]]) на території краю мешкали не лише поляки, а й значна частка євреїв та українців, а також представників інших національних меншин, про їх історію та культуру пересічному мешканцю регіону майже нічого не відомо. Програма була орієнтована переважно на роботу зі школярами, студентами та педагогами<ref>{{Стаття
   | автор    = Joanna Szubstarska
   | назва    = Zapominana przesłość
   | журнал   = Niedziela
   | випуск   = №15, 14 kwietnia 2002
   | сторінки = 
   | url      = 
  }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{cite web |url= http://teatrnn.pl/kalendarium/node/1362/projekt_zapomniana_przesz%C5%82o%C5%9B%C4%87_wielokulturowe_tradycje_lubelszczyzny |назва= Projekt «Zapomniana Przeszłość — Wielokulturowe Tradycje Lubelszczyzny» |автор=  |дата=  |вебсайт=  |видавець=  |дата-доступу= 17 вересня 2014 |archive-date= 26 жовтня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141026010759/http://teatrnn.pl/kalendarium/node/1362/projekt_zapomniana_przesz%C5%82o%C5%9B%C4%87_wielokulturowe_tradycje_lubelszczyzny }}{{ref-pl}}</ref>. На реалізацію цього проекту було виграно [[грант]] від [[Фундація Форда|Фундації Форда]]<ref>{{Стаття
   | автор    = 
   | назва    = Internetowa historia Lubelszczyny
   | журнал   = Kurier Lubelski
   | випуск   = 26 lutego 2002
   | сторінки = 
   | url      = 
  }}{{ref-pl}}</ref>.

=== Заходи, присвячені Юзефу Чеховичу ===
[[Файл:Spacer z Czechowiczem.jpg|thumb|Маршрут «Spaceru z Czechowiczem» та книга «Poemat o mieście Lubline»]]
В «Театрі» регулярно проводяться заходи для вшанування пам'яті [[Юзеф Чехович|Юзефа Чеховича]], [[Модерністська література|поета-модерніста]] з Любліна. Перший такий захід, «Czytanie Czechowicza», відбувся 10 вересня 1999 року (в шістдесяту річницю смерті поета).

Щороку 15 березня, в день народження поета, о дев'ятій ранку на всіх [[радіостанція]]х Любліна читаються фрагменти із його твору «Poemat o mieście Lubline» ({{lang-uk|«Поема про місто Люблін»}}). О 18-й годині в приміщенні Брами «Poemat…» читають видатні мешканці Любліна<ref>{{Стаття
   | автор    = Teresa Dras
   | назва    = Encyklopedia o Czehowiczu
   | журнал    = Kurier Lubelski
   | випуск    = 63
   | сторінки    = 
   | url    = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/21034/Encyklopedia%20o%20Czechowiczu_.pdf
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 26 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141026010629/http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/21034/Encyklopedia%20o%20Czechowiczu_.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>.

Починаючи з 2003 року з ініціативи професора {{Не перекладено|Владислав Панас|Владислава Панаса|pl|Władysław Panas}} та Томаша Пєтрасєвіча вночі під час першого [[Повний Місяць|повного Місяця]] липня влаштовується традиційна прогулянка містом&nbsp;— Spacer z Czechowiczem<ref name="Księżyc poprowadzi nas">{{Стаття
   | автор    = Małgorzata Szlachetka
   | назва    = Księżyc poprowadzi nas dziś śladami Więdrowca
   | журнал    = "Gazeta Wyborcza" w Lublinie
   | випуск    = 11 lipca, 2006
   | сторінки    = 
   | url    = http://www.archiwum.wyborcza.pl/Archiwum/1,0,4672496,20060711LU-DLO,Ksiezyc_poprowadzi_nas_dzis_sladami_Wedrowca,.html
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 25 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141025233354/http://www.archiwum.wyborcza.pl/Archiwum/1,0,4672496,20060711LU-DLO,Ksiezyc_poprowadzi_nas_dzis_sladami_Wedrowca,.html
   }}{{ref-pl}}</ref>. Вона присвячена поету і, зокрема, його твору «Poemat o mieście Lubline»<ref>{{книга|автор=Józef Czechowicz |заголовок=Spacer z Czechowiczem. Poemat o miescie Lublinie |посилання= |відповідальний= |місце=Lublin |видавництво=Drukarnia Petit |рік=2012 |том= |сторінок=54 |сторінки= |isbn=978-83-61064-38-1}}{{ref-pl}}</ref>. Маршрут прогулянки точно повторює мандрівку героя твору Чеховича: починається на [[Віадук|віадуці]] над {{Не перекладено|Алея Солідарності (Люблін)|алеєю Солідарності|pl|Aleja „Solidarności” w Lublinie}}, далі&nbsp;— {{Не перекладено|Цвинтар на вулиці Липовій (Люблін)|міський цвинтар|pl|Cmentarze przy ul. Lipowej w Lublinie}} та відвідини могили поета, далі йде попід головним поштовим відділенням Любліна (біля нього у 1939 році загинув поет). Опісля мандрівники рушають до [[Старе місто (Люблін)|Старого міста]]&nbsp;— [[Краківська брама (Люблін)|Краківської брами]], Ринку, Брами Ґродської, {{Не перекладено|Каплиця Святої Трійці (Люблін)|каплиці Святої Трійці|pl|Kaplica Trójcy Świętej w Lublinie}} в [[Люблінський замок|Люблінському замку]]. Далі учасники ходи спускаються від фортеці вниз до місця, де раніше знаходилась вулиця Шерока. Закінчується подорож біля {{Не перекладено|Костел Святого Миколая (Люблін)|костелу Святого Миколая|pl|Kościół św. Mikołaja na Czwartku}} на {{Не перекладено|Чвартек (Люблін)|Чвартеку|pl|Wzgórze Czwartek}}<ref>{{Стаття
   | автор    = Waldemar Sulisz
   | назва    = Przewodnikem będzie poeta
   | журнал    = Dziennik Wschodni
   | випуск    = lipiec 2006
   | сторінки    = 
   | url    = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/27703/186.pdf
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 5 листопада 2013
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20131105175607/http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/27703/186.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>.

