Перегляд вихідного коду сторінки Велика Моравія

{{Otheruses|Моравія (значення)|Моравія}}
{{Картка:Колишня країна
|native_name                     = Велика Моравія
|common_name                     = Велика Моравія
|conventional_long_name          = 
|continent                       = Європа
|region                          = Центральна Європа
|year_start                      = VIII століття
|year_end                        = 907
|date_start                      = [[VIII століття]]
|date_end                        = [[907]] рік
|event_start                     = <small>Утворення князівства</small>
|event1                          = 
|date_event1                     = 
|event2                          = 
|date_event2                     = 
|event3                          = <small>Розквіт за Святополка І</small>
|date_event3                     = з [[871]] по [[894]] рік
|event4                          = 
|date_event4                     = 
|event_end                       = <small>Завоювання Угорщиною</small>
|p1                              = Аварський каганат
|flag_p1                        = 
|p2                              = Нітранське князівство
|flag_p2                         = 
|s1                              = Чеське князівство
|flag_s1                         = Přemyslovci erb.svg
|s2                              = Угорське королівство
|flag_s2                        = Alex K Kingdom of Hungary-flag.svg
|image_coat                      = 
|coa_size                        = 
|symbol                          = 
|image_flag                      = 
|flag                            = 
|image_map                       = Great_moravia_svatopluk datailed.png
|image_map_caption               = ''Велика Моравія наприкінці ІХ ст.''
|religion                        = [[Язичництво|Поганство]], [[Християнство]]
|capital                         = [[Велеград]]
|government_type                 = монархія
|legislature                     = 
|title_leader                    = [[Моймировичі]], [[князь|князі]]
|leader1                         = [[Моймир I]] 
|year_leader1                    = ([[830]]—[[846]])
|leader2                         = [[Моймир II]] (останній)
|year_leader2                    = ([[894]]—[[907]])
|year_deputy1                    = 
|common_languages                = [[Староцерковнослов'янська мова|Староцерковнослов'янська]], [[Староморавська мова|Староморавська]] , [[Старословацька мова|Старословацька]] .
|currency                        = 
}}

'''Вели́ка Мора́вія''' ({{lang-cs|Velkomoravská říše}}, {{lang-sk|Veľká Morava}})&nbsp;— історична держава західних слов'ян у басейні Середнього [[Дунай|Дунаю]], що сягала верхів'їв річок [[Ельба|Лаби]] й [[Одра|Одри]]. Виникла наприкінці VIII&nbsp;— початку IX століть на території сучасних [[Словаччина|Словаччини]] й [[Моравія|Моравії]] та досягла розквіту у 860—880 роках.

== Територія Великої Моравії ==

=== Традиційний погляд на межі Великої Моравії ===
[[Файл:Great Moravia.svg|міні|праворуч|250пкс|Велика Моравія за часів [[Святополк I (князь Великої Моравії)|Святополка I]]. Достовірно великоморавські землі виділено темно-зеленим. Імовірно великоморавські&nbsp;— світло-зеленим.]]
На думку більшості істориків, основні території Великої Моравії були розташовані в долині річки [[Морава|Морави]] в сучасній [[Чехія|Чехії]] та в землях [[Словаччина|Словаччини]].{{sfn|Macháček|2009|p = 261}}{{sfn|Curta|2006|pp = 126-128}} Припускають, що великі ранні середньовічні фортеці та значна скупченість поселень виросли навколо них, що важливі центри влади з'явилися в цьому краї в 9-му столітті.{{sfn|Curta|2006|p = 130}}{{sfn|Barford|2001|p = 109}}
{{Цитата|На півночі розташовані [[Ободрицький союз|Афдріді]], на північному заході [[Лютичі|Вілте]], які називаються Хефелдан. На сході країна Венедів, яка називається [[Сілезія|Сиселі]]; на південному сході, на деякій відстані, Моравія. На захід від  Моравії розташовані [[Тюрингія]] та [[Богемія]] і частина [[Баварія|Баварії]]. На південь від них, з іншого боку річки [[Дунай]], країна [[Карантанія]], яка лежить на південь в горах, під назвою [[Альпи]]... На схід від країни Моравії,  країна [[Вісляни|Віслян]] і на схід від них є [[Дакія|Даки]], які були раніше [[Гети|Готами]]. На північний схід від Моравії є [[Гломачи|Далемінці]] і на схід від Далемінців є Хоричі і на півночі від Далемінців живуть [[Серболужичани|Сурпі]] на заході від Сиселів.}}
''[[Альфред I Великий|Король Альфред]]&nbsp;— Англо-саксонська версія [[Павло Орозій|Орозія]]''<ref>''King Alfred's Anglo-Saxon Version of Orosius'' (ch. 1.1.12), pp. 35-37.</ref>

