Перегляд вихідного коду сторінки Вяземська операція

{{infobox military conflict
| conflict        = <big>Вяземська операція</big> <br/>Doppelschlacht bei Wjasma
| partof          = [[Битва за Москву]]
| image           = Karte - Kesselschlacht bei Vjasma 1941.png
| size        = 260px
| caption         = Карта Вяземської операції
| date            = [[2 жовтня|2]]&nbsp;— [[13 жовтня]] [[1941]]
| place           = [[Смоленська область|Смоленська]] та [[Московська область|Московська області]] [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]]
| coordinates     =
| territory       =
| result          = перемога Вермахту, розгром військ [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західного]] та [[Резервний фронт|Резервного фронтів]]
| status          =
| combatant1      = {{GERnazi}}
| combatant2      = {{SU}}
| commander1      = {{Прапорець|GERnazi}} [[Федор фон Бок]]<br/>{{Прапорець|GERnazi}} [[Гюнтер фон Клюге]]<br/>{{Прапорець|GERnazi}} [[Герман Гот]]<br/>{{Прапорець|GERnazi}} [[Еріх Гепнер]]<br/>{{Прапорець|GERnazi}} [[Адольф Штраус]]<br/>{{Прапорець|GERnazi}} [[Георг-Ганс Райнхардт]]
| commander2      = {{Прапорець|SU}} [[Конєв Іван Степанович|Конєв І. С.]]<br/>{{Прапорець|SU}} [[Будьонний Семен Михайлович|Будьонний С. М.]]<br/>{{Прапорець|SU}} [[Жуков Георгій Костянтинович|Жуков Г. К.]]<br/>{{Прапорець|SU}} [[Лукін Михайло Федорович|Лукін М. Ф.]]
| units1          = {{Прапорець|GERnazi}} [[група армій «Центр»]]
| units2          = {{Прапорець|SU}} [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західний фронт]]<br/> [[Резервний фронт]]
| strength1       = точні дані невідомі: бл. 420 тис.&nbsp;— 790 тис. о/с
| strength2       = '''''Західний фронт''''':<br/> 320—558<ref>558 000&nbsp;— за німецькими даними</ref> тис. о/с, 475 [[танк]]ів, 2253 гармати, 733 [[міномет]]и і 272 літака<br/> '''''Резервний фронт''''': 448 000
| casualties1     = дані з о/с невідомі
| casualties2     = за різними даними 600—688 тис. полонених
| notes           =
}}
{{Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни}}
{{Операція «Барбаросса»}}
{{Московська битва (1941-1942)}}
'''Вяземська операція''' ({{lang-de|Doppelschlacht bei Wjasma}})&nbsp;— [[оборонна операція]] радянських військ [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західного]] та [[Резервний фронт|Резервного фронтів]] у ході наступу сухопутних сил [[вермахт]]у на Москву в жовтні 1941 року під час [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]]. Унаслідок битви основні сили [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|радянських Західного]] та [[Резервний фронт|Резервного фронтів]] (5 армій) опинилися в оточенні та були розгромлені. За німецькими даними, до [[полон]]у у двох оточеннях [[Брянська операція (1941)|під Брянськом]] та Вязьмою потрапило більш ніж 663 тис. червоноармійців<ref>Kurt von Tippelskirch: Geschichte des Zweiten Weltkrieges, Bonn 1956, S. 206.</ref>. За радянськими даними, у [[полон]] потрапило близько 688 тисяч радянських бійців та командирів, а з [[оточення]] вдалося вирватися лише близько 85 тисячам осіб<ref>{{Cite web |url=http://www.inauka.ru/fact/article36478.html |title=Известия Науки — «У немцев были все сведения о расположении наших частей у Вязьмы» |accessdate=19 липня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090626074632/http://www.inauka.ru/fact/article36478.html |archivedate=26 червня 2009 |deadurl=yes }}</ref>.

