Перегляд вихідного коду сторінки Деньга

{{Упорядкувати}}
{{unibox}}
{{також|Деньга (значення)}}
[[Файл:Four Novgorod dengas, 1420-1478.jpg|thumb|Чотири денги [[Новгородська республіка|Новогородської республіки]], срібло, 1420-1478]]
[[Файл:Denga-1704.jpg|thumb|250px|Деньга, 1704]]

'''Деньга́''' ({{lang-ru|деньга}}, до XVIII ст. — ''денга'') — збірна назва срібних монет, що карбувалися у [[Москва|Москві]], [[Твер]]і, [[Великий Новгород|Новгороді]] та інших містах. У своїй ранній формі вони були імітацією срібних монет [[Хан|ханів]] [[Золота Орда|Золотої Орди]]. З XVI ст. 

Від назви монети походить сучасне {{lang-ru|деньги}} («[[гроші]]»){{sfn|СН|1993|loc=«[http://www.numizm.ru/html/d/denga.html Денга]»}}{{sfn|НС|1980|loc=«[http://www.numizm.ru/html/d/denga.html Денга]»}}{{sfn|СЭС|2006|loc=«[http://www.numizm.ru/html/d/den5ga_denga.html Деньга, денга]»}}.
== Походження назви ==
Як і сама грошова одиниця, слово «деньга» («денга») має східне походження. Вважається запозиченням з [[Тюркські мови|тюркських мов]] — пор. [[Татарська мова|тат.]], [[Чагатайська мова|чагат.]] ''täŋkä'' («гроші», «срібна монета»), [[Чуваська мова|чув.]] ''täŋgǝ'', [[Казахська мова|казах.]] ''teŋgä, [[тенге]]'', [[Монгольська мова|монг.]] ''teŋge'', [[Калмицька мова|калм.]] ''tēŋgn̥'' («дрібна срібна монета»). У записах [[Афанасій Нікітін|Афанасія Нікітіна]] зустрічається також варіант «тенка».

Ймовірним джерелом тюркських назв монет є [[Середньоперська мова|сер.-перс.]] ''dāng'', [[Перська мова|нов.-перс.]] ''dānag'' (пор. назву [[Індія|індійської]] монети — [[Теньга|«танга»]])<ref>{{Cite web|url = http://enc-dic.com/fasmer/Denga-3747.html|title = Этимологический словарь русского языка|last = М. Р. Фасмер|first = |date = 1964—1973|website = |publisher = М.: Прогресс|language = |accessdate = |archive-date = 26 вересня 2017|archive-url = https://web.archive.org/web/20170926041953/http://enc-dic.com/fasmer/Denga-3747.html}}</ref><ref>Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 42</ref>.

== Історія ==
=== У Золотій Орді ===
Монети зі схожою назвою і вартістю існували в Золотій Орді: [[Джучі|«джучидська»]] деньга часів правління хана [[Тохтамиш]]а, ймовірно карбування монетного двору [[Сарай-Бату|Сарай ал-Джедід]], 782&nbsp;р.х. (1380–1381&nbsp;рр.)<ref>http://www.hordecoins.folgat.net/rgalGH_imitations.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120512073846/http://www.hordecoins.folgat.net/rgalGH_imitations.htm |date=12 травня 2012 }} - №&nbsp;2</ref><ref>Федоров-Давыдов Г.&nbsp;А.&nbsp;Денежное дело Золотой Орды …&nbsp;— С. 194</ref>, денга [[Джанібек]]а, карбована на монетному дворі [[Гюлістан-сарай|Гюлістан]] 753&nbsp;р.х. (1352–1353&nbsp;рр.).<ref> Хромова І. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uiz/2009_12/6.pdf До питання про вплив джучидської монетної традиції на формування місцевої монетної справи в українському Подніпров'ї середини-другої половини XIV&nbsp;ст.] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uiz/ Український історичний збірник Збірник наукових праць].&nbsp;— 2009, Вип. 12.</ref>. Екземпляри таких монет були знайдені на території [[Чернігівська область|Чернігівської]] і частково [[Сумська область|Сумської]] областей. Одна з них — срібна денга Джанібека, датована 753&nbsp;р.х. (за матеріалами Борщевського скарбу, Київська обл.) знаходиться у фондах [[Національний музей історії України|Національного музею історії України]].<ref>Зразюк З. А., Хромов К.&nbsp;К.&nbsp;Борщевский клад // Монеты Джучидов и сопредельных государств в XIII–XV&nbsp;вв. // Восточная нумизматика в Украине.&nbsp;— К., 2007; Указ. ст.&nbsp;— С. 103, #016;</ref>
=== У Московії ===
[[Файл:Rur1.jpg|thumb|180 px|Символи [[Рубль|рубля]], [[алтин]]а і деньги в акті перероблення міді на монету (перша чверть XVIII&nbsp;ст.)]]
Деньга почала карбуватись як [[срібло|срібна]] монета в [[XIV століття|XIV столітті]] в [[Велике князівство Московське | Великому князівстві Московському]], а з початку [[XV століття|XV столітті]] і в інших князівствах і республіках (наприклад, початок карбування деньги в [[Новгородська республіка|Новгородській республіці]] датується [[1420]]-им роком). З вагового [[Рубль|рубля]] сріблом (190—200 грамів) карбували 200 монет. За тих часів [[рубль]] як окрема монета не існував). У цей період деньга була основною грошовою одиницею князівств, що випускали їх в обіг ([[Емісія (економіка)|емітували]]), випускалися також фракції деньги&nbsp;— [[Пули удільних князівств Північно-Східної Русі|пули]] (1⁄120 деньги) та [[четвертець]] (1⁄30 деньги).