Межі Моравії не можуть бути точно визначені через брак точних одночасних джерел.{{sfn|Kirschbaum|2005|p=35}}{{sfn|Macháček|2012|p=11}} Наприклад, монахи, що пишуть у Фульдських анналах у 9-му столітті, очевидно, були обмежені знанням про географію віддалених районах Центральної Європи.{{sfn|Curta|2006|p=128}} Крім того, велико-моравські князі почали вести експансіоністську політику в 830-ті роки, таким чином межі свого князівства часто змінювали.{{sfn|Barford|2001|pp=109-110}}

Велика Моравія досягла піку свого територіального розширення за [[Святополк I (князь Великої Моравії)|Святополка I]] (870-894&nbsp;р.).{{sfn|Barford|2001|p=110}}
[[Малопольща|Мала Польща]], [[Паннонія]] та інші регіони були змушені підкоритися, принаймні формально, часто тільки протягом короткого періоду, визнати його сюзеренітет.{{sfn|Poulík|1978|p=160}}{{sfn|Macháček|2012|p = 11}} Утім, ані археологічні знахідки, ані письмові джерела не підтверджують традиційне уявлення про постійну анексію величезних територій за його правління.

== Початки ==
[[Файл:Kostolec-hradisko.jpg|thumb|right|{{iw|3=sk|Kostolec (hradisko)|Руїни у Дуцовом}} з часів Великоморавії]]

На початку [[IX століття]] [[князівство]] на річці [[Морава|Північна Морава]], лівій притоці Дунаю, у теперішній східній [[Чехія|Чехії]], приєднало або підкорило собі слов'янські землі, що лежали навколо нього й домоглося фактичної незалежності від [[Франкське королівство|Франкської держави]], створеної [[Карл I Великий|Карлом Великим]]. Великоморавське князівство об'єднувало в той час слов'янські землі на середньому [[Дунай|Дунаєві]] і його притоках&nbsp;— [[Чехи|чехів]], [[Словаки|словаків]], [[Паннонія|панонських]] слов'ян, східних [[Словени|словенів]] і східних (карпатських) [[Білі хорвати|хорватів]] і прагнуло звільнитися від верховенства й заступництва [[Імператори Священної Римської імперії|німецького імператора]] й баварських єпископів.

Вперше назва Моравія згадується в західних джерелах у 822 році, коли посли мораван, серед інших послів [[слов'яни|слов'ян]], прибули до двору імператора [[Франкське королівство|Франкської держави]] [[Людовик I Благочестивий|Людовика I Благочестивого]]<ref>[[Аннали королівства франків]] (822 рік).</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/gimb/04.php |title=Гімбутас М. Сло'вяни |accessdate=30 червня 2015 |archive-date=30 серпня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150830041442/http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/gimb/04.php }}</ref>.

Першим історично достовірним правителем Моравського князівства є [[Моймир I]], засновник династії [[Моймировичі]]в.

