Перегляд вихідного коду сторінки Брежнєв Леонід Ілліч

{{Картка:Лідер
| ім'я = Леонід Ілліч Брежнєв
| ім'я_при_народженні = 
| місце_проживання = 
| інші_імена = 
| зображення = Staatshoofden, portretten, Bestanddeelnr 925-6564 (cropped)(d).jpg
| розмір_зображення = 250px
| підпис_зображення = [[Файл:LEONID BREZHNEV SIGNATURE.svg|100px]]
| посада = <big>[[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|25пкс]] 2-й [[Генеральний секретар ЦК КПРС]] [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]]</big>
| початок_терміну = [[8 квітня]] [[1966]]
| кінець_терміну = [[10 листопада]] [[1982]]
| попередник = він сам як [[Генеральний секретар ЦК КПРС|Перший секретар ЦК КПРС]]
| наступник = [[Андропов Юрій Володимирович|Юрій Андропов]]
| посада2 = [[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|25пкс]] 2-й [[Генеральний секретар ЦК КПРС|Перший секретар ЦК КПРС]] [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]]
| початок_терміну2 = [[14 жовтня]] [[1964]]
| кінець_терміну2 = [[8 квітня]] [[1966]]
| попередник2 = [[Хрущов Микита Сергійович|Микита Хрущов]]
| наступник2 = посада скасована; він сам як [[Генеральний секретар ЦК КПРС]]
| посада3 = [[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|25пкс]] 7-й [[Голова Президії Верховної Ради СРСР]] [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]]
| початок_терміну3 = [[16 червня]] [[1977]]
| кінець_терміну3 = [[10 листопада]] [[1982]]
| попередник3 = [[Підгорний Микола Вікторович|Микола Підгорний]]
| наступник3 = [[Андропов Юрій Володимирович|Юрій Андропов]]
| посада4 = [[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|25пкс]] 4-й [[Голова Президії Верховної Ради СРСР]] [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]]
| початок_терміну4 = [[7 травня]] [[1960]]
| кінець_терміну4 = [[15 липня]] [[1964]]
| попередник4 = [[Ворошилов Климент Єфремович|Климент Ворошилов]]
| наступник4 = [[Мікоян Анастас Іванович|Анастас Мікоян]]
| посада5 = [[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|25пкс]] 6-й Перший Секретар ЦК КП Казахстану [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]]
| початок_терміну5 = [[5 серпня]] [[1955]]
| кінець_терміну5 = [[6 березня]] [[1956]]
| попередник5 = [[Пономаренко Пантелеймон Кіндратович|Пантелеймон Пономаренко]]
| наступник5 = [[Яковлев Іван Дмитрович|Іван Яковлев]]
| посада6 = [[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|25пкс]] 4-й Перший Секретар ЦК КП Молдови [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]]
| початок_терміну6 = [[26 червня]] [[1950]]
| кінець_терміну6 = [[25 листопада]] [[1952]]
| попередник6 = Микола Коваль
| наступник6 = Дмитро Гладкий
| посада7 = [[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|25пкс]] Перший секретар Дніпропетровського обласного комітету КПРС [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]]
| початок_терміну7 = [[21 листопада]] [[1947]]
| кінець_терміну7 = [[червень]] [[1950]]
| попередник7 = Павло Найденов
| наступник7 = Андрій Кириленко
| посада8 = [[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|25пкс]] Перший секретар Запорізького обласного комітету КПРС [[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|25пкс]]
| початок_терміну8 = [[30 серпня]] [[1946]]
| кінець_терміну8 = [[22 листопада]] [[1947]]
| попередник8 = Федір Матюшин
| наступник8 = Георгій Єнютін
| дата_народження = 
| місце_народження = [[Кам'янське]], [[Катеринославська губернія]], [[Російська імперія]]
| дата_смерті = 
| місце_смерті = 
| причина_смерті = 
| громадянство = {{RUSold}}<br>{{URS}}
| національність = 
| відомий_(відома) = 
| рід_діяльності = [[політика]]
| військове звання = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Маршал СРСР}}
| партія = [[Комуністична партія Радянського Союзу|КПРС]]
| чоловік = 
| дружина = [[Брежнєва Вікторія Петрівна]]
| діти = донька: Галина Брежнєва (1929—1998), син: Юрій Брежнєв (1933—2013)
| родичі = Батько: Ілля Якович Брежнєв,
 Мати: Наталя Денисівна Брежнєва (Мазалова)
| нагороди = 
| примітки = 
| зріст = 
| вага = 
| герб = 
| особистий підпис = Leonid Brezhnev Signature.svg
}}{{Однофамільці|Брежнєв (прізвище){{!}}Брежнєв}}
'''Леоні́д Іллі́ч Бре́жнєв''' ([[Російська мова|рос.]] ''Леонид Ильич Брежнев'', {{ДН2|19|12|1906|6}}, за іншими даними {{СС2|1|січня|1907|19|грудня|1906}}<ref>Большая Российская энциклопедия, М., Большая Российская энциклопедия, 2006, т. 4, с. 185. {{Ref-ru}}</ref>, с. [[Кам'янське]], [[Катеринославська губернія]], [[Російська імперія]], нині [[Дніпропетровська область]], [[Україна]]&nbsp;— {{ДС|10|11|1982}}, [[Москва]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— радянський державний і партійний діяч. Член [[ЦК КП(б)У]] (1949—1952). Член [[ЦК КПРС]] (1952—1982). Перший секретар [[ЦК КПРС]] (1964—1966), [[Генеральний секретар ЦК КПРС]] (1966—1982). [[Голова Президії Верховної Ради СРСР]] у 1960—1964 і 1977—1982 роках. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 2-го скликання. Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 3—10-го скликань. Депутат [[Рада Союзу Верховної ради СРСР|Ради Союзу Верховної Ради СРСР]] від [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] (3-е скликання, 1950—1954), [[Казахська Радянська Соціалістична Республіка|Казахської РСР]] (4-е скликання, 1954—1958), [[Самарська область|Куйбишевської області]] (5-е скликання, 1958—1962) та [[Москва|Москви]] (6-10-е скликання, 1962—1982). Член Спілки журналістів СРСР та [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]]<ref>{{Cite web|title=Триумф писателя Брежнева|url=https://back-in-ussr.com/2017/11/triumf-pisatelya-brezhneva.html|website=Назад в СССР|accessdate=2022-05-28|language=ru-RU|archive-date=21 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220321025152/https://back-in-ussr.com/2017/11/triumf-pisatelya-brezhneva.html}}</ref>. Учасник [[Друга світова війна|Другої світової війни]] та [[Парад Перемоги|параду Перемоги]] на [[Красна площа|Красній площі]] [[24 червня]] [[1945|1945 року]].

