Перегляд вихідного коду сторінки Грузинська писемність

{{Картка:Писемності|назва='''Грузинська писемність'''|самоназва={{lang-ge|დამწერლობა}}<br/>{{lang-xmf|ჭარალუა}}|вид=абетка|зразок=დამწერლობა.png|мови=* [[картвельські мови]]
** [[грузинська мова]]
** [[мегрельська мова]]
** [[сванська мова]]
** [[лазська мова]]
* [[бацбійська мова]]
* [[абхазька мова]] (1938–1954)
* [[осетинська мова]] (1938–1954)|період=430 — сьогодення|предок_1=Достеменно невідомо, ймовірно на основі [[Грецька абетка|грецької писемності]]|предок_2=[[Протосинайське письмо|Синайська писемність]]|сестринські_системи=[[Вірменська писемність]], [[Аґванське письмо|кавказька писемність]], [[глаголиця]], [[кирилиця]]|напрям=зліва направо|Юнікод={{ublist | class=nowrap | [https://unicode.org/charts/PDF/U10A0.pdf U+10A0–U+10FF] {{smaller|Грузинська}} | [https://unicode.org/charts/PDF/U2D00.pdf U+2D00–U+2D2F] {{smaller|Грузинська додаткова}} | [https://unicode.org/charts/PDF/U1C90.pdf U+1C90–U+1CBF] {{smaller|Грузинська розширена}} }}|предок_3=[[Фінікійська писемність]]|предок_4=[[Грецька абетка|Грецька писемність]]|caption=Грузинське слово "дамц'ерлоба" ({{lang-ka|დამწერლობა}}&nbsp;– ''писемність''), записане з використанням мхедрулі}}{{Спецсимволи}}
'''Грузи́нські писе́мності'''&nbsp;– це три [[Писемність|писемності]], що використовуються для запису [[Картвельські мови|картвельських]] і [[Кавказькі мови|кавказьких мов]]: '''асомтавру́лі''', '''нусху́рі''' та '''мхедру́лі'''. Попри те, що абетки сильно відрізняються зовнішнім виглядом, їхні букви відповідають одна одній: мають однакові назви, позначають однакові звуки, ідуть в одному порядку та, історично, мають лише один розмір.

'''Мхедру́лі''' ({{lang-ka|მხედრული}}), станом на сьогодні, є стандартною писемністю як для запису [[Грузинська мова|грузинської мови]], так і низки інших мов (насамперед, [[Картвельські мови|картвельських мов]]). Звичайно усі букви записуються в [[Мала буква|одному розмірі]], бо правопис грузинської мови передбачає використання літер лише одного регістру, проте інколи в [[Акцидентне складання|оздоблювальних цілях]] використовують набір більших букв, мхедрулі мтаврулі ({{lang-ka|მხედრული მთავრული}}, «заголовні букви»).<ref>{{Cite web|url=https://medium.com/@akakirazmadze/mtavruli-letters-5665d0aec09c|title=Mtavruli Letters|last=Razmadze|first=Akaki|date=2018-06-11|website=Medium|language=en|accessdate=2023-07-21}}</ref><ref name="Unicode Mtavruli proposal">{{cite web|url=https://www.unicode.org/L2/L2016/16034-n4707-georgian.pdf|title=Proposal for the addition of Georgian characters to the UCS|last1=Everson|first1=Michael|last2=Gujejiani|first2=Nika|last3=Razmadze|first3=Akaki|date=24 січня 2016|website=Unicode Technical Committee Document Registry|archive-url=https://web.archive.org/web/20170911160814/http://www.unicode.org/L2/L2016/16034-n4707-georgian.pdf|archive-date=11 вересня 2017|url-status=live|access-date=14 червня 2018}}</ref>

Інші писемності вийшли зі щоденного вжитку: асомтаврулі ({{lang-ka|ასომთავრული}}) та нусхурі ({{lang-ka|ნუსხური}}) використовуються лише [[Грузинська православна церква|Грузинською православною церквою]] в церемоніальних цілях: для запису священних текстів і в [[Іконографія|іконографії]]. Часто ці писемності застовуються разом: асомтаврулі для запису великих букв, а нусхурі&nbsp;– малих букв. Таке поєднання двох писемностей зветься [[хуцурі]] ({{lang-ka|ხუცური}}&nbsp;– ''церковне письмо'').

Точне походженняв всіх трьох грузинських писемностей лишається нез'ясованим, проте порядок букв схожий на порядок [[Грецька абетка|грецьких букв]] (за винятком тих букв, що позначають унікальні грузинські звуки, які розташовані в кінці абетки).

Історично всі писемності мали 38 букв, однак мхедрулі містить до 47 букв, з яких для запису грузинської мови сьогодні використовується 33, решта використовується в інших мовах.

== Походження ==
Історія походження грузинських писемностей маловідома, а серед науковців як з самої Грузії, так і з інших країн, немає повної згоди щодо того, за яких обставин і коли саме вони виникли, які умови на це вплинули і хто саме доклався до їхнього створення.

=== Асомтаврулі ===
[[Файл:Inscription_—_Jerusalem_II_Old_Georgian.jpg|ліворуч|міні|332x332пкс|[[Написи Бір Ель-Кут]], датовані 430 роком, є найдавнішою пам'яткою грузинської писемності]]
Перша писемність, що використовувалася для запису картвельських мов&nbsp;— це асомтаврулі: перші написи з використанням цієї абетки датовані V століттям. [[Написи Бір Ель-Кут|Найдавніший напис]] грузинською мовою був зроблений саме асомтаврулі в 430 році.

Більшість сучасних науковців пов'язує створення грузинських писемностей з хрещенням [[Іберійське царство|Іберії]], провідного з [[Картлі|картлійських князівств]].<ref name=":1">{{Cite book
|title=Georgian: a structural reference grammar
|last=Hewitt
|first=Brian George
|date=1995
|series=London Oriental and African language library
|publisher=Benjamins
|location=Amsterdam
|pages=4
|isbn=978-90-272-3802-3
}}</ref> Таким чином асомтаврулі, скоріше за все, була створена в проміжку між [[IV століття|IV]] і [[V століття]]ми, а саме між правлінням короля [[Міріан III|Міріана ІІІ]] в 326—337 роках, який дав початок [[Хрещення Іберії|хрещенню картвельського краю]], та створенням написів у Бір Ель-Кут, що були викарбувані 430 року.<ref name=":1" /><ref>{{Cite book
|title=Encyclopedia of the Peoples of Asia and Oceania
|trans-title=Енциклопедія народів Азії й Океанії
|last=Вест
|first=Барбара А.
|year=2010
|publisher=Infobase Publishing
|pages=230
|language=en
|isbn=978-1-4381-1913-7
}}</ref> На користь цієї думки свідчить те, що вперше асомтаврулі використовували для перекладу Біблії та інших священних писань грузинською мовою монахи зі [[Свята земля|Святої Землі]] й Грузії.<ref name=":2">{{Cite news|url=https://www.academia.edu/1355678/Werner_Seibt_The_Creation_of_the_Caucasian_Alphabets_as_Phenomenon_of_Cultural_History|title=Werner Seibt, The Creation of the Caucasian Alphabets as Phenomenon of Cultural History|last=Studiengesellschaft (ÖASG)|first=Österreichisch-Armenische|access-date=2024-04-19}}</ref>

Починаючи з [[IX століття|ІХ]] століття асомтаврулі поступово зникає з щоденного вжитку, а на заміну їй приходить її ґрафічний різновид&nbsp;— нусхурі. Останні рукописи, зроблені винятково з використанням асомтаврулі, датовані [[XI століття]]м.<ref>ე. მაჭავარიანი, მწიგნობრობაჲ ქართული, თბილისი, 1989</ref> Надалі асомтаврулі використовується переважно в оздоблювальних цілях.<ref>კ. დანელია, ზ. სარჯველაძე, ქართული პალეოგრაფია, თბილისი, 1997, გვ. 218—219</ref>

Асомтаврулі частково збереглася як складова частина церковної писемності хуцурі, що використовується й дотепер.

=== Нусхурі ===
Поява нусхурі датується [[IX століття|ІХ]] століттям. Ця писемність спочатку виникла як графічний різновид асомтаврулі, однак згодом розвинулася в окрему писемність.<ref name=":1" />

Найдавніші написи, записані з використанням цієї абетки, виявлені в [[Атенський Сіон|Сіонській церкві]], розташованій у селі [[Атені (село)|Атені]] (поблизу міста [[Горі]] у [[Грузія|Грузії]]). Вони були зроблені 835 року.<ref>გ. აბრამიშვილი, ატენის სიონის უცნობი წარწერები, "მაცნე" (ისტ. და არქეოლოგ. სერია), 1976, No. c2, გვ. 170</ref> Також збереглися й рукописи, написані цією писемністю: найдавніші збережені записи датовані 864 роком.<ref>კ. დანელია, ზ. სარჯველაძე, ქართული პალეოგრაფია, თბილისი, 1997, გვ. 218</ref>

Нусхурі стала провідною писемністю для запису картвельських мов у [[X століття|X]] столітті, майже повністю замінивши асомтаврулі у щоденному вжитку.<ref>კ. დანელია, ზ. სარჯველაძე, ქართული პალეოგრაფია, თბილისი, 1997, გვ. 219</ref>

Нусхурі частково збереглася як складова частина церковної  писемності хуцурі, що використовується й дотепер.

=== Припущення щодо ранішого походження ===
У науковому середовищі Грузії часто зустрічається думка про набагато давніше походження грузинських писемностей, ще в дохристиянську добу.

У 1980-х роках професор Леван Чілашвілі виявив написи на асомтаврулі в зруйнованому місті [[Некресі]], які він датував [[I століття|І]]—[[II століття|ІІ]] століттями н.&nbsp;е. або [[I століття до н. е.|І]] століттям до н.&nbsp;е.<ref>Levan Tchilashvili, The Pre-Christian Georgian Inscription from Nek'resi, in: «Burdzhi Erovnebisa» Fulcrum of the Nationality (Ed. Giorgi Gogolashvili), Tbilisi, 2001, N3-4,æ p. 7-8</ref> Однак його припущення не здобули широкого визнання.<ref>{{Cite book
|title=Studies in medieval Georgian historiography: early texts and Eurasian contexts
|last=Rapp
|first=Stephen H.
|date=2003
|series=Corpus scriptorum Christianorum Orientalium Subsidia
|publisher=Peeters
|location=Lovanii
|pages=19
|isbn=978-90-429-1318-9
}}</ref>

У [[Середньовіччя|середньовічній]] хроніці «Життя князів Картлі», укладеній на початку [[IX століття|ІХ]] століття, стверджується, що грузинську писемність винайшов цар [[Фарнаваз I|Парнаваз І]], перший правитель Іберії. Його правління припало на [[III століття до н. е.|ІІІ]] століття до н.&nbsp;е., тобто задовго до хрещення Іберії. У наші дні це твердження вважається легендою та було відкинуте науковою спільнотою через відсутність археологічних знахідок, що могли б підтвердити його.<ref name=":2" /><ref>{{Cite book
|title=The literature of Georgia: a history = Kʿartʿuli literaturis istoria
|last=Rayfield
|first=Donald
|date=2000
|series=Caucasus world
|publisher=Curzon
|edition=2. rev. ed
|location=Surrey
|language=en
|isbn=978-0-7007-1163-5
}}</ref><ref name=":3">{{Cite book
|title=The Blackwell companion to eastern Christianity
|last=Parry
|first=Ken
|date=2010
|series=Blackwell companions to religion
|publisher=Wiley-Blackwell
|location=Malden (Mass.) Oxford (Uk)
|pages=139
|language=en
|isbn=978-1-4443-3361-9
}}</ref>

Грузинський мовознавець Тамаз Ґамкрелідзе висунув інше припущення щодо дохристиянського походження писемності. На його думку, грузинська писемність утворилася під впливом [[Арамейське письмо|арамейської]] [[Алоглотографія|алоглотографії]] (переклад висловлювання з однієї мови на іншу таким чином, що первинне висловлювання можна однозначно й правильно відновити) або від іноземних писемностей, що використовувалися для запису грузинських текстів у дохристиянську добу.<ref>{{Cite book
|title=History of linguistics 1996: selected papers from the seventeenth international conference on the history of the language sciences, Oxford, 12-17 septembre 1996
|date=1999
|editor-last=Conférence internationale d'histoire des sciences du langage
|series=Amsterdam studies in the theory and history of linguistic science
|publisher=J. Benjamins
|location=Amsterdam Philadelphie (Pa.)
|pages=228
|isbn=978-90-272-4582-3
}}</ref>

Американський науковець Стівен Рапп уважає, що твердження про дохристиянське походження грузинських писемностей пов'язані з намаганнями [[Грузинська православна церква|Грузинської церкви]] спростувати присутність іноземного впливу, насамперед&nbsp;— припущення, що першу писемність для картвельських мов винайшов вірменин [[Месроп Маштоц]]. На думку науковця, такі спроби є прикладом застосування іранської моделі [[Засновчий міф|засновчого міту]], згідно з якою первісним правителям приписують створення основних суспільних інститутів.<ref>{{Cite book
|title=Mythical landscapes then and now: the mystification of landscapes in search for national identity
|date=2006
|editor-last=Büttner
|editor-first=Ruth
|editor2-last=Peltz
|editor2-first=Judith
|publisher=Antares Publ. House
|location=Yerevan
|pages=13-52
|language=en
|isbn=978-99941-57-34-1
}}</ref>

=== Вірменський вплив ===
Уважається, що грузинська писемність певною мірою зазнала вірменського впливу, однак у наукових колах існують суттєві розбіжності щодо того, наскільки сильним був цей вплив.

У [[Історія Вірменії|вірменських записах]] [[V століття|V]]-[[VII століття|VII]] століть ствреджується, що грузинську писемність винайшов [[Вірмени|вірменський]] [[Поет|віршувальник]] і [[проповідник]] християнської віри [[Месроп Маштоц]], якому також приписують створення [[Аґванське письмо|кавказької]] та [[Вірменська писемність|вірменської писемностей]].<ref>Lenore A. Grenoble. Language policy in the Soviet Union. Springer, 2003.&nbsp;— ISBN 1-4020-1298-5.&nbsp;— P. 116: «The creation of the Georgian alphabet is generally attributed to Mesrop, who is also credited with the creation of the Armenian alphabet».</ref> Основним джерелом таких тверджень є історичні записи [[Корюн|Корюна]] – вірменського письменника та історика, що жив у V столітті та є автором біографії Месропа Маштоца.<ref>{{Cite web|url=http://armenianhouse.org/koryun/mashtots-en.html|title=Koryun - The life of Mashtots|website=armenianhouse.org|access-date=2024-04-19}}</ref><ref>{{Cite book
|title=The literature of Georgia: a history = Kʿartʿuli literaturis istoria
|last=Rayfield
|first=Donald
|date=2000
|series=Caucasus world
|publisher=Curzon
|edition=2. rev. ed
|location=Surrey
|pages=19
|isbn=978-0-7007-1163-5
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Late antiquity: a guide to the postclassical world
|date=2000
|editor-last=Bowersock
|editor-first=G. W.
|series=Harvard University Press reference library
|publisher=Belknap Press of Harvard Univ. Press
|edition=2. print
|location=Cambridge
|pages=289
|isbn=978-0-674-51173-6
}}</ref> На основі цих записів вірменський мовознавець [[Ачарян Рачія Акопович|Рачія Ачарян]] висунув припущення, що створення грузинської писемності припало на початок V століття: на його думку, грузинську писемність було створено Месропом Маштоцом у 408 році, через 4 роки після створення вірменської писемності у 404 році.<ref name=":5">{{Cite book
|url=http://haygirk.nla.am/cgi-bin/koha/opac-detail.pl?biblionumber=7946
|title=Հայոց գրերը: Հայ մատենագրության պատմություն
|last=Երևանի պետական համալսարան
|first=Հրաչյա Հակոբի
|date=1984
|editor-last=Աղայան
|editor-first=Էդուարդ Բագրատի
|series=Հայագիտական հետազոտությունների մատենաշար
|publisher=Հայաստան
|location=Երևան
|pages=391
|language=hy
}}</ref> Попри те, що у Грузії історичні праці Корюна вважаються ненадійними та надуманими,<ref name=":2" /> Рачія Ачарян відкидав будь-які закиди щодо ненадійності цих записів.<ref name=":5"/>

У наукових колах інших країн намагаються не втручатися у суперечки щодо достовірності історичних праць Корюна, цитуючи їх без ствердження їхньої достовірності.<ref>{{Cite book
|title=Rewriting Caucasian history: the medieval Armenian adaptation of the Georgian chronicles; the original Georgian texts and the Armenian adaptation
|date=1996
|editor-last=Thomson
|editor-first=Robert W.
|series=Oxford Oriental monographs
|publisher=Clarendon
|location=Oxford
|language=en
|isbn=978-0-19-826373-9
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Studies in medieval Georgian historiography: early texts and Eurasian contexts
|last=Rapp
|first=Stephen H.
|date=2003
|series=Corpus scriptorum Christianorum Orientalium Subsidia
|publisher=Peeters
|location=Lovanii
|pages=450
|language=en
|isbn=978-90-429-1318-9
}}</ref> Там також схиляються до думки, що до створення грузинської писемності могли бути причетні [[Вірменська апостольська церква|християнські проповідники]] з Вірменії, до яких міг належати і Месроп Маштоц.<ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>{{Cite book
|title=Standard languages and multilingualism in European history
|last=Hüning
|first=Matthias
|last2=Vogl
|first2=Ulrike
|last3=Moliner
|first3=Olivier
|date=2012
|series=Multilingualism and diversity management
|publisher=John Benjamins
|location=Amsterdam Philadelphia
|isbn=978-90-272-0055-6
}}</ref>

Спорідненість вірменського та грузинського письма інколи відзначали і у Грузії. Так, тамтешній мовознавець [[Марр Микола Якович|Ніколоз Марі]], який вивчав філологію вірменської, грузинської та інших кавказьких мов, у своїй праці «Про єдність задач вірмено-грузинської філології» стверджував, що церковна писемність, вживана у Грузії до ХІ століття, дуже подібна до тої, що використовується у Вірменії.<ref>Н.&nbsp;Я.&nbsp;Марр. «Об единстве задач армяно-грузинской филологии» // Кавказский вестник, 1902. No 3. Цитируется по Тер-Саркисянц. История и культура армянского народа с древнейших времен до начала XIX&nbsp;в..&nbsp;— 2-е издание.&nbsp;— М.: Вост. лит., 2008. 676 с.&nbsp;— С. 303—304.</ref>