Маючи мету хрестити Моравію, [[Список правителів Баварії|король Баварії]] [[Людовик II Німецький]] у [[829]] році передав землі Моравії під юрисдикцію єпископства [[Пассау (єпископство)|Пассау]]. Моймир I підтримав християнських місіонерів, і в [[831]] році єпископ Регінар Пассауський хрестив його і всіх мораван<ref>Sommer, Petr, «Bohemia and Moravia», in Berend, Nora, Christianization and the rise of Christian monarchy: Scandinavia, Central Europe and Rus' c. 900—1200, Cambridge, UK ; New York: Cambridge University Press, pp. 214—262</ref>.

== Боротьба за незалежність ==
[[Файл:Central europe 9th century.png|260px|thumb|right|Велика Моравія в часи [[Ростислав (князь великоморавський)|Ростислава]] і [[Святополк I (князь Великої Моравії)|Святополка I]].]]
{{Історія Чехії}}
Князь [[Моймир I]] (830—846), який у 833 році приєднав до своєї держави [[Нітранське князівство]], і князь [[Ростислав (князь великоморавський)|Ростислав]] (846–870) виступили проти агресивної політики німецьких феодалів. Боротьба із зовнішньою експансією, підпорядкована логіці внутрішньодержавного будівництва, змусила Велику Моравію прийняти [[християнство]] й створити власну церковну організацію. Термін Великоморавія став уживатися, починаючи з візантійського [[імператор]]а [[Костянтин VII Багрянородний|Костянтина VII Багрянородного]] в його праці ''[[Про управління імперією|De Administrando Imperio]]'', написаної близько [[950]] року.

Князь [[Моймир I]] визнав над собою [[сюзеренітет]] (номінальне верховенство) [[Франки|франкських]] [[імператор]]ів, але зберігши повну політичну автономію. 833 року завоював [[Нітранське князівство|Князівство Нітра]] на території сучасної західної частини [[Словаччина|Словаччини]], яким правив князь [[Прібіна]], а 846-го&nbsp;— поширив свою владу на територію [[Чехія|Чехії]]. Так утворилася Велика Моравія, яка згодом перетворилася на [[королівство]] Велика Моравія.

У 846 році між Моймиром I і [[Людовик II Німецький|Людовиком II Німецьким]] стався конфлікт: король [[Східне Франкське королівство|Східнофранкського королівства]] звинуватив мораван у намірі відколотися, вторгся в [[Моравія|Моравію]], повалив Моймира й поставив новим князем його племінника [[Ростислав (князь великоморавський)|Ростислава]]<ref>[[Фульдські аннали]] (846 год).</ref>. Відомостей про подальшу долю Моймира I немає.