[[Маршал Радянського Союзу]] (7.05.1976). Чотириразовий [[Герой Радянського Союзу]] (18.12.1966, 18.12.1976, 19.12.1978, 18.12.1981). [[Герой Соціалістичної Праці]] (17.06.1961). Лауреат [[Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами»|Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами»]] (1973) і [[Ленінська премія|Ленінської премії]] з літератури (1979).

== Життєпис ==
Народився [[19 грудня]] [[1906|1906 року]] в селі [[Кам'янське|Кам'янському]] (нині&nbsp;— місто, [[Дніпропетровська область]], [[Україна]], тоді [[Катеринославська губернія]], [[Російська імперія]]) в родині робітника-металурга Іллі Яковича Брежнєва (1878—1937<ref>Из автобиографии Брежнева Л. И., написанной в 1945 г. «…Отец 42 года проработал на заводе в прокатных цехах, '''умер в 1937 году'''…». РГАНИ. Ф. 80. Оп. 1. Д. 1197. Л. 6.</ref>) та Наталії Денисівни Мазалової (1886—1975).

[[1915]] року був прийнятий у класичну гімназію м. Кам'янського. У [[1921]] році закінчив трудову школу. У 1921 році прийшов на Курський маслобійний завод, щоб освоїти професію слюсаря. Але незабаром завод зачинили на консервацію і родина повернулася на батьківщину до Курської губернії, щоб знову зайнятися селянською працею.

1923 року вступив до Курського землевпорядного-меліоративного технікуму та вступив до лав [[комсомол]]у. [[1927]] року закінчив технікум і почав працювати землевпорядником Грайворонського повітового земельного відділу Курської губернії, потім землевпорядником у Кохановському районі [[Орша|Оршанського округу]] [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруської РСР]]. [[1928]] року одружився з Вікторією Петрівною Денисовою, на рік молодшою, студенткою Курського медичного технікуму.
[[Файл:House of Brezhnev.jpg|thumb|Будинок у [[Кам'янське|Кам'янському]], у якому 1929—1936&nbsp;рр. мешкав Л.&nbsp;І.&nbsp;Брежнєв]]

Після роботи в [[Курська область|Курській області]] та [[Білоруська РСР|Білоруській РСР]] його направлено у 1928 році на [[Уральські гори|Урал]] ([[Єкатеринбург|Свердловськ]]) на посаду завідувача Бісертського районного земельного відділу. Брав участь у створенні [[колгосп]]ів і [[Розкуркулення|розкуркуленні]]. З 1929 по 1930 рік працював заступником голови виконавчого комітету Бісертської районної ради Свердловської округи Уральської області. У 1930 році&nbsp;— заступник начальника Свердловського окружного земуправління, але через кілька місяців із невідомої причини покинув сільське господарство. У 1930—1931 році навчався в Московському інституті сільськогосподарського машинобудування.

У 1931 році повернувся до Кам'янського, де навчався на вечірньому відділенні місцевого металургійного інституту (з 1931 по 1935&nbsp;рр.). Одночасно працював слюсарем на Дніпровському металургійному заводі.

1931 року став членом [[Комуністична партія Радянського Союзу|ВКП(б)]].

Пройшов шлях від партгрупорга, голови профкому до секретаря парткому Кам'янського (Дніпродзержинського) металургійного інституту. На 3-му курсі (у 1933 році) йому доручили керувати робітничим факультетом, а після призначили директором Кам'янського вечірнього металургійного технікуму.

У 1932 році брав участь у здійсненні «хлібозаготівель» ([[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору]]) в Кам'янському, був скерований на «хлібозаготівельну роботу» від профспілок Кам'янського металургійного інституту. Як зазначає історик Дарія Маттінглі, Брежнєв добре себе зарекомендував перед радянською владою, виконуючи накази і плани під час здійснення Голодомору.<ref>{{Cite web|title=Трагедія українського села полягала в тому, що ніхто не міг уникнути Голодомору і опинявся або серед жертв, або у складі виконавців, - історикиня Дарія Маттінглі|url=https://censor.net/ua/resonance/3301608/tragediya_ukrayinskogo_sela_polyagala_v_tomu_scho_nihto_ne_mig_unyknuty_golodomoru_i_opynyavsya_abo|website=Цензор.НЕТ|accessdate=2021-11-28|language=uk|last=Цензор.НЕТ|archive-date=2021-11-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20211128114630/https://censor.net/ua/resonance/3301608/tragediya_ukrayinskogo_sela_polyagala_v_tomu_scho_nihto_ne_mig_unyknuty_golodomoru_i_opynyavsya_abo}}</ref>.

У 1935 році закінчив [[Дніпровський державний технічний університет|Кам'янський металургійний інститут]].

У 1935—1936 роках служив у армії: [[курсант]] і [[політрук]] танкової роти в Забайкаллі (селище Піщанка&nbsp;— 15&nbsp;км на південний схід від [[Чита|Чити]]). Закінчив курси моторизації і механізації Червоної Армії, за що отримав перше офіцерське звання&nbsp;— [[лейтенант]] (після смерті в 1982 році Піщанському танковому навчальному полку було присвоєно ім'я Л.&nbsp;І.&nbsp;Брежнєва).

У жовтні 1936&nbsp;— травні 1937 року&nbsp;— директор металургійного технікуму в [[Кам'янське|Дніпродзержинську]]. З 1937 року інженер Дніпровського металургійного заводу імені Ф.&nbsp;Е.&nbsp;Дзержинського.

У травні 1937&nbsp;— травні 1938 року&nbsp;— заступник голови виконкому Дніпродзержинської міської ради.