== Загальні передумови ==

Командування [[вермахт]]у, [[Операція «Тайфун»|плануючи наступ на московському стратегічному напрямку]], передбачало потужними ударами з району [[Духовщина|Духовщини]] і [[Рославль|Рославля]] в загальному напрямку на [[Вязьма|Вязьму]] прорвати оборону військ [[Червона армія|Червоної армії]], оточити і знищити їх у районі Вязьми, а потім розвинути [[наступ]] на Москву. З цією метою східніше [[Смоленськ]]а були зосереджені основні сили [[група армій «Центр»|групи армій «Центр»]] ([[4-та армія (Третій Рейх)|4-та]] та [[9-та армія (Третій Рейх)|9-та польові армії]], [[3-тя танкова армія (Третій Рейх)|3-тя]] та [[4-та танкова армія (Третій Рейх)|4-та танкові групи]]).

== Сили сторін ==
Війська у складі шести армій ([[16-та армія (СРСР)|16-та]], [[19-та армія (СРСР)|19-та]], [[20-та армія (СРСР)|20-та]], [[22-га армія (СРСР)|22-га]], [[29-та армія (СРСР)|29-та]], [[30-та армія (СРСР)|30-та]] армії) [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західного фронту]] (командувач [[генерал-полковник]] [[Конєв Іван Степанович|І.&nbsp;С.&nbsp;Конєв]]) та двох армій ([[24-та армія (СРСР)|24-та]] та [[43-тя армія (СРСР)|43-тя армії]]) [[Резервний фронт|Резервного фронту]] (командувач [[маршал Радянського Союзу]] [[Будьонний Семен Михайлович|С.&nbsp;М.&nbsp;Будьонний]]) мали завдання не допустити прориву ворожих військ на найважливішому&nbsp;— московському — напрямі й виграти час для формування і зосередження тут нових резервів. Чотири армії [[Резервний фронт|Резервного фронту]] ([[31-ша армія (СРСР)|31-ша]], [[49-та армія (СРСР)|49-та]], [[32-га армія (СРСР)|32-га]] та [[33-тя армія (СРСР)|33-тя]]) займали позиції в [[тил]]у Західного фронту в смузі шириною 300&nbsp;км. Маршал Конєв зазначав, що в той час німцям протистояло 479 танків (сучасних&nbsp;— на 1941 рік)&nbsp;— 45; 1524 гармати та 733 міномети. Авіація мала 106 винищувачів застарілих зразків, 63 бомбардувальники [[ТБ-3]] та [[АНТ-40|СБ]], 5 бомбардувальників [[Ту-2]], 8 штурмовиків [[Іл-8]]. Радянська оборона мала вогнищевий характер, у глибину&nbsp;— 15-20 кілометрів та була зле інженерно підготованою<ref>[http://www.hrono.ru/sobyt/1900sob/1941vyazma.php Хронос] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203163847/http://www.hrono.ru/sobyt/1900sob/1941vyazma.php |date=3 грудня 2013 }}{{ref-ru}}</ref>.

Група армій «Центр», за радянськими даними<ref>[http://rkka.ru/oper/lukin/main.htm В Вяземській операції] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130430070353/http://rkka.ru/oper/lukin/main.htm |date=30 квітня 2013 }}{{ref-ru}}</ref>, на початок операції налічувала близько 1 900 танків та до 19 000 гармат і [[міномет]]ів. З повітря їх прикривали до 1 000 літаків [[2-й повітряний флот (Третій Рейх)|2-го повітряного флоту]].