== Ростислав Моравський ==
[[Файл:Prince Rastislav.JPG|260px|thumb|left|Князь Ростислав]]
Приблизно в 861 році [[Ростислав (князь великоморавський)|Ростислав]] вирішив, що остаточно покінчить із впливом східних франків у Великій Моравії. Тому звернувся до [[Папа Римський|папи Римського]] з проханням надати вчителів, які б могли вишколити місцевих священиків (згідно з декотрими джерелами хотів [[єпископ]]а). Однак папа не відгукнувся. Візантійські священики, які вже давно діяли у Великоморавії запропонували звернутися з цим самим проханням до [[Візантійська імперія|візантійського]] [[імператор]]а [[Михаїл III (візантійський імператор)|Михаїла ІІІ]]. Ростислав разом із Святополком так вчинили 861 або [[862]] року. Михаїл ІІІ, який у переддень [[Розкол християнської церкви|схизми]] радо використав такий шанс і приблизно [[863]]&nbsp;року прислав Константина і Методія ([[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія)]], слов'ян за походженням. Ці ченці, що діяли у Великій Моравії, долучилися до створення слов'янської писемності. Папа [[Адріан II]] висвятив Мефодія на [[єпископ]]а Моравії та [[Паннонія|Паннонії]], давши йому, як своєму [[Папський легат|легатові]], всі місіонерські повноваження. Константин і Методій склали в Моравії "Судовий закон для мирян". Перший пункт цього закону стосувався людей, які не прийняли християнство, накладаючи суворі покарання на тих, хто здійснює язичницькі обряди, жертви або молитви. Покарання полягало в тому, що: «Кожне село, в якому робляться жертви або молитва поганська, має бути віддане Божому храму з усім майном, що належить господарям у цьому селі. Ті, хто приносять жертви та молитви, будуть продані з усією своєю власністю, а отриманий прибуток буде передано бідним»<ref>{{Cite web|title=Zakon sudnyj ľjudem. Soudní zákoník pro lid - sepsán kolem roku 863. Zákoník z Velké Moravy (Zakon sudnyj Ljudem) - PDF|url=https://docplayer.cz/277860-Zakon-sudnyj-ljudem-soudni-zakonik-pro-lid-sepsan-kolem-roku-863-zakonik-z-velke-moravy-zakon-sudnyj-ljudem.html|website=docplayer.cz|accessdate=2019-01-27|archive-date=16 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181116001517/https://docplayer.cz/277860-Zakon-sudnyj-ljudem-soudni-zakonik-pro-lid-sepsan-kolem-roku-863-zakonik-z-velke-moravy-zakon-sudnyj-ljudem.html}}</ref>.
[[Файл:San clemente fresco.jpg|230px|thumb|riht|[[Кирило і Мефодій]] в [[Рим]]і]]
Як Ростислав, так і [[Святополк I (князь Великої Моравії)|Святополк]] були змушені у 868–869&nbsp;роках відбивати чергові напади східних [[франки|франків]]. 870&nbsp;року Святополк перейшов на сторону ворога і визнав суверенітет східних франків над його [[Нітранське князівство|Нітранським князівством]]. Після того, як Ростислав намагався полонити Святополка, Святополк у свою чергу дав полонити Ростислава і віддав його в листопаді 870 до рук східних франків. Крім того, франки вислали власних графів Вільяма та Енгельшалька як регентів у [[Моравське князівство]] Ростислава. Святополк у Нітранському князівстві, який тоді надіявся, що стане володарем і в тій частині Великоморавії, яка належала Ростиславові, відмовився визнати східно-франкську окупацію, за що його разом з Мефодієм ув'язнили. Влітку 871&nbsp;року під проводом [[Славомир]]а виникло великоморавське повстання проти східнофранкських регентів. Франки звільнили Святополка за умови, що їм допоможе придушити повстання. Однак звільнений Святополк обернувся проти франків, переміг, і став новим володарем Великоморавії. Його перемога означала остаточний кінець будь-якої надвлади східних франків у Великоморавії.

== Правління Святополка I ==
[[Файл:Bratislava Profesionalita maestra Kulicha.jpg|right|thumb|225px|Пам'ятник Святополку у Братиславі]]
[[Файл:Great Moravia-eng.png|міні|праворуч|250пкс|Велика Моравія]]
[[Файл:Kopcany st. margaret 3.jpg|thumb|right|[[Костел святої Маргарити Антіохійської (Копчани)|Великоморавська церква у Копчанах]] ([[Словаччина]])]]

По смерті князя Ростислава в країні правив князь [[Святополк I (князь Великої Моравії)|Святополк]] (''Svatopluk'') (870-894), який провадив пролатинську політику. При ньому латинський обряд, поширюваний західними місіонерами, взяв гору над візантійським. У 871 і 872 роках Святополк знову був змушений оборонятися від нападів франків. У 874 році між послами Святополка і [[Людовик II Німецький|Людовика Німецького]] був укладений [[Форхгаймський мир]]. Святополк зобов'язувався виплачувати Східнофранкському королівству данину і формально визнавав його верховенство. Натомість він отримував перепочинок у боротьбі проти свого найбільш сильного супротивника, можливість завойовувати нові землі і перетворити Велику Моравію на потужну державу. Експансії Великої Моравії сприяла її культурна перевага над сусідами. Вже в 874 році Святополк опанував землями у верхній течії [[Вісла|Вісли]]. Далі він зайняв північ сучасної [[Моравія|Моравії]] в околицях міста [[Опава]]. У [[880|880 році]] до володінь Великої Моравії додалися Сілезія і схід сьогоднішньої [[Угорщина|Угорщини]] в середній течії [[Тиса|Тиси]], що належав тоді [[Перше Болгарське царство|болгарам]]. З 890 року частиною держави Святополка стали також [[Богемія]] (князівство [[Пржемисловичі]]в) і [[Лужиця]].