Ідея прогулянки місцями, пов'язаними з конкретним письменником, була перейнята іншими культурними інституціями та набула поширення поза межами Любліна<ref name="Księżyc poprowadzi nas" />. Зокрема, в 2004 році у [[Дрогобич]]і вперше відбувся нічний факельний похід місцями [[Бруно Шульц]]а з читанням фрагментів його прози українською та польською мовами<ref>{{cite web|url=http://dspu.edu.ua/node/51|назва=Міжнародний Фестиваль Бруно Шульца у Дрогобичі|автор=|дата=|вебсайт=|видавець=Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка|дата-доступу=16 вересня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141025224320/http://dspu.edu.ua/node/51|archivedate=25 жовтня 2014|deadurl=yes}}</ref>. Згодом такий нічний похід під час фестивалю, присвяченого Шульцу, став традиційним<ref>{{Стаття
   | автор    = Остап Дзондза
   | назва    = Бруно Шульц для України та Світу: про 5-й ШульцФест у Дрогобичі
   | журнал    = Тиждень.ua
   | випуск    = 21 вересня 2012
   | сторінки    = 
   | url    = http://tyzhden.ua/Culture/60801
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 25 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141025230602/http://tyzhden.ua/Culture/60801
   }}</ref>.

=== Поєднання через важку пам'ять. Волинь 1943 ===
У 2012 році з ініціативи «Брами» та організації «Панорама культур» було реалізовано проект ''Pojednanie przez trudną pamięć. Wołyń 1943'' ({{lang-uk|Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943}}). Він відбувався у співпраці з низкою інших установ та організацій. З українського боку основним партнером дослідження виступив [[Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки|Волинський національний університет]]<ref>{{Стаття
 | автор = Сергій Стуканов
 | назва = «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943». Молоді українці й поляки спільно збирали свідчення очевидців трагедії
 | журнал = День
 | випуск = 
 | сторінки = 
 | url = http://incognita.day.kiev.ua/poyednannya-cherez-vazhku-pamyat-volin-1943.html
 | accessdate = 25 жовтня 2014
 | archivedate = 25 жовтня 2014
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20141025223658/http://incognita.day.kiev.ua/poyednannya-cherez-vazhku-pamyat-volin-1943.html
 }}</ref>. Проект полягав у тому, що молоді поляки й українці (переважно студенти з Любліна та [[Луцьк]]а) разом записували свідчення очевидців подій [[Волинська трагедія|Волинської трагедії]], при цьому звертаючи особливу увагу на випадки надання допомоги. Одною з цілей було показати, що українці й поляки Волині в часи Другої світової не тільки ворогували, але й співпрацювали та активно допомагали одне одному. Загалом було зібрано близько 150 таких свідчень<ref>{{cite web|url= http://ua.kulturaenter.pl/нарешті-ви-прийшли/2013/07/|назва= Нарешті ви прийшли|автор= Еміль Маюк|дата= липень 2013|вебсайт= Kultura enter|видавець= |дата-доступу= 17 вересня 2014|archiveurl= https://web.archive.org/web/20141025223320/http://ua.kulturaenter.pl/нарешті-ви-прийшли/2013/07/|archivedate= 25 жовтня 2014|deadurl= yes}}</ref><ref>{{cite web|url= http://www.pk.org.pl/Panorama kultur/node/2440/|назва= Pojednanie przez trudną pamięć. Wołyń 1943|автор= |дата= |вебсайт= panorama kultur|видавець= |дата-доступу= 17 вересня 2014}}{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}{{ref-pl}}</ref>. За результатами дослідження було видано щедро ілюстровану книгу трьома мовами&nbsp;— польською, українською та англійською<ref>{{книга
 |автор             = 
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Pojednanie przez trudną pamięć. Wołyń 1943 / Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943 / Reconciliation
through Difficult Remembrance. Volhynia 1943
 |оригінал          = 
 |посилання         = http://www.pk.org.pl/publikacje/pojednanie_przez_trudna_pamiec_wolyn1943.pdf
 |відповідальний    = Aleksandra Zińczuk
 |видання           = 
 |місце             = Lublin
 |видавництво       = Stowarzyszenie „Panorama Kultur”
 |рік               = 
 |volume            = 
 |pages             = 
 |allpages          = 400
 |серія             = 
 |тираж             = 
 |isbn              = 978-83-922720-5-2
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}}</ref><ref>{{cite web |url= http://www.mbpwlodawa.pl/component/content/article/5-aktualnoci/401-zaproszenie-na-promocj-ksiki-qpojednanie-przez-trudn-pami-woy-1943q.html |назва= Zaproszenie na promocję książki "Pojednanie przez trudną pamięć. Wołyń 1943" |автор= Edyta Pietrzak |дата= 31 maja 2013 |вебсайт= Miejska Biblioteka Publiczna we Włodawie |видавець=  |дата-доступу= 17 вересня 2014 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20141102041926/http://www.mbpwlodawa.pl/component/content/article/5-aktualnoci/401-zaproszenie-na-promocj-ksiki-qpojednanie-przez-trudn-pami-woy-1943q.html |archivedate= 2 листопада 2014 |deadurl= yes }}{{ref-pl}}</ref>.

