Гійом-Антуан Дельфо
Гійом-Антуан Дельфо | |
---|---|
фр. Guillaume-Antoine Delfaud | |
Народився | 5 квітня 1733[1] Даглан[1] |
Помер | 3 вересня 1792[1] (59 років) Париж[1] |
Країна | Франція |
Діяльність | політик |
Знання мов | французька |
Посада | депутат Національної асамблеї Франції |
Конфесія | католицька церква |
Родичі | Guillaume Delfaud[2] |
Автограф | |
Гійом-Антуан Дельфо або Гійом Дельфо (фр. Guillaume-Antoine Delfaud / Guillaume Delfau; 5 квітня 1733, Даглан, Дордонь — 3 вересня 1792, Париж) — французький єзуїт. Обраний депутатом духовенства до Генеральних штатів 1789 р. На початку Французької революції підтримав цивільний устрій духовенства, але пізніше став його противником. Заарештований, вбитий у в'язниці. Визнаний мучеником і блаженним католицькою церквою[3][4].
Перед обранням депутатом був архіпресвітером Даглана. Обраний депутатом духовенства до Генеральних штатів 1789 від бальяжу Перигор.
Був на посаді депутата з 24 березня 1789 до 30 вересня 1791. Входив до парламентської меншості, мало підтримував реформи. Не був на видноті, його ім'я не згадується в стенограмах парламентських дебатів у газеті Le Moniteur universel.
Інтернований у Парижі після повстання 10 серпня 1792 року. Убитий у в'язниці 3 вересня 1792 під час Вересневої різанини.
- ↑ а б в г д https://www2.assemblee-nationale.fr/sycomore/fiche/%28num_dept%29/13590
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 25 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 25 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Guillaume Delfau - Base de données des députés français depuis 1789 - Assemblée nationale [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Robert, Adolphe; Cougny, Gaston (1890). Dictionnaire des parlementaires français (...) : depuis le 1er mai 1789 jusqu'au 1er mai 1889... Т. 2. Paris: Bourloton, éditeur. с. 319. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.