ГЕС Трес-Ірманс
ГЕС Трес-Ірманс | |
---|---|
20°40′9.9999840999981″ пд. ш. 51°18′9.9989768184605e-08″ зх. д. / 20.66944° пд. ш. 51.3000000000278° зх. д. | |
Країна | Бразилія |
Адмінодиниця | Сан-Паулу |
Стан | діюча |
Річка | Тіете |
Каскад | каскад на Тіете |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1993 – 1999 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 1292 МВт |
Тип ГЕС | пригреблева |
Розрахований напір | 44,6 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 3 Alstom + 2 Voith |
Витрата через турбіни | 5х408 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 5 по 170 МВА ABB, Siemens, Alstom/Jeumount |
Потужність гідроагрегатів | 5х165,4 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна + земляна |
Висота греблі | 62 м |
Довжина греблі | 3640 м |
Шлюз | 2 послідовні 124х12,1 |
Власник | Companhia Energetica de Sao Paulo (CESP) |
Сайт | tijoa.com |
Мапа | |
ГЕС Трес-Ірманс у Вікісховищі |
ГЕС Трес-Ірманс (порт. Barragem Três Irmãos) – гідроелектростанція на сході Бразилії у штаті Сан-Паулу. Знаходячись після ГЕС Нова-Аваньяндава, становить нижній ступінь у складі каскаду на річці Тіете, лівій притоці Парани.
В межах проекту річку перекрили комбінованою бетонною та земляною греблею висотою 62 метри та довжиною 3640 метрів (в т.ч. бетонна частина 480 метрів), облаштувавши на правобережній ділянці два послідовні судноплавні шлюзи розмірами 124х12,1 метра, розділені невеликою проміжною водоймою. Гребля утримує велике водосховище з площею поверхні 757 км2 (785 км2 на випадок повені) та об’ємом 13,8 млрд м3 (в тому числі корисний об’єм 3,45 млрд м3 та резерв на випадок повені 0,35 млрд м3), в якому під час операційної діяльності можливе коливання рівня поверхні між позначками 325,4 та 328 метрів НРМ (максимальний рівень на випадок повені 328,4 метра НРМ).
Особливістю сховища є те, що сюди надходить не лише відпрацьована на верхньому ступень каскаду вода, але можливий також двосторонній обмін ресурсом із розташованим на Парані водосховищем ГЕС Ілля-Солтейра (при тому, що відпрацьована на самій ГЕС Tres Irmaos вода надходить у сховище наступної за Ілля-Солтейра станції на Парані – ГЕС Соуза Діаса). Для цього проклали канал довжиною 9,6 км з шириною по дну від 50 до 70 метрів між сховищем Tres Irmaos та іншою лівою притокою Парани Сан-Хосе-ду-Дорадос, нижня течія якої була затоплена при спорудженні ГЕС Ілля-Солтейра.
Пригреблевий машинний зал обладнали п’ятьма турбінами типу Френсіс потужністю по 165,4 МВт, що працюють при напорі 44,6 метра.
ГЕС Tres Irmaos має можливість забезпечення «чорного старту» енергосистеми, тобто запуску в умовах відсутності зовнішнього енергопостачання[1][2].
- ↑ CONCESSÃO DAUSINA HIDRELÉTRICA TRÊS IRMÃOS Informações Gerais (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2015.
- ↑ Tres Irmaos Hydroelectric Power Plant Brazil - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 4 березня 2018.