=== Грецький вплив ===
Грузинська писемність також зазнала суттєвого впливу [[Грецька абетка|грецької абетки]] або ж може походити від неї напряму. Ідея такої спорідненості набула широкого визнання у Грузії.<ref>Gamkrelidze, Tamaz.1989: C'eris anbanuri sistema da dzveli kartuli damc'erloba, The alphabetic system of writing and the Old Georgian script, Tbilisi, Mecniereba</ref><ref name=":4">{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=OWdCAAAAQBAJ&pg=PA228&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
|title=History of Linguistics 1996: Volume 1: Traditions in Linguistics Worldwide
|last=Cram
|first=David
|last2=Linn
|first2=Andrew R.
|last3=Nowak
|first3=Elke
|date=1999-12-15
|publisher=John Benjamins Publishing
|pages=228
|language=en
|isbn=978-90-272-8382-5
}}</ref>

Серед подібних рис грецької та грузинської писемностей часто наводять ідентичний порядок букв, а також їхнє однакове звукове та числове значення.<ref name=":2" /><ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=JqxnjTKaQvQC&pg=PA444&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
|title=History of the Language Sciences / Geschichte der Sprachwissenschaften / Histoire des sciences du langage. 1. Teilband
|last=Auroux
|first=Sylvain
|last2=Koerner
|first2=E. F. K.
|last3=Niederehe
|first3=Hans-Josef
|last4=Versteegh
|first4=Kees
|date=2008-07-14
|publisher=Walter de Gruyter
|pages=444
|language=en
|isbn=978-3-11-019400-5
}}</ref>

=== Інші впливи ===
Деякі науковці припускають, що певні знаки з дохристиянської доби грузинської історії (зокрема, [[Тамга|тамги]]), могли стати основою для створення окремих букв.<ref>{{Cite book
|title=Standard languages and multilingualism in European history
|last=Hüning
|first=Matthias
|last2=Vogl
|first2=Ulrike
|last3=Moliner
|first3=Olivier
|date=2012
|series=Multilingualism and diversity management
|publisher=John Benjamins
|location=Amsterdam Philadelphia
|pages=299
|language=en
|isbn=978-90-272-0055-6
}}</ref>

Нещодавні археологічні знахідки також свідчать про існування звʼязку грузинської писемності не лише з грецькою абеткою, а й з семітськими писемностями, зокрема з [[Арамейська абетка|арамейською абеткою]].<ref name=":4" />

== Букви ==

=== Основні букви ===
Сучасна абетка грузинської мови містить 33 букви. Зеленим кольором виділено сучасний вигляд букв (мхедрулі).
{| class="wikitable" style="text-align: center"
|+
! rowspan="2" |Числове<br /> значення
! colspan="2" |Старе письмо
! colspan="2" |Сучасне письмо
! rowspan="2" |Назва
! rowspan="2" |Звук (за IPA)
|-
! асомтаврулі
! нусхурі
!мтаврулі
!мхедрулі
|-
| 1
| style="font-size: xx-large" | Ⴀ
| style="font-size: xx-large" | ⴀ
| style="font-size: xx-large" |Ა
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ა
| [[ა|ан]]
| ɑ

|-
| 2
| style="font-size: xx-large" | Ⴁ
| style="font-size: xx-large" | ⴁ
| style="font-size: xx-large" |Ბ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ბ
| [[ბ|бан]]
| b

|-
| 3
| style="font-size: xx-large" | Ⴂ
| style="font-size: xx-large" | ⴂ
| style="font-size: xx-large" |Გ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | გ
| [[გ|ґан]]
| g

|-
| 4
| style="font-size: xx-large" | Ⴃ
| style="font-size: xx-large" | ⴃ
| style="font-size: xx-large" |Დ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | დ
| [[დ|дон]]
| d

|-
| 5
| style="font-size: xx-large" | Ⴄ
| style="font-size: xx-large" | ⴄ
| style="font-size: xx-large" |Ე
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ე
| [[ე|ен]]
| ɛ

|-
| 6
| style="font-size: xx-large" | Ⴅ
| style="font-size: xx-large" | ⴅ
| style="font-size: xx-large" |Ვ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ვ
| [[ვ|він]]
| v

|-
| 7
| style="font-size: xx-large" | Ⴆ
| style="font-size: xx-large" | ⴆ
| style="font-size: xx-large" |Ზ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ზ
| [[ზ|зен]]
| z

|-
| 9
| style="font-size: xx-large" | Ⴇ
| style="font-size: xx-large" | ⴇ
| style="font-size: xx-large" |Თ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | თ
| [[თ|тан]]
| t

|-
| 10
| style="font-size: xx-large" | Ⴈ
| style="font-size: xx-large" | ⴈ
| style="font-size: xx-large" |Ი
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ი
| [[ი|ін]]
| i

|-
| 20
| style="font-size: xx-large" | Ⴉ
| style="font-size: xx-large" | ⴉ
| style="font-size: xx-large" |Კ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | კ
| [[კ|к'ан]]
| kʼ

|-
| 30
| style="font-size: xx-large" | Ⴊ
| style="font-size: xx-large" | ⴊ
| style="font-size: xx-large" |Ლ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ლ
| [[ლ|лас]]
| l

|-
| 40
| style="font-size: xx-large" | Ⴋ
| style="font-size: xx-large" | ⴋ
| style="font-size: xx-large" |Მ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | მ
| [[მ|ман]]
| m

|-
| 50
| style="font-size: xx-large" | Ⴌ
| style="font-size: xx-large" | ⴌ
| style="font-size: xx-large" |Ნ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ნ
| [[ნ|нар]]
| n

|-
| 70
| style="font-size: xx-large" | Ⴍ
| style="font-size: xx-large" | ⴍ
| style="font-size: xx-large" |Ო
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ო
| [[ო|он]]
| ɔ

|-
| 80
| style="font-size: xx-large" | Ⴎ
| style="font-size: xx-large" | ⴎ
| style="font-size: xx-large" |Პ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | პ
| [[პ|п'ар]]
| pʼ

