Грузинська писемність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грузинська писемність
вид алфавіт
мови картвельські, деякі інші
період 430 - сьогодення
походження

змодельована на основі грецького алфавіту

  • на створення вплинув арамейський алфавіт
    • грузинський алфавіт
напрямок зліва направо
Юнікод

http://www.unicode.org/charts/PDF/U10A0.pdf

http://www.unicode.org/charts/PDF/U2D00.pdf
დამწერლობა [дамцерлоба] означає «писемність».

У грузинській мові розвинулися три писемності: асомтаврулі (груз. ასომთავრული, ႠႱႭႫႧႠႥႰႳႪႨ), нусхурі (груз. ნუსხური, ⴌⴓⴑⴞⴓⴐⴈ) і мхедрулі (груз. მხედრული). Їхні букви є еквівалентами одне одного, мають однакові назви і порядок, а також не мають відмінності між великими і малими буквами. Мхедрулі сьогодні є стандартним грузинським письмом, тоді як асомтаврулі та нусхурі тепер використовує лише Грузинська православна церква в церемоніальних релігійних текстах та іконографії (загальна назва цих писемностей хуцурі, тобто, «церковне письмо»). Інколи в оздоблювальних цілях використовують окремий вид чинної абетки, мтаврулі[1][2]

Грузинське письмо є унікальним і його точне походження лишається нез'ясованим. Водночас порядок букв є схожим до грецького, за винятком літер, що позначають унікальні грузинські звуки і які згруповано в кінці. Початково письмо складалося з 38 літер, а зараз містить 33. Інші картвельські мови також використовують грузинське письмо, адаптуючи кількість літер до своїх потреб.

Походження[ред. | ред. код]

Згідно з вірменськими джерелами V—VII ст., перша грузинська писемність - прародителька сучасного алфавіту мрґвловані - була створена Месропом Маштоцем (тим же, що у 405 році створив вірменську абетку)[3]. Цю теорію активно підтримували також радянські вчені та академіки. Так Микола Марр, радянський антрополог та мовознавець, у своїй роботі «Про єдність задач вірмено-грузинської філології» («Об единстве задач армяно-грузинской филологии») вказував, що «грузинська церковна писемність, що до Х-ХІст. використовувалась виключно книжниками Грузії, дійсно проявляє неабияку схожість з вірменським алфавітом»[4].

Грузинський академічний світ притримується іншої думки. Згідно з недавніми археологічними розкопками, перші пам'ятки грузинської письменності датуються ще до появи християнства I—III ст.[5] Головний вплив на неї мала грецька мова. Звідси ж порядок буков: ті, що відображають суто грузинські звуки були додані в кінці алфавіту[6].

Букви[ред. | ред. код]

Основні букви[ред. | ред. код]

Сучасна абетка грузинської мови містить 33 букви. Зеленим кольором виділено сучасний вигляд букв (мхедрулі).

Числове
значення
Старе письмо Сучасне письмо Назва Звук (за IPA)
асомтаврулі нусхурі мтаврулі мхедрулі
1 ан ɑ
2 бан b
3 ґан g
4 дон d
5 ен ɛ
6 він v
7 зен z
9 тан t
10 ін i
20 к'ан
30 лас l
40 ман m
50 нар n
70 он ɔ
80 п'ар
90 жан ʒ
100 рае r
200 сан s
300 т'ар
ႭჃ ун u
500 пар p
600 кан k
700 ган ʁ
800 кар
900 шин ʃ
1000 чин t͡ʃ
2000 цан t͡s
3000 дзил d͡z
4000 ц'ил t͡sʼ
5000 ч'ар t͡ʃʼ
6000 хан x
8000 джан d͡ʒ
9000 гае h

Застарілі букви[ред. | ред. код]

Товариство поширення грамотності серед грузинів, засноване письменником Іллею Чавчавадзе у 1879 році, вилучило 5 букв з грузинської абетки, які стали зайвими.[7]

Числове
значення
Старе письмо Сучасне письмо Назва Звук (за IPA)
асомтаврулі нусхурі мтаврулі мхедрулі
8 хе ɛj
60 йота j
400 віє wi
7000 кхар q
10000 гое