== Хід операції ==
О 5:30 [[2 жовтня]] 1941 року почалася 45-хвилинна [[артилерійська підготовка]], після якої німецькі війська, посилені танковими підрозділами, зокрема близько 310 танків [[56-й танковий корпус (Третій Рейх)|56-го корпусу]], перейшли в [[наступ]]. У перший же день їм вдалося прорвати оборону радянських військ на Духовщинському та Рославльському напрямках північніше [[Ярцево]] й просунутися на 15-30&nbsp;км вглиб та 30-40&nbsp;км завширшки; група армій «Центр» прорвалася в напрямку Рославля. На передовій перебували [[Ополчення|дивізії ополченців]], котрі займалися зведенням оборонних укріплень<ref>[http://smol1941.narod.ru/glava2.htm Вяземський котел, 01] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203063744/http://smol1941.narod.ru/glava2.htm |date=3 грудня 2013 }}{{ref-ru}}</ref>; [[8-ма стрілецька дивізія (СРСР)|Краснопресненська ополченська дивізія]] прийняла удар німецької [[15-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|15-ї піхотної дивізії]]. Танкову атаку підтримувала авіація 8-го корпусу [[Повітряні сили Третього Рейху|люфтваффе]]. На ополченців Ленінського, Москворецького, Ростокінського, Фрунзенського районів Москви наступали танкові дивізії. На 162-гу радянську дивізію рушило до 300 німецьких танків, 35-та та 129-та стрілецькі дивізії за підтримки близько 100 літаків. Дивізія відступає на Добросельє&nbsp;— Соловйово, 501-й полк оточено біля Большого Репіна&nbsp;— Городна. Близько 100 німецьких танків обходять болото Світський мох для подальшого наступу на [[Батуріно (Холм-Жирковський район)|Батуріно]]. Конєв наказує висунути з резерву 107-му моторизовано-стрілецьку дивізію&nbsp;— 127 танків&nbsp;— з [[Білий (місто)|Білого]] на Батуріно&nbsp;— Сметище для спільного з 242-ю дивізією удару. 25-30 німецьких пікіруючих бомбардувальників завдають удару по штабу [[43-тя армія (СРСР)|43-ї радянської армії]] біля залізничної станції [[Касня (Вяземський район)|Касня]], 4 жовтня&nbsp;— ще один, загалом загинуло понад 70 штабників, керування було дезорганізоване.

50-та, 89-та та 90-та дивізії [[19-та армія (СРСР)|19-ї радянської армії]] були витіснені в ході цілоденного бою в поля. Правофлангова 244-та стрілецька дивізія не витримала й відійшла на основний рубіж, її 913-й стрілецький полк виявився відрізаним. Допомогти оточеним кинувся 907-й полк полковника М.&nbsp;Я.&nbsp;Усанова, в ході кількаразових атак оточенці були розблоковані і змогли відійти, сам Усанов загинув у бою. [[30-та армія (СРСР)|30-та армія]] генерал-майора [[Хоменко Василь Опанасович|В.&nbsp;О.&nbsp;Хоменка]] на правому фланзі відбиває всі атаки німців, водночас її лівий фланг відходить. Для відновлення становища 30-ї армії з резерву терміново перекидається 107-ма мотострілецька дивізія, але цей крок виявився запізнілим.
[[Файл:Радянські полонені. 1941..gif|міні|Радянські полонені. 1941 р.]]
З ранку [[3 жовтня]] 1941 року командування радянських фронтів вжило заходів з ліквідації проривів: у напрямку станції [[Вадіно]] висувається оперативна група [[Болдін Іван Васильович|Болдіна]]; були завдані [[контрудар]]и силами фронтових та армійських резервів&nbsp;— оперативна група І.&nbsp;В.&nbsp;Болдіна&nbsp;— [[152-га стрілецька дивізія (СРСР)|152-га стрілецька]], [[111-та мотострілецька дивізія (СРСР)|111-та мотострілецька дивізії]], 126-та та 128-ма танкові бригади, які, проте, не змогли вирішити поставлених завдань: знаходилися на досить великій відстані між собою, по часу їх наступ не був узгодженим. Для ліквідації прориву було введено радянську 45-ту кавдивізію корпусу [[Доватор Лев Михайлович|Л.&nbsp;Д.&nbsp;Доватора]]. Німецька [[3-я танкова група|3-тя танкова група]] в смузі Західного фронту подолала радянський опір на річці [[Кокош (річка)|Кокош]], захопила [[Боголюбово (Смоленська область)|Боголюбово]] та [[Коритня (Холм-Жирковський район)|Коритню]]. Ближче до вечора німецька 7-ма танкова дивізія досягає переправ через річку [[Вопь]], на плацдарм переходить німецький 37-й протитанковий батальйон; до кінця дня 60 німецьких танків зайняли станцію [[Бетліца]]&nbsp;— вже в Калузькій області. Радянське підкріплення на річці Шуіца до кінця дня було розбомблене. 113-та стрілецька дивізія змогла дати німцям відсіч на рубежі Ямне&nbsp;— Ясная Поляна. [[2-га танкова дивізія (Третій Рейх)|2-га танкова дивізія]] німців їх обходить та займає Суборово, радянська нічна контратака на Суборово нічого не дала. До наступлення темноти німці встигли вийти до Дніпра і по двох вцілілих переправах захопили на лівому березі плацдарми. [[18-та стрілецька дивізія (СРСР)|18-та радянська стрілецька дивізія]], щойно вийшовши з вагонів у Сичовці та [[Новодугіно]], форсованим маршем поспішає зайняти оборону по Дніпру. Мотоциклетний розвідувальний відділ німецької [[10-та танкова дивізія (Третій Рейх)|10-ї танкової дивізії]] знайшов 10-кілометрову слабину, куди рушила дивізія із завданням не вступати в бої та оточити радянські сили, возз'єднавшись із 7-ю танковою дивізією. 173-тя дивізія полковника Богданова відходить за річку [[Болва (річка)|Болву]].

