Відмова на користь держави

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Відмова на користь держави — митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, який видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України[1].

Для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів у митному режимі відмови на користь держави їх власник або вповноважена ним особа доставляє ці товари на склад митного органу в строк, що не перевищує трьох діб з дня отримання дозволу на поміщення товарів у митний режим відмови на користь держави.

Підставою для поміщення товарів на склад митного органу є дозвіл митного органу на поміщення цих товарів у митний режим відмови на користь держави.

Перелік видів товарів, які не можуть бути поміщені в митний режим відмови на користь держави, визначається Кабінетом Міністрів України. Митні органи не відшкодовують перевізнику та іншим особам будь-які витрати, пов'язані з транспортуванням, зберіганням товарів, здійсненням вантажних та інших операцій з ними при проведенні митного контролю й митного оформлення в митному режимі відмови на користь держави[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[Митний кодекс України]] від 11 липня 2002 року, № 92-IV. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 29 березня 2012.
  2. Наказ «Про затвердження Порядку застосування митного режиму відмови на користь держави до товарів, що перебувають під митним контролем» від 24.12.2003, N 906[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]