ɦ, ʔ

  • (хе), яка іноді називається «ei»[8] або «е-мерве» («8-е e»),[9] стала рівноцінною ეჲ «ей», як в ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей 'Христос'.
  • (йота), яка також називається йота,[9] вживалась замість ი (ін) після голосної, але з часом і сама стала звучати так само, як ი (ін), і була замінена нею. Тому ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей «Христос» зараз записується як ქრისტეი кріст'еі.
  • (віє)[9] стала звучати так само як ვი ві й була замінена цим буквосполученням, як в სხჳსი > სხვისი схвісі «інші'».
  • (кхар, хар)[9] стала звучати так само як і ხ (хан), і була замінена нею. Наприклад, ჴლმწიფე стало ხელმწიფე «незалежний».
  • (гое)[9] вживалася для вигуку хоі! (зараз записується як ჰოი), пізніше – для передачі подовженого звуку [oː]. У грузинській мові більше не використовується, у бацбійській мові позначає дзвінкий гортанний фрикативний звук [ɦ] (в українській мові позначається буквою г) або гортанне зімкнення [ʔ].

Попри це, дані літери й нині вживаються в інших картвельських мовах, де вони позначають подібні звуки.

Додаткові букви грузинської абетки[ред. | ред. код]

Абетка мхедрулі застосовувалась також і для інших мов, окрім грузинської. Тому до неї були додані додаткові букви для передачі звуків цих мов.

Числове
значення
Старе письмо Сучасне письмо Назва Звук (за IPA)
асомтаврулі нусхурі мтаврулі мхедрулі
юн ə, ɨ
еліф ʔ
фі f
перевернута буква ґан ɢ
айн ʔ
аен æ
твердий знак ◌ˠ
Ჿ огублюючий знак ◌ʷ
  • (фі) використовується в лазькій абетці, а також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках[10]. Вона походить від грецької букви Φ (phi).
  • (шва), також називається юн, використовується для звуку шва [ə] у сванській та мегрельській абетках, також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках[10]. В осетинській абетці вона передавала звук [ɨ], є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ы, ы.
  • (еліфі) використовується для гортанного зімкнення [ʔ] у сванській та мегрельській абетках[10]. Вона є оберненою ყ (к'ар).
  • (перевернута ґан) колись використовувалась для звуку [ɢ] в євангельській літературі, написаній дагестанськими мовами[10].
  • (айн) іноді використовується для звуку [ʕ] в бацбійській мові[10]. Вона походить від арабської букви ع (‘айн).
  • (аен) використовувалась в осетинській абетці для передачі звуку [æ][11]. Є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ӕ, ӕ.
  • (твердий знак) використовувалась в абхазькій абетці для позначення веляризації попереднього приголосного звук[11].
  • (огублюючий знак) використовувалась в абхазькій абетці для позначення лабіалізації попереднього приголосного звуку[11].

Порівняльна таблиця[ред. | ред. код]

Порівняльна таблиця усіх абеток грузинської мови. Зеленим кольором виділено вилучені букви, червоним кольором – додаткові букви картвельських мов, бузковим кольором – додаткові букви кавказьких мов.

Число Букви Unicode Назва Звуки (IPA) Латиниця
асомтварулі нусхурі мтаврулі мхедрулі Державний стандарт Лазська латиниця (лазурі)
1 U+10D0 ан /ɑ/
сван. /a, æ/
A a A a
2 U+10D1 бан /b/ B b B b
3 U+10D2 ґан /ɡ/ G g G g
4 U+10D3 дон /d/ D d D d
5 U+10D4 ен /ɛ/ E e E e
6 U+10D5 він /v/ V v V v
7 U+10D6 зен /z/ Z z Z z
8 U+10F1 хе /eɪ/
сван. /eː/
9 U+10D7 тан /t⁽ʰ⁾/ T t T t
10 U+10D8 ін /i/ I i I i
20 U+10D9 к'ан // Kʼ kʼ Ǩ ǩ
30 U+10DA лас /l/ L l L l
40 U+10DB ман /m/ M m M m
50 U+10DC нар /n/ N n N n
60 U+10F2 йота /je/