Загалом за цей день німці просунулися вглиб до 50&nbsp;км, у смузі Резервного фронту [[4-а танкова група|4-та танкова група]]&nbsp;— до 80&nbsp;км. 250-та радянська дивізія з боями відходить з лінії Остролуки&nbsp;— [[Сутоки (Духовщинський район)|Сутоки]]. Однак 246-та стрілецька дивізія [[29-а армія (СРСР)|29-ї армії]] зуміла відновити своє становище на східному березі річки [[Західна Двіна]].

[[4 жовтня]] 1941 року німецька 3-тя танкова група досягла Холма, у верхів'ях [[Дніпро|Дніпра]] прорвалася по вцілілих мостах та рушила на [[Вязьма|Вязьму]], на півночі просунулася до [[Білий (місто)|Білого]]. Радянський контрнаступ у районі [[Холм-Жирковський]] успіху не мав&nbsp;— рушила піхота та до 100 танків, проти них німці кинули 60 [[Panzer 35(t)|PzKf-35]] та бронетранспортери, в тому бою було підбито до 80 радянських танків. 4-та танкова група зайняла [[Спас-Деменськ]] та [[Кіров (Калузька область)|Кіров]], вийшла на рубіж [[Єльня|Єльні]]. 244-та стрілецька дивізія повністю вибита зі своїх позицій по річці [[Вотря]] та відійшла за Вопь. Німецька [[28-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)|28-ма дивізія]] здійснила кидок і зайшла 244-ій радянській дивізії в тил, зав'язався бій біля сіл [[Бердяєво]]&nbsp;— Хрящевка. Командувач [[24-та армія (СРСР)|24-ю армії]] генерал [[Ракутін Костянтин Іванович|К.&nbsp;І.&nbsp;Ракутін]] зі штабом у Волочку був відірваний від частин, котрі після боїв під Єльнею відступали на [[Дорогобуж (Росія)|Дорогобуж]]. По полудні німецька ударна група займає Буди, [[Любунь]] ([[Калузька область]]) та Сутоки. До кінця дня в глибокому охопленні опинилися 16-та, 19-та та 20-та армії Західного фронту та 24-та, 32-га й 43-тя армії Резервного фронту. Передові частини 24-го танкового корпусу оволоділи Мойном по дорозі на [[Тула|Тулу]]. Під вечір Ставка ВГК направляє по залізниці в [[Мценськ]] 4-ту танкову бригаду полковника [[Катуков Михайло Юхимович|М.&nbsp;Ю.&nbsp;Катукова]]. О 23-ій годині радянські оточені сили починають спроби вийти з оточення біля Спас-Деменська. 24-та стрілецька дивізія 30-ї радянської армії виходить на дорогу Білий&nbsp;— Вязьма, котра вже була блокована німцями; штаб намагається отримати директиви, німці використали радіообман, і дивізія протягом доби стояла без руху. На ранок 6 жовтня вихід дивізії з матеріальною частиною став неможливим через підтягнення німецьких сил, частини дивізії намагаються вирватися без важкого озброєння. [[15-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|15-та]] та [[268-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)|268-ма німецькі дивізії]] вийшли в тил радянської 24-ї армії на річку [[Осьма]]. 173-тя стрілецька дивізія була розбита східніше Кірова, відступає в ліси.

[[5 жовтня]] 1941 року німецька 3-тя танкова група в наступі на Москву призупинилася через брак палива, в другій половині дня поновила його по Варшавському шосе в напряку Юхнова, дочекавшись [[258-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)|258-му піхотну дивізію]], вони стали рухатися з метою оточити радянські армії. Німецька 4-та танкова група обходить великий болотистий район у ході наступу на Вязьму, зайняла [[Мосальськ]] та [[Юхнов]], захоплено міст через [[Угра|Угру]]. У&nbsp;районі Юхнова висаджується авіадесант; десантники билися тут до 24 жовтня. 128-ма танкова бригада та 101-ша мотострілецька дивізія, зазнавши великих втрат, відходять у ліс, 128-ма оточена німецькою піхотою, вранці 6 жовтня проривається на [[Воронцово (Духовщинський район)|Воронцово]]. У 89-й стрілецькій дивізії 19-ї армії на вечір після боїв лишалося 400 людей, 244-ій&nbsp;— 250 бійців, 127-ма танкова бригада втратила 22 танки; 134-та стрілецька дивізія продовжувала оборонятися на річці [[Вопец]]. [[20-та армія (СРСР)|20-та]] та 24-та армії починають відступ по дорозі на Дорогобуж. Ще вночі німецька [[5-та танкова дивізія (Третій Рейх)|5-та танкова дивізія]] розділила радянські 17-ту та 60-ту стрілецькі дивізії, 17-та дивізія билася в повному оточенні на болотистих берегах річки [[Мала Ворона (річка)|Мала Ворона]]: три спроби були невдалими, втратили 7 танків, рештки відступали болотами Малої Ворони. 60-та дивізія генерала [[Котельников Леонід Іванович|Котельникова]] відступає вночі в напряку Вязьми.

6 жовтня 1941 року 3-тя танкова група Райнхардта остаточно прорвала другу лінію оборони Західного фронту на всю її ширину та вийшла [[7-ма танкова дивізія (Третій Рейх)|7-ою танковою дивізією]] на автостраду північніше Вязьми. Німецька 9-та армія зламала радянський опір у районі Білого. 4-та танкова група повертає головними силами на північ. 22-га та 29-та армії Західного фронту відходять на [[Ржев]] та [[Стариця (Тверська область)|Старицю]], 43-тя та [[49-та армія (СРСР)|49-та]] армії Резервного фронту&nbsp;— на Калугу та [[Мединь]]. Можайська лінія оборони приведена в бойову готовність. Того ж дня 19-та радянська армія починає відхід; німці з ходу проривають оборону 32-ї армії та 18-ї і 220-ї дивізій народного ополчення, частини армії відходять на [[Сичовка|Сичовку]] і [[Гагарін (Смоленська область)|Гжатськ]], зв'язок з ними втрачено. Вночі відступаюча 60-та дивізія здійснила напад на розквартировані німецькі сили для здобуття палива, необхідного тягачам та тракторам, зранку спроба прориву була невдалою, в бою загинув генерал Котельников, дивізія прорвалася окремими частинами&nbsp;— вийшло близько 5000 чоловік. 2000 бійців, котрі лишилися в 113-й дивізії під командуванням генерал-майора Преснякова, зібралися в урочищі Мох; при спробі прориву зав'язався цілоденний бій, до вечора на ногах лишалося 300—350 бійців, генерал [[Пресняков Іван Андрійович|Пресняков]] та комісар Антропов О. М. були тяжко поранені, полонені, де невдовзі й загинули. 248-ма дивізія після боїв втратила боєздатність, вцілілі 600 бійців відходять на Бараново, в 140-й дивізії лишалося 900 людей.

