Брязкало

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бря́зкало[1], або брязкальце[2], рідше брязкітка[3], розм. гу́ркало[4] — примітивний дитячий український шумовий музичний інструмент.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Тонкі металеві бляшки, що видають музичний шум, коли ними потрушують. Такі пластинки знайдено під час розкопів Олександропільського кургану. Зроблено їх зі срібла у вигляді листків, що висять на гіллі дерев. Такі брязкала нині навішують на обруч бубна зсередини інструмента.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Брязкало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Брязкальце // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Брязкітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Гуркало // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.