Білащенко Георгій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білащенко Георгій Васильович
Народження2 (14) квітня 1865
Смерть1927
Країна Російська імперія
 СРСР
Жанрпейзаж і жанрове малярство
НавчанняПетербурзька академія мистецтв (1897)
Діяльністьхудожник, педагог
ВчительМаковський Володимир Єгорович
Відомі учніПрокопенко Микола Васильович

Георгій Васильович Білащенко (14 квітня 1865–1927) — російський живописець і педагог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 2 [14] квітня 1865(18650414) року. Протягом 1893—1897 років навчався в Петербурзькій академії мистецтв, був учнем Володимира Маковського. У 1893 та 1894 роках нагороджений малими заохочувальними медалями. 1895 року отримав звання класного художника 3-го ступеня, а у 1897 році за картину «Вій» удостоєний звання художника[1].

Мешкав у Санкт-Петербурзі, після 1920 року — у Благовєщенську, де став організатором і одним із викладачів художньо-промислового училища. Помер біля 1927 року[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор пейзажів, жанрових картин і замальовок переважно на сюжети українського життя. Малював для журналу «Нива» (1889 — «Останній день малоросійського весілля», «Кобзар в Запоріжжі»). Разом з іншими художниками брав участь у розписі Вознесенського собору в Новочеркаську[1].

Брав участь у виставках з 1901 року. Експонувався на виставці Товариства російських акварелістів (Blanc et noir, 1901) у Санкт-Петербурзі[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Художник Белащенко Георгий Васильевич / Инвестиции в искусство. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білащенко_Георгій_Васильович&oldid=40024988