Вая
| болг. Бургаско езеро | |
|---|---|
 | |
| Вид на лиман | |
 | |
| Озеро Бургас на карті регіону | |
| 42°30′ пн. ш. 27°24′ сх. д. / 42.500° пн. ш. 27.400° сх. д. | |
| Море | Чорне море |
| Прибережні країни |  Болгарія |
| Регіон | Бургас Бургаська область[1] |
| Довжина | 9,6 км |
| Ширина | 5 км |
| Площа | 27,60-28,99 км² |
| Довжина берегової лінії | 9,6 кілометр |
| Максимальна глибина | 13 м |
| Солоність | 4-11‰ |
| Міста та поселення | Бургас |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 732763 |
  Вая, Бургас Вая, Бургас (Болгарія) | |
 | |
 Вая, Бургас у Вікісховищі | |
Озеро Вая (болг. езеро Вая), також озеро Бургас, Бургаське озеро (болг. Бургаско езеро) — лиман розташований на західному узбережжі Чорного моря біля міста Бургас, є найбільшим природним озером Болгарії. Його площа 27,60-28,99 км², довжина 9,6 км і ширина від 2,5 до 5 км. Довжина сягає 13 м.
Води озера мають мінералізацію біля 4-11‰. Його фауна становить 23 види риб, 60 видів безхребетних і 254 видів птахів.
Озеро Вая утворилося наприкінці пліоцену як морський лиману завдяки підвищення рівня моря у післяльодовиковий період, що призвело до затоплення гирл річок і формування затоки. З відступом рівня моря наприкінці середньовіччя більшу частину західної частини Бургаської затоки замулили річкові відкладення, винесені кількома малими річками. Сформовані болотисті місцевості були відомі як Ваякойське і Язеклійське болота, які під час східних вітрів з моря робилися непрохідними.[2]
Лафіт-Клаве, який відвідав регіон в 1784 році, визначає Бургас як найбільше місто на узбережжі затоки, і вперше встановлює назву затоки — Бургаська, із зауваженням, що раніше це місто було відоме як Порос. Лиман на захід від міста він також назвав Бургаське озеро, і природну потоку, що поєднувала лиман із в Чорним морем — як річка Бургаська.[3]
Заповнення боліт розпочали в 1921 році, з метою звільнення місця для розвитку міста Бургас і регіону цілком. Болота були перетворені на озера, що заповненні водами річок, які поповнювали болота, берега укріплені. Розбудова каналу до Язеклійського болота триває до 1928 року. У другій половині 1940-х і в 1980-х роках відбувається зміцнення берегів озера і розбудова сучасних мікрорайонів міста Бургас.[2]
Сьогодні, солоність води становить близько 4-11%, і має значні річні та сезонні коливання. Озеро пов'язано з морем каналом із шлюзом. Гідрологічний режим водойми підтримується завдяки прісних вод з озера Мандри. У західній частині до лиману впадають річки Айтоська, Съндердере і Чукарська. У цій частині лиману організована природоохоронна територія під назвою «Вая», яка в даний час охоплює 12% площі озера. У 2003 році озеро Бургас був оголошений водно-болотними угіддями міжнародного значення в рамках Рамсарської конвенції у складі природоохоронної території Бургаські озера.[4]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б Езерата на Бургас [Архівовано 25 січня 2017 у Wayback Machine.], factor-bs.com
- ↑ виж: Карайотов/Райчевски/Иванов: стр. 68, 274, 297; André-Joseph Lafitte-Clavé, M. Duverne de Presle: Reconnoissance nautique et militaire du Golfe de Bourgas, au Nord-Est de Constantinople. в: Annales des sciences et des arts. том 3. Colas, 1810, стр. 58-59.
- ↑ Орнитологични важните места. Бургаското езеро. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 29 серпня 2013.
{{cite web}}:|first1=з пропущеним|last1=(довідка)
- Мичев, Николай; Цветко Михайлов, Иван Вапцаров, Светлин Кираджиев (1989). Geographical dictionary of Bulgaria. София: Наука и изкуство.
|
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |