Вербицький Тимофій Сергійович
| Вербицький Тимофій Сергійович | |
|---|---|
| Народився | 1909 Камишинка, Вавілонський сільський округ, Шемонаїхинський район або Шемонаїха |
| Помер | 1944 Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Військове звання | старший сержант |
| Нагороди |   |
Тимофій Сергійович Вербицький (1909 — 1944) — Герой Радянського Союзу (1944), старший сержант, командир відділення 759-го стрілецького полку (163-тя стрілецька дивізія, 38-ма армія, 1-й Український фронт).
Народився в селянській родині. У 1929 році сім'я вступила до колгоспу. У 1932-35 роках проходив строкову службу в Червоній Армії. Після армії повернувся на батьківщину. На фронтах німецько-радянської війни з 1943 року.
У жовтні 1943 року в бою за село Гута-Межигірська тоді ще Київського (Святошинського) району замінив убитого командира взводу, повівши взвод в атаку. Особисто знищив кулемет і близько 25 супротивників. Це сприяло виконанню завдання батальйону.
Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу генералам, офіцерському, сержантському і рядовому складу Червоної Армії» від 10 січня 1944 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу й геройство» удостоєний звання Героя Радянського Союзу[1].
Загинув у січні 1944 року.
- Його ім'ям названо вулицю в місті Шемонаїха. На одному з будинків на цій вулиці встановлено меморіальну дошку.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — № 3 (263). — Число 19 (1). — С. 1. Архівовано з джерела 7 грудня 2021.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. Т.1 — М.: Воениздат, 1988 г., С. 256—257.
- Бесстрашные: Очерки о Героях Советского Союза из Восточного Казахстана. — Алма-Ата: Казахстан, 1964 г., С. 93-98