У травні 1938&nbsp;— лютому 1939 року&nbsp;— завідувач відділу радянської торгівлі Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

7 лютого 1939&nbsp;— 28 вересня 1940 року&nbsp;— секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У з пропаганди. 28 вересня 1940&nbsp;— 25 березня 1941 року&nbsp;— 3-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У. 25 березня&nbsp;— червень 1941 року&nbsp;— секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У з оборонної промисловості.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] був військово-політичним працівником у чинній радянській армії. Бере участь у мобілізації населення в [[Червона армія|Червону Армію]], займається евакуацією промисловості, потім на політичних посадах у діючій армії: з червня 1941 по вересень 1942 року&nbsp;— заступник начальника Політуправління Південного фронту. Будучи бригадним комісаром, при скасуванні інституту військових комісарів у жовтні 1942 року замість очікуваного генеральського звання був атестований [[полковник]]ом (15.12.1942).

8 жовтня 1942&nbsp;— 1 квітня 1943 року&nbsp;— заступник начальника Політуправління Чорноморської групи військ Закавказького фронту. 1 квітня 1943&nbsp;— 9 травня 1944 року&nbsp;— начальник політвідділу 18-ї десантної армії Північно-Кавказького фронту. У травні 1944&nbsp;— травні 1945 року&nbsp;— заступник начальника Політуправління, 12 травня&nbsp;— 9 липня 1945 року&nbsp;— начальник Політуправління 4-го Українського фронту, [[генерал-майор]] (2.11.1944). Учасник [[Парад Перемоги|Параду Перемоги]] 24 червня 1945 року&nbsp;— комісар зведеного полку [[4-й Український фронт|4-го Українського фронту]].

З 9 липня 1945 року по 6 вересня 1946 року в розпал «боротьби» з [[український націоналізм|українськими націоналістами]] працював начальником Політуправління [[Прикарпатський військовий округ|Прикарпатського військового округу]] та брав участь у придушенні руху за незалежність України&nbsp;— [[Організація українських націоналістів|ОУН]], [[Українська повстанська армія|УПА]]. Проживав у самому центрі Львова&nbsp;— [[Жорж (готель)|готелі «Жорж»]]. З поміж друзів майбутнього генсека був тодішній перший секретар ОК партії [[Грушецький Іван Самійлович|Іван Грушецький]], а також директор Львівської філармонії<ref>[http://karpatnews.in.ua/news/87214-kak-budushchyi-rulevoi-strany-sovetov-s-oun-na-lvovshchyne-borolsia.htm#sthash.4SttACGi.dpuf Как будущий «рулевой» Страны Советов с ОУН на Львовщине боролся] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140827105259/http://karpatnews.in.ua/news/87214-kak-budushchyi-rulevoi-strany-sovetov-s-oun-na-lvovshchyne-borolsia.htm#sthash.4SttACGi.dpuf |date=27 серпень 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

З 30 серпня 1946 по 22 листопада 1947 року&nbsp;— 1-й секретар Запорізького обласного і міського комітетів КП(б)У (призначений за рекомендацією [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]]).

21 листопада 1947&nbsp;— 25 липня 1950 року&nbsp;— 1-й секретар Дніпропетровського обласного і міського комітетів КП(б)У.

6 липня 1950&nbsp;— 25 жовтня 1952 року&nbsp;— 1-й секретар ЦК Комуністичної партії [[Молдова|Молдавії]].

16 жовтня 1952&nbsp;— 5 березня 1953 року&nbsp;— секретар ЦК КПРС та кандидат у члени Президії ЦК КПРС.

7 березня&nbsp;— 21 травня 1953 року&nbsp;— начальник Політичного управління Військово-морського міністерства СРСР. 21 травня 1953&nbsp;— 27 лютого 1954&nbsp;— заступник начальника Головного політичного управління Радянської армії та Військово-Морського флоту, генерал-лейтенант (4.08.1953).

За даними генералів [[Судоплатов Павло Анатолійович|Павла Судоплатова]] і [[Москаленко Кирило Семенович|Кирила Москаленка]], серед 10 озброєних генералів, викликаних у Кремль 26 червня 1953 для арешту [[Берія Лаврентій Павлович|Лаврентія Берії]], був і Брежнєв.

6 лютого 1954&nbsp;— 6 серпня 1955 року&nbsp;— 2-й секретар, 6 серпня 1955&nbsp;— 6 березня 1956 року&nbsp;— 1-й секретар ЦК Комуністичної партії [[Казахстан]]у.

27 лютого 1956&nbsp;— 16 липня 1960 року&nbsp;— секретар ЦК КПРС (відповідав за промисловість, у тому числі оборонну, будівництво та космос). 27 лютого 1956&nbsp;— 29 червня 1957 року&nbsp;— кандидат у члени Президії ЦК КПРС, 29 червня 1957&nbsp;— 10 листопада 1982 року&nbsp;— член Президії (з 8 квітня 1966 року&nbsp;— Політбюро) ЦК КПРС. У січні&nbsp;— березні 1958 року&nbsp;— заступник голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР.

7 травня 1960&nbsp;— 15 липня 1964 року&nbsp;— голова Президії Верховної Ради СРСР. Одночасно 22 червня 1963&nbsp;— 14 жовтня 1964 року&nbsp;— секретар ЦК КПРС.

=== На посаді Першого та Генерального Секретаря ЦК КПРС ===
У жовтні 1964 очолив змову проти Хрущова і став 1-м секретарем ЦК КПРС (14 жовтня 1964&nbsp;— 29 березня 1966 року). Одночасно 14 жовтня 1964&nbsp;— 8 квітня 1966 року&nbsp;— голова Бюро ЦК КПРС по РРФСР. З 8 квітня 1966 по 10 листопада 1982 року&nbsp;— генеральний секретар ЦК КПРС.

