ГЕС Shātián
ГЕС Shātián | |
---|---|
25°40′52″ пн. ш. 113°45′04″ сх. д. / 25.681167° пн. ш. 113.751361° сх. д.Координати: 25°40′52″ пн. ш. 113°45′04″ сх. д. / 25.681167° пн. ш. 113.751361° сх. д. | |
Країна | ![]() |
Стан | діюча |
Річка | Oujiang |
Каскад | каскад у сточищі Leishui |
Початок будівництва | 1970 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1973 – 1974 (перша черга), 2008 (друга черга) |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 108 МВт |
Тип ГЕС | дериваційна |
Характеристики обладнання | |
Кількість та марка турбін | 3 (перша черга), 2 (друга черга) |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 (перша черга), 2 (друга черга) |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна аркова |
Висота греблі | 39 м |
Довжина греблі | 110 м |
Мапа | |
ГЕС Shātián (沙田水电站) — гідроелектростанція у центральній частині Китаю в провінції Хунань. Входить до складу каскаду у сточищі річки Leishui, правої притоки Сянцзян (впадає до розташованого на правобережжі Янцзи великого озера Дунтін).
В межах проекту Oujiang (верхню течію Leishui) перекрили бетонною арковою греблею висотою 39 метрів, довжиною 110 метрів та шириною по гребеню 2 метра. Вона утримує водосховище з об’ємом 16,8 млн м3 та припустимим коливанням рівня поверхні у операційному режимі між позначками 463 та 474 метра НРМ.
Зі сховища через лівобережний гірський масив прокладено дериваційний тунель довжиною 4,4 км, який подає ресурс до наземного машинного залу (відстань між ним та греблею по руслу річки перевищує 7 км). У першій половині 1970-х тут встановили три турбіни загальною потужністю 54 МВт. В 2001-му їх модернізували до показника у 58 МВт, а за сім років стала до ладу друга черга із двох турбін загальною потужністю 50 МВт.[1]
- ↑ 国家能源局大坝安全监察中心. www.dam.com.cn. Архів оригіналу за 16 березня 2005. Процитовано 21 серпня 2019.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |