Грузинська писемність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грузинська писемність
вид алфавіт
мови картвельські, деякі інші
період 430 - сьогодення
походження

змодельована на основі грецького алфавіту

  • на створення вплинув арамейський алфавіт
    • грузинський алфавіт
напрямок зліва направо
Юнікод

http://www.unicode.org/charts/PDF/U10A0.pdf

http://www.unicode.org/charts/PDF/U2D00.pdf
დამწერლობა означає писемність.

В грузинській мові розвинулися три писемності: асомтаврулі, нусхурі і мхедрулі. Їхні букви є еквівалентами одне одного, мають однакові назви і порядок, а також не мають відмінності між великими і малими буквами. Хоча всі три досі перебувають у вжитку, стандартизований грузинський алфавіт використовує мхедрулі.

Букви грузинських абеток[ред. | ред. код]

Букви Назва Транскрипція МФА Числове значення
Асомтаврулі Нусхурі Мхедрулі
Юнікод Зображення Юнікод Зображення
ані /ɑ/,
сванське /a/, /æ/
1
бані /b/ 2
ґан /ɡ/ 3
доні /d/ 4
ені /ɛ/ 5
він /v/ 6
зен /z/ 7
хе /ej/, сванське /eː/ 8
т(х)ан (з придихом або без придиху) /t⁽ʰ⁾/ 9
ін /i/ 10
к'ан (абруптивний звук) /kʼ/ 20
лас /l/ 30
ман /m/ 40
нар /n/ 50
хіє мегрельське, лазьке і сванське /j/ 60
он /ɔ/,
сванське /ɔ/, /œ/
70
п'ар (абруптивний звук) /pʼ/ 80
жан /ʒ/ 90
рае /r/ 100
сан /s/ 200
т'ар (абруптивний звук) /tʼ/ 300
віе /ʊ/, сванське /w/ 400
Ⴓ, ႭჃ ⴓ, ⴍⴣ ун /u/,
сванське /u/, /y/
400
п(х)ар (з придихом або без придиху) /p⁽ʰ⁾/ 500
к(х)ан (з придихом або без придиху) /k⁽ʰ⁾/ 600
ган /ʁ/ 700
к'ар (абруптивний звук) /qʼ/ 800
шін /ʃ/ 900
ч(х)ін (з придихом або без придиху) /t͡ʃ⁽ʰ⁾/ 1000
ц(х)ан (з придихом або без придиху) /t͡s⁽ʰ⁾/ 2000
дзіл /d͡z/ 3000
ц'іл (абруптивний звук) /t͡sʼ/ 4000
ч'ар (абруптивний звук) /t͡ʃʼ/ 5000
хан /χ/ 6000
к(х)ар (з придихом або без придиху) /q⁽ʰ⁾/,
сванське /q⁽ʰ⁾/
7000
джан /d͡ʒ/ 8000
хае /h/ 9000
хое /oː/ 10000
фі лазьке /f/
Грузинська буква ИН (асомтаврулі). ин, шва мегрельське та сванське /ə/, /ɨ/
еліфі мегрельське і сванське /ʔ/
перевернута ґан /ɢ/
аін /ʕ/
Грузинська буква АЕН (асомтаврулі). Грузинська буква АЕН (мхедрулі). аен осетинське /æ/
Грузинська буква ТВЕРДИЙ ЗНАК (мхедрулі). твердий знак
Грузинська буква ЛАБІАЛЬНИЙ (ОГУБЛЮЮЧИЙ) ЗНАК (мхедрулі). лабіальний (огублюючий) знак

Застарілі букви грузинського алфавіту[ред. | ред. код]

Товариство поширення грамотності серед грузинів, засноване князем Іллею Чавчавадзе у 1879 році, вилучило 5 буков з грузинського алфавіту, які стали зайвими[1]:


хе

хіе

віе

кар

хое
  • (хе), яка іноді називається "ei"[2] або "e-мeрвe" ("восьме e"),[3] стала рівноцінною ეჲ ей, як в ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ крiст'eй 'Христос'.
  • (хіе), яка також називається йота,[3] вживалась замість ი (ін) після голосної, але з часом і сама стала звучати так само, як ი (), і була замінена нею. Тому ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'eй "Христос" зараз записується як ქრისტეი кріст'ei.
  • (вie)[3] стала звучати так само, як ვი вi і була замінена цим буквосполученням, як в სხჳსი > სხვისი схвісі "інші'".
  • (кaр, хaр)[3] стала звучати так само, як ხ (хaн), і була замінена нею. Наприклад, ჴლმწიფე стало ხელმწიფე "незалежний".
  • (хoe)[3] використовувалася для вигуку хoi!, який зараз записується як ჰოი.

Але ჵ (хoe) продовжує використовуватись у сванській абетці; ჲ (хie) використовується у мегрельській та лазькій алфавітах для звуку [j].

Додаткові букви грузинського алфавіту[ред. | ред. код]

Алфавіт мхедрулі застосовувалась також і для інших мов, окрім грузинської. Тому до неї були додані додаткові букви для передачі звуків цих мов:


фі

ин, шва

eлiфі

перевернута ґан

aiн
Грузинська буква АЕН (мхедрулі).
аен
Грузинська буква ТВЕРДИЙ ЗНАК (мхедрулі).
твердий знак
Грузинська буква ЛАБІАЛЬНИЙ (ОГУБЛЮЮЧИЙ) ЗНАК (мхедрулі).
лабіальний (огублюючий) знак
  • (фі) використовується в лазькій абетці, а також використовувалась в абхазькій та осетинській алфавітах[4]. Вона походить від грецької букви Φ (phi).
  • (шва), також називається ин, використовується для звуку шва [ə] у сванській та мегрельській алфавітах, також використовувалась в абхазькій та осетинській алфавітах[4]. В осетинській абетці вона передавала звук [ɨ], є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ы, ы.
  • (еліфі) використовується для гортанного зімкнення [ʔ] у сванській та мегрельській алфавітах[4]. Вона є оберненою ყ (к'aр).
  • (перевернута ґaн) колись використовувалась для звуку [ɢ] в євангельській літературі, написаній дагестанськими мовами [4].
  • (aiн) іноді використовується для звуку [ʕ] в бацбійській мові[4]. Вона походить від арабської букви ع (‘aін).
  • Грузинська буква АЕН (мхедрулі). (аен) використовувалась в осетинській абетці для передачі звуку [æ][5]. Є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ӕ, ӕ.
  • Грузинська буква ТВЕРДИЙ ЗНАК (мхедрулі). (твердий знак) використовувалась в абхазькій абетці[6].
  • Грузинська буква ЛАБІАЛЬНИЙ (ОГУБЛЮЮЧИЙ) ЗНАК (мхедрулі). (лабіальний (огублюючий) знак) використовувалась в абхазькій абетці[7].

Походження грузинської писемності[ред. | ред. код]

Згідно з вірменськими джерелами V-VII ст. перша грузинська писемність - прародителька сучасного алфавіту мргвловані - була створена Месропом Маштоцем (тим же, що у 405 році створив вірменський алфавіт)[8]. Цю теорію активно підтримували також радянські вчені та академіки. Так Микола Марр, радянський антрополог та мовознавець, у своїй роботі “Про єдність задач вірмено-грузинської філології” (“Об единстве задач армяно-грузинской филологии”) вказував, що “грузинська церковна писемність, що до X-XIст. використовувалась виключно книжниками Грузії, дійсно проявляє неабияку схожість з вірменським алфавітом”[9].

Грузинський академічний світ притримується іншої думки. Згідно з недавніми археологічними розкопками, перші пам’ятки грузинської письменності датуються ще до появи християнства I-III ст.[10]. Головний вплив на неї мала грецька мова. Звідси ж порядок буков: ті, що відображають суто грузинські звуки були додані в кінці алфавіту[11].

Посилання[ред. | ред. код]

Зразки письма[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The World's Writing Systems, Peter T. Daniels, The Georgian Alphabet, p. 367
  2. Akaki Shanidze, The Basics of the Georgian language grammar, Tbilisi, 1973/1980, p. 18
  3. а б в г д Otar Jishkariani, Praise of the Alphabet, 1986, Tbilisi, p. 1
  4. а б в г д Unicode Standard, V. 6.3. U10A0, p. 3
  5. https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf
  6. https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf
  7. https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf
  8. Lenore A. Grenoble. Language policy in the Soviet Union. Springer, 2003. — ISBN 1-4020-1298-5. — P. 116: «The creation of the Georgian alphabet is generally attributed to Mesrop, who is also credited with the creation of the Armenian alphabet».
  9. Н. Я. Марр. «Об единстве задач армяно-грузинской филологии» // Кавказский вестник, 1902. No 3. Цитируется по Тер-Саркисянц. История и культура армянского народа с древнейших времен до начала XIX в.. — 2-е издание. — С. 303-304.
  10. Levan Tchilashvili, The Pre-Christian Georgian Inscription from Nek'resi, in: "Burdzhi Erovnebisa" Fulcrum of the Nationality (Ed. Giorgi Gogolashvili), Tbilisi, 2001, N3-4,æ p. 7-8
  11. Gamkrelidze, Tamaz.1989: C'eris anbanuri sistema da dzveli kartuli damc'erloba, The alphabetic system of writing and the Old Georgian script, Tbilisi, Mecniereba



Грузинська писемність
 ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·
Додаткові літери :  ·  ·  ·  · Архаїчні літери :  ·  ·  ·  ·