1964 року після усунення від влади [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]] обраний Першим секретарем [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]]. Брежнєв пропонував [[Семичасний Володимир Юхимович|Володимиру Семичасному]], голові КДБ СРСР у період підготовки Пленуму ЦК КПРС 1964 року, фізично позбутися Хрущова «аварією літака, автокатастрофою, отруєнням або арештом»<ref>[[Шелест Петро Юхимович|''Шелест П.&nbsp;Ю.'']] [[Справжній суд історії ще попереду]].&nbsp;— С. 417.</ref>
[[Файл:Brezhnev 1942.jpg|thumb|Бригадний комісар Брежнєв (крайній праворуч). 1942 рік]]

1968 року Брежнєв і його соратники ухвалили рішення про [[Празька весна|вторгнення до Чехословаччини]]. 18 серпня в Москві відбулась зустріч лідерів СРСР, [[Німецька Демократична Республіка|НДР]], [[Польща|Польщі]], [[Болгарія|Болгарії]] й [[Угорщина|Угорщини]], де було узгоджено військово-політичні заходи, реалізація яких почалась через два дні. Брежнєв був загальмованим і неадекватним, під час переговорів у нього порушилася дикція. Помічники вимагали відповіді, чи зможе Брежнєв продовжити переговори. «Сам» щось бурмотів, намагався встати і виникла реакція, яка перелякала все Політбюро. [[Косигін Олексій Миколайович|Косигін]] сидів поруч з ним і бачив, як той поступово почав втрачати нитку розмови.

22 січня 1969 року під час урочистої зустрічі екіпажів космічних кораблів «Союз-4» і «Союз-5» на Брежнєва скоїли невдалий замах: молодший лейтенант Радянської Армії [[Ільїн Віктор Іванович|Віктор Ільїн]], переодягнений у чужу міліцейську форму, потрапив до Боровицьких воріт під виглядом охоронця і відкрив вогонь з двох пістолетів по машині, в якій, як він припускав, мав їхати генеральний секретар. Насправді у цій машині знаходилися космонавти [[Леонов Олексій Архипович|Леонов]], [[Ніколаєв Андріян Григорович|Ніколаєв]], [[Терешкова Валентина Володимирівна|Терешкова]] і [[Береговий Георгій Тимофійович|Береговий]]. Пострілами був убитий водій Ілля Жарков, кілька людей поранено, перш ніж мотоцикліст супроводу збив Ільїна з ніг. Сам Брежнєв їхав у іншій машині і не постраждав.
[[Файл:President Richard Nixon and Soviet Leader Leonid Brezhnev.tif|міні|292x292пкс|З [[Річард Ніксон|Річардом Ніксоном]], 1973]]

=== Розрядка перед Афганською війною ===

У сімдесяті роки на міжнародній арені сталося часткове примирення двох систем («[[розрядка]]»). Саме в цей час (1973) Брежнєв отримав [[Ленінська премія|Ленінську премію]] за зміцнення миру між народами.

22 березня 1974 року (пропустивши звання генерал-полковника) Брежнєву присвоєно військове звання [[генерал армії]]. 1976 року йому було присвоєно звання [[Маршал Радянського Союзу]]

[[Файл:Leonid Brezhnev 1974.jpg|thumb|Леонід Брежнєв у 1974 році]]

1 серпня 1975 року Брежнєв підписав [[Гельсінські угоди]], що підтвердив непорушність кордонів у [[Європа|Європі]]. ФРН до цього не визнавала [[Потсдамська конференція|Потсдамські угоди]], що змінили кордони [[Польща|Польщі]] й [[Німеччина|Німеччини]], і не визнавала наявність [[Німецька Демократична Республіка|НДР]]. [[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)|ФРН]] фактично навіть не визнавала анексію [[Калінінград]]а і [[Клайпеда|Клайпеди]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].

Брежнєв заявляв, що [[Вільний світ|капіталістичні країни]] перейшли від ідеології «стримування комунізму», запропонованої [[Гаррі Трумен]]ом, до ідеї «конвергенції двох систем» і «мирного співіснування». [[Рональд Рейган|Рейган]] заявляв, що ні.

На початку 1976 року переніс [[Клінічна смерть|клінічну смерть]]. Після цього він так і не зміг фізично відновитися, і його важкий стан і нездатність керувати країною з кожним роком ставали все очевидніше. Брежнєв страждав [[Астенія|астенією]] (нервово-психічною слабкістю) та [[атеросклероз]]ом мозкових [[Судини|судин]]. Працювати він міг лише годину-дві на добу, після чого спав, [[телебачення|дивився телевізор]] і&nbsp;т.&nbsp;д. У нього з'явилася наркотична залежність від снодійного&nbsp;— нембутала.

=== 1977—1982 роки ===
16 червня 1977&nbsp;— 10 листопада 1982 року&nbsp;— голова Президії Верховної Ради СРСР.

1978 року нагороджений [[Орден «Перемога»|орденом «Перемога»]], який вручався тільки у воєнний час за видатні заслуги у командуванні [[фронт]]ом при перемогах, що забезпечили корінний перелом у стратегічній обстановці (нагородження було скасовано указом [[Горбачов Михайло Сергійович|Михайла Горбачова]] 1989 року).

Групі відомих радянських [[журналіст]]ів було доручено написати [[Трилогія Брежнєва|спогади Брежнєва]] («Мала земля», «Відродження», «Цілина»), покликані зміцнити його політичний авторитет. Завдяки мільйонним накладам, [[гонорар]] Брежнєва склав 179 241 [[рубль]]. Включивши мемуари генсека у шкільні та вишівські програми і зробивши їх обов'язковими для «позитивного» обговорення у всіх трудових колективах, партійні ідеологи добилися прямо протилежного результату&nbsp;— Л.&nbsp;І.&nbsp;Брежнєв став героєм численних [[анекдот]]ів ще за свого життя.

12 грудня 1979 року Брежнєв і його найближчі соратники прийняли рішення про здійснення [[Державний переворот|державного перевороту]] в [[Афганістан]]і та про введення [[Радянська армія|радянських військ]] в цю країну, що стало початком багаторічної участі СРСР у [[Війна в Афганістані (1979—1989)|внутрішньоафганському конфлікті]].

1981 року, напередодні 50-річчя перебування Леоніда Ілліча в партії, тільки для нього одного був випущений відлитий із золота значок [[Знак «50 років перебування в КПРС»|«50 років перебування в КПРС»]] (для інших ветеранів КПРС цей знак виготовлявся зі [[Срібло|срібла]] з золоченням).