=== «Marsz Pamięci» ===
Marsz Pamięci ({{lang-uk|«Марш пам'яті»}})&nbsp;— щорічний захід, що відбувається 24 березня задля вшанування пам'яті дітей із єврейського притулку по вулиці Ґродській, 11. В березні 1943 року близько сотні мешканців сиротинця було вивезено на луги Майдану Татарського (місцевість у Любліні) й там страчено. Тоді ж загинули три виховательки закладу. Марш пам'яті розпочинається біля будинку, де знаходився притулок. Далі його учасники проходять пішки аж до місця розстрілу дітей.

У 2010 році на стіні гімназії №&nbsp;17, яка розташована біля місця страти, з ініціативи Маґди Ґросс (доньки [[Ян Томаш Ґросс|Яна Томаша Ґросса]]) було намальовано велике [[графіті]] «Memories give life». Разом із двома художниками зі США та 10 люблінськими учнями за 4 дні вона створила малюнок, що став першим позначенням того, що відбулось на цьому місці в 1943 році<ref>{{Стаття
   | автор   = Ewa Pajuro
   | назва   = Malują , żeby pamiętać o zabitych dzieciach
   | журнал   = Dziennik Wschodni
   | випуск   = 13 lipca 2010
   | сторінки   = 
   | url   = http://teatrnn.pl/kalendarium/harvester/lightbox/pdf/23451/pl/0
   | accessdate   = 31 жовтня 2014
   | archivedate   = 31 жовтня 2014
   | archiveurl   = https://web.archive.org/web/20141031232726/http://teatrnn.pl/kalendarium/harvester/lightbox/pdf/23451/pl/0
   }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{Стаття
   | автор   = 
   | назва   = Uczniowski mural żydowskim dzieciom z ochronki
   | журнал   = Dziennik Wschodni
   | випуск   = 17 lipca 2010
   | сторінки   = 
   | url   = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra/docmetadata?id=24963&from=publication
   | accessdate   = 31 жовтня 2014
   | archivedate   = 31 жовтня 2014
   | archiveurl   = https://web.archive.org/web/20141031232339/http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra/docmetadata?id=24963&from=publication
   }}{{ref-pl}}</ref>. Однак за деякий час невідомі замалювали графіті білою фарбою. Тому восени 2012 року воно було відтворене в рамках проекту «Dzieci z Ochronki&nbsp;— Powrót» ({{lang-uk|«Діти з притулку&nbsp;— повернення»}}), причому вже на стінах трьох шкіл. Учні, що брали участь у проекті, перед власне малюванням дізнавались інформацію про історію дітей із притулку, а також проходили майстер-клас із графіті<ref>{{Стаття 
   | автор    = Damian Stępień 
   | назва    = Upamiętnią tragiczne losy dzieci z ochronki 
   | журнал    = Kurier Lubelski 
   | випуск    = 27.09.2012 
   | сторінки    =  
   | url    = http://teatrnn.pl/kalendarium/harvester/lightbox/pdf/43226/pl/0 
   | accessdate    = 31 жовтня 2014 
   | archivedate    = 31 жовтня 2014 
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141031232452/http://teatrnn.pl/kalendarium/harvester/lightbox/pdf/43226/pl/0 
   }}{{ref-pl}}</ref>.

