ГЕС Gallejaur

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Gallejaur
65°07′35″ пн. ш. 19°28′10″ сх. д. / 65.12645278002777616° пн. ш. 19.46947778002777696° сх. д. / 65.12645278002777616; 19.46947778002777696Координати: 65°07′35″ пн. ш. 19°28′10″ сх. д. / 65.12645278002777616° пн. ш. 19.46947778002777696° сх. д. / 65.12645278002777616; 19.46947778002777696
КраїнаШвеція Швеція
Стандіюча
РічкаШеллефтеельвен
Каскадкаскад на Шеллефтеельвен
Початок будівництва1960 (перша черга), 1985 (друга черга)
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1964 (перша черга), 1988 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність220  МВт
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір80  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін2 Kvaerner
Витрата через турбіни305  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів2 ABB
Потужність гідроагрегатів1х118 + 1х103  МВт
ВласникVattenfall
ГЕС Gallejaur. Карта розташування: Швеція
ГЕС Gallejaur
ГЕС Gallejaur
Мапа
Мапа

ГЕС Gallejaur – гідроелектростанція на півночі Швеції. Знаходячись між малою ГЕС Grytfors (вище по течії) та ГЕС Варгфорс, входить до складу каскаду на річці Шеллефтеельвен, яка впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря приблизно посередині між містами Умео та Лулео.

В межах проекту на Шеллефтеельвен створили водосховище, яке утримує гребля Sanfjord. Від неї здійснюється деривація по висотах лівобережжя річки, першою ланкою якої є витягнута більш ніж на 4 км затока сховища. Вона продовжується каналом довжиною 6,5 км, створеним на основі колишньої малої притоки Шеллефтеельвен, напрям течії в якій змінили завдяки забезпеченому греблею підпору. Канал виводить до ще одного водосховища Gallejaur протяжністю 5,7 км, котре нарешті завершується дамбою з облаштованим біля її підніжжя підземним машинним залом.

Основне обладнання станції первісно складала введена в експлуатацію у 1964 році одна турбіна типу Френсіс потужністю 118 МВт, до якої в 1988-му додали другу потужністю 103 МВт. Гідроагрегати використовують створений дериваційною схемою напір у 80 метрів.

Відпрацьована вода відводиться  до Шеллефтеельвен по відвідному тунелю довжиною 1,6 км.[1][2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Power plants: Gallejaur - Vattenfall. powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  2. Gallejour Hydroelectric Power Plant Seweden - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 23 березня 2018.