|-
| 90
| style="font-size: xx-large" | Ⴏ
| style="font-size: xx-large" | ⴏ
| style="font-size: xx-large" |Ჟ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჟ
| [[ჟ|жан]]
| ʒ

|-
| 100
| style="font-size: xx-large" | Ⴐ
| style="font-size: xx-large" | ⴐ
| style="font-size: xx-large" |Რ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | რ
| [[რ|рае]]
| r

|-
| 200
| style="font-size: xx-large" | Ⴑ
| style="font-size: xx-large" | ⴑ
| style="font-size: xx-large" |Ს
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ს
| [[ს|сан]]
| s

|-
| 300
| style="font-size: xx-large" | Ⴒ
| style="font-size: xx-large" | ⴒ
| style="font-size: xx-large" |Ტ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ტ
| [[ტ|т'ар]]
| tʼ

|-
|–
| style="font-size: xx-large" | ႭჃ / Ⴓ
| style="font-size: xx-large" | ⴓ
| style="font-size: xx-large" |Უ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | უ
| [[უ|ун]]
| u

|-
| 500
| style="font-size: xx-large" | Ⴔ
| style="font-size: xx-large" | ⴔ
| style="font-size: xx-large" |Ფ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ფ
| [[ფ|пар]]
| p

|-
| 600
| style="font-size: xx-large" | Ⴕ
| style="font-size: xx-large" | ⴕ
| style="font-size: xx-large" |Ქ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ქ
| [[ქ|кан]]
| k

|-
| 700
| style="font-size: xx-large" | Ⴖ
| style="font-size: xx-large" | ⴖ
| style="font-size: xx-large" |Ღ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ღ
| [[ღ|ган]]
| ɣ

|-
| 800
| style="font-size: xx-large" | Ⴗ
| style="font-size: xx-large" | ⴗ
| style="font-size: xx-large" |Ყ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ყ
| [[ყ|кар]]
| qʼ

|-
| 900
| style="font-size: xx-large" | Ⴘ
| style="font-size: xx-large" | ⴘ
| style="font-size: xx-large" |Შ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | შ
| [[შ|шин]]
| ʃ

|-
| 1000
| style="font-size: xx-large" | Ⴙ
| style="font-size: xx-large" | ⴙ
| style="font-size: xx-large" |Ჩ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჩ
| [[ჩ|чин]]
| t͡ʃ

|-
| 2000
| style="font-size: xx-large" | Ⴚ
| style="font-size: xx-large" | ⴚ
| style="font-size: xx-large" |Ც
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ც
| [[ც|цан]]
| t͡s

|-
| 3000
| style="font-size: xx-large" | Ⴛ
| style="font-size: xx-large" | ⴛ
| style="font-size: xx-large" |Ძ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ძ
| [[ძ|дзил]]
| d͡z

|-
| 4000
| style="font-size: xx-large" | Ⴜ
| style="font-size: xx-large" | ⴜ
| style="font-size: xx-large" |Წ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | წ
| [[წ|ц'ил]]
| t͡sʼ

|-
| 5000
| style="font-size: xx-large" | Ⴝ
| style="font-size: xx-large" | ⴝ
| style="font-size: xx-large" |Ჭ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჭ
| [[ჭ|ч'ар]]
| t͡ʃʼ

|-
| 6000
| style="font-size: xx-large" | Ⴞ
| style="font-size: xx-large" | ⴞ
| style="font-size: xx-large" |Ხ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ხ
| [[ხ|хан]]
| x

|-
| 8000
| style="font-size: xx-large" | Ⴟ
| style="font-size: xx-large" | ⴟ
| style="font-size: xx-large" |Ჯ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჯ
| [[ჯ|джан]]
| d͡ʒ

|-
| 9000
| style="font-size: xx-large" | Ⴠ
| style="font-size: xx-large" | ⴠ
| style="font-size: xx-large" |Ჰ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჰ
| [[ჰ|гае]]
| h

|}

=== Застарілі букви ===
Товариство поширення грамотності серед грузинів, засноване письменником [[Ілля Чавчавадзе|Іллею Чавчавадзе]] у 1879 році, вилучило 5 букв з грузинської абетки, які стали зайвими.<ref>The World's Writing Systems, Peter T. Daniels, ''The Georgian Alphabet'', p. 367</ref>
{| class="wikitable" style="text-align: center"
! rowspan="2" |Числове<br /> значення
! colspan="2" |Старе письмо
! colspan="2" |Сучасне письмо
! rowspan="2" |Назва
! rowspan="2" |Звук (за IPA)
|-
! асомтаврулі
! нусхурі
!мтаврулі
!мхедрулі
|-
| 8
| style="font-size: xx-large" | Ⴡ
| style="font-size: xx-large" | ⴡ
| style="font-size: xx-large" |Ჱ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჱ
| [[ჱ|хе]]
| ɛj

|-
| 60
| style="font-size: xx-large" | Ⴢ
| style="font-size: xx-large" | ⴢ
| style="font-size: xx-large" |Ჲ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჲ
| [[ჲ|йота]]
| j

|-
| 400
| style="font-size: xx-large" | Ⴣ
| style="font-size: xx-large" | ⴣ
| style="font-size: xx-large" |Ჳ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჳ
| [[ჳ|віє]]
| wi

|-
| 7000
| style="font-size: xx-large" | Ⴤ
| style="font-size: xx-large" | ⴤ
| style="font-size: xx-large" |Ჴ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჴ
| [[ჴ|кхар]]
| q

|-
| 10000
| style="font-size: xx-large" | Ⴥ
| style="font-size: xx-large" | ⴥ
| style="font-size: xx-large" |Ჵ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჵ
| [[ჵ|гое]]
| oː
ɦ, ʔ