=== Ізраїльсько-польські зустрічі ===
Школярі з Ізраїлю часто приїжджають в Люблін організованими групами задля того, аби відвідати Майданек, [[Єшивас Хахмей Люблін|Єшиву]] та {{Не перекладено|Старий єврейський цвинтар (Люблін)|старий єврейський цвинтар|pl|Stary cmentarz żydowski w Lublinie}}<ref>{{cite web |url= http://www.tvp.pl/lublin/aktualnosci/spoleczne/uczniowie-z-izraela-w-polsce-wraz-z-polska-mlodzieza-pokazuja-ze-pamiec-o-holocauscie-moze-laczyc/16897647 |назва= Uczniowie z Izraela w Polsce. Wraz z polską młodzieżą pokazują, że pamięć o Holocauście może łączyć |автор=  |дата= 18.09.2014 |вебсайт= TVP Lublin |видавець=  |дата-доступу= 3 листопада 2014 |archive-date= 3 листопада 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141103101638/http://www.tvp.pl/lublin/aktualnosci/spoleczne/uczniowie-z-izraela-w-polsce-wraz-z-polska-mlodzieza-pokazuja-ze-pamiec-o-holocauscie-moze-laczyc/16897647 }}{{ref-pl}}</ref>. Задля знайомства польських учнів з історією, культурою та традиціями євреїв, а учнів з Ізраїлю&nbsp;— з історією, культурою та традиціями поляків, від 2002 року Осередком організовуються спільні майстер-класи для школярів з обох країн. Такі заходи проводяться англійською мовою. За кілька днів до зустрічі працівники Брами проводять для польських учнів підготовче заняття з базовою інформацією про євреїв та Ізраїль<ref>{{Стаття
   | автор   = 
   | назва   = Młodzież z Izraela w Zespole Szkół im. Grabskiego
   | журнал   = Kurier Lubelski
   | випуск   = 03.04.2012
   | сторінки   = 
   | url   = http://www.kurierlubelski.pl/artykul/545837,mlodziez-z-izraela-w-zespole-szkol-im-grabskiego-zdjecia,id,t.html
   | accessdate   = 3 листопада 2014
   | archivedate   = 3 листопада 2014
   | archiveurl   = https://web.archive.org/web/20141103101706/http://www.kurierlubelski.pl/artykul/545837,mlodziez-z-izraela-w-zespole-szkol-im-grabskiego-zdjecia,id,t.html
   }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{cite web|url= http://latarnia.teatrnn.pl/brama|назва= Brama. Spotkania polsko-żydowskie|автор= |дата= 18.09.2014|вебсайт= Teatr NN|видавець= |дата-доступу= 28 листопада 2014|archive-date= 5 грудня 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141205084119/http://latarnia.teatrnn.pl/brama}}{{ref-pl}}{{ref-en}}</ref>. Ці зустрічі показують, що спільне минуле може об'єднувати молодь. Іноді знайомства, що виникають між підлітками на таких майстер-класах, переростають у тривалі приязні стосунки<ref>{{cite web |url= http://www.2lo.lublin.pl/zamnews/index.php/PL/przedsiewziecia/wszystkie-lata/42-przedsiewziecia-2014-2015/inne/1093-wymiana-mlodziezy-z-izraelem |назва= Wymiana młodzieży z Izraelem |автор= |дата= 2014|вебсайт= II Liceum Ogólnokształcące im. Hetmana Jana Zamoyskiego|видавець= |дата-доступу=3 листопада 2014}}{{ref-pl}}</ref>.

=== «Historia Mówiona» ===
Від 1998 року в Осередку збираються аудіо- та відеозаписи свідків різних історичних подій. Цей проект отримав назву «Historia Mówiona» ({{lang-uk|«Усна історія»}}). За принципами, характерними для [[Усна історія|усної історії]], в Брамі Ґродській зібрано свідчення майже двох з половиною тисяч осіб та записано більше п`яти з половиною тисяч годин аудіо- та відеоматеріалів<ref group="прим.">Інформація актуальна станом на лютий 2020 року [http://teatrnn.pl/historiamowiona/ Program Historia Mówiona. Strona główna.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141026010638/http://teatrnn.pl/historiamowiona/ |date=26 жовтня 2014 }}</ref>. Основними темами інтерв'ю є повсякденне життя, освіта, міжкультурна взаємодія, Друга світова війна, Голокост, польсько-єврейські стосунки під час війни, опозиційна та підпільна видавнича діяльність в роки Польської Народної Республіки. Це найбільша колекція матеріалів такого типу в Польщі, доступна в Інтернеті. Кожен файл описаний відповідно до стандартів [[Дублінське ядро|Дублінського ядра]] та зберігається у системі {{Не перекладено|dLibra|dLibra|pl|dLibra}}<ref>{{cite web |url= http://www.platformakultury.pl/artykuly/104400-historia-mowiona--program-i-archiwum-osrodka-brama-grodzka--teatr-nn.html |назва= «Historia mówiona» - program i archiwum Ośrodka «Brama Grodzka – Teatr NN» |автор=  |дата= 2012 |вебсайт= Platforma Kultury |видавець=  |дата-доступу= 29 вересня 2014 |archive-date= 25 жовтня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141025224253/http://www.platformakultury.pl/artykuly/104400-historia-mowiona--program-i-archiwum-osrodka-brama-grodzka--teatr-nn.html }}{{ref-pl}}</ref>.

Зібрані записи активно використовуються в інших проектах Осередку&nbsp;— виставках, інсталяціях, паратеатральних дійствах, освітніх заходах з метою формування відповідної атмосфери, а також для того, щоб зробити історію більш «живою» та персоналізованою<ref name="Aleksandra Zińczuk: The Grodzka Gate" />.

== Фестивалі, що організовуються Осередком ==

=== Фестиваль «Miasto Poezji» ===
Починаючи від 2008 року, в Любліні відбувається щорічний фестиваль {{Не перекладено|Miasto Poezji|Miasto Poezji|pl|Festiwal Miasto Poezji}} ({{lang-uk|Місто поезії}}). Важливе місце в програмі заходу займають «Mieszkania Poezji» ({{lang-uk|«Помешкання поезії»}}), які планують та організовують самі жителі Любліна. Найчастіше «помешканнями поезії» стають приватні домівки, рідше&nbsp;— кав'ярні та ресторани. Однією із подій фестивалю є «Małe Miasto Poezji» ({{lang-uk|«Мале місто поезії»}})&nbsp;— спеціальні заходи для дітей з іграми, [[майстер-клас]]ами та переглядами фільмів і мультфільмів<ref>{{Стаття
   | автор   = 
   | назва   = Festiwal "Miasto Poezji" od poniedziałku w Lublinie
   | журнал   = Onet Wiadomości
   | випуск   = 18 maja 2014
   | сторінки   = 
   | url   = http://wiadomosci.onet.pl/lublin/festiwal-miasto-poezji-od-poniedzialku-w-lublinie/h6k4p
   | accessdate   = 25 жовтня 2014
   | archivedate   = 25 жовтня 2014
   | archiveurl   = https://web.archive.org/web/20141025222550/http://wiadomosci.onet.pl/lublin/festiwal-miasto-poezji-od-poniedzialku-w-lublinie/h6k4p
   }}{{ref-pl}}</ref>.