23 березня 1982 року під час візиту Брежнєва до [[Ташкент]]а на літакобудівному заводі на нього завалилися містки, повні людей. У Брежнєва зламалась [[ключиця]], яка так і не зрослася. Після цього випадку здоров'я було остаточно підірвано. 7 листопада 1982 року відбулася остання публічна поява генсека. Стоячи на трибуні [[Мавзолей Леніна|Мавзолею Леніна]], він протягом кількох годин приймав військовий парад на Червоній площі, а проте його важкий фізичний стан впадав у вічі навіть на офіційній зйомці.

Леонід Брежнєв помер на 76-му році життя [[10 листопада]] [[1982|1982 року]] на державній дачі «Заріччя-6». Тіло було виявлено охороною о 9 годині ранку. Першим з політичних діячів на місце смерті приїхав [[Андропов Юрій Володимирович|Юрій Андропов]]. Про смерть Брежнєва ЗМІ повідомили лише через добу, 11 листопада о 10 годині ранку. Похований на [[Красна площа|Красній площі]] [[Москва|Москви]] біля [[Некрополь біля Кремлівської стіни|Кремлівської стіни]]. США на похороні представляли віцепрезидент [[Джордж Герберт Вокер Буш|Джордж Буш-старший]] і держсекретар [[Джордж Шульц|Шульц]].

== Нагороди ==
{{Докладніше|Список нагород і почесних звань Леоніда Брежнєва}}Всього Брежнєв мав 117 радянських та іноземних нагород.

=== Радянські ===
* Чотириразовий [[Герой Радянського Союзу|Герой СРСР]]
* [[Герой Соціалістичної Праці|Герой Соціалістичної праці]]
* Два ордени [[Орден Жовтневої Революції|Жовтневої революції]]
* Вісім орденів [[Орден Леніна|Леніна]]
* Два ордени [[Орден Червоного Прапора|Червоного Прапора]]
* Орден [[Орден Червоної Зірки|Червоної Зірки]]
* Орден [[Орден Богдана Хмельницького (СРСР)|Богдана Хмельницького 2-го ступеня]]
* Орден [[Орден Вітчизняної війни|Вітчизняної Війни 1-го ступеня]]
* [[Медаль «За бойові заслуги»]]
* [[Медаль «За оборону Одеси»]]
* [[Медаль «За оборону Кавказу»]]
* [[Медаль «За визволення Варшави»]] 
* [[Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]]
* [[Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]]
* [[Медаль «За відбудову підприємств чорної металургії Півдня»]]
* [[Медаль «За освоєння цілинних земель»]]
* [[Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»]]
* Медаль лауреата всесоюзної Ленінської премії (20.04.1979)
* Почесна зброя&nbsp;— іменний [[Mauser C96|Маузер]] (1943)
* Почесна зброя&nbsp;— іменна шашка із золотим зображенням Державного герба СРСР (18.12.1976)
* Почесний громадянин [[Київ|Києва]] (позбавлений 2023 року)<ref>{{Cite web|title=Брежнєва і ще п'ятьох осіб позбавили звання "Почесний громадянин Києва"|url=https://www.rbc.ua/rus/news/brezhneva-ta-shche-p-yati-osib-pozbavili-1685019952.html|website=РБК-Украина|accessdate=2023-05-29|language=uk}}</ref>.
* Почесний громадянин [[Дніпро (місто)|Дніпра]] (позбавлений 2023 року)<ref>{{Cite web|title=Влада Дніпра позбавила Брежнєва звання почесного громадянина міста|url=https://www.rbc.ua/rus/news/vlada-dnipra-pozbavila-brezhneva-zvannya-1703088476.html|website=РБК-Украина|accessdate=2023-12-20|language=uk}}</ref>.
* У 1978 році був нагороджений [[Орден «Перемога»|орденом «Перемога»]] (1989 року це нагородження як таке, що суперечить статуту ордена, скасовано указом за підписом [[Голова Верховної Ради СРСР|Голови Верховної Ради СРСР]] [[Горбачов Михайло Сергійович|Горбачова]]). 

=== Іноземні ===
* Тричі [[Герой ЧССР]]
* Тричі Герой БНР
* Тричі Герой НДР
* Герой Куби
* Герой МНР
* Герой Праці МНР
* Герой ЛНДР
* Герой Праці СРВ

== Кадрова політика ==
{{main|Дніпропетровський клан}}
На думку відомого дослідника радянської номенклатури М.&nbsp;С.&nbsp;Восленського, після отримання поста Генерального секретаря ЦК КПРС Брежнєв став активно просувати на вищі керівні пости членів номенклатури з числа своїх земляків по Дніпропетровській області і товаришів по службі з Молдови. У тому числі:
* Голова Ради Міністрів СРСР Н. Тіхонов&nbsp;— випускник Дніпропетровського металургійного інституту, був головним інженером на заводі у Дніпропетровську, головою Дніпропетровського раднаргоспу;
* секретар ЦК КПРС А.&nbsp;П.&nbsp;Кириленко був першим секретарем Дніпропетровського обкому партії;
* перший секретар [[Центральний комітет Комуністичної партії України|ЦК КПУ]] [[Щербицький Володимир Васильович|Володимир Щербицький]]&nbsp;— був першим секретарем Дніпропетровського обкому партії;
* Заступник [[Голова Ради Міністрів СРСР|Голови Ради Міністрів СРСР]] І.&nbsp;В.&nbsp;Новіков&nbsp;— випускник [[Національна металургійна академія України|Дніпропетровського металургійного інституту]]
* Міністр внутрішніх справ СРСР [[Щолоков Микола Онисимович|М.&nbsp;А.&nbsp;Щолоков]]&nbsp;— випускник Дніпропетровського металургійного інституту
* Перший заступник голови [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ СРСР]] Г.&nbsp;К.&nbsp;Ціньов&nbsp;— випускник Дніпропетровського металургійного інституту
* Помічник Генерального секретаря ЦК КПРС А.&nbsp;І.&nbsp;Блатов&nbsp;— випускник Дніпропетровського металургійного інституту
* Завідувач секретаріату Генерального секретаря [[Цуканов Георгій Емануїлович|Г.&nbsp;Е.&nbsp;Цуканов]]&nbsp;— випускник Дніпродзержинського металургійного інституту, працював кілька років інженером в Дніпропетровську.
* Член [[Політбюро ЦК КПРС|Політбюро]] і секретар [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] [[Черненко Костянтин Устинович|К.&nbsp;У.&nbsp;Черненко]] був під керівництвом Л.&nbsp;І.&nbsp;Брежнєва завідувачем відділу пропаганди і агітації ЦК КП Молдови.
* Завідувач Відділу науки ЦК КПРС С.&nbsp;П.&nbsp;Трапезніков&nbsp;— був директором вищої партійної школи при молдовському ЦК
* Перший заступник голови КДБ [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] генерал армії С.&nbsp;К.&nbsp;Цвігун був заступником голови [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] Молдовської РСР
Восленский висловлює думку про те, що підбір керівних кадрів за принципом особистого знайомства і земляцтва був спрямований на зміцнення особистого впливу Брежнєва в рядах номенклатури.