мегр., сван., лаз. /j/

Y y
70 U+10DD он /ɔ/
сван. /ɔ, œ/
O o O o
80 U+10DE п'ар // Pʼ pʼ P̌ p̌
90 U+10DF жан /ʒ/ Zh zh J j
100 U+10E0 рае /r/ R r R r
200 U+10E1 сан /s/ S s S s
300 U+10E2 т'ар // Tʼ tʼ Ť t̆
400[12] U+10F3 віє /uɪ/
сван. /w/
400[12] U+10E3 ун /u/
сван. /u, y/
U u U u
U+10F7 юн мегр., сван. /ə/
осет. /ɨ/
500 U+10E4 пар /p⁽ʰ⁾/ P p P p
600 U+10E5 кан /k⁽ʰ⁾/ K k K k
700 U+10E6 ган /ɣ/ Gh gh Ğ ğ
800 U+10E7 к'ар // Qʼ qʼ Q q
U+10F8 еліф мегр., сван. /ʔ/
900 U+10E8 шин /ʃ/ Sh sh Ş ş
1000 U+10E9 чин /tʃ⁽ʰ⁾/ Ch ch Ç ç
2000 U+10EA цан /ts⁽ʰ⁾/ Ts ts Ʒ ʒ
3000 U+10EB дзил /dz/ Dz dz Ž ž
4000 U+10EC ц'ил /tsʼ/ Tsʼ tsʼ Ǯ ǯ
5000 U+10ED ч'ар /tʃʼ/ Chʼ chʼ Ç̌ ç̌
6000 U+10EE хан /χ/ Kh kh X x
7000 U+10F4 кар /q⁽ʰ⁾/
8000 U+10EF джан // J j C c
9000 U+10F0 hae /h/ H h H h
10000 U+10F5 гое //
бацб. /ʕ, ɦ/
U+10F6 фі лаз. /f/ F f
U+10F9 перевернута буква ґан табас. /ɢ/
U+10FA айн бацб. /ʕ/
U+10FC надрядковий знак нар бацб. /◌̃/
назалізація попереднього звука
U+10FD аен осет. /æ/
U+10FE твердий знак абх. /◌ˠ/
веляризація попереднього приголосного звука
Ჿ U+10FF огублюючий знак абх. /◌ʷ/
лабіалізація попереднього приголосного звука

Світлини[ред. | ред. код]

Три грузинські писемності: асомтаврулі, нусхурі, мхедрулі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Razmadze, Akaki (11 червня 2018). Mtavruli Letters. Medium (англ.). Процитовано 21 липня 2023. 
  2. Everson, Michael; Gujejiani, Nika; Razmadze, Akaki (24 січня 2016). Proposal for the addition of Georgian characters to the UCS. Unicode Technical Committee Document Registry. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 14 червня 2018. 
  3. Lenore A. Grenoble. Language policy in the Soviet Union. Springer, 2003. — ISBN 1-4020-1298-5. — P. 116: «The creation of the Georgian alphabet is generally attributed to Mesrop, who is also credited with the creation of the Armenian alphabet».
  4. Н. Я. Марр. «Об единстве задач армяно-грузинской филологии» // Кавказский вестник, 1902. No 3. Цитируется по Тер-Саркисянц. История и культура армянского народа с древнейших времен до начала XIX в.. — 2-е издание. — М.: Вост. лит., 2008. 676 с. — С. 303—304.
  5. Levan Tchilashvili, The Pre-Christian Georgian Inscription from Nek'resi, in: «Burdzhi Erovnebisa» Fulcrum of the Nationality (Ed. Giorgi Gogolashvili), Tbilisi, 2001, N3-4,æ p. 7-8
  6. Gamkrelidze, Tamaz.1989: C'eris anbanuri sistema da dzveli kartuli damc'erloba, The alphabetic system of writing and the Old Georgian script, Tbilisi, Mecniereba
  7. The World's Writing Systems, Peter T. Daniels, The Georgian Alphabet, p. 367
  8. Akaki Shanidze, The Basics of the Georgian language grammar, Tbilisi, 1973/1980, p. 18
  9. а б в г д Otar Jishkariani, Praise of the Alphabet, 1986, Tbilisi, p. 1
  10. а б в г д Unicode Standard, V. 6.3. U10A0, p. 3
  11. а б в https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf
  12. а б ჳ and უ have the same numeric value (400)

Посилання[ред. | ред. код]