Крістіан фон Еренфельс
| Крістіан фон Еренфельс | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
20 червня 1859[1][2][…] Rodaund, Відень, Австрійська імперія[4] | |||
| Смерть |
8 вересня 1932[5][1][…] (73 роки) Lichtenau im Waldvierteld, Кремс-Ланд, Нижня Австрія, Австрія[4] | |||
| Громадянство (підданство) |
 Австрія | |||
| Знання мов |
| |||
| Діяльність |
| |||
| Викладав | Карлів університет і Віденський університет | |||
| Alma mater | Віденський університет і Ґрацький університет | |||
| Вчителі | Франц Брентано[7] | |||
| Титул | барон | |||
| Брати, сестри | Bernhard Ehrenfelsd | |||
| Діти |
| |||
|
| ||||
Крістіан фон Еренфельс (також Марія Крістіан Юлій Леопольд Фрайгерр фон Еренфельс; 20 червня 1859 — 8 вересня 1932[8]) — австрійський філософ, відомий як один із засновників та попередників ґештальтпсихології.
Біографія[ред. | ред. код]
Крістіан фон Еренфельс народився 20 червня 1859 року в місті Родаун поблизу Відня і виріс у замку свого батька Брунн-ам-Вальде в Нижній Австрії. Він вступив до загальноосвітньої школи у Кремсі, спочатку навчався у Віденській вищій школі Боденкультура, а потім перейшов на навчання до Віденського університету.
Там він вивчав філософію, був учнем Франца Брентано та Алексіуса Майнонга, отримав кар'єру під керівництвом Майнонга після його переїзду до Карл-Францензького університету (Ґрац) 1885 року. Eine psychologische Studie ("Взаємовідношення величини та чисел. Психологічне дослідження").
Ґештальтпсихологія[ред. | ред. код]
Ідея ґештальту сягає своїм корінням у теорії Йоганна Вольфганга фон Ґете та Ернста Маха. Макса Вертгаймера слід вважати засновником ґештальтпсихології. Поняття самого ґештальту було вперше введено в сучасну філософію та психологію Еренфельсом у його відомій праці «Про якості форми», 1890. Схоже, він і Едмунд Гуссерль були натхненні роботою Маха «Beiträge zur Analyze der Empfindungen» («Внески до аналізу відчуттів», 1886), щоб сформулювати свої дуже подібні концепції ґештальт та фігуральний момент відповідно.
Його аналіз переходу мелодії на інший ключ став відомим. Еренфельс пояснив, що мелодія складається з окремих звуків, але це значно більше, ніж сума цих нот. Окремі ноти могли б об'єднатись для створення абсолютно різних мелодій, тоді як мелодія залишилася б тією самою, якщо її транспонувати в іншу клавішу і містити окремі тони. Ця нова думка, яка прийшла до «сприйняття цілого» порівняно з «частинами» Еренфельса, названа Gestaltqualitäten (якості малюнка).
Арістотель: «У випадку з усіма речами, які мають кілька частин і в яких ціле не схоже на групу, але є окремим чимось, крім частин, має бути такий об'єднуючий фактор»[9].
Праці[ред. | ред. код]
Поезія та художня література[ред. | ред. код]
- 1876 — Хадмар фон Керінг
- 1876 — Брут
- 1876 — Річард Левенгерц
- 1885 — Die Brüder von Hartenstein
- 1890 — Der Kampf des Prometheus
- 1888 — Über Fühlen und Wollen: Eine psychologische Studie. Карл Герольд і Зон, Відень 1888
- 1890 — «Über Gestaltqualitäten». В: Vierteljahrsschrift für wissenschaftliche Philosophie (1890), (стор. 249—292) («Про якості форми», 1890)
- 1893 — «Werttheorie und Ethik». У: Vierteljahrsschrift für wissenschaftliche Philosophie (1893), (стор. 26—110, 200—266, 321—363, 413—425)
- 1894 — «Werttheorie und Ethik». У: Vierteljahrsschrift für wissenschaftliche Philosophie, (1894), (стор. 22—97)
- 1897 — Система дер Вертеор. О. Рейсланд, Лейпциг 1898, (2 томи)
- 1904 — «Sexuales, Ober- und Unterbewusstsein». В: Politisch-Anthropologische Revue (1903-4), (Сторінка 456—476)
- 1904 — «Die sexuale Reform». В: Politisch-Anthropologische Revue (1903—1904) (стор. 970—994)
- 1907 — «Сексуальність». JF Bergmann, Wiesbaden 1907
- 1911 — «Leitziele zur Rassenbewertung». В: Archiv für Rassen- und Gesellschaftsbiologie (1911), (Сторінка 59—71)
- 1913 — Ріхард Вагнер і сена Відступник. Ein Beitrag zur Jahrhundertfeier. Х. Геллер Відень та Лейпциг 1913
- 1916 — Космогоніє, Дідеріхс, Єна 1916
- 1922 — Das Primzahlengesetz, entwickelt und dargestellt auf Grund der Gestalttheorie. Рейсланд, Лейпциг, 1922 рік
- 1930 — «Сексуально-моральна дерзуна». В: Archiv für Rassen- und Gesellschaftsbiologie, (1930), (стор. 292—304)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ AlKindi
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Прехт Р. Д. Sei du selbst: Eine Geschichte der Philosophie III — 2019. — Т. 3.
- ↑ Christian, Freiherr (baron) von Ehrenfels. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- ↑ Aristotle (1952). Aristotle–Metaphysics. Ann Arbor Paperbacks. University of Michigan Press. ISBN 978-0472060429.
Джерела[ред. | ред. код]
- Dickinson, Edward Ross (May 2002). Sex, Masculinity, and the "Yellow Peril": Christian von Ehrenfels' Program for a Revision of the European Sexual Order, 1902-1910. German Studies Review. 25 (2): 255—284. doi:10.2307/1432992. ISSN 0149-7952. JSTOR 1432992. PMID 20373550.
- Field, Geoffrey (1981). The Evangelist of Race: The Germanic Vision of Houston Stewart Chamberlain (вид. 1st). New York: Columbia University Press. ISBN 978-0231048606.
- Palmer, James. The Bloody White Baron (вид. June 2011 reprint). New York: Basic Books. ISBN 978-0465022076.
- Röhl, John (1996). The Kaiser and his Court: Wilhelm II and the Government of Germany. Cambridge University Press. ISBN 9780521565042.
- Taylor, Ann (February 1988). German Radical Feminism and Eugenics, 1900-1908. German Studies Review. 11 (1): 31—56. doi:10.2307/1430833. ISSN 0149-7952. JSTOR 1430833.
- Weikart, Richard (May 2003). Progress through Racial Extermination: Social Darwinism, Eugenics, and Pacifism in Germany, 1860-1918. German Studies Review. 26 (2): 273—294. doi:10.2307/1433326. ISSN 0149-7952. JSTOR 1433326.
Література[ред. | ред. код]
- Райнхард Фабіан (Hg.) — Філософська Шріфтен. Philosophia-Verlag, München & Wien 1990 (4 томи: 1. Werttheorie. (1982), 2. Естетика. (1986), 3. Психологія, Етика, Еркеннтністеорія. (1988), 4. Метафізика. (1990)
- Райнхард Фабіан — Крістіан фон Еренфельс: Leben und Werk . Видання Родопі, Амстердам 1986,ISBN 978-90-6203-856-5
- Петра hерінг: "Фактор Viriler. Die Sexualwissenschaft des Christian von Ehrenfels". В: Zeitschrift für Ideengeschichte (III, 2, стор. 40-51), 2009
- Річард Майстер: «Еренфельс, Крістіан Фрейхер фон». В: Neue Deutsche Biographie, Duncker & Humblot, Берлін 1959, (стор. 352.)
- Баррі Сміт — австрійська філософія. [Архівовано 7 грудня 2007 у Wayback Machine.] Спадщина Франца Брентано [Архівовано 7 грудня 2007 у Wayback Machine.], Чикаго: Відкритий суд, 1996 р. (Глави 8 та 9, стор. 255.)
- Баррі Сміт — Брентано і Кафка В: Аксіомати, 8 (1997), 83–104
- Volkmar Sigusch: Geschichte der Sexualwissenschaft, Campus, Frankfurt / New York 2008,ISBN 978-3-593-38575-4, (стор. 327—343)
- Volkmar Sigusch & Günter Grau (Hg.), Personenlexikon der Sexualforschung, Campus Frankfurt / New York: 2009,ISBN 978-3-593-39049-9, (стор. 119—125)
- «Ehrenfels Christian Frh. Von». В: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Відень 1957, (Том 1, стор. 226.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