З часом вагова норма деньги в різних князівствах змінювалася, що призвело до необхідності врахування при розрахунках місця емісії. Ваговий вміст металу в московських грошах регулярно знижувався, а за [[Іван III Васильович|Івана III]] новгородські та московські гроші стали відрізнятися за вагою в два рази. В [[XVI століття]] новгородська деньга за вагою вдвічі перевищувала московську. Посилення централізації Московської держави зробило необхідним уніфікацію регіонального монетного карбування, що було здійснено реформою в [[1535]] році [[Глинська Олена Василівна|Оленою Глинською]]. Ця [[Грошова реформа Олени Глинської|реформа]] ввела стандарт на карбування денег двох номіналів:
* «Московка» (московська деньга), або просто «денга»&nbsp;— 1⁄200 рубля. Також звалася «мечевою денгою», «сабляницею»&nbsp;— на аверсі був зображений вершник з [[шабля|шаблею]] («саблею»), іноді ототожнюваний з [[Юрій (Георгій) Змієборець|Юрієм Змієборцем]] (Георгієм Переможцем), гербом Москви.
* «Новгородка» (новгородська деньга)&nbsp;— 1⁄100 рубля. Після втрати вольності [[Бояри|боярської]] республіки деньгу називали «копійною денгою», «копійкою»&nbsp;— на її аверсі карбували московську символіку&nbsp;— вершник з «копієм» ([[спис]]ом).

Таким чином, одна «новгородка» дорівнювала двом «московкам». Зі срібла [[Гривня|гривні]] чеканилося 300 «новгородок» (їхня середня вага становила 0,68 грама) або 600 «московок» (середня вага 0,34 грама), а 100 «новгородок» складали московський лічильний рубль. Згодом у зв'язку з постійним погіршенням [[Монетна стопа|монетної стопи]] вагоміша «копійка» витіснила «деньгу», зробивши її другорядним номіналом.

Ця ситуація була закріплена [[Реформи Петра I|грошовою реформою]] [[Петро I|Петра I]], яка ввела в обіг мідну копійку, а деньгу зробила її фракцією вартістю 1/2 копійки. Така система проіснувала до ліквідації [[Російська імперія | Російській імперії]] в [[1917]] році і у подальшій [[Грошова реформа в СРСР 1922—1924 років|грошовій реформі]].

Позначення номіналу на монетах з часом змінювалося: до [[1838]]&nbsp;— ''деньга'', в [[1839]]–[[1848]]&nbsp;— ''1/2 копѢйки'', в [[1849]]–[[1866]]&nbsp;— ''денежка'', з [[1867]]&nbsp;— ''1/2 копѢйки''.

Після 1839&nbsp;р. на українських землях Російської імперії деньгу зазвичай звали «[[шаг]]ом»&nbsp;— на назву польсько-литовської срібної монети XVII—XVIII&nbsp;ст. вартістю у три гроші. У цьому значенні це слово вживалося до 1917.

У [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] мідну монету з номіналом «півкопійки» випускали з [[1925]]—[[1928]] роки.

''Див. також: [[Алтин]], [[Копійка]], [[Рубль]], [[Полушка]], [[Четвертець]]''

== 1/2 копійки 1961 ==
[[Файл:05 kopeeks 1961 USSR.jpg|110px|thumb|1/2 копійки 1961 р. (пробна)]]
[[Грошова реформа в СРСР 1961 року|Обмін грошей в пропорції 10:1 в 1961 році]] означав і відповідну зміну роздрібних цін. Але що робити з цінниками, де копійки закінчуються на цифру, відмінну від нуля? Може, вирішити проблему за рахунок повернення в обіг монети вартістю у півкопійки, що карбувалась в [[Радянський Союз|Радянському Союзі]] у другій половині 1920-х? Після виготовлення пробних екземплярів стало зрозуміло, що масовий випуск напівкопійок буде занадто витратним. В результаті ціни на товари і послуги першої необхідності заокруглили на меншу сторону, а на товари повсякденного попиту&nbsp;— на більшу.

За словами експерта фірми [[«Монети і медалі»]] [[Андрій Федорин|Андрія Федорина]], пробних напівкопійок 1961 року збереглося не більше 10 штук. Два примірники трохи різного дизайну і величини були продані цим аукціонним домом по 550 000 рублів кожен<ref>Іван Просвєтов. Дорогоцінні копійки. http://www.forbes.ru/stil-zhizni-slideshow/60101-dragotsennye-kopeiki/slide/5 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101127161622/http://www.forbes.ru/stil-zhizni-slideshow/60101-dragotsennye-kopeiki/slide/5 |date=27 листопада 2010 }}</ref>.

== Галерея зображень ==
<center><gallery>
Image:Denga 1731.jpg‎|<small>[[Мідь|Мідна]] '''деньга''', [[1731]]</small> 
Image:1854-color.jpg|<small>Мідна '''денежка''', [[1854]]</small> 
Image:Pol-kopeiki 1909.jpg|<small>Мідні '''1/2 копійки''', [[1909]]</small> 
</gallery></center>

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела та література ==
* ''Р.&nbsp;М.&nbsp;Шуст''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Denga Денга] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160609203354/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Denga |date=9 червня 2016 }} // {{ЕІУ|2|333}}
* Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища шщкола», 1975.— 156 с.: 292 ил. {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20190302204824/http://ir.nusta.edu.ua/jspui/bitstream/doc/456/1/414_IR.pdf Деньга] // {{МитЕ2|том=1}}
* [http://tomovl.ru/money_furs.html  Денежная система, золото, серебро и монеты на Руси и в Европе в XV–XVI вв. и после] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200703172457/http://www.tomovl.ru/money_furs.html |date=3 липня 2020 }}


{{Рубль}}

[[Категорія:Монети Російської імперії]]
[[Категорія:Монети Росії]]