У 882 році Святополк як союзник східнофранкського короля [[Карл III Товстий|Карла III]] вдерся в землі своїх давніх ворогів, маркграфів Вільгельма II і Енгельшалька I і прогнав їх. Вони в свою чергу уклали союз з [[Арнульф Каринтійський|Арнульфом Каринтійським]] в [[Паннонія|Паннонії]], який налаштував болгар проти Святополка. Святополк розбив болгар і включив до складу своєї держави навіть Паннонію&nbsp;— частину території Арнульфа Каринтійського. Святополк проводив значущі суспільні та військові реформи, зберігаючи сильні позиції Великої Моравії в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. До реформ належало і церковне управління, створене в 880 році. У [[Нітра|Нітрі]] було засновано єпископство, підпорядковане архієпископу [[Кирило і Мефодій|Мефодію]]. У тому ж році Велика Моравія стала леном Папи Римського, що означало рівне становище зі [[Східне Франкське королівство|Східнофранкським королівством]]. Святополк став і де-юре королем, хоча і раніше іноді називався Rex. Рік по тому в [[Нітра|Нітрі]] було засновано перший монастир в сучасній [[Словаччина|Словаччині]].

У кінці правління Святополка римський папа внаслідок складних відносин і смерті Мефодія заборонив літургію на [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янській мові]], згодом папський легат був вигнаний учнями Мефодія. [[Князь]] Святополк правив до 894 року. За добу Святополка Велика Моравія набула найбільшого розміру. Саме в цей період до складу держави входила територія [[Закарпаття]].

Святополк I помер в 894 році. Заповівши своїм синам укріплювати державу і чинити опір східним франкам, він розділив державу між синами. Князем Великої Моравії став його перший син [[Моймир II]]. Другий син, [[Святополк II (Нітранський князь)|Святополк II]], отримав [[Нітранське князівство]]. (Можливо, у Святополка I був ще один син&nbsp;— [[Предслав]].)

Столицею на Великоморавії було місто [[Велеград]], чиє місцезнаходження на сьогоднішній день є спірне.

== Занепад Великої Моравії ==
Уже наступного [[895]] року Святополк II, підтримуваний Арнульфом Каринтійським, повстав проти свого старшого брата. Розпочатий конфлікт послабив Велику Моравію, і від неї стали відпадати прикордонні території. Сюзеренітет Арнульфа визнали Богемія і Лузація. [[Моймир II]] зумів консолідувати сили. У [[898]] році він попросив папу прислати в Моравію нових священнослужителів, щоб зменшити вплив священнослужителів з Баварії. Баварці, незадоволені цією вимогою, послали до Великої Моравії війська. Моймир II розбив їх і, більше того, зумів зловити бунтівника-брата. Утім, баварці виручили [[Святополк II (Нітранський князь)|Святополка II]] і забрали з собою.

Нова небезпека виникла, коли прийшли [[угорці]]. У 896 році вони розселилися на малонаселених землях Великої Моравії вздовж верхньої і середньої течії Тиси, а в 900—901 роках стали переходити Дунай і селитися на правому його боці.

Коли в 901 році угорці стали здійснювати набіги на землі [[Східне Франкське королівство|Східнофранкського королівства]], німецька знать уклала мир з Великою Моравією, а Моймир II помирився з братом, який повернувся на батьківщину. Цей мирний договір також поклав край війні між Великою Моравією і франкським васалом [[Чеське князівство|Богемією]], що тривала з 895 року.

