Гюнтер Ван Ганденговен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гюнтер Ван Ганденговен
Особисті дані
Народження 16 грудня 1978(1978-12-16) (45 років)
  Сінт-Ніклас, Бельгія
Зріст 175 см
Вага 68 кг
Громадянство  Бельгія
Позиція Лівий півзахисник
Юнацькі клуби
1986-1991
1991-1996
Бельгія «Сінт-Ніклас»[nl]
Бельгія «Мехелен»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996–1997 Бельгія «Мехелен» 3 (0)
1997–1998 Бельгія «Гент» 17 (2)
1998–2003 Франція «Мец» 59 (1)
1998–2000 Франція «Мец-2» 8 (0)
2003 Бельгія «Гент» 9 (0)
2004–2005 Бельгія «Лув'єрваз» 42 (4)
2005–2007 Бельгія «Локерен» 14 (1)
2007 Бельгія «Сінт-Ніклас»[nl] 3 (0)
2007–2008 Катар «Аль-Аглі»  ? (?)
2008–2009 Бельгія «Руселаре» 10 (0)
2009–2010 Бельгія «Вілрейк» 21 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997 Бельгія Бельгія U-20 3 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Гюнтер Ван Ганденговен (фр. Gunter van Handenhoven, нар. 16 грудня 1978) — бельгійський футболіст, що грав на позиції лівого півзахисник.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 16 грудня 1978 року в родині бельгійця та конголезки[1][2]. Розпочав займатись футболом у рідному місті у клубі «Сінт-Ніклас»[nl], а хгодом потрапив у академію «Мехелена».

У дорослому футболі дебютував 1996 року виступами за «Мехелен», в якому провів один сезон, взявши участь у 3 матчах чемпіонату, а його команда за підсумками сезону 1996/97 покинула вищий дивізіон. Тим не менш Гюнтер залишився у бельгійській еліті і протягом наступного сезону 1997/98 років захищав кольори клубу «Гент», забивши за нього свої перші голи на найвищому рівні.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу французького клубу «Мец», до складу якого приєднався 1998 року[3]. Відіграв за команду з Меца наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, втім здебільшого виконував роль дублера. У грудні 2001 року він отримав травму правого коліна, залишившись поза грою на півроку[4]. Тим не менш, у сезоні 2001/02 він отримав пропозицію про продовження контракту до 2005 року. Втім коли клуб вилетів до Ліги 2 у 2002 році, було прийнято рішення відпустити Ван Ганденговена, у якого була висока зарплата[3].

Ван Ганденговен повернувся у «Гент», але цього разу стати важливим гравцем команди не зумів і в подальшому грав за інші клуби вищого дивізіону Бельгії «Лув'єрваз» та «Локерен»[5], де теж не був основним гравцем, а у 2007 році через скандал із корупцією взагалі отримав 6-місячну дискваліфікацію[6][7], через що грав за рідний клуб «Сінт-Ніклас»[nl] у третьому за рівнем дивізіоні країни.

У червні 2007 року він переїхав до Катару, де став гравцем «Аль-Аглі»[8] і виступав під керівництвом свого співвітчизника Піта Демола[9].

У 2008 році 29-річний Ван Ганденговен повернувся до Бельгії і підписав контракт на два сезони з «Руселаре»[10]. Через серйозну травму Гюнтер зіграв лише у 10 іграх чемпіонату і після сезону 2008/09 вирішив завершити професіональний футбол. Потім він грав ще рік за команду четвертого дивізіону «Вілрейк»[11] і у травні 2010 року остаточно завершив кар'єру гравця[12].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

У складі юнацької збірної Бельгії (U-20) був учасником молодіжного чемпіонату світу 1997 року в Малайзії, де взяв участь у 3 іграх, відзначившись 3 забитими голами і допоміг команді вийти з групи, де у першому ж раунді бельгійці були розбиті Бразилією з рахунком 0:10.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Гюнтер — старший брат співачки та телеведучої Сандрін Ван Генденховен[nl]. У червні 2008 року він одружився в Генті з моделлю та колишньою міс Бельгії Анн Ван Елсен[nl][13] і у пари через два роки народилась дочка[14]. У 2012 році Ван Ганденговен та Ван Елсен розлучилися[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Moeder Sandrine Van Handenhoven: "Als huisslaaf ingezet en zwaar mishandeld" [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] Vandaag.be, 24 april 2013
  2. "Als 16-jarige verliefd op priester, en nu zijn we getrouwd" [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] Vandaag.be, 18 april 2013
  3. а б "Ik kan weer lachen" [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] De Standaard, 21 september 2002
  4. Gunter Van Handenhoven 6 maanden out [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] Gazet van Antwerpen, 10 december 2001
  5. Gunter Van Handenhoven naar Lokeren [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] Het Belang van Limburg, 12 juni 2005
  6. Van Handenhoven in evocatie [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] Het Belang van Limburg, 22 december 2006
  7. Van Handenhoven en co voorwaardelijk geschorst [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] Voetbalkrant.com, 20 maart 2007
  8. Van Handenhoven kan voetballen in Qatar [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] Voetbalkrant.com, 29 juni 2007
  9. 'Wie zich niet aanpast, is snel weg' [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] Het Nieuwsblad, 2 februari 2008
  10. Gunter Van Handenhoven naar Roeselare [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] Het Laatste Nieuws, 23 juni 2008
  11. Van Handenhoven trekt naar vierdeklasser Wilrijk [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] Voetbalkrant.com, 18 augustus 2009
  12. Gunther Van Handenhoven zegt voetbal vaarwel [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] Gazet van Antwerpen, 3 mei 2010
  13. Ann Van Elsen en Gunter Van Handenhoven getrouwd [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] Het Laatste Nieuws, 14 juni 2008
  14. Ann Van Elsen mama van June [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] Het Belang van Limburg, 4 maart 2010
  15. Huwelijk Ann Van Elsen definitief voorbij [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] Het Laatste Nieuws, 5 november 2012

Посилання

[ред. | ред. код]