== Родина ==
* Батьки: Ілля Якович Брежнєв та Наталія Денисівна Брежнєва (Мазалова).
* Дружина: [[Брежнєва Вікторія Петрівна]] (уроджена Денисова, 1907—1995, уродженка [[Бєлгород]]а) з 11 грудня 1927 до своєї смерті.
* Діти: [[Брежнєва Галина Леонідівна|Галина]] (1929—1998) та Юрій (1933—2013). Галина Брежнєва була одружена з [[Чурбанов Юрій Михайлович|Юрієм Чурбановим]], [[Ігор Кіо|Ігорем Кіо]].
* Внуки: Андрій Юрійович (1961—2018)<ref>{{Cite web |url=https://24tv.ua/u_krimu_pomer_onuk_brezhnyeva_n997057 |title=У Криму помер онук Брежнєва |accessdate=14 липень 2018 |archive-date=14 липень 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180714110641/https://24tv.ua/u_krimu_pomer_onuk_brezhnyeva_n997057 }}</ref>.

== Друковані праці ==
* Ленінським курсом: Промови і статті: У 9-ти т.&nbsp;— М.: Політвидав, 1970—1982.&nbsp;— 5523 с.
* Спогади: «Мала земля», «Відродження», «Цілина» // Новий світ.&nbsp;— 1978.&nbsp;— №&nbsp;2, 5, 11.
* Спогади: Глава 1 «Життя по заводському гудку». Глава 2 «Відчуття Батьківщини». Глава 3 «Мала земля». Глава 4 «Відродження». Глава 5 «Молдавська весна». Глава 6 «Цілина». Глава 7 «Космічний Жовтень». Глава 8 «Слово про комуністів».&nbsp;— М., ІПЛ, 1983.

== Пам'ять ==
* У місті [[Кам'янське|Кам'янському]], де народився і провів молоді роки Леонід Брежнєв, на площі Визволителів споруджено бюст генерального секретаря [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]], встановлений в [[1976]] році, як і належало в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], на батьківщині двічі Героя Радянського Союзу. На будівлі Дніпровського державного технічного університету по Гімназичному проспекту, в якому з 1931 по 1935 рік навчався Л.І. Брежнєв, встановлена меморіальна дошка з відповідним текстом і барельєфом генсека.
* На будинку № 40 по Гімназичному проспекту, в якому з 1929 по 1936 рік жив Л.І. Брежнєв, в 2010 році була встановлена меморіальна табличка.
* На будинку за адресою м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1 встановлена меморіальна дошка
* Після смерті генсека [[Заводський район (Кам'янське)|Заводський район]] був перейменований в Брежнєвський, але в 1990-х роках йому знову було повернено назву Заводський. У місті Дніпрі в 2006 році, до 100-річчя Брежнєва, встановлена меморіальна дошка на стіні будинку на узвозі Крутогірний, 1, де він жив в кінці 1940-х — початку 1950-х років. З 1982 року ім'я Брежнєва у [[Дніпро (місто)|Дніпрі]] носили одна з площ у центрі міста, металургійний інститут, а також виробниче об'єднання «[[Південний машинобудівний завод]]» (всі найменування скасовані в кінці 1980-х років). З 2012 по 2015 рік вулиця Братства тарасівців носила ім'я Леоніда Брежнєва.
* У 1982 році місто [[Набережні Челни]] (Татарська АССР), де був побудований [[КамАЗ]], було перейменоване на Брежнєв. У 1988 році місту повернули колишню назву. У 2007 році в місті почала своє мовлення радіостанція «Брежнєв FM», в Набережних Човнах і довколишніх районах Татарстану її можна почути на 90,9 МГц.
* У 1982—1988 роках Черемушкинський район [[Москва|Москви]] називався Брежнєвський.
* З метою увічнення пам'яті Леоніда Ілліча [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]], [[Президія Верховної Ради СРСР]] і [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Рада Міністрів СРСР]] 18 листопада 1982 присвоїли одному з військово-політичних училищ його ім'я. Свердловське вище військово-політичне танко-артилерійське училище носило ім'я Брежнєва всього 6 років. У квітні 1988 року цей указ було скасовано і училищу повернули колишнє найменування.
* 16 вересня 2004 в [[Новоросійськ]]у відкрито пам'ятник Л.&nbsp;І.&nbsp;Брежнєву на перетині вулиць Рад і Новоросійської Республіки. Автор пам'ятника&nbsp;— краснодарський скульптор Микола Бугаєв. Новоросійська влада відзначає, що Леонід Ілліч свого часу дуже багато зробив для міста, [[порт]]у, пароплавства. [[Скульптура|Скульптор]] зобразив молодого, енергійного генерального секретаря, який йде по місту у костюмі, без нагород, з плащем, перекинутим за спину. Робоча назва скульптури&nbsp;— «Людина, що йде по місту».
Раніше, в 2002 році, в Новоросійську обговорювалося питання про присвоєння одній з вулиць міста імені Брежнєва.
* Зараз ім'я Брежнєва носять 2 села в Калузькій і Курській областях, а також 8 вулиць у невеликих населених пунктах Росії. Зокрема:
* село Іжульське Балахтінского району Красноярського краю;
* село Нове Іванцева Шатковського району Нижегородської області;
* село Солонка Нехаївського району Волгоградської області.

