ГЕС Huāyuán
ГЕС Huāyuán | |
---|---|
33°58′ пн. ш. 103°48′ сх. д. / 33.967° пн. ш. 103.800° сх. д. | |
Країна | КНР |
Стан | діюча |
Річка | Байлун |
Каскад | каскад на Байлун |
Початок будівництва | 2009 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 60 МВт |
Середнє річне виробництво | 247 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 59 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 3 |
Витрата через турбіни | 117 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
Потужність гідроагрегатів | 3х20 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна гравітаційна |
Висота греблі | 57 м |
Довжина греблі | 108 м |
ЛЕП | 110 |
Мапа | |
ГЕС Huāyuán (花园水电站) — гідроелектростанція на півночі Китаю у провінції Ганьсу. Знаходячись між ГЕС Jiǔlóngxiá (вище по течії) та ГЕС Шуйбося, входить до складу каскаду на річці Байлун, правій притоці Цзялінцзян, яка, своєю чергою, є лівою притокою Цзіньші (верхня течія Янцзи).
У межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 57 метрів, довжиною 108 метрів та шириною по гребеню 9 метрів. Вона утримує водосховище з об'ємом 7 млн м3 та рівнем поверхні на позначці 1835 метрів НРМ.
Зі сховища через правобережний гірський масив прокладено дериваційний тунель завдовжки 2,9 км з діаметром 7 метрів, який переходить у напірний водовід діаметром 6 метрів, котрий в свою чергу розгалужується на три діаметром по 3 метра. В системі також працює вирівнювальний резервуар із камерою висотою 47 метрів та діаметром 17 метрів і з’єднувальної шахти висотою 14 метрів з діаметром 3,6 метра.
Основне обладнання станції становлять три турбіни типу Френсіс потужністю по 20 МВт, які використовують напір у 59 метрів та забезпечують виробництво 247 млн кВт-год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.[1][2]
- ↑ 国家能源局大坝安全监察中心. www.dam.com.cn. Процитовано 4 вересня 2019.
- ↑ 甘肃省迭部县白龙江花园水电站起重机设备的设计、制造及供货招标_其它_招标信息_清环网. webcache.googleusercontent.com. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 4 вересня 2019.