Графостатика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Графоста́тика — в теоретичній механіці, вчення про графічний спосіб розв'язання задач статики.

Графостатика дозволяє вирішувати задачі з системами збіжних сил. На площині така система сил є статично визначуваною, якщо число невідомих сил у ній не перевищує двох. Для пласкої системи сил послідовність знаходження сил у цьому методі така:

  1. обирається масштаб сил;
  2. в обраному масштабі будуються вектори відомих сил, причому кожен наступний вектор відкладається з кінця попереднього;
  3. з кінця останнього з векторів відомих сил проводиться пряма, паралельна одній з двох невідомих сил;
  4. з початку першого побудованого вектора проводиться пряма, паралельна другій невідомій силі;
  5. точка перетину двох прямих дасть відрізки, еквівалентні двом невідомим силам;
  6. довжини отриманих відрізків помножаються на масштаб і виходять значення двох шуканих сил. Чим більший обраний масштаб, тим вище точність вирішування задачі.

Джерело[ред. | ред. код]