Крім того, організатори присуджують нагороду «Kamień» ({{lang-uk|«Камінь»}}), названу так на честь першої збірки поезій [[Юзеф Чехович|Юзефа Чеховича]]. Один із віршів кожного лауреата втілюється на стіні у вигляді [[Стінопис|муралу]]. «Kamień» в різні роки отримували<ref>{{cite web|url= http://teatrnn.pl/miastopoezji/node/342|назва= Nagroda "Kamień"|автор= |дата= |вебсайт= Teatr NN|видавець= |дата-доступу= 22 вересня 2014|archiveurl= https://web.archive.org/web/20141026010704/http://teatrnn.pl/miastopoezji/node/342|archivedate= 26 жовтня 2014|deadurl= yes}}{{ref-pl}}</ref>:
* 2008&nbsp;— [[Ришард Криницький]]
* 2009&nbsp;— [[Юлія Гартвіг]]
* 2010&nbsp;— {{Не перекладено|Томаш Ружицький||en|Tomasz Różycki}}
* 2011&nbsp;— {{Не перекладено|Пйотр Мативецький||pl|Piotr Matywiecki}}
* 2012&nbsp;— нагорода не призначалася
* 2013&nbsp;— [[Анджей Сосновський]]
* 2014&nbsp;— [[Марцін Свєтліцький]]
* 2015&nbsp;— [[Яцек Подсядло]]
* 2017&nbsp;— {{Не перекладено|Павел Прухняк||pl|Paweł Próchniak}}

=== Фестиваль «Śladami Singera» ===
{{ external media | align = right | width = 280px
| video1 = [http://www.youtube.com/watch?v=2QydQrbiy9A Śladami Singera // BramaGrodzka.&nbsp;— 17.04.2013.] {{ref-pl}}
}}
Багатоденний щорічний фестиваль «Śladami Singera» ({{lang-uk|«Слідами Зінгера»}}) проходить у тих містечках та селах [[Люблінське воєводство|Люблінщини]], де відбувалися події творів лауреата [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії з літератури]] [[Ісаак Башевіс Зінгер|Ісаака Башевіса Зінгера]]: [[Білґорай]], [[Юзефув (Білґорайський повіт)|Юзефув]], [[Краснобруд]], [[Бихава]], [[Красник (місто)|Красник]], [[Щебрешин]], [[Тишівці]] і завершується в Любліні<ref>{{cite web |url= http://sladamisingera.teatrnn.pl/ |назва= Śladami Singera |автор=  |дата=  |вебсайт=  |видавець=  |дата-доступу= 18 вересня 2014 |archive-date= 26 жовтня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141026010654/http://sladamisingera.teatrnn.pl/ }}{{ref-pl}}{{ref-en}}{{ref-uk}}{{ref-he}}</ref>. Крім поляків, у фестивалі беруть участь гості з Великої Британії, Франції, Ірландії, Ізраїлю, Туреччини та України<ref>{{Стаття
   | автор    = Sylwia Hejno
   | назва    = Ślad w ślad za Singerem
   | журнал    = Kurier Lubelski
   | випуск    = №160, 11 lipca 2012
   | сторінки    = 9
   | url    = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/42407/Slad_w_slad_za_Singerem.pdf
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 26 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141026010821/http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/42407/Slad_w_slad_za_Singerem.pdf
   }}{{ref-pl}}</ref>. У 2013 році режисером Наташею Жюлковською-Курчук ({{lang-pl|Natasza Ziółkowska-Kurczuk}}) було створено документальний фільм «Śladami Singera», в якому показано учасників та волонтерів, а також закулісся фестивалю<ref>{{Стаття
   | автор    = 
   | назва    = Singer na ekranie
   | журнал   = Dziennik Wschodni
   | випуск   = №72, 11 kwietnia 2013
   | сторінки = 
   | url      = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra/docmetadata?id=45161&from=&dirids=1&ver_id=&lp=1&QI=
  }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{Стаття
   | автор    = Sylwia Hejno 
   | назва    = Miasteczka Singera w filmie 
   | журнал   = Kurier Lubelski
   | випуск   = №85, 11 kwietnia 2013
   | сторінки = 11
   | url      = http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra/docmetadata?id=45169&from=&dirids=1&ver_id=&lp=4&QI=
  }}{{ref-pl}}</ref>.

== Мультимедійні проекти ==
«Брама Ґродська&nbsp;— Театр NN» активно використовує різні сучасні способи популяризації знань у цікавій формі, зокрема мережу [[Інтернет]] та різні [[Інформаційна ера|цифрові рішення]]<ref>{{cite web|url= http://bendyk.blog.polityka.pl/2011/11/16/kolejny-atak-na-tomasza-pietrasiewicza/|назва= Kolejny atak na Tomasza Pietrasiewicza|автор= Edwin Bendyk|дата= 16 listopada 2011|вебсайт= Antymatrix|видавець= |дата-доступу= 5 листопада 2014|archive-date= 5 листопада 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141105150309/http://bendyk.blog.polityka.pl/2011/11/16/kolejny-atak-na-tomasza-pietrasiewicza/}}{{ref-pl}}</ref>.

