ВЕС Норт-Хойл
ВЕС Норт-Хойл | ||||
---|---|---|---|---|
53°23′26.520000100009″ пн. ш. 3°27′8.8344000999998″ зх. д. / 53.39070° пн. ш. 3.45245° зх. д. | ||||
Держава | Велика Британія | |||
Статус | діюча | |||
Район | Денбігшир | |||
Розташування | Ірландське море, біля узбережжя Денбігширу | |||
Рік початку будівництва | 2003 | |||
Роки вводу першого та останнього агрегатів | 2004 | |||
Основні характеристики | ||||
Тип ВЕС | офшорна | |||
Генеруюча потужність, МВт | 60 МВт | |||
Характеристики обладнання | ||||
Кількість і марка генераторів | 30 вітрових турбін Vestas V80/2000 | |||
Потужність генераторів, МВт | 2,0 МВт | |||
Власник | ||||
RWE | ||||
Мапа | ||||
ВЕС Норт-Хойл у Вікісховищі |
ВЕС Норт-Хойл (англ. North Hoyle) — британська офшорна вітроелектростанція, споруджена в Ірландському морі біля північного узбережжя Уельсу. Стала першою великою офшорною станцією в країні.
Місце для розміщення ВЕС обрали за 8—11 км від Ріл (узбережжя Денбігширу). Первісно планувалось, що всі основні роботи (облаштування паль, монтаж перехідних елементів та власне вітроагрегатів) виконає перше в історії спеціалізоване судно для встановлення вітрових турбін MPI Resolution. Проте затримки у його поставці з китайської верфі змусили залучити інші кораблі. Так, починаючи з квітня 2003 року монтаж паль, які досягали глибини 33 метра під морським дном, провадило судно Excalibur, а встановлення на них перехідних елементів здійснювало інше самопідйомне судно Wind.
Після цього той же Excalibur разом з судном JB1 провели монтаж 27 із 30 вітрових турбін, тоді як останні три агрегати . встановило вже MPI Resolution. Останнє крім того за допомогою свого дистанційно керованого апарату LBT1 проклало з'єднувальні кабелі. Головний експортний кабель укладала баржа Pontra Maris, що використовувала спеціальний плуг для риття траншеї.
Під час будівництва йому перешкоджали шторми та пошкодження суден. Так, у Excalibur виявилась зламаною одна з опор, тоді як на JB1 завалився кран. Проте всі роботи були завершені до березня 2004 року.[1][2]
ВЕС складається із 30 вітроагрегатів компанії Vestas типу V80/2000 з одиничною потужністю 2 МВт та діаметром ротора 80 метрів, які встановлені на баштах висотою 67 метрів.[3] В цьому районі наявні сильні припливні явища, через що глибина коливається у різні періоди від 12 до 21 метра.[4]
Проект вартістю 80 млн фунтів стерлінгів реалізувала енергетична компанія RWE, яка продала його у 2005-му, а за декілька років по тому спорудила поряд іншу ВЕС Ріл-Флетс.
- ↑ Capital Grant Scheme for the North Hoyle Offshore Wind Farm Annual Report: July 2005 –June 2006 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2017.
- ↑ WIJSLIFT 6 - ClydeMaritime Forums - www.clydemaritime.co.uk. forums.clydemaritime.co.uk (брит.). Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
- ↑ North Hoyle (United-Kingdom) - Wind farms - Online access - The Wind Power. www.thewindpower.net (амер.). Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
- ↑ North Hoyle Wind Farm (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2017.