[[6 жовтня]] 1941 року між Угрою та Можайським оборонним рубежем спротив німцям чинили курсанти подільських училищ, які виходили з оточення до 24 жовтня<ref>{{Cite web |url=http://pobeda-mo.ru/vyazemskaya/ |title=Велика перемога {{ref-ru}} |accessdate=19 липня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120722172006/http://pobeda-mo.ru/vyazemskaya/ |archivedate=22 липня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

У другій половині 6 жовтня почався загальний безладний відступ радянських військ під Вязьмою. Відсутність комунікації призвела до того, що направлені на підкріплення два полки 29-ї стрілецької дивізії підійшли до Вязьми, коли там уже були німецькі війська. Бійці сім разів атакували Вязьму, водночас намагаючись вийти з оточення, основні бої точилися біля [[Относово]]. У ході бою 139-ї стрілецької дивізії під Волочком з німецькою 78-ю дивізією загинув генерал [[Бобров Борис Дмитрович|Б.&nbsp;Д.&nbsp;Бобров]], увечері військова група з Ракутіним відходить на [[Семльово (село)|Семльово]]. У ніч на 7 жовтня вийшли з оточення в районі Єрмолино&nbsp;— Русиново залишки 60-ї стрілецької дивізії. Вдень 7 жовтня з оточення вирвався в [[Тарутино (Калузька область)|Тарутино]] медико-санітарний батальйон, Тарутино стає збірним пунктом 60-ї дивізії, по обіді керування збірним формуванням перебирає полковник Калінін.

По бездоріжжю, лісовими просіками пробивалася з оточення батарея «катюш» капітана Флерова, між селами Гряда й Богатир ракетники прийняли останній бій, по тому підірвали батарею, капітан [[Флеров Іван Андрійович|Флеров І. А.]] загинув у бою.
[[Файл:Нацистськ війська вступають у Вязьму. 7 жовтня 1941..jpg|міні|Німецькі війська вступають у Вязьму. 7 жовтня 1941 р.]]

== Оточення ==
[[7 жовтня]] [[1941]] року [[моторизована дивізія|моторизовані]] та [[танкова дивізія|танкові дивізії]] 3-ї та 4-ї німецьких танкових груп з'єдналися в районі західніше Вязьми й відрізали шляхи відходу [[16-та армія (СРСР)|16-ій]],[[19-та армія (СРСР)|19-ій]], [[20-та армія (СРСР)|20-ій]] [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західного]] і [[24-та армія (СРСР)|24-ій]] та [[32-га армія (СРСР)|32-ій арміям]] [[Резервний фронт|Резервного фронтів]]. Командувач [[19-та армія (СРСР)|19-ї армії]] [[генерал-лейтенант]] [[Лукін Михайло Федорович|Лукін М. Ф.]], перебуваючи в оточенні в районі [[Вязьма|Вязьми]], був [[поранений в бою|важко поранений]] у ногу та потрапив у полон<ref>Великая Отечественная война 1941&nbsp;— 1945. Энциклопедия. Гл.ред. генерал армии, профессор М.&nbsp;М.&nbsp;Козлов.&nbsp;— М.," Советская энциклопедия", 1985, с. 421.</ref>. Почалося перекидання військ з резерву Ставки та сусідніх фронтів на Можайську оборонну лінію.
[[Файл:Біженці. 1941..jpg|міні|Біженці. 1941 р.]]
7 жовтня штаб Резервного фронту пробує встановити зв'язок зі своїми частинами, розіславши уповноважених на літаках&nbsp;— майже всі вони загинули; при цьому сили генерала Ракутіна чомусь шукали на північний схід від Вязьми. Рештки 19-ї, 103-ї, 106-ї та 309-ї дивізій 20-ї армії починають некерований відступ з-під Єльні.

19-та стрілецька дивізія 24-ї армії зав'язала бій з німцями за Семлево, зайняла село та утримувала до вечора 8 жовтня; там збирається група генерала [[Кондратьєв Олександр Кіндратович|Кондратьєва]], котрий заміщав Ракутіна й очолив рештки 24-ї армії.

8 жовтня 1941 року моторизовані корпуси 3-ї та 4-ї танкових груп вийшли в тил Вяземського угруповання радянських військ та цілком відрізали шляхи до відступу з'єднанням чотирьох радянських армій. Решта армій Резервного та Західного фронтів відступає до верхів'їв [[Волга|Волги]], в район північно-західніше [[Твер|Калініна]], та на Можайську лінію оборони.

