Координати: 47°07′48″ пн. ш. 28°55′53″ сх. д. / 47.129956° пн. ш. 28.931297° сх. д. / 47.129956; 28.931297

Гоянське оголення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гоянське оголення
47°07′48″ пн. ш. 28°55′53″ сх. д. / 47.129956° пн. ш. 28.931297° сх. д. / 47.129956; 28.931297
Країна Молдова
РозташуванняКріуленський район
Площа1 га
Статус:геологічна та палеонтологічна пам'ятка природи в Молдовіd[1]
Гоянське оголення. Карта розташування: Молдова
Гоянське оголення
Гоянське оголення (Молдова)
Мапа

CMNS: Гоянське оголення у Вікісховищі

Гоянське оголення (рум. Aflorimentul Goian) — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу в районі Кріуленському районі Молдови. Розташоване поблизу села Гоян, за 0,5 км від перетину шосе M21 Кишинів-Дубесарь через R4 Кишинів-Кріулень (лісова об'їзна дорога Вадул-луй-Воде, ділянка 7B). [2] Площа становить 1 га,[3] або 0,84 га за деякими пізнішими оцінками.[2] Перебуває у віданні Кишинівського державного лісогосподарського підприємства.[2]

Вид на лісисту місцевість відслонення

Під час будівництва дороги R4 Кишинів-Кріулень на глибині бл. 2 м виявлено скам'янілі скелетні останки міцної тварини. Кістки були підняті на поверхню та вивчені Б. Тарабукіним, співробітником Музею етнографії та природознавства Молдови.[4] Виявлені понад 60 фрагментів кісток належать до двох рідкісних видів дінотерій (Deinotherium giganteum і D. (Prodeinotherium) bavaricum), віднесених до верхнього неогену (12-7 мільйони років тому). Виявлено також кілька фрагментів кісток гіпаріона.[2]

Охоронний статус

[ред. | ред. код]
Інформаційна панель біля заповідної території, на краю траси Кишинів-Дубесарь

Об'єкт взято під охорону держави Законом № 1538 від 25 лютого 1998 року про фонд природних територій, що охороняються державою. Землевласником пам’ятки природи на момент публікації Закону 1998 року було Кишинівське державне лісове господарство[3], яке тим часом реорганізовано в Кишинівське державне лісогосподарське підприємство.[2]

Геологічна пам'ятка представляє значний інтерес для дослідників викопних хоботних з метою встановлення еволюції дінотерію в Європі. Має наукове і пізнавальне значення.[2]

Станом на 2016 році територія заповідної території не була розмежована.[2]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Știința. с. 67. ISBN 978-9975-85-058-2.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
  2. а б в г д е ж Postolache та ін., 2016, с. 67.
  3. а б Legea nr. 1538 din 25.02.1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat. Parlamentul Republicii Moldova. Monitorul Oficial. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 8 серпня 2017.
  4. Tarabukin, B. A. (1969). Род динотериев на территории СССР [Genul dinoteriilor pe teritoriul URSS]. Труды Государственного Историко-Краеведческого Музея, вып. II. „Cartea Moldovenească”: 135-146.