Грацька школа
Грацька школа (нім. Grazer Schule), також школа Майнонга[1] експериментальної психології та теорії об'єктів очолював Алексіус Майнонг, який був професором і завідувачем кафедри філософії в Університеті Граца, де він заснував Психологічний інститут Граца (Grazer Psychologische Institut) у 1894 році. Феноменологічна психологія та філософська семантика Грацької школи досягли важливих успіхів у філософії та психологічній науці.[2]
Майнонг розвинув Грацьку школу за сприяння своїх учнів Крістіана фон Еренфельса (засновника гештальтпсихології) та Алоїза Гефлера.[3] Однак зростання його теорії відбулося пізніше, коли він почав викладати та проводити дослідження в Граці, де він отримав внески від студентів, які також пізніше стали його філософськими наступниками.[3] Майнонг і ці ставленики — особливо їхня робота з феноменологічної психології та філософської семантики — досягли успіхів у всіх основних сферах філософії та психологічної науки.[2] Серед учнів Майнонга були Стефан Вітасек, Вітторіо Бенуссі, Рудольф Амеседер, Конрад Ціндлер, Вільгельм Марія Франкл, Едуард Мартінак, Ернст Маллі, Стено Тедескі та Франц Вебер.[4] Ранні учні Майнонга, фон Еренфельс (засновник гештальтпсихології), Гефлер, Адальберт Майнгаст і Антон Оельцельт-Ньюін, можна вважати частиною цієї школи. Допомога цих студентів дозволила Майнонгу ще більше вдосконалити свої теорії, такі як теорія об'єктів.[5]
Грацька школа також відіграла важливу роль у гештальттеорії, оскільки модель пізнання Маніонга стала важливою дослідницькою основою гештальтсприйняття.[6] Грацька школа була частиною більш широкого руху австрійського реалізму.[7]
Грацька школа розробила велику частину теорій Майнонга, які охоплювали різні теми, такі як філософська психологія, метафізика, семантика та філософія мови, теорія доказів, можливості та ймовірності, теорія цінностей, а також аналіз емоцій, уяви та абстракції.[8] Школа відома своєю теорією об'єктів і теорією розуму.[5] Важливою основою Грацької школи є позиція Майнонга про те, що психологія є частиною філософії, де перша (зокрема, описова психологія) вважається фундаментальною дисципліною, тоді як остання представляє «цілу групу наук».[5] Він також охоплював ідеї Брентано, такі як емпірична методологія наукової філософії, теза про інтенціональність і мета розвитку інтенціоналістської філософії факту та цінності.[9]
Об'єктна теорія Грацької школи вперше з'явилася в роботі Майнонга «Про припущення», опублікованій у 1902 році.[10]
Відомо, що Вітасек і Бенуссі допомагали Майнонгу в його філософських дослідженнях і зробили внесок у розвиток Грацької школи.[5] Розвиток концепції естетичної цінності в Грацькій школі приписують Вітасеку.[9] Сам Майнонг не зосереджувався на цій галузі у своїх дослідженнях, незважаючи на його інтерес до мистецтва.[9] Це питання обговорювалося в 400-сторінковій книзі під назвою Grundzuge der allgemeinen Asthetik, яка розглядала — згідно з майнонгівською структурою — проблеми, з якими естетична теорія повинна мати справу упродовж свого часу. Це включало оцінку майнонгівської теорії естетичної насолоди та її зв'язку з психологією чуттєвого досвіду естетичних об'єктів.[11]
- ↑ Liliana Albertazzi, Dale Jacquette, The School of Alexius Meinong, Routledge, 2017, p. 3.
- ↑ а б Albertazzi, Liliana; Libardi, Massimo; Poli, Roberto (1995). The School of Franz Brentano. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers. с. 133. ISBN 9780792337669.
- ↑ а б Grassl, Wolfgang; Smith, Barry (2010). Austrian Economics (Routledge Revivals): Historical and Philosophical Background. London & Sydney: Croom Helm. с. 49. ISBN 0709938330.
- ↑ Albertazzi, L.; Libardi, M.; Poli, R. (1996). The School of Franz Brentano (англ.). Dordrecht: Kluwer Academic Publishers. с. 133. ISBN 0792337662.
- ↑ а б в г Dewalque, Arnaud; Raspa, Venanzio (2019). Psychological Themes in the School of Alexius Meinong (англ.). Berlin/Boston: Walter de Gruyter GmbH & Co KG. с. 1—2. ISBN 978-3-11-066251-1.
- ↑ Ash, Mitchell G. (1998). Gestalt Psychology in German Culture, 1890-1967: Holism and the Quest for Objectivity. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 93. ISBN 0521475406.
- ↑ Gestalt Theory: Official Journal of the Society for Gestalt Theory and Its Applications (GTA), 22, Steinkopff, 2000, p. 94: «Attention has varied between Continental Phenomenology (late Husserl, Merleau-Ponty) and Austrian Realism (Brentano, Meinong, Benussi, early Husserl)».
- ↑ Albertazzi, Liliana; Libardi, Massimo; Poli, Roberto (2013). The School of Franz Brentano (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 978-94-015-8676-4.
- ↑ а б в Jacquette, Dale (13 липня 2015). Alexius Meinong, The Shepherd of Non-Being. Heidelberg: Springer. с. 9, 330. ISBN 9783319180748.
- ↑ O'Hear, Anthony (1999). German Philosophy Since Kant (англ.). Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 123. ISBN 978-0-521-66782-1.
- ↑ Raspa, Venanzio (2010). The Aesthetics of the Graz School. Frankfurt: Walter de Gruyter. с. 54. ISBN 9783868380767.