9 жовтня 1941 року Ставка ВГК створила [[Фронт Можайської лінії оборони]], формується [[5-та армія (СРСР)|5-та армія]] на чолі з [[Лелюшенко Дмитро Данилович|Д.&nbsp;Д.&nbsp;Лелюшенком]], на [[Орел (місто)|Орловському]] напрямку розгортається [[26-та армія (СРСР)|26-та армія]] [[Куркін Олексій Васильович|О.&nbsp;В.&nbsp;Куркіна]]. Того дня оточенці намагаються прорватися на ділянці 56-го німецького моторизованого корпусу; 10 жовтня спроба вирватися була повторена, проте без жодного успіху.

[[10 жовтня]] 1941 року війська Західного і Резервного фронтів, що не потрапили в оточення, були об'єднані в один Західний фронт під командуванням [[Генерал армії (СРСР)|генерала армії]] [[Жуков Георгій Костянтинович|Жукова Г. К.]] [[13 жовтня]] після п'яти днів боїв в [[оточення|оточенні]] радянські війська залишили місто [[Калуга|Калугу]]. Почалася [[Калінінська оборонна операція]] та [[Можайсько-Малоярославецька операція]]. Німецькі 3-тя танкова група та 9-та армія поновили наступ на Калінінському напрямку й вийшли на Можайську лінію оборони.

Того ж дня залишки 242-ї стрілецької дивізії&nbsp;— дві групи&nbsp; (разом до 800 бійців)&nbsp;— зуміли вирватися з оточення в районі дислокації 29-ї армії, ще 700 людей пробилося східніше [[Можайськ]]а.

[[12 жовтня]] 1941 року частині оточених у Вяземському котлі радянських військ вдається вирватися з оточення&nbsp;— першою в прорив ішла 2-га дивізія народного ополчення генерала [[Вашкевич Володимир Романович|В.&nbsp;Р.&nbsp;Вашкевича]], 91-ша сибірська стрілецька дивізія та 800 моряків. З настанням темряви «катюші» зробили залп останніми набоями і на фронті 6-7 кілометрів радянські частини пішли у прорив біля села Богородицького по болотистій місцевості. Кільце швидко знову зімкнулося, при прориві загинуло 19000 червоноармійців. З оточення вийшли 107-ма мотострілецька дивізія полковника [[Чанчибадзе Порфирій Георгійович|П.&nbsp;Г.&nbsp;Чанчибадзе]], 2-га Московська дивізія ополчення В. Р. &nbsp;Вашкевича та особовий склад 45-ї кавдивізії полковника [[Стученко Андрій Трохимович|А.&nbsp;Т. Стученка]]. Командування та штаб армії в оточенні складає з себе повноваження; так же вчиняють командири дивізій. Командири багатьох частин та підрозділів вишиковували підлеглих на лісових галявинах, прощалися з ними та розпускали.

13 жовтня 1941 року німці захопили [[Калуга|Калугу]] та просунулися на [[Таруса|Тарусу]]. Оточені з групи Болдіна розділяються на окремі групи для мобільного прориву, попередньо знищивши гармати, автомобілі. Червоноармійці також мали повбивати коней, але в бійців не піднялася рука, і коней розпустили лісом.

[[14 жовтня]] 1941 року близько 1000 бійців зі штабом армії прориваються в смузі 20-ї армії південно-західніше Вязьми, поранений генерал-лейтенант М.&nbsp;Ф.&nbsp;Лукін потрапив у полон.

== Підсумки ==
[[13 жовтня]] 1941 року закінчилася Вяземська операція, внаслідок якої війська вермахту прорвали фронт оборони Червоної армії на всю оперативну глибину і, знищивши частину військ Західного та Резервного фронтів, підійшли до [[Фронт Можайської лінії оборони|Можайської лінії оборони]] Москви, створивши умови для подальшого наступу на [[Москва|Москву]].

Загалом під Вязьмою потрапили в оточення або були розгромлені 5 радянських армій&nbsp;— 67 дивізій, 7 танкових бригад, 31 [[артилерійський полк]] резерву Головнокомандування та польові управління трьох армій<ref>{{Cite web |url=http://www.great-country.ru/content/lib/martirosyan/Tragediya_1941_goda/mif_0044.php |title=Двісті міфів про Велику перемогу {{ref-ru}} |accessdate=1 грудня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924023541/http://www.great-country.ru/content/lib/martirosyan/Tragediya_1941_goda/mif_0044.php |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref>. Втрачено 5 412 гармат та мінометів, 1 242 танки. Здалися в полон 663 000 та вирвалися з оточення близько 85 000 радянських військових. В оточення потрапили також 10 з 12 дивізій народного ополчення з добровольців Москви.