<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center" caption="Галерея">
Файл:Gedenktafel Friedrichstr 43 (Kreuz) Leonid Iljitsch Breshnew.JPG|Меморіальна дошка на будинку, де жив Брежнєв
Файл:Мемориальная доска Брежневу в Днепре.jpg|Меморіальна дошка в Дніпрі на [[Узвіз Крутогірний (Дніпро)|узвозі Крутогірний]]
Файл:Брежнев.jpg|Пам'ятник Леоніду Брежнєву у рідному Кам'янському (демонтований 27 липня 2023 р.)<ref>{{Cite web|title=У Кам'янському демонтували пам’ятник Брежнєву: де він тепер (ФОТО, ВІДЕО) — Delo.ua|url=https://delo.ua/politics/u-kamyanskomu-demontuvali-pamyatnik-breznjevu-de-vin-teper-foto-video-421698/|website=delo.ua|date=2023-07-27|accessdate=2023-09-07|language=uk}}</ref>
Файл:Дом где жил Брежнев в Днепре.jpg|Будинок в Днiпрi на узвозi Крутогiрний, де мешкав Брежнєв з 1947 по 1950 роки
Файл:Меморіальна дошка на інституті в якому навчався Брежнєа Л.І..jpg|Меморіальна дошка на інституті в якому навчався Л.І.Брежнєв
</gallery>

== Думки й оцінки ==
{{цитата|За час моєї роботи головним конструктором змінилося чотири Верховних Головнокомандувачів, і лише один з них, якого називали маразматиком, Л. І. Брежнєв, вважав для себе необхідною особисту бесіду з головним конструктором з питань використання ним, як Верховним Головнокомандувачем, інформації попередження про ракетний напад. Деякий час після введення [в жовтні 1976] в дію першої черги СПРН він викликав мене і близько півтори години питав, яка імовірність узагальнених і точність кількісних оцінок ракетної обстановки, який сенс мають різні сигнали попередження, чому деякі з них вимагають тільки підвищеної уваги, а деякі — рішучих дій з можливо необоротними наслідками. Тільки ця бесіда для мене повний доказ мерзості тих, хто обзивав і висміював Брежнєва. І в останні роки його життя я був свідком живого інтересу до справи і повної ясності розуму цієї людини. У 1980 році під його головуванням відбулося спеціальне засідання Ради Оборони СРСР, присвячене питанням СПРН. […] Л. І. Брежнєв виявив неабиякий інтерес, ставив багато запитань, вникаючи в суть проблем, по ходу засідання вносив поправки в підготовлений проект рішення. Його активна поведінка сильно контрастувало в порівнянні з поведінкою інших членів Ради Оборони.'' — Зі спогадів В. Г. Рєпіна, головного конструктора СПРН і СККП в 1970—1987 рр.}}

За опитуваннями [[Левада-Центр]]у, проведеним у квітні 2013 року, громадяни Росії оцінюють Л.&nbsp;І.&nbsp;Брежнєва краще інших керівників країни. Позитивно до нього ставиться 56&nbsp;% опитаних, негативно&nbsp;— 29&nbsp;%. На другому місці&nbsp;— [[Ленін Володимир Ілліч|Ленін]] (55&nbsp;% і 28&nbsp;%). За ним слідують [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталін]] (50&nbsp;% і 38&nbsp;%), [[Микола II (російський імператор)|Микола II]] (48&nbsp;% і 21&nbsp;%), [[Хрущов Микита Сергійович|Хрущов]] (45&nbsp;% і 35&nbsp;%), [[Єльцин Борис Миколайович|Єльцин]] (22&nbsp;% і 64&nbsp;%) і [[Горбачов Михайло Сергійович|Горбачов]] (22&nbsp;% і 65&nbsp;%).

* Гасло 1981 року «[[Економіка має бути економною]]».

== Кіновтілення ==
* Річард Карлао («Ракети Жовтня» «The Missiles of October» (США, 1974)
* Пол Хардвік («Вторгнення» «Invasion» (США, 1980)
* Нехемія Персів («Садат», США, 1983)
* Френк Міддлмасс («Квадратура кола» «Squaring the Circle» (Англія, 1984)
* Юрій Шумілов («Чорна троянда&nbsp;— емблема печалі, червона троянда&nbsp;— емблема кохання», 1989)
* [[Матвєєв Євген Семенович|Євген Матвєєв]] («Солдати свободи», 1977, «Клан», 1990)
* Михайло Храбров («[[Вперед, за скарбами гетьмана!]]», 1993)
* [[Бєлявський Олександр Борисович|Олександр Бєлявський]] («Сірі вовки», 1993)
* [[Неведомський Леонід Віталійович|Леонід Неведомський]] («Кооператив» Політбюро "", 1992)
* Борис Макаров (Афери, музика, любов, Корабель двійників, 1997, КДБ у смокінгу, 2005)
* [[Січкін Борис Михайлович|Борис Січкін]] («Останні дні», 1989, «Ніксон», 1995, США)
* Лен Дончев («Дік», 1999, США)
* Гаррі Маршалл («It's a Shame About Ray», США, 2000)
* [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]] («Заєць над безоднею», 2005; «Празька весна» / «Der Prager Frühling», Німеччина, 2008)
* [[Долінський Володимир Абрамович|Володимир Долінський]] («Червона площа», 2005)
* [[Артур Ваха]] («Брежнєв», 2005&nbsp;— молодий; «Фурцева. Легенда про Катерину», 2011)
* [[Шакуров Сергій Каюмович|Сергій Шакуров]] («Брежнєв», 2005&nbsp;— літній)
* Мікеле Гамміно («Папа Іван Павло II» «Pope John Paul II», (США, 2005)
* Сергій Бездушний (молодий) і Валерій Косенков (Галина, 2008)
* Валерій Косенков (Туман розсіюється, 2008)
* Олег Чернігов («Вольф Мессінг: бачив крізь час», 2009)
* [[Васильєв Анатолій Олександрович (актор)|Анатолій Васильєв]] («І примкнув до них Шепілов», «Обізнане джерело в Москві», 2009).
* [[Смирнитський Валентин Георгійович|Валентин Смирнитський]] («Остання зустріч», 2010)
* [[Шалевич В'ячеслав Анатолійович|В'ячеслав Шалевич]] («Полювання на беркута», 2011)
* Сергій Бездушний (Жуков, 2012)
* Микола Токарєв (Одного разу в Ростові, 2012)
* Валерій Магдьяш («Око боже», 2012)