На сайті Осередку від 2002 року заходиться [[Інтернет-портал]] «[http://teatrnn.pl/leksykon/ Leksykon Lublin] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200601002238/http://teatrnn.pl/leksykon/ |date=1 червня 2020 }}»&nbsp;— інтернет-енциклопедія про Люблін та Любельщизну. Уже зібрано більше чотирьох з половиною тисяч статей (часто ілюстрованих) на різні теми<ref group="прим.">Інформація актуальна станом на лютий 2020 року [http://teatrnn.pl/leksykon/artykuly/indeks/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141105143810/http://teatrnn.pl/leksykon/index/hasla|date=18 лютого 2020}}</ref>. Від 2003 року діє [http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra Biblioteka Multimedialna] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140720085001/http://www.biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra |date=20 липня 2014 }}&nbsp;— колекція зображень, відео, аудіозаписів<ref>{{cite web |url= http://www.lbw.lublin.eu/wykaz-partnerow/osrodek-brama-grodzka-teatr-nn/19-osrodek-brama-grodzka-teatr-nn |назва= Ośrodek «Brama Grodzka - Teatr NN» |автор=  |дата=  |вебсайт= Lubelska Bilblioteka Wirtualna |видавець=  |дата-доступу= 5 листопада 2014 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20141105150003/http://www.lbw.lublin.eu/wykaz-partnerow/osrodek-brama-grodzka-teatr-nn/19-osrodek-brama-grodzka-teatr-nn |archivedate= 5 листопада 2014 |deadurl= yes }}{{ref-pl}}</ref>.
[[Файл:Grafika z makietą Lublina w XVI wieku - Teatr NN.jpg|міні|Макет Любліна XVI століття]]
[[Файл:Grafika z makietą Lublina na początku XX wieku - Teatr NN.jpg|міні|Макет Любліна на початку ХХ століття]]
Одним зі значних проектів, реалізованих комп'ютерним відділом «Брами» у співпраці з іншими фахівцями, став проект «Lublin 2.0. Interaktywna rekonstrukcja dziejów miasta» ({{lang-uk|Люблін 2.0. Інтерактивна реконструкція історії міста}}). Завершився він у січні 2012 року презентацією чотирьох [[3D-моделювання|3D-моделей]], що показують розвиток міста та його архітектурні особливості з плином часу.

На першому макеті зображено Люблін у [[XIV століття|XIV столітті]]. Оскільки зображення міста з того часу відсутні, автори опиралися на гіпотези археологів, мистецтвознавців, а також на розташування вулиць старої частини міста, що частково збереглося й донині.

Другий макет показує Люблін [[XVI століття]]&nbsp;— час найбільшого його розквіту. Місто було перебудоване після великої пожежі 1575 року в стилі {{Не перекладено|Любельський ренесанс|Любельського ренесансу|pl|Renesans lubelski}}. Як джерела для створення макету використовувалась [[Гравюра на металі|гравюра на міді]] {{Не перекладено|Георг Браун (географ)|Георга Брауна|de|Georg Braun}} і [[Франц Хогенберг|Франца Годенберґа]], а також [[поліхромія]] [[Готика|готичного]] міста XVI століття з {{Не перекладено|Кам'яниця Любомельських|кам'яниці Любомельських|pl|Kamienica Lubomelskich}}.

На третій 3D-моделі&nbsp;— Люблін [[XVIII століття]]. Місто показане тут після руйнування [[Хмельниччина|козаками]] та [[Шведський потоп|шведами]], а також після кількох значних пожеж. При розробці макету використовувались картина «Пожежа Любліна 1719 року» з {{Не перекладено|Домініканський монастир (Люблін)|Домініканського монастиря|pl|Bazylika św. Stanisława Biskupa Męczennika w Lublinie}}, гравюра Брауна і Годенберґа, вцілілий фрагмент плану міста Кароля Бекєвіча середини XVII століття та план Лонцкєґо 1783 року.

Останньою моделлю з цього циклу є Люблін у 1930-х роках. Для його створення використовувались аерофотографія міста тих часів та план 1928 року. На кожному макеті [[Візуалізація|візуалізовані]] окремі об'єкти, в тому числі ті, які на сьогодні не існують<ref>{{Стаття
   | автор    = Maria Kolesiewicz
   | назва    = Lublin 2.0. Interaktywna rekonstrukcja dziejów miasta
   | журнал    = Dziennik Wschodni
   | випуск    = 24 stycznia 2012
   | сторінки    = 
   | url    = http://www.dziennikwschodni.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=/20120124/LUBLIN/978787137
   | accessdate    = 30 травня 2022
   | archivedate    = 4 листопада 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141104004839/http://www.dziennikwschodni.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=%2F20120124%2FLUBLIN%2F978787137
   }}{{ref-pl}}</ref><ref>{{cite web |url= http://teatrnn.pl/przewodniki |назва= Przewodniki Lublin 2.0 |автор=  |дата=  |вебсайт= Teatr NN |видавець=  |дата-доступу= 3 листопада 2014 |archive-date= 14 листопада 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141114030947/http://teatrnn.pl/przewodniki }}{{ref-pl}}</ref>.