|}

* <span style="font-size:170%;">ჱ</span> (''хе''), яка іноді називається «''ei''»<ref>Akaki Shanidze, The Basics of the Georgian language grammar, Tbilisi, 1973/1980, p. 18</ref> або «''е-мерве''» (''«8-е e»''),<ref name="obsol">Otar Jishkariani, Praise of the Alphabet, 1986, Tbilisi, p. 1</ref> стала рівноцінною ეჲ ''«ей»'', як в ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ ''кріст'ей'' 'Христос'.
* <span style="font-size:170%;">ჲ</span> (''йота''), яка також називається ''йота'',<ref name="obsol" /> вживалась замість ი (''ін'') після голосної, але з часом і сама стала звучати так само, як ი (''ін''), і була замінена нею. Тому ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ ''кріст'ей'' «Христос» зараз записується як ქრისტეი ''кріст'еі''.
* <span style="font-size:170%;">ჳ</span> (''віє'')<ref name="obsol" /> стала звучати так само як ვი ''ві'' й була замінена цим буквосполученням, як в სხჳსი > სხვისი ''схвісі'' «інші'».
* <span style="font-size:170%;">ჴ</span> (''кхар'', ''хар'')<ref name="obsol" /> стала звучати так само як і ხ (''хан''), і була замінена нею. Наприклад, ჴლმწიფე стало ხელმწიფე «незалежний».
* <span style="font-size:170%;">ჵ</span> (''гое'')<ref name="obsol" /> вживалася для [[вигук]]у ''хоі!'' (зараз записується як ჰოი), пізніше – для передачі подовженого звуку [oː]. У грузинській мові більше не використовується, у бацбійській мові позначає [[дзвінкий гортанний фрикативний]] звук [ɦ] (в українській мові позначається буквою ''г'') або [[гортанне зімкнення]] [ʔ].

Попри це, дані літери й нині вживаються в інших [[Картвельські мови|картвельських мовах]], де вони позначають подібні звуки.

=== Додаткові букви грузинської абетки ===
Абетка мхедрулі застосовувалась також і для інших мов, окрім грузинської. Тому до неї були додані додаткові букви для передачі звуків цих мов.
{| class="wikitable" style="text-align: center"
! rowspan="2" |Числове<br /> значення
! colspan="2" |Старе письмо
! colspan="2" |Сучасне письмо
! rowspan="2" |Назва
! rowspan="2" |Звук (за IPA)
|-
! асомтаврулі
! нусхурі
!мтаврулі
!мхедрулі
|-
| –
| style="font-size: xx-large" | Ⴧ
| style="font-size: xx-large" | {{Script|Geok|ⴧ}}
| style="font-size: xx-large" |Ჷ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჷ
| [[Юн (грузинська літера)|юн]]
|ə, ɨ

|-
| –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" |Ჸ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჸ
| [[Еліфі (грузинська літера)|еліф]]
|ʔ

|-
| –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" |Ჶ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჶ
| [[Фі (грузинська літера)|фі]]
|f

|-
| –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" |Ჹ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჹ
| [[Обернений ґан (грузинська літера)|перевернута буква ґан]]
|ɢ

|-
| –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" |Ჺ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჺ
| [[Айн (грузинська літера)|айн]]
|ʔ

|-
| –
| style="font-size: xx-large" | Ⴭ
| style="font-size: xx-large" | {{Script|Geok|ⴭ}}
| style="font-size: xx-large" |Ჽ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჽ
| [[Аен (грузинська літера)|аен]]
|æ

|-
| –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" |Ჾ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჾ
| [[Твердий знак (грузинська літера)|твердий знак]]
|◌ˠ

|-
| –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" | –
| style="font-size: xx-large" |Ჿ
| bgcolor="#ddffdd" style="font-size: xx-large" | ჿ
| [[Огублюючий знак (грузинська літера)|огублюючий знак]]
|◌ʷ

|}
* <span style="font-size:170%;">ჶ</span> (''фі'') використовується в лазькій абетці, а також використовувалась в [[абхазька мова|абхазькій]] та [[осетинська мова|осетинській]] абетках<ref name="addit">Unicode Standard, V. 6.3. U10A0, p. 3</ref>. Вона походить від грецької букви Φ (''phi'').
* <span style="font-size:170%;">ჷ</span> (''шва''), також називається ''юн'', використовується для звуку [[шва]] [ə] у сванській та мегрельській абетках, також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках<ref name="addit" />. В осетинській абетці вона передавала звук [ɨ], є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ы, ы.
* <span style="font-size:170%;">ჸ</span> (''еліфі'') використовується для [[гортанне зімкнення|гортанного зімкнення]] [ʔ] у сванській та мегрельській абетках<ref name="addit" />. Вона є оберненою ყ (''к'ар'').
* <span style="font-size:170%;">ჹ</span> (''перевернута ґан'') колись використовувалась для звуку [ɢ] в євангельській літературі, написаній [[Нахсько-дагестанські мови|дагестанськими мовами]]<ref name="addit" />.
* <span style="font-size:170%;">ჺ</span> (''айн'') іноді використовується для звуку [ʕ] в [[бацбійська мова|бацбійській]] мові<ref name="addit" />. Вона походить від арабської букви ع (''‘айн'').
* <span style="font-size:170%;">ჽ</span> (''аен'') використовувалась в осетинській абетці для передачі звуку [æ]<ref name=":0">https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf</ref>. Є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ӕ, ӕ.
* <span style="font-size:170%;">ჾ</span> (''твердий знак'') використовувалась в абхазькій абетці для позначення [[Веляризація|веляризації]] попереднього приголосного звук<ref name=":0" />.
* <span style="font-size:170%;">ჿ</span> (''огублюючий знак'') використовувалась в абхазькій абетці для позначення [[Лабіалізація|лабіалізації]] попереднього приголосного звуку<ref name=":0" />.