== Документи ==
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Brezhnev LI OrKrZn NagrList 1942.jpg|Нагородний лист про нагородження Л.І.Брежнєва орденом Червоної Зірки (1942)
Файл:Brezhnev LI Pasport 1947.jpg|[[Паспорт громадянина СРСР|Паспорт]] Л.І.Брежнєва (1947)
Файл:Leonid Brezhnev ID Card.jpg|Посвідчення особи бригадного комісара
Файл:Bre3hnev book.jpg|Приписна книга
</gallery>

== Див. також ==
{{Вікіцитати}}
* [[Дніпропетровський клан]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{external media
||video1={{YouTube|z2ZE98gnahY|Брежнев, которого мы не знали. Падение с Олимпа}} // Центральное Телевидение. {{ref-ru}}}}
* {{МСІУ}}
* [[Шаповал Юрій Іванович|''Шаповал&nbsp;Ю. І.'']] [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Brezhniev_L Брежнєв Леонід Ілліч] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160601032112/http://www.history.org.ua/index.php?termin=Brezhniev_L |date=1 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|374}}
* Рой Медведев. Личность и эпоха. Политический портрет Л.И. Брежнева. М.:Изд-во "Новости", 1991. - 336 с.
* [https://archive.org/download/2008_20221122/Брежнев.%20Л.%20Млечин%202008.pdf Млечин Леонид. Брежнев. ЖЗЛ. М.: ТК Велби, Изд-во Проспект. 2008. - 520 с.]{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20090331075401/http://www.marshals.su/BIOS/Brezhnev.html Маршал Советского Союза, Председатель Совета Обороны Брежнев Леонид Ильич]{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20081217030455/http://www.praviteli.org/ussr/ussr1/brezhnev.php Брежнев Леонид Ильич. Биография]{{ref-ru}}
* [http://www.peoples.ru/state/king/russia/brejnev/ Брежнєв Леонід Ілліч] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061218115812/http://www.peoples.ru/state/king/russia/brejnev/ |date=18 грудня 2006 }} {{ref-ru}}
* [http://www.gazetanv.ru/article/?id=384 Добрый человек из Политбюро]{{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070114223737/http://gazetanv.ru/article/?id=384 |date=14 січня 2007 }} {{ref-ru}}
* [http://www.hrono.ru/biograf/brezhnev.html Брежнєв Леонід Ілліч] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070108034019/http://www.hrono.ru/biograf/brezhnev.html |date=8 січня 2007 }} // hrono.ru {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20100502062550/http://www.realnest.com.ua/information/articles/444 Леонид Брежнев. Карьера и жизнь генсека]{{ref-ru}}
* [https://archive.org/details/XVIII Речи (Л. И. Брежнев)]{{ref-ru}}

== Література ==
* ''Ю. Шаповал''. Брежнєв Леонід Ілліч // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.74 ISBN 978-966-611-818-2.
* ''М.&nbsp;М.&nbsp;Білоусов''. Брежнєв Леонід Ілліч // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X

{{succession|office= [[Голова Президії Верховної Ради СРСР]] <br/> 1960—1964 |preceded= [[Ворошилов Климент Єфремович|Климент Ворошилов]] <br/> | succeeded= [[Мікоян Анастас Іванович|Анастас Мікоян]] }}
{{succession|office= [[Голова Президії Верховної Ради СРСР]] <br/> 1977—1982 |preceded= [[Підгорний Микола Вікторович|Микола Підгорний]] <br/> | succeeded= [[Андропов Юрій Володимирович|Юрій Андропов]] }}
{{succession|office=[[Генеральний секретар ЦК КПРС]] <br/>1964—1982 |preceded= посаду відновлено<br/> | succeeded=[[Андропов Юрій Володимирович|Юрій Андропов]] }}

{{Лідери СРСР}}
{{Голови Президії Верховної Ради СРСР}}
{{Маршали та Адмірали Флота СРСР}}
{{Герої Радянського Союзу|nocat=1}}
{{Герої Соціалістичної Праці}}
{{Голови міської влади Дніпропетровська}}
{{Керівники ЦК Компартії Молдови}}
{{Керівники ЦК Компартії Казахстану (1920—1991)}}
{{Лауреати Димитровської премії}}
{{Керівники Дніпропетровської області
| Перший секретар обкому КПУ = так
| Голова облвиконкому = 
| Голова обласної ради = 
| Голова облдержадміністрації = 
}}
{{Керівники Запорізької області
| Перший секретар обкому КПУ = так
| Голова облвиконкому = 
| Голова обласної ради = 
| Голова облдержадміністрації = 
}}
{{Русифікація}}
{{бібліоінформація}}
{{Портали|СРСР|Біографії}}

[[Категорія:Диктатори]]
[[Категорія:Чотириразові Герої Радянського Союзу]]
[[Категорія:Генеральні секретарі ЦК КПРС]]
[[Категорія:Почесні громадяни Дніпра]]
[[Категорія:Почесні громадяни Тбілісі]]
[[Категорія:Почесні громадяни Баку]]
[[Категорія:Персонажі анекдотів]]
[[Категорія:Лауреати Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами»]]
[[Категорія:Леонід Брежнєв]]
[[Категорія:Особи, увічнення яких підпадає під закон про декомунізацію]]
[[Категорія:Нагороджені орденом Хосе Марті]]
[[Категорія:Нагороджені орденом «Плайя Хірон»]]
[[Категорія:Герої Республіки Куба]]
[[Категорія:Делегати XIX з'їзду КПРС]]
[[Категорія:Державні діячі СРСР]]
[[Категорія:Кавалери ордена «Сонце Свободи»]]
[[Категорія:Партійна номенклатура]]
[[Категорія:Нагороджені Орденом Свободи (Югославія)]]
[[Категорія:Великі українці]]