Бют-о-Кай
| Бют-о-Кай | |
 | |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | XIII округ Парижа |
 | |
 Бют-о-Кай у Вікісховищі | |
Координати: 48°49′40″ пн. ш. 2°21′05″ сх. д. / 48.82797200002777771° пн. ш. 2.351568000027777661° сх. д.
Бют-о-Кай (фр. La Butte aux Cailles) — квартал в західній частині XIII округу Парижа, на захід від Площі Італії, нагадує провінційне селище через велику кількість приватних будиночків і неможливість зведення багатоповерхівок через те, що земля вкрита старими кар'єрами.
Назва[ред. | ред. код]
Пагорб висотою 62 м над річкою Бьевр отримав свою назву від імені землевласника П'єра Кайя (Pierre Caille), який купив володіння в 1543 році[1].
Історія[ред. | ред. код]
У XVII столітті тут видобували вапняк, а дубильні по берегах річки псували пейзаж і повітря.
У 1784—1785 рр. нова міська стіна Парижа впритул підійшла до Бют-о-Кай з півночі.
21 листопада 1783 року тут приземлилась повітряна куля маркіза д'Арланда і Пілатра де Розьє, які здійснили перший вільний політ в історії повітроплавання.
У 1860 році селище було офіційно приєднано до французької столиці в результаті включення всіх ближніх передмість в межі міста.
Артезіанський колодязь був виритий Франсуа Араго в 1866 р., і з 1893 р. він наповнює місцевий басейн водою, температура якої 28°С. З 1828 по 1910 рр. в ході технічних робіт русло місцевої річки було заховано під землю.
З моменту включення до складу Парижа, Бют-о-Кай зумів зберегти більшу частину своєї сільської атмосфери.[2] Сьогодні район Бют-о-Кай збирає молодь в своїх численних невеликих барах і ресторанах.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «ButteauxCailles.com». Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Stimmler-Hall, Heather (2004). Adventure Guide. Hunter Publishing. с. 142. ISBN 978-1-58843-396-1. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 27 січня 2009.
|