Перед цим проектом, у 2011 році, в рамках програми «Wirtualne Miasteczko» ({{lang-uk|«Віртуальне містечко»}}), було розроблено 3D-макет [[штетл]]ю міжвоєнних часів&nbsp;— [[Юзефув (Білґорайський повіт)|Юзефува]] з його характерною забудовою. Про найбільш значимі будівлі (ратушу, костел, {{Не перекладено|Синагога (Юзефув)|синагогу|pl|Synagoga w Józefowie Biłgorajskim}} тощо) можна почитати додаткову інформацію<ref>{{cite web|url= http://www.tvp.pl/lublin/aktualnosci/rozmaitosci/powstala-wirtualna-makieta-jozefowa-przedwojennego-sztetl/4532227|назва= Powstała wirtualna makieta Józefowa - przedwojennego sztetl|автор= |дата= 18 maja 2011|вебсайт= TVP Lublin|видавець= |дата-доступу= 4 листопада 2014|archive-date= 4 листопада 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141104115746/http://www.tvp.pl/lublin/aktualnosci/rozmaitosci/powstala-wirtualna-makieta-jozefowa-przedwojennego-sztetl/4532227}}{{ref-pl}}</ref><ref>{{cite web|url= http://www.tygodnikzamojski.pl/artykul/21988/|назва= JÓZEFÓW: Wirtualne żydowskie miasteczko z międzywojnia|автор= |дата= 22 maja 2011|вебсайт= Tygodnik Zamojski|видавець= |дата-доступу= 4 листопада 2014|archive-date= 4 листопада 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141104101900/http://www.tygodnikzamojski.pl/artykul/21988/}}{{ref-pl}}</ref><ref>{{cite web |url= http://teatrnn.pl/leksykon/projekt/wirtualne_miasteczko_sites/makieta |назва= Makieta |автор=  |дата= 2011 |вебсайт= Teatr NN |видавець=  |дата-доступу= 4 листопада 2014 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20141104120240/http://teatrnn.pl/leksykon/projekt/wirtualne_miasteczko_sites/makieta |archivedate= 4 листопада 2014 |deadurl= yes }}{{ref-pl}}</ref>.

Крім того, Осередок слугує місцем зустрічі членів Люблінського TechKlub-у<ref>{{cite web|url= http://moje.radio.lublin.pl/lublin-ma-juz-swoj-techklub.html|назва= Lublin ma już swój TechKlub|автор= |дата= 14 maja 2014|вебсайт= Radio Lublin|видавець= |дата-доступу= 4 листопада 2014|archive-date= 4 березня 2016|archive-url= https://web.archive.org/web/20160304105514/http://moje.radio.lublin.pl/lublin-ma-juz-swoj-techklub.html}}{{ref-pl}}</ref>.

До 700-річчя заснування міста було розроблено портал «[http://teatrnn.pl/instrukcja/ Lublin. Instrukcja obsługi] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141105143826/http://teatrnn.pl/instrukcja/ |date=5 листопада 2014 }}» ({{lang-uk|«Люблін. Інструкція з обслуговування»}}), який запрацював у жовтні 2014 року. Він переважно зорієнтований на молодь та вчителів та у форматі питань/відповідей розповідає про історію міста. Крім ілюстрацій та аудіозаписів, зі статей порталу можна перейти до матеріалів Мультимедійної бібліотеки Осередку або до «Лексикону»<ref>{{cite web|url= http://www.dziennikwschodni.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=/20140813/LUBLIN/140819822|назва= Lublin. Instrukcja obsługi. Wirtualna podróż przez 700 lat miasta|автор= Katarzyna Prus|дата= 13 sierpnia 2014|вебсайт= Dziennik Wschodni|видавець= |дата-доступу= 5 листопада 2014|archive-date= 5 листопада 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141105144614/http://www.dziennikwschodni.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=%2F20140813%2FLUBLIN%2F140819822}}{{ref-pl}}</ref><ref>{{cite web|url= http://www.kurierlubelski.pl/artykul/3603191,lublin-instrukcja-obslugi-historia-ktorej-nie-ma-w-podrecznikach,id,t.html#sondaPodglad|назва= «Lublin. Instrukcja obsługi». Historia, której nie ma w podręcznikach|автор= Ilona Leć|дата= 22 maja 2011|вебсайт= Kurier Lubelski|видавець= |дата-доступу= 5 листопада 2014|archive-date= 5 листопада 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141105124434/http://www.kurierlubelski.pl/artykul/3603191,lublin-instrukcja-obslugi-historia-ktorej-nie-ma-w-podrecznikach,id,t.html#sondaPodglad}}{{ref-pl}}</ref>.