== Порівняльна таблиця ==
Порівняльна таблиця усіх абеток грузинської мови. Зеленим кольором виділено вилучені букви, червоним кольором – додаткові букви картвельських мов, бузковим кольором – додаткові букви кавказьких мов.
{| class="wikitable"
! rowspan="2" |Число
! colspan="4" align="center" |Букви
! rowspan="2" |Unicode
! rowspan="2" |Назва
! rowspan="2" |Звуки (IPA)
! colspan="2" align="center" |Латиниця
|-
!<small>асомтварулі</small>
!<small>нусхурі</small>
!<small>мтаврулі</small>
!<small>мхедрулі</small>
!<small>[[Латинізація грузинської мови|Державний стандарт]]</small>
!<small>[[Лазська мова|Лазська латиниця]] (лазурі)</small>
|-
|1
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴀ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴀ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ა
| style="text-align:center;font-size:120%" |ა
|U+10D0
|[[Ан (грузинська літера)|ан]]
|{{IPAslink|ɑ}}<br />[[Сванська мова|сван.]] {{IPA|/a, æ/}}
|A a
|A a
|-
|2
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴁ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴁ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ბ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ბ
|U+10D1
|[[Бан (грузинська літера)|бан]]
|{{IPAslink|b}}
|B b
|B b
|-
|3
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴂ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴂ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Გ
| style="text-align:center;font-size:120%" |გ
|U+10D2
|[[Ґан (грузинська літера)|ґан]]
|{{IPAslink|ɡ}}
|G g
|G g
|-
|4
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴃ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴃ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Დ
| style="text-align:center;font-size:120%" |დ
|U+10D3
|[[Дон (грузинська літера)|дон]]
|{{IPAslink|d}}
|D d
|D d
|-
|5
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴄ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴄ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ე
| style="text-align:center;font-size:120%" |ე
|U+10D4
|[[Ен (грузинська літера)|ен]]
|{{IPAslink|ɛ}}
|E e
|E e
|-
|6
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴅ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴅ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ვ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ვ
|U+10D5
|[[Він (грузинська літера)|він]]
|{{IPAslink|v}}
|V v
|V v
|-
|7
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴆ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴆ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ზ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ზ
|U+10D6
|[[Зен (грузинська літера)|зен]]
|{{IPAslink|z}}
|Z z
|Z z
|-
|8
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴡ
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴡ}}
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჱ
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჱ
|U+10F1
|[[Хе (грузинська літера)|хе]]
|{{IPA|/eɪ/}}<br />[[Сванська мова|сван.]] {{IPA|/eː/}}
|—
|—
|-
|9
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴇ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴇ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Თ
| style="text-align:center;font-size:120%" |თ
|U+10D7
|[[Тан (грузинська літера)|тан]]
|{{IPAslink|t|t⁽ʰ⁾}}
|T t
|T t
|-
|10
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴈ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴈ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ი
| style="text-align:center;font-size:120%" |ი
|U+10D8
|[[Ін (грузинська літера)|ін]]
|{{IPAslink|i}}
|I i
|I i
|-
|20
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴉ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴉ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Კ
| style="text-align:center;font-size:120%" |კ
|U+10D9
|[[К'ан (грузинська літера)|к'ан]]
|{{IPAslink|kʼ}}
|Kʼ kʼ
|Ǩ ǩ
|-
|30
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴊ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴊ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ლ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ლ
|U+10DA
|[[Лас (грузинська літера)|лас]]
|{{IPAslink|l}}
|L l
|L l
|-
|40
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴋ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴋ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Მ
| style="text-align:center;font-size:120%" |მ
|U+10DB
|[[Ман (грузинська літера)|ман]]
|{{IPAslink|m}}
|M m
|M m
|-
|50
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴌ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴌ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ნ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ნ
|U+10DC
|[[Нар (грузинська літера)|нар]]
|{{IPAslink|n}}
|N n
|N n
|-
|60
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴢ
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴢ}}
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჲ
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჲ
|U+10F2
|[[Йота (грузинська літера)|йота]]
|{{IPA|/je/}}
[[Мегрельська мова|мегр.]], [[Сванська мова|сван.]], [[Лазська мова|лаз.]] {{IPAslink|j}}
|—
|Y y
|-
|70
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴍ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴍ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ო
| style="text-align:center;font-size:120%" |ო
|U+10DD
|[[Он (грузинська літера)|он]]
|{{IPAslink|ɔ}}<br />[[Сванська мова|сван.]] {{IPA|/ɔ, œ/}}
|O o
|O o
|-
|80
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴎ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴎ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Პ
| style="text-align:center;font-size:120%" |პ
|U+10DE
|[[П'ар (грузинська літера)|п'ар]]
|{{IPAslink|pʼ}}
|Pʼ pʼ
|P̌ p̌
|-
|90
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴏ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴏ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ჟ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ჟ
|U+10DF
|[[Жан (грузинська літера)|жан]]
|{{IPAslink|ʒ}}
|Zh zh
|J j
|-
|100
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴐ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴐ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Რ
| style="text-align:center;font-size:120%" |რ
|U+10E0
|[[Рае (грузинська літера)|рае]]
|{{IPAslink|r}}
|R r
|R r
|-
|200
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴑ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴑ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ს
| style="text-align:center;font-size:120%" |ს
|U+10E1
|[[Сан (грузинська літера)|сан]]
|{{IPAslink|s}}
|S s
|S s
|-
|300
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴒ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴒ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ტ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ტ
|U+10E2
|[[Т'ар (грузинська літера)|т'ар]]
|{{IPAslink|tʼ}}
|Tʼ tʼ
|Ť t̆
|-
|400<ref name="400sam">ჳ and უ have the same numeric value (400)</ref>
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴣ
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴣ}}
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჳ
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჳ
|U+10F3
|[[Віє (грузинська літера)|віє]]
|{{IPA|/uɪ/}}<br />[[Сванська мова|сван.]] {{IPAslink|w}}
|—
|—
|-
|400<ref name="400sam" />
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴓ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴓ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Უ
| style="text-align:center;font-size:120%" |უ
|U+10E3
|[[Ун (грузинська літера)|ун]]
|{{IPAslink|u}}<br />[[Сванська мова|сван.]] {{IPA|/u, y/}}
|U u
|U u
|-
|—
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴧ
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴧ}}
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჷ
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჷ
|U+10F7
|[[Юн (грузинська літера)|юн]]
|[[Мегрельська мова|мегр.]], [[Сванська мова|сван.]] {{IPAslink|ə}}<br />[[Осетинська мова|осет.]] {{IPAslink|ɨ}}
|—
|—
|-
|500
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴔ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴔ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ფ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ფ
|U+10E4
|[[Пар (грузинська літера)|пар]]
|{{IPAslink|p|p⁽ʰ⁾}}
|P p
|P p
|-
|600
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴕ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴕ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ქ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ქ
|U+10E5
|[[Кан (грузинська літера)|кан]]
|{{IPAslink|k|k⁽ʰ⁾}}
|K k
|K k
|-
|700
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴖ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴖ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ღ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ღ
|U+10E6
|[[Ган (грузинська літера)|ган]]
|{{IPAslink|ɣ}}
|Gh gh
|Ğ ğ
|-
|800
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴗ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴗ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ყ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ყ
|U+10E7
|[[Кар (грузинська літера)|к'ар]]
|{{IPAslink|qʼ}}
|Qʼ qʼ
|Q q
|-
|—
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center" |—
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center" |—
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჸ
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჸ
|U+10F8
|[[Еліфі (грузинська літера)|еліф]]
|[[Мегрельська мова|мегр.]], [[Сванська мова|сван.]] {{IPAslink|ʔ}}
|—
|—
|-
|900
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴘ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴘ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Შ
| style="text-align:center;font-size:120%" |შ
|U+10E8
|[[Шин (грузинська літера)|шин]]
|{{IPAslink|ʃ}}
|Sh sh
|Ş ş
|-
|1000
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴙ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴙ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ჩ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ჩ
|U+10E9
|[[Чин (грузинська літера)|чин]]
|{{IPAslink|tʃ|tʃ⁽ʰ⁾}}
|Ch ch
|Ç ç
|-
|2000
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴚ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴚ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ც
| style="text-align:center;font-size:120%" |ც
|U+10EA
|[[Цан (грузинська літера)|цан]]
|{{IPAslink|ts|ts⁽ʰ⁾}}
|Ts ts
|Ʒ ʒ
|-
|3000
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴛ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴛ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ძ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ძ
|U+10EB
|[[Дзил (грузинська літера)|дзил]]
|{{IPAslink|dz}}
|Dz dz
|Ž ž
|-
|4000
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴜ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴜ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Წ
| style="text-align:center;font-size:120%" |წ
|U+10EC
|[[Ц'ил (грузинська літера)|ц'ил]]
|{{IPAslink|tsʼ}}
|Tsʼ tsʼ
|Ǯ ǯ
|-
|5000
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴝ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴝ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ჭ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ჭ
|U+10ED
|[[Ч'ар (грузинська літера)|ч'ар]]
|{{IPAslink|tʃʼ}}
|Chʼ chʼ
|Ç̌ ç̌
|-
|6000
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴞ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴞ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ხ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ხ
|U+10EE
|[[Хан (грузинська літера)|хан]]
|{{IPAslink|χ}}
|Kh kh
|X x
|-
|7000
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴤ
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴤ}}
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჴ
| bgcolor="#ddffdd" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჴ
|U+10F4
|[[Кхар (грузинська літера)|кар]]
|{{IPAslink|q|q⁽ʰ⁾}}
|—
|—
|-
|8000
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴟ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴟ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ჯ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ჯ
|U+10EF
|[[Джан (грузинська літера)|джан]]
|{{IPAslink|dʒ}}
|J j
|C c
|-
|9000
| style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴠ
| style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴠ}}
| style="text-align:center;font-size:120%" |Ჰ
| style="text-align:center;font-size:120%" |ჰ
|U+10F0
|[[Гае (грузинська літера)|hae]]
|{{IPAslink|h}}
|H h
|H h
|-
|10000
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴥ
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴥ}}
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჵ
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჵ
|U+10F5
|[[Гое (грузинська літера)|гое]]
|{{IPAslink|oː}}<br />[[Бацбійська мова|бацб.]] {{IPA|/ʕ, ɦ/}}
|—
|—
|-
|—
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center" |—
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center" |—
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჶ
| bgcolor="#ffdddd" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჶ
|U+10F6
|[[Фі (грузинська літера)|фі]]
|[[Лазська мова|лаз.]] {{IPAslink|f}}
|—
|F f
|-
|—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჹ
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჹ
|U+10F9
|[[Обернений ґан (грузинська літера)|перевернута буква ґан]]
|[[Табасаранська мова|табас.]] {{IPAslink|ɢ}}
|—
|—
|-
|—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჺ
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჺ
|U+10FA
|[[Айн (грузинська літера)|айн]]
|[[Бацбійська мова|бацб.]] {{IPAslink|ʕ}}
|—
|—
|-
|—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჼ
|U+10FC
|[[Надрядковий нар (грузинська літера)|надрядковий знак нар]]
|[[Бацбійська мова|бацб.]] {{IPAslink|◌̃}}<br />[[назалізація]] попереднього звука
|—
|—
|-
|—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ⴭ
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |{{Script|Geok|ⴭ}}
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჽ
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჽ
|U+10FD
|[[Аен (грузинська літера)|аен]]
|[[Осетинська мова|осет.]] {{IPAslink|æ}}
|—
|—
|-
|—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჾ
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჾ
|U+10FE
|[[Твердий знак (грузинська літера)|твердий знак]]
|[[Абхазька мова|абх.]] {{IPAslink|◌ˠ}}<br />[[веляризація]] попереднього приголосного звука
|—
|—
|-
|—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |—
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |Ჿ
| bgcolor="#ddddff" style="text-align:center;font-size:120%;" |ჿ
|U+10FF
|[[Огублюючий знак (грузинська літера)|огублюючий знак]]
|[[Абхазька мова|абх.]] {{IPAslink|◌ʷ}}<br />[[лабіалізація]] попереднього приголосного звука
|—
|—
|}