У період з 902 по 906 роки Моймир II кілька разів відбивав нападки угорців (іноді за допомогою баварських військ). Моймир II і Святополк II, ймовірно, загинули в 907 році в [[Битва при Прессбурзі|битві при Пресбурзі]]<ref>{{Cite web |url=http://bibliotekar.ru/polk-8/124.htm |title=Давня історія. Середньовіччя. Нова історія |accessdate=30 червня 2015 |archive-date=13 листопада 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091113181330/http://www.bibliotekar.ru/polk-8/124.htm }}</ref>.

На початку X століття у Великоморавську державу вдерлися угорські племена, найбільші міста були зруйновані й запустіли. Держава розпалася в результаті мадярського завоювання в 906—907 роках. В [[Угорщина|Угорщині]] слов'янське населення було асимільовано. Згодом [[Моравія]] стала частиною [[Чеське князівство|Чеського князівства]].

== Культура Великої Моравії ==
[[Файл:Early medieval princely burial from Kolín, 850-900 AD, 187612.jpg|thumb|Зал з ранньосередньовічним похованням (подвійною могилою) княжни з {{Iw|Старый Колин|Коліна|cs|Starý Kolín}}, 850-900 рр. виставка «Між племенами і державою»]]
[[Файл:Pagan idol from Kouřim, 9th century AD, 187642.jpg|thumb|{{Iw|Стара Коуржим||cs|Stará Kouřim}}, містечко на Замечниці. Язичницький [[ідол]], можливо, з позиції у Лібуше, IX століття]]
[[Файл:Mikulčice Archaeopark 05.JPG|thumb|Кулясті гудзики або {{Iw|гомбік|гомбіки|cs|Gombík}} з Мікульчице]]
[[Файл:Pohansko expozice 08.jpg|thumb|Реконструкція виробництва гомбіків на виставці «Великоморавський {{Iw|Поганьско||cs|Pohansko (hradiště)}}» в міському музеї Бржецлава]]
[[Файл:Mikulčice Archaeopark 07.JPG|thumb|right|Микульчицькі залізні стилі (писа́ла), які використовувалися як інструмент для писання]]
[[Файл:Kříž z Mikulčic.png|thumb|right|{{Iw|Великоморавський хрест з Микульчиць|Християнський срібний хрест|cs|Velkomoravský kříž z Mikulčic}}, знайдений в {{Iw|Мікульчиці|Мікульчицях|cs|Mikulčice}}]]
Культура Великої Моравії розвивалася під сильним впливом Візантії.

З архітектурних пам'ятників того періоду збереглися лише фундаменти, виявлені при розкопках в [[XX століття|XX столітті]].

{{цитата|У центральній області Великої Моравії були виявлені залишки 20 храмів, споруджених з кам'яних брусів, а всередині прикрашених кольоровими фресками. Більшість цих будівель з'явилося вже в 1-й пол. IX століття, до приходу Кирило-Мефодіевої місії ... Мефодію, який став згодом архієпископом Моравським, вдалося домогтися (від [[Рим]]у) введення слов'янської літургії в костелах Великої Моравії.}}— писав академік Йозеф Поулік… Найбільш популярним типом церковної споруди була [[ротонда]]. Саме з Великої Моравії поширилася вона пізніше через [[Чехія|Чехію]] і [[Польща|Польщу]] на [[Русь]], а також в інші слов'янські держави.

У прикладному мистецтві відчувається арабський і перський впливи. Дуже розвиненою була [[ювелірна справа]], особливо у виготовленні жіночих прикрас. Секрет найтоншого моравського лиття неповністю розгаданий і в наші дні. У першій половині [[IX століття]] переважав так званий блатницько-мікульчицький стиль, коли гравійований орнамент комбінувався з карбуванням, високим рельєфом і черню.