== Окремі підрозділи Осередку ==
Одним із відокремлених підрозділів «Брами» є [[Люблінський підземний маршрут]], відкритий для відвідувачів у 2006 році. Це 280-метровий туристично-освітній маршрут, що пролягає під будинками XVI—XVII століть у Старому місті. Розпочинається він у погребі під [[Люблінський трибунал|Коронним Трибуналом]], далі йде попід вулицями Злотою та {{Не перекладено|Вулиця Архідияконська (Люблін)|Архідияконською|pl|Ulica Archidiakońska w Lublinie}} і закінчується на {{Не перекладено|Плац По Фаже|плацу По Фаже|pl|Plac Po Farze}}. По дорозі розміщено 14 експозиційних зал, де розташовані різні макети, що показують історію Любліна, починаючи від восьмого століття<ref>{{cite web|url= http://www.mmlublin.pl/365698/lubelska-trasa-podziemna-na-zdjeciach-relacja-za-akredytacje|назва= Lubelska Trasa Podziemna na zdjęciach [Relacja za akredytację]|автор= |дата= |вебсайт= Moje Miasto Lublin|видавець= |дата-доступу= 17 вересня 2014|archive-date= 25 жовтня 2014|archive-url= https://web.archive.org/web/20141025223734/http://www.mmlublin.pl/365698/lubelska-trasa-podziemna-na-zdjeciach-relacja-za-akredytacje}}{{ref-pl}}</ref>. Головною цікавинкою місця є великий мультимедійний макет [[Люблінська пожежа|люблінської пожежі]] 1719 року<ref>{{Стаття
   | автор    = Marcin Jaszak
   | назва    = Wędrówka Lubelską Trasą Podziemną z Ośrodkiem Brama Grodzka Teatr NN
   | журнал    = Kurier Lubelski
   | випуск    = 29 kwietnia 2014
   | сторінки    = 
   | url    = http://www.kurierlubelski.pl/artykul/3413899,wedrowka-lubelska-trasa-podziemna-z-osrodkiem-brama-grodzka-teatr-nn,id,t.html
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 25 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141025222803/http://www.kurierlubelski.pl/artykul/3413899,wedrowka-lubelska-trasa-podziemna-z-osrodkiem-brama-grodzka-teatr-nn,id,t.html
   }}{{ref-pl}}</ref>.

Іншим відокремленим підрозділом є Музей друкарства [[Дім Слів]] ({{lang-pl|Dom Słów}}), який працює від 2006 року. Розташований на вулиці Жміґруд, 1. Спершу мав назву ''Музей друкарства'' ({{lang-pl|Izba Drukarstwa}})<ref>{{cite web |url= http://www.izbadrukarstwa.tnn.pl/ |назва= Izba Drukarstwa - Lublin |автор=  |дата=  |вебсайт=  |видавець=  |дата-доступу= 17 вересня 2014 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20140731004320/http://www.izbadrukarstwa.tnn.pl/ |archivedate= 31 липня 2014 |deadurl= yes }}{{ref-pl}}</ref>. Повторне відкриття закладу відбулось 3 жовтня 2014 року. Оновлена експозиція акцентує увагу на значенні слів&nbsp;— друкованих та сказаних&nbsp;— в суспільному житті та культурі. Тут можна побачити основні етапи створення книг&nbsp;— [[верстка|верстку]], друк зображень, [[Типографія|типографію]] тощо. Окрема частина закладу висвітлює роль «[[Свобода слова|вільного слова]]» як фактору суспільних змін. Також тут відбуваються майстер-класи, метою яких є популяризація [[читання]]<ref>{{Стаття
   | автор   = 
   | назва   = Nowa placówka kultury w Lublinie. Dom Słów już otwarty
   | журнал   = Dziennik wshodni
   | випуск   = 3 października 2014
   | сторінки   = 
   | url   = http://www.dziennikwschodni.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=/20141003/KULTURA09/141009830
   | accessdate   = 30 травня 2022
   | archivedate   = 26 березня 2015
   | archiveurl   = https://web.archive.org/web/20150326121850/http://www.dziennikwschodni.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=%2F20141003%2FKULTURA09%2F141009830
   }}{{ref-pl}}</ref>. Всі експонати з експозиції є діючими<ref>{{Стаття
   | автор    = Artur Jurkowski
   | назва    = Ul. Żmigród w Lublinie: Była Izba Drukarstwa, będzie Dom Słów (ZDJĘCIA)
   | журнал    = Kurier Lubelski
   | випуск    = 12.08.2013
   | сторінки    = 
   | url    = http://www.kurierlubelski.pl/artykul/966584,ul-zmigrod-w-lublinie-byla-izba-drukarstwa-bedzie-dom-slow-zdjecia,id,t.html
   | accessdate    = 25 жовтня 2014
   | archivedate    = 25 жовтня 2014
   | archiveurl    = https://web.archive.org/web/20141025222708/http://www.kurierlubelski.pl/artykul/966584,ul-zmigrod-w-lublinie-byla-izba-drukarstwa-bedzie-dom-slow-zdjecia,id,t.html
   }}{{ref-pl}}</ref>.

== Коментарі ==
<references group="прим."/>

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Театр NN
|Вікідані           = Q11801687
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікісховище        = Category:Brama Grodzka – Teatr NN
|Вікімандри         = 
}}
* {{Facebook|brama.grodzka|Брама Ґродська – Театр NN}}
* [http://teatrnn.pl/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141008121240/http://teatrnn.pl/ |date=8 жовтня 2014 }}

{{ВП-портали|Культура|Польща}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Культура Любліна]]
[[Категорія:Театри Польщі]]
[[Категорія:Театри, засновані 1998]]
[[Категорія:Історія євреїв у Польщі]]
[[Категорія:Засновані в Польщі 1998]]