На початок другої декади жовтня 1941 року німецьке командування з 28 дивізій залишає для ліквідації оточених радянських дивізій 14, а решта перекидаються на Москву.

== Див. також ==
* '''[[Битви та операції німецько-радянської війни]]'''
* [[Прикордонні битви (1941)]]
* [[Брянська операція (1941)]]
* [[Тульська оборонна операція]]
* [[Уманський котел]]
* [[Ленінградська оборонна операція]]
* [[Вейшнорія]]

== Джерела ==
* История второй мировой войны 1939&nbsp;— 1945. Т.&nbsp;4.&nbsp;— М., 1975. {{ref-ru}}
* Великая Отечественная война 1941—1945. Энциклопедия. Гл.редактор генерал армии, профессор М.&nbsp;М.&nbsp;Козлов.&nbsp;— М., Советская энциклопендия, 1985. {{ref-ru}}
* Советский Союз в годы Великой Отечественной войны. Отв. редактор академик А.&nbsp;М.&nbsp;Самсонов.&nbsp;— М., Наука, 1985. {{ref-ru}}

== Література ==
* David M. Glantz/Jonathan House: ''When Titans clashed&nbsp;— How the Red Army stopped Hitler'', Kansas University Press, Kansas 1995. ISBN 978-0-7006-0899-7
* A. B. Исаев [http://militera.lib.ru/h/isaev_av5/ ''Котлы 41-го.&nbsp;— История ВОВ, которую мы не знали''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100120090705/http://militera.lib.ru/h/isaev_av5/ |date=20 січня 2010 }}, Яуза Эксмо, Москва 2005. ISBN 5-699-12899-9
* Д. 3. Муриев: [http://www.hrono.ru/sobyt/1900sob/1941vyazma.html ''Вяземская операция''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121005131945/http://hrono.ru/sobyt/1900sob/1941vyazma.html |date=5 жовтня 2012 }}: ''Советская военная энциклопедия'', Bd.2, Москва 1978
* Klaus Reinhardt: ''Die Wende vor Moskau&nbsp;— Das Scheitern der Strategie Hitlers im Winter 1941/42'', Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1972 (= ''Beiträge zur Militär- und Kriegsgeschichte'', Bd.13). ISBN 3-421-01606-2
* A.M. Samsonow: ''Die große Schlacht vor Moskau'', Verlag des Ministeriums für Nationale Verteidigung, Berlin (Ost) 1959.
* Лопуховский Л. Вяземская катастрофа 41-го года.&nbsp;— М., 2007.&nbsp;— 640 с.

== Посилання ==
* [http://rkka.ru/oper/lukin/main.htm В Вяземской операции] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130430070353/http://rkka.ru/oper/lukin/main.htm |date=30 квітня 2013 }}
* [https://web.archive.org/web/20120126210054/http://www.serpukhov.su/dima/war/viz.htm Вяземская операция 1941]
* [http://samsv.narod.ru/Oper/1941/vyazma.html Вяземская операция 1941 года] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305010837/http://samsv.narod.ru/Oper/1941/vyazma.html |date=5 березня 2016 }}
* [https://web.archive.org/web/20120722172006/http://pobeda-mo.ru/vyazemskaya/ Вяземская оборонительная операция]

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни]]
[[Категорія:Операції і битви радянсько-німецької війни]]
[[Категорія:1941 в СРСР]]
[[Категорія:Московська битва (1941-1942)]]
[[Категорія:Конфлікти в 1941]]
[[Категорія:Битви в СРСР]]
[[Категорія:Битви в Росії]]
[[Категорія:Битви Німеччини в Другій світовій війні]]
[[Категорія:Битви СРСР]]
[[Категорія:Події 2 жовтня]]
[[Категорія:Події 13 жовтня]]
[[Категорія:Жовтень 1941]]
[[Категорія:Вязьма]]