=== Література ===
[[Файл:Gorazd from Slivnica Monastery.jpg|260зчpx|thumb|праворуч|[[Горазд (святий)|Святий Горазд]]&nbsp;— учень Кирила і Мефодія, ймовірний автор Житія Мефодія. Фреска початку XVII століття]]
{{Історія Словаччини}}
Але місії [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]] виходять за межі релігійної та політичної сфер. Після того, як [[папа Римський]] визнав за слов'янською мовою статус [[літургія|літургійної]] і дозволив читання [[Євангеліє|Євангелія]] слов'янською під час богослужіння, стала активно розвиватися література цією мовою, спочатку переклади проповідей, потім і оригінальні твори, наприклад, «[[Проглас]]» [[Кирило Філософ|святого Кирила]]. Тим не менше, після смерті Мефодія (885&nbsp;р.) всі його послідовники були вигнані з Великої Моравії і використання слов'янського богослужіння у Великій Моравії був епізодом у своїй історії, який тривав тільки близько 22 років.<ref>Milan Strhan, David P. Daniel, [http://books.google.co.uk/books?ei=f4lKTfmaJdKShAfD7PmJCQ&ct=result&id=BWYiAQAAIAAJ&dq=Slovakia+and+the+Slovaks%3A+a+concise+encyclopedia&q=22+years#search_anchor Slovakia and the Slovaks: a concise encyclopedia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121113235125/http://books.google.co.uk/books?ei=f4lKTfmaJdKShAfD7PmJCQ&ct=result&id=BWYiAQAAIAAJ&dq=Slovakia+and+the+Slovaks:+a+concise+encyclopedia&q=22+years#search_anchor |date=13 листопада 2012 }}, Encyclopedical Institute of the Slovak Academy of Sciences, 1994 , p. 229</ref> Пізня форма [[Староцерковнослов'янська мова|старослов'янської мови]] залишається літургійною мовою в [[Російська православна церква|Росії]], [[Болгарська православна церква|Болгарії]], [[Польська православна церква|Польщі]], [[Македонська Православна Церква|Македонії]] та [[Сербська  православна церква|Сербській Православній Церкві]]. [[Кирило Філософ|Кирило]] також винайшов [[глаголиця|глаголицю]], яка теж підходить для слов'янських мов. Він переклав Євангеліє і перший переклад Біблії на слов'янську мову був пізніше завершений його братом [[Мефодій Солунський|Мефодієм]].

[[Мефодій Солунський|Мефодій]] написав перший слов'янський правовий кодекс, поєднуючи місцеве [[звичаєве право]] з передовим [[Corpus iuris civilis|візантійським правом]]. Точно так само, у Великій Моравії правовий кодекс є не просто перекладом з латині, але він також визначає покарання за число злочинів, спочатку трактує примирення з дохристиянськими слов'янськими звичаями, забороненими в християнстві. Канонічне право просто запозичено з візантійських джерел.

Є не так багато літературних творів, які можуть бути однозначно визначені як написані у Великій Моравії. Одним із них є [[Проглас]], вірш, у якому Кирило захищає слов'янську літургію. [[Житіє Кирила]] (приписується [[Климент Охридський|Клименту Охридському]]) і [[Житіє Мефодія]] (написане ймовірно наступником Мефодія [[Горазд (святий)|Гораздом]]) є біографією святих із цінної інформацією про Велику Моравію Ростислава і Святополка І.

