Головна школа
Головна школа (іноді «головна нормальна школа»[1], нім. Hauptschule) — навчальний заклад у Галичині і на Буковині за часів перебування цих регіонів у складі австрійських держав.
Головні школи — це 4-класні народні школи, в яких навчали 4 учителі. Були створені в 1776 році в більших містах Галичини і Буковини. Навчання в них тривало 4 роки, воно відповідало рівню нижчих класів майбутніх гімназій.
Єдиною головною школою з українською (руською, русинською) мовою навчання (нею почали викладати пізніше) була окружна школа оо. Василіян у Лаврові. Вона діяла в 1789—1911 роках, її випускниками були близько 7000 молодих українців (русинів).
Навчання проводилося спочатку німецькою мовою, після визнання урядовою мовою в Галичині польської — нею. Випускники головних шкіл, які відбули практику, отримували право викладати у тривіальних школах.
Головні школи перестали існувати внаслідок реформи навчальних закладів: починаючи з 1804 року, їх перетворювали на 4-річні гімназії[2].
Аналогом головних шкіл у частині України, окупованій московитами, були «головні народні училища», перші з яких відкрили в 1786 році в Києві, Чернігові.
- ↑ Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні… — С. 209.
- ↑ Головні школи [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 396.
- Головні школи [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 396.
- Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонер, 2011. — 216 с. + 24 с. вкл. — ISBN 978-966-658-239-6.