== Світлини ==
<gallery mode="packed" heights="160px">
Файл:Bolnisi Sioni - Georgian inscription.JPG|Один з найдавніших зразків грузинської абетки - напис на церкві Болнісі Сіоні в Південній Грузії.
Файл:ვეფხისტყაოსანი XVII საუკუნე.jpg|[[Грузинська каліграфія]].
File:Oseta_kartvela_skribo.jpg|Осетинський текст, записаний грузинським письмом мхедрулі (осетинський збірник усної народної творчості, 1940 р., Південна Осетія).
File:Abkhaz_alphabet_(1938-1953).JPG|Абхазька абетка на основі мхедрулі. Використовувалася в 1938 - 1953 роках.
</gallery>
{{Wide image|Asomtavruli Nuskhuri Mkhedruli.svg|1500px|Три грузинські писемності: асомтаврулі, нусхурі, мхедрулі.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.unicode.org/charts/PDF/U10A0.pdf асомтаврулі та мхедрулі в Юнікоді ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150925053931/http://www.unicode.org/charts/PDF/U10A0.pdf |date=25 вересня 2015 }} {{ref-en}}
* [http://www.unicode.org/charts/PDF/U2D00.pdf нусхурі в Юнікоді] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150806195907/http://www.unicode.org/charts/PDF/U2D00.pdf |date=6 серпня 2015 }} {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf заявка на внесення додаткових букв для абхазької та осетинської мов в Юнікод] {{ref-en}}

{{Грузинська абетка}}
{{Грузинська мова}}
{{Писемності}}

[[Категорія:Грузинська абетка]]