Брати також заснували академію, спочатку на чолі з [[Мефодій Солунський|Мефодієм]], який підготував сотні слов'янських духовних осіб. Добре освічений клас не має важливого значення для адміністрації всіх ранньофеодальних держав та Великої Моравії. Житіє Мефодія згадує єпископа [[Нітранське князівство|Нітри]] радником Святополка I і навіть князю [[Коцель|Коцелу]] в [[Блатенське князівство|Блатенському князівстві]] було сказано, щоб він освоював [[глаголиця|глаголицю]].<ref name="methodii">{{Cite book | last = Stanislav | first = Ján | authorlink =  | title = Životy slovanských apoštolov Cyrila a Metoda. Panonsko-moravské legendy. | publisher = Vydané spoločne nakladateľstvom Slovenskej ligy a L. Mazáča | year = 1934 | location = Bratislava, Praha | pages =  | url = http://www.proglas.sk/Metod.htm | doi =  | isbn =  | accessdate = 2009-10-09 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20080325040146/http://www.proglas.sk/Metod.htm | archivedate = 2008-03-25 | deadurl = yes }}</ref> Місцезнаходження академії Великої Моравії були визначено, але можливі місця включають Мікульчице (де деякі щупи були знайдені в церковній будівлі), [[Девін (Братислава)|замок Девін]] (з будівлею, визначеною як імовірною школою), і [[Нітра|Нітру]] (Єпископальна Базиліка і монастир). Коли учні Мефодія були вигнані з Великої Моравії в 885 році, вони поширили свої знання (у тому числі глаголицю) в інших слов'янських країнах, таких як [[Перше Болгарське царство|Болгарія]], [[Хорватське королівство (середньовічне)|Хорватія]] та [[Чеське князівство|Чехія]]. Вони створили кирилицю, яка стала стандартом алфавіту в [[Київська Русь|Київській Русі]] (сучасній Україні, Білорусі та Росії). Культурна спадщина Великої Моравії збереглася в Болгарських семінаріях, прокладаючи шлях для [[Хрещення Русі|Хрещення Київської Русі]].

== Див. також ==
* [[Блатенське князівство]]
* [[Моравія]]
* [[Маробод]]
* [[Моймир I|Моймир]]
* [[Ростислав (князь великоморавський)]]
* [[Святополк I (князь Великої Моравії)]]
* [[Предслав]]
* [[Костел святої Маргарити Антіохійської (Копчани)]]

== Посилання ==
{{Commons category|Great Moravia}}
* ''А.&nbsp;Г.&nbsp;Плахонін''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Velykomoravske_kniazivstvo Великоморавське князівство] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160413192732/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Velykomoravske_kniazivstvo |date=13 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|1|471}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53394/7554.html Великоморавська держава]}}
* [http://www.cea.livinghistory.cz/ Great Moravian reenactment and experimental archeology, articles, timeline, primary sources, original findings] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100206223902/http://www.cea.livinghistory.cz/ |date=6 лютого 2010 }} {{cs icon}}
* [http://www.moraviamagna.cz/index.htm Articles about Great Moravia and text of many primary sources] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100107050641/http://www.moraviamagna.cz/index.htm |date=7 січня 2010 }} {{cs icon}}
* {{cite web | url = http://zbruc.eu/node/10685 | title = Християнство слов'янського обряду і Русь IX.—XI. століть (II) | author = [[Чубатий Микола|Микола Чубатий]] | accessdate = 29 березня 2014 | archive-date = 27 лютого 2014 | archive-url = https://web.archive.org/web/20140227182746/http://zbruc.eu/node/10685 }}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:засновані в Європі 833]]
[[Категорія:Велика Моравія]]
[[Категорія:Історія Моравії]]
[[Категорія:Середньовічна Австрія]]
[[Категорія:Середньовічні держави Польщі]]
[[Категорія:Середньовічні держави Німеччини]]
[[Категорія:Середньовічна Словаччина]]
[[Категорія:Середньовічна Угорщина]]
[[Категорія:Ранньосередньовічні держави України]]
[[Категорія:Середньовічна Хорватія]]
[[Категорія:Середньовічна Чехія]]
[[Категорія:Середньовічні держави Європи]]
[[Категорія:Середньовічні слов'янські держави]]
[[Категорія:Історія Закарпатської області]]
[[Категорія:Історія Галичини‎]]
[[Категорія:Історія Центральної Європи]]
[[Категорія:IX століття в Європі]]
[[Категорія:IX століття в Україні]]
[[Категорія:IX століття в Угорщині]]
[[Категорія:Зникли в Європі 907]]
[[Категорія:907 в Україні]]
[[Категорія:907 в Угорщині]]
[[Категорія:Держави і території, засновані у VIII столітті]]
[[Категорія